Tacis проект uk02



Сторінка1/9
Дата конвертації09.03.2016
Розмір2.57 Mb.
  1   2   3   4   5   6   7   8   9


ДЕРЖАВНА МИТНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

УПРАВЛІННЯ НОМЕНКЛАТУРИ ТА ВЕРИФІКАЦІЇ

Методичні матеріали Генеральної системи преференцій

Європейського Союзу

з питань визначення країни

походження товару

Київ 2001

TACIS ПРОЕКТ UK02

МЕТОДИКА ДОСЯГНЕННЯ ЗНИЖЕННЯ МИТА ЗГІДНО 3 ГЕНЕРАЛЬНОЮ СХЕМОЮ ТОРГОВИХ ПРЕФЕРЕНЦІЙ ЄВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ

КЕРІВНИЦТВО З ПРАВИЛ ПОХОДЖЕННЯ

2

Неофіційний переклад



ЗМІСТ ВСТУП

  1. Преференції та застосування правил походження для їх отримання.
    Юридична база


  2. Основна структура правил походження




  1. Статус походження, що отримується внаслідок базових операцій, тобто
    продукція, повністю отримана на території країни

  2. Визначення "достатнього ступеня обробки або переробки"

  3. Перелік операцій, які вважаються достатньою обробкою або переробкою




  1. Критерій зміни класифікації за товарною номенклатурою

  2. Критерій доданої вартості

  3. Критерій спеціального процесу




  1. Визначення "недостатнього ступеня обробки або переробки"

  2. Перелік операцій, які вважаються недостатньою обробкою або
    переробкою

  3. Накопичення (кумуляція) походження

  4. Правило максимального вмісту матеріалів, що не мають статусу
    походження; положення щодо комплектів та нейтральних елементів;
    вільні зони; упаковка

3. Документальне підтвердження походження

  1. Документи, які використовуються для підтвердження походження

  2. Органи або особи, які видають документи про походження

4. Правила перевезень

  1. Застосування прямих перевезень для запобігання зловживанням з ГСП

  2. Умови перевезень територією третіх країн

  3. Винятки для товарів, що пересилаються на виставки

з

5. Спеціальні умови для сертифікатів походження за формою А: термін дії,
видача після вивозу продукції; заміна викрадених, знищених або
загублених сертифікатів


  1. Термін дії

  2. Видача після вивозу продукції

  3. Заміна загублених, викрадених або знищених сертифікатів

6. Адміністративне співробітництво між країною-експортером та країною-
імпортером


  1. Органи країни-бенефіціара, що видають сертифікати за формою А

  2. Запити від митних органів ЄС про перевірку (верифікацію) сертифікатів;
    зберігання документів

  3. Органи в Україні, відповідальні за верифікацію сертифікатів

Додаток 1 - Порядок заповнення сертифіката походження за формою А Додаток 2 - Порядок визначення походження товарів

4

Правила походження, які застосовуються у Генералізованій системі преференцій Європейського союзу



Вступ

Міжнародні угоди, правила та процедури, що регулюють торгівлю, розроблялися протягом останніх 50 років, починаючи з Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (ГАТТ). Головним етапом цього процесу стало заснування у 1994 році Світової організації торгівлі (COT).

Практично всі аспекти торгівлі товарами і навіть значний сегмент торгівлі послугами стали предметами таких міжнародних правил та угод.

Генералізована система преференцій (ГСП) та правила походження товарів також є частиною правил міжнародної торгівлі.

Одним з фундаментальних елементів COT є так званий режим найбільшого сприяння (РНС). Він вимагає від кожного члена міжнародного торговельного співтовариства, який є членом COT, надавати всім іншим членам COT однаковий режим торгівлі товарами. Це означає, що стосовно до товарів, які ввозяться на територію члена COT та походять з території будь-яких членів COT, повинен існувати рівний режим застосування імпортних мит та інших заходів з регулюванню імпорту.

Винятки з РНС можливі, але підпадають під дуже жорсткі правила.

Генералізована система преференцій є винятком з РНС; а правила та обмеження її застосування встановлені Рішенням Договірних сторін ГАТТ від 28.11.79 p., так званим Дозвільним положенням. Це положення дозволяє застосовувати до продукції країн, що розвиваються, більш сприятливий режим тарифних і нетарифних заходів. Країни, які користуються таким преференційним режимом, називаються країнами-бенефіціарами.

Розвинені країни, які надають такий преференційний режим, називаються країнами-донорами. Вони почали застосовувати такі торговельні заходи з 1971 року.

У 1993 році декілька розвинених країн розпочали надання преференційного режиму країнам з перехідною економікою колишнього Радянського Союзу. Європейський союз (ЄС) надає Україні ГСП з 1993 року.



1. Преференції та застосування правил походження для їх отримання. Юридична база

Для застосування преференційного режиму до товарів, що походять з визначених країн-бенефіціарів, і лише з цих країн, необхідно було встановити правила походження. Такі правила були потрібні для запобігання зловживанням при використанні преференційного режиму до товарів, які не є реально вирощеними або виробленими у країнах-бенефіціарах, а лише перевозяться територією країни-бенефіціара з метою отримання преференційного режиму.

5

Для розроблення принципів правил походження товарів в рамках Уругвайського раунду торговельних переговорів ГАТТ були проведені переговори про укладення відповідної угоди. Важливим елементом заключного пакету документів Уругвайського раунду, який також призвів до заснування COT у 1994 році, стала Угода про правила походження. Ця Угода стосується лише непреференційної торгівлі та застосування таких непреференційних інструментів, як захисні, антидемпінгові та компенсаційні заходи; дискримінаційні кількісні обмеження або тарифні квоти.



Преференційні торговельні угоди, аналогічні угодам між членами зон вільної торгівлі, а також правила походження у преференційній торгівлі, які були предметом переговорів, не регулюються Угодою про правила походження.

Проте у Спільній декларації до цієї Угоди були погоджені деякі принципи

застосування правил походження для преференційної торгівлі. Ці принципи

застосовуються також і до правил походження в рамках Генералізованої системи


преференцій.

Принципи правил походження у преференційних угодах або односторонніх заходах щодо надання преференційного режиму передбачають такі вимоги:

публічність;

зрозумілість;

точність;

незастосування змін, що мають зворотну силу;

право виробника на подання обґрунтованих запитів щодо попередньої оцінки

можливості застосування преференційного режиму до його товару.

Україна ще не є членом COT, але подала заявку про вступ до цієї організації. Отже, на цей час вона не має юридичного права вимагати застосування до неї Угоди про правила походження та Спільної декларації, яке надається членством у COT. Проте, оскільки ЄС є членом COT і виконує вимоги COT щодо правил преференційного походження, Україна отримує від ЄС такий режим, якби вона була членом COT. Україна користується РНС з боку ЄС на підставі Угоди про партнерство та співробітництво (УПС) між Україною та ЄС, і при цьому застосовуються правила Угоди COT про правила походження.

2. Основна структура правил походження

У розумінні ГСП ЄС товари вважаються такими, що походять з країни-бенефіціара, якщо вони:

повністю отримані в цій країні, або

у достатньому ступені перероблені або оброблені в цій країні.

2.1. Статус походження, що отримується внаслідок базових операцій, тобто продукція, повністю отримана на території країни

6

Термін "повністю отримана" означає, що виробництво продукції відбувалося лише в одній країні. Для кваліфікації продукції як "повністю отриманої" не допускається участь інших країн у виробничому процесі.



У відповідній Постанові ЄС міститься вичерпний перелік продукції, яка може вважатися повністю отриманою:

  1. мінеральні продукти, які було видобуто з надр землі або з морського дна;

  2. рослинна продукція, яку було зібрано у країні;

  3. живі тварини, народжені та вирощені у країні;

  4. продукція живих тварин, вирощених у країні;

  5. продукція, отримана шляхом полювання або риболовства, що велося у країні;

  1. продукція морського риболовства та інша продукція, отримана з моря за
    межами територіальних вод країни на її суднах;

  2. продукція, вироблена на борту її плавучих рибозаводів виключно з продукції,
    зазначеної у підпараграфі (f);

(h) вироби, що були у використанні, які було зібрано у країні, і які придатні лише для відновлення з них сировини;

(і) відходи та брухт, які отримуються в результаті виробничих операцій, що ведуться у країні;

(J) продукція, що видобувається з морського дна та його надр за межами територіальних вод країни, за умови, що вона має виняткові права на розробку такого дна та його надр;

(k) товари, які вироблено у країні виключно з продукції, яку зазначено у підпараграфах (a)-(j).

Під територіальними водами розуміється міжнародне правило щодо 12-мільноїзони.

Терміни "судна" та "плавучі рибозаводи" у цьому положенні поширюються на судна та плавучі заводи:



  • капітан та всі офіцери яких принаймні 75 відсотків команди яких є громадянами країни-бенефіціара або країни-члена ЄС;

  • які зареєстровано або які ходять під прапором країни-бенефіціара або країни-
    члена ЄС;

  • які задовольняють деяким спеціальним умовам щодо власності судна.

7

2.2. Визначення "достатнього ступеня обробки або переробки"

Існує лише декілька видів промислової продукції, які виробляються лише в одній країні. Процес глобалізації призвів до широкої диверсифікації виробничих процесів, залучаючи до них навіть більше, ніж дві країни.

Проте у більшості випадків за допомогою низки економічно обґрунтованих правил можна встановити країну походження.

Для набуття статусу походження з країни-бенефіціара необхідно, щоб матеріали, які походять з іншої країни та були ввезені до країни-бенефіціара, були піддані "достатній обробці або переробці".

Операції, які вважаються достатніми у цьому контексті, залежать від виду продукції.



2.3. Перелік операцій, які вважаються достатньою обробкою або переробкою

У ЄС затверджено перелік, в якому для всіх видів продукції встановлені умови, які повинні виконуватися для набуття статусу походження.

Цей перелік міститься у Додатку 15 Постанови (ЄЕК) №2454/93 зі змінами і доповненнями, внесеними Постановами Європейської Комісії (ЄК) №№12/97 та 1602/2000.

У Додатку 14 до цієї Постанови містяться 7 вступних зауважень з поясненнями щодо використання і тлумачення переліку.

Назва переліку сама по собі дає уяву про його призначення і зміст:

"Перелік видів обробки або переробки, яку повинні пройти матеріали, що не походять з території країни, для набуття виробленою продукцією статусу походження".

Опис продукції, а також обробки та переробки у цьому переліку надаються на основі номенклатури Гармонізованої системи (ГС) на 4-значному рівні.

Отже, для встановлення походження продукції необхідно спершу правильно класифікувати за ГС продукцію, яка обробляється та переробляється, а також матеріали, що використовуються у її виробництві.

Остання версія ГС (ГС 1996) використовується у Єдиному митному тарифі ЄС, а отже є відповідним джерелом для отримання інформації.

Вищезазначений перелік складається з чотирьох стовпчиків:

"— у першому зазначена товарна позиція або номер групи. Якщо до номера позиції або групи вкачано "ех" (українською мовою "з" або "з групи"), це означає, що

8

специфікації в інших стовпчиках застосовуються лише до частини позиції або групи;



  • у другому стовпчику наведено опис продукції, яка підпадає під товарну позицію
    або групу;

  • у третьому та четвертому стовпчиках перелічені операції з обробки або
    переробки, необхідні для отримання статусу походження продукцією, яка
    вироблена з матеріалів, що не походять з країни.

Якщо для певної продукції або товарної групи критерії походження зазначені в обох стовпчиках, експортер може обирати, який критерій він бажає застосувати до своїх товарів. У всіх випадках ці критерії застосовуються лише до матеріалів, що не походять з країни.

Основними критеріями, покладеними в основу розроблення переліку та визначення достатнього ступеню обробки або переробки, були:



2.3.1. Критерії зміни класифікації за товарною номенклатурою

Це означає, що продукція, отримана від обробки або переробки, класифікується за іншою 4-значною позицією, ніж всі матеріали, використані у її виробництві, які не мають статусу походження.



Простим прикладом є виробництво корзини з імпортної соломи. Корзина класифікується за позицією ГС 4602. Критерієм достатньої обробки або переробки для всієї товарної групи 46 є "виробництво, в якому всі матеріали класифікуються за іншою товарною позицією, ніж сам товар ".

Солома класифікується за товарною позицією 1401, отже критерій "зміни класифікації" виконується.

Іншим прикладом с виробництво м'яких дерев'яних крісел (товарна позиція 9401), виготовлених з прямої фанери (4412) та прямих розпиляних лісоматеріалів (4407), які під впливом пару вигинаються для формування сидіння, рами та підлокітників.

У цьому випадку знову відбувається зміна класифікації, передбачена стовпчиком 3 у рядку "з Групи 94" (меблі).

2.3.2. Критерій доданої вартості, який встановлює максимальну частку матеріалів,
що не мають статусу походження, у ціні продукції на умовах франко-підприємство.

Прикладом є виробництво парасольок — позиція 6601, у стовпчику 3 якої записано: "виробництво, в якому вартість всіх використаних матеріалів не перевищує 50% від ціни товару на умовах франко-підприємство ".

9

Іншим прикладом є збирання автомобілів (товарна позиція 8703), при якому вартість використаних матеріалів, які не мають статусу походження, не повинна перевищувати 40% від ціни готового автомобіля на умовах франко-підприємство.

Терміни "франко-підприємство" та "вартість" визначені у параграфах (f) та (g) Постанови ЄС.

Тобто, термін "ціна на умовах франко-підприсмство" означає ціну, що сплачується виробникові, на підприємстві якого відбулися останні обробка або переробка, за мінусом внутрішніх податків, які відшкодовуються при експорті.

Термін "вартість" у контексті матеріалів, що не мають статусу походження, означає митну вартість у визначенні Статті VII ГАТТ та відповідної Угоди COT.

У ЄС вартістю вважається ціна на умовах CIF, що сплачується імпортером експортерові, який не пов'язаний з ним організаційно.



2.3.3. Критерій спеціального процесу передбачає, що у певних випадках спеціальні виробничі операції або стадії виробництва повинні здійснюватися з використанням матеріалів, що не мають статусу походження.

Багато прикладів застосування такого критерію можна знайти у текстильній промисловості. Наприклад, для отримання преференційного режиму при виробництві одягу необхідно, щоб дві стадії виробництва відбулися в одній країні. Отже, предмети одягу (група 62) повинні вироблятися з пряжі у країні-бенефіціарі.

Спеціальні стадії виробництва передбачені для певних хімічних речовин (група 28); а у виробництві предметів з каміння (група 25) сировина повинна розрізуватися до встановленої мінімальної товщини.

2.4. Визначення "недостатнього ступеня"

Перед визначенням достатньої обробки або переробки необхідно спершу перевірити, чи операції з виробництва продукції не включені до переліку операцій, що вважаються "недостатньою обробкою або переробкою". Якщо виробничі операції знаходяться у такому переліку, то вони не вважатимуться достатньою обробкою або переробкою, незважаючи навіть на те, що вони можуть відповідати вимогам переліку у Додатку 15.



2.5. Перелік операцій, які вважаються недостатньою обробкою або переробкою

Відповідний перелік у Статті 70 Постанови містить досить широкий опис операцій, які вважаються недостатньою обробкою або переробкою для надання статусу походження.

Наступні операції вважаються недостатньою обробкою або переробкою:

(а) операції із забезпечення утримання продукції у належному стані під час її перевезення або зберігання (вентиляція, розстилання, сушка, охолодження,

10

утримання в солі, двооксиді сірки або інших водяних розчинах, видалення пошкоджених частин та аналогічні операції);



  1. прості операції, які складаються з видалення пилу, просіювання або
    відсіювання, сортування, класифікації, комплектування (у тому числі збирання
    комплектів виробів), мийка, фарбування, підрізання;

  1. (і) зміна упаковки, а також розукомплектування і укомплектування

пакувальних одиниць;

(іі) просте розміщення у пляшки, флакони, торби, ящики, коробки, закріплення на картках або дошках тощо, а також інші прості операції з пакування;



  1. наклеювання марок, етикеток та інших розпізнавальних знаків на продукцію або
    її упаковку;

  2. просте змішування продукції, одного або різних видів, коли один або більше
    компонентів такого змішування не відповідають умовам цього Розділу для того,
    щоб такі компоненти могли вважатися як такі, що походять з країни-
    бенефіціара або країни — члена ЄС;

  1. просте збирання частин для того, щоб вони разом складали закінчений виріб;

(g) комбінація двох або більше операцій, зазначених у підпараграфах (a)-(f);
(h) забій худоби.

Проте при визначенні достатньої або недостатньої обробки та переробки всі операції з виробництва певного товару, як у країні-бенефіціарі, так і в ЄС, повинні розглядатися разом.

Необхідно розуміти, що перелік операцій, які вважаються недостатньою обробкою або переробкою, застосовується лише при використанні матеріалів, що не мають статусу походження, і лише у випадках, коли не здійснювалася будь-яка інша обробка або переробка.

Можна навести наступні приклади:

Просте збирання кінцевої продукції з частин не надає статусу походження. Проте приклад стосовно збирання автомобілів у пункті 2.3.2 свідчить, що комплексне збирання може надавати кінцевій продукції статус походження.

У виробництві продукції здійснюються операції, що вважаються недостатньою обробкою або переробкою, та використовуються матеріали, які не мають статусу походження Проте, оскільки були також використані матеріали походженням з країни, продукція може вважатися такою, що не підпадає під дію Статті 70 Постанови, а отже може розглядатися за критеріями переліку операцій з достатньої обробки або переробки (Додаток 15).

- n



Можна навести приклад з виробництва фруктового соку (товарна позиція 2009) у країні-бенефіціарі, в якому використовуються фрукти та цукор, повністю вироблені у даній країні. Виробник розливає сік у імпортні пляшки, що не мають статусу походження.

Хоча виробник "пакує" товар у пляшки, які не мають статусу походження (і це підпадає під підпараграф (с)(іі) переліку операцій з недостатньої обробки або. переробки), такий розлив, звичайно, не позбавляє сік статусу походження, за умови що всі використані матеріали класифікуються за іншою позицією, ніж: 2009, і що вартість цукру та інших матеріалів з групи 17 не перевищує 30% від ціни кінцевої продукції на умовах франко-підприємство (Див.: стовпчик 3 позиції 2009 у Додатку 15).

Продукція, отримана шляхом простого збирання матеріалів, що не мають статусу походження, яка згодом була пофарбована, упакована або етикетована, не набуває статусу походження згідно підпараграфа (g) переліку операцій з недостатньої обробки або переробки.

Продукція отримується шляхом забою худоби, що не має статусу походження (група 1), а отримане м 'ясо упаковується, етикетується і заморожується. Всі ці операції окремо вважаються недостатніми. Проте, оскільки до складу виробничого процесу входить забій худоби (підпараграф (h)), їх комбінація вже не вважається недостатньою.

Отже, вироблену продукцію можна розглядати за критеріями походження упакованого та замороженого м 'яса (група 2), передбаченими Додатком 15.

Проте ця продукція все одно не отримає статусу походження, оскільки всі використані матеріали, що класифікуються у групах 1-2, повинні походити з країни-бенефіціара.

2.6. Накопичення (кумуляція) походження

Принцип кумуляції використовується для сприяння та розвитку співробітництва між різними країнами-бенефіціарами, або між країнами-бенефіціарами та країнами-донорами. Цей принцип передбачає, що операції з обробки або переробки, які відбулися у двох або більше зазначених країн, вважаються здійсненими в одній країні.

У випадку України принцип кумуляції застосовується до преференційної торгівлі з країнами ЄС.

Таким чином, матеріали походженням з ЄС, які в Україні були піддані обробці або переробці, що не включена до переліку недостатньої, для цілей застосування ГСП вважаються матеріалами походженням з України.

Для виконання умов кумуляції в Україні повинна відбутися достатня обробка або переробка. Така кумуляція називається "двосторонньою кумуляцією" або "вмістом донорської країни".

12

У більшості випадків виробництва текстильних виробів та одягу з давальницької сировини принцип кумуляції надає кінцевій продукції українське походження, і така продукція відповідає вимогам для застосування знижених тарифів за ГСП.



Наприклад, сорочки (6205) або блузи (6206), вироблені в Україні з тканин, що походять з ЄС, отримають статус походження з України. Дві стадії виробництва - виготовлення тканини та розрізування і пошив, через застосування принципу кумуляції вважаються здійсненими в одній країні-бенефіціарі.

Принцип кумуляції також застосовується до певних угруповань країн, що розвиваються, наприклад Асоціації держав Південно-Східної Азії (АСЕАН), Центральноамериканського єдиного ринку (САСМ), Андської групи та Південноазійської асоціації регіонального співробітництва (SAARC). В межах кожного з цих регіонів статус походження, як правило, закріплюється за країною-членом, в якій відбувалася остання достатня обробка або переробка. У певних випадках визначення країни походження в регіональному угрупованні залежить від вартості, доданої у кожній країні-бенефіціарі, що належать до одного угруповання.

Звичайно, положення щодо кумуляції розширюють можливості преференційної торгівлі для країн-учасників. Серед держав-членів СНД таких угруповань ще не створено.

2.7. Правило максимального вмісту матеріалів, що не мають статусу походження; положення щодо комплектів та нейтральних елементів; вільні зони;упаковка

- Правило максимального вмісту (Стаття 71 Постанови) дозволяє використання у
виробництві певного товару матеріалів, що не мають статусу походження, якщо їх
вартість не перевищує 10% від ціни товару на умовах франко-підприємство. Проте,
якщо у переліку Додатку 15 передбачена інша частка таких матеріалів, правило
максимального вмісту не діє, і застосовуються вимоги переліку.

Правило максимального вмісту не поширюється на текстильні вироби та одяг (групи 50-63).

Однак для певних видів одягу (групи 61-65) застосовується Вступне зауваження 6 Додатку 14, яке дозволяє використання матеріалів (окрім підкладок і прокладок), що не мають статусу походження, якщо їх вартість не перевищує 8% від ціни кінцевої продукції, і якщо такі матеріали не класифікуються за тією ж позицією, що і кінцева продукція.

- Комплекти мають статус походження лише у випадку, коли їх складові мають


статус походження. Проте комплект, складений з продукції, що походить і не
походить з країни, набуває статус походження, якщо вартість складових, які не
походять з країни, не перевищує 15 відсотків від ціни комплекту на умовах франко-
підприємство. Прикладом може бути комплект вартістю 65 євро, що складається
з жіночої блузи (вартістю 25 євро) та сорочки (вартістю 35 євро) походженням з
країни-бенефіціара, а також імпортованої краватки-метелика (вартістю 5 євро),
що не походить з країни-бенефіціара. Отже, комплект матиме статус

Із

походження з країни-бенефіціара, оскільки вартість краватки не перевищує 8% ціни комплекту.



- Енергоносії та пальне, промислове устаткування та обладнання, а також машини та інструменти, які використовуються в обробці або переробці товарів, вважаються нейтральними елементами при визначенні походження кінцевої продукції; і їх походження не має значення. Такий самий принцип застосовується до товарів, які не входять до кінцевого складу продукції.

Вільні зони, тобто зони в межах країни, які не вважаються її митною територією, і в яких застосовуються спеціальні митні правила, вважаються частиною країни; а до товарів, вироблених в таких зонах, застосовуються звичайні правила походження ГСП.

Упаковка, яка для цілей класифікації включається до складу продукції (Загальне правило №5 Гармонізованої системи), також включається до складу продукції і для цілей визначення походження.

Прикладами є кейси та чохли для музичних інструментів, зброї, креслярських інструментів тощо, які спеціально сформовані або обладнані для зберігання цих товарів, зазвичай продаються з ними та придатні для тривалого користування. Іншими прикладами є пакувальні матеріали та контейнери (окрім транспортних), які продаються разом з товарами.

3.Документальне підтвердження походження
  1   2   3   4   5   6   7   8   9


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка