Таврійський вісник освіти



Сторінка11/19
Дата конвертації09.03.2016
Розмір3.14 Mb.
1   ...   7   8   9   10   11   12   13   14   ...   19

Я впевнилась, що технологія майстерень дає можливість за короткий час оновити і модернізувати змістовну частину програм з біології. Впровадження майстерень є прикладом сполучення біологічної дисциплінарності та інтегрованості тем всього курсу природознавства, традиційних форм проведення уроків за класно-урочною системою та інноваційних форм.

2.5. Робота з розробки дидактичних матеріалів

Дидактичні матеріали і розробки покликані активізувати учбово-пізнавальну діяльність учнів, удосконалювати організаційні форми учбової праці. Кожен вчитель має своє розробки дидактичних матеріалів. Перша спроба систематизувати накопичені дидактичні матеріали виявилася успішного. У 1998 році у видавництві „Мандрівець” з друку вийшов збірник “Такий дивовижний світ тварин” під редакцією та у соавторстві з доцентом кафедри біології людини ХДУ к.б.н. Сидорович М.М. У наступному році разом з завідувачем кабінету біології РІПО Пугачовою Н.І. підготовлений збірник “Такий дивовижнийсвіт рослин”, у якому представлені різнорівневі завдання: тести, ігри, задачі підвищеного рівня складності. Посібник містить багато таблиць, малюнків, схем, домашніх лабораторних робіт, які доповнюють матеріал підручників з ботаніки. У 2001 році посібник схвалений до видання і отримав гриф „Рекомендовано Міністерством освіти і науки України”.



2.6. Робота з сучасними інформаційними ресурсами.

Перша спроба проведення занять з використанням комп’ютера і комп’ютерних лазерних дисків відбулася на засіданнях гуртка “Комп’ютерна біологія” сумісно з вчителем біології гімназії №20 Пугачовою Н.І. у 5-6 класах. У 1999-2000 навчальному році був впроваджений курс “Біологія з комп’ютером” у ліцеї при ХДПУ у 10 медико-психолого-природничому класі. Це інтегрований курс з біології, який є змістовно еклектичним, бо в Україні ще не створена матеріальна база учбових дисків. Працюю з дисками двох типів: інформаційними, які містять інтерактивний та ілюстративний матеріал, та контролюючими (частіше у вигляді тестів).

Після підключення комп”ютерних класів до Internet, почалася нова сторінка у використанні та обробці інформації учнями та вчителями.

3. Спецкурси та позаурочна діяльність – фактори успішного розвитку обдарованих дітей

Академічний ліцей при ХДУ – це університет в університеті. У ньому навчаються учні, які продовжать навчання на 10 факультетах університету з 24 спеціальностей. Для кращої фахової підготовки ліцеїстів математично-психолого-природничих класів (МПП) один раз на тиждень проводиться так званий профільний день. Розроблена система профільного навчання ліцеїстів 9 - 11 класів. У програми профільних курсів закладений матеріал, який створює основу для подальшого вивчення у вищий школі ряду фундаментальних дисциплін. Крім інших профільних курсів, запроваджених у МПП класах, викладається курс “Екологія людини”- автор – к.б.н., декан психолого - природничого факультету С.Шмалей.

Крім елементів екологічних знань, які є у кожному курсі природничих дисциплін, у Академічному ліцеї впроваджений курс “Екологія” для 9-11 класів, який базується на програмі для спецкласів і змістовно розширений. При викладанні курсу “Екологія” використовуються програми та підручники, створені в Україні, Росії.

Велику допомогу при викладанні курсу “Екологія” надає використання фільмів екологічних відеотек, створених за Програмою Європейського союзу TACIS “Підвищення інформованності населення про проблеми навколишнього середовища”. Використання цих фільмів має великий учбовий та виховний ефект, але впровадження пов’язане з деякими труднощами: а) фільми мають різний час демонстрування (від 10 до 65 хвилин), в основному - більше 30 хвилин і їх не можна цілком використовувати у межах одного уроку; б) не весь матеріал доцільно демонструвати і вчителю треба витрачати багато часу для відбору необхідних кадрів до відповідних уроків. Ці відеофільми мають велику наукову, естетичну, виховну цінність самі по собі, але більший навчальний ефект дала би серія учбових відеофільмів з методичним забезпеченням. Бажано, щоб фільми були створені в Україні і висвітлювали “наші” екологічні проблеми. роботи одержали відповідно II i III місця.

Литвиненко О.І., Ошмаріна Л.С.

Матеріали з біології рослин


до проведення осінньої екскурсії
(6
клас)

Екскурсії відіграють важливу роль у навчанні та вихованні школярів. Під час екскурсії учні ознайомлюються з різноманітними об’єктами та явищами живої природи, вивчають особливості організації живих систем різних рівнів складності. Важливий принцип, яким повинен керуватись вчитель, є взаємозв’язок рослинних організмів з навколишнім середовищем.

За шкільною програмою проведення екскурсії є неодмінною умовою навчання біології. Діючою програмою з біології передбачається проведення чотирьох екскурсій з ботаніки. Вчитель має право самостійно обирати час їх проведення, та тему залежно від умов регіону.

Сьогодні у літературі запропоновано низку методичних розробок для екскурсій ( Котик, 2001, Ісаєва, Маслова, 1999, та інші ).

Методична база цих розробок непогана, але ілюструється прикладами природного матеріалу лише з лісової та лісостепової зони. Кожна екскурсія повинна мати краєзнавчий напрям.

У цій статті ми пропонуємо ботанічний матеріал для проведення екскурсій у степовій зоні. Ми враховуємо, що для учнів 6 класу місцем її проведення є частіше за все сквер навколо школи або парк.

Перша сезонна екскурсія звичайно проводиться за темою “Природа рідного краю”. Вона дає можливість узагальнити знання школярів, систематизувати та збагатити їх. У вересні можливо продемонструвати різноманітність життєвих форм рослин, визначити ключові морфологічні ознаки деяких таксонів та виявити осінні зміни у житті рослин.

Слід мати на увазі, що об’єм матеріалу екскурсії повинен ґрунтуватися не більш ніж на 20 видах рослин. Сюди входять як відомі школярам рослини, так і ті, що вивчаються вперше.

Починаючи розмову про різноманітність рослин у степовій зоні, вчитель повинен звернути увагу на те , що звичайні степові рослини, це рослини трав’янисті. Серед них учні знають і назвають ковилу, тюльпани, волошки. Деревинні рослини – це інтродуценти, тобто рослини, які завезені з лісової та лісостепової зони. Їх форма та особливість будови відображають пристосування до інших рідних для них умов. Тому вони по-різному почувають себе у степовій зоні, і потребують різного догляду. Дані умови й пояснюють різний час цвітіння та дозрівання плодів.

Для визначення життєвої форми “дерево”, необхідно звернути увагу на загальні ознаки. Це наявність стовбура та крони. Стовбур –видозмінений пагін. Корисно знайти однорічне або дворічне деревце, у якого головний пагін несе зелені листки, тобто виконує функцію фотосинтезу. На прикладі цієї рослини зверніть увагу на явище листопаду. Взимку цей пагін збереже тільки бруньки. На наступний рік стебло потовщиться за рахунок нового кільця деревини, це буде відбуватись щорічно. Багаторічний стовбур виконує функцію опори та проведення. З поверхні він вкритий коркою.

Звернемо увагу на крону дерева, як систему різновікових гілок. Порівняйте форму крон липи та робінії псевдоакації. У першої вона шаровидна або яйцеподібна. У робінії частіше зонтиковидна, тому її називають акацією. Крім того, липа має низько насаджену крону, а робінія - високонасаджену.

Дайте завдання школярам знайти дерева цих двох груп. Високо насаджені це, наприклад, ясен і клен. Визначимо їх ключові ознаки: морфологію плоду. У кленів плоди – двокрилатки, у ясена – однокрилатки. Слід звернути увагу на пристосування цих типів плодів до розповсюдження вітром. Як правило, біля школи є не один вид клену. Дайте завдання знайти інші види за типом плоду і порівняйте морфологію листків. Це можуть бути такі види: клен звичайний, клен явір, клен татарський (чорноклен), клен ясенолистий. У рослин перших трьох видів листки прості: у клена татарського - перистолопатеві, у клена звичайного і клена явора - пальчастолопатеві (деякі палчастороздільні). Але клен звичайний має сім основних жилок і сім лопатей, а клен явір - п′ять. Листки клена ясенолистого складні непарноперисті. Порівняємо їх з листками ясеня. Листочки листків клена ясенолистого лопатеві, а ясеня - суцільні. Учні повинні взяти зразки (листки та плоди) кожного виду дерева для подальшої обробки матеріалу.

До рослин з низьконасадженою кроною віднесемо липу і катальпу. Липу можливо визначити по плодам-горішкам з великим приквітником-крилом, яке дало латинську назву роду. У степовій зоні для озеленення використовують, як правило, три види липи: липу серцелисту, липу сріблясту, липу широколисту. Їх можливо відрізнити за опушеністю листкової пластинки, що відображає їх різні відносини до вологості довкілля. Так, у липи сріблястої нижня поверхня листка біловолокниста, тобто густоопушена. У липи серцелистої та липи широколистої волоски знаходяться лише в розгалуженнях жилок, це так звані “бородки”. Розрізнити ці два види липи учні можуть по кольору волосків: бурі “бородки” у липи серцелистої, білі – у липи широколистої.

Низьконасаджена крона і у північноамериканської рослини з родини Бігнонієві – катальпи, її жартівливо називають “макаронним деревом”, що зв’язано з морфологією плодів – стручковидних коробочок, які достигають довжини 25 см.

З категорії кущів в посадках біля школ та в парках в степовій зоні використовуються шипшина, бирючина, садовий жасмін, спірея, кизильник, жимолость, глід. Основні ознаки куща – наявність декількох стовбурів різного діаметру (різновікових) власними кронами. Треба знайти кущ в якому є і засохлі відмерлі стовбури. Слід показати, що окремі частини куща зароджуються, розвиваються та поступово відмирають. В цьому основна відміна кущів від багатостовбурних дерев.

Звернемо увагу на морфологічні ознаки кущових рослин різних родів. Порівняємо колючі гілки шипшини та глоду. Як розміщуються шипи та колючки? Колючка глоду виходить з пазухи листка, тобто вона утворилася з бруньки і є видозміною пагона. Колючки глоду розміщуються закономірно, як і листки, тобто по спіралі. Шипи шипшини не мають закономірного розміщення, це складки поверхневих тканин. Порівнюючи походження колючих частин рослин вчитель готує до сприйняття понять “аналогічні” та “гомологічні” органи.

Характеризуючи ознаки бирючини та жимолості, слід звернути увагу на властивості їх плодів (ягід). Вони отруйні для людини, але поїдаються птахами, які сприяють їх розповсюдженню. Побутова назва жимолості “вовчі ягоди”.

Розглянувши різні види деревинних рослин слід звернути увагу на їх екологічну спільність, яка виявляється у розміщенні бруньок відновлення. Бруньки, які сформують на весні нові пагони, розміщуються високо над землею відкрито і захищені лише бруньковими лусками. Цим вони відрізняються від трав′янистих рослин.

З категорії трав об′єктами екскурсій повинні бути як однорічні, так і багаторічні рослини. Слід продемонструвати їх морфологічну різницю. Перш за все це структура підземної сфери. У однорічних рослин під землею лише коренева система, яка не несе бруньок відновлення. Стрижневу кореневу систему можливо продемонструвати на прикладі споришу, пасльону чорного, галінсоги, злинки канадської або гострої. Необхідно розглянути квітки і плоди цих рослин та звернути увагу, що несприятливі умови вони витримують у стані насіння. Звернемо увагу на практичне значення цих рослин: галінсогі, як злісного бур’яну; південноамериканської рослини – злинки, яка використовується як гігієнічний засіб, та на лікарську рослину - спориш.

Багаторічні трав’янисті рослини, які можуть привернути увагу школярів, це льонок звичайний, дворядник муровий, свинорій пальчастий. Це кореневищні рослини. Їх кореневища – видозмінені підземні пагони, несуть бруньки відновлення, які у вересні мають велику ємкість. Викопайте одну з цих рослин, розгляньте бруньки і продемонструйте їх закономірне розміщення. Знайдіть корені і порівняйте їх з кореневищем за зовнішньою будовою. Зверніть увагу на розміщення бруньок відновлення у ґрунті: вони захищені землею та листковим опадом. Захист бруньок відновлення це і є ключова ознака багаторічних трав’янистих рослин. У несприятливий період року наземна частина повністю відмирає, а кореневище під землею залишається живим.

Назвемо деякі ознаки багаторічних трав’янистих рослин – об’єктів екскурсії. Льонок звичайний – це рослина з жовтими двогубими квітками, які діти називають “собачками”. Плід рослини – коробочка. Назва дворядник муровий з родини Капустяні пов’язана з морфологією її плоду: на стулках стручка насіння розміщується у два ряди. Свинорій пальчастий з родини Тонконогові - ендемічна рослина півдня України. Як всі злаки, вона має стебло соломину, та листки з піхвами; складне суцвіття має п′ять гілочок, які несуть колоски і утворюють пальчастий пучок. У вересні це вже супліддя з зернівок. Таким чином, протягом екскурсії учні ознайомились з 20 видами рослин місцевої флори.

1   ...   7   8   9   10   11   12   13   14   ...   19


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка