Тарас Шевченко жити буде поки на землі житимуть люди



Скачати 83.94 Kb.
Дата конвертації21.02.2016
Розмір83.94 Kb.
Тема: Тарас Шевченко жити буде – поки на землі житимуть люди

(урок позакласного читання).



Мета: удосконалювати вміння самостійно вивчати творчість поета, продовжити ознайомлення учнів з красою, неповторністю, чарівністю Шевченкового слова, значенням творчості Т.Шевченка для українського народу, показати, як шанують його пам’ять, викликати бажання глибше пізнати його життєвий шлях; розвивати читацькі інтереси, пам’ять, мислення; виховувати в учнів любов і шану до народного поета.

Обладнання: портрет Т.Г. Шевченка, виставка творів поета, «Кобзар», збірники творів «Позакласне читання» 3 клас, репродукції художніх творів, записи пісень на слова Великого Кобзаря, презентація.

Тип уроку: усний журнал з використанням інтерактивних методів навчання.

Хід уроку

І. Організаційна частина.

1. Привітання.

Всі мерщій сідайте, діти!

Домовляймось не шуміти,

На уроці не дрімати,

Руки вчасно піднімати.

У нас сьогодні – ніби свято,

Гостей зібралося багато.

Вітаємо вас, наші любі.

У світлій, затишній оселі.

Нехай урок наш для вас буде,

Як пісня – дзвінким та веселим.

2. Емоційна настанова.

- У мене зараз гарний настрій, ось такий: ☺. А у вас?

- Намалюйте свій настрій. (Діти малюють свій настрій на смайликах).

- У кого з вас гарний настрій, покажіть.

- Я хочу, щоб гарний настрій у вас залишався до кінця уроку.

ІІ. Оголошення теми уроку. Епіграф.

(На дошці записано слова, вчитель читає)

Ну що б, здавалося, слова…

Слова та голос – більш нічого.

А серце б’ється – ожива,

Як їх почує!.. Знать од Бога

І голос той, і ті слова

Ідуть меж люди!

(Т.Шевченко)

ІІІ. Розповідь учителя.

Сьогодні ми будемо говорити про життєвий та творчий шлях геніального сина українського народу Т.Г. Шевченка. Це він мав справді «Од бога і голос, і ті слова», які пішли «меж люди».

Навіть у найтяжчі часи у родинах українців збереглися книги з його творами. А ті, кого лиха доля в пошуках кращого життя гнала на чужину, разом з Біблією, грудочкою рідної землі везли в ті далекі краї «Кобзар» Т.Шевченка. Він разом з ними промовляв:

«…Я так люблю

мою Україну убогу».

В автобіографії Т.Шевченка сказано: «Історія мого життя становить частину історії моєї Батьківщини».

У цих словах розкривається зміст його життєвого шляху.

Кобзарем його ми звемо,

Так від роду і до роду.

Кожен вірш свій і поему

Він присвячував народу.
І тому в сім’ї великій,

У цвіту садів прекрасних,

Буде жити він навіки,

Як безсмертний наш сучасник.



ІV. Доповнення знань учнів про життя і творчість Т. Г. Шевченка.

1. Виступ дослідників біографії.

1 учень. 9 березня 1814 року в селі Моринцях на Черкащині в сім’ї кріпака народився хлопчик, якого назвали Тарасом. Хлопчик ріс лагідною, чуйною та щирою дитиною.

2 учень. У селі Моринцях,

У сільській хатині,

Уродився він на славу

Цілій Україні.

З-під низької стріхи

Соколом піднявся,

Як промовив, його голос

Громом розлягався.



3 учень. Гірке дитинство випало на його долю. Коли Тарасові було 9 років радість і втіха потьмарилася горем: померла мама. І почалося страшне сирітське життя біля мачухи. Чужа недобра жінка дуже погано ставилася до Тараса. Її дратувала його мрійність, гаряча вдача.

4 учень. Коли Тарасові виповнилось 11 років, помер і батько від злиднів і важкої роботи. Залишився хлопчик сиротою.

5 учень. Там матір добрую мою,

Ще молодую – у могилу

Нужда та праця положила.

Там батько, плачучи з дітьми

(А ми малі були і голі),

Не витерпів лихої долі.

Умер на панщині!.. А ми

Розлізлися межи людьми,

Мов мишенята.

(«Якби ви знали паничі» від слів «Там матір добрую мою…» до слів «… мов мишенята»).

6 учень. Малому Тарасові дуже хотілося вчитися читати і писати. А ще він хотів бути малярем. Довго терпів знущання дячка Богорського, аби тільки вчитися.

(Уривок з вірша «Давно те діялось»)

7 учень. Давно те діялось. Ще в школі,

Таки в учителя-дяка,

Гарненько вкраду п’ятака –

Бо я було трохи не голе,

Таке убоге – та й куплю

Паперу аркуш. І зроблю

Маленьку книжечку. Хрестами

І візерунками з квітками

Кругом листочки обведу

Та й списую Сковороду.



Вчитель. Перед вами картина І.Їжакевича «Тарас-пастух» (1935 р.). В основу сюжету картини автор поклав вірш «Мені тринадцятий минало». Ми бачимо хлопчика, що сидить під парканом якоїсь панської садиби. У лівому кутку картини вдалині видніються селянські хатки, а на пагорбі, за березами – вітряк. Хлопчик поклав клаптик паперу на коліна і малює. Поруч лежить солом’яний бриль, торбина з хлібом. Так починається шлях майбутнього художника.

(Показ картини)

8 учень. Мені тринадцятий минало.

Я пас ягнята за селом.

Чи то так сонечко сіяло,

Чи так мені чого було?

Мені так любо, любо стало,

Неначе в бога…



9 учень. Тарас дуже хотів учитися. У сільській школі навчився читати. Потім служив у пана, і той віддав його вчитися на маляра, щоб мати свого художника.

10 учень. Усміхнулася доля Шевченкові тоді, коли йому було 24 роки. На своїй життєвій дорозі він зустрів добрих і розумних людей, які побачили в ньому талановиту людину і викупили з неволі, допомогли з навчанням в Академії художеств. І в той час Тарас написав багато творів, які увійшли до збірки «Кобзар».

Вчитель. - А хто такі кобзарі?

Колись у сиву давнину, ходили по Україні старі люди, співали пісні про тяжке життя, про людські страждання, про козаків, про щиру та вірну козацьку дружбу, складали казки та розповідали їх дітям.

Співаючи, вони грали на старовинному музичному інструменті – кобзі. Від назви цього інструмента їх і назвали кобзарями.

- Але чому саме Шевченка називають Кобзарем? Адже він не грав на кобзі і не співав пісень, хоча дуже любив їх слухати…

В своїх віршах та поемах Тарас Григорович теж описував тяжке життя, яке не обійшло і його самого. А ще тому, що Шевченко підписував свої вірші простим та зрозумілим для людей словом – Кобзар.

Перший «Кобзар» вийшов у 1840 році у Петербурзі.



11 учень. Пани і цар злякалися його віршів і заслали поета в далеку пустелю – віддали у солдати із суворою забороною малювати і писати. Але не скорився Тарас і потайки писав і малював.

12 учень. Через 10 довгих років повернувся він із заслання змучений, але не зломлений. З-під його пера з’явилися слова:

«І на оновленій землі,

Врага не буде – супостата,

А буде син і буде мати,

І будуть люди на землі».

2. Хвилини поезії. Конкурс на краще читання творів Великого Кобзаря.

- Т.Г. Шевченко дуже любив природу рідної землі, її степи, ріки, її стрункі тополі, верби над ставами, червону калину і оспівував їх у своїх віршах.



(Читання віршів учнями).

3. Фізкультхвилинка.

- Коли читаєш вірші Шевченка, то ніби чуєш ніжну, сумну пісню. З часом композитори поклали вірші Шевченка на музику. Так і народилися пісні.



(Слухання пісні на слова Т.Г.Шевченка).

- Який настрій викликає у вас ця пісня?

- Які картини природи малює ваша уява?

4. Продовження виступу дослідників біографії.

13 учень. 10 років заслання підірвали сили і здоров’я Шевченка. Восени 1860 року він захворів, стан його здоров’я погіршувався. А 10 березня 1861 року перестало битися серце великого художника, геніального Кобзаря.

14 учень. Поховали його в Петербурзі на Смоленському кладовищі. Та чи могли люди забути і не виконати його заповіту?

15 учень. (Читає «Заповіт»).

Як умру, то поховайте

Мене на могилі,

Серед степу широкого,

На Вкраїні милій,

Щоб лани широкополі,

І Дніпро, і кручі

Було видно, було чути,

Як реве ревучий.

Вчитель. А в травні того ж року перевезли прах Кобзаря до України. Поховали поблизу Канева, на Чернечій горі, яка тепер зветься Тарасовою.

І хоч Тарас Григорович прожив усього 47 років, із них 24 роки був у кріпацтві, 10 років мучився у солдатській неволі на засланні і лише 13 років був вільною людиною, його ім’я знають в усьому світі, воно вічне у пам’яті нашого народу.

Його ім’ям названо вулиці міст і сіл України, національний університет носить його ім’я, найвища державна премія імені Тараса Григоровича Шевченка щорічно присвоюється за найкращі досягнення в літературі та мистецтві. Створено музей в Києві і на його батьківщині.

5. Робота в групах.

- Відновити рядки з вірша Т.Г.Шевченка.



  • Садок вишневий коло хати,

Плугатарі з плугами йдуть,

Хрущі над вишнями гудуть,

А матері вечерять ждуть,

Співають ідучи дівчата.




  • Думи мої, думи мої,

Нащо стали на папері

Лихо мені з вами!

Сумними рядами.

6. Дерево життя і творчості.

- Давайте подивимося на дерево життя і творчості Т.Г.Шевченка.

- Що означають ці дати?

- На дереві ще мало листочків, а коли ви будете більше дізнаватися про Тараса Григоровича, то листочків з кожним роком ставатиме більше.



V. Підсумок уроку.

- Завершити урок я хочу словами Шевченка:

Свою Україну любіть,

Любіть її. Бо время люте.

В останню тяжкую минуту

За неї Господа моліть…

- І нехай вогник Кобзаря завжди горить у ваших серцях, посилаючи промені любові до природи, людини, рідного слова і пече гнівом до несправедливості.

(Звучить пісня Ю. Рибчинського «Шлях до Тараса»).

1. Рефлексія.

- Збіг урок наш, як коротка мить,

Дуже швидко час біжить.

Час вже підсумки нам підбити,

Чого зуміли ми досягти.


    • Чи справдилися ваші очікування?

    • Чого ви сьогодні навчилися?

На дошці: Я


ЗУМІВ НАВЧИВСЯ

2.Гра «Мікрофон»

    • Усі ви добре працювали, особливо…

    • Якщо урок вам сподобався, намалюйте сонечку усмішку.







    • Всі ви добре працювали,

На уроці не дрімали,

Тож скажу вам у кінці:



В третім класі діти – молодці !

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, КУЛЬТУРИ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

ВІДДІЛ ОСВІТИ ГАДЯЦЬКОЇ РАЙДЕРЖАДМІНІСТРАЦІЇ

КРАСНОЗНАМЕНСЬКА ЗОШ І – ІІІ СТУПЕНІВ

Урок позакласного читання

у 3 класі


(усний журнал з використанням інтерактивних методів навчання)

Підготувала вчитель

початкових класів

Пархоменко Л. В.


с. Краснознаменка


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка