Таврійський вісник освіти



Сторінка10/19
Дата конвертації09.03.2016
Розмір3.14 Mb.
1   ...   6   7   8   9   10   11   12   13   ...   19

1. РОБОТА З ПІДВИЩЕННЯ СВІТОГЛЯДНОГО РІВНЯ УЧНІВ



1.1 Клітинна теорія

У ліцеї існує досвід використання на уроках біології та екології персональних комп’ютерів і CD-ROM дисків. Пройшов апробацію курс “Біологія з комп’ютером”. Більшість поширених дисків існує лише в російськомовному варіанті, а кращі інтерактивні диски – в англомовному. У нашому ліцеї пріоритетною лінією освіти і виховання для всіх ліцеїстів, незалежно від майбутньої спеціальності, обрано навчання іноземним мовам, роботі на ПК, роботі в мережі Internet. Тому, взаємодія вчителів нашої кафедри, кафедри іноземної мови і викладачів інформатики спрямована на результат - вільне користування біологічним матеріалом за допомогою сучасних інформаційних технологій. У двох комп’ютерних класах ліцею створені інтернет-місця для того, щоб учні мали змогу користуватися інформацією, брати участь у міжнародних конференціях, диспутах, листуванні.

При організації навчального процесу варто надавати перевагу активним методам і формам роботи. Вперше у ліцеї з 5 по 12 червня 2000 року для учнів 10 МПП класу була впроваджена літня польова практика, за програмою, розробленою Л. Русіною і Л.Ігнатюк. Для проведеня практики були залучені науковці - З.Селюніна, к.б.н., старший науковий співробітник Чорноморського біосферного заповідника (ЧБЗ) та Н. Дрогобич, старший науковий співробітник відділу біомоніторингу біосферного заповідника “Асканія-Нова”, а також викладачі ХДУ. Учні класу були поділені на 5 груп, кожна з яких мала завдання:

1.Рослини і тварини ЧБЗ, занесені до Червоної книги;

2. Орнітофауна морського узбережжя ЧБЗ;

3. Колкові ліси ЧБЗ;

4. Степові ділянки ЧБЗ;

5. Тваринний і рослинний світ Чорного моря.

Робота предбачала: а) вивчення флори і фауни обраних ділянок; б) вивчення рослинних угруповань; в) вивчення зв’язків в екосистемах; г) роботу у музеї ЧБЗ; д) обробку матеріалів, роботу з визначниками рослин та тварин; е) підготовка стендових доповідей.

Восени 2000 року у ліцеї виникла можливість організувати для учнів, які проходили літню практику, екскурсію до заповідника “Асканія-Нова” і провести ліцеїстів по екологічній стежці. Після цього виїзду була проведена підсумкова конференція, на якій пролунали доповіді учнів, відбувся обмін досвідом. Вважаю, що ця робота має величезне значення і потребує удосконалення і продовження.

Одним з головних факторів підвищення рівня та ефективності освіти є науково-дослідницька робота. Деякі учні в процесі проведення польової практики виконали наукові роботи екологічної спрямованності на базі біосферних заповідників Херсонської області. Ось деякі з них :


  1. Михайло Русін (11 МПП клас) ”Антропогенний вплив воєнних полігонів на еталонні ділянки причорноморського степу”. Науковий керівник к.б.н., старший науковий співробітник Чорноморського біосферного заповідника – З. Селюніна.

  2. Галина Моісєєнко ( 11МПП кл.) ”Фауна прямокрилих Херсонської області”. Науковий керівник к.б.н., доцент, зав. кафедрою зоології – Л. Русіна.

  3. Костянтин Нетеса (11МПП кл.) “Адаптивні ознаки та стратегія Ph. tuberosa i Ph. hybrida у типчаково-ковиловому степу”. Науковий керівник к.б.н., доцент кафедри ботаніки – О. Літвіненко.

Ці роботи одержали високу оцінку науковців і на обласному засіданні МАН учні посіли перші місця. На III етапі Всеукраїнського конкурсу МАН, який проходив у м. Києві 7-9 квітня 2001 року, перші дві.

Це історично перша теорія біології. На її основі виникла наука цитологія, а зараз існує ціла галузь науки – біологія клітини. Клітинна теорія вивчається лише у 10 класі в курсі “Загальна біологія” і тільки фрагментарно.

Я пропоную клітинну теорію і передумови її виникнення вивчати набагато раніше. Адже знайомство з клітиною розтягнуто у часі: починається в 6-му класі (рослинна та бактеріальна клітини), продовжується в 7 класі (тваринна клітина) та у 8 класі (клітина людини) і систематизується в 10 класі (клітинна теорія).

Доцільно познайомити учнів з ідеями Т. Швана, Р. Вірхова та інших, з науковими відкриттями, які передували створенню клітинної теорії, у 6 – 7 класах. Було розроблено цикл уроків з клітинної теорії у 6 і 7 класах, де розглядається загальна картина світу того часу, шляхи створення теорії, вплив теорії на розвиток сучасного світогляду та у вигляді пізнавальних задач подаються основні положення клітинної теорії. Це дало можливість змінити сам підхід до вивчення теорії, при якому засвоєння загального і абстрактного (положення клітинної теорії) передує вивченню конкретного матеріалу (будова клітин різних царств природи). Історичний аспект теорії більш цікавий і викликає жвавий інтерес у учнів 6-7 класів. Більш раннє вивчення клітинної теорії є базою подальшого вивчення морфології, систематики, генетики, ембріології і еволюції, тобто є світоглядним стрижнем. Попереду робота з впровадження у практику теоретичних положень еволюційної теорії, а також її історичних витоків.

1.2 РОБОТа З ФОРМУВАННЯ НАУКОВОЇ КАРТИНИ СВІТУ У П’ЯТИКЛАСНИКІВ

Біологія повиннна повернутися у 5 клас – так вважають багато авторів підручників та посібників, вчителів. Наприклад, автори “Довкілля” В.Ільченко, К.Гуз показали, як красиво і просто можна пояснити учням 5 класу закони та явища Природи. Разом з Н.Пугачовою – завідувачем кабінетом біології РІПО вже 5 рік апробуємо стрижневі теми, які ми вважаємо необхідними для формування наукової картини світу у п’ятикласників.

Наводжу скорочено перелік стрижневих тем курсу “Введення в біологію” для учнів 5 класу з поглибленим вивченням біології.

1.ТЕОРІЇ ПОХОДЖЕННЯ ЖИТТЯ



  1. Креаціонізм.

  2. Самозародження.

  3. Теорія панспермії.

  4. Теорія стаціонарного стану.

  5. Біохімічна еволюція.

  • хімічна:

а) Всесвіт- системи галактик – галактики – системи зірок –зірки.

б) Сонце – маса , хімія сонця, температура, перетворення Н у Не, енергія сонця.

в) Планетне тіло – система порід.

г) Молекули – системи атомів.

е) Елементарні частинки.

с) Речовина. Нагрівання речовини. Стиснення речовини.



- біохімічна а) Органічні сполуки. Концентрація органічних сполук. б) Поява пробіонтів.

- біологічна:а) Цитоплазма – жива речовина. б) Еволюція мембран. в) ДНК – РНК – білок. Ферменти. г) Відтворення живих систем.

2.ЕВОЛЮЦІЯ ПРОДОВЖУЄТСЯ

1)Правила еволюції. 2)Способи еволюційних перетворень органів та функції.

3.КЛІТИННА ТЕОРІЯ

1)Як вивчають клітини. 2)Будова різних клітин.3) Одно– та багатоклітинні організми.

4) Розвиток від клітини до організму. 5) Рівні організації живого.

4.ОБМІН РЕЧОВИН-1 ОБМІН РЕЧОВИН-2

Апробація курсу розпочалася в 1996-97 навчальному році і триває зараз.



1.3. „Паралельне” вивчення царств живої природи

Сучасне розташування курсів відповідає історичному розвитку біологічних дисциплін. Така структура складалася роками, вона відпрацьована. У нашій школі заведено, що пріоритетне значення має неорганічна хімія. Сучасніше було б вивчати неорганічну та органічну хімію паралельно. Біологічні курси після курсу “Введення до біології” можна б було розподілити так: паралельне вивчення ботаніки та зоології. А чому б не розпочати вивчати біологію з самого цікавого для дитини 6 класу – з свого організму? Розроблена програма для учнів проліцейських класів, в якій впроваджується паралельне вивчення рослин і тварин, а на інтегрованих уроках - подаються загальні і відмінні риси представників усіх царств в порівнянні. Таким чином вчитель заощаджує багато часу при одночасному вивченні багатьох розділів курсу. Наприклад, теми і питання “Клітина”, “Ріст”, “Розмноження”, “Розвиток”, “Пересування”, “Харчування”, “Екскреція” і інші. А порівняльне вивчення розвиває розум, мислення, дозволяє побудувати єдину картину природи.



1.4. Фізико – хімічна біологія

В сучасній біологічній освіті вже з 6 класу розглядаються об’єкти, для вивчення яких потрібна добра хімічна та фізична підготовка. Біологічні системи підкорюються законам фізики та хімії, але, крім цього розвиваються за своїми особистими законами. Розуміння таких реалій підводить мене до думки про створення “нової шкільної біології” – фізико-хімічної біології. Така біологія взмозі цементувати ізольовані один від одного курси природничих дисциплін. Одразу створити такий курс біології неможливо, але, я міркую, що для цього потрібно накопичення “банку” інтегрованих тем, окремих уроків, інтегративних програм. Прикладом може послужити розробка уроку, зроблена вчителями біології, фізики та хімії (Ігнатюк Л.М, Чижиченко В.В., Козлов В.М. Биология как точная наука // Збірник робіт Соросівських вчителів. – К., 1996. – С.79 – 83).



1.5. Теорія нейролінгвістичного програмування

За теорією нейролінгвістичного програмування процес навчання можна уявити у вигляді потоку інформації крізь нервову систему учня:

вхід зберігання переробка вихід інформації. Користуючись простими тестами необхідно встановити типи дітей за розвитком каналів проходження інформації – а)візуальний, б) аудіальний, в) кінестетичний типи.

Входячи у клас, і, знаючи “розклад” учнів за типами, намагаюся перебудувати свою стратегію поведінки на уроці згідно з цією типологією дітей. Багато вчителів (інстинктивно) користуються зручними для себе засобами. Зараз цього недостатньо. Кращий вчитель той, який може однаково добре демонструвати, пояснювати і організувати ігри і працю. Використовуючи цю типологію, перебудовую учбовий процес і використовую інтерактивні методи навчання.

Крім такого поділу дітей, можна виділити два типи дітей за домінантою розвитку півкуль головного мозку: - лівопівкульні (локалізація процесів логічного, вербального мислення); - правопівкульні (локалізація емоційних процесів).

Маленькі діти взагалі сприймають світ образами, спочатку щось уявляють, а потім промовляють. Я прихильник використання ейдетичного навчання (з грецького “ейдос” – “образ”). Можу навести багато прикладів, коли, навіть, старші учні краще сприймають матеріал при підключенні образного мислення, при добре розвиненому логічному. Я складаю і накопичую біологічні “історії”, в яких складні поняття і терміни зв’язані у фантастичні, дивовижні, цікаві розповіді. Наприклад, для демонстрації того, як рослини і тварини бувають “тесно оплетены сетью сложных взаимоотношений», я пропоную таку розповідь:

Дарвін виявив, що джмелі з їхнім довгим хоботком - єдині комахи, що спроможні ефективно запилювати глибокі трубчасті квітки червоної конюшини. З цього він зробив висновок. що поширеність червоної конюшини в Англії пояснюється достатньою кількістю джмелів.


  • А чому гнізда джмелів зустрічаються поблизу міст і сіл?

  • Їх там найменше розорюють полівки, які поїдають личинок і лялечок.

  • Чому ж в округах міст і сіл мало полівок?

  • А тому, що там багато кішок, які знижують чисельність популяції полівок. Якщо ж доведено, що кішки відповідальні за поширеність в Англії конюшини - основного корму великої рогатої худоби, то конюшина екологічно пов'язана з британським морським флотом.

  • Чому?

  • А тому, що яловичина - основна їжа моряківі а отже кішкам належить заслуга в тому, що Британія є великою морською державою.

  • А хто в Англії в основному тримає кішок?

Кішок тримають старі діви, отже британська могутність може бути логічно й екологічно виведена з "кішколюбія" численних англійських бабусь”.

2. ВПРОВАДЖЕННЯ ІННОВАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ, МЕТОДИК НАВЧАННЯ



2.1 Використання методики В.Ф.Шаталова

Серед вчительства майже не зустрінеш байдужих до досвіду роботи В.Ф.Шаталова. Мені пощастило зустрітися на семінарі у м. Донецьку з цим видатним вчителем, почути його виступи поспілкуватися. Розроблено багато опорних схем і конспектів для всіх курсів біології.



2.2.Розробка багаторівневої системи

Розроблена та використовується цікава за формою систему опитування. Її суть полягає в тому, що питання, які вчитель пропонує учням на заліковому уроці, розбиваються на 3 групи. До першої групи входять питання у вигляді тестів, відповіді на які запрограмовані на машинах типу “Сигнал” ,“Огонек”, або на комп’ютері. Ці тестові завдання відповідають першому та другому рівню навчальних досягнень учнів.

Друга група питань – питання на перевірку знань, понять і термінів пройденої теми. Питання третьої групи носять продуктивний характер. Форма, в якій подані всі три групи питань, виглядає так: всі учні підгрупи (12-14 учнів) розміщуються за першим рядом парт і працюють на машинах. Учень, який перший відповів на питання, одержує одразу бал і пересідає у відповідне місце в другому ряду, де для кожного учня вже лежать заготовлені папір і картки з запитаннями другої групи складності. Вчитель має змогу спостерігати за темпом роботи кожного у групі, а також встигає виставити оцінки за перший етап роботи в журнал і на дошці. Над працею за другою групою питань (на другому ряду парт) учні працюють довше, але серед них теж є лідери і аутсайдери.

Роботи учнів-лідерів вчитель теж встигає перевірити, оцінити і виставити бали у журналі і на дошці у вигляді відомості. Учні-лідери пересідають на відповідне місце у третьому ряду і мають більше часу для відповідей на питання продуктивного характеру. За урок 100% учнів відповідають на запитання першого рівня; 90-100% - другого рівня і справляються з завданнями третього рівня - 70-90% учнів.

Таким чином, всі учасники заліку мають змогу спостерігати за фізичним пересуванням учнів від першого до третього етапів заліку, до кінця уроку на дошці вже виставлені по 2 оцінки, і вчитель має змогу проаналізувати результати заліку. Остаточний аналіз робиться на наступному уроці, коли перевірені відповіді на питання третього рівня

2.3. Розробка тижнево-блочної системи викладання курсу “Біологія людини” у 9 класі

Працюючи в класах з поглибленим вивченням біології, я розробила тижнево-блочну систему викладання, при якій весь матеріал курсу розбивається на завершені змістовно структурні одиниці – блоки. Кожний блок має свою змістовну назву. Блок містить 5 уроків, які викладаються протягом учбового тижня за розкладом. Весь курс містить 33-34 такі блоки. Тижневий блок складається з двох лекційних уроків з теми. Третій урок – це лабораторна чи практична робота. Система лабораторних робіт утворює так званий “Спецкурс практичної біології”. Четвертий урок – урок праці з біологічними термінами і поняттями. П’ятий урок – семінарське або залікове заняття, в залежності від місця тижневого блоку в програмній темі. По горизонталі блок складається з цілої теми, наприклад тема “Клітина”. Велика тема може включати декілька блоків, наприклад тема “Кровообіг” включає 2 тижневих блоки: “Серце” і “Судини”.

Я працювала за авторською тижнево-блочною системою протягом трьох років. Ця система має багато переваг, а саме: учні з більшою відповідальністю і з більшою зацікавленістю готуються до уроків біології, достатньо добре засвоюють основні поняття і терміни; орієнтуються в літературі. Це засвідчено при контрольних зрізах, на яких учні демонстрували високий рівень навчальних досягнень. Освоєння матеріалу, з’єднаного змістовно і методично, дає змогу вчителю сконцентрувати увагу учнів на головному; забезпечує практичну спрямованість кожної теми, допомагає вчителю знайти адекватні форми і методи навчання і виховання, при яких сходяться в єдиний комплекс процес викладання, набуття і застосування знань.

2.4 Робота над інноваційною технологією майстерні

Я вперше почула про технологію майстерні в 1998 році на курсах підвищення кваліфікації. Мова йшла про роботу Санкт-Петербургської школи № 24, яка впроваджує технологію французьких майстерень. Вже у 1998 році мною були розроблені і проведені перші майстерні «Рептилії в історії Землі», а в 1999 році – майстерня «Особливості будови скелету людини». Розробки цих майстерень були підготовлені до друку. У розробці є технологічні схеми, супроводжуючий текст про філософію технології, методи та завдання майстерень.



Порівняльна характеристика традиційної форми навчання і навчання у Майстерні.

У Майстернях

При традиційному навчанні


1. Мислення Учня і Вчителя звільня­ється від стереотипів. Свобода вчителя розвиває свободу учня.

У голову учня постійно вкладаються стереотипи. Вчитель також ними керується під час роботи.

2. Демократичність, відхід від автори­тарності. Учень дорівнює Вчителю по інтелектуальному потенціалу.

Авторитарність з елементами демократичності, скоріше “гра” у демократію. Вчитель вище учня.

3. Вчитель змінює не тільки свою методику але і себе.

Вчитель діє, користуючись традицій­ними методами і формами навчання, на які нашаровуються знання і досвід роботи.

4. Навчання звільняється від непотрібних видів діяльності. Мовчун учиться говорити, говіркий - слухати, усе набувають уміння задавати питання. Питання - це самий цінний результат роботи.

“Всі вправи націлені на формування однієї навички: соціальної й інтелектуальної слухняності”. Більшість завдань адресується одному читачу-вчителю. Відповіді цінуються більше питань.

5. У Учня немає страху перед зав­данням: 1) він може (і повинний) поми­лятися; 2) помилки не засуджуются;
3) Учні знають, що є приблизне знання предмета, предзнання і неточні резуль­тати, які можуть перетворюватися у суворі докази і точні формулювання.

Немає права на помилки. На всіх етапах уроку освоюються істини. Учня переслідує страх не справитися з великим обсягом матеріалу і говорити як вчитель, як потребує вчитель.

6. Якщо Учень не справляється з завданням, то Вчитель шукає причину у собі: неправильна методика, саме завдання.

Винуватий завжди учень.

7. Напрямок думки вибирає Учень, користуючи фантазією, уявою, він “йде” по темі самостійно. Учень самостійно пізнає світ.

Напрямок вибирає вчитель. Тема уроку, визначення, поняття задаються вчителем. “Учимо умінню вірити і схвалювати, що породжує соціальне слабоумство і двозначність” (Колесов Д.В.)

8. При доборі завдань Вчитель нама­гається використовувати всі п'ять орга­нів почуттів і підключати інтуїцію Учнів.

“Працюють” в основному зір і слух, рука при написанні.

9. Вчитель створює проблемні ситуації і дає можливість аналізувати перешкоди і труднощі.

Проблему ставить учитель, тобто вона задається ззовні й учні намагаються її обминути .
1   ...   6   7   8   9   10   11   12   13   ...   19


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка