Таврійський вісник освіти



Сторінка9/19
Дата конвертації09.03.2016
Розмір3.14 Mb.
1   ...   5   6   7   8   9   10   11   12   ...   19

Голобородько Є.П., Назаренко Л.М.

ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА ШКОЛА-РОДИНА:

ДОСВІД І ПЕРСПЕКТИВИ


Особистість людини, її суть, складові, різні аспекти цього поняття і явища, шляхи формування і вдосконалення завжди цікавили мислителів, учених і практиків педагогічного спрямування. Особливо підвищився інтерес до цієї теми на межі тисячоліть. Людина глибше осмислює себе, свої можливості, сенс буття свого і навколишнього світу. Грунтовніше розробляються глобальні програми Всесвіту і Людини наукою. Всі пошуки і досягнення в цивілізованих суспільствах зумовлюються і підпорядковуються потребам людини. Одне із провідних місць у цьому поступі завжди посідала освіта. Багатий своїми традиціями і новаторством слов’янський і, зокрема, український освітянський простір. Академія педагогічних наук, яка нині відзначає перше 10-річчя, чітко окреслила основні перспективні напрямки своєї діяльності в галузі педагогіки, психології; дошкільної, загальної середньої, спеціальної, професійно-технічної та вищої освіти. Підкреслена увага приділяється питанням людинознавства, розвитку традицій педагогічної антропології, особистісно зорієнтованому навчанню і вихованню, учнівській і учительській творчості тощо. З цією метою розробляються державні стандарти освіти, розширюється мережа шкіл нових типів, впроваджуються нові освітні технології, урізноманітнюються педагогічні експерименти.

Помітно оновлюється, збагачується і пожвавлюється педагогічна практика і в нашому Таврійському краї. Відкриваються і зміцнюються профільні школи, ліцеї, гімназії, коледжі, колегіуми, авторські школи і т. ін. Цікаві новації в загальноосвітніх школах. Активізувались міжнародні зв’язки. Діють експериментальні школи і експериментальні майданчики.

На високу суспільно-педагогічну увагу заслуговує досвід експериментальної школи – родини загальноосвітньої І-ІІІ ступенів школи № 2 міста Цюрупинська. За рішенням вченої ради Південноукраїнського регіонального інституту післядипломної освіти педагогічних кадрів та наказу управління освіти та науки Херсонської облдержадміністрації було розпочато експеримент школи-родини.

За участю вчених – педагогів, методистів, учителів-практиків було розроблено Концепцію та Статут школи – родини, ряд моделей її діяльності(філософічної ідеї, структури навчально-виховного процесу в ній, управління школою – родиною, науково-методичного забезпечення, взаємодії сім’ї та школи, Центру сприяння розвитку школи – родини та інш.), положення про нові підрозділи (науково – методичну кафедру, шкільну психолого – методико – педагогічну службу, проблемні групи) тощо.

Метою школи – родини було


  • виховання громадянина України, оптимально спираючись на природу дитини;

  • формування особистості майбутніх батька та матері;

  • створення позитивних родинно-шкільних умов для саморозвитку, самовизначення та самореалізації особистості учня.

Експеримент проводився у три етапи. Наближається до завершального. Можна поділитись окремими спостереженнями і попередніми узагальненнями.

Важлива і змістовна робота проводилась у школі і до надання їй статусу експериментальної. Назвемо окремі її творчі успіхи лише за останні 10 років. Так, в 1991 році шкільна дитяча організація представляє область на Першому Всеукраїнському зльоті дитячих та піонерських організацій. Наповненим був творчий звіт школи на тему “Формування активної життєвої позиції у підлітків шляхом залучення їх до колективної творчої діяльності за методикою Іванова”. В 1993 році було створено шкільну психолого-педагогічну лабораторію, відкрито перший у районі клас з нетрадиційною системою навчання – розвивальною. У 1994 році почалась робота за проектом Каунтерпарт Альянсу “Дебати”. У 1995 році школа визнана в області опорною з проблеми змісту та форм організації позакласної виховної роботи на основі психолого – педагогічної діагностики. І знову творчий звіт на тему “Концепція національного виховання як основа виховної роботи в школі і в її мікрорайоні”. 1996 рік забезпечив першість школи у питаннях інтерактивних форм виховної роботи класного керівника з колективом вихованців. 1997 рік приніс школі створення та реєстрацію сучасної шкільної організації “Коло шкільних друзів”, її вступ до Херсонського обласного комітету молодіжних організацій та занесення до каталогу кращих дитячих і молодіжних організацій.

У 1998 році в школі І ступеня класи комплектуються на основі особистісно зорієнтованої моделі освітнього простору. На базі школи відкриваються обласний науково-методичний експериментальний майданчик – “школа-родина”.

Профіль педагогічного експерименту був прийнятий колективом школи з глибоким професійним і громадянським розумінням, натхненням і подальшим забезпеченням піднесення у плідній, багатогранній науково-дослідній роботі. Адже сім’я є основою держави. Від роду до народу, нації – такий природній шлях розвитку кожної людини, формування її національної свідомості та громадянської зрілості. Родинне виховання – перша природна і постійно діюча ланка виховання.

Шкільне подвір’я – та ж батьківська оселя, але тільки з більшими можливостями та ширшим вибором. В ній так, як в сім’ї, кожного люблять, цінують не за навчальні успіхи, а за те, що ти – ЛЮДИНА. Шкільний дім об’єднує всіх – дітей, батьків, учнів – в родинне коло. В ньому вчаться дружити, співпрацювати, поважати один одного. Школа – це кузня знань, уміння мислити в атмосфері краси, гри, фантазії, творчості. Це майстерня, де формується особистість шляхом засвоєння духовних багатств народної культури, родинних традицій; це пошук сенсу життя через ідеали добра, любові, честі. Це оберіг, де захищеним себе відчуває кожний, де вчаться бути щасливим, де розвиток особистості – педагогічне кредо учителів. І не “загальний” розвиток, а розвиток творчого потенціалу; і не спеціально відібраних дітей, а всіх – бо кожна дитина з її суто індивідуальними природними властивостями здібна до життєтворчості.

Саме з такого погляду вбачається нам суть справжньої гуманної педагогіки. Але як створити таку соціально-педагогічну систему, яка б не просто орієнтувалася на особливості учня, а забезпечувала б їх розвиток у поєднанні зусиль сім’ї, школи та соціального середовища? Враховуючи такі засоби творчої співдружності, як особистий приклад батьків, живе слово, інтелектуальний труд, співтворчість ровесників, суспільно - корисна праця, педагогічний колектив визначив перш за все основні орієнтири змісту роботи школи – родини: фізичне, психічне, духовне здоров’я дитини; праця, свідоме ставлення до природи; учнівська пізнавальна діяльність; життєтворчість.

З метою особистісно орієнтованого навчання заздалегідь проводилось знайомство з родинами майбутніх першокласників. Творчою групою вчителів (керівник учитель-методист Макаренко Г.Я.) була розроблена програма “Перші сходинки”, спрямована на: а)дослідження соціального статусу родин, що проживають в мікрорайоні школи (склад, умови життя, виховуючий потенціал, вікові особливості тощо); б)співдружність з педагогічними колективами дитячих садків; в)комплексне медичне обстеження дітей (спеціалістами обласної медично – педагогічної комісії, територіального медичного об’єднання, шкільними психологами, логопедом); г)виявлення рівня аморфних інтересів дітей, рівня їх розумової діяльності, комунікативних вмінь; д) вивчення конкретного замовлення батьків.

Особливостями організації занять у школі “Перші сходинки” було створення динамічних груп не більше 15 дітей, проведення занять по 25 хвилин різними вчителями в ігровій формі, часто у присутності психолога, початок роботи клубу “Молода сім’я”. Адміністрація школи, досвідчені педагоги, батьки, спеціалісти Центру соціальної підтримки молоді та сім’ї, медичні працівники з батьками майбутніх першокласників на спеціальних заняттях в лекційній та дискусійній формах обговорювали питання створення в родинах позитивного психологічного мікроклімату, зміцнення здоров’я малюків, ознайомлення із особливостями сучасного освітнього процесу, проводилось опитування “Школа очима батьків”. Таким чином здійснюється цілеспрямована підготовка як дітей, так і батьків до участі в шкільному освітньому просторі. Відповідно до результатів таких досліджень комплектувались перші класи за загальною програмою або за програмою розливального навчання, чи класи інтенсивної педагогічної корекції, в яких навчалися діти із затримкою психічного розвитку та організовувалося навчання за індивідуальними планами. Базовий компонент доповнювався проведенням спецсемінарів “Розвиток творчого мислення”, “Риторика”, “Знайомство з навколишнім світом та розвиток мовлення”, “Логопедія”. За бажанням батьків розпочиналося знайомство з основами інформатики, вводилось вивчення іноземної мови. В усіх класах проводились заняття з хореографії. За такого підходу до формування змісту навчання молодших школярів на основі їх особистісних якостей розв’язувались не тільки програмні педагогічні завдання (зовнішня та внутрішня диференціації, варіативність навчальних програм, форм навчання, підвищення рівня успішності та якості знань). Але і створювались умови для творчого розвитку здібностей особистості, ранньої діагностики стержневих інтересів дитини для подальшого моделювання навчально-виховного процесу в школі ІІ, ІІІ ступенів. При цьому батькам відводилась роль не спостерігачів за успіхами своїх дітей, а місце учасників всього шкільного життя. Саме в цей період створюються класи-родини, розпочинається вивчення кращого родинного досвіду. Для батьків працює лекторій педагогічних знань, проводяться родинні свята, творчі конкурси. А найголовніше – формується новий стиль взаємовідносин між сім’єю та школою: колегіальність прийняття рішень, зацікавленість та сприяння розвитку школи – родини.



Ставлячи за мету освітнього процесу в 5-11 класах розвиток стержневих та профільних інтересів, педколектив працює над створенням цілісної освітньої системи, яка б відповідала принципу, висловленому С.Л.Рубінштейном: “Дитина розвивається, виховуючись і навчаючись, а не розвивається, і виховується і навчається. Це значить, виховання і навчання включаються у сам процес розвитку дитини, а не надбудовуються лише на ним”. Тому поряд з предметами суто навчальними введено мотиваційно-корекційні курси “Основи психології” (6, 7 класи), “Культура спілкування”, “Дитяче право” (8 класи), “Основи етики та психології сімейного життя” (10, 11 класи), а також курси “Практична економіка”, “ Ділове мовлення”, “Основи екологічних знань”, “Основи інформатики”. Школа отримала ліцензію на право поглибленого викладання іноземних мов, української мови, математики та біології. Засвоєнню основ життєтворчості сприяють цільові тематичні проекти, що реалізуються з 1997, 1998 років, - “Здоров’я дитини”, “Свідомий вибір”, “Творча обдарованість”.

Розглядаючи школу – родину як частину соціальної системи суспільства, як цілісну, відкриту, динамічну соціально-педагогічну систему, виховний процес вважаємо одним із найважливіших аспектів. Виховний процес розбитий нами на ряд підсистем, що об’єднуються ідеєю життєтворчості особистості. Роботу підсистем координує рада з питань виховання, до складу якої входять керівники шкільної дитячої організації “Коло” та представники її органів самоврядування, керівники творчих груп, класних керівників, шкільних товариств та клубів, психологи, досвідчені батьки, шкільний фельдшер. Про ефективність такої системи говорять творчі здобутки школярів. Шкільний хор (керівник вчитель музики Нестеренко Г.О.)щорічно визначається як переможець обласного огляду художньої самодіяльності; за 15 років творчої діяльності зросло три покоління, чимало випускників колективу навчається в музичному, культурно – освітньому училищах м.Херсона, а по закінченні працюють в позашкільних навчальних закладах. Майстерність вчителя відзначено Почесною грамотою Міністерства освіти України та присвоєнням їй педагогічного звання вчитель-методист. З юними митцями слова, що входять до складу студії “Барвінок” (керівники вчителі української мови та літератури: Алмашова Н.В., Вільшун Н.П., Гордєєва І.В., Крючкова Т.Л.) співпрацюють поети Таврійського краю Микола Братан, Лада Федоровська, Олег Олексюк. Поетичні та прозові твори учнів друкувалися в місцевій та обласній пресі, увійшли в збірки дитячих творів “Чиста криниця” (товариство “Просвіта”). Учень 10 класу Вадим Назаренко став переможцем Міжнародного конкурсу літературних робіт під назвою “Природа і ми”, що проводився Спілкою українок Америки в 1998 році. Вірші Оленки Стрижньової друкувалися на сторінках журналу “Наше життя”, започаткованого цією ж організацією. Певного рівня досягло шкільне наукове товариство “БОРИСФЕН”, яке в 1999 р. визнано одним із кращих на Україні і нагороджено грамотою Міносвіти України. В 1999 році шкільний клуб “Дебати” було прийнято до Всеукраїнської асоціації, а Ірина Юрченко, учениця 10 класу, увійшла в регіональну команду. Члени клубу разом зі своїм досвідченим керівником Сергєєвою Т.П. та вчителем основ правознавства Ляшко О.М. складають самостійно програми ігор, старше покоління навчає новачків та готується до наступних інтелектуальних “боїв”. За ініціативою учнів, батьків та вчителів трудового навчання, образотворчого мистецтва, української мови та літератури в школі створено музей народного побуту та ремесел, який є базою для проведення уроків з народознавства, годин спілкування, зустрічей з народними майстрами рідного краю. Родини щедро поділяються своїми сімейними реліквіями, старші покоління допомагають в написанні “Історії розвитку народних ремесел” Олешківського краю. Про молодіжний патріотичний клуб “Сокіл”, що створено спільно з Олешківським козацьким кошем, відомо за межами області. Юні козаки разом із старшими товаришами досліджують історію рідного краю, організують походи по місцях козацької слави, загартовують себе на спортивних заняттях, беруть участь в організації роботи з допризовниками-учнями 10, 11 класів. Клубом обладнано для школи гімнастичний зал, накопичено матеріали для оформлення історико-краєзнавчого музею. До речі, в 1999 році “соколята” приймали в гості гетьмана українського козацтва І.Біласа. Слід відзначити, що батьки й самі охоче беруться за організацію роботи гуртків та секцій за інтересами, презентують свої надбання протягом тижнів дитячої творчості, під час проведення загальношкільного конкурсу “творча родина”.

Вагоме місце у виховній роботі школи посідає дитяча організація “Коло шкільних друзів”. Протягом року проект Статуту та Програми нової організації обговорювався в класних та сімейних колективах, вносилися пропозиції щодо її структури, народжувалися цікаві ідеї. Педагогічне керівництво організацією здійснюють педагоги-організатори, організатори-добродії; більшість класних керівників, деякі вчителі та батьки теж висловили своє бажання співпрацювати в “Колі”. Колективна творча діяльність дає можливість кожній дитині протягом шкільного життя спробувати себе в ролі лідера, організатора, навчитися відповідати за успіхи колективу, робити свідомий вибір, проявляти ініціативу, презентувати свої можливості. Щорічне свято “Ширше коло друзів!” запевнює дорослих у правильності прийнятого рішення: зберегти паростки дитячого руху, надати йому нового звучання. Адже де, як не в колі ровесників, дитина відчуває себе найбільш комфортно і, якщо це дійсно колектив, який живе за принципами честі, взаємодопомоги, родинного тепла, то в ньому вона зуміє розкритися та реалізувати свої можливості. Тому на шляху розбудови школи-родини ми не могли не замислитися над проблемою формування нових відносин між учасниками навчально-виховного процесу, адже саме від цього залежить психологічний комфорт, в якому розвивається дитина.

Учителі вивчили та застосовують досить широку мережу методів і прийомів роботи у цьому плані. Створення “ситуацій успіху” у навчанні, проведення під час уроків як фізкультурних хвилинок, так і хвилинок релаксації, залучення учнів до самооцінки знань, організація корекційних індивідуальних та групових занять під час канікул, складання гнучкого розкладу для учнів випускних класів (більшість з них відвідують факультети довузівської підготовки вищих навчальних закладів м. Херсона), право вибору форм роботи на уроці – в парах, групах, самостійно чи з вчителем, учнем-консультантом. Батьки часто відвідують уроки, отримують консультації не тільки з приводу рівня розвитку дитини, але й застосування педагогічних технологій, беруть участь у громадському огляді знань учнів. Такий шлях реформування педагогічного світогляду привів до методики творчого співробітництва, при якому учень - не лише об’єкт, а й суб’єкт освітнього дійства. Особливого значення набуває оновлення педагогічних прийомів виховання особистості. До школи прийшла гуманна, мотиваційна, превентивна педагогіка, спрямована на формування і розвиток у дитини особистісних цінностей. Методика Іванова, інтерактивні технології, психологічні практикуми, тренінги, правовий відеолекторій допомагають вчителям та батькам побачити і зрозуміти внутрішній світ дитини, спонукати її до самовиховання, до саморозкриття.

Звісно, ефективність впровадження активних засобів виховання та навчання зумовлена глибоким знанням психології розвитку дитини. П’ять років, як у школі функціонує медико-психологічна служба. Основні напрямки її діяльності: консультативно-корекційна; медико-профілактична; психолого-просвітницька; оздоровчо-профілактична. Найбільш поширеними формами роботи з учителями, класними керівниками, батьками та учнями є лекції, конференції, педагогічні дебати, практичні групові семінари, “телефон довіри”, години спілкування, опитування, тестування, розробка пам’яток, рекомендацій, технологічних карт. Вплив служби відчувається на всіх підсистемах діяльності школи-родини. Спільно з медичним працівником школи та батьками класні керівники на початку навчального року розробляють “Карти здоров’я школяра”, де постійно фіксують факти захворювання учнів, проходження профілактичного та діагностичного лікування, заняття в групі лікувально-фізичної культури, спортивних секціях. Як показує практика, ведення таких карт дає можливість не тільки спостерігати за змінами у стані здоров’я дітей, але й завчасно коректувати його, виявляючи причину захворюваності. Для цього проводиться комплексний медичний огляд вікових груп школярів, працює громадський наркологічний пост, санітарно-гігієнічна комісія, стоматологічний кабінет, складаються індивідуальні лікувальні, оздоровчі програми. Особлива увага приділяється зимовому та літньому оздоровленню дітей. Так, влітку 1999 року 32 відсотки учнів мали змогу відпочити на узбережжі Чорного та Азовського морів завдяки соціально-педагогічним центрам “Горлиця” (керівник Жуган О.) та “Родинний дім” (керівник Мельников С.), співзасновниками яких є школа-родина. Оздоровленню дітей допомагають і самі батьки, створюючи невеличкі родинні табори відпочинку, а також районний центр соціальної підтримки сім’ї та молоді при Цюрупинській райдержадміністрації. Зміцненню здоров’я школярів сприяє розгалужена система спортивно-туристської роботи. З року в рік школа забезпечує дітей гарячим харчуванням, спільно з організацією “Червоний хрест” та батьками створено шкільний центр соціальної підтримки родин: безкоштовне придбання ліків, продуктів харчування, одягу, шкільного приладдя. Адже статистика вражає: з 1634 учнів, що навчаються в школі, 11 сиріт, 59 напівсиріт, 370 з малозабезпечених сімей, 10 “чорнобильців”, спостерігається збільшення числа неповних сімей. Більшість учнів, що займаються у вечірній школі змушені працювати, щоб допомогти своїм родинам вижити. Питаннями соціального захисту неповнолітніх займається шкільна рада, велику роботу проводять психологи школи. Запроваджено комплексну діагностику психосоціального розвитку учнів, окремих родин, яка вивчає актуальні питання: підліток в системі значимих відносин; вивчення інтелекту; психологічні процеси; міжособистісні відносини, професійні інтереси тощо.

Результати діагностики – основа проведення педагогічних консиліумів, складання психолого-педагогічних характеристик, програм корекції для організації індивідуальної роботи з учнями та батьками, комплектування профільних класів, з поглибленим вивченням предметів. Саме психологи ведуть курси “Культура спілкування” та “Основи етики та психології сімейного життя”. Важливий показник ефективності пропагандистсько-профілактичної роботи – формування ціннісного ставлення вчителів, батьків до психології як практично вагомої науки, поява в учнів інтересу до самопізнання, самовиховання, створення умов для організації особистісно зорієнтованого навчання та виховання. В окремих випадках стабілізація родинних стосунків, а також зменшення негативного фону у стосунках учасників навчально-виховної діяльності. Провідна виховна позиція – розуміння дитини – поволі стає нормою життя в школі – родині.

Створення необхідних умов для реалізації плану експериментальної роботи потребувало від усього педколективу певної переорієнтації, переосмислення педагогічних ідей та освітніх технологій. Керуючими принципами педагогічної дії визначено принципи толерантності та креативності. Велику увагу колектив приділяє підвищенню своєї професійної майстерності, акмеологічному зростанню особистості вчителя й учня. Серед 104 вчителів, що працюють у школі, мають вищу категорію – 36, першу – 34, звання старший вчитель – 10, вчитель-методист – 6. Оновлено структуру науково-методичного забезпечення. Предметні кафедри співпрацюють з Харківським центром розвивального навчання, Київським інститутом дефектології та корекційного навчання, кафедрами Херсонського державного університету та Регіонального інституту післядипломної освіти вчителів м.Херсона. Використовуються активні форми методичної роботи: педагогічні дебати, науково-практичні конференції, конкурси, презентації перспективного педагогічного досвіду, при підготовці та проведенні педагогічних рад працюють творчі групи, проводиться “мозковий штурм”, захист технологічних проектів. Створено методичний кабінет, якому за результатами 1999 року присвоєно звання “Кращий в районі”, 6 вчителів школи очолюють районні методичні об’єднання, школа визнана “опорною” за напрямком “Організація превентивного виховання школярів”. Досвідчені вчителі беруть активну участь в районних та обласних методичних заходах, є призерами обласного фіналу конкурсу “Вчитель року”.

Немаловажним для школи є її імідж в мікрорайоні. Саме через раду школи, батьківські комітети шкільна родина інформує жителів міста про свої здобутки, залучає до вирішення своїх проблем. У вересні проходить загально-шкільна конференція, до якої готуються всі, адже на ній затверджується склад шкільної ради, обирається її голова, звітують органи самоврядування. Конференції передує опитування батьків, зустріч директора школи з головами батьківських комітетів, вивчення можливостей друзів школи, що входять до складу Центру сприяння розвитку школи-родини. Крім звіту за минулий навчальний рік, директор школи представляє програму подальшого розвитку школи, підводяться підсумки конкурсу “Вчитель року”, “Класний колектив року”. Навчальний рік закінчується святом “Шануймо школу-родину!”, де відзначається кращий родинний досвід, звітують творчі колективи школи. А між цими подіями щоденна турбота за дітей: зустрічі з вуличними комітетами, клубами за місцем проживання, рейди всеобучу, індивідуальні співбесіди з батьками, безпосередня участь у вирішенні їх багатьох проблем, пошук нових, більш ефективних методик, представництво школи на державному рівні. А як інакше? Школа-родина, як справжня сім’я, має мати свій, притаманний тільки їй, портрет, свої традиції, свою історію. Тому знайомство зі школою майбутні школярі та їх батьки тепер розпочинатимуть з відвідування музею історії школи, що сягає своїми коріннями в далекі 30 роки ХХ століття. Школа готується до свого ювілею, та по її швидкій веселій ході, дзвінкому дитячому галасу зразу і не визначиш вік. Але в шкільному родинному колі завжди пам’ятають, що саме у зв’язку між старшим та молодшим поколіннями вчителів, учнів, батьків і криється життєва МУДРІСТЬ.

За цей час школа визнана “пілотною” за проектами Міжнародного Фонду “Відродження” – Практичне право (1999), Української Асоціації планування сім’ї (2000 р.). Представляючи область на ІІІ Всеукраїнському зльоті юних лісівників, виборола ІІІ місце. У 2001 році ввійшла в Інтернет-мережу.

2001-2002 навчальний рік був роком діагностики якості запровадженого експерименту. За планом було здійснено моніторинг впливу інноваційного освітнього середовища в школі-родині на соціально-педагогічні відносини між усіма учасниками навчально-виховного процесу. Експертними, творчими групами вчителів, методичними осередками велися мікродослідження за всіма орієнтирами програми, а саме: 1. Здоров’я дитини – фізичне, психічне, духовне. 2. Емоційна сфера життя, життєтворча діяльність. 3. Праця, свідоме ставлення до природи. 4. Розумова праця, особистісно зорієнтоване навчання.

Як результат розроблено кваліметричну модель готовності дитини до навчання в школі, факторно-критеріальну модель обдарованої особистості. Проведено ряд наскрізних вимірювань впливу інноваційного освітнього середовища на: фізичний стан розвитку неповнолітніх; формування відносин між дітьми та батьками в повних сім’ях; психологічний мікроклімат в неповних родинах, класних колективах “критичного віку підлітків” (8 кл.); зміну орієнтирів сім’ї на роль школи, її завдання щодо розвитку особистості дитини; вплив медико-психолого-педагогічної служби на життєтворчість окремих родин, де існують протиріччя міжособистісних стосунків.

Завершено переорієнтацію навчального плану з інформаційного – освітнього на творчо-розвивальний, який за результатами моніторингу (учнівського) спрямований на забезпечення самовизначення учня в різноманітних сферах діяльності.

Крім традиційної класно-урочної системи, з’явилися такі альтернативні форми навчання, як: а) конвакації; б) студії з поглибленим вивченням окремих предметів; в) дистанційне навчання (заочна математична школа м.Тернопіль); г) 12 учнів працювали за індивідуальними навчальними планами, групові корекційно-медичні заняття – 4 групи.

Школа цілком перейшла на адаптивну структуру навчального процесу: спарені уроки 2х40, предметна циклічність проведення конвакацій та форм позакласної роботи, блочне викладання окремих предметів.

Високий рівень педагогічної майстерності вчителів дозволив відкрити з вересня 2002 року спеціалізовані класи з поглибленим вивченням двох іноземних мов з 1-го та 5-го класів.

Питання профілізації та соціалізації випускників вирішуються завдяки проекту: “Школа – Міжнародний фонд – вища освіта”. Так, за результатами 2001-2002 н.р. сертифікат Міжнародного фонду “Джуніор Ечівмент Україна” – Прикладна економіка – отримало 57 учнів, з них 12 навчалися в Центрі довузівської підготовки Херсонського економіко-правового інституту та стали його студентами. 6 учнів вступили до інших вузів на економічні спеціальності.

Групою класних керівників (кер. Баутіна Л.В., Лопатюк В.В.) опрацьовано методику проведення тренінгів за гендерною педагогікою, широкого застосування набула ця форма з батьками. Все це стало можливим завдяки підвищенню кваліфікації шляхом участі групи вчителів в навчальних семінарах, а саме: “Прикладна економіка” – Джуніор Ечівмент Україна” (вчитель Сєрова Т.І.); “НДО та громадське лобіювання” – Херсонський обласний фонд милосердя та здоров’я (вчитель Дехнич В.А.); “Методика соціального проектування” – Всеукраїнська асоціація вчителів історії та суспільних дисциплін “Нова доба” – Львів (Назаренко Л.Н.); “Проект “Освіта для демократії в Україні”, “Ми – громадяни України” (Антюшина О.М., Назаренко Л.М.); програма “Рівний – рівному серед молоді України щодо здорового способу життя” (Щербина Ж.Ф.).

Досвід роботи школи презентувався на педагогічних виставках: в м.Києві – до ІІ з’їзду вчителів України, м.Херсоні – до Днів освіти Херсонщини, висвітлювався на сторінках обласної та центральної педагогічної преси.
Розпочалася реалізація цільових тематичних проектів:


  • “Інтелект” (після завершення попереднього “Творча обдарованість”) – ІІ етап

  • “Здоров’я дитини” – ІІІ етап.

  • “Творча родина” – IV етап.

Таким чином за роки експериментальної роботи в школі здійснено ряд суттєвих структурних змін, переорієнтацію усієї системи соціально-педагогічної діяльності школи-родини. Узагальнені матеріали знаходяться у спеціальних теках, фотоальбомах, електронній базі даних.

Школа по суті переросла в соціально-педагогічний комплекс “Школа-родина”.

Досить вдало завершуючи цей експеримент, педагогічний колектив готується до нових науково-педагогічних досліджень, які б допомогли визначити шляхи практичного створення оптимальних умов для гармонійного розвитку школяра і підготовці його до повноцінного виконання життєтворчих ролей – гендерних, сімейних, професійно-трудових, громадянських, гео-і егосферних – у сучасному світі.

1. Бех І.Д. Особистісно зорієнтоване виховання. – К.: ВІПОЛ, 1995.

2. Кононенко П.П. Концепція родинного виховання. – К.: Інститут українознавства, 1997.

3. Шамова Т. Управление образовательным процессом в адаптивной школе. – М., 1991.


Ігнатюк Л.М.

Шляхи та реалізація
особистісно орієнтованого навчання

Діяльність кожного вчителя біології спрямована на вирішення питань - як донести дітям поняття життя як найвеличнішої цінності? Як підвищити їх інтелектуальний рівень? Як зробити знання системними, побудувати струнку картину організації та еволюції життя? Постійний пошук відповідей на ці питання пронизує і мою працю.

Аналізуючи набутий досвід, можна виділити декілька основних напрямків моєї роботи.


Пере-осмислення змісту та структури біологічної освіти







Напрямки роботи




Теоретична підготовка учнів і створення умов для практичної підготовки















Використання інноваційних технологій і нових інформаційних ресурсів










Створення дидактичного забезпечення








Впровадження у практику сучасних педагогічних концепцій

засвоєння соціального досвіду








1   ...   5   6   7   8   9   10   11   12   ...   19


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка