Тема. Борис Олійник. «Вибір». Мета



Скачати 70.02 Kb.
Дата конвертації21.02.2016
Розмір70.02 Kb.
Свіженець Лілія Вікторівна

вчитель української мови та літератури

Родинської ЗОШ І-ІІІ ступенів № 8

м. Красноармійська

Донецької обл.

Тема. Борис Олійник. «Вибір».

Мета:

Навчальна - поглибити знання школярів про життя і творчість Б. Олійника; здійснити ідейно-художній аналіз події «Вибір», звертаючи увагу на актуальність порушеної у творі проблеми вічного життєвого вибору;

Розвивальна - розвивати навички виразного і вдумливого читання поезії, шліфувати вміння визначати провідну думку у вірші; аналізувати його, проводячи аналогії з власними спостереженнями і міркуваннями;

Виховна - виховувати почуття поваги до творчості Б. Олійника, власного життєвого вибору; прищеплювати працелюбність, наполегливість, старанність.

Обладнання: зошити, листи із завданнями, ролик .

Тип уроку: комбінований.

Форма уроку: відкритий урок.



Перебіг уроку

І. Організаційний момент

- Привітання. Вправа «Подаруй посмішку».

Доброго дня, любі мої діти. Сьогодні у мене чудовий настрій і я б хотіла вітаючись передати його вам через посмішку, а ви передайте її один одному ланцюжком. Пропоную поділитися нею з гостями нашого уроку.

ІІ. Актуалізація знань


диктант. На питання слід відповідати «так» - «ні».

  1. Мати Володимира Сосюри, сербка за походженням, займалася хатніми справами. (так)

  2. Вірш «Любіть Україну» В. Сосюра написав у 1945 році. (ні) (у 1944)

  3. Мову її солов’їну, садом рясним, солодкому чарі – це епітети. (так)

  4. Вірш «Любіть Україну написаний» дактилем. (ні) (амфібрахієм)

  5. Поезія має форму послання. (так)

  6. Україну В. Сосюра називає калиновою. (ні) (вишневою)

  7. Любити свою країну потрібно як вишневий сад. (ні)

  8. Мову поет називає калиновою. (ні)

  9. Рядки: «Всім серцем любіть Україну свою, - і вічним ми будемо з нею» -

в композиційній будові твору є розв’язкою. (так)

  1. Вірш уперше був опублікований у «Київській правді» та «Літературній газеті». (так)

  • Самооцінювання (всі правильні відповіді – 10)

  • Як підсумок до вивчення творчості Володимира Сосюри пара 7 читає свій вірш – асоціацію.

Сосюра – Вкраїну всім серцем любив.

Сосюра – життя своє чесно прожив.

Сосюра – ненавидів ворогів

І словом огненним їх завжди бив.

Сосюра – любив свій рідний Донбас.

Цього і навчає у віршах нас.

Сосюра – так тонко навчав нас любити,

Хотілось хоч раз це усе пережити.

Сосюра – поет виняткової вдачі,

І ми, українці за це йому вдячні.



ІІІ. Мотивація навчання. Повідомлення теми уроку

  • Вправа «Ключові фрази» (на дошці записані фрази пояснити їх значення й про що йтиметься на уроці)

«Ключові фрази»

а) Життю — ні кінця ні начала…



б) На чорному мармурі ночі
Зорю записати свою..

в) Гойдається вічна колиска


Маятником Життя…

г) Тихенько: чи жив, чи й не жив?

Д) Летів, і гримів, і... згорів…

Має бути так: в, а, г, д, б.



  • Повідомлення теми уроку.

  • Очікування (виходячи з теми) від уроку записати на спеціальних листочках. Діти пишуть про що хочуть дізнатися, що зрозуміти, чого навчитися.

ІV. Сприйняття нового матеріалу

Почати пропоную з ознайомлення з біографією письменника. Ви слухаєте інтерв’ю і заповнюєте кластер.



  1. Інтерактивна гра «Інтерв’ю»

Журналістка: Доброго дня, любі друзі, сьогодні до нас у гості прийшов український поет, перекладач, дійсний член НАНУ, голова Українського фонду культури, Герой України, Почесний академік Академії мистецтв України, Член правління Національної спілки краєзнавців України – Борис Ілліч Олійник. Отож зустрічайте гостя. Перше питання нашому гостю.

  • Де і коли Ви народилися?

Поет: Я народився 22 жовтня 1935, у селі Зачепилівка Новосанжарського району на Полтавщині) 

  • Розкажіть про найсильніші враження з дитинства?

Поет: я ріс звичайним хлопцем: любив побігати з ровесниками, побешкетувати, а ще любив римувати, та складати вірші. Мабуть, передалася татова любов слова. Батько, травмований на шахті, спочатку працював інструктором у газеті, а потім її редактором. Коли я навчався у п’ятому класі, вірш було надруковано в районній газеті «Ленінським шляхом», відчув сильне хвилювання й не вірив своїм очам, читаючи прізвище під твором. Але найсильніші враження залишила війна. Ми не встигли евакуюватися. Остання автоколона, до якої ми з мамою пристали опинилася в оточенні. Ніколи не забуду ту стару жінку, що переховувала нас з матір'ю в погребі, доки перекочувався горою фронт, а за хатою на городі бахкала ворожа гармата.

  • Де Ви навчалися?

Поет: Спочатку начався в школі, а потім у 1953 році., вступив на факультет журналістики Київського університету імені Т. Г. Шевченка, а вже 1958 р. розпочав роботу в редакції газети «Молодь України».

  • Нам відомо, що ви побували в багатьох гарячих точках. Розкажіть де?

Поет: я побував майже у всіх гарячих точках міжетнічних конфліктів колишнього Радянського Союзу. Про це написав в есе «Два роки в Кремлі» («Князь тьми»).

Одним із перших побував у Чорнобилі, звідки вів репортажі на Центральному телебаченні. Намагався викрити злочинну діяльність тимчасівців. Про це моя стаття «Випробування Чорнобилем».

Бував також на фронтах Боснії та Герцоговини. Після чого написав есе «Хто і з якою метою сатанізує сербів?», яке вийшло в Югославії окремою книгою українською і сербською мовами. Коли розпочались бомбардування, прибув до Югославії, про що написав есе «Хто наступний?».

Журналістка: але ж ви, Борисе Іллічу, не тільки письменник, а й журналіст, політик.

Поет: так. Поезія – то моє перше кохання, журналістика друга любов, а політикою став займатися по нещастю.

Журналістка: на жаль, у нашого гостя обмежено час і нам пора прощатися. Дякую за цікаву розповідь. До побачення.


  • Діти виставляють оцінки товаришам за інтерв’ю.

  1. Підсумком нашої роботи на цьому етапі є ваші кластери. Що встигли написати? Пара 3 швиденько розкаже, що записала у кластері.

  2. Розминка. Прийшла пора розслабитись. Заплющуємо очі, уявляємо себе на березі моря. Нам приємно, по тілу розливається тепло, позитивна енергія заповнює нас вкрай. Ми збираємо її, подумки відкриваємо очі, беремо гумову кульку швидко надуваємо її, вкладаючи у неї весь позитив, і даруємо гостям.

  3. «Робота в групах». Переходимо до ознайомлення з віршем.

  4. Виразне читання вірша учнем.

Слухаємо, а по закінченню виставляємо оцінку за читання. (на листочках).

  1. Аналіз вірша.

Кожна команда отримує своє завдання. Перед оголошенням результатів роботи команда читає завдання.

І команда – звіряє, чи ключові фрази записані послідовно та розповідає, які

зорові образи постають перед читачем, що вони символізують.

ІІ команда – визначає тему та провідний мотив вірша, віршовий розмір.

ІІІ команда – визначає художні засоби.

ІV команда - спробує пояснити, про який вибір говорить поет? Чи слід його робити швидко?

V команда - подивившись короткометражку написати есе, в якому пояснити, що об’єднує вірш та ролик?

V. Рефлексія

Вправа «Незакінчене речення»

На уроці я дізнався ….

На уроці я зрозумів …..

Дома мені слід попрацювати над………….



VІ. Оцінювання

VІІ. Домашнє завдання

Усім: біографія Б. Олійника (доповнити кластер цікавою інформацією), читати, аналізувати вірш, написати есе «Мій вибір», висловити своє міркування про те чи треба спішити жити? Чи треба горіти, щоб швидко згоріти?

Пари 14, 13, 12 готують інформаційне гроно за віршем «Вибір».

Пари 2, 3, 4 готують (випереджувальне завдання) лінгвістичний аналіз тексту вірша «Ринг». (виписати й пояснити застарілі слова, професіоналізми.

Пара 5 готує виразне читання вірша «Ринг»

ВИКОРИСТАНА ЛІТЕРАТУРА


  1. Активні та інтерактивні методи навчання / Укладач О.С. Кравчина– К.: ЦІППО АПН України, 2003. – 32 с.;

  2. Біда О. Структура і методика інтерактивного уроку. // Початкова школа. 2007 - №7;

  3. Васильєва Н.М. Застосування інтерактивних методів навчання на уроках предметів гуманітарного циклу //Управління школою. – 2005. - № 34. -

С. 22-24;

4. Гейко І. Використання інтерактивних форм і методів навчання. З досвіду роботи //Тема. – 2004. - № 3/4. – С. 229-232;

5. Гін А. Безкровна атака: Технологія проведення навчального мозкового штурму: [Цікава і проста форма навчальної діяльності] // Завуч (Перше вересня). - 2000. - №8. - С.7-8;

6. Кремень В. Освіта повинна готувати справжніх фахівців і свідомих патріотів // Освіта України. – № 5, 18 січня 2005. – С. 2-3.

7.​ Падалка О. С. та інші. Педагогічні технології. – К.: Укр. енциклопедія, 1995.

8. Пометун О.І., Коберник Г.І., Побірченко Н.С. та ін. Інтерактивні технології навчання // Сільська школа України. – 2004. – №16-17 (88-89). –128 с



9. Пометун О., Пироженко Л. Сучасний урок. Інтерактивні технології навчання: Науково-методичний посібник. – К.: Видавництво А.С.К., 2004. – 192 с. 10. Симоненко Н.Є. Інтерактивні методи в гуманітарній освіті //Управління школою. – 2005. - № 34. - С. 18-21;

10. Стасюк Н. А. Інтерактивні методи навчання на уроках української мови та літератури.[Електронний ресурс].–Режим доступу: osvita.pl.km.ua/~poninka1/index.php?option=com...task...


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка