Технологія проблемного



Скачати 87.19 Kb.
Дата конвертації16.03.2016
Розмір87.19 Kb.
ПЕДАГОГІЧНІ ТЕХНОЛОГІЇ

1.Технологія проблемного навчання

В основі лежить створена викладачем самостійна творча діяльність у ході якої формується нове знання, уміння, навички та розвиваються здібності, активність, зацікавленість, ерудиція, творче мислення та інші особисто значущі якості.

2.Ігрові технології навчання

Форми організації навчання, виховання і розвитку особистості, яка здійснюється педагогом на основі цілеспрямовано організованої діяльності учнів за спеціально розробленим ігровим сценарієм, спираючись на максимальну самоорганізацію учнів при моделюванні досвіду людської діяльності.

«… вид діяльності в умовах ситуацій, спрямованих на відтворення та засвоєння суспільного досвіду, в якому складається та вдосконалюється самоуправління поведінкою.» - Г. Селевко.

Моделі навчальної гри: імітаційна, операційна, рольова, сюжетна, ігри - змагання.

3.Технологія особистісно орієнтованого навчання

Методична основа полягає в індивідуалізації та диференціації навчального процесу.

Технологія припускає спеціальне конструювання навчального тексту, дидактичного матеріалу, методичних рекомендацій до його використання, типів навчального діалогу, форм контролю за особистим розвитком учня під час оволодіння знаннями.

4.Технологія розвивального навчання

Це активно - діяльнісний спосіб навчання, під час якого враховуються та використовуються природні закономірності, індивідуального розвитку дитини, що зумовлюють розвиток знань, умінь, навичок і способів розумових дій, самокерованих механізмів особистості, емоційно-ціннісної та діяльнісно-практичної сфер.

5. Технологія колективного способу навчання

Навчання здійснюється шляхом спілкування в динамічних парах, коли кожен учить кожного, основна відповідальність за пізнавальний процес лежить на самих учнях.

6. Технологія розвитку критичного мислення

Формує пізнавальний інтерес учнів та розуміння мети навчання даної теми, розвиває внутрішню мотивацію до цілеспрямованого навчання, підтримує пізнавальну активність, спонукає до порівняння отриманої інформації з особистим досвідом і на її ґрунті формування аналітичного судження.

7. Технологія програмованого навчання

Технологія самостійного індивідуального навчання за наперед розробленою навчальною програмою з допомогою спеціальних засобів(програмованого підручника, особливих навчальних програм, ЕОМ), що забезпечує кожному учневі можливість здійснення навчання у відповідності до його індивідуальних здібностей(темп навчання, рівень навченості).

8. Технологія інтерактивного навчання

Спеціальна форма організації пізнавальної діяльності, яка має конкретну, передбачувану мету створити комфортні умови навчання, за яких кожен учень відчуває свою успішність, інтелектуальну спроможність.

9. Проектна технологія. не проходження освітніх програм. А реальне використання, розвиток та збагачення власного досвіду учнів

Один з варіантів продуктивного навчання, метою якого є не засвоєння суми знань і проходження освітніх програм, а реальне використання, розвиток та збагачення власного досвіду учнів та їх уявлення про світ.

10. Технологія модульного навчання

Сутність: той, хто навчається, може самостійно працювати із запропонованими йому індивідуальними програмами, що містять банк інформації та методичні рекомендації щодо виконання завдань.

11. Технологія колективного творчого виховання

Формування особистості в процесі роботи на користь інших людей, в організації певного способу життя колективу, де все ґрунтується на засадах моральності та соціальної творчості.

12.Технологія перспективно – випереджувального навчання

Особовий підхід педагогіки співпраці: послідовність, системність змісту навчального матеріалу з введенням малих порцій майбутніх знань, уточнення нових понять, їх узагальнення, вживання; диференціація, доступність завдань, поступовий перехід до самостійності, через знаючого учня вчити того, хто не знає, комфортність у класі.

13.Гуманно-особистісна технологія

Сприяти становленню, розвитку пізнавальних сил дитини і вихованню в ній благородної людини, шляхом розкриття її особистісних якостей, забезпечення умов для розширеного і поглибленого засвоєння певного об єму знань і умінь.


Серед найважливіших індивідуальних форм науково-методичної роботи - індивідуальна робота над методичною темою(проблемою), самоосвітня робота, виконання до- і після курсових завдань, стажування, консультування, презентація творчих доробок.

Молодому вчителю необхідну допомогу надасть наставник: розробити календарно-тематичні та поурочні плани, упроваджувати досягнення педагогічного досвіду, нових форм, методів і засобів навчання і виховання учнів. Учитель –стажист відвідує уроки досвідчених учителів, бере участь у їх обговоренні, ознайомлюється з педагогічною та методичною літературою, вивчає ТЗН і наочні посібники, що є в школі, з подальшим використанням їх у навчальній роботі. Так формується професіонал.

На засіданнях МО вчителі вивчають нормативно-правову базу навчального процесу, заслуховують і обговорюють доповіді з актуальних питань навчання й виховання учнів, знайомляться з новинками психолого-педагогічної та методичної літератури, з досягненнями психолого-педагогічної науки, перспективним педагогічним досвідом; аналізують якість знань, умінь і навичок учнів, їх вихованість, труднощі під час опанування навчального матеріалу, аналізують уроки, виховні заходи, обговорюють тексти контрольних робіт, сценарії виховних заходів, методичні рекомендації, виготовляють наочні посібники, моделюють навчальні заняття, розв’язують педагогічні завдання й ситуації. В.О. Сухомлинський наголошував на необхідності постійного поповнення «майстерні педагогічних засобів, яку повинен створити для себе кожен учитель». Ця колективна діяльність проволиться на таких методичних формах: педагогічні читання, ділові та дидактичні ігри, «коло ідей», «атака думок», проблемний «стіл», творчі звіти, бенефіс педагога, творчі портрети вчителів, які атестуються(або з метою пропаганди перспективного педагогічного досвіду).

Тому дуже важливо, щоб кожен учитель бачив перспективу свого професійного розвитку, прагнув кожного року вдосконалюватися і отримувати задоволення від своєї праці. Допомогти їм в цьому повинні керівники шкільних методичних об’єднань: допомогти вибрати тему самоосвітньої діяльності, скласти план та список літератури. Кінцевим результатом такої роботи повинні стати: Результати самоосвіти

Спеціаліст, друга кваліфікаційна категорія:

* реферат(оглядовий, інформаційний, аналітичний) з актуальних психолого-педагогічних проблем, нормативно-правової бази освітньої діяльності;

* творча теоретична розробка локального характеру(методика, технологія викладання предмета).

Перша к. к. :

* курсова робота;

* творча розробка змістовно – процесуального характеру;

* авторська програма навчального предмета, факультативу чи спецкурсу;

* презентація системи роботи з використанням сучасних ІКТ;

* електронний методичний посібник;

* портфоліо;

* опис узагальнення досвіду з певної проблеми.



Вища к. к. , «учитель - методист»:

* курсова робота;

* проект;

* відео проекти фрагментів уроків, заходів з відповідним методичним, аналітичним супроводом;

* електронні міні – підручники, посібники;

* розробка навчально-методичного забезпечення окремих розділів предметів чи дисциплін, факультативу, спецкурсу;

* майстер – клас. Індивідуальна траєкторія

професійного розвитку педагога




Зміст роботи

Рік

1.

Доповідь на засіданні ШМО.




2.

Презентація на методичній раді школи.




3.

Участь у заочних конкурсах педагогічної майстерності.




4.

Участь у творчих групах ММО




5.

Майстер-клас на місткому рівні.




6.

Участь в очних конкурсах педагогічної майстерності.




7.

Участь в обласних методичних заходах.




8.

Друковані роботи




9.

Переможці учнівських творчих конкурсах(вказати рівні).





Конкурс «Кращий працівник року»

1.Професійний автопортрет(5сторінок):

- основна ідея, обґрунтування її актуальності, - теоретична база,

- технологія впровадження досвіду, - результативність(моніторинг).

2.Інноваційний проект

Форма: доповідь, альбом, альманах, відеофільм, макет(що визначається темою, ідеєю, змістом, обладнанням, задумом, результатом).

3.Паспорт практичної роботи: назва, автор, склад проектної групи, науковий керівник, анотація до проекту, консультанти, жанр, передбачені ілюстрації, методичне забезпечення проекту, склад портфоліо.

4. Електронна презентація.



Конкурс «Учитель року»

1. Опис власного педагогічного досвіду:

- обгрунтування актуальності досвіду, його практична значимість;

- висвітлення основної ідеї досвіду, її інноваційна значущість;

- перелік наукових чи практичних досліджень, на яких проектується робота, наукові концепції та теорії яких авторів використовуються;

- розкриття технології реалізації провідної педагогічної ідеї та її складових;

- аналіз результатів професійної діяльності, динаміка змін якості навчальних досягнень учнів в оволодінні практичними навичками і уміннями, розвиток інтересу до предмета;

- проблеми, труднощі, які виникають у процесі роботи, шляхи їх подолання;

- викладення власної точки зору на зміст, форми, методи, прийоми, засоби навчання учнів предмету, який викладає вчитель.

2. Презентація(15 слайдів).

3. Розробка циклу уроків з повним дидактичним забезпеченням, однієї з навчал- них тем, що розкриває специфіку роботи вчителя над методичною проблемою.

4. Розробка позакласного заходу. 5. Фотографії.

6. Перелік публікацій вчителя. 7. Список використаної літератури.

8. Перелік матеріалів, поданих на конкурс.



І етап обласного туру Конкурсу:

1. Виконання письмової роботи, що перевіряє фахову підготовку, володіння методикою викладання предмета та загальну ерудицію.

2. Проведення майстер-класу «Я роблю це так»(демонстрація методів своєї роботи, творчі знахідки).

3. Співбесіда за змістом проблеми, над якою працює вчитель.



ІІ етап

1.Виконання практичної роботи.

2. Проведення уроків у навчальних закладах.

3. Проведення самоаналізу уроку.



Критерії оцінювання конкурсних матеріалів:

1. Актуальність.

2. Оригінальність, новизна ідеї, досвіду.

3. Змістова розробка ідеї, досвіду(науковість, концептуальність, обґрунтованість запропонованої теми).

4.Технологічність і практична спрямованість досвіду.

5. Результативність досвіду, перспективність ідеї.



Робота над методичною проблемою: Цикл навчання на основі досвіду








Презентація освоєння ідей

Аналіз


Вивчення,

Моделювання відвідування.

власного досвіду Семінар-практикум

Вироблення власної програми особистого досвіду


Ефективність роботи МО знижує розрив у рівнях методичної майстерності його членів, тому рекомендовано чотири динамічних груп:

І.Учителі, які прагнуть і можуть працювати творчо –ШВПМ(школа вищої педагогічної майстерності): інформація про нові напрямки, що з явились у педагогічній практиці, пропаганда нових педагогічних ідей, їх творчий розвиток, проведення відкритих уроків, виховних заходів, самоаналіз.

ІІ. Учителі, які бажають працювати творчо, але відчувають труднощі в роботі-ШВЛМ(школа удосконалення майстерності): аналіз, вивчення труднощів у роботі, організація самоосвіти вчителів, проведення тренувальних практичних занять(відкриті уроки, ділові ігри, семінари-практикуми), з метою набуття власного досвіду роботи, визначення перспективи.

ІІІ. Учителі початківці-ШСПМ(школа становлення молодого учителя) – вивчення технології сучасного уроку та виховного заходу.



ІV. Учителі, які працюють формально, не вміють і не бажають працювати творчо, - «школа створення позитивної мотивації до творчості» -організація системи заходів до стимулювання сумлінної праці, навчання вчителів технології сучасного уроку.

V. «Школа передового досвіду» -підвищення кваліфікації педагогічних працівників, поширення й впровадження кращого педагогічного досвіду, а також джерело формування педагогічної майстерності.


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка