Тема досвіду



Скачати 182.95 Kb.
Дата конвертації26.02.2016
Розмір182.95 Kb.
АНОТАЦІЯ

Тема досвіду: « Естетичне виховання на уроках образотворчого

мистецтва в початкових класах та декоративно-

прикладне мистецтво в позаурочній діяльності

молодших школярів».


Об'єкт досвіду:Івонюк Світлана Миколаївна - вчителька початкових

класів Гарасимівської ЗОШ І-ІП ступенів Тлумацького

району Івано-Франківської області, 1975 року народження,

українка, позапартійна, педагогічний стаж - 13 років,

категорія вища.
Адреса досвіду: Гарасимівська загальноосвітня школа І-III ступенів

Тлумацького району Івано-Франківської області.


Досвід вивчався в 2010 - 2012 роках заступником директора школи з

навчально-виховної роботи Андрухів Марією Павлівною


Актуальність досвіду: Досвід сприяє вирішенню ключових завдань

гуманізації загальної середньої досвіти в умовах особистісно орієнтованого навчання та завдань, поставлених суспільством перед школою на даному етапі; підвищення престижу шкільної освіти, формування у дітей стійкого інтересу до знань, бажання та вміння самостійно навчатися; створення умов для виявлення пізнавальної активності учнів; виховання відповідальної особистості, яка здатна до самоосвіти і саморозвитку, вміє використовувати набуті знання і вміння для творчого розв'язання проблем, критично мислити, спрацьовувати різноманітну інформацію, прагне змінити на краще своє життя і життя своєї країни; виховання загальнолюдських ціннісних орієнтацій.


Вид досвіду — раціоналізаторський. Полягає у творчому використанні

інновацій для естетичного виховання підростаючого

покоління.
Провідна педагогічна ідея досвіду. Усвідомлення того, що образотворче мистецтво - розширенню художнього  досвіду, опануванню елементарними художніми уміннями та навичками у практичній діяльності, набуттю досвіду створення художніх образів у процесі власної елементарної творчості та для виховання справжньої духовності, розвитку творчої особистості з стійкими естетичними смаками та переконаннями, здатної до художньо-творчої самореалізації та духовного самовдосконалення.



Технологія досвіду. Стиль роботи вчительки ґрунтується на сучасних

інноваційних підходах до організації навчального процесу; на творчому використанні сучасних форм і методів навчального процесу, цілісних систем та моделей навчання,методу проектів в процесі викладання образотворчого мистецтва. Вдало використовує сучасні технології навчання: проблемне навчання, групові (колективні) та ігрові технології навчання, технологію проектного навчання, технологію формування критичного мислення та інтерактивне навчання.



Результативність досвіду.
1. Наявність в учнів міцних і стійких знань з образотворчого мистецтва.

2. Високий розвиток образного мислення і здібностей учнів, які вміють вільно користуватися засобами образотворчого мистецтва.

3. Розвиток художніх і загальних здібностей, виховання в учнів естетичного ставлення до дійсності та емоційно – ціннісного ставлення до мистецтва.

4. Виховання художніх інтересів, смаків, морально естетичних ідеалів, потреб у художньо – творчій самореалізації та духовно – естетичному  самовдосконаленні відповідно до вікових можливостей.

5. Успішне навчання випускників початкової школи у середній ланці навчання.

Тепер запитайте у мене: у чому щастя на землі?

У пізнанні. У мистецтві й у роботі, у пізнанні його.

Пізнаючи мистецтво в собі, пізнаєш природу, життя світу, сенс життя, пізнаєш душу – талант.

Вищого за це щастя немає.

К. Станіславський.

Виховний вплив мистецтва на особистість починається з раннього віку. Ми навіть і не помічаємо цього. Любов до рідного народу, героїзм, благородство, любов до добра і ненависть до зла, виникають у свідомості ще зовсім маленької дитини під впливом перших казок, пісень, малюнків. (перші зустрічі людини з любов'ю і дружбою, з великими радощами і стражданнями відбуваються спочатку, найчастіше, на сторінках книг, на екранах кіно, у пісні, у театрі, а вже потім у житті.) Мистецтво вчить людину правильно розуміти високі і прекрасні почуття, які ми трактуємо, як духовні новоутворення, необхідні людині.

Твори мистецтва є одним, із найважливіших засобів впливу на формування культури особистості, її освітнього рівня, загального інтелектуального розвитку особистості естетичних смаків.Але для того, щоб твори мистецтва виконували свою виховну функцію, розуміти життя та сприймати у найкращих його проявах треба бути художньо грамотною людиною. Від художньої освіти людини значною мірою залежать глибина та зміст естетичних почуттів і оцінок, формування естетичних смаків та ідеалів.

Для того, щоб твір мистецтва розкривався перед людиною в своєму пізнавальному та духовному значенні, треба розвивати здатність сприймати та розуміти твори мистецтва як художнє відображення навколишнього. Для цього треба навчитися сприймати не лише предмет зображення, а й зміст зображеного, авторське ставлення до подій, відчувати своєрідність його виражальних засобів. Тобто, розуміння мистецтва як особистісної цінності формується внаслідок наполегливої, вдумливої роботи з дітьми. Зіставлення явищ, відображених у художніх образах з явищами життя розкриває перед дітьми характерні сторони останніх, пробуджує в них емоційний відгук і розвиває здатність сприймати й оцінювати.

Тому тема досвіду Світлани Миколаївни звучить « Естетичне виховання на уроках образотворчого мистецтва в початкових класах та декоративно-прикладне мистецтво в позаурочній діяльності молодших школярів».

Вона переконана, що серед  багатьох предметів,  що вивчаються в загальноосвітній школі, чи не найвищий виховний потенціал належить образотворчому мистецтву з притаманним йому впливом на свідомість і  підсвідомість особистості. Так як в сучасному житті елекронізація, комп’ютеризація впевненими кроками іде вперед, виникає необхідність привертати увагу дітей до витоків прекрасного. Тому саме мистецтво здатне виховувати справжню духовність, плекати творчу особистість.


    В своїй роботі велику увагу приділяє розвитку творчої особистості, формуванню художньо – образного мислення, засвоєнню мови мистецтва, форм, жанрів, стилів, а також інших теоретичних знань і технологічних умінь, яким надає великого значення:
    1) розширенню художнього  досвіду, опануванню елементарними художніми уміннями та навичками у практичній діяльності, набуттю досвіду створення художніх образів у процесі власної елементарної творчості;

2) збагаченню емоційно - почуттєвої сфери;  розвитку художніх і загальних здібностей, вихованню в учнів естетичного ставлення до дійсності та емоційно – ціннісного ставлення до мистецтва;

3) вихованню художніх інтересів, смаків, морально естетичних ідеалів, потреб у художньо – творчій самореалізації та духовно – естетичному  самовдосконаленні відповідно до вікових можливостей;

4) формуванню універсальних якостей творчої особистості.

Сьогодні  багато  на  різних  рівнях  говориться  про  відродження  української культури, духовності, коріння  яких  сягає  у  глибину  сивих  століть,   Майбутнє  українського  народу  нині  за  шкільними  партами, наше  суспільство  буде  таким, які  уявлення  про  світ  ми, вчителі , виховаємо у  дітей  сьогодні.
Для  цього  прагне зробити все можливе, для виховання справжньої духовності, розвитку творчої особистості з стійкими естетичними смаками та переконаннями, здатної до художньо-творчої самореалізації та духовного самовдосконалення.
    " Усі види мистецтва служать  найвеличнішому з мистецтв - мистецтву жити на землі, „- сказав Бертольд Брехт. Стає зрозумілим, що суспільство покладає на вчителів  образотворчого  мистецтва, а значить зобов'язує зробити все, для належного естетичного виховання підростаючого покоління.
   Світлани Миколаївни вважає, що виховний потенціал мистецтва міститься у самій його суті і пояснюється тим, що емоційна сторона свідомості, естетичні ідеали - первинні стосовно інтелекту в формуванні духовних інтересів, у   ставленні до  світу . З поміж інших видів мистецтва ,  образотворче мистецтво є унікальним  у  вирішенні  завдань  як художнього,  так і особистісного  розвитку  громадського  і  духовного  становлення  підростаючого  покоління.
     " Завдання наставника : не  інформувати ,  а  формувати " - зауважив  знаменитий французький просвітитель Мішель Монтель.

На  уроках  образотворчого мистецтва завжди прагне створити  творчу,   позитивно  активну  емоційну  атмосферу,  як справжній  чарівник - казкар,  повинен обгорнути  дітей  своєю  природною  щирістю,  доброзичливістю.  особливим  артистизмом,  витонченим розумінням  прекрасного  і  глибокою   повагою  до  вихованців  та результатів  їхньої  творчості.


    Атмосферу  захопленості  уроком,  предметом  та  мистецтвом  у  цілому  створює шляхом  використанням  різноманітних  типів нестандартних  уроків:

  • урок-сюрприз , 

  • урок-свято, 

  • урок-конкурс, 

  • урок-мандрівка  в  світ  художника,

  • урок-діалог культур,

  • урок-екранізація, 

  • урок-виставка, 

  • урок-екскурсія  в природу з подальшим використанням побаченого;

  • урок-розгадка таємниці  знайомих картин, 

  • бінарний урок, 

  • урок-відкриття та  інші.
        З декоративно-ужитковим мистецтвом   ознайомила  школярів  на  уроці-виставці  " Писанкарство  на  Україні ".  Учні  не  лише  дізнались  більше  про  традиції  писанкарства,  але  й  ознайомились з  іншими  зразками  народного  ужиткового  мистецтва, зокрема вишивкою на великодніх ришничках, естетикою оформлення кошика. 

  Переконана : емоційність,  зацікавленість,  захопленість - обов’язкові  компоненти  на  уроці  образотворчого  мистецтва.  Коли  діти,  захоплюючись  роботою,  наспівують  собі чи об’єднуються в пари – не  роблю  зауважень,  якщо  це  не   заважає іншим.
    Із  захопленням  її вихованці  працюють  на  уроці  образотворчого  мистецтва,  хоче  щоб  вони відчували  себе  вільно,  розкуто.  Розуміє - найближча  мета  досягнута,  малюнок  сподобався  їм,  а  наступним  завданням  буде  більш  детальніше.  Дитячий  малюнок  розглядає   як  художній  образ,  хоча  й  елементарний,  що часто  ігнорується  в   педагогічній  практиці.  Цінує  не  лише  якісно  виконану  роботу  обдарованого  учня,  а  і  вдалу  слабших  дітей,  котрі  старанно  працювали.  Звертає  увагу  на  те,  що  деякі  учні  виконували  чіткий  контурний  малюнок,  а  інші  вважали  це  зовсім  легким  завданням.  Проте  тут  справа  не  в  загальній  обдарованості,  а  в  різній  її  структурі.  Учень не  виконує  чіткого  контурного  малюнка,  зате  прекрасно  підбере  кольори,  що  є  важким  для  першого.
Всіх  дітей   за нахилом  і  характером здібностей  до  малювання   ділить на  3  групи :
    -  діти  з  вираженою  графічною  обдарованістю.  Вони  виконують  малюнок  контурними  лініями,  чітко  передають  фарбами,  рівними  тонами  заливають  намальоване;
    - діти, в яких  переважають  живописні  задатки  над  графічними.  Вони  малюють  невпевненими  плутаними  лініями,  але  добре  відчувають  гамму  кольорів.  Їм  важко  залити поверхню,  не порушивши  контур;

  -діти,  які  мають  в  рівному  співвідношенні  і  графічні,  і  живописні  здібності,  і  успішно  справляються  з  різним  завданням.

Враховуючи  це,  вчителька дещо змінила  свій  підхід  до  оцінювання  робіт  дітей,  а  також  індивідуальне  завдання  для  дітей,  в  цьому  допомогла  нова  програма,  яка  дає  можливість  вибору.  Проте  все  ж  таки  прагне  навчати  здібних  до  графіки  відчувати  і  передавати  колір,  а  здібних  до  живопису - оволодіти  графічними  навиками.

Перш за все навчити учнів спостерігати оточуючий світ, бачити красу осіннього листочка, чарівність тендітної фіалки, звертати увагу на небо, хмаринки, що нагадують чарівних тварин, на різнобарвного метелика, що пурхає поміж квітів тощо. Для цього вчителю потрібно давати дітям домашнє завдання на спостереження. Наприклад, перед вивченням теми: «Вірні друзі людини» (4 клас), дається завдання: поспостерігати за своїм домашнім улюблинцем – собакою, звернути увагу на його будову, колір, повадки.

Важливу роль в естетичному вихованню дітей, в розвитку їх спостережливості грають подорожі в світ краси природи – екскурсії. Доречно водити учнів в одне і теж місце в різні пори року. Тоді вони бачать, як природа змінює своє вбрання, спостерігають її багатобарвну палітру.

Під час екскурсії, наприклад, в осінній парк, потрібно звертати увагу дітей на форму дерев, колір їх стовбурів, гілок, красу різнобарвного листя, колір неба, землі, трави, положенням сонечка, розміщенням тіні від дерев тощо. В.О. Сухомлинський казав, що осмислення краси|вроди| – це основа, стрижень|стержень| естетичної освіти|утворення|, серцевина тієї естетичної культури, без якої відчуття|почуття| залишаються глухими до всього прекрасного. Він давав пораду: «зупинися|зупиняйся| і ти в подиві перед красою|вродою|, в твоєму серці тоді теж|також| розцвіте краса»

Потім на уроці образотворчого мистецтва вчитель показує учням репродукцію картини Левітана «Осінь». Каритина будить в учнів ті почуття, які були пережиті під час безпосереднього спілкування з природою.Але|та| тепер ці відчуття|почуття| виникають як спогад про минуле, як бажання|воління| ще і ще спілкуватися з|із| природою, відчувати, переживати красу|вроду|.

На кожному уроці образотворчого мистецтва потрібно знайомити учнів з художніми творами – картинами видатних художників України та світу, вчити їх «читати» твори мистецтва, тобто бачити за допомогою яких засобів виразності художник передав особливості тієї чи іншої пори року, настрій та характер людини, об’єм предметів тощо.

Сприймання та інтерпретація творів мистецтва в початковій школі формує в учня образне й узагальнене сприйняття світу, усвідомлення власного місця в ньому, розширює кругозір, збагачує словниковий запас, розвиває комунікативні здібності. Під час проведення бесіди за картиною, наприклад, з зображенням пейзажу, можливі такі питання:


  • Яка пора року? Чому саме ця?

  • Якого кольору небо? Чому?

  • Якого кольору листя? Чому?

  • Якого кольору земля? Чому?

  • Що на першому плані картини зобразив художник?

  • Що художник зобразив на другому плані?

  • Як ви думаєте, яку назву художник міг дати картині?

Сила естетичної  іскри  учнів  значною  мірою  залежить  від  особистості   вчителя  образотворчого  мистецтва,  його  світогляду,  професійної  підготовки,  педагогічної  майстерності,  тому  стараюсь  відвідувати  музеї,   виставки,  читати  методичну  літературу, переглядати телепрограми про сучасне мистецтво.

На уроках використовує дидактичні ігри, кросворди, в яких обов’язково є елементи пошуку.

Інтерактивна вправа „ Шифрограма”(Підводне царство)

ШИФРОГРАМА

Ключ : читати через одну букву, починаючи з виділеної


П

м

і

р

д

І

в

ь

о

х

д

Є

н

ю

е

у

ц

ж

а

м

р

т

с

Ч

т

е

в

ф

о



Творча гра – один з важливих видів діяльності – «уяви собі», словами розповісти про картину. Яка малюється в дитячій уяві.



Інтерактивна вправа „Уявіть собі”

Нашу мандрівку ми здійснимо у своїй уяві. За допомогою уяви кожен з вас зараз перетвориться на маленьку рибку і пірне у теплі, ласкаві хвилі моря.



І так, наша фантастична мандрівка по морських глибинах починається.

Яка чиста, тепла, прозора морська вода. Озирніться: навколо багато риб―малих і великих, таких різних за формою, величиною і забарвленням.



Оця рибка жовтенька схожа на зернинку, а ці дві блискучі наче срібні. А ці смугасті, як зебри. А ця риба велика і хижа.
Чим далі від поверхні, тим темнішою видається нам морська вода. Її колір змінюється з блакитного на синій, навіть синьо-зелений. Дивіться ―усі рибки раптом зникли!

Хто їх налякав?

Що це за величезне червоне створіння з великою головою-кулею та ногами, схожими на довгі стрічки, що виростають прямо з голови?

Діти, ви здогадалися, про кого йде мова?
З теми «Натюрморт» - пропонує учням придумати та виліпити чи відтворити в аплікації свою казку про натюрморт.

З теми ілюстрації до українських народних казок « Колобок», « Івасик-Телесик» пропонує скласти власну казку та придумати ілюстрацію до неї.

Наступна  гра  “ Розшукаємо  друга ,  що  загубився “( дитина  дає  словесну  характеристику-опис  товаришеві.  А  ми  намагаємось  його знайти  серед  дітей ).

Інтерактивна вправа „ Дешифрувальники”( використовуємо алфавіт пронумерований).

3 19 22 31 17 11 18 12 4

В О С Ь М И Н І Г
    В  кабінеті  для  кожного  учня  є  папка “ Послідовність  виконання  малюнка “.

Під  час  уроку  діти  можуть  використовувати  методичні  поради  для  малювання  тієї  чи  іншої  теми.


    Для вчительки урок – це  витвір  мистецтва  в  якому  присутні  і  краса , і  натхнення  думки,  і  радість  пошуків створених  спільними  зусиллями  учня  і  вчителя.

З уроку творчості « Дивовижний птах. Паперопластика.»

Робота в группах

                          Послідовність роботи:

1.Розподілитись на пари.

2.І пара - вирізає за допомогою шаблона основу, оздоблює її.

3.ІІ пара – робить хвостика  з половини аркуша кольорового паперу,

склавши його гармошкою. Вирізав на гармошці візерунки.

4.Поєднуємо деталі: склеюємо деталі тулуба в районі голівки, в

розрізи на тулубі вставляємо крила.

5.Якщо крила склеїти, вийде хвіст (за вибором групи)
Світлана Миколаївна на уроках використовує дидактичні ігри, кросворди, в яких обов’язково є елементи пошуку. Творча гра – один з важливих видів діяльності – «уяви собі», словами розповісти про картину, яка малюється в дитячій уяві.

Наприклад, тема Натюрморт» - пропонує учням придумати та виліпити чи відтворити в аплікації свою казку про натюрморт.

З теми ілюстрації до українських народних казок « Колобок», « Івасик-Телесик» пропонує скласти власну казку та придумати ілюстрацію до неї.

Наступна  гра  “ Розшукаємо  друга ,  що  загубився “( дитина  дає  словесну  характеристику-опис  товаришеві.  А  ми  намагаємось  його знайти  серед  дітей ).


    В  кабінеті  для  кожного  учня  є  папка “ Послідовність  виконання  малюнка “. Під  час  уроку  діти  можуть  використовувати  методичні  поради  для  малювання  тієї  чи  іншої  теми.
    Для  вчительки урок – це  витвір  мистецтва  в  якому  присутні  і  краса ,

і  натхнення  думки,  і  радість  пошуків створених  спільними  зусиллями  учня  і  вчителя.


    Прагне вчити не  просто  малювати,  а  думати  лініями,  кольорами,  слухати  себе  і  передавати  відчуття   засобами  візуального  мистецтва.
    У  мистецтві  зокрема  візуальному,  закладено  природну  потребу  людини  творити,  вдосконалювати  світ.

Вивчення творів декоративно – прикладного мистецтва, їх художніх особливостей  і засобів творення  виховує бережливе ставлення до речей, повагу до національних витворів і національної культури, до творчої праці людей, підвищує наш культурний рівень.    

Естетичному  вихованні  дітей  значне  місце  належить  творам  народно - декоративного  мистецтва.
     Ознайомлюючи дітей з виробами народних майстрів кераміки чи розпису, вишивки чи мережива, виховує у них  повагу до творчої праці людей, любов до рідного краю, Батьківщини, формує вміння бичити прекрасне, вміння підбирати сумісні кольори, оздоблювати, творити довершені вироби.

Особливу увагу звертає на народну вишивку як зразок українського декоративно-прикладного мистецтва, яке має глибоке коріння  - від епохи пізнього палеоліту та трипільської культури й до наших днів. Діти знайомляться як це мистецтво розвивалось і розвивається внаслідок індивідуальної творчої праці народних майстрів у давнину і художників-професіоналів в останні періоди.    

Українська народна вишивка – один із найбільш поширених видів декоративного мистецтва України – здавна славилася високими художніми якостями і мистецькою своєрідністю. Вишивання на території України сягає глибокої давнини. Про це свідчать знахідки срібних бляшок із Мартинікського скрабу, на одній із яких зображений чоловік, одягнутий у сорочку з вишитою вставкою на грудях. Мистецтво вишивання було поширеним у давньокиївський період. Знайдені археологами фрагменти вишиваних тканин, а також зображення їх на різних предметах того часу дають можливість скласти деяке уявлення про орнаментику і техніку народної вишивки. Були це нескладні узори геометричних форм – рядки ламаних ліній, сітки ромбів, «есів», подвійних кружечків тощо, виконаних простими швами, зокрема ланцюжком.

Використовуює традиції українського національного мистецтва сприяючи розвитку естетичних смаків.


Так, проводячи урок по складанню візерунка в смужці, спочатку досконало вивчає теоретичний матеріал. Учні привчаються користуватися  допоміжними (дотичними, вертикальними, горизонтальними,) лініями. На першому уроці учні знайомляться з найбільш простими орнаментами, ілюструючи зразки . Після чого необхідно провести інструктаж до виконання роботи. Пояснити дітям як намітити верхню і нижню межі і смужки, як ділити смужку на рівні частини, як у кожну вмістити елемент орнаменту. Складаючи орнамент з листочків, діти вивчають основні закони симетрії. Перед самостійною практичною роботою учні виконують ряд підготовчих вправ і лише тоді складають візерунок. На кожному уроці образотворчого мистецтва розвиваються естетичні почуття дітей, їх художні смаки для цього проводить бесіди про видатних діячів мистецтва.                                                                      

Вчителька глибоко переконана, що краса і добро крокують поряд, тому на своїх уроках викликає в учнів почуття радості.

Завдання педагога – розбудити в кожній дитині прекрасне, добре,

гарне засобами також ж доброї і прекрасної музики, яка зможе настроїти не тільки окремого учня, а й весь клас на певну хвилю, примусити прислухатися до своїх власних хвилювань і почуттів, навчитися осмислювати їх. Але для того, щоб музика на уроці образотворчого мистецтва виконала свою роль, вчителю слід поступово вчити учнів не тільки слухати й сприймати її, а й переживати її зміст.

Тому на цих уроках музика є не допоміжним, а рівноправним засобом

естетичного виховання. Музичний супровід створює особливий художній світ– світ високих почуттів, високого емоційного напруження, допомагає

створити творчу атмосферу під час малювання. Це буває або просто приємна

і спокійна музика, яка знімає напругу, або музика, яка спрямована

розкрити певну тему.

Використовує методи: ланцюговий, акровербальний і метод місць.

Ці методи допомагають вчительці поповнити дитячу уяву поняттями-образами, значення яких вони не знають чи з якими не стикалися в житті.

До прикладу, ланцюговий метод допомагає впорядкувати будь-яку інформацію.

На інших уроках доцільно використати акровербальний метод. Це складання віршиків, придумування жартівливих фраз, у яких зашифрована певна інформація. Дитина вводить незнайоме слово в контекст, створює його образ і запам’ятовує. Найчастіше використовує цей метод, коли вивчаєть народну творчість, ремесла та назви предметів побуту.

Метод місць заснований на зорових асоціаціях. Пропонує дітям уявити собі предмет, який  вони мають запам’ятати, й поєднати з місцем, яке легко можна вилучити з пам’яті. Цей метод також використовує при вивченні понять, які зовсім невідомі дітям. Метод  місць вимагає відмови від логічних асоціацій. Адже сама система запам’ятовування заснована на асоціаціях, що продиктовані послідовністю предметів і місць.

Звичайно, досить важливим вважає забезпечення системності уроків. Адже кожен урок має стати частинкою, передумовою наступного. Тож для того, щоби ввести дітей у світ образів наступного уроку, пропоную учням домашнє завдання, пов’язане з ними, як то: зібрати відомості про предмет вивчення, про художників чи інших митців. Велику увагу, за можливості, приділяє вивченню місцевого мистецтва. Адже воно – унікальне, неповторне, зі своїм колоритом. А ще тому, що скоро ми не матимемо змоги пізнати його від самих цих майстрів. Тож треба, щоб цей унікальний матеріал, ці вміння творити й надалі передавалися від старших до молоді. Адже народ – це зв'язок поколінь, це історія. І не тільки бої чи визвольні війни, а й культура, бо саме вона – основа менталітету.

Таким чином намагається зробити так, щоб уроки образотворчого мистецтва стали для кожної дитини тим острівцем релаксу, що так необхідний, щоб  допомогти усім виявити й реалізувати здібності, можливості, про які, можливо,  вони й не підозрюють, щоб учити їх того добра, що так потрібне.

Постійний пошук нестандартних, нетрадиційних форм

навчання та виховання, відповідальність, любов до дітей дають Світлані Миколаївні можливість працювати на високому професійному рівні. І тому кожен урок образотворчого мистецтва стає для учнів відкриттям, новою сторінкою на шляху пізнання світу прекрасного. Нового. Незбагненного. Образне, кольорове сприйняття світу, яке намагається відкривати своїм вихованцям,змушує працювати їхню фантазію, уяву, розвиває просторове мислення, розумові та пізнавальні здібності.

Виховує в дітей естетичні смаки та погляди на принципах народної

естетики та на кращих надбаннях цивілізації, що дозволяє примножувати

культурно-мистецькі надбання народу та формує ціннісне ставлення особистості до мистецтва.




Account Options>



База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка