Таврійський вісник освіти



Сторінка4/19
Дата конвертації09.03.2016
Розмір3.14 Mb.
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   19

– Що ви можете сказати про вимову слів: серце, сонце, пізно, скло в російській і українській мовах?

Учні записують слова парами : серце – сердце, сонце – солнце, пізно – поздно, скло – стекло і доходять висновку, що в російській мові в них нема спрощення.

Як бачимо, – закінчує розповідь учитель, – на відміну від російської мови, групи звуків -рдц-, -здн-, -сткл- в українській мові спрощуються і при вимові, і на письмі.

Метод бесіди часто застосовується на різних етапах навчання фонетики і графіки. Для усвідомлення складних понять використовуємо евристичну бесіду, яка полягає в умілій постановці запитань, підведенні учнів до самостійних висновків, узагальнень, виведення правил. Це можна показати на прикладі бесіди про звуки мовлення.

Учитель: Чи існують у природі звуки, окрім звуків людського мовлення?

Учитель: Вимовте слово мур. Що воно означає в українській і російській мовах? Якими звуками воно утворене? Замініть голосний звук, щоб утворилося нове слово. Яке це слово? /Мир/. Учитель: Вимовте слово сік. Якими звуками воно утворене? Замініть початковий приголосний звук, щоб утворилися нові слова /рік, вік, бік, тік, лік/. Порівняйте російські: сок, бок, ток.

Висновок: замінили звук – змінилося слово, його звукове оформлення і значення. Звуки мовлення в українській мові, як і в російській, служать для утворення слів і розрізнення їх значень. Учитель: Розгляньте таблицю 1. Спираючись на знання рідної мови, дайте відповіді на такі запитання:


  • З яких звуків складається наше мовлення?

  • Чим відрізняється вимова голосних звуків від приголосних?

  • Які звуки вимовляються легше і чому?

  • Яких звуків більше в українській мові?

  • Від чого залежить м'якість приголосних звуків?

  • Чи однакова кількість звуків в українській і російській мовах?

  • Яких звуків в обох мовах однакова кількість?

  • Що спільного і відмінного у звуковому складі двох споріднених мов?

На уроках української мови широко застосовується звуко-буквенний, або фонетико-графічний аналіз /розбір/. У поєднанні з методом спостережень над звуковою будовою слова, його графічним зображенням аналіз сприяє усвідомленню, закріпленню й узагальненню відомостей, формуванню вимовних і правописних навичок

  1. Можна використати таблицю, вміщену у підручнику для 5 класу.

  2. Схемами для усного і писемного аналізу можна скористатися у підручнику.

Одним з ефективних засобів розбору є застосування елементів фонетичної транскрипції, з якими учні знайомляться під час засвоєння класифікаційної характеристики звуків. Це звільняє дітей від гіпнозу букви, поглиблює розуміння фонетико-графічних явищ, учить відрізняти звукове мовлення від його графічного зображення. Транскрипція допомагає в засвоєнні орфоепічних норм. Використання фонетичної транскрипції сприяє засвоєнню відмінностей у звуковій системі української мови, оскільки учні не тільки чують, але й "бачать" звучання слова.

Фонетичний розбір проводиться усно й письмово. Перевагу слід надавати усному аналізу, бо така форма сприяє виробленню фонематичного слуху і глибшому засвоєнню фонетичних явищ української мови. Під час усного аналізу варто користуватися прийомом зіставлення фактів і явищ двох мов. Письмовий розбір можна використати з метою контролю знань і навичок учнів.

Серед засобів навчання найбільш прийняті в російських школах зіставні схеми, таблиці узагальнюючого характеру. Так, при вивченні теми "Алфавіт" можна скористатися наведеною нижче таблицею 2.

Таблиця 2

БУКВИ УКРАЇНСЬКОГО І РОСІЙСЬКОГО АЛФАВІТУ


Для позначення голосних

Для позначення приголосних


Інші букви і знаки

В російській мові







а,я,о,е,э,у,ю,ы,и

б,в,г,д,ж,з,й,к,л,м,н,п,р,с,т,ф,х,ц,ч,щ,ш

ь,ъ,

- /знак переносу/



В українській мові







а, я, о, е, є, у, ю, и, і, ї

б,в,г,ґ,д,ж,з,й,к,л,м,н,п,р,с,т,ф,х,ц,ч,щ,ш

ь, ’ /апостроф/,

- /знак переносу/



Працюючи з таблицею, учні дають відповіді на такі запитання:

  • Чи однакова кількість букв в українському і російському алфавітах?

  • Які букви українського алфавіту мають інше значення в російському алфавіті?

  • Які відмінності у позначенні голосних і приголосних звуків в обох мовах?

Таблиці забезпечують активну опору на знання з рідної мови, узагальнення знань про графічну систему української мови і засвоєння. Вправи, подані в підручнику, забезпечують практичну роботу над сприйняттям фонетико-орфоепічного, графічного й орфографічного матеріалу. Значне місце в цій роботі займають спеціальні вправи, які охоплюють основний матеріал з фонетики та графіки і спрямовані на засвоєння орфоепічних та орфографічних норм. Провідне місце належить усним вправам. Слово чи текст, що підлягає спостереженню або аналізу, повинні вимовлятися, прочитуватися вголос. Для російських шкіл це має особливе значення, оскільки учні оволодівають усним мовленням в основному на уроках. Більшість завдань будуються на основі спостережень над природою звуків, особливостями їх артикуляції та функціонування. Система вправ з фонетики, орфоепії, графіки й орфографії включає і творчі завдання, які допомагають учням засвоїти звукову систему української мови, її вимовні особливості, зокрема виразно читати зв'язні тексти, правильно наголошувати слова, виділяти логічний наголос, конструювати власні висловлювання, дотримуючись орфоепічних норм, та відтворювати їх на письмі.

Орфоепічні та орфографічні вправи в поєднанні з іншими видами роботи на уроках фонетики і графіки сприяють вихованню в російськомовних учнів культури українського мовлення.

Опрацьовуючи звукову і графічну системи української мови, засвоюючи орфоепічні й орфографічні норми, учні оволодівають системою теоретичних відомостей і цілим рядом практичних умінь і навичок:


  1. Визначення в слові на слух кількості звуків, розрізнення їх за класифікаційними характеристиками /голосних і приголосних, наголошених і ненаголошених, дзвінких і глухих, твердих і м'яких/.

  2. Виділення в слові і правильна артикуляція окремого звука, зіставлення з відповідним звуком у російській мові.

  3. Членування слова на склади і виділення наголошеного складу.

  4. Зіставлення звукового складу співвідносних слів в українській і російській мовах, з'ясування спільних і відмінних орфоепічних ознак.

  5. Порівняння звукового складу паронімічних слів, пояснення відмінностей у їх значенні й вимові.

  6. Проведення фонетико-графічного аналізу слова, пояснення співвідношення звуків і букв.

  7. Виділення в слові орфограм, пояснення його правопису.

  8. Зіставлення написань споріднених у двох мовах слів.

  9. Чітка вимова слів і виразне читання тексту з дотриманням орфоепічних норм і правильної інтонації.

  10. Членування мовного потоку на слова, склади, звуки, визначення логічного наголосу у простому реченні.

  11. Уміння передати на письмі мовний потік, виділяючи окремі слова та їх частини.

  12. Виявлення і виправлення помилок у вимові й передачі на письмі звуків і слів.

Перелічені уміння й навички важливі для дальшого зіставного вивчення двох мов, засвоєння орфоепічних та орфографічних норм на уроках вивчення лексики, морфології і синтаксису.

  1. Пентилюк М.І. Вивчення української мови у школах з російською мовою навчання. – К.: Рута, 2000.

  2. Хорошковська О.Н. Лінгводидактична система початкового навчання української мови у школах з російською мовою викладання. – К.: Ш АПН України, 1999.

1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   19


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка