Таїсія дементьєва



Скачати 74.56 Kb.
Дата конвертації09.03.2016
Розмір74.56 Kb.
УДК 37.018.46
Таїсія ДЕМЕНТЬЄВА,

старший викладач кафедри методики суспільно-гуманітарних дисциплін, секції методики виховання та розвитку особистості

комунального вищого навчального закладу

«Харківська академія неперервної освіти»
ДЕЯКІ АСПЕКТИ ЕКОЛОГІЧНОЇ ОСВІТИ І ВИХОВАННЯ

УЧНІВ У КОНТЕКСТІ СТАЛОГО РОЗВИТКУ


У статті обґрунтовані основні завдання екологічної освіти в загальноосвітніх навчальних закладах Харківського регіону, визначені основні методи та аспекти екологічної освіти і виховання учнів у контексті сталого розвитку.

Ключові слова: безперервна екологічна освіта, сталий розвиток, екологізація освіти.
В статье обоснованы основные задачи экологического образования в общеобразовательных учебных заведениях Харьковского региона, определены основные методы и аспекты экологического образования и воспитания учащихся в контексте устойчивого развития.

Ключевые слова: непрерывное экологическое образование, устойчивое развитие, экологизация образования.
Учасники міжнародної конференції з проблем навколишнього середовища (Ріо-де-Жанейро, 1992 р.) виявили свою занепокоєність: «Біосфера в небезпеці! Від екологічної небезпеки нас, можливо, відокремлює лише 30-50 років» [2]. Результатом роботи конференції стало прийняття концепції сталого розвитку, якою зараз керуються передові країни світу. Сталий розвиток є узгодженням між економічним та соціальним розвитком суспільства і збереженням довкілля. У теоретичному відношенні концепція сталого розвитку перегукується з ідеями І.Канта, А.Швейцара, К.Ціолковського, В.Вернадського.

Для формування імперативів сталого розвитку необхідні радикальні зміни в економіці, культурі в цілому. Важливою умовою переходу сучасного суспільства до стійкого розвитку є зміна екологічної освіти щодо формування «відповідальної свідомості» особистості майбутнього. Екологічна освіта в світлі концепції сталого розвитку набуває системоутворюючого фактора освіти в цілому, яка визначає її стратегічну мету і провідні принципи: комплексність екологічної освіти і виховання; неперервність процесу екологічного навчання системи освіти, зокрема підвищення кваліфікації та перепідготовки спеціалістів.

У 2009 році у КВНЗ «Харківська академія неперервної освіти» було прийнято програмно-цільовий проект «Безперервна екологічна освіта. Шкільна освіта для сталого розвитку суспільства (2009-2013 роки)», метою якого є створення цілісної, постійно діючої, безперервної системи екологічної освіти в загальноосвітніх навчальних закладах Харківського регіону, основні завдання якого полягають у:


  • здійсненні теоретичного аналізу науково-методичних підходів до організації безперервної екологічної освіти в системі загальної середньої освіти;

  • формуванні в регіоні освітнього екологічного простору та його інфраструктури;

  • розробці організаційної моделі безперервної екологічної освіти в загальноосвітніх навчальних закладах різних типів Харківського регіону;

  • визначенні оптимальних форми організації безперервного екологічного навчання в загальноосвітніх навчальних закладах кожного району (міста) регіону;

  • створенні системи методичної роботи в районах (містах) Харківської області та районах міста Харкова, спрямованої на підвищення рівня екологічної культури та освіти педагогів;

  • організації екологічної освіти учнів на дошкільному, початковому, середньому, допрофільному і профільному рівнях через екологізацію всього навчального процесу та впровадження курсів екологічного спрямування за вибором;

  • створенні системи шкільної та позашкільної роботи з питань підготовки обдарованих учнів до участі в інтелектуальних змаганнях, у Всеукраїнських учнівських конкурсах, які проводяться Національним еколого-натуралістичним центром учнівської молоді разом із Міністерством освіти та науки України;

  • розробці та експериментальній апробації інструментарію моніторингу якості безперервної екологічної освіти в загальноосвітніх навчальних закладах регіону;

  • розробці моделі оцінювання роботи загальноосвітнього навчального закладу щодо організації безперервної екологічної освіти;

  • узагальненні регіонального досвіду організації безперервної екологічної освіти в загальноосвітніх навчальних закладах;

  • розробці рекомендацій для загальноосвітніх навчальних закладів щодо організації безперервної екологічної освіти [4].

Будь-які фактори і процеси, що наближають людство до «сталого суспільства», слід вважати елементами системи випереджальної освіти. У цьому значені екологізація освіти є найважливішим елементом системи випереджальної освіти [3].

У сучасній перебудові вузівської системи підготовки екологізація освіти посідає одну з основних тенденцій незалежно від профілю і кваліфікації спеціалістів. Так, у КВНЗ «Харківська академія неперервної освіти» важлива роль відведена проблемі підвищення кваліфікації учителів різних категорій ЗНЗ, вихователів дошкільних навчальних закладів, методичної служби РВО за напрямком спеціалізації. У рамках даного програмно-цільового проекту особливого значення в оптимізації системи безперервної освіти і виховання підростаючого покоління в ЗНЗ як одного із напрямів роботи проекту набуває курсова перепідготовка педагогів на курсах підвищення кваліфікації.

Під час курсової перепідготовки вчителів різних категорій із 144 годин очно-заочного навчання до навчальних програм введено 2-6-годинні курси «Глобальні проблеми людства в XXI столітті», «Ноосферна освіта у формуванні нової людини», «Забруднення навколишнього середовища», «Екологізація навчально-виховного процесу». Метою базового змісту є використання спеціалістами різних категорій таких державних документів, як «Конституція України», «Концепція екологічної освіти України», а також знання новітніх досягнень сучасної екології, сучасних уявлень про ноосферу, біосферу та її склад; основних термінів та понять законів екології; сучасної екологічної ситуації в Україні і Харківській області; причини еколого-економічної кризи та шляхи виходу з неї; природоохоронного законодавства України; методичних аспектів екологічного виховання підростаючого покоління.

Для глибоких науково-теоретичних та практичних знань педагогів при КВНЗ «Харківська академія непевної освіти» запроваджені тематичні спецкурси, а саме «Соціоекологічна ситуація Харківської області та здоров’я населення», «Оздоровчо-профілактична система механізмів регуляції захисту та оновлення організму людини» та інші.

Особливого значення в системі екологічного виховання дітей набуває екологічна освіта та екологічна культура самого вчителя, керівника навчального та виховного закладу [5]. Учитель при цьому виконує особливу роль: спілкується з учнями, створює найкращі умови для розвитку мотивації школярів, забезпечує сприятливий емоційний клімат в учнівському колективі. При цьому учні повинні усвідомлювати відповідальність за отримання власних знань. Тільки таким чином можна розв'язати основні завдання екологічного виховання молоді: розвиток екологічного мислення; сприйняття краси природи, вміння поводитися на природі; формування рис турботливого мешканця планети Земля; розвиток художньо-творчих здібностей дітей, зокрема робота з природним матеріалом, внесенням елементів природної краси в навчання, працю, побут.

Серед головних ідей екологічної освіти можна виділити наступні:



  • світорозуміння на основі сучасної екологічної картини світу;

  • осмислення єдності всього живого, а також живого і неживого в природі;

  • пізнання себе у ставленні до навколишнього світу як до частини самого себе;

  • розуміння екологічних взаємодій;

  • розуміння прояву екологічної кризи як кризи культури;

  • розуміння внеску екологічної культури в загальну культуру людини;

  • виховання екологічної відповідальності за стан навколишнього середовища, свого здоров'я і здоров'я інших людей;

  • розуміння концепції сталого розвитку людства як спільного взаємозалежного розвитку (коеволюції) природи і суспільства;

  • розуміння необхідності оптимізації (гармонізації) взаємин суспільства і природи як соціальної проблеми.

Значне місце в екологічній освіті займають такі інтерактивні методи, як: рольові ігри, дебати, диспути, робота в групах. У харківських школах регулярно проводяться тижні екології, акції, місячники здорового способу життя, екологічні тренінги. Використання зазначених методів сприяє наближенню їх учасників до реального життя, створенню таких навчальних ситуацій, що вимагають використання набутих знань, умінь і навичок, виявлення моральних якостей при оцінці та розв'язанні екологічних проблем, розвитку комунікативних рис учнів, вміння знаходити колективні рішення [3].

Таким чином, екологічна освіта в широкому розумінні стає реальною освітою майбутнього. Освіта і сталий розвиток — це процеси, що мають багато спільного. Вони спрямовані на майбутнє і покликані забезпечити якісне життя наступних поколінь, підготувати людину бережно ставитися до навколишнього середовища.


ЛІТЕРАТУРА


  1. Конституція України: прийнята на п’ятій сесії Верховної Ради України 28 червня 1996. - К.: Право, 1996. - 7 с.

  2. Программа действий «Повестка дня на XXI век» и другие документы Конференции в Рио-де-Жанейро в популярном изложении. - Женева, 1993.

  3. Концепція екологічної освіти України // Збірник наказів МОН України. - 2002. - №7. - С. 4

  4. Програмно-цільовий проект «Безперервна екологічна освіта. Шкільна освіта для сталого розвитку суспільства (2009-2013 роки)». - Харків: ХОНМІБО, 2009.

  5. Вашекин Н.П., Делокаров К.Х., Урсул А.Д. Образование и устойчивое развитие / Н.П.Вашекин, К.Х.Делокаров, А.Д.Урсул. - М., 2001.

  6. Дементьева Т.П. Від чистої душі до чистоти довкілля: метод. розробка. - Харків: ХОНМІБО, 2003. - 22 с.

  7. Дементьєва Т.П. Екологічна стежина як форма і метод екологічної освіти: навч. посібник / Т.П.Дементьєва. - Харків: ХОНМІБО, 2008. - 92 с.

  8. Маслова Н.В. Ноосферное образование / Н.В.Маслова. – Москва, 2002.

  9. Дробноход М.І. Концептуальні основи формування екологічного мислення та здібностей людини будувати гармонійні відносини з природою: кол. монографія / М.І.Дробноход, Ф.В.Вольвач, С.І.Іващенко. - К.: МАУП, 2000. - 76 с.


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка