Тема: Джерела географічної інформації



Скачати 104.52 Kb.
Дата конвертації18.03.2016
Розмір104.52 Kb.
Тема: Джерела географічної інформації.

Карти – джерела географічних знань, їх зміст і призначення.

Мета: сформувати уявлення учнів про методи дослідження природних умов і ресурсів, карту як джерело інформації, їх класифікацію; систематизувати знання учнів про співвідношення цілі дослідження та використання методів; удосконалити уміння учнів працювати з картами; розширити науковий світогляд учнів.

Обладнання: фізична карта світу, фізична карта України, атласи, географічні енциклопедії, періодичні видання, Інтернет-ресурси.

Тип уроку: комбінований.

Структура уроку:

1. Організаційний момент – 1 хв.

2. Актуалізація опорних знань і умінь учнів – 5 хв.

3. Мотивація навчальної діяльності учнів – 1 хв.

4. Вивчення нового матеріалу – 33 хв.

5. Закріплення нових знань і умінь учнів – 4 хв.

6. Домашнє завдання – 1 хв.

ХІД УРОКУ:

І. Організаційний момент.

ІІ. Актуалізація опорних знань і умінь учнів.

Бліц-опитування

1. Що таке місцевий час?

2. Навіщо на Земній кулі запроваджено поясний час?

3. Чому кожний годинний пояс дорівнює 15 градусів?

4. У яких годинних поясах знаходиться Україна без урахування державних кордонів? З їх урахуванням?

5. Навіщо європейські країни переходять на літній час?



ІІІ. Мотивація навчальної діяльності.

Видатний географ, океанограф,картограф Юлій Шокальський сказав, що «карта є тим дивним знаряддям вивчення земної кулі, яке тільки одне може надати людині дар передбачування». Яку роль відіграє карта у географії, які є їх види? Які бувають джерела географічної інформації,виявлення способів їх отримання, нагромадження і зберігання і є метою нашого уроку.


ІV. Вивчення нової теми.

Завдання.

В ході вивчення складіть схему «Географічні дослідження та їхні методи» (поданий зразок схеми з порожніми віконцями).

Поділ учнів на 3 групи.

Завдання.

1 група:

Складіть план дослідження і вивчення природи, історії, звичаїв і культури рідного краю. Виявіть способи дослідження і якими джерелами інформації користуватиметесь.



2 група:

Уявіть, що ви хочете здійснити подорож джерелами Закарпаття. Які джерела інформації стануть вам у пригоді? Якими відомими способами користуватиметесь, щоб їх дослідити?



3 група:

Організуйте уявну експедицію до гірського Криму. Які джерела інформації і відомі вам способи використаєте з метою дослідження даного регіону?



Відповіді учнів.

Робота з підручником.

Виявіть основні методи і їхню суть з допомогою підручника. Перегляньте текст і співставте з вашими відповідями.



Заповнення схеми.

Запитання.

  1. Яким чином можна збирати географічну інформацію?

  2. Що таке стаціонарні географічні дослідження?

  3. З якою метою проводять екскурсії та експедиції? Чим вони відрізняються?

Розповідь учителя.

Розрізняють такі джерела географічної інформації.

1. Географічні інформаційні системи (ГІС).

ГІС – це створені за допомогою ЕОМ «архіви» географічних знань про територіальну організацію і взаємодію суспільства та природи. До складу ГІС включаються:

  • ЕОМ;

  • Програмне забезпечення;

  • Просторова інформація у вигляді картографічних даних про природні компоненти, господарство, угіддя, дороги тощо.

Функціонування ГІС здійснюється в такій послідовності:

  • збір та автоматизоване оброблення географічної інформації;

  • просторова прив’язка географічної інформації та її подання у вигляді електронної карти на екрані дисплея;

  • переведення цієї карти в разі потреби у паперову форму (наприклад, створення атласів).

Важливим складником ГІС є аерокосмічна інформація, дані аеровізуальних спостережень, наземних датчиків тощо.

В Інституті географії НАНУ йде розробка багатоцільової Національної ГІС України, метою якої є створення географо-кібернетичної моделі країни.

2. Географічні дослідження:

  • польові дослідження;

  • мандрівки;

  • краєзнавчі екскурсії;

  • заняття туризмом, альпінізмом.

Польові дослідження бувають експедиційними і стаціонарними. До експедиційних належать вивчення окремих природних компонентів, галузей господарства тощо. Природні і господарські комплекси пізнаються в процесі комплексних географічних досліджень. Експедиційні дослідження поділяють на три періоди:

  • підготовчий;

  • польовий експедиційний;

  • камеральний (опрацювання зібраних матеріалів, написання звіту, складання карт).

Під час експедиційних досліджень використовуються аерокосмічні знімки земної поверхні. Їх дешифрують, тобто розпізнають відображені на них об’єкти за їх формою, кольором, тоном зображення. Штучні супутники забезпечують можливість дослідження динаміки та періодичності природних процесів, унікальних явищ і об’єктів (вивержень вулканів, пожеж, сходів снігових лавин, зсувів, розломів земної кори, забруднення атмосфери тощо). У 1995 р. запущено перший український супутник «Січ-1», оснащений приладами для дистанційного дослідження Землі, інвентаризації та оцінювання земель, пошуків корисних копалин, метеорологічного прогнозування, контролю стану навколишнього середовища. В Україні функціонують Центр аерокосмічних досліджень Землі, Центр радіофізичного зондування Землі, Морський гідрофізичний інститут.

Нині отримується географічна інформація про природні й техногенні процеси, зміни природного середовища, геохімічні аномалії, міста і приміські території, забруднення атмосфери, підтоплення, стан рослинного покриву, ділянки радіоактивного забруднення, викиди очисних споруд тощо.
Стаціонарні географічні дослідження проводяться регулярно впродовж багатьох років на спеціально обладнаних географічних стаціонарах. На них детально вивчаються зміни природних комплексів у часі. Стаціонарні географічні дослідження проводяться на базах Інституту географії НАН України, Київського, Львівського, Одеського, Харківського і Таврійського університетів.

Україна є членом Світової служби погоди, Світової метеорологічної організації. Гідрометеорологічні умови є важливими економічними і соціальними чинниками: від них залежать соціальний і економічний стан держави, екологічна ситуація, агровиробничий комплекс, енергетика, транспорт, комунальне господарство, військова безпека.

3. Джерелами географічної інформації є краєзнавчі дослідження та описи рідного краю, міст та інших населених пунктів. До них також належать описи мандрівок, туристичних та альпіністських маршрутів, екскурсій.

4. Важливими джерелами географічної інформаціїє карти й атласи. Картографічні зображення відтворюють розміри й властивості географічних об’єктів за допомогою географічних засобів і знаків (ліній, фігур), а також кольорового тону. Комбінації географічних знаків і фону є засобами картографічного моделювання, створення картографічних образів (геозображень). Для розуміння відображених на карті природних і господарських об’єктів, компонентів природних умов, процесів, а також закономірностей їх поширення до карт додаються легенди. Текст легенди, географічні назви, терміни та поняття дозволяють «читати» карту, користуватися нею.

Карти є найважливішими складниками інформаційних структурних блоків географічних атласів. Виняткове значення набувають національні атласи. За Указом Президента України від 01.08.2000 р. «Про національний атлас України» створюється атлас, у якому буде відображена просторова характеристика природних умов і ресурсів, населення, господарства, екологічних умов, науки і культури України.

Географічну інформацію продукують:

  • Інститут географії;

  • Інститут геологічних наук;

  • Інститут ботаніки;

  • Інститут зоології;

  • Рада з вивчення продуктивних сил України;

  • Регіональні природничо-наукові та суспільно-економічні підрозділи Національної академії наук України.

5. Різноманітну географічну інформацію зберігають Національний природничий музей України, обласні, районні, міські краєзнавчі музеї.

6. Різноманітна географічна інформація є у підручниках, посібниках, статистичних довідниках, словниках, енциклопедіях, наукових журналах, періодичних виданнях. Відомою є «Географічна енциклопедія України» у 3-х томах, видана у 1989-1993 рр., «Географічна енциклопедія. Словник», «Енциклопедія українознавства» тощо. Географічною інформацією наповнені засоби масової інформації: газети, передачі радіо і телебачення. Створюються географічні науково-популярні, документальні, навчальні фільми. Географічну інформацію можна знайти у художній літературі, творах живопису, ландшафтній архітектурі тощо. Великі можливості для отримання і використання актуальної географічної інформації надає Інтернет. 

(Перегляд електронного атласу України)

Запитання

Які переваги мають електронні джерела інформації у порівнянні з іншими?



Літературно-географічний конкурс.

(Групи отримують картки із завданнями)

Картка 1

Опрацюйте уривок з літературного твору:

«…деякі гори одкривали один за одним свої верхи, вигинали хребти,вставали,як хвилі в синьому морі. Здавалось, морські буруни застигли саме в ту мить, коли буря підняла їх з дна, щоб кинути на землю та закрити світ. Вже синіми хмарами підпирали край неба буковинські верхи…»

Завдання:

а) Назвіть ім’я автора та літературний твір. (М.М.Коцюбинський, повість «Тіні забутих предків».)

б) Яким горам присвятив автор ці поетичні рядки?

в) Які висновки про особливості природи гір можна зробити, читаючи уривок?



Картка 2

Опрацюйте віршові уривки про море:

«А у тую неділеньку рано

Синє море чудово так грає,

Його сонечко пестить кохано,

Красним-ясним проміння вітає».

«В морі хвиля за хвилею лине,

Море наче здіймається вгору,

А склепіння небесне синє

Край свій ясний купає у морю».

«Вже сонечко в морі сіда;

У тихому морі темніє;

Прозора, глибока вода,

Немов оксамит, зеленіє».



Завдання:

а) Хто автор дивовижних рядків? (Леся Українка.)

б) На вашу думку,якому часу доби присвячені ці чотири вірші?

в) Проаналізуйте пропоновані рядки з географічної точки зору: яку погоду, природні явища спостерігав автор тощо.



Картка 3

Опрацюйте уривки з віршованих творів:

«…Холодними руками

Скувала ріки і ставки,

Заслала ниви килимами,

До сел. Засипала стежки».

«Подовшав день. Полегшали ці тіні,

Вечірні тіні спогадів і хмар.

І дика груша в білому цвітінні

На ціле поле світить, які ліхтар».

« І кожен день – як подих дозрівання,

Година кожна – як пора чекання,

Ось-ось почнуться у полях жнива».

Завдання:

а) Назвіть авторів уривків. (О.Олесь, Ліна Костенко, В.Гринчак.)

б) Проаналізуйте уривки з географічної точки зору: які явища природи відображені, які пори року тощо.

Розповідь учителя

Карта – це зменшене та узагальнене зображення земної поверхні на площині у певному масштабі.

Карта – це одна з моделей дійсності, тому в залежності від того, що потрібно змоделювати у конкретному випадку, створюють різні види карт.

Запитання

Які види карт вам відомі з попередніх курсів?



Розповідь учителя

Отже, різні групи карт виділяють за такими ознаками: обсяг території, зміст, масштаб.



(опрацювання схеми та різних видів карт)

h:\изображение.jpg

Географічний практикум

1. Визначте, якими є за змістом, охопленням території і за масштабом наявні настінні карти, карти атласу України: «Фізична карта», «Геологічна будова».

2. Порівняйте електронну версію атласу «Погляд на Україну» і навчальний атлас України для 8 класу за такими критеріями:

а) інформативність;

б) детальність зображення;

в) доступність;

г) наочність.

Зробіть висновки.



Висновок:

Електронні карти і атласи, що містять дуже великий обсяг інформації і дозволяють наочно співставляти їх, – це карти майбутнього. На цей час створена електронна версія атласу "Погляд на Україну", електронна серія карт «Людський розвиток в Україні». Геоінформаційними системами позначають особливі електронні карти – багатошарові зображення, з текстовими та звуковими супроводженнями.



V. Закріплення нових знань і умінь учнів.

Бесіда за запитаннями.

1) Якими методами можна досліджувати природні умови та ресурси?

2) Які методи географічних досліджень, на вашу думку, є найдавнішими? Наймолодшими?

3) Які джерела географічних знань, на ваш погляд, будуть найбільше використовуватись у майбутньому?

4) За якими ознаками класифікують карти?

VI. Домашнє завдання.

Опрацювати конспект уроку.



Зробіть класифікацію карт аласу України за змістом і охопленням території.


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка