Тема. Добро І зло в нашій душі мета



Скачати 110.7 Kb.
Дата конвертації05.03.2016
Розмір110.7 Kb.
Тема. ДОБРО І ЗЛО В НАШІЙ ДУШІ

Мета:

  • визначити й окреслити суть категорій «добро» і «зло»; допомогти усвідомити значення добра як життєвого вибору в духовному становленні особистості, що таке совість і сором, як пов'язані почуття совісті й відповідальності перед собою та перед іншими;

  • спонукати дітей замислитися над тим, чому важливо знати думку інших про себе та коли люди відчувають провину;

  • формувати вміння сприймати оцінку своїх вчинків іншими і наводити приклади такої оцінки;

  • виховувати почуття відповідальності за свої вчинки.

Хід уроку
I. Організаційна частина

II. Актуалізація опорних знань учнів
1. Гра «Добери прислів'я».
Завдання. Доберіть із довідки прислів'я, які можна використати у наведених ситуаціях:

  1. Бабуся Ганна сиділа на лавці. Вона чула, як неподалік сперечалися Дмитрик і Толя. Кожен із хлопчиків переконував іншого, що має право першим прочитати книжку, яка сьогодні надійшла до шкільної бібліотеки. Дмитрик говорив про свого батька-льотчика, а Толя про свою маму-лікаря. Головні герої книжки — пілот і лікар... Бабуся Ганна, вислухавши їхню суперечку, усміхнулася і сказала...

  2. Маринка давно мріяла про таку ляльку, як у Зої. У крамниці ще залишалася одна така ж... На день народження мама обіцяла її купити. Та коли дівчинка з мамою прийшли до магазину, на вітрині ляльки вже не було. Побачивши сльози на очах Маринки, продавець загадково посміхнулася і, ніби чарівниця, винесла ляльки, які щойно привезли для продажу. Серед них дівчинка побачила таку ляльку, таку — аж подих перехопило! «Ось цю ми й візьмемо, — сказала мама. — Бачиш...».


Довідка. Справжнє щастя завжди попереду. Батьком-матір'ю не хвались, а хвалися честю.
2. Притча про доброго самарянина.

Учитель. Один чоловік спускався з Єрусалима до Єрихона й потрапив до рук розбійників, що його обдерли й побили тяжко та й пішли геть, зоставивши майже мертвого. Випадково йшов якийсь священик тією дорогою, побачив він його й, збочивши, пройшов мимо. Так само й левіт прийшов на те місце, глянув на нього й пройшов мимо. Але один самарянин, що був у дорозі, зненацька натрапив (на нього) й, побачивши його, змилосердився. Він приступив до нього, перев'язав йому рани, полив їх оливою й вином, потім посадив його на власну скотину, привів до заїзду й доглянув його. На другий день він вийняв два динари, дав їх господареві й мовив: «Доглядай його, і те, що витратиш на нього більше, я заплачу тобі, коли повернуся». Хто з оцих трьох, на вашу думку, був ближнім тому, що потрапив розбійникам у руки? (Євангеліє від Луки 10: 30-36).

Запитання:

  • Про що йдеться у притчі?

  • Що означає «бути хорошим ближнім»?

  • Яким критерієм керувався Ісус для визначення праведності?

  • Як ви думаєте, чому священик і левіт не допомогли потерпілому?

  • Що потрібно було подолати самарянину, щоб допомогти потерпілому мандрівникові з Іудеї?

  • Як ви думаєте, чи змінилося ставлення мандрівника до самарян після цього випадку?

  • Наведіть приклади милосердя, допомоги, добрих справ, про які ви чули або знаєте?

  • Яку добру справу ви б хотіли зробити людям?


III. Повідомлення теми, мети та завдань уроку
1. Мотивація навчальної діяльності учнів.

Учитель. Очевидно, ви не раз чули вислови «жити по совісті», «працювати по совісті», «судити по совісті», «говорити по совісті».

Запитання:

  • Що, на вашу думку, вони означають?

  • Що називається совістю?

На сьогоднішньому уроці ми з'ясуємо ці непрості питання, переконаємося, що совість і сором — це регулятори людської поведінки, що совість взаємопов'язана з відповідальністю людини перед собою.

Кожній людині важливо знати думку інших про себе, бо вона оцінює свої вчинки очима сторонньої людини. Іноді вона відчуває провину, тому їй буває соромно...


2. Робота за темою уроку.

2.1. Ситуація для обговорення.

Учитель. Старенька бабуся їде в трамваї. Вона щойно одержала свою невелику пенсію і підраховує, скільки треба заплатити за електроенергію, водопостачання та інші побутові послуги.

У цей час двоє підлітків витягують у неї із сумки гаманець. Це помічає контролер. Він підходить і просить показати квитки. Звичайно, квитків у хлопців немає, але за них заступається бабуся: вона ладна заплатити за них.



Запитання:

  • Чи вчинили б і ви так само, як бабуся?

  • Як ви думаєте, про що думали підлітки, коли бабуся за них заступилася?


3. Завдання для роздумів.

Учитель. У кожної людини є внутрішній потенціал добра і зла. Кожний вчинок чи думка є вибором того або іншого. Але, здійснюючи шляхетні й гарні вчинки, людина може керуватися негативними мотивами:

  • бажанням зарекомендувати себе з кращого боку;

  • змусити гарно говорити про себе;

  • отримати схвалення, подяку, нагороду;

  • підвищити свій рейтинг тощо.

При цьому людина не переймається високою ідеєю і щирим бажанням допомогти; внутрішньо вона залишається байдужою до проблеми того, кому допомагає. Тому в християнстві найвищу цінність має та доброчинність, яка робиться від чистого серця.

Запитання. Чи завжди ви керуєтеся щирими почуттями у своїх шляхетних вчинках?

Завдання. Наведіть приклади, коли ваша допомога була щирою.
4. Вправа «Як ви розумієте вислови?».

  1. «Те, що в нас є два ока, не полегшує нашої долі: одне око служить, щоб бачити хороші сторони життя, а друге щоб бачити погані» (Вольтер).

  2. «Людина ніколи не буде доброю, доки не зрозуміє, яка вона погана або якою поганою вона могла б стати» (Г. К. Честертон).

  3. «Зло протистоїть добру навіть тоді, коли добро хоче допомогти тим, хто став на шлях зла» (Ч. Айтматов).

  4. «Є те, що потрібне цим людям навіть більше, ніж їжа й дах над головою. Це розуміння того, що вони комусь потрібні, хтось їх кохає. Вони розуміють, що, навіть якщо їм залишилося жити всього кілька годин, їх люблять. Господи, зроби нас гідними служби людям усього світу, які живуть і помирають у злиднях і голоді» (Мати Тереза).


5. Робота над оповіданням «Є ще одне найніжніше деревце».
1) Читання вчителем.

Учитель. Мама з Катрусею поливають яблуньки в саду. Десять яблуньок, під кожну — по десять блакитних відерець. Щоб зеленіли, квітли і родили. Катруся вже закінчує перший клас, вона добре вміє рахувати. І ось за її підрахунками виходить: під яблуньку вже вилили десять блакитних відерець, а мама виливає ще й одинадцяте.

  • Скільки ж треба вилити під кожну яблуньку? — питається Катруся.

  • Десять, — відповідає мама.

  • А чому ж Ви під кожну яблуньку виливаєте ще й одинадцяте відерце? — дивується Катруся.

— Бо є ще одне — найніжніше деревце, — каже, усміхаючись, мама. — Його теж треба полити, щоб вічно зеленіло.

  • Що ж це за деревце?

  • Совість (В. Сухомлинський).


2) Обговорення.
Запитання:


  • Що здивувало Катрусю?

  • Яку відповідь на своє запитання дістала вона від матері?

  • Чому совість — це найніжніше деревце, яке слід плекати?


6. Робота в групах (3 хв)

Завдання. Скласти Кодекс совісті учня, скориставшись порадами В. Сухомлинського.

Кодекс совісті учня

1. Роби так, як має бути, не для годиться, не тому, що хтось побачить твої добрі вчинки і похвалить тебе, а за велінням власної совісті.

2. Бути справжньою людиною наодинці зі своєю совістю значно важче, ніж на людях, що оцінюють твої вчинки, схвалюють добро й засуджують зло.


  1. Звітувати перед своєю совістю значно важче, ніж перед іншою людиною.

  2. Якщо ти наодинці із собою робиш щось погане і думаєш, що про це ніхто не знатиме, то помиляєшся. Будь гранично чесним із собою.

  3. Бажання зробити добро тільки заради того, щоб тебе похвалили, означає, що на чистому тілі твоєї совісті з'являється плямочка.

  4. Совість — річ надзвичайно тонка, ніжна і примхлива. Якщо потурати її примхам, вона стає жорстокою. Треба володіти своєю совістю, тоді вона стане мудрим і благородним вартовим учинків, поведінки, усього життя.

  5. Володійте своєю совістю, виховуйте в собі вимогливість.


7. Творча вправа.

Завдання. Поміркуйте над ситуацією і закінчіть розповідь.

Учитель. Іринка з мамою в садочку збирають у кошик груші. їй не дуже хочеться нахилятися і підбирати дрібненькі грушки. Мамі не подобається, як дівчинка працює, тож вона й каже: «Прислухайся до себе, чи тобі ніхто не докоряє за таку роботу?». Іринка...

Запитання:

  • Чи стало дівчинці соромно?

  • Чи заговорила в ній совість?

  • Чи потрапляли ви в таку ситуацію?


8. Вправа-міркування.

Завдання. Розкрити підтекст народних приказок.

Учитель. Народний досвід вчить:

  • Від своєї совісті не втечеш.

  • Де совість, там і любов.

  • Догоджай не людям, а совісті своїй.

  • Совість гризе без зубів.

  • Очі — міра, рука — віра, совість — порука.


9.Цікаві оповідання.

1) Притча про совість.

Учитель. Був чудовий літній вечір, місячне сяйво освітлювало стежку, якою йшов чоловік. Замислившись, він не помітив каменя, спіткнувся, впав і боляче забився. Встав, подивився на камінь і пішов собі далі.

Через деякий час на стежці з'явився інший чоловік. Насвистуючи, він ще здалеку помітив камінь. Підійшов до нього і подумав: «Це ж моя кохана йтиме цією стежкою, не помітить каменя і впаде». Узяв він камінь та й відніс на узбіччя.

Та ось з'явився ще один чоловік. Він побачив камінь, що лежав віддалік, зловтішно посміхнувся і поклав його знову серед стежки.

Починало світати. На доріжці з'явився четвертий чоловік. Коли він побачив камінь, то подумав, що люди можуть його не помітити, і прибрав зі стежки.

Стародавні греки вважали, що стежка — це наше життя. А чотири чоловіки — це ми, люди, такі різні в цьому житті: перший чоловік — байдужий, другий — егоїст, третій — безсовісний. І тільки четвертий — людина з совістю.

Запитання:


  • Чи згодні ви з такою оцінкою людей? Обґрунтуйте своє твердження.

  • Коли людині буває соромно?


2) Оповідання «Як Федько відчув у собі Людину».

Учитель. Одного разу малий Федько пішов з матір'ю на поле картоплю копати.

— Вісім років тобі, — каже мати, — працювати час по-справжньому.


Викопує мати кущ, а Федько вибирає з ямки картоплю та у відро

кидає. Не хочеться йому працювати. Визбирує картоплю, що зверху, а в землі не хоче копирсатися. Залишив картоплю в одному кущі, у другому. Мати помітила таку роботу та й каже:

— Хіба тобі не соромно? Людина ж дивиться і все бачить! Оглядається Федько довкола і дивується:

— Де ж та людина? Що вона бачить?

— У тобі, Федьку, Людина. Усе вона бачить, усе помічає, та тільки ти не завжди дослухаєшся до того, що вона тобі говорить. Ось прислухайся до її голосу, вона тобі й скаже, як ти працюєш.

— А де ж вона в мені — Людина? — дивується Федько.

— У голові твоїй, у грудях, у серці, — підказує мати. Перейшов Федько до іншого куща, позбирав картоплю, що зверху лежала. Хотів було вже залишити його, аж тут мов і справді хтось докоряє: що ж ти, Федьку, робиш? Порийся, там ще є картопля у землі. Здивувався Федько, оглянувся. Нікого немає, а мов хтось дивиться на його роботу й соромить. «І справді, мабуть-таки, Людина бачить мою роботу», — подумав Федько, зітхнув, розгріб землю біля викопаного куща й знайшов ще кілька картоплин. Легше стало на душі Федькові. Аж пісеньки веселої заспівав. Працює він годину, працює другу і все більше дивується. Подумає: «Навіщо так глибоко гребтися, мабуть, уже немає картоплі». А тут хтось і підслухає його думку. І соромно стає Федькові. Але й радісно, ой, як радісно, «Гарний цей друг — Людина», — думає Федько (В. Сухомлинський).

Запитання:


  • Як працював Федько? Чому?

  • Як мама присоромила Федька?

  • Що його здивувало?

  • Що змінилося у ставленні хлопчика до роботи? Чому?

  • Як хлопчик відчув у собі Людину?

  • Що це означає?


IV. Формування практичних умінь та навичок

Робота у творчих групах.

Завдання. Висловіть власну думку.

Група 1

Оповідання «Гомінкий струмок і мовчазна річка»

Зеленою долиною тече широка повновода річка. Повільно несе вона води свої.

По ній пливуть кораблі й плоти. Тиха річка, мовчазна.

А поміж гір тече маленький струмок. Швидкий і гомінкий, він поспішає, бігає навколо камінчиків і все щось балакає-жебонить. Розказує про те, що народився високо в горах із талого снігу.

Аж ось і місце зустрічі гомінкого струмка з мовчазною річкою. Зачарований могутністю річки гомінкий струмок замовк, притих. Йому соромно патякати: річка мовчить (В. Сухомлинський).

Запитання:


  • Чому стало соромно струмкові?

  • Чи відчув він сторонній погляд на собі?

  • Чи зробив самооцінку?

Група 2

Оповідання «Соромно перед соловейком»

Оля та Ліда надумали сходити до лісу. Ішли та йшли вони, у дорозі стомилися та й сіли на траві перепочити. Витягли з сумки хліб, масло, яєчка та й обідають. Коли це на дерево сів соловейко і заспівав. Зачаровані його чудовим співом, Оля та Ліда сиділи й боялися поворухнутися.

Аж тут він замовк. Оля зібрала недоїдки та шматки газети, кинула їх під кущ. Ліда зібрала недоїдки, загорнула в газету й поклала в сумку.

— Навіщо ти зібрала сміття? — запитала Оля. — Це ж у лісі... Ніхто не бачить.

— Соромно перед соловейком... — тихо відповіла Ліда (В. Сухомлинський).

Запитання:


  • Як розуміти слова Ліди?

  • Яку самооцінку вчинків зробила дівчинка?

  • Коли людині стає соромно?


Група 3

Оповідання «Скляний чоловічок»

В одного хлопчика був маленький приятель — Скляний чоловічок. Він був зовсім прозорим і вмів відгадувати, що думає і про що переживає його приятель — хлопчик. Не вивчив хлопчик уроки й хоче йти гуляти — Скляний чоловічок уже помутнів і каже хлопчикові:

— Не треба так чинити, друже. Спочатку зроби діло, а потім гуляй. Соромно стає хлопчикові. Він зараз же береться до діла: вивчить

уроки, а тоді йде гуляти. Чоловічок мовчить, але стає прозорим.

Якось у хлопчика занедужав товариш по парті. Минув день, другий, а хлопчик і не згадує про товариша. Скляний чоловічок став темним, як хмара.

— Що я зробив чи подумав поганого? — з тривогою запитує хлопчик.

Ти нічого не зробив поганого, нічого не подумав поганого... Але ти забув про свого товариша...

Соромно стало хлопчикові і він пішов провідати хворого. Поніс йому квіти й велике-велике яблуко, яке дала мама.

Так Скляний чоловічок навчав хлопчика життю. Це була його совість (В.Сухомлинський).

Запитання:


  • Коли й чому Скляний чоловічок темнів?

  • Коли хлопчикові ставало соромно?

  • Хто оцінював його вчинки?


4.Узагальнююча бесіда.

Запитання:

  • Як пов'язані совість і відповідальність?

  • Як чинить совісна людина в конкретних ситуаціях? Наведіть приклади із власного життя.

  • Що називається провиною?

  • Коли люди відчувають провину?

Учитель. Слово «вибачте» означає «даруйте мені мою провину». Тому слід говорити «вибачте», а не «вибачаюсь» (ніби сам собі вибачаєш).

Вибачаються тоді, коли своїм учинком завдали комусь прикрощів: мимохіть штовхнули чи сказали недоречне слово. Звертаючись на вулиці до незнайомого, аби про щось запитати, починають також зі слова «вибачте».


V. Підсумок уроку

Вправа «Мікрофон»

  1. Як ви розумієте, що таке добро? зло?

  2. Яку добру справу зробите ви?

  3. Чи відчули ви в собі «Людину»?

  4. Чи можете сформувати зараз девіз Вашого життя?


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка