Тема №1 Глобальні проблеми сучасності Мета



Скачати 276.47 Kb.
Дата конвертації29.02.2016
Розмір276.47 Kb.
Тема № 1

Глобальні проблеми сучасності

Мета лекції полягає у тому, щоб слухачі курсів ознайомились з причинами і наслідками глобальних проблем людства, усвідомили їх зв'язок з соціально-економічним розвитком України та інших держав світу.

Анотація: Глобальними називають найважливіші загальнопланетарні проблеми сучасної епохи, що стосуються інтересів усіх країн і народів, людства загалом. Виникли вони внаслідок протиріч суспільного розвитку, різко зростаючих масштабів впливу людської діяльності на навколишнє природне сере­довище, пов'язані з нерівномірністю соціально-економічно­го та науково-технічного розвитку країн і регіонів. Визначення переліку глобальних проблем належить до функцій ООН. ООН офіційно визнала такі 13 глобальних проблем, як: відвернення ядерного конфлікту; роззброєння; демографічна; продовольча; ресурсна; енергетична; екологічна; піднесення економіки відсталих країн; ліквідація небезпечних хвороб; освоєння Світового океану; освоєння космосу; боротьба зі злочинністю і тероризмом; боротьба з наркоманією і наркобізнесом.

Джерела глобальних проблем сучасності можна поділи­ти на дві групи: поглиблення суперечностей між людиною і природою (екологічні, продовольчі, енергетичні та ін.) та у відносинах між людьми (проблеми відвернення ядерного конфлікту, демографічна, боротьба зі злочинністю і терориз­мом тощо).

Ряд глобальних проблем мають прояв на території України, серед них екологічна, енергетична, ліквідації небезпечних хвороб, боротьба з наркоманією і наркобізнесом. Для їх вирішення Україна повинна використовувати інституційні, правові і економічні механізми міжнародного співтовариства на чолі з ООН.

Суть лекції у тому, що донести до слухачів курсів системний характер глобальних проблем сучасності і потребу комплексних підходів до їх вивчення і вирішення, переконати в необхідності на актуалізації даної проблематики при викладанні на уроках географії.

Література:


  1. Гілецький Й.Р., Сливка Р.Р., Богович М.М. Економічна і соціальна географія: Посібник для абітурієнтів / За ред. Гілецького Й.Р. – Львів, ВНТЛ-Класика, 2005. – 400 с.

  2. Жупанський Я.І. Словник термінів і понять з географії. – Чернівці: Технодрук, 2006. – 192 с.

  3. Економічна і соціальна географія світу: Навч. посібник / За ред. Кузика С.П. – Львів: Світ, 2005. – 672 с.

  4. Мировая экономика: глобальные тенденции за 100 лет. – М.: Экономистъ, 2003. – 604 с.

  5. Політична географія і геополітика: Навч. посібник. / За ред. Б.П. Яценка – К.: Либідь, 2007. – 255 с.

  6. Топчієв О.Г. Основи суспільної географії: Навчальний посібник. – Одеса: Астропринт, 2001. – 560 с.

  7. Трохимчук С.В., Федунь О.В. Політична географія світу: Навчальний посібник. – К.: Знання, 2007. – 422 с.

Матеріали для контролю:

ГЛОБАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ ЛЮДСТВА

Виникнення і суть глобальних проблем людства. Найважливіші проблеми сучасності: демографічна. екологічна, енергетична, продовольча, війни і миру, освоєння ресурсів Світового океану та шляхи їх розв'язання
(Рівень1) Перший рівень складності
Проблема необхідності збереження миру на Землі і відвернення загрози ядерної війни залишається глобальною проблемою:

а). номер два

б). номер один

в). не є нею

г). втрачає свою актуальність
Рівень прямої загрози знищення людства у глобальній війні:

а). помітно зріс порівняно з 80-ми роками ХХ ст

б). у найзагальнішому вигляді полягає у несприятливій для економічного розвитку динаміці змін чисельності населення

в). дуже низький

г). помітно знизився порівняно з 80-ми роками ХХ ст
Центральне місце у доктрині сучасного мальтузіанства займають ідеї про те, що:

а). зростання чисельності населення є причиною глобальної екологічної кризи

б). що чисельність населення зростає у геометричній прогресії, а природні ресурси в арифметичній, а тому у суспільстві необхідно стимулювати такі негативні явища, як війни, епідемії тощо, щоб зупинити зростання світового населення

в). зростання продуктивності праці відповідає темпам НТР

г). енергетична криза призведе до зміни у використанні вичерпних джерел енергії
В цілому середньорічні темпи приросту світового населення постійно:

а). прискорюються

б). сповільнюються

в). декілька років не змінюються

г). останні 20 років прискорюються
До числа найбільш знедолених країн, де середньостатистичне споживання продовольства на одну особу за енергетичною цінністю становить менше 2000 кКал. у день і продовжує знижуватися, відносяться:

а). Того і Монголія, а також інші країни Тропічної Африки, Південної і Південно-Східної Азії

б). Аргентина, Бразилія, Індонезія, Марокко, Мексика, Сирія, Туреччина

в). Коста-Ріка, Барбадос, Трінідад і Тобаго

г). Китай, В’єтнам, Таїланд, Індонезія
Гло­баль­ною проблемою № 2 вважають:

а). продовольчу проблему

б). екологічну кризу;

в). поширення вірусних захворювань

г). поширення тероризму
Зараз частина усієї сировини, що переходить у кінцеву продукцію, від загальної кількості видобутої і заготовленої становить:

а). 90–95%

б). тільки 5–10%

в). 30%

г). 40%
Майже 2/3 усіх світових викидів в атмосферу припадає на:

а). країни, що розвиваються

б). розвинуті країни

в). Китай

г). пострадянські країни

Найбільше поширення кислотні дощі одержали в:



а). Африці

б). Північній Америці

в). Центральній Азії

г). Австралії та Океанії

(Рівень2) Другий рівень складності

За прогнозами науковців тенденція уповільнення темпів приросту населення буде поглиблюватися, а тому до кінця ХХІ ст. чисельність населення стабілізується і на Землі буде проживати не більше:

а). 12 млрд. осіб

б). 6 млрд. осіб

в). 8 млрд. осіб

г). 10 млрд. осіб

За оцінками ФАО (продовольчої та сільськогосподарської організації 00Н), при веденні всюди сільського господарства на такому технологічному рівні, як у наш час воно ведеться у Нідерландах чи Японії, Земля могла б прогодувати:



а). 8,0–8,25 млрд. осіб

б). 10,5–11,0 млрд. осіб

в). 50 млрд. осіб

г). 6,3 млрд. осіб

У наші дні частина людства, яка забезпечена харчуванням, що має достатню калорійність і раціональну структуру, становить:



а). 10%

б). близько 50%

в). близько 14% (800 мільйонів осіб)

г). 5%

За останні 50 років у виробництві продовольства досягнуто істотного прогресу, а тому чисельність людей, що недоїдають і голодують, скоротилася майже удвічі і становить:



а). 10%

б). близько 50%

в). близько 14% (800 мільйонів осіб)

г). близько 50%

Найбільші негативні наслідки енергетична і сировинна криза мала у:



а). розвинутих країнах

б). країнах ОПЕК

в). постсоціалістичних країнах

в). пострадянських країнах

Забезпеченість нафтою зараз оцінюється у:



а). 440 років

б). 100 років

в). 67 років

г). 42 роки

Глибоку утилізацію промислових і побутових відходів здійснюють:



а). країни Західної Європи, США й, особливо, Японія

б). постсоціалістичні країни Європи

в). Китай, КНДР, В’єтнам

г). Країни Перської затоки

Морські ферми і плантації, які дають 1/10 усього видобутку живих організмів, найбільший розвиток одержали в:



а). США

б). Нідерландах

в). Японії

г). Ірландії

Конференція ООН “Порядок дня на XXІ століття” в 1992 р. з участю 179 країн світу, де була поставлена проблема сталого (збалансованого, самовідтворювального) розвитку, відбулася у:



а). Токіо

б). Нью-Йорку

в). Ріо-де-Жанейро

г). Женеві

(Рівень2) Третій рівень складності

Глобальні проблеми людства:

а). існують з часу появи людини на Землі

б). не виникли у другій половині ХХ століття

в). стосуються тільки однієї окремо взятої держави

г). для їх розв’язання необхідно докласти зусилля усьому світовому співтовариству

Глобальні проблеми, що стосуються взаємовідносин усередині людської спіль­ноти:



а). збереження миру й відвернення загрози світової війни

б). освоєння Світового океану, космосу

в). екологічна, сировинна, енергетична, демографічна, продовольча

г). не стосується подолання економічної відсталості бідних країн, ліквідація небез­печ­­них хвороб, боротьба проти наркоманії, теро­ризму, злочинності

Демографічна проблема:



а). існує з часу появи людини на Землі

б). не виникла у другій половині ХХ століття

в). стосується однієї окремо взятої держави

г). у найзагальнішому вигляді полягає у несприятливих для економічного розвитку динаміці змін чисельності населення і зрушеннях у його віковій структурі

Проблема подолання відсталості країн, що розвиваються:



а). найважливішим аспектом цієї проблеми є незбалансованість харчування, тобто у значно більшій групі країн середньодушове споживання найважливіших видів продовольства знаходиться значно нижче медичних норм, які рекомендуються для повноцінного харчування

б). не поглиблюється тим, що досягнення науково-технічного прогресу «оминають» багато країн, що розвиваються

в). головний шлях вирішення проблеми – проведення корінних перетворень у всіх сферах їхнього життя і діяльності (індустріалізація, удосконалення аграрних відносин, реформа освіти, поліпшення системи охорони здоров’я, проведення раціональної демографічної політики, вирішення проблем зайнятості)

г). у найзагальнішому вигляді полягає у несприятливих для економічного розвитку динаміці змін чисельності населення і зрушеннях у його віковій структурі

Продовольча проблема:



а). найважливішим аспектом цієї проблеми є незбалансованість харчування, тобто у значно більшій групі країн середньодушове споживання найважливіших видів продовольства знаходиться значно нижче медичних норм, які рекомендуються для повноцінного харчування

б). поглиблюється передусім тим, що досягнення науково-технічного прогресу «оминають» багато країн, що розвиваються

в). головний шлях вирішення проблеми – проведення корінних перетворень у всіх сферах життя і діяльності розвинутих країн

г). заходи для її подолання не полягають в економічній підтримці розвитку національного сільського господарства країн, що розвиваються; поширенні нових високоврожайних сортів культур у цих країнах; передачі їм досягнень в області біотехнології

Екологічна криза:



а). однією з її складових не є деградація природного середовища в результаті нераціонального природокористування

б). поглиблюється передусім тим, що досягнення науково-технічного прогресу «оминають» багато країн, що розвиваються

в). зумовлена забрудненням географічного середовища відходами людської діяльності

г). заходи для її подолання полягають в економічній підтримці розвитку національного сільського господарства країн, що розвиваються; поширенні нових високоврожайних сортів культур у цих країнах; передачі їм досягнень в області біотехнології

Техногенне забруднення:



а). однією з її складових є деградація природного середовища в результаті нераціонального природокористування

б). поглиблюється тим, що досягнення науково-технічного прогресу «оминають» багато країн, що розвиваються

в). воно не торкається усіх компонентів природного середовища

г). не позначається на здоров'ї людини

Забруднення літосфери (ґрунтового покриву):



а). пов'язане з надходженням металів, радіоактивних речовин, добрив, отрутохімікатів

б). відбувається насамперед у результаті згоряння мінерального палива

в). головні її забруднювачі – оксид вуглецю, оксиди сірки, азоту, радіоактивні сполуки

г). пов’язане із розробкою родовищ корисних копалин

Забруднення атмосфери:



а). пов'язане з надходженням металів, радіоактивних речовин, добрив, отрутохімікатів

б). відбувається насамперед у результаті згоряння мінерального палива

в). до головних її забруднювачів не відносяться оксиди вуглецю, оксиди сірки, азоту, радіоактивні сполуки

г). пов’язане із розробкою родовищ корисних копалин

Забруднення гідросфери:



а). не відбувається у результаті скидання промислових, сільськогосподарських і побутових стічних вод

б). відбувається насамперед у результаті згоряння мінерального палива

в). головні її забруднювачі – оксид вуглецю, оксиди сірки, азоту, радіоактивні сполуки

г). пов’язана з розробкою родовищ корисних копалин, зрошенням полів, аваріями на водному транспорті

Забруднення Світового океану:



а). особливо згубно діють на живі організми нафтові плями, які виникають у результаті морських катастроф, аварій на морських нафтопромислах

б). відбувається насамперед у результаті згоряння мінерального палива

в). спричинене оксидами вуглецю, сірки, азоту

г). не пов’язане з тим, що тут збираються і концентруються відходи виробництва, які виносяться ріками, а також випадають з атмосфери

Збіднення генофонду, зменшення біологічного розмаїття на Землі:



а). у другій половині XX століття ці процеси різко сповільнилися

б). відбувається через руйнування середовища проживання рослин і тварин, надмірної експлуатації сільськогосподарських ресурсів, забруднення природного середовища

в). не спричинене оксидами вуглецю, сірки, азоту, радіоактивними сполуками

г). пов’язане тільки з тим, що концентруються відходи виробництва, які виносяться ріками, а також випадають з атмосфери

Енергетична і сировинна проблеми:



а). це не стосується проблем надійного забезпечення людства паливом і сировиною

б). є наслідками руйнування середовища проживання рослин і тварин, надмірної експлуатації сільськогосподарських ресурсів, забруднення природного середовища

в). загострення їх у другій половині XX ст. зумовлене зростаючими масштабами залучення природних ресурсів у виробництво, відносною обмеженістю розвіданих запасів деяких видів палива і сировини, а також неоднаковою забезпеченістю ними окремих країн і регіонів

г). пов’язані з тим, що у Світовому океані збираються і концентруються відходи виробництва, які виносяться ріками, а також випадають з атмосфери

До трьох основних шляхів вирішення екологічних проблем не належить:



а). створення різного роду очисних споруд, знищення і переробка сміття й ін

б). зростання масштабів залучення природних ресурсів у виробництво

в). створення і застосування природоохоронних («чистих») технологій виробництва

г). найбільш ефективне розміщення «брудних» виробництв

Світовий океан не має важливого значення для людства, як:



а). один з регуляторів умов життя на Землі, «всесвітня кухня» погоди

б). одне із джерел, що допомагають вирішити продовольчу проблему (риба, тварини, водорості)

в). середовище для створення супутникових систем глобального телефонного і телевізійного зв'язку

г). середовище інтенсивного розвитку гірничодобувної та хімічної промисловості, електроенергетики

Матеріали до самостійної роботи:

  • Реферат «Проблема відвернення ядерного конфлікту»;

  • Реферат «Проблема роззброєння у сучасному світі»;

  • Реферат «Демографічні проблеми Африки»;

  • Реферат «Демографічні проблеми Азії»;

  • Реферат «Демографічні проблеми Латинської Америки»;

  • Реферат «Роль структур ООН у вирішенні продовольчої проблеми світу»;

  • Реферат «Наслідки для світової економіки від дефіциту паливних ресурсів»;

  • Реферат «Економічна незалежність України в контексті глобальної енергетичної кризи»;

  • Реферат «Прояви глобальної екологічної проблеми в країнах, що розвиваються»;

  • Реферат «Проблема піднесення економіки відсталих країн».

Тема № 2

Особливості регіонального розвитку економіки України

Мета лекції полягає в тому, щоб слухачі курсів встановили основні відмінності в темпах, напрямках і перспективах соціально-економічного розвитку областей України і АР Крим на основі порівняльного аналізу концептуальних підходів провідних українських і зарубіжних вчених.

Анотація:

Регіональна політика як сфера діяльності суспільства, що реалізує інтереси держави щодо регіонів і внутрішні інте­реси самих регіонів, значною мірою визначає успіх ринкових реформ і всієї економічної політики. Від раціонального поєднання інтересів держави в цілому і окремо взятих регіонів залежить ефек­тивність територіального управління та збалансованість гос­подарства країни, використання природного і виробничого потенціалу регіонів, формування єдиного економічного й со­ціального простору країни.

Коливання виробництва національного доходу на душу населення в розрізі областей України досягає більш як 40%. Такий розрив загострює проб­лему забезпечення регіонального соціального балансу, усклад­нює вирішення питань соціального розвитку в територіаль­ному плані, оскільки міжрегіональні рівні цього показника, як показує міжнародний досвід, не мають перевищувати 20%.

Над вирішенням проблеми працюють українські та зарубіжні вчені. Серед найцікавіших підходів до вивчення регіонального розвитку України слід віднести: 1) підхід Топчієва О.Г. щодо розподілу областей за рівнем промислового розвитку та ІЛР; 2) підхід Заставного Ф.Д. щодо розподілу областей України за рівнем соціально-економічної депресивності; 3) підхід Олійника Я.Б. щодо адаптації концепції «Світових міст» для вирівнювання регіонального розвитку; 4) підхід Шаблія О.І. щодо суспільно-географічної реґіоналізації України та визначення рівнів соціально-економічного розвитку обласних регіонів; 5) підхід Дітера Біля (ФРН, Франкфурт-на-Майні) щодо інфраструктури як інструменту політики регіонального розвитку України; 6) Підхід І.В.Гукалової щодо типології регіонів України за критерієм порівняльної оцінки з державами Європи; підхід Спеціальних фондів ЄС щодо збалансування регіонального розвитку в країнах-членах.



Суть лекції полягає у тому, щоб слухачі курсів на основі порівняльного аналізу різних концептуальних підходів до вивчення регіонального розвитку України склали собі уяву про проблеми дисбалансу у територіальній організації національного господарства та вивчили європейський досвід щодо його подолання в нашій державі.

Література:

  1. Біль Д. Інфраструктура як інструмент політики національного та регіонального розвитку Європейського Союзу та України // Україна на шляху до Європи. – К.: Фенікс, 2001. – С.106-145.

  2. Гілецький Й.Р., Сливка Р.Р., Богович М.М. Економічна і соціальна географія: Посібник для абітурієнтів / За ред. Гілецького Й.Р. – Львів, ВНТЛ-Класика, 2005. – 400 с.

  3. Європейська хартія місцевого самоврядування (ETS No. 122) // Збірка договорів Ради Європи. Українська версія. – К.: Парламентське видавництво, 2000. – С. 198-206.

  4. Загладин Н.В. Социальные процессы и отношения в ХХ в. // Мировая экономика: глобальные тенденции за 100 лет / Под ред. И.С.Королева. – М.: Экономистъ, 2003. – С. 48-77.

  5. Заставний Ф.Д. Проблеми депресивності в Україні. – Львів, 2006. – 348 с.

  6. Олійник Я.Б., Степаненко А.В. Вступ до соціальної географії: Навч. посіб. – К.: Знання, КОО, 2000. – 204 с.

  7. Пістун М.Д., Мезенцев К.В., Тьорло В.О. Регіональна політика в Україні: суспільно-географічний аспект. – К.: ЗПЦ «Київський університет», 2004.

  8. Сливка Р. Реґіоналізація України та її відповідність національним інтересам // Ідеологія українського націоналізму на сучасному етапі розбудови української держави. Матеріали міжнародної наукової конференції. – Івано-Франківськ, 2006. – С.225-234.

  9. Топчієв О.Г. Основи суспільної географії: Навчальний посібник. – Одеса: Астропринт, 2001. – 560 с.

  10. Трансформація структури господарства України: регіональний аспект / За ред. Г.В. Балабанова, В.П. Нагірної, О.М. Нижник. – К.: Міленіум, 2003.

  11. Фащевський М.І., Дрогунцов С.І., Чернюк Л.І. та ін. Соціально-економічні системи продуктивних сил регіонів України. – К.: Нічлава, 2002.

  12. Шаблій О. Суспільна географія: теорія, історія, українознавчі студії. – Львів: ЛНУ, 2001. – 744 с.

Питання і завдання для контролю

1. Чим зумовлена потреба розробки державної регіональної політики? За якими показниками оцінюють рівність-нерівність роз­витку різних регіонів?

2. Поясніть особливості рівності-нерівності рівнів розвитку регі­онів за кривими Лоренца.

3. Якою є загальна тенденція розвитку регіонів в країні за показ­никами промислового виробництва?

4. Проаналізуйте більшу чи меншу нерівномірність розвитку об­ласних регіонів України за різними показниками — національним доходом, вартістю основних фондів, промисловим і сільськогоспо­дарським виробництвом.

5. Поясніть зміст і функції поняття "якість життя населення". Які головні характеристики інтегрує це поняття?

6. Проаналізуйте розподіл обласних регіонів країни за індексами людського розвитку. Виділіть групи найбільш і найменш розвинених регіонів за цим показником.

7. Яка роль інфраструктури у соціально-економічному розвитку регіону?

8. Дайте визначення поняттю «депресивність». Здійсніть типологію регіонів за рівнем депресивності.

9. Поясніть, яким чином можна адаптувати європейський досвід вирівнювання соціально-економічного розвитку регіонів в Україні.


Матеріали для самостійної роботи

  • Реферат «Івано-Франківщина в системі областей України: порівняльний аналіз рівня економічного розвитку».

  • Реферат «Європейський досвід регіонального самоврядування і його адаптація в Україні».

  • Реферат «Децентралізація державного устрою України і його вплив на економічний розвиток».

  • Реферат «Основні підходи до економіко-географічного районування України».

  • Реферат «Регіональна політика України: мета і завдання».

  • Реферат «Проблема втілення в життя принципу рівномірного розвитку регіонів в Україні».

  • Реферат «Порівняльний аналіз диспропорцій в територіальній організації господарства України та Італії».

  • Реферат «Порівняльний аналіз диспропорцій в територіальній організації господарства України та Іспанії».

  • Реферат «Порівняльний аналіз диспропорцій в територіальній організації господарства України та ФРН».

Тема № 3

Проблеми європейської інтеграції України

Мета лекції полягає у тому, щоб ознайомити вчителів географії з основними цілями і завданнями, історичними етапами та географічними аспектами розширення ЄС, розкрити інституційну структуру організації, ознайомити з базовими спільними політиками та перспективами членства України в ЄС.

Анотація:

Походження ідей європейського єднання. Історико-географічні передумови та чинники європейської інтеграції. Базові концепції та підходи до європейської інтеграції: федералізм, функціоналізм, концепція «міцного ядра», концепція «концентричних кіл» та ін. Головна мета і завдання заснування ЄЕС. Єврооптимізм і євроскептицизм – суперечливі погляди на розвиток ЄС. Значення Маастрихтських угод. Головні інститути ЄС. Конфедеративний характер ЄС. Промислова, сільськогосподарська, екологічна, соціальна, транспортна, культурна, регіональна та ін. політики ЄС: успіхи і невдачі. Найновіші «хвилі» розширення ЄС в регіоні ЦСЄ. Маастрихтські критерії членства. Досвід країн ЦСЄ на шляху інтеграції до ЄС. Стан і перспективи партнерства Україна - ЄС. Основні кроки для набуття членства України в ЄС.

Головні переваги європейського вибору України.

Суть: дати уявлення про зміст, основну мету та завдання європейської інтеграції, розкрити основні інституційні механізми взаємодії країн Європи в рамках наднаціональних і міжурядових структур ЄС, вказати на переваги і можливі труднощі на шляху реалізації європейських інтеграційних програм в Україні. На основі цього вчитель географії здобуте краще уявлення про світові процеси інтернаціоналізації і регіоналізації та роль України в них.

Література:


  1. Безуглий В.В., Козинець С.В. Регіональна економічна і соціальна географія світу. – К.: Академія, 2003. – 688с.

  2. Гілецький Й.Р. Соціально-економічна географія світу: 10 клас. – Львів: ВНТЛ-Класика, 2004. – С.97.

  3. Де Бдій Г., Муллер П., Шаблій О. Географія: світи, реґіони, концепти. – К.: Либідь, 2004.

  4. Економічна і соціальна географія світу: Навч. посібник / За ред. Кузика С.П. – Львів: Світ, 2005. – 672 с.

  5. Європейський Союз: словник-довідник / Ред. Ю.Марченко. – К.: К.І.С., 2001. – 354с.

  6. Ковальова О.О. Стратегії євроінтеграції: як реалізувати європейський вибір України, 2003. – С.16-33.

  7. Копійка В.В., Шинкаренко Т.І. Європейський Союз: заснування і етапи становлення. – К.: Ін Юре, 2001. – С.16-50.

  8. Мусіс Н. Усе про спільні політики Європейського Союзу / Пер. з англійської. – К.: «К.І.С.», 2005. – 466 с.

  9. Посельський В. Європейський Союз: інституційні основи європейської інтеграції. – К.: Смолоскип, 2002. – 168с.

  10. Сливка Р.Р. Новий вимір співробітництва між прикордонними територіями в Центральній та Східній Європі: політико-географічний аспект // Вісник Львівського університету. Серія географічна. Випуск 33. – Львів, 2005. – С.247-252.

  11. Тоді Ф. Нарис Історії Європейського Союзу. – К., 2001. – 347с.

  12. Трохимчук С.В., Федунь О.В. Політична географія світу: Навчальний посібник. – К.: Знання, 2007. – 422 с.

Матеріали для контролю:

Вкажіть рік підписання Римських угод про заснування ЄЕС

А) 1992 р.

Б) 2004 р.

В) 1957 р.

Г) 1945 р.

Назвіть країни першої хвилі розширення ЄЕС:

А) Велика Британія, Ірландія, Данія;

Б) Бельгія, Нідерланди, Люксембург;

В) Іспанія, Португалія;

Г) Швеція, Австрія, Фінляндія.

Назвіть країни другої хвилі розширення ЄЕС:

А) Велика Британія, Ірландія, Данія;

Б) Бельгія, Нідерланди, Люксембург;

В) Іспанія, Португалія, Греція;

Г) Швеція, Австрія, Фінляндія.

Назвіть країни третьої хвилі розширення ЄС:

А) Велика Британія, Ірландія, Данія;

Б) Бельгія, Нідерланди, Люксембург;

В) Іспанія, Португалія, Греція;

Г) Швеція, Австрія, Фінляндія.

Назвіть країни четвертої хвилі розширення ЄС:

А) Велика Британія, Ірландія, Данія;

Б) Бельгія, Нідерланди, Люксембург;

В) Іспанія, Португалія, Греція;

Г) Литва, Латвія, Естонія, Польща, Чехія, Словаччина, Угорщина, Словенія, Кіпр, Мальта.

Назвіть три «столиці», в яких знаходяться штаб-квартири органів управління та інституцій ЄС:

А) Париж, Женева, Брюссель;

Б) Брюссель, Люксембург, Страсбург;

В) Брюссель, Гаага, Париж;

Г) Рим, Брюссель, Відень.

Яка спільна політика ЄС є найкоштовнішою статтею видатків бюджету ЄС?

А) Транспортна;

Б) Екологічна;

В) Регіональна;

Г) Сільськогосподарська.

Яка стратегія повинна до 2010 р. забезпечити лідерство держав ЄС у інноваційних технологіях?

А) Лісабонська;

Б) Римська;

В) Ніццька;

Г) Маастрихтська.

Як називають критерії, що їм повинна відповідати держава при вступі в ЄС?

А) Амстердамські;

Б) Маастрихтські;

В) Люксембурзькі;

Г) Римські.

Який статус має Україна у відносинах з ЄС?

А) Асоційованого членства;

Б) Спостерігача;

В) Країна-сусід;

Г) Країна-донор.

Вступ у які міжнародні організації може прискорити інтеграцію України до ЄС?

А) НАФТА і ОПЕК;

Б) АСЕАН і ЄВРАЗЕС;

В) НАТО і СОТ;

Г) ЄАВТ і «Вишеградська група».

Яка з угод регулює вільний рух громадян в межах ЄС?

А) Амстердамська;

Б) Маастрихтська;

В) Люксембурзька;

Г) Шенгенська.

Матеріали для самостійної роботи:

Заповніть таблицю

Держава

Рік приєднання до ЄС

Площа, тис. км2

Населення, млн. ос.

ВНП/ос.

Частка в сукупному ВНП ЄС, %

Представництво в Європарламенті,

к-сть депутатів



Входження в зону євро

Входже-ння до Шенген-ської зони








































































































































Тема № 4

Етнічна географія населення Українських Карпат

Мета лекції полягає у тому, щоб познайомити аудиторію з найсучаснішими дослідженнями в галузі суспільної географії, які присвячені етнографічним групам українського народу: бойкам, лемкам, гуцулам.

Анотація:

В умовах гір є сприятливі умови для формування етнографічної самобутності окремих складових українського народу. Географи ще в першій половині ХХ ст. приділяли багато уваги вивченню способу життя горян. Після здобуття Україною незалежності вийшла низка наукових праць, в яких розкрито різні аспекти способу життя гуцулів, лемків, бойків. На основі сучасних методологічних підходів (концепція способу життя М.Фащевського, теорія етногенезу Л.Гумільова) в українській географії розвинувся цілий напрям, який присвячений географії етнографічних груп України.



Висвітлено базові підходи до визначення меж між етнографічними регіонами в Карпатах, висвітлено ключові сторони життєдіяльності горян, а саме: відтворювальну, розселенську, трудову, споживчу, духовно-культурну, соціо-природну. Звернена увага на напрямки трансформації народної культури під впливом процесів глобалізації і урбанізації. Наведено можливі підходи до збереження унікальних культурних ландшафтів Гуцульщини, Бойківщини та Лемківщини.

Суть лекції у тому, щоб ознайомити слухачів курсів з найсучаснішими дослідженнями в галузі географії етнографічних груп України, а також процесами, які сприяють, або нівелюють етнографічну самобутність гуцулів, бойків і лемків.

Література:

  1. Бойківщина: Історико-етнографічне дослідження. – К.,1983. – 303 с.

  2. Гуцульщина: Історико-етнографічне дослідження. – К., 1980. – 470 с.

  3. Заставний Ф.Д. Історичні землі та адміністративно-територіальний устрій // Географія України: У 2-х книгах. – Львів: Світ, 1994. – с. 318-379.

  4. Культура і побут населення України: Навч. Посібник / В.І.Наулко, Л.Ф.Артюх, В.Ф. Горленко та ін. – К., 1991. – 230 с.

  5. Лаврук М.М. Гуцули Українських Карпат: етногеографічне дослідження. – Львів, 2006.

  6. Лемківщина. – Львів, 1999 – Т.1 Матеріальна культура. – 358 с.

  7. Сливка Р.Р. Етногеографічне дослідження Бойківщини / Автореферат дисертації. – Львів, 2002. – 20 с.

  8. Соціально-економічна географія: Навч. Посібник / За ред. проф. ШабліяО.І. – Львів, 1994. – 608 с.

  9. Мала енциклопедія етнодержавознавства. – К., 1996. – 942 с.

Питання і завдання для контролю

  1. Яким чином природне середовище впливає на формування етнографічної культури?

  2. Дайте визначення поняттям «етнографічна група» і «субетнічна група».

  3. Назвіть етнографічні групи українців.

  4. Чому існують методологічні труднощі у визначенні кордонів етнографічних регіонів.

  5. Назвіть основні пункти проходження лемківсько-бойківської, бойківсько-гуцульської меж.

  6. В чому полягає концепція способу життя М.Фащевського?

  7. Який внесок зробив Л.Гумільов у вивчення етногенезу.

  8. Як природні умови Карпат вплинули на одяг, архітектуру, розселення, трудову і споживчу життєдіяльність населення Карпат?

  9. Поміркуйте, які заходи могли б зберегти традиційну культуру населення Українських Карпат?

Матеріали для самостійної роботи

  • Реферат «Етнографічне районування Івано-Франківської області».

  • Реферат «Спосіб життя бойків Українських Карпат».

  • Реферат «Спосіб життя гуцулів Українських Карпат».

  • Реферат «Спосіб життя лемків Українських Карпат».

  • Реферат «Спосіб життя поліщуків».

  • Реферат «Системи розселення на Гуцульщині».

  • Реферат «Демографічні процеси в Українських Карпатах».

  • Реферат «Покуття: етногеографічна характеристика».

  • Реферат «Скансени України як моделі культурних ландшафтів».

  • Реферат «Традиційні народні промисли і ремесла населення Українських Карпат».


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка