Тема 15: Ручні осколкові гранати та поводження з ними, догляд І зберігання. Прийоми І правила метання ручних гранат. Метання ручних гранат в бою



Скачати 186.15 Kb.
Дата конвертації12.03.2016
Розмір186.15 Kb.
Практичне заняття

ТЕМА 15: Ручні осколкові гранати та поводження з ними, догляд і зберігання. Прийоми і правила метання ручних гранат. Метання ручних гранат в бою.
Мета: - Сформувати у студентів поняття про ручні осколкові гранати. Вивчити зі студентами правила поводження з ручними осколковими гранатами.
Навчальні питання:

1 Призначення, бойові властивості, загальна будова і принципи дії ручних гранат. Порядок огляду і підготовки гранат до метання.

2. Заходи безпеки під час поводження з ручними гранатами. Вивчення прийомів і правил метання ручних гранат. Виконання першої вправи з метання ручних гранат.
Студенти мають знати:

- призначення ручних осколкових гранат;

- будову ручної осколкової гранати РГД -5; Ф-1;

- будову ручної осколкової гранати РГН, РГО, РГ-42, РКГ-3;

- порядок огляду і підготовки гранат до метання;

- знати заходи безпеки у поводженні з гранатами, умови виконання першої вправи з метання ручних гранат;

- вміти метати гранати з різних положень;

- виконувати першу вправу з метання ручних гранат.


Місце заняття: клас захисту Вітчизни.

Час: 80 хв.

Метод проведення заняття: практичне заняття

Обладнання: плакати.

Структура заняття


  1. Організаційний момент - 2 хв.

  2. Актуалізація опорних знань і умінь студентів - 8 хв.

  3. Вивчення нового матеріалу – 50 хв.

  4. Закріплення нових знань і умінь студентів – 10 хв.

  5. Підсумок заняття – 5 хв.

  6. Домашнє завдання – 5 хв.

Хід заняття

  1. Організаційний момент – 2 хв.

Шикування групи в одну (дві) шерен­ги черговим групи, перевірка за списком та зовнішнього стану студентів, віддача рапорту викладачу, привітання викладачу (тренування декілька раз – в разі потреби ).

II. Актуалізація опорних знань і умінь студентів – 8 хв.

1. Перевірка вивчення і виконання домашнього завдання.

2. Оголошення теми, мети та порядку вивчення матеріалу.

III. Вивчення нового матеріалу – 50 хв.
1. Призначення, бойові властивості, загальна будова і принципи дії ручних гранат. Порядок огляду і підготовки гранат до метання.

Ручні осколкові гранати призначені для ураження осколками живої сили противника у ближньому бою (під час атаки, в окопах, сховища, населення пунктах, лісі, горах).

Залежно від діяльності розлітання осколків гранати діляться на наступальні та оборонні. Ручна граната РГД-5 належить до наступальних; граната Ф-1 – оборонних.






БУДОВА РУЧНОЇ ОСКОЛКОВОЇ ГРАНАТИ РГД-5

Ручна осколкова наступальна граната РГД-5 (мал. ) складається з таких частин: корпус із трубкою для запалу, розривний заряд, запал. Корпус складається з двох частин — верхньої і нижньої. Верхня частина складається із зовнішньої оболонки (її називають ковпаком) і вкладиша ковпака. До верхньої частини корпусу за допомогою ман­жети прикріплюється трубка запалу, яка герметизує роз­ривний заряд у корпусі. Щоб запобігти забрудненню труб­ки при зберіганні, в неї вгвинчується пластмасова пробка. При підготовці гранати до кидка замість пробки в трубку вгвинчується запал. Нижня частина, корпусу складається із зовнішньої оболонки (її називають піддоном) і вкладиша піддона.


Будова гранати РГН
1 - трубка для запалу з манжетою

2 - ковпак з вкладишем

3 - піддон з вкладишем
Технічні дані ручної гранати РГД-5

Тип гранати

наступальний

Характер бойової дії гранати

осколковий

Тип запалу

дистанційний

Час горіння запаленого запалу

3,2-4,2 сек.

Радіус забійної дії осколків

25 метров

Вага зарядженої гранати

310 г

Середня дальність кидка гранати

30-40 м


БУДОВА РУЧНОЇ ОСКОЛКОВОЇ ГРАНАТИ Ф-1

Ручна осколкова оборонна граната Ф-1 (мал. ) призначена для ураження живої сили переважно в обо­ронному бою. Оскільки осколки розлітаються на значну відстань, кидати її можна тільки з укриття, ВМП, бро­нетранспортера.

Граната Ф-1 складається з корпусу, розривного заряду і запалу. Корпус гранати чавунний з повздовжніми і попе­речними борозенками, по яких він звичайно і розриваєть­ся на осколки. У верхній частині корпусу є нарізний отвір для вгвинчування запалу. При зберіганні, транспортуванні і перенесенні гранати у корпус вгвинчується пластмасова пробка.
Технічні дані ручної гранати Ф-1

Тип гранати

оборонна

Характер бойової дії гранати

осколковий

Тип запалу

дистанційний

Час горіння запаленого запалу

3,2-4,2 сек.

Радіус забійної дії осколків

200 метров

Вага зарядженої гранати

600 г

Середня дальність кидка гранати

35-45 м






УЗРГМ — уніфікований запал ручної гранати модер­нізований (мал.) — призначається для вибуху розрив­ного заряду гранат РГД-5 і Ф-1. Він складається з ударно­го механізму і власне запалу.

Ударний механізм служить для запалювання капсуля-запалювача. Він складається з трубки ударного меха­нізму, з'єднувальної трубки, напрямної шайби, бойової пружини, ударника, шайби ударника, спускового важе­ля і запобіжної чеки з кільцем.

Власне запал призначений для вибуху розривного за­ряду гранати. Він складається із втулки-уповільнювача, капсуля-запалювача, уповільнювача і капсуля-детонатора.

Запали завжди мають бути у бойовому стані. Розби­рати запали і перевіряти роботу ударного механізму ка­тегорично забороняється.



ударний механізм

1 - трубка ударного механізму

2 - направляюча шайба

3 - бойова пружина

4 - ударник

5 - шайба ударника

6 - спусковий важіль

7 - запобіжна чека з кільцем

8 - сполучна втулка




Запал
9 - капсуль - запальник

10 - втулка сповільнювача

11 - сповільнювач

12 - капсуль - детонатор




БУДОВА РУЧНОЇ ОСКОЛКОВОЇ ГРАНАТИ РГН

Ручна граната наступальна РГН призначена для ураження живої сили противника при наступі. Граната РГН (мал. ) складається з верхньої і нижньої частин. До верхньої частини корпусу за допомогою манжети прикріплюється стакан для ударно-дистанційного запа­лу. Розривний заряд заповнює корпус і служить для йо­го розриву на осколки. Радіус розльоту осколків до 25 м.


Технічні дані ручної гранати РГН

Тип гранати

наступальний

Характер бойової дії гранати

осколковий

Тип запалу

ударно-дистанційний

Час горіння запаленого запалу

3,2-4,2 сек.

Радіус забійної дії осколків

8—10 метров

Вага зарядженої гранати

290 г

Середня дальність кидка гранати

30-40 м





Будова гранати РГН

1 - стакан з манжетою

2 - верхня півсфера

3 - нижня півсфера




БУДОВА РУЧНОЇ ОСКОЛКОВОЇ ГРАНАТИ РГО

Р


Будова гранати РГО
1 - стакан з манжетою

2 - верхні зовнішня і внутрішня півсфери

3 - нижні зовнішня і внутрішня півсфери
учна граната оборонна РГО призначена для уражен­ня живої сили противника переважно в оборонному бою. Граната РГО (мал. ) складається з таких частин: корпусу із стаканом для запалу, розривного заряду, удар­но-дистанційного запалу. Корпус складається з двох час­тин — верхньої і нижньої. Верхня частина складається Із зовнішньої і внутрішньої напівсфер. До верхньої частини корпусу за допомогою манжети прикріплюється стакан для запалу. Нижня частина корпусу також складається із зовнішньої і внутрішньої напівсфер. Розривний заряд за­повнює корпус і служить для його розриву на осколки, які уражають живу силу в радіусі до 200 м. При зберіганні гранати у стакан вгвинчується пластмасова пробка.

Технічні дані ручної гранати РГО

Тип гранати

оборонна

Характер бойової дії гранати

осколковий

Тип запалу

ударно-дистанційний

Час горіння запаленого запалу

3,2-4,2 сек.

Радіус забійної дії осколків

200 метров

Вага зарядженої гранати

530 г

Середня дальність кидка гранати

20-40 м


УДАРНО-ДИСТАНЦІЙНИЙ ЗАПАЛ

Ручні осколкові гранати РГО і РГН комплектуються ударно - дистанційним запалом УДЗ

Ударно-дистанційний запал УДЗ

1 - корпус

Накольно - запобіжний механізм

2 - спусковий важіль

3 - ударник з жалом

4 - бойова пружина

5 - кільце з чекою

6 - планка

7 - заглушка

8 - капсуль - запальник

Механізм далекого взведення

9 - порохові запобіжники

10 - капсуль - запальник

11 - движок

12 - пружина

датчик цілі

13 - жало

14 - пружина

15 - гільза

16 - втулка

17 - вантаж

механізм самоликвидатора

18 - сповільнювач

19 - капсуль - детонатор

детонаційний вузол

20 - капсуль - детонатор

БУДОВА РУЧНОЇ ОСКОЛКОВОЇ ГРАНАТИ РГ-42

Осколкова граната РГ-42 була розроблена в 1942 р. С.Г. Коршуновым у ГСКБ-30 (при заводі №58 ім. К.Е. Ворошилова) як проста у виробництві, невелика по габаритах і зручна в застосуванні наступальна граната.



Граната РГ-42 складається з наступних частин і механізмів:

корпуса із трубкою для запалу,

металева стрічка,

розривний заряд

запал УЗРГ (УЗРГМ).

Граната має циліндричний  корпус із тонкої сталі, призначений для утворення осколків при вибухові гранати. Циліндричний корпус має дно й кришку. До кришки корпуса прикріплена трубка для приміщення запалу й збереження заряду від вологи й фланець із різьбою для вгвинчування запалу. Для запобігання забруднення трубки у фланець угвинчена пластмасова пробка. При підготовці гранати до метання пробка вигвинчується й замість її вгвинчується запал.

З метою збільшення числа осколків і уражаючої здатності гранати всередині корпуса по стінках прокладена,  згорнута в п'ять - шість шарів стрічка з тонкої сталі з насічками для утворення осколків. 

Розривний заряд - вибухова речовина тротил масою 110 грам.

Марка запала УЗРГ (УЗРГМ). Запал гранати універсальний, підходить також до гранат РГ -41, Ф-1, РГД -5.

Бойова граната фарбується в зелені кольори (від хакі до темно-зеленого). Учбово-імітаційна граната офарблюється в чорні кольори Крім того, вона має в нижній частині отвір.   Бойовий запал не має забарвлення. В учбово-імітаційного запалу кільце чеки й нижня частина притискного важеля пофарбовані в червоні кольори .

Для застосування гранати необхідно розігнути вусики запобіжної чеки, взяти гранату в праву руку так, щоб пальці притискали важіль до корпуса. Перед метанням гранати, продівши вказівний палець лівої руки в кільце чеки, висмикнути чеку. Граната може продовжувати залишатися в руці як завгодно довго, тому що поки не відпущений важіль, ударник запала не може розбити капсуль. Після вибору моменту кидка й цілі кинути в ціль гранату. У цей момент, важіль під впливом пружини ударника повернеться, вивільняючи ударник і відлетить убік. Ударник наколе капсуль і через 3.2 -4.2 сек відбудеться вибух.

Гранати РГ-42 упаковуються в дерев'яні ящики по 20 штук. Запали УЗРГМ зберігаються в цьому ж ящику окремо у двох металевих герметично запаяних банках (по 10 штук у банку). Вага ящика 16 кг.



Технічні дані ручної гранати РГ -42

Тип гранати

наступальний

Характер бойової дії гранати

осколковий

Тип запалу

дистанційний

Час горіння запаленого запалу

3,2-4,2 сек.

Радіус забійної дії осколків

до 25 м

Вага зарядженої гранати

420 грам

Середня дальність кидка гранати

30-40 м


РУЧНА ПРОТИТАНКОВА КУМУЛЯТИВНА ГРАНАТА РКГ-ЗЕ

Ручна кумулятивна граната РКГ-Зе - протитанкова граната спрямованої дії, призначена для знищення танків та інших броньованих об'єктів противника. Кидання гранати проводиться із-за укриття.

При влученні в ціль граната миттєво вибухає і створений струмінь газів високої температури і щільності пробиває броню сучасних танків і інші перешкоди.
Граната РКГ-ЗЕ складається:

корпус;


розривний заряд;

запал;


рукоятка.

Корпус гранати призначений для розташування розривного заряду та запалу і складається з дна, оболонки, кумулятивної воронки, кришки, картонних прокладок, додаткового заряду.

У корпусі розташовані основний заряд і запал.

Рукоятка призначена для зручності кидання та розташування запобіжних механізмів, ударного механізму та стабілізатора. Складається з корпусу, рухомої муфти з пружиною, відкидної планки, відкидного ковпачка з планкою, запобіжної чеки з кільцем.

У рукоятці розташовані ударний механізм, запобіжний механізм та стабілізатор.

Технічні дані ручної кумулятивної гранати РКГ -3


Тип гранати

протитанкова

Характер бойової дії гранати

кумулятивна

Тип запалу

ударний

Бронепробиваемость

170 мм (РКГ-3Е),

220 мм (РКГ-3ЕМ)



Вага зарядженої гранати

1070 грам

Середня дальність кидка гранати

15-20 м



Робота частин та механізмів гранати

Перед киданням гранати. Відкрутити рукоятку, вставити до трубки корпусу запал, закрутити рукоятку до упору. Граната заряджена і готова до використання. У цей час ударник утримується малими кульками в корпусі ударника, бойова пружина стиснута. Корпус ударника від просунення вперед утримується великими кульками втрубці з фланцем. Відкидна планка поєднана з рухомою муфтою запобіжною чекою, відігнутий кінець - з відкидним ковпаком, її пружинний кінець знаходиться в пазі рухомої муфти. Кінці запобіжної чеки розведені і міцно утримують її на рукоятці.

Під час кидання гранати. Для кидання гранати необхідно взяти гранату в руку, висмикнути запобіжну чеку та кинути гранату в ціль. Під час висмикування кільця рухома муфта та відкидна планка розчіплюються. Під час замаху для кидка корпус гранати разом з рухомою муфтою відходить від корпусу гранати, визволяє кульки і пружинний кінець відкидної планки. У мить, коли граната відокремилася від руки, корпус рукоятки під дією пружини рухомої муфти займає попереднє положення. Відкидна планка, відкидний ковпак з планкою більше не утримуються рукою і під дією пружини стабілізатора (відкидний ковпак з планкою) відокремлюються від гранати. Стабілізатор під дією своєї пружини викидається через задній отвір рукоятки і висмикує стержень. Стержень визволяє великі кульки, які входять до пазів, дозволяючи рух корпусу ударника.

Під час зустрічі з ціллю інерційний вантаж пересуває корпус ударника вперед, маленькі кульки утоплюються до пазів і більше не затримують рух ударника. Ударник під дією бойової пружини рухається вперед і розбиває капсуль запалу. Капсуль-детонатор запалу викликає вибух додаткового детонатора


ПОВОДЖЕННЯ З ГРАНАТАМИ

Гранати переносять у гранатних сумках (мал.). Запали тримають окремо від гранат, при цьому кожний запал загортають у папір або клоччя.

Гранати і запали потрібно періодично оглядати. На корпусі гранати, на трубках запалу і на самому запалі не повинно бути вм'ятин та іржі. Кінці запобіжної чеки ма­ють бути розведені і без тріщин на загинах. Запалами, що мають тріщини і зелений наліт, користуватися не можна.; Переносячи гранати, слід оберігати їх від поштовхів, ударів, вогню, бруду, сирості. Підмочені та забруднені гра­нати і запали треба протерти й висушити під наглядом, командира. Не можна суши­ти гранати біля вогню.

Заряджати гранату (встав­ляти запал) дозволяється тільки перед її метанням.

Забороняється: розби­рати бойові гранати й усу­вати в них несправності; пе­реносити їх без сумок або за кільце запобіжної чеки;. торкатися гранати, що не. розірвалася після метання.
ПРИЙОМИ МЕТАННЯ РУЧНИХ ОСКОЛКОВИХ ГРАНАТ

Метання гранати складається з підготовки до метання (зарядити гранату і зайняти вихідне положен­ня) і самого метання. На навчальних заняттях з бойови­ми гранатами одягають металеву каску.

Гранату заряджають за командою «Підготувати гра­нати», а в бою, крім того, і самостійно.

Послідовність заряджання: дістати гранату із сумки лівою рукою, правою рукою зняти металевий ков­пачок або вигвинтити пробку з трубки корпусу (мал., а). Тримаючи в лівій руці гранату, правою рукою дістати з гнізда сумки і розгорнути запал (мал. б). Вставити за­пал у центральну трубку і загвинтити його (мал. 109, в). Граната готова до метання.

Метання ручних осколкових гранат проводиться з різних положень: стоячи, з коліна, лежачи, а також у русі з БМП, танка, бронетранспортера і в пішому порядку (тільки нас­тупальних гранат). Для метання гранати вибирається таке місце і займається таке положення, щоб можна було зро­бити кидок без перешкод, тобто щоб на шляху польоту гранати не було гілок дерев, високої трави, дротів тощо.


Гранату кидають за командою «Гранатою вогонь!», а в бою, крім того, і самостійно.



Послідовність метання: взяти гранату в пра­ву руку і пальцями міцно натиснути на спусковий важіль (мал. а); продовжуючи натискувати на спусковий важіль, лівою рукою стиснути (випрямити) кінці за­побіжної чеки (мал. б); утримуючи спусковий важіль у притисненому положенні, висмикнути запобіжну чеку (мал. , в), розмахнутись і кинути гранату в ціль (при метанні оборонної гранати одразу після кидка сховатись).
При метанні гранати стоячи з місця треба стати обличчям до цілі, взяти гранату в праву, а зброю в ліву руку (мал. , а), висмикнути запобіжну чеку, правою ногою зробити крок назад, зігнувши її в коліні, і, повер­таючи корпус праворуч, зробити замах гранатою по дузі вниз і назад (мал. б); швидко випростуючи праву ногу і повертаючись грудьми до цілі, кинути гранату, проносячи її над плечем і випускаючи з додатковим рив­ком кисті (мал. в). Вагу тіла в момент кидка перенес­ти на ліву ногу, зброю енергійно відвести назад (мал. г).

При метанні гранати з коліна треба прийняти по­ложення для стрільби з коліна, утримуючи гранату правою рукою, а зброю — лівою; висмикнути запобіжну че­ку, зробити замах гранатою, відхиляючи корпус назад і повертаючи його праворуч; трохи піднятись і кинути гранату, проносячи її над плечем і різко нахиляючись в кінці руху до лівої ноги (мал.).

При метанні гранати лежачи треба прийняти поло­ження для стрільби лежачи, покласти зброю на землю і взяти гранату в праву руку. Лівою рукою висмикнути запобіжну чеку і, спираючись об землю, відштовхнутись від неї. Відсунувши праву ногу трохи назад, встати на ліве коліно (не зсовуючи його з місця) й одночасно про­вести замах. Випростуючи праву ногу, повертаючись грудьми до цілі і падаючи вперед, кинути гранату в ціль; взяти зброю і підготуватись до стрільби. ;

При метанні гранати в русі (кроком або бігом) тре­ба, утримуючи гранату правою напівзігнутою рукою, а зброю — лівою, висмикнути запобіжну чеку. Під крок лівої ноги винести руку з гранатою вперед, назад і вниз (мал. а); на другому кроці (правою ногою) рука про­довжує рух по дузі вниз з одночасним повертанням кор­пуса праворуч (мал. б); на третьому кроці, виставив­ши ліву ногу в напрямі до цілі на носок і зігнувши пра­ву ногу в коліні, закінчити поворот корпуса і замах ру­кою (мал. в). Використовуючи швидкість руху і вкладаючи у кидок послідовно силу ніг, корпуса і ру­ки, кинути гранату, проносячи над плечем.

Для метання гранати з траншеї або окопу потрібно покласти зброю на бруствер, взяти гранату в праву руку і висмикнути запобіжну чеку; відставити (на скільки можна) праву ногу назад, прогинаючись у поясі і трохи згинаючи обидві ноги, відвести праву руку з гранатою назад; спираючись на ліву руку, різко випростатися; ки­нути гранату в ціль (мал. ), після чого сховатись у траншеї (окопі).

У вікна і двері будинків, проломи у стінах, в амбра­зури (це вертикальні цілі) кидати гранату треба по тра­єкторії, яка наближається до прямої лінії. При цьому цілитися слід у верхній край цілі, оскільки до кінця сво­го польоту граната втрачає швидкість і поступово відхи­ляється вниз. Кидати можна стоячи, з коліна або з поло­ження лежачи.

Для ураження живої сили противника в окопі (тран­шеї) треба кидати гранату під кутом до горизонту при­близно 35—40 градусів, щоб вона падала по навісній траєкторії і менше перекочувалася через траншею і не відкочувалася вбік.

При метанні гранати спусковий важіль відходить убік під дією бойової пружини, яка передає енергію ударнику. Ударник своїм жалом наколює капсуль-запальник. Іскра від капсуля-запальника переходить на

уповільнювач, запалює його і, пройшовши крізь нього, передається капсулю-детонатору, який підриває розрив­ний заряд гранати. Корпус гранати розривається, оскол­ки розлітаються у різні боки.

2. Заходи безпеки під час поводження з ручними гранатами. Вивчення прийомів і правил метання ручних гранат. Виконання першої вправи з метання ручних гранат.
Заходи безпеки під час поводження з ручними гранатами

Гранати переносять у гранатних сумках.

Запали тримають окремо від гранат, при цьому кожний запал загортають у папір або клоччя.

Запалами з зеленим нальотом користуватися не можна.

Переносячи гранати, слід оберігати їх від поштовхів, ударів, вогню, бруду, сирості.

Підмочені та забруднені гранати і запали треба протерти і висушити під наглядом командира.

Не можна сушити гранати біля вогню.
Заряджати гранату дозволяється тільки перед її метанням.

Забороняється:

розбирати бойові гранати й усувати в них несправності,

переносити їх без сумок або за кільце запобіжної чеки;

торкатися гранати, що не розірвалася після метання.


Для практичного виконання першої вправи з метання ручних гранат готується три навчальних місця:

Перше навчальне місце – вивчення умов першої вправи з метання ручних гранат та заходів безпеки у поводженні з ними, а також порядку зарядження та розрядження гранати.

Друге навчальне місце – тренування прийомів метання ручних гранат.

Третє навчальне місце – виконання першої вправи з метання ручних гранат.
Керівник навчального місця – викладач предмету «Захист Вітчизни».

Для кожного навчального місця розробляються навчально-тренувальні карти (НТК).

За кожною НТК студент, як правило, повинен тренуватися не менше трьох-чотирьох разів.
IV. Закріплення нових знань і умінь студентів – 10 хв.

- призначення ручних осколкових гранат?

- будову ручної осколкової гранати РГД -5?

- будову ручної осколкової гранати Ф-1?

- порядок огляду і підготовки гранат до метання?

- заходи безпеки у поводженні з гранатами, умови виконання першої вправи з метання ручних гранат?


V. Підсумок заняття – 5 хв.

Наголошення темі та % досягнення поставленої меті заняття.

Оголо­шення оцінок, особисті зауважен­ня, щодо відповіді студентів та термін усування недоліків.
VI. Домашнє завдання – 5 хв.

Підручник «Захист Вітчизни» ст.145 - 156



Підручник «Допризовна підготовка» ст. 155 - 165.



База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка