Технологія й техніка аналізу уроку



Сторінка2/5
Дата конвертації23.02.2016
Розмір1.79 Mb.
1   2   3   4   5

САМОАНАЛІЗ УРОКУ
При самоаналізі вчитель дає коротку характеристику проведеному уроку, меті, яку ставив, аналізує їх досягнення, обсяг змісту матеріалу та якість його засвоєння учнями, застосовувані методи та їх оцінку, активність учнів і прийоми організації їхньої праці, самооцінку якостей і сторін своєї особистості (мова, логіка, характер стосунків з учнями). На закінчення учитель висуває свої пропозиції з поліпшення якості уроку, робить загальні висновки й намічає заходи для вдосконалення своєї педагогічної майстерності. Але педагог зобов'язаний пояснити при цьому, чому саме так вирішив провести урок, що його змусило вибрати дану методику, стиль і характер власної діяльності та роботи учнів. Усяка методика уроку є виправданою, якщо вона дає максимальний навчальний і виховуючий ефект, відповідає силам і здібностям даного вчителя.
АНАЛІЗ УРОКУ
При аналізі уроку вчителя необхідно враховувати його індивідуальність, особливості, здібності, сильні сторони. Не можна нав'язувати загальні, однакові рекомендації, прийоми, методи. Що годиться для одного, недоцільно для іншого. Усякі рекомендації з поліпшення проведення уроків повинні обов'язкового спиратись на досягнення вчителя, на його сильні сторони. Недоліки та слабкості треба пояснити таким чином, щоби було ясно, як треба працювати над собою. При аналізі уроків важливо заохочувати їх творче проведення, спонукати вчителя до самостійної розробки структури та методики уроку, виходячи зі змісту матеріалу, дидактичних і виховних задач, рекомендацій науки та своїх власних можливостей.
Аналіз уроку може проводитись окремою особою (методистом, інспектором, директором, завучем) та групою осіб, до якої входять представник адміністрації школи, товариші по роботі, передові вчителі. Груповий аналіз уроку необхідний і як засіб навчання вчителів комплексному підходу до методики навчання, як спосіб обміну досвідом, його узагальнення. При груповому аналізі можливий більш глибокий підхід до оцінки дій учителя й учнів, більш об'єктивна самооцінка. Можна не погодитися з думкою однієї людини, але не можна не погодитись, коли на ті чи інші недоліки вказують усі.
Досить доцільні взаємовідвідування уроків. Аналіз уроків колег у присутності директора, заступника директора - добра школа виховання вимогливості до себе й інших. Зауваження й рекомендації вчителю повинні бути чітко сформульовані, записані у спеціальний зошит.
Структурно-часовий аналіз уроку
Для навчання молодого вчителя раціональному використанню часу, дбайливому ставленню до кожної хвилини уроку варто використовувати його структурно-часовий аналіз. При цьому звертається увага на такі сторони уроку:
• раціональний розподіл усього часу (40 хв.) між окремими елементами уроку, тобто чи розумно було в даних умовах виділити саме такий час на опитування, на психологічну підготовку учнів до сприйняття нового матеріалу, на пояснення нового, на закріплення засвоєного матеріалу або домашнє завдання;
• раціональність кожного зі структурних елементів уроку, тобто скільки часу в цілому було виділено на освоєння нового матеріалу, на якому етапі (початок, середина, кінець) уроку це відбувалось, як при цьому проводилась психологічна підготовка учнів до сприйняття нового матеріалу, його подача й закріплення, застосування. Точно так само аналізується час здійснення таких елементів уроку, як опитування учнів, перевірка та домашнє завдання;
• якісне використання часу на окремі елементи уроку, тобто, наприклад, як раціонально й ефективно при вивченні нового матеріалу був використаний час на опитування, що він дав, як працював при цьому клас, скільки часу говорив учитель;
• раціональність використаних прийомів і методів навчання, тобто наскільки доцільні в даних умовах були ті чи інші види бесіди, самостійна робота, форми опитування і т. д.;
• розумність зв'язку між змістом матеріалу й тими методами, за допомогою яких він повідомлявся та засвоювався.

Психологічний аналіз уроку


Психологічний аналіз уроку вкрай необхідний для навчання молодих учителів умінню бачити та розуміти клас, вивчати учнів, підтримувати з ними постійний контакт. Такий аналіз дуже важливий і для досвідчених педагогів з погляду того, як він допомагає створенню умов для ефективної розумової діяльності, організації уваги, розвитку пам'яті і т. д. У цілому при психологічному аналізі уроку варто виділити три основних ланки: психологія вчителя (діяльність, розум, ерудиція, емоційність, мова, поведінка, ставлення до дітей), психологія навчання (діяльності дітей) та емоційний зв'язок між учителем та учнями.
Психологічний аналіз містить у собі такі елементи:
• характеристику пізнавальних процесів - сприйняття, осмислення, закріплення, уваги, мислення, пам'яті;
• характеристику якості засвоєння знань - роботу над поняттями, виділення головного, засвоєння теорії та її зв'язок із практикою, формування переконань, точність знань;
• характеристику інтелектуальної атмосфери уроку - наскільки правильно спонукав учитель до активного мислення всіх учнів, як розвивались пізнавальні інтереси, задовольнялась допитливість, ставились і вирішувались пізнавальні проблеми, як використовувались колективні форми навчальної праці, уміння думати разом, сперечатись, доводити, спростовувати і т. д.;
• характеристику емоційної атмосфери уроку - яким був настрій учнів, як підтримувався мажорний тон уроку, як забезпечувались позитивні емоції для виховання інтересу до навчання, формування відповідальності за свою роботу, наскільки зацікавлений, закоханий у свою справу вчитель, як емоційність уроку впливала на працездатність учнів;
• характеристику розвитку учнів у процесі навчання - які вміння й навички були ними придбані чи закріплені, які пізнавальні сили та здібності при цьому розвивались, які моральні якості виховувались (у першу чергу відповідальність, працьовитість, воля).
Такий психологічний аналіз уроку складний, він вимагає поступового впровадження у практику: спочатку аналіз присвячений характеристиці пізнавальних інтересів, потім якості засвоєння знань, потім характеристиці інтелектуальної атмосфери уроку і т. д.
Комплексний аналіз уроку
Найбільш складний і доцільний з позиції обміну досвідом - це комплексний аналіз уроку. При такому аналізі пропонуються конкретні завдання. Наприклад, один з учителів протягом уроку ретельно фіксує час, що витрачається на активну розумову діяльність, прийоми та способи активізації мислення дітей. Потім дає характеристику розумової діяльності дітей протягом уроку. Інший стежить за змістом матеріалу, фіксує послідовність викладу ідей, використання на уроці нових досягнень науки і т. д., даючи характеристику науковості досліджуваного матеріалу. Подібним же чином фіксуються показники інших сторін педагогічної діяльності. Один педагог спеціально звертає увагу на стиль і характер діяльності вчителя, інший спостерігає й аналізує такі важливі сторони діяльності, як методика навчання, розмаїтість прийомів і способів викладання нового матеріалу, закріплення й поглиблення пройденого; організація діяльності учнів на уроці; стосунки вчителів та учнів, педагогічна етика на уроці. Спеціально дається педагогічна характеристика особистості вчителя: його культура, зовнішність, манера говорити, якість мови, точність, логічність та образність мови, стиль стосунків з дітьми і т. д.
Зміст комплексного аналізу уроку може бути різним. В. Симонов, М. Скаткін указують на деякі його напрями.
Перший напрям
Аналіз розв'язуваних учителем задач: як ураховуються й відбиваються принципи навчання у змісті методики роботи вчителя, наскільки повно досягнуті дидактична й виховна цілі уроку, якою мірою активізувалась пізнавальна діяльність школярів на різних етапах уроку, що стимулювало відповідальне ставлення учнів до навчальної праці, наскільки об'єктивно оцінювались їхні знання, уміння, навички, як здійснювався зв'язок теорії з практикою, наскільки вдало сполучилися зміст і методи навчання. Чи застосовувались традиційні та нові види навчання, технічні засоби, що робилось для врахування вікових та індивідуальних особливостей, можливостей і здібностей школярів.
Другий напрям
Аналіз виховного впливу уроку: що на уроці служило ідейно-моральному, естетичному, розумовому, фізичному розвитку, трудовому вихованню та профорієнтації учнів, як знання допомагали осмислити й оцінити явища соціальної діяльності, події в житті країни, республіки, краю, міста, села, школи, класу, які виховні стосунки між учнями, між учителем та учнями, наскільки сприяла організація праці формуванню особистісних якостей і т. д.
Третій напрям
Аналіз педагогічних можливостей та особливостей учителя: які особистісні якості вчителя виявлялись на різних етапах уроку (педагогічна етика та культура, зовнішній вигляд, естетика одягу вчителя, його мова, манера триматись, авторитетність, уміння бачити клас, активізувати та мотивувати працю дітей, визначати типові помилки в їхній роботі й усувати їх, оцінювати результати своєї праці та підсумки роботи школярів, вносити корективи).
Четвертий напрям
Аналіз діяльності учнів на уроці: урахування вчителем вихованості й навченості дітей, результатів попередніх занять, працездатність учнів на уроці, уміння мислити, працювати самостійно, надавати допомогу товаришу, допитливість, стійкість інтересів, розвиток мови, уміння застосовувати теорію на практиці тощо.
У цілому діагностика навчального процесу дає уявлення про результати навчання, якості праці вчителя та рівня вихованості школярів. Тому в навчальній роботі можуть бути отримані деякі дані, необхідні для діяльності класного керівника, створюються можливості для формування єдиної оцінки учнів учителями, які працюють у класі (педагогічний консиліум). Багатоаспектність вивчення навчального процесу та його багатоцільове призначення - важлива умова органічного включення аналізу роботи вчителя в цілісну педагогічну діагностику навчально-виховної роботи школи.
Психолого-педагогічний аналіз уроку
У внутрішньошкільному контролі важливу роль відіграє відвідування уроків керівниками шкіл, їх цілеспрямований аналіз, вивчення й узагальнення передового педагогічного досвіду вчителів, проведення відкритих уроків і взаємовідвідування уроків.
Відвідування уроків планується на тиждень, виходячи із загальних задач, намічених у річному плані роботи школи. У плані відвідування відзначаються класи, предмети, зміст і мета відвідування. Мета відвідування може бути загальною, спрямованою на підвищення ефективності навчального процесу всієї школи. Мета відвідування може бути і більш приватною, наприклад, вивчення системи роботи окремих учителів і способів рішення ними окремих педагогічних задач на уроках. Якщо у школі є молоді чи нові вчителі, керівники шкіл планують ознайомлення з їхнім стилем і системою роботи та надання їм методичної допомоги. Уроки досвідчених учителів керівники шкіл відвідують, щоб виявити й узагальнити передовий педагогічний досвід.
Керівники шкіл повинні ретельно готуватись до відвідування уроків. Із цією метою насамперед вивчається класний журнал, що дає уявлення про успішність учнів з даного предмета за визначений період, а також із теми, що вивчалась на попередньому уроці, звертається увага на динаміку оцінки знань.
Спостереження на уроці ведуться цілеспрямовано, тобто так, щоб зібрати повний і достатньо аргументований матеріал для успішного рішення поставлених у плані задач.
Аналіз кожного уроку проводиться індивідуально з кожним учителем. Обговорення повинно бути принциповим і вимогливим, коректним і доброзичливим. Неприємні для вчителя зауваження варто аргументувати фактами та положеннями з теорії педагогіки та психології

Схема аналізу уроку учителя

Вчитель _________________________________________________
_____________ 200_ року Предмет ______________________
Тема уроку —_____________________________________________
_________________________________________________________
Мета уроку —_____________________________________________
_________________________________________________________
_________________________________________________________
Тип уроку ________________________________________________
Основнi елементи якостi уроку ______________________________
_________________________________________________________

1. Визначення мети уроку:

• Правильнiсть
• Єднiсть навчальної i виховної мети
• Повiдомлення учням завдань уроку

2. Вiдбiр змiсту матерiалу:

• Вiдповiднiсть програмi i можливостям учнiв
• Вид навчального матерiалу (описовий, аналiтичний)
• Навчальна, розвиваюча i виховна цiннiсть
• Використання додаткового матерiалу

3. Органiзацiйна чiткiсть уроку:

• Вiдповiднiсть структури уроку його типу, поставленим цiлям та частковим завдання
• Чiтке виконання всiх структурних ланок уроку
• Рацiональна використання часу

4. Здiйснення принципiв навчання:

• Зв’язку з життям
• Свiдомостi й активностi
• Наочностi
• Систематичностi
• Доступностi
• Мiцностi (глибини знань)

5. Відбiр методiв, прийомiв, засобiв навчання та їх застосування:

• Вiдповiднiсть специфiцi предмету та методам науки завдань уроку
• Примiнення знань, умiнь на практицi
• Рiвню пiдготовленостi учнiв, активностi
• Матерiальним можливостям школи
• Доцiльностi використання ТЗН
• Органiзацiя фронтальної, групової та iндивiдуальної роботи
• Вмотивована рiзноманiтнiсть методiв i прийомiв
• Привиття учням навичок самостiйної роботи, культури праці

6. Реалiзацiя психологiчних основ навчання:

• Врахування вiкових та iндивiдуальних особливостей учнiв
• Формування iнтересу до знань
• Забезпечення активної пiзнавальної дiяльностi
• Доцiльна емоцiйнiсть уроку
• Врахування психологiчних закономiрностей оволодiння знаннями, вмiннями, навичками, розвитку мислення

7. Дотримання санiтарно-гiгiєнiчних вимог:

• Попередження перевтоми учнiв
• Врахування особливостей фiзичного стану окремих учнiв
• Пiклування про санiтарно-гiгiєнiчний режим

8. Майстернiсть i особистий приклад учителя

• Рiвень володiння матерiалом
• Працездатнiсть
• Мовна культура
• Педагогiчний такт, створення атмосфери доброзичливостi i вимогливостi
• Володiння психолого-педагогiчною технiкою
• Зовнiшнiй вигляд

9. Пiдготовленiсть уроку:

• Планування
• Матерiальна забезпеченiсть обладнання, пiдготовленiсть учнiв

10. досягнення цiлей уроку:

• Таблиця визначення якостi оцiнки i уроку:
- Визначення мети уроку
- Вiдбiр змiсту матерiалу
- Органiзацiйна чiткiсть уроку
- Здiйснення принципiв навчання
- Вiдбiр методiв, прийомiв, засобiв навчання
- Реалiзацiя психологiчних основ навчання
- Дотримання санiтарно-гiгiєнiчних вимог
- Майстернiсть i особистий приклад учителя
- Пiдготовленiсть уроку
- Досягнення цiлей уроку
Всього одиниць:

Оцiнка уроку_________________________________________________


Рекомендацiї_____________

 
Під системою роботи вчителя ми розуміємо сукупність форм, методів і прийомів роботи та вміння застосовувати їх на практиці, які властиві даному вчителеві, відрізняють його роботу від роботи інших вчителів, дають йому можливість добитися тих або інших наслідків у навчанні та виховання дітей.

Значну увагу вивченню системи роботи вчителя приділяв відомий педагог В.О.Сухомлинський. У книжці «Розмова з молодим директором школи» він розповідає про це у спеціальному розділі «Поради про відвідування та аналіз уроків». Він зазначає : «Директор відвідує й аналізує уроки не тільки для того, щоб учити вчителів , давати їм поради. Педагогічна лабораторія школи – це творча єдність всіх вчителів , повсякденне інтелектуальне збагачення, взаємний обмін духовними цінностями… Аналіз системи уроків потрібний для того, щоб побачити й осмислити саму суть педагогічних явищ та їх причинно наслідкові зв’язки. У процесі відвідування й аналізу системи уроків найкраще розкриваються основні залежності педагогічного процесу – умови міцних , глибоких знань і причини поверхових знань.»

Досить часто вивчення системи роботи зводиться лише до атестації педагогічного працівника. Систему ж роботи вчителя вивчають з такою дидактичною метою.

1.Здійснення контролю за виконанням постанов Уряду про школу та нормативних документів органів освіти. Це є основою в діяльності керівника школи по вивченню роботи педагогічного колективу з будь - якого питання.

2. Оцінка роботи вчителя. Згідно з п. 1.4 Типового положення про атестацію педагогічних працівників України атестація в навчальному закладі або в іншій освітній установі здійснюється на основі комплексної оцінки рівня кваліфікації, педагогічної майстерності, результатів педагогічної діяльності шляхом проведення контрольних робіт, зрізів знань учнів, тестування , відвідування уроків, позакласних заходів, здійснення аналізу освітнього процесу. Ця вимога Положення має стати програмною в складанні пам’ятки з вивчення системи роботи вчителя до атестації.

Відповідно до затвердженої форми атестаційного листа вивчення системи і досвіду роботи педагогічного працівника доцільно здійснювати за такими напрямками:
- рівень професійної діяльності педагога за оцінкою адміністрації закладу (установи);
- рівень професійної діяльності педагога, визначений колегами по роботі в закладі або установі;
- рівень професійної діяльності педагога в оцінці учнів (вихованців, слухачів);
- рівень професійної діяльності педагога в оцінці батьків учнів (вихованців);
- рівень професійної діяльності педагога на рівні методичного об’єднання (закладу, району, міста).

В багатьох школах систему роботи педагогічних працівників вивчають лише члени адміністрації. Діяльність членів атестаційної комісії в цих закладах зводиться до ролі «весільних генералів». Кожен член атестаційної комісії має отримати конкретне доручення щодо вивчення системи роботи і підготувати потрібні матеріали.

3.Надання вчителеві необхідної практичної допомоги. В першу чергу це стосується молодих та новопризначених педагогів і планується на початку навчального року. На таке вивчення відводиться 4-6 годин.
4.Вивчення, узагальнення, поширення і впровадження ППД передбачається для вчителів, які претендують під час атестації на вищу категорію та педагогічне звання.

З метою дотримання основних принципів атестації вивчення системи роботи вчителя доцільно проводити в наступній послідовності.

1. В перспективному прогнозуванні розвитку матеріально-технічної бази, кадрового забезпечення та навчально-виховного процесу загальноосвітнього навчального закладу передбачити розділ «Вивчення системи роботи вчителів», який підпорядкувати графіку атестації та скласти на 5 років.

2.В річному плані роботи школи (розділ «Координація внутрішкільного контролю» чітко визначити об’єкти і терміни вивчення даного питання. Вивчення системи роботи доцільно планувати в два етапи по одному-два тижні з перервою в місяць.

3. Перед початком вивчення скласти план і пам’ятку (додатки №1,2). Зміст пам’ятки має передбачати вивчення виконання вчителем посадових обов’язків, передбачених кваліфікаційними характеристиками педагогічних працівників, для яких встановлені кваліфікаційні характеристики (Інформаційний збірник Міністерства освіти України №5-6.1994 рік) , вимог пояснювальної записки до програми з предмету, який викладає вчитель. В складанні пам’ятки корисними для керівників шкіл будуть «План і методи вивчення системи уроків вчителя» та «Програма фронтальної перевірки роботи вчителя» надруковані в книзі авторів Г.І.Горська, Р.Г.Чуракова «Организация учебно-воспитательного процесса в школе».

Планом передбачається на кожному етапі вивчення конкретної теми календарного плану в одному і тому ж класі, епізодичне відвідування уроків в решті класах, де викладає вчитель, виховних заходів , заходів з батьками, шкільної документації.

Вивчення системи роботи вчителя необхідно підпорядкувати проблемній темі школи.

Під час вивчення системи роботи вчителя варто застосовувати наступні методи.



1.Спостереження і аналіз уроків та позакласних заходів. По кожному відвіданому уроку висновки та пропозиції в Книзі записів наслідків внутрішкільного контролю писати не потрібно, якщо немає нагальної потреби виправити грубу помилку теоретичного чи методичного характеру. Проаналізувати необхідно систему відвіданих уроків, щоб мати можливість побачити діяльність вчителя та його учнів в умовах певної педагогічної технології, якою користується вчитель.
2. Бесіди з вчителем. Перша бесіда проводиться в кінці серпня місяця з метою визначення класів та термінів вивчення окремих тем навчального плану на кожному з етапів. Друга – за кілька днів до початку вивчення з метою складання плану вивчення. Третя – після закінчення першого етапу вивчення з метою ознайомлення з висновками та пропозиціями. Четверта – після закінчення вивчення для ознайомлення вчителя з підсумковими матеріалами.
3. Вивчення шкільної документації – класні журнали, зошити та щоденники учнів з метою перевірки виконання вчителем навчальної програми, вимог до ведення і перевірки зошитів, проведення контрольних робіт.
4. Проведення статистичного аналізу (моніторингу): кількість учнів , яких навчав даний вчитель і які стали переможцями районних (міських), переможцями або призерами обласних та республіканських олімпіад , переможцями або призерами МАН, порівняльна характеристика змін в рівнях навчальних досягнень учнів за результатами двоетапних контрольних робіт; порівняння рівня навчальних досягнень учнів за результатами директорських контрольних робіт та контрольних робіт , які проводив вчитель; рівень навчальних досягнень учнів за семестр, рік, порівняння цих результатів з попередніми роками та ін.
5.Постійне використання тими, хто перевіряє активних форм перевірки рівня навчальних досягнень учнів: особисте опитування учнів, проведення контрольних, самостійних робіт, виконання практичних завдань (виготовлення виробів, приладів, креслень, схем, малюнків тощо).
6. Систематично контролювати дотримання вчителем санітарно-гігієнічних вимог щодо навантаження учнів домашніми завданнями. В пункті 9.9 ДСанПіН 5.5.2.008-01 вказано: «При визначені доцільності, характеру, змісту та обсягу домашніх завдань слід враховувати індивідуальні особливості учнів та педагогічні вимоги. У 1-му класі домашні завдання не задаються. Обсяг домашніх завдань має бути таким, щоб витрати часу на їх виконання не перевищували у 2-му класі 45 хв.; у 3 класі – 1 години 10 хв; 4 класі - 1 год. 30 хв.; у 5-6 класах 2,5 години; у 7-9 класах – 3 години; у 10-12 класах – 4 години. У 2-4 класах домашні завдання не рекомендується задавати на вихідні і святкові дні.»
7. Перевірити участь вчителя в методичній роботі: виступи на шкільних та районних(міських) фахових методичних об’єднаннях, науково-теоретичних конференціях, педагогічних читаннях, проведення відкритих уроків та позакласних заходів, участь в різних методичних форумах.
8. Видати узагальнюючий документ (додатки №3,4). Форма узагальнюючого матеріалу може бути різною. Якщо напрацювання педагога заслуговують на увагу всього педагогічного колективу, то ці матеріали можна заслухати на засіданні педагогічної ради, оформити методичним бюлетенем, якщо ці матеріали заслуговують на увагу вчителів певного фаху або циклу, то варто заслухати їх на засіданні відповідного методичного об’єднання і лише в тому випадку, коли в роботі педагога виявлені недоліки, ці матеріали узагальнюються наказом по школі.


Додаток №1

 

План


вивчення системи роботи вчителя української мови та літератури Тепеницької ЗОШ І-ІІІ ступенів Олевського району Квятківської Олени Андріївни

Квятківська О.А. в 2008-2009 н.р. викладає українську мову та літературу в 5,7,9 класах, має 18 годин тижневого навантаження.


Розклад уроків вчительки:



Понеділок: мова 7,9 класи
література 5 клас

Вівторок :мова 5 клас
література 7,9 класи

Середа: мова 9 клас
література 5,9 класи

Четвер: мова 5,7,9 класи

Пятниця: мова 5,7 класи
література 7 клас


Система роботи вчительки вивчатиметься в два етапи:


 

Перший етап

Другий етап

 

Жовтень

Листопад

Січень

 

Понеділок
Вівторок
Середа
Четвер
П’ятниця

13,20
14,21
15,22
9,16,23
10,17,24

3

5


12,19,26,
13,20,27
14,21,28
15,22,29
16,23,30

 

1.Протягом першого та другого етапів вивчення системи роботи вчительки української мови та літератури Квятківської О.А. буде вивчено окремі теми з української мови у 9 класі.

2. Перший етап вивчення системи роботи вчительки української мови та літератури триватиме з 9 жовтня по 5 листопада 2008 року.

3. Протягом першого етапу вивчення системи роботи вчительки української мови та літератури Квятківської О.А. буде вивчено тему у 9 класі з української мови: « Cкладнопідрядне речення», на яку відведено програмою 12 годин.

При вивченні цієї теми буде відвідано уроки в 9 класі у такі числа:


Дата відвідування

Хто відвідує

09, 10,14,23,24.10;03.11
13,15,20.10
16,17,21.10
22.10;05.11

Михайленко І.П., директор школи
Лозько Л.К., член атестаційної комісії
Мухортова О.А., член комісії, голова батьк.ком. школи
Гаврилюк С.С., член атест. комісії, заступник з ВР

4. Перерва між першим і другим етапами вивчення системи роботи вчительки української мови та літератури триватиме з 6 листопада 2008 року по 11 січня 2009 року.

5. Другий етап вивчення системи роботи вчительки української мови та літератури триватиме з 12 по 30 січня 2009 року.

6. Протягом другого етапу вивчення системи роботи вчительки української мови та літератури Квятківської О.А. буде вивчено тему у 9 класі з української мови: «Безсполучникове складне речення», на яку буде відведено 9 годин.

При вивченні цієї теми буде відвідано уроки в 9 класі у такі числа:
 

Дата відвідування

Хто відвідує

12,13,15,16,22.01
14,19,21,27,28.01
20,23,26.01
29,30.01

Михайленко І.П., директор школи
Гаврилюк С.С., член атест. комісії, заступник з ВР
Мухортова О.А., член комісії, голова батьк.ком. школи
Лозько Л.К., член атестаційної комісії

7. Крім того, в період вивчення системи роботи вчительки української мови та літератури буде проведено



Зміст роботи

Перший етап
Хто відвідує


Другий етап
Хто відвідує


- епізодичне відвідування уроків в інших класах:
5 клас

7 клас


- відвідування виховних заходів у класах, в підготовці та проведенні яких братиме участь вчителька української мови та літератури Квятківська О.А. ;

- співбесіда із вчителькою української мови та літератури з питань навчально-виховної та методичної роботи:

а) про виконання творчих та контрольних робіт з української мови та літератури;
б) про шляхи вдосконалення навчально-виховної роботи з української мови та літератури та підвищення рівня навчальних досягнень учнів;
в) про розвиток ініціативи, самостійності та творчого ставлення учнів до праці в процесі вивчення української мови та літератури;
г) про проведення вчителькою позакласної роботи з української мови та літератури;
д) про участь вчительки в методичній роботі;
е) про вивчення та впровадження вчителькою досягнень психолого-педагогічної науки та ППД;
є)пропозиції щодо поліпшення роботи шкільного МО вчителів суспільно-гуманітарного циклу (як керівник МО)

- перевірка документації:

а) класні журнали;
б) журнал гурткової роботи;
в) поурочні плани вчительки;
г) учнівські зошити;
- контрольні роботи з української мови:

9 клас


- надання необхідної практичної допомоги вчительці;
- написання узагальнюючих висновків в журналі Внутрішкільного контролю про систему роботи вчительки української мови та літератури Квятківської О.А.;
- підготовка проекту рішення педагогічної ради про систему роботи вчительки української мови та літератури Квятківської О.А.;
 

14,21.10 Мухортова О.А.

13,16.10 Михайленко І.П


28.10;09.11 Гаврилюк С.С.

09.10 Михайленко І.П

28.10 Михайленко І.П


16.10 Михайленко І.П


28.10 Михайленко І.П


05.11 Михайленко І.П

28.10 Михайленко І.П


13.10 Михайленко І.П
07.11 Михайленко І.П
28.10 Михайленко І.П
24.10 Михайленко І.П

23.10 Михайленко І.П

Жовтень. Михайленко І.П

27.10 Михайленко І.П.



20,22.01 Михайленко І.П

27,29.01 Лозько Л.К.


04.02 Михайленко І.П


03.02 Михайленко І.П


19.01 Михайленко І.П


16.01 Михайленко І.П
30.01 Михайленко І.П
30.01 Михайленко І.П

29.01 Михайленко І.П

Січень. Михайленко І.П

11.02 Михайленко І.П


13.02 Михайленко І.П




Директор Тепеницької ЗОШ І-ІІІ ступенів Олевського району

І.П.Михайленко


Додаток №2


Пам’ятка
вивчення системи роботи вчительки української мови та літератури


Тепеницької ЗОШ І-ІІІ ступенів Олевського району Квятківської О.А.

1. Навчально-методичне і технічне забезпечення.
1.1. Відповідність обладнання кабінету Типовому переліку.
1.2. Забезпеченість учнів підручниками.
1.3. Забезпеченість кабінету програмовою літературою, наочними посібниками, роздатковим матеріалом, матеріалами для проведення тематичних оцінювань. Стан виготовлення саморобних навчально-наочних посібників.
1.4. Забезпеченість технічними засобами навчання та наявність умов для їх комплексного використання.
1.5. Систематизація навчально-наочних посібників та роздаткового матеріалу.
1.6. Стан зберігання навчально-наочних посібників, технічних засобів навчання.

2 .
Підготовка вчителя до уроку.
2.1. Знання та розуміння вчителем вимог навчальної програми, інших нормативних документів,методичних рекомендацій з питань викладання української мови та їх реалізація у практичній діяльності.
2.2. Ознайомленість учителя з інноваційними педагогічними технологіями, передовим педагогічним досвідом.
2.3. Стан календарного планування (відповідність планування вимогам навчальної програми; доцільність розбивки тем за тематичними оцінюваннями; чи передбачені форми проведення тематичних оцінювань).
2.4. Стан поурочного планування.
2.5. Забезпеченість учителя фаховою та методичною літературою, фаховими періодичними виданнями.
2.6. Самоосвітня робота вчителя, участь учителя в колективних формах методичної роботи.

3.
Навчально-виховна робота на уроці
3.1. Якість навчально-виховної роботи на уроці.
3.1.1. Ступінь перебудови навчально-виховного процесу на засадах гуманізму, демократизму, застосування нових підходів до організації навчально-виховного процесу з утвердженнями педагогіки особистості.
3.1.2. Доцільність визначення та ступінь реалізації навчальних, виховних та розвивальних за видань уроку. Прогнозування навчальної діяльності на кінцевий результат.
3.1.3. Раціональність вибору структури уроку. Дотримання логіки уроку незалежно від форми його проведення.
3.1.4. Оптимальність застосування форм, методів, прийомів і засобів навчальної роботи учнів і вчителя на різних етапах уроку. Застосування інтерактивних методів навчання, оптимальне поєднання фронтальної, групової та індивідуальної форм організації навчального процесу. Застосування сфокусованих на учневі методів, форм роботи : дискусія, рольова гра, групова робота, керовані дослідження, контракти і проекти, самостійні дослідження, само оцінювання тощо.
3.1.5. Планування та організація самостійної роботи школярів на уроці. Зміст самостійних робіт. Формування в учнів навичок самостійного здобування знань.
3.1.6. Диференціація та індивідуалізація навчальної діяльності школярів. Організація вивчення української літератури у профільних класах. Забезпечення оптимальних умов для різнобічного мовленнєвого розвитку кожного учня, урахування його індивідуальних особливостей, пізнавальних потреб, інтересів, прагнень, заохочень до самостійності у вивченні української мови, самопізнанні, саморозвитку.
3.1.7. Здійснення вивчення мови як засобу спілкування у процесі взаємопов'язаного і цілеспрямованого вдосконалення чотирьох видів мовленнєвої діяльності учнів — аудіювання, читання,говоріння й письма.
3.1.7.1. Вдосконалення аудіювання (слухання-розуміння):
• регулярне використання соціально-підготовлених цілеспрямованих (навчальних і контрольних) завдань з розвитку умінь слухати, розуміти, аналізувати й оцінювати усне висловлювання (його зміст, особливості побудови, мовного оформлення тощо) добір з прослуханої інформації тих її елементів, які необхідні для розв'язання комунікативних завдань;
• застосування завдань, що передбачають короткі відповіді на запитання за змістом тексту;
• складання плану прослуханого;
• вибір правильної відповіді із декількох запропонованих;
• спостереження за мовними виражально-зображуваними засобами;
• використання текстів художнього, публіцистичного, наукового та інших стилів для диктантів,
переказів, складання діалогів, читання вголос і мовчки, спостереження за мовними засобами, списування тощо.
3.1.7.2. Вдосконалення говоріння (формування і розвиток умінь і навичок діалогічного і монологічного мовлення):
• заучування учнями невеликих текстів, віршів, загадок, прислів'їв, приказок, матеріалів для рольових ігор тощо;
• складання відповідей на основі почутого або прочитаного тексту, усних повідомлень та їх відповідей на лінгвістичну тему та ін.;
• переказування почутого або прочитаного (докладно, стисло, вибірково) текстів різних типів, стилів і жанрів мовлення.
3.1.7.3. Вдосконалення читання:
• вдосконалення навичок виразного читання вголос (інтонаційна правильність; достатня швидкість; уміння виражати за допомогою темпу, тембру, гучності читання особливості змісту, стилю тексту, авторського задуму та ін.);
• вдосконалення навичок читання мовчки (ознайомлення з його різновидами — ознайомлювальним, навчальним, переглядовим; читання мовчки незнайомого тексту швидше, ніж уголос; розуміння і запам'ятовування після одного прочитання фактичного змісту тексту, логічні відношення, які закладені в ньому; розуміння основної думки тексту, позиції автора; сприймання зображувально-виражальних засобів прочитаного тексту).
3.1.7.4. Вдосконалення навичок письма:
• написання робіт творчого характеру (усні й письмові перекази і твори різних типів, стилів і жанрів мовлення тощо);
• оволодіння учнями життєво необхідного жанрового мовлення (конспект, реферат, доповідь, виступ на зборах, під час дискусії, рецензія тощо);
• надання переваги для створення самостійних висловлювань таким темам, які були б пов'язані з життєвим досвідом учнів, зацікавлювали б їх, викликали прагнення поділитися думками, зближували реальну і навчальну мовленнєву діяльність, мали б чітке виховне спрямування тощо.
3.1.8. Вивчення мови на основі створеної українським народом оригінальної і яскравої культури, відображеної у міфології, традиціях і звичаях, усній народній творчості, у творах красного письменства, а також акумульованих у перекладених літературних творах культур інших народів, трансформування учнями відомостей з мови, літератури, історії та інших предметів, власного життєвого досвіду, що здійснюється у процесі підготовки усних та письмових творів, під час виконання творчих робіт інших жанрів, в особистісно неповторний погляд на життя, у переконання, світоглядні установки, ідеали, у знання культурних реалій, які забезпечують органічне входження в суспільство, визначення свого місця в ньому, реалізацію потенційних можливостей особистості.
3.1.9. Здійснення вивчення мовних понять, правописних правил, орфоепічних норм, явищ, закономірностей;
• на основі тексту (висловлювання) як результату мовленнєвої діяльності;
• на основі передбачення застосування вивченого в мовленнєвому процесі;
• у ході аналізу актуальних навчальних і життєвих проблем, у розв'язанні яких учні бачать особистісний сенс, унаслідок чого формуються їхні пізнавальні можливості щодо вивчення мови.
3.1.10. Вдале використання комплекту навчальних засобів, який задовільнив би освітні потреби школярів, різнобічна система завдань і вправ, що передбачає актуалізацію і реалізацію комунікативної, пізнавальної, культуроносної, експресивної, естетичної, ідентифікаційної, креативної тощо функцій мови.
3.1.11. Різнобічне і систематичне збагачення мовлення учнів лексичними, фразеологічними, граматичними, стилістичними та іншими виражальними засобами мови.
3.1.12.Використання міжпредметних та внутрішньопредметних зв'язків. Система роботи з повторення виучуваного матеріалу. Вивчення літератури в національному і світовому культурологічному контекстах.
3.1.13.Зацікавлення учнів художнім твором як явищем мистецтва слова, специфічним «інструментом» пізнання світу і себе в ньому — прищеплення і утримання бажання читати. Позакласне читання учнями програмової літератури. Пізнання загальної досвідченості учнів. Повернення втра¬ченого престижу національної літератури, виховання її майбутнього читача і шанувальника.
3.1.14.Формування гуманістичного світогляду.
3.1.15.Розвиток уміння сприймати літературний твір як явище мистецтва слова, естетичного смаку, вміння розрізняти явища класичної масової культури духовного світу, творчих і комунікабельних здібностей учнів, їхнього самостійного і критичного мислення, культури полеміки, вміння аргументовано доводити власну думку.
3.1.16.Робота з виділення в змісті виучуваного матеріалу найголовнішого та його безпосереднє засвоєння на уроці.
3.1.17.Науковість викладання, доступність сприймання учнями програмового матеріалу.
3.1.18.Систематизація знань, умінь і навичок школярів. Робота з підготовки до тематичних оцінювань.
3.1.19.Організація домашніх завдань. Диференціація та індивідуалізація їх.
3.2. Перевірка та оцінка рівня навчальних досягнень школярів.
3.2.1. Знання вчителем та учнями критеріїв оцінювання.
3.2.2. Обізнаність школярів з тривалістю вивчення теми, кількістю, тематикою і термінами проведення обов'язкових робіт, термінами та формою проведення тематичних оцінювань.
3.2.3. Ефективність застосування методів, форм, критеріїв та засобів контролю рівня навчальних досягнень школярів.
3.2.4. Використання для перевірки рівня навчальних досягнень школярів завдань, які надруковані у виданнях, рекомендованих МОН України.
3.2.5. Об"єктивність оцінювання рівня навчальних досягнень школярів (на основі зіставлення результатів інспекторського, вчительського та директорського контролів, вивчення стану дотримання критеріїв оцінювання в процесі оцінки різних видів усних і письмових робіт).
3.3. Стан ведення учнівської документації (зошити для контрольних робіт, розвитку зв'язного мовлення, тематичних оцінювань, робочі).
3.4. Стан ведення класних журналів.

4. Позакласна робота з предмета.
4.1. Організація факультативних занять, гуртка знавців української мови, літературного гуртка (охоплення учнів, зміст занять, роль у підвищенні інтересу учнів до предмета, підвищення рівня навчальних досягнень школярів).
4.2. Проведення науково-практичних конференцій, тематичних вечорів, зустрічей, тижнів української мови, організація лекторіїв тощо.
4.3. Результативність участі учнів у олімпіадах, конкурсах знавців рідної мови імені П.Яцика, роботі МАН.
4.4. Профорієнтаційна робота на базі кабінету української мови і літератури.

5. Результативність навчально-виховної роботи.
5.1. Стан виконання навчальної програми.
5.2. Відповідність рівня навчальних досягнень школярів державним вимогам до рівня загальноосвітньої підготовки, вимогам програм з української мови (доцільно проводити, відстеження показників з урахуванням рівня навчальних можливостей школярів, особливу увагу звернути на зміни у рівнях навчальних досягнень).

Директор Тепеницької ЗОШ І-ІІІ ступенів Олевського району

 І.П.Михайленко


Додаток №3

Довідка
про досвід роботи вчителя математики Хотинівської середньої загальноосвітньої школи Білошицької Надії Миколаївни по проблемі: «Використання інформаційно-комунікаційних технологій на уроках математики з метою розвитку творчих здібностей учнів».


Термін вивчення досвіду: 2007-2009 роки.

Досвід вивчав методист Коростенського районного методичного кабінету Поплавський Микола Дмитрович.

Білошицька Надія Миколаївна, вчитель математики Хотинівської середньої загальноосвітньої школи, освіта вища (Житомирський ДПІ), педагогічний стаж роботи – 17 років, кваліфікаційна категорія - спеціаліст вищої категорії, працює за фахом. Надія Миколаївна досконало володіє навчальним матеріалом та методикою викладання математики. Забезпечує умови для якісного засвоєння учнями освітніх програм на рівні державних вимог. Формує в учнів пізнавальні потреби, відповідальне ставлення до навчання. З метою розвитку творчих здібностей учнів використовує інформаційно-комунікаційні технології на уроках математики. Вчителька розробляє і використовує в навчальному процесі власні навчальні комп’ютерні програми: 5 клас, математика, тема: «Многогранники»; 7 клас, алгебра, тема: «Формули скороченого множення»; 10 клас, алгебра і початки аналізу, тема: «Логарифми». Впроваджує в навчальний процес рівневу диференціацію. Постійно підвищує свій фаховий рівень, вивчає і впроваджує в практику своєї роботи передовий педагогічний досвід. Творчо застосовує різні форми, методи та методичні прийоми в навчальному процесі. Зокрема практикує метод проблемного навчання, нестандартні заняття, опорні схеми при узагальненні вивчення матеріалу, дидактичні ігри, використання інтерактивних технологій. Створює умови для формування творчих здібностей, інтелектуального розвитку особистості. Використовує різні форми роботи по активізації пізнавальної діяльності учнів, розвитку унікальності та індивідуальності школярів.

Надія Миколаївна усвідомила, що одним із пріоритетних напрямків вдосконалення навчання в школі є його інформатизація.

Навчальний процес учитель організовує так щоб комп′ютер допомагав учителю та учням, а не відволікав від навчання.

Ефективність процесу навчання з використанням нових інформаційних технологій навчання у Надії Миколаївни забезпечується раціональним досягненням дидактичної мети. Суттєвою дидактичною особливістю навчання за допомогою ПК є встановлення безпосередніх діалогів між учнем і машиною, або трикутника учень - комп'ютер - учитель, які допомагають розібратися в труднощах, що виникають в процесі вивчення предмету, уникати стресових ситуацій, організовувати самостійне розв'язування задач, і дозволяють вчителеві спостерігати та контролювати якісний стан навчання.

Навчальний процес орієнтований на особистість учня. Враховує його індивідуальні особливості та здібності і передбачає, що:
- в центрі навчального процесу знаходиться учень, його пізнавальна і творча діяльність;
- відповідальність за успіх навчальної діяльності переважно учні беруть на себе;
- головна мета такого навчання — розвиток інтелектуальних і творчих здібностей учнів, усвідомлення ними моральних цінностей, що згодом дозволить їм стати здатними до самореалізації, самостійного мислення, прийняття важливих рішень; вміння працювати над розв'язуванням важливих проблем як самостійно, так і в групі;
- навчальна діяльність учнів має сприяти розвитку критичного та творчого мислення.

Комп'ютер вносить у навчальний процес принципово нові пізнавальні засоби, стає інструментом пізнання, проникнення в середину досліджуваних процесів і управління ними на основі здобутих знань. Проведення найпростіших обчислювальних експериментів та дослідження найпростіших математичних моделей при вивченні тих чи інших питань теорії мають особливу цінність у розвитку творчих здібностей учнів та у здійсненні інтеграції навчально-виховного процесу з наукою і практикою.

При вивченні окремих тем шкільного курсу математики Надія Миколаївна використовує такі типи навчальних програм:
- демонстраційні програми, в яких спочатку подається виклад необхідної теорії, а потім наводяться приклади розв'язування задач;
- контролюючі програми, в яких закладено систему оцінювання знань, умінь і навичок учнів. За їх допомогою можна дати консультацію учню, вказати на допущені помилки, виправити відповідь, підказати, і в разі потреби, зробити аналіз наявних знань та умінь.
- обчислювальні програми дозволяють проводити найпростіші обчислювальні експерименти, які допомагають осмислити та краще зрозуміти суть теорії та проілюструвати її застосування до розв'язування практичних задач.

Дослідницькі програми призначені для самостійної творчої діяльності учнів.

Комп'ютерне моделювання є найвищим ступенем принципу наочності, його розвитком і узагальненням, пов'язаним зі змінами з метою навчання і типах навчального процесу, сприяє переводу від пояснювально-споглядального типу до нового, активного.

Важливими факторами, на які орієнтується учитель при застосуванні ПК, є велика швидкодія, значні графічні можливості, різноманітна периферія, що забезпечують проведення великій кількості розрахунків за незначний проміжок часу, можливість використання елементів комп'ютерної графіки, створення доброзичливого, зручного та простого в користуванні інтерфейсу людина - комп'ютер.

В умовах використання інтерактивної комп'ютерної графіки учні оперують не лише описовим або аналітичним образом, а й її графічним образом — зображенням на екрані, який може бути представлений динамічним об'єктом, що змінюється відповідно до зміни умов або параметрів моделі (або системи). Представлена в такому вигляді інформація сприймається учнями більш повно, адже в умовах шкільного навчання живе споглядання певною мірою здійснюється через наочність. В учня створюється певний образ, з яким він продовжує працювати, а операції, що здійснюються потім над об'єктом, переносяться на уявний образ. Таким чином, процес дослідження різних видів моделей активізує та розвиває образне мислення учнів. У них формується вміння розв'язувати задачі даного типу у разі зміни початкових умов, а також переносити набутий досвід у вирішення реальних задач, адже вміння передбачають хорошу орієнтацію в нових умовах і виступають не лише як стереотипне повторення минулого досвіду, а й включають елементи кмітливості, відчуття ситуації, творчого підходу до вирішення поставлених завдань.

В процесі вивчення математики Надія Миколаївна використовує презентації. Використання цих презентацій (показ слайдів) на урокам математики дає можливість ефективно використовувати комп'ютер, привчити учнів до самостійної дослідницької діяльності під час розв'язування практично-спрямованих завдань.

Коли учитель і учні розробляють свій проект (створюють презентацію), завдання і діяльність учнів сплановані так, щоб процес навчання був спрямований на зміни у розумовій діяльності учня. Для Надії Миколаївни важливо формувати не просто мислення, а навички мислення високого рівня.

Практична значимість досвіду полягає в тому, що для вчителя важливо зацікавити навчальною роботою всіх учнів, навчити їх самостійно здобувати знання, сформувати такі риси характеру як наполегливість, спостережливість, вміння долати труднощі.

Особистісний підхід до навчального процесу, орієнтація на дитину, рішуча гуманізація – ці принципи лежать в основі творчої педагогічної діяльності вчителя математики Білошицької Надії Миколаївни.

На основі перспективного передового педагогічного досвіду у Надії Миколаївни сформувався власний стиль роботи, де в основу покладено індивідуалізацію та диференціацію, особистісно зорієнтований підхід при навчанні дітей математики. Великого значення вона надає розвитку логічного мислення.

Урок Надія Миколаївна розглядає тільки з демократичних позицій, творчої співпраці вчителя і учня.

Організовує свою роботу з учнями за трьома напрямами:


1). - правильно формулює цільову настанову (перелічує факти, все, що підлягає засвоєнню);
- дає загальне уявлення про тему, яку потрібно вивчити ;
- звертає увагу на новизну виучуваного матеріалу;
- приділяє увагу критиці, критичному ставленню до підручника;
- робить прогнозування.
2) активізує контроль за сприйманням (незрозуміле, суперечливе, неправильне).
3). Звертає увагу на глибину та чіткість операцій, їх усвідомлення; на здорове уявлення фактів, вилучення головного, прогнозування прочитаного.

Її діяльність на кожному етапі уроку можна охарактеризувати словами : навчаю, спрямовую, допомагаю.

Надія Миколаївна постійно пам'ятає, що кожна людина - неповторна індивідуальність. Оцінює рівень творчої діяльності учнів за такими критерієм: ініціатива, активність, нестандартні дії, вміння довести справу до кінця; потяг до самостійної роботи; логіка мислення; імпровізація.

Формування творчого учня орієнтоване на особистість.

Максимальна індивідуалізація і диференціація навчального процесу - основний напрям діяльності в її роботі.

Використовує навчальні та виховні прийоми, комбінує їх. Створює проблемні ситуації, дає завдання і запитання для активізації пізнавальної діяльності учнів.

Під час спільної праці з учнями формує в них:
- культуру навчальної праці;
- розвиває самостійність учнів як засіб їх інтелектуального розвитку;
- навчає таких прийомів мислення, як порівняння, узагальнення;
-створює необхідну психологічну атмосферу підтримки та розвитку особистості.

Орієнтує учнів на досягнення ними обов'язкового рівня математичної підготовки і створює умови для навчання на більш високому рівні тим учням, хто має здібності, інтерес до предмета. У зв'язку з цим особливу увагу приділяє диференціації навчання та індивідуальній роботі з учнями, під час яких використовує групові форми навчання і поєднує з фронтальними і додатковою роботою з учнями в позаурочний час.

При організації навчально-виховного процесу вибирає раціональні системи методів і прийомів активного навчання, використовує нові інформаційні технології і поєднує їх з традиційними засобами із залученням всіх учнів до активної постійної взаємодії. Школярі вчаться бути демократичними, спілкуватися з іншими людьми, критично мислити, приймати продумані рішення.

Організація роботи на уроках вимагає групову та кооперативну форму роботи, зокрема: робота в парах, четвірках, “мікрофон”, “мозковий штурм”.

Це ефективні методи колективного обговорення, пошук рішень, який спонукає учасників виявити свою уяву та творчість, передбачають вільне висловлювання думок усіх учасників і допомагають знаходити багато ідей та рішень. Створюють атмосферу творчої невимушеності й допомагають кожній дитині виявити свої можливості.

Інтерактивні технології дозволяють забезпечити глибину вивчення змісту матеріалу. Учні опановують усі рівні пізнання ( знання, розуміння, застосування, аналіз, оцінку).

Особлива роль відводиться математичним задачам, які є метою і засобом навчання та математичного розвитку школярів.

У плануванні й організації уроків і домашньої роботи учнів забезпечує органічний зв'язок теоретичного матеріалу і задач, пам'ятаючи, що теорія глибоко усвідомлюється і міцно засвоюється у процесі розв'язання задач.


Однією з найнеобхідніших умов виховання людини відкритого суспільства є розвиток її унікальності та індивідуальності. Реалізація цього неможлива без правильної мотивації навчання та розвитку інтересу до нього. Свою діяльність Надія Миколаївна спрямовує на виховання позитивної мотивації навчання, якій сприяють загальна атмосфера творчості в класі, включення учня в колективні форми організації різних видів діяльності, співробітництво між учителем і учнем, залучення учнів до оцінювання власної діяльності. Будь-яка робота дає позитивні результати тільки тоді, коли вона є системою.
Надія Миколаївна виходить з того що сучасне навчання – це навчання, мета якого – розвиток гнучкого мислення учнів, а знання є умовою реалізації цієї мети.

Обов’язковими умовами такого навчання є висока активність учнів у навчальному процесі, опора на їхній суб’єктивний досвід, створення на уроках проблемних ситуацій.


Тому вчителька організовує самостійну роботу з дотриманням таких основних вимог:
- самостійна навчально-пізнавальна діяльність повинна;
- допомагати учням засвоювати математику глибоко і міцно;
- розвивати їхні пізнавальні здібності;
- формувати вміння самостійно розширювати і поглиблювати знання та застосовувати їх на практиці.

Особливу роль у практиці своєї роботи відводить дидактичній грі. Ігрові моменти збуджують дитячу увагу та уяву.

Гра - це творчість і водночас праця. Захопившись грою, діти стають уважнішими, зібраними і дисциплінованими. Дидактичні ігри дають змогу залучати до участі у проведенні уроку учнів класу, враховуючи вікові особливості учнів.

Кожна дитина на уроці математики повинна обов'язково говорити і розуміти, про що розповідає вчитель, уміти прочитати математичний вираз.

Тому вчителька приділяє велику увагу розвитку математичної мови дітей, складає різні цікаві задачі, спрямовані на її розвиток.

Під час вивчення нової теми учні кілька разів повторюють нове правило, формулювання, теорему. Це також розвиває пам'ять і мову. Відповідаючи біля дошки або з місця, кожний учень коментує розв'язання. Учням даються завдання написати математичну казку, скласти задачу - ці завдання розвивають мову. Такі завдання підвищують інтерес до предмета і математичну культуру учнів.

Урок буде цікавим лише тоді, коли вчитель і учні розмовляють на уроці зрозумілою мовою.

Дітям подобаються ті уроки, на яких є незвичайне, цікаве, нове, багато задач, а також існує взаєморозуміння між учнем і вчителем.

Результативність уроків досягаються знаннями, уміннями та особистими якостями вчителя і учнів.

В кожному класі, де працює Надія Миколаївна, є учні, які мають достатній та високий рівні знань. Цим учням притаманна послідовність та точність у відповідях, чіткість і логічність у формулюваннях і доведеннях теорем. Учні вміють знаходити рішення в нестандартних ситуаціях, не бояться власних висновків і доводять їх до кінця, ризикуючи особистим успіхом; володіють технікою обчислень, працюють з формулами; читають і будують графіки функціональних залежностей; класифікують геометричні фігури, встановлюють їх властивості.

Свої знання учні підтверджують при складанні державної атестації, отримуючи при цьому об 'єктивні оцінки.

Робота вчителя - предметника не обмежується тільки організацією навчально-виховного процесу.

Тому велику увагу вчителька приділяє роботі з учнями в позаурочний час, проведенні виховних заходів.

Щоб прищепити інтерес до математики проводить уроки-бенефіси, влаштовує КВК, вікторини, конкурси, свята (тиждень математики). Усе це сприяє появі інтересу до математики, узагальнює та систематизує знання учнів.

Бере активну участь у методичній роботі школи та району: заступник директора школи по навчально-виховній роботі; заступник керівника творчої групи вчителів.

Готує засідання педагогічних рад, виступає перед батьками на загальношкільних зборах.

Дає відкриті уроки, відвідує уроки своїх колег, вивчає і впроваджую передовий педагогічний досвід.
 

Методист

М. Д. Поплавський

31.03.2009 р.


Додаток №4

 

Витяг



із рішення засідання педагогічної ради
Попільнянської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №2
Попільнянського району


від 17 березня 2008 року

№4

Про вивчення системи роботи вчительки


англійської мови Колеснікової
Любові Василівни з урахуванням
реалізації освітньої проблеми школи через
формування компетентності продуктивної
творчої діяльності на уроках
іноземної мови.

Згідно з перспективним , річним планами роботи, з черговою атестацією вчительки англійської мови Колеснікової Любові Василівни протягом 2005-2006 та 2007-2008 навчальних років директором школи,членами атестаційної комісії було відвідано серію уроків та позакласних заходів

Вчителька має 19 років стажу роботи, кваліфікаційну категорію “спеціаліст вищої категорії”.

Висновки зроблені на основі аналізу відвіданих уроків,тематичних зрізів знань,ведення шкільної документації, учнівських зошитів, словників, матеріально-технічної бази.

Вчителька Колеснікова Л.В. має високий рівень теоретичної, методичної та мовної підготовки. Досконало володіє методикою викладання англійської мови як в молодших так і в старших класах. На високому фаховому рівні використовує програму Міністерства освіти і науки України з поглибленим вивченням англійської мови. Люба Василівна з 2003 року керівник районного методичного об’єднання вчителів іноземної мови.

Розробляє свої авторські програми та поширює свій досвід роботи серед учителів району .В 2003 році була переможцем районного конкурсу “Вчитель року 2003” в номінації англійська мова,та учасником обласного конкурсу . В 2007 році учениця 9 класу Колеснікова Марина брала участь у засіданні районного наукового товариства-відділення “Філологія”, секція “Іноземні мови”, де захищала наукову роботу на тему “Вплив англійської мови на формування сучасного українського мовлення” і була визнана переможцем .

Колеснікова Любов Василівна логічно будує свої уроки, використовуючи різноманітні активні форми та прийоми роботи з активізації діяльності учнів та підвищення її ефективності з урахуванням вікового складу, рівня підготовленості.

Колеснікова Л.В. чітко визначає тему та мету уроку, чільне місце в якому належить організаційно-вступній частині: психологічний настрій, організація уваги, робочий настрій, мотивація навчання, актуалізація навчання.

Уроки побудовані за конкретно визначеним планом з урахуванням ступеня оволодіння навчального матеріалу. Проблемно-пошукові ситуації дають можливість не тільки підняти інтерес до теми, а й відпрацьовувати здобуті знання, уміння, навички осмислення змісту навчального матеріалу, і творчо використовувати здобуті знання. Слід відмітити вміння вчительки працювати із учнями різних вікових рівнів, впроваджуючи наступність у вивченні іноземної мови та формування компетентності продуктивної творчої діяльності учнів.

Вивчаючи тему: “Звідки ти родом ? Зустріч у таборі відпочинку дітей з різних країн”, вчителька ставить мету: працювати над формуванням навичок усного мовлення, вчити учнів називати слова по літерах, що сприяє правильному засвоєнню лексики та покращенню правопису англійських слів, розвивати логічне мислення, зорову, слухову пам”ять, мовленнєву здогадку, виховувати культуру спілкування, повагу до думки співрозмовника.

На уроках у четвертому класі мета ставиться відповідно вікового рівня та вимог програми.

На уроці англійської мови у 4 класі “Визначні місця Лондона”вчителька працює над засвоєнням граматичного матеріалу. Відповідно ставить за мету розвивати діалогічне та монологічне мовлення,логічне мислення.зорову пам”ять.

Вивчаючи теми : “У вітальні”, “У будинку англійця”, на повторювально-узагальнюючому уроці вчителька ставить за мету вчити вживати новий граматичний матеріал в мовленні, вчити правильне вживання прийменників, запитувати і подавати інформацію з теми, систематизувати лексико-граматичний матеріал, перевірити рівень сформованості мовленнєвих навичок учнів, перевірити вміння читати і розуміти текст з використанням повного відсотку незнайомих слів, прислів”їв.

У четвертому класі використовуються форми та комунікативні завдання :


- послухай текст ( початок розповіді) і здогадайся що було далі;
- послухай текст і розкажи в логічній послідовності про дії головного героя;
- запропонуй, прийми чи відхили пропозиції , скоректуй предмет дії;
- попроси вибачення , відреагуй на подяку;
- запитай та вислови своє ставлення до ситуації;
- запитай та покажи дорогу;
- назви кількість предметів. які можна ( не можна ) порахувати.

Підвищені вимоги з урахуванням вікового складу та вимог навчальної програми ставляться у середніх та старших класах. При вивченні тем “Удосконалення навичок аудіювання, читання, говоріння, письма”, ”Удосконалення навичок читання, говоріння, аудіювання з підтеми “Hobbies” у 5 класі вчителька формує навички аудіювання, читання. Протягом уроку працює над розвитком писемного мовлення, розвитком мовленнєвих навичок,мовленнєвої здогадки.

При вивченні теми “Олімпійські ігри” у 6 класі вчителька ставить складніші вимоги щодо методичної мети: розвивати зорову, слухову пам”ять, логічне мислення, мовленнєву здогадку, а також навчальної-активізувати лексико-граматичний матеріал по темі.

У 8,9 класах за мету ставиться перевірити рівень сформованості мовленнєвих навичок,вміння використовувати лексико-граматичний матеріал у мовленні. Відрізняється і методика проведення уроків. Уроки будуються за формою: учень-учень; Використовуються групова форма роботи, активна та інтерактивна моделі навчання, які передбачають диференціацію навчання, можливість розвитку соціальної та громадянської компетентності учнів. Практична частина уроку побудована за вимогами програми :


- праця з різними видами текстів;
- прочитай текст і заповни пропуск даними варіативними реченнями;
- постав дієслова в правильній часовій формі;
- заповни пропуск у діалозі;
- постав правильно запитання товаришеві;
- дай правильну відповідь.

У даних класах вчителька на уроках звертає велику увагу на формування загальнонавчальних компетенцій: усвідомлення мети поставленого завдання,співпрацю під час парної та групової роботи, знаходження та розуміння і при необхідності передавання нової інформації.

Аналізуючи уроки та позакласну роботу вчительки, можна зробити висновок, що Люба Василівна взаємоповязує паралельне вивчення всіх видів мовленнєвої діяльності (читання, письмо, усне мовлення, аудіювання), створює доброзичливий мікроклімат на уроці , вміє зацікавити своїм предметом, формуючи при цьому особистісні потреби вивчення іноземної мови та реалізує мету школи “Підвищення якості знань учнів шляхом формування компетентностей”.

Жоден учень на уроках Люби Василівни не лишається поза увагою. Основою її методики є дотримування вимог комунікативно-орієнтованого навчання. Використання творчого потенціалу учнів, пошуково-навчальної роботи, роботи з першоджерелами, підручником, творчим завданням розвивають у них вміння виділяти головне , логічно мислити, робити висновки, висловлювати свою думку, розвивати уміння і навички усного мовлення, правильно оформлених у граматичному відношенні речень.

Відповідно до тематичних зрізів знань у класах, відвіданих уроків, бесід з учнями, поетапно, з року в рік, можна зробити висновок, що освітньо-пізнавальні завдання уроку згідно програми , формування, закріплення конкретних та загально-навчальних умінь і навичок , виявлення і усунення програлин в знаннях, а також виховні завдання - формування основних освітніх ідей , забезпечення гуманістичного виховання , зв’язок життя з навчанням , виховання патріотизму, етики та естетики через особистісно-орієнтовний підхід до учнів - Колеснікова Л.В на уроках забезпечує якісний рівень знань та реалізує освітню проблему школи.

Допомогою у досягненні програмних вимог є достатня матеріальна база ( підручники різного рівня освітніх програм , касети з розмовними темами, магнітофон, роздатковий матеріал, компютерно-інформаційні технології ) тісний контакт з батьками, співпраця з учнями.

Недоліком у роботі є відсутність кабінету іноземної мови.

В заяві до атестаційної комісії школи Колеснікова Любов Василівна просить підтвердити рішення попередньої атестаційної комісії, яка встановила кваліфікаційну категорію ”спеціаліст вищої категорії” та присвоїти звання “старший вчитель”. Члени атестаційної комісії, які вивчали систему роботи вчительки англійської мови Колеснікової Л.В. пропонують підтримати дане прохання, а також порушити клопотання про нагородження вчительки Грамотою управління освіти і науки обласної держадміністрації.

Педагогічна рада
Рішає:
1. Досвід роботи вчительки англійської мови Колеснікової Л.В. на тему: «Урахування реалізації освітньої проблеми школи через формування компетентності продуктивної творчої діяльності на уроках іноземної мови» свалити та рекомендувати педагогічному колективу школи для використання в своїй практичній роботі
2. Оцінити роботу вчительки англійської мови як вчителя з високим науковим та методичним рівнем викладання, яка забезпечує високу результативність свої роботи та відзначається загальною культурою, моральними якостями, що служать прикладом для наслідування.
3. Рекомендувати атестаційній комісії школи:
3.1. Підтвердити Колесніковій Л.В. кваліфікаційну категорію «Спеціаліст вищої категорії».
3.2. Порушити клопотання перед атестаційною комісією відділу освіти райдержадміністрації про встановлення Колесніковій Л.В. педагогічного звання «Старший вчитель» та нагородження Грамотою управління освіти і науки облдержадміністрації.
4. Адміністрації школи:
4.1. Підготувати методичний бюлетень « Про досвід роботи вчительки англійської мови Колеснікової Л.В. з урахування реалізації освітньої проблеми школи через формування компетентності продуктивної творчої діяльності на уроках іноземної мови.

до 25.04.08

4.2. Надати допомогу Колесніковій Л.В. в обладнанні кабінету іноземної мови.
5. Контроль за виконанням рішення покласти на директора школи А.А.Федорчук

АНАЛІЗ УРОКУ БІОЛОГІЇ



(Фотографія уроку)


  1. Дата проведення уроку: ______ Клас: 9.

1   2   3   4   5


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка