Технологія ознайомлення дошкільників з явищами неживої природи



Дата конвертації21.03.2016
Розмір59.5 Kb.
Технологія ознайомлення дошкільників з явищами неживої природи
Ознайомлення дошкільнят з ознаками неживої природи (фізичними явищами і законами) посідає особливе місце у системі різноманітних знань про навколишнє. Включаючи ознаки неживої природи у процес пошуку причини тієї чи іншої фізичного явища, ми створюємо передумови формування в нього нових практичних і розумових дій.

Виховне значення природи важко переоцінити. Спілкування з природою позитивно впливає на людину, робить її добрішими, м'якше, будить у ньому кращі почуття. Особливо велика роль природи у дітей. Ознайомлення дітей із природою вимагає постійного безпосереднього спілкування із нею.

Будуючи свою "школу радості" для дошкільнят з урахуванням безпосереднього спілкування із природою, Василь Олександрович Сухомлинський справедливо вважав за необхідне вводити малят у світ довкола себе, щоб вони щодня відкривали у ньому щось нове, щоб кожен крок дітей був "подорожжю до початків мислення та промови - до чудесної природної краси", щоб кожна дитина виростала "мудрим мислителем і дослідником, щоб кожен крок пізнання облагороджував серце й загартовував волю".

Завдання вихователя, що розвиває естетичне ставлення до природи своїх вихованців, полягає, передусім, у цьому, щоб націлити дітей на зустріч із красою та організувати відповідну пізнавальну діяльність.

Не всяка діяльність здатна прямо виявити естетичні властивості природи для дошкільнят. Щоб навчитися оцінювати красу форм рослин, контрасти кольору та світла, симетрію явищ, гармонію звуків, властивості простору й часу треба брати участь у їх пізнанні як чуттєвому, і абстрактно - логічному. Отже, вихователі повинні втягувати дошкільнят в світ контролю над властивостями ландшафтів, організовувати вправи, які розвивають слухове і зорове сприйняття, вміння аналізувати і узагальнювати власні враження та оцінки.

Дошкільникам необхідно спостерігати та відзначати красу лісів, полів, садів, помічати красу окремих явищ та природи: темні хмари, яскраві зірки, різнобарвні камінці в акваріумі тощо.; розглядати візерунки морозу на вікнах, сніжинки, помічати блискотіння снігу; відрізняти і зіставляти форми кольорів та листя, помічати відносну величину і забарвлення, форми предметів; сприймати красу звуків у природі: шум вітру, шелест листя, дзенькіт весняної капелі; розрізняти й уміти зіставляти найхарактерніші риси сезонних змін - у природі (фарби, запахи, звуки).

Діяльність експериментування сприяє формування в дітей пізнавального інтересу, розвиває спостережливість, мислительну діяльність. На думку академіка М.М. Под’якова у діяльності експериментування дитина постає як своєрідний дослідник, самостійно яка впливає в різний спосіб на оточуючі його предмети і явища із єдиною метою повнішого їх пізнання та освоєння. У результаті експериментальної діяльності створюються ситуації, з якими дитина знайомиться через проведення досвіду і, аналізуючи, робить висновок, самостійно опановуючи уявленням про той чи інший закон чи явище.

Дитяче експериментування - складний багатогранний процес, до складу якого входить спостереження, й досліди, які проведені дитиною. Дошкільник поступово оволодіває моделлю дослідницької діяльності - від постановки проблеми до висування гіпотези і перевірці її дослідним шляхом.
Використання програмного матеріалу в дитячому закладі

В кожній віковій групі здійснюються певні програмні задачі ознайомлення дітей з природою. Вони передбачають поступове засвоювання природних знань.

Дітей 2-х, 3-х років життя знайомлять з рослинами, тваринами, явищами неживої природи, привчають відокремлювати їх в просторі, виділяти і правильно називати деякі прикмети рослин (забарвлення листя, квітів), рух і голоси тварин. При цьому у дітей удосконалюються аналізатори (очний і слуховий), розвивається інтерес і увага до побаченого, формується добре відношення до них.

У дітей 4-го року життя формується уявлення про предмети і явища природи, з якими вони постійно зустрічаються в житті, приводять їх до установлення таких зв’язків, які діти можуть пізнати в процесі предметно-чутливої діяльності на заняттях, іграх і відобразити їх в формі конкретних уявлень. Дітей вчать спостерігати, виділяти окремі прикмети рослин, тварин, порівнювати об’єми, групувати їх по зовнішніх ознаках. В процесі засвоєння знань у них утворюється більш високі форми пізнавальної діяльності. Діти 4-х років можуть підійти до установлення причинно-наслідкових відносин.

Біля 5-ти років у дітей формуються вища форма наочно - образного мислення. Вони можуть засвоювати узагальнені знання. Дітей вчать виділяти особливості будови рослин, тварин і установлювати їх залежність від умов переживання.

До кінця дошкільного віку у дітей повинна бути розвинута елементарна форма логічного мислення, здатність до аналізу і синтезу, уміння виділяти індивідуальні і загальні ознаки рослин і тварин, робити узагальнення. До приходу в школу у дітей повинна бути розвинута спостережливість, допитливість, любов і дбайливе відношення до природи, здатність знаходити в ній красиве, інтерес до сільськогосподарської праці.


Планування роботи по ознайомленню з природою:
1. При доборі матеріалу з природою, потрібно враховувати принцип доступності і науковості - відомості про рослини, тварини, явища живої та неживої природи, які повинні бути зрозумілі дітям, враховуючи їх вікові можливості.

2. Наукове пізнання світу відбувається тоді, коли даються правильні уявлення і показується почуттєвий досвід дошкільників, зв’язки і причини залежності між об’єктами і явищами.

3. При доборі матеріалу, враховується принцип енциклопедичності - добір матеріалу з галузей природознавства.

4. Краєзнавчий принцип - не обмежує вивчення природи лише місцевим матеріалом, а також з об’єктами, яких немає у даній місцевості - ознайомлюють за допомогою наочних посібників.


Методи та форми ознайомлення дітей з природою
В процесі ознайомлення дітей з природою в дитячому садку використовують різні методи:

  • наочні (спостереження, розгляд картин, демонстрація фільмів);

  • практичні (дослід, ігровий метод, праця);

  • елементарні (досліди);

  • словесні (розповіді вихователя, читання художніх творів, бесіди)

Найкращий результат дає спостереження.

Спостереження - це цілеспрямоване планомірне сприймання предметів та явищ, під керівництвом вихователя.

Види спостереження:

1. За тривалістю:

- короткотривалі;

- довготривалі.

2. За формою організації дітей:

- індивідуальні;

- групові;

- колективні.

3. За дидактичною метою:

- первинні;

- повторні;

- заключні


Вибір методів і форм визначається змістом програми і залежить від природного оточення дошкільного закладу, місця і об’єкта спостереження. А також від віку дітей і їхнього досвіду.

В групах раннього і молодшого віку особливе значення мають чутливі сприйняття дітей, тому основним методом буде спостережливість. Дидактична гра, показ картин відіграють велику роль в пізнанні дітьми природи.

Враховуючи конкретність мислення і невеликий досвід у дітей середньої групи, потрібно при ознайомленні їх з природою широко використовувати наочний матеріал. Для утворення і закріплення уявлення широко використовують дидактичні ігри з природним матеріалом або їх зображення на картинках, невеликі бесіди.

Ознайомлення дітей старшої групи з природою проходить в основному шляхом спостереження на екскурсія, прогулянках, під час ігор і праці. В цих групах велике місце відводиться бесідам, розповідям вихователя з використанням картин, кінофільмів, читання художньої літератури.

Форми ознайомлення:

1. На заняттях;

2. В повсякденному житті.

Також як окремий вид використовують екскурсії.



Заняття - це основна форма організації дітей при ознайомленні з природою. Заняття проводять в певні години по розробленому плану, згідно програми. Заняття будують так, щоби в процесі ознайомлення з природою здійснювався розвиток пізнавальна здатність і мова дітей, виховання інтересу і любові до природи. Головне в занятті - це засвоєння всіма дітьми програмного матеріалу.

Екскурсія - це заняття, на якому діти знайомляться з природою в звичайних умовах: в лісі, на полі, в саду, в гаю.

Щоденні прогулянки широко використовують для ознайомлення дітей всіх вікових груп з природою. Вони можуть носити характер невеликих екскурсія, під час яких вихователь проводить огляд ділянки, організує спостереження за погодою, сезонними змінами в житті рослин і природи.


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка