Т. П. Князь формування просторових компетентностей на уроках історії україни (8 клас). Робота з історичною картою



Сторінка5/6
Дата конвертації11.03.2016
Розмір0.85 Mb.
1   2   3   4   5   6

Уроки 36 – 37

Культурний розвиток в Україні у другій половині ХVІІ - ХVІІІст. Розвиток освіти. Українське бароко: архітектура та образотворче мистецтво.

Робота з картою: «Культура України у другій половині ХVІІ- ХVІІІст.» (атлас, ст.16)

Цільове завдання: показати високий рівень культурного розвитку в Україні у другій половині ХVІІ- ХVІІІст.; стан освіти; особливості українського бароко.

Блок завдань для учнів:

    • Порівняйте величину території, заселеної українцями на середину ХVІІІст. і на кінець ХVІІІст.

(Величину території, заселеної українцями з середини ХVІІІст. і до кінеця ХVІІІст. збільшилась.)

    • Покажіть на карті держави, які мали у своєму складі українські землі.

    • На основі карти і легенди до неї складіть таблицю:

Типи освітніх закладів в Україні у другій половині ХVІІ- ХVІІІст.

Початкова освіта

Середня освіта

Вищі навчальні заклади

Головні 4- річні народні училища для дворянських дітей

Колегіуми і семінари

Львівський університет (1661р.)

Малі 4 – річні училища для дітей купців та заможних міщан

Польські гімназії

Києво – Могилянська колегія (від 1701р. - академія)

Початкові школи при церквах і монастирях

Католицькі і греко – католицькі навчальні заклади




Братські школи

Василіанські школи






    • Покажіть на карті населені пункти, у яких були відкриті такі навчальні заклади.

    • Назвіть прізвище українського гетьмана кінця ХVІІ - поч. ХVІІІст., який сприяв розвитку української освіти і культури.

(І. Мазепа сприяв розвитку української освіти і культури.)

    • Зробіть власний висновок про рівень освіти українського населення у другій половині ХVІІ- ХVІІІст.

    • Покажіть міста – центри православних і греко – католицьких єпархій на землях, населених українцями.

(Центри православних єпархій – Радівка, Київ, Переяслав, Чернігів; центри греко - католицьких єпархій - Перемишль, Мукачево, Львів, Володимир, Холм, Луцьк, Берестя, Пінськ, Радомисль .)

    • В українській архітектурі даного періоду популярний стиль бароко (українське, козацьке, мазепинське). Пригадайте особливості цього стилю і відомі споруди в такому стилі в Україні.

    • Назвіть, на вашу думку, найбільш значимі події в українській історії другої половини ХVІІ - ХVІІІст., які б знаходили своє відображення в живописі, в піснях, думах, літописах.

    • Випишіть з карти ознаки посилення наступу російського царизму на українську культуру.

(Ознаки посилення наступу російського царизму на українську культуру: зменшення чисельності студентів Києво - Могилянської академії; указ російського уряду про заборону видавати книжки українською мовою; підпорядкування друкарень Синоду російської православної церкви; початок вивезення українських історичних пам’яток доРосії.)

    • Визначте позитивні і негативні умови розвитку української культури у другій половині ХVІІ- ХVІІІст.

Уроки 38 – 39. Уроки узагальнення, тематичного оцінювання

Робота з картами: «Українська козацька держава за гетьмана І.Виговського (серпень 1657 – вересень 1659рр.)» (атлас, ст.9), «Україна у 1659-1667рр.» (атлас, ст.10), «Україна у 1667 -1687рр.» (атлас, ст.11), «Україна наприкінці ХVІІ- на початку ХVІІІст. (атлас, ст. 12).

Цільове завдання: повторити знання по темі, закріпити вміння працювати з картою.

Блок завдань для учнів: розгадати кросворд.

РУЇНА - період історії України другої половини XVII століття, що відзначився розпадом української державності та загальним занепадом.



1

2

3

4

5

Г

А



З

П

Ф



Л

І

О



І

І

К



Ч

Д

С



Е

К

А



О

Н

Р



У

Н

А

М

К



В

І

Е



О

С

Н



Л

І

К



А

  1. У 1484 році турки збудували тут фортецю. У 1695 році фортецю здобули козацькі полки гетьмана Івана Мазепи. В 1784 році на руїнах засновано нове місто Берислав, яке зберегло до сьогодні свою назву і є одним з районних центрів у Херсонській області. Яку назву мала давня турецька фортеця? (Газікермен)

  2. Назва річки, на берегах якої у 1659р. відбулась Конотопська битва (річка Куколка).

  3. Місто на історичній Волині, яке від від татарського нападу у 1675 р. захистила чудотворна ікона Богоматері (Почаїв).

  4. Назва о. Зміїного у ХVІ- -ХVІІ ст., коли він належав острів належав Османській імперії ( Фідонісі).

  5. Назва білоруського села, поблизу якого відбулась одна з одна з найзначніших і найвирішальніших битв (28 вересня 1708р. ) в історії Великої Північної війни (с. Лісна).

УКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ у 20—90­х рр. ХVІІІ ст.

Уроки 40 - 41. Полікультурний характер українського суспільства. Церковна еліта, козацька старшина, рядові козаки, селяни Гетьманщини. Шляхта й міщани Речі Посполитої. Освіта в Речі Посполитій та Російській імперії. Г. Сковорода. Архітектура та образотворче мистецтво

Робота з картами: «Україна у 1727 – 1769рр.» (атлас, ст.13), «Українські землі наприкінці ХVІІІст.» (атлас, ст.15), «Культура України у другій половині ХVІІ- ХVІІІст.», (атлас, ст.16).

Цільове завдання: описати адміністративно ­ територіальний устрій українських земель та їхнє господарське освоєння, охарактеризувати соціально­політичне й економічне становище українських територій, зміни соціального стану основних верств населення; розпізнавати та описати пам’ятки архітектури й образотворчого мистецтва.

Блок завдань для учнів:

- Як ви можете пояснити поняття «полікультурний характер українського суспільства»?

(«Полікультурність» — це такий принцип функціонування та співіснування в певному соціумі різноманітних етнокультурних спільнот з притаманним їм усвідомленням власної ідентичності, що забезпечує їх рівноправність, толерантність та органічність зв’язку з широкою культурною спільнотою, взаємозбагачення культур, а також наявність та визначення спільної загальнодержавної системи норм та цінностей, які становлять основу громадянської свідомості кожного члена соціуму).

- Чому характер українського суспільства можна назвати полікультурним?

- Які народи проживали на українських землях у ХVІІІст., який внесли вклад у розвиток української культури?

- Люди яких релігійних конфесій проживали на українських землях? Як, на вашу думку, це вплинуло на релігійне життя українців?

- У складі яких держав у ХVІІІст. перебували українські землі? Покажіть їх на карті.

- Той факт, що українські землі перебували у складі інших держав у ХVІІІст. мали, в основному, негативний вплив на стан української освіти, культури. Поясніть, чому?

- Чи міг мати факт входження українських земель в склад інших держав позитивний вплив на розвиток української культури? У чому саме це проявлялось?

- Яким був адміністративно­територіальний устрій українських земель в складі Речі Посполитої?

- Користуючись картою, покажіть і назвіть заклади освіти (початкової, середньої, вищої), центри релігійних єпархій, найважливіші осередки видавничої справи, які існували на українських землях, що входили у склад Речі Посполитої.

- Які видатні культові споруди, видатні світські споруди були зведені на цих українських землях у ХVІІІст.?

- Яким був адміністративно­територіальний устрій українських земельу Гетьманщині?

- Користуючись картою, покажіть і назвіть заклади освіти (початкової, середньої, вищої), центри релігійних єпархій, найважливіші осередки видавничої справи, які існували на українських землях, що входили у склад Гетьманщини, Російської імперії.

- Які дії російського уряду свідчать про початок наступу російського царизму на українську культуру?

- Назвіть найважливіші осередки вищої освіти на українських землях у ХVІІІст.?

(Львівський університет, Києво – Могилянська академія.)

- Назвіть український просвітителя-гуманіста, філософа, поета, педагога ХVІІІст., який народився на Харківщині, освіту здобув у Києво-Могилянській академі?

(Г.Сковорода.)

- Підготуйте розповідь про Г.Сковороду. Використайте карту, як джерело інформації.

- Які видатні культові і світські споруди, були зведені на українських землях у ХVІІІст.?

- Покажіть запорозькі землі у середині у ХVІІІст.

- Яким був адміністративно­територіальний устрій Запорозької землі у середині у ХVІІІст.?

- На які стани поділялось українське суспільство у ХVІІІст.?

- Чи правильним, на вашу думку, є твердження про те, що кожен стан українського суспільства формував свою культуру. Аргументуйте свою думку.

- Спробуйте визначити позитивні і негативні аспекти полікультурності для українського суспільства у ХVІІІст.



Урок 42. Останні гетьмани: Данило  Апостол, Кирило Розумовський

Робота з картами: «Україна наприкінці ХVІІ- на початку ХVІІІст.» (атлас,ст. 12), «Україна у 1727 – 1768рр.» (атлас, ст. 13)

Цільове завдання: аналізувати інформацію карти, як джерело знань про геополітичні інтереси країн у конкретно-історичний період.
Блок завдань для учнів:


    • Згадайте, яка подія відбулась в м. Дігтярівка 1708р.

(В м. Дігтярівка 1708р. був укладений договір між Карлом ХІІ та І.Мазепою)

    • Що означає вогняна позначка біля м. Батурин?

(Вогняна позначка означає зруйнування міста московськими військами 2 листопада 1708р.).

    • Хто, де і коли був проголошений гетьманом після Батуринської трагедії?

(І. Скоропадський був проголошений гетьманом 6 листопада 1708р. )

    • Згадайте, ким, коли і для чого була створена Малоросійська колегія.

(Перша Малоросійська колегія – державний орган для керування українськими землями, що входили в склад Російської імперії, який був заснований у 1722р. і проіснував до 1727р. Створена наказом Петра І з метою контролю за діяльностю українського гетьмана та генеральної старшини і підкорення їх загальноросійському управлінню. Колегія була найвищою установою в Україні, вище гетьмана. Гетьман Іван Скоропадський не зміг пережити такого політичного удару, помер у Глухові у 1722р. Це був перший гетьман після Б. Хмельницького, який помер у гетьманському чині при посаді й на рідній землі. Проте й ця смерть не стала на заваді Петру І в здійсненні його великодержавницьких планів. Навпаки — він заборонив вибори наступного гетьмана.)

    • Спираючись на карту «Україна у 1727 – 1768рр.», спробуйте визначити, які геополітичні причини змусили російську владу у  1727 р. ліквідувати Малоросійську колегії та відновити владу гетьмана.

(Війни з Річчю Посполитою та Османською імперією).

    • Назвіть роки гетьманування Д. Апостола.

(1727 – 1734 рр. - роки гетьманування Д. Апостола ).

    • У якому місті відбулось обрання Д. Апостола гетьманом?

    • (У м. Глухові відбулось обрання Д. Апостола гетьманом.)

    • Покажіть на карті напрями військових походів російських військ, в яких брало участь і українське військо.

    • Які зміни відбулись на Запорожжі в останній рік гетьманування Д. Апостола.

(У 1734р. відбулось повернення запорожців на Запорожжя, та заснування ними Нової Січі у 1734р.)

    • Чи відбулись нові вибори гетьмана після смерті Д.Апостола?

(Після смерті Д. Апостола не відбулись нові вибори гетьмана. )

    • Як ви думаєте, чому російський уряд після смерті Д. Апостола не дозволив нові вибори гетьмана, а, вирішив поновити Малоросійську Колегію, назвавши її «Правлінням Гетьманського Уряду»?

(Російський уряд не дозволив нові вибори гетьмана після смерті Д. Апостола, тому що обмежував державність Гетьманщини).

    • Загострення відносин Росії з Прусією та Туреччиною, прагнення використати економічно – стратегічний потенціал України прискорили рішення російської імператриці Єлизавети Петрівни про відновлення гетьманства. Кого на Глухівській раді в лютому 1750 року за вказівкою імператриці обрано гетьманом Лівобережної України ?

(На Глухівській раді, в лютому 1750 року, за вказівкою російської імператриці Єлизавети Петрівни обрано гетьманом Лівобережної України К. Розумовського).

    • Покажіть на карті межі територій, на які поширювалась влада К.Розумовського. На які українські землі Лівобережжя не поширювалась влада гетьмана?

(На Слобожанщину не поширювалась влада гетьмана К.Розумовського)

    • Для чого у 1752 – 1755 рр. царським урядом від Запорожжя було відторгнуто частину земель?

(У 1752 – 1755рр. царським урядом від Запорожжя було відторгнуто частину земель для заснування на них військових поселень.)

    •  Як називався полк, сформований на цих землях за ініціативою російського уряду для приборкання запорожців ?

(Полк, сформований за ініціативою російського уряду для приборкання запорожців, називався Новослобідським.)

    • У якому році було ліквідовано гетьманство і усунення від влади К. Розумовського?

(У 1764р. ліквідовано гетьманство і усунено від влади К. Розумовського)

    • Як називався орган управління українськими землями в складі Росії?

(Для управління українськими землями було створено у 1764році ІІ Малоросійську колегію).

    • У якому році був ліквідований полковий устрій і на Слобожанщині?

(У 1765р. році був ліквідований козацький полковий устрій на Слобожанщині)

Урок 43. Нова (Підпільненська) Січ. Остаточна ліквідація Січі. Петро Калнишевський

Робота з картами: «Україна у 1727 – 1768рр.» (атлас, ст. 13), «Запорожжя і Північне Причорномор’я у другій половині ХVІІІст.» (атлас, ст. 14).

Цільове завдання: показувати на карті місця історичних подій, читати історичну карту, правильно використовуючи знання легенди карти; аналізувати отриману з карти інформацію.

Блок завдань для учнів:

    • Покажіть на карті Запорозькі землі у середині ХVІІІст.

    • Де і коли саме виникла Нова Січ?

(Нова Січ (Підпільненська Січ) — адміністративний і військовий центр запорозького козацтва в 1734–1775 роках, створений після повернення Війська Запорозького низового під російський протекторат внаслідок підписання Лубенського договору. Остання Запорозька Січ розташовувалася на великому півострові, що омивався рікою Підпільною ).

    • Згадайте, як склалась доля запорожців після Полтавської битви? За яких обставин виникла Нова (Підпільненська) Січ?

(Після Полтавської битви (1709 р.) царським військом було зруйновано Стару (Чортомлицьку) Січ і заборонено її відновлення на території імперії. Причина: перехід останнього кошового К. Гордієнка з частиною козаків на бік Карла ХІІ. Тоді запорожці з дозволу кримського хана заснували Січ на його землях, біля с. Олешки (пониззя Дніпра). Бахчисарайський уряд часто використовував козаків на виснажливих земляних роботах на Перекопі, обкладав їх великими податками. Все це викликало масове незадоволення. Вже 1714р. кошовий Січі І. Малашевич (обраний замість К. Гордієнка) звернувся до царя Петра І з проханням дозволити запорожцям повернутись у стару місцевість. У 1734р. російський уряд дозволив козакам повернутися і заснувати на р. Підпільній Нову Січ.)

    • Як називалась адміністративно – територіальна одиниця у період існування Нової Січі в 1734-1775 роках?

(Паланка  — адміністративно-територіальна одиниця у період існування Нової Січі в 1734-1775 роках.)

    • Користуючись легендою карти, вкажіть назви паланок і покажіть їх розташування.

(На території Нової Січі були такі паланки: на правому березі Дніпра – Кодацька Бугогардівська,  Інгульська,   на лівому березі – Самарська,КальміуськаОрільськаПротовчан-ська.)

    • Які, на вашу думку, геополітичні плани Росії призвели до того, що російський уряд дозволив козакам повернутись і заснувати на Нову Січ?

(Царський уряд у 1734 р., у зв’язку з наближенням війни з Туреччиною, дозволив козакам повернутись і заснувати Нову Січ .)

    • Які територіальні зміни Росії відбулись після підписання з Османською імперією Кючук – Кайнарджійського мирного договору?

( Російська імперія після укладання в 1774 році Кючук-Кайнарджійського мирного договору з Туреччиною вийшла на берег Чорного моря. )

    • Покажіть на карті новоприєднані до Росії території.

    • Назвіть, на вашу думку, внутрішні і зовнішні чинники, які, на вашу думку, спонукали російську владу до знищення Запорозької Січі.

    • Коли і як була ліквідована Нова Січ?

(Нова Січ була зруйнована на початку червня 1775р. за наказом Катерини ІІ царським військом, яке, повертаючись з походу проти Туреччини, зненацька захопило Січ.)

    • Користуючись легендою карти, назвіть подію, яка означала початок поширення загальноімперського територіального устрою на Гетьманшину. Коли відбулась ця подія?

(В 1775р. був ліквідований полтавський полк, почалось поширення загальноімперського територіального устрою на Гетьманшину. )

    • Визначте історичне значення існування Запорозької Січі.

Урок 44. Російсько­турецькі війни кінця XVIII століття та їх вплив на Україну. Ліквідація Кримського ханства

Робота з картою: «Запорожжя і Північне Причорномор’я у другій половині ХVІІІст.» (атлас, ст. 14).

Цільове завдання: показувати на карті місця історичних подій; читати історичну карту, правильно використовуючи знання легенди карти; визначати причини та наслідки історичних подій, пов’язані з геополiтичними чинниками і факторами навколишнього середовища; виконувати завдання на контурній карті.

Блок завдань для учнів:

    • Якою була причина російської військової активності у кінці XVIIIст.?

(Росія прагнула до посилення політичних і економічних позицій у Північному Причорномор’ї, на Балканах, у країнах Близького й Середнього Сходу.)

    • Користуючись картою, складіть таблицю:

«Російсько­турецькі війни кінця XVIII століття та їх вплив на Україну. Ліквідація Кримського ханства»




Результат подій

Наслідки подій

1768 –

1774 рр.


Кючук - Кайнарджійський мир




1787–1791рр.

Ясський мир




19.04.1783р.

Маніфест виданий Катериною ІІ, який оголосив про ліквідацію Кримського ханства та приєднання Криму, Тамані, Кубані до Російської імперії.




Урок 45 - 46. Правобережна Україна та західноукраїнські землі. Поділи Речі Посполитої та українські землі

Робота з картою: «Українські землі наприкінці ХVІІІст.» (атлас, ст. 15).

Цільове завдання: назвати дати поділів Речі Посполитої; показати на карті територіальні зміни, що відбулися внаслідок поділів Польщі; використовувати картографічну інформацію для пояснень розвитку міжнародних відносин, полiтичних інтересів країн, у складі яких були українські землі.

Блок завдань для учнів:

    • Використавши знання з курсу всесвітньої історії, назвіть причини, які привели до послаблення Речі Посполитої.

    • Яка країна була ініціатором поділу Речі Посполитої?

    • Назвіть і покажіть на карті країни, які хотіли приєднати польські землі до територій своїх держав.

    • Користуючись картою і легендою до неї, заповніть таблицю:

«Поділи Польщі і входження Правобережної України до складу Російської імперії»

№з/п

Поділи Польщі

Країни, які ділили Польщу

Території, які опинились в складі інших держав

1.

І поділ

(1772р.)


Росія

Частина Східної Білорусії

Австрія

Східна Галичина, Західні околиці Волинського

 воєводства 



Прусія

Помор’я (без Гданська)

2.

ІІ поділ

(1793р.)


Росія

Правобережна Україна, Центральна Білорусь

Австрія

Нічого не отримала

Прусія

Гданськ, значна частина Великої Польщі

3.

ІІІ поділ

(1795р.)


Росія

Західна Білорусь, Західна Волинь, латвійські та литовські землі

Австрія

Галичина, частина Волині, так звані Малопольські землі з Краковом і Познанню

Прусія

Основна частина Великої Польщі



    • Зробіть висновок про входження правобережної України в склад Російської імперії.

(Під владою Російської імперії опинились всі українські землі Правобережжя, за винятком Галичини, Буковини, Закарпаття, які перебували в складі Австрійської імперії)

    • Визначте позитивні і негативні наслідки поділів Польщі для українського населення. Поясніть слова Т.Г. Шевченка « «Польща впала, та й вас роздавила!» (з твору «І мертвим, і живим, і ненародженим землякам моїм в Украйні і не в Украйні моє дружнєє посланіє»).
1   2   3   4   5   6


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка