Таврійський вісник освіти



Сторінка6/19
Дата конвертації09.03.2016
Розмір3.14 Mb.
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   19

Ī = Ī + ( 1 - Ī ) e - / Т , де (2)


Ī = I / I0 , Ī = I / I0 ;

Ī - відносна кількість збереженої інформації в пам'яті через досить великий проміжок часу;

I0 - початкова кількість інформації;

n - кількість повторень;

Іn -рівень навченості, що досягається за n-е повторення;

І -загальна кількість інформації, що запам'ятовується;

τ1 -час одного повторення;

Т- постійна часу.

За допомогою цієї моделі можна простежити закономірності перебігу процесу научіння по двох відносних параметрах -Т і і для процесу забування –Т і Ī.

У зв'язку з необхідністю одержання експериментальних даних для досліджуваних підліткового віку на різному стимульному матеріалі був виділений комплекс питань, що вимагають подальшої розробки в рамках інформаційного підходу.

В експерименті брало участь 282 підлітки (12-13років), із них 154 учні загальноосвітньої школи і 128 учнів допоміжної школи з діагнозом – олігофренія. Основною досліджуваною характеристикою в експерименті є кількість запам’ятованної й утримуваної в пам'яті інформації у вигляді слів, складів і чисел.

Завданням експериментального дослідження було одержання кількісних характеристик процесів пам'яті в залежності від індивідуально-типологічних особливостей здорових і хворих олігофренією досліджуваних із подальшим перетворенням абсолютних значень у відносні.

Для дослідження процесу научіння ми використовували методику О.Р.Лурія “Запам'ятовування десятьох слів”. Дана методика дозволяє одержати кількісні показники завчання, відтворення і зберігання (забування) інформації, задаючи темп подачі інформації (R=1 слово/сек.), час пред'явлення; вибрати довжину ряду, що запам'ятовується; зазначити час відтворення та кількість проб научіння (п'ять) та ін. Тест добре зарекомендував себе в дослідженні процесів пам'яті хворих і здорових досліджуваних будь-якої вікової групи.

Для більш детального порівняльного аналізу перебігу процесів пам'яті в експеримент ми включили числову інформацію (12 двозначних чисел, R =0,6 число/сек.) і беззмістовні склади (10 пар, R=1 склад/с.), що пред'являлися за методом О.Р. Лурія [2,5].

Після кожного етапу експерименту досліджувалися кількісні показники відстроченого відтворення через 1 годину, 1 добу, 6 діб і 30 діб, що дозволило порівняти протікання процесів научіння і забування цього стимульного матеріалу хворими і здоровими досліджуваними.

Типологічні властивості нервової системи визначалися нами методом самооцінки екстра-інтроверсіі адаптованим опитувальником Г.Айзенка. У багатьох роботах [5,8] показано, що аспекти особистості, визначені за допомогою даного опитувальника, є індивідуально-стійкими і можуть бути віднесені до властивостей темпераменту. В.М.Русалов зіставив ці якості темпераменту з гіппократівськими типами: тип ES(экстраверт-стабільний) близький до сангвініка; EN (экстраверт-лабільний) – до холерика; IS (інтроверт- стабільний) – до флегматика; IN (інтроверт–лабільний)- до меланхоліка. В своїй роботі ми використовували цю умовну термінологію гіппократівських типів, тому що поняття екстраверсії-інтроверсії є найбільш зручною одиницею аналізу протікання процесів пам’яті.

Кількісний аналіз продуктивності процесів научіння і забування здійснювався на основі наступних показників: середня кількість правильних відповідей за п'ять відтворень процесу научіння і чотири відтворення процесу забування; повнота відтворення матеріалу після першого пред'явлення; середній темп приросту і середній темп забування інформації. Обробка отриманих даних у цьому розділі проводилася з використанням методів статистичного аналізу.

Одним із кількісних параметрів математичної моделі ТПІП є постійна часу Т, одержувана з рівняння (1) для процесу научіння. Цей важливий показник процесу переробки інформації характеризує ефективність пам'яті людини: чим більше значення Т, тим швидше запам’ятовується інформація і тим довше вона утримується в пам'яті. Ця характеристика у використовуваній моделі пам'яті визначає час, упродовж якого процес накопичення реалізується на 2/3. З метою зіставлення і кількісного аналізу використовувалися власні результати дослідження (табл.1).

Виявилося, що у хворих олігофренією дітей відносний час одного повторення приблизно в два рази більший , ніж у здорових (коливається залежно від стимульного матеріалу від 1,8 до 2,6 разу). Причому, в досліджуваних осіб жіночої статі і за складами, і за словами час повторення більший, ніж у досліджуваних чоловічої статі. А по тривалості збереження інформації Т спостерігається зворотна картина: Т хворих дітей становить приблизно на 50% менше, ніж у здорових. Аналіз результатів(табл.1) дозволяє зробити висновок, що півкульна орієнтація впливає на можливості накопичувати інформацію. Так, здорові лівопівкульні досліджувані показують у середньому на 9% кращі результати у запам’ятовуванні матеріалу, а серед хворих дітей лівопівкульні у середньому на 39% краще запам'ятовують, ніж правопівкульні.


Таблиця 1

Середні значення параметрів процесу научіння досліджуваних осіб

Тип

досліджуваних



Тип стимульного матеріалу

Слова

Числа

Склади



Т,сек



Т,сек


Т,сек


Здорові

Жіночої статі

1,5

6,7

2,6

7,7

4,6

4,34

Чоловічої статі

1,75

5,7

2,4

8,3

4,8

4,17

Усі досліджувані

1,7

5,9

2,5

8

4,7

4,25

Лівопівкульні

1,4

7,1

2,5

8

4,4

4,55

Правопівкульні

1,7

5,9

2,6

7,7

4,6

4,35

Холерики

1,35

7,4

2,7

7,4

5,2

3,8

Флегматики

1,5

6,7

3,2

6,3

4,3

4,7

Меланхоліки

1,2

8,3

1,5

13,3

3

6,7

Сангвініки

1,9

5,3

2,8

7,1

6

3,3

Розумово відсталі

Жіночої статі

3,9

2,6

6,8

2,9

8,6

2,3

Чоловічої статі

3,9

2,6

6,5

3,1

8,3

2,4

Усі досліджувані

3,9

2,6

6,6

3

8,4

2,4

Лівопівкульні

3,6

2,8

6,1

3,3

7,8

2,6

Правопівкульні

4,1

2,4

6,8

2,9

9,3

2,2

Холерики

4

2,5

6,5

3,1

8,2

2,4

Флегматики

4

2,5

7

2,9

9,6

2,1

Меланхоліки

3,8

2,6

6,8

2,9

9,6

2,1

Сангвініки

3,6

2,8

6,2

3,2

7,8

2,6

Спроможність до накопичення інформації в залежності від стимульного матеріалу коливається у здорових лівопівкульних дітей від 20% - за словами до 4% -за числами та 5% - за складами. У хворих лівопівкульних дітей ці різниці більш істотні і становлять: 16% -за словами, за числами - 83%, за складами - 18%. Криві научіння можна подати залежністю Īn(n), яка дозволяє не тільки аналізувати хід процесу научіння , але й передбачити хід цього процесу до повного завчання інформації. Це дозволяє на графіках кривих научіння (рис.2, 3) виділити проміжки з максимальним приростом інформації , які відображають можливості короткочасної пам’яті досліджуваних. Тому, за параметрами і Т можна не тільки кількісно аналізувати хід процесу научіння , але й використати їх для прогнозування.

Нас також цікавили міжстатеві кількісні та якісні різниці мнемічних процесів. Аналізуючи отримані дані (табл.1), можна констатувати, що за постійний час Т у здорових досліджуваних міжстатеві різниці спостерігаються тільки із запам'ятовування слів і чисел, причому дівчатка кращі результати показали у запам'ятовуванні десяти слів, а хлопчики у запам'ятовуванні чисел. Ця тенденція зберігається і серед показників дітей-олігофренів.





Рис.2. Завчання 12 чисел (Ŕ =0,6число/сек) Рис.3. Завчання 10 слів (Ŕ= 1 слово/сек.)

здоровими досліджуваними: здоровими досліджуваними:

жінки при =2,6, T=7,7 сек (1); жінки при =1,5, T=6,7 сек (1);

чоловіки при =2,4, T=8,3 сек (2); чоловіки при =1,75, T=5,7 сек (2);

всі при =2,5, T=8 сек (3) . всі при =1,7, T=5,9 сек (3).


Виявлено ряд чинників, що впливають на продуктивність запам'ятовування різного матеріалу усіма досліджуваними. У першу чергу, результати експерименту вказують на залежність запам'ятовування від виду стимульного матеріалу: показники запам'ятовування слів, як у здорових, так і у хворих досліджуваних, найвищі. Двозначні числа займають середнє положення, а беззмістовні склади - останню позицію. Це положення цілком збігається із висновками ряду дослідників [1,2,6,7].

Виявлено також, що інтроверти показали кращі результати запам'ятовування, ніж екстраверти, причому на запам'ятовування інформації й у тих і в інших впливав як вид стимульного матеріалу, так і модальність його пред'явлення.

Для процесу забування (за формулою (2)) були отримані параметри (табл.2), що дозволяють стверджувати, що на його перебіг впливає тривалість постійної часу Т.

1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   19


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка