Тема досвіду



Сторінка2/5
Дата конвертації21.02.2016
Розмір1.11 Mb.
1   2   3   4   5

Реалізацію проблеми я здійснюю також через структурування зарубіжної літератури в споріднені галузі наук:

    • історію


    • За допомогою запропонованого інформаційного матеріалу учні мають самостійно вилучити знання з історії грузинської літератури та зрозуміти, що історія Грузії була складною і трагічною, але саме літописці й історики закликали до об’єднання країни.

    • Використовую порівняльні таблиці, які дають можливість зрозуміти відмінності епохи ХІХ століття від епохи ХХ століття.

    • Застосовую схеми з проблемними питаннями.

    • На тлі історичних подій розкриваю суть трагедії народу та примушую замислитись над ціною людського життя.

    • Пропоную учням історичні кросворди.

    • Використовую історичний фоторепортаж, фрагменти кінофільмів, документальну хроніку.
      • українську літературу


  • Презентую різні жанри фольклору, актуалізуючи знання, отримані на уроках української літератури.

  • Пропоную до наведених прислів’їв та приказок різних народів знайти українські відповідники.

  • Акцентую увагу на приказках, прислів’ях, взятих окремими письменниками за назви творів.

  • Використовую переспіви, зокрема “Енеїду” Вергілія Іваном Котляревським, акцентуючи увагу на перекладах Г. Сковороди та митців ХХ століття.

  • Звертаюсь до прометеївських мотивів в українській літературі та музиці.

  • Зупиняюсь на перекладах творів зарубіжної літератури, акцентуючи увагу на кропіткій роботі українських перекладачів із збереження ідеї твору, художнього задуму письменника, віршованої строфи твору.

  • Створюю порівняльні таблиці, зокрема акцентую увагу на тому, що плеяда українських поетів надавала модерністським формам національного змісту.

  • образотворче і музичне мистецтво

  • Використовую репродукції картин художників ХІХ та ХХ століття (К.Брюллов «Загибель Помпеї» та П. Пікассо «Герніка»), щоб допомогти дітям зрозуміти процес формування нових принципів художнього мислення.

  • Використовую інформацію про художників-модерністів.

  • Акцентую увагу на одній з характерних ознак ХХ століття: взаємодії та взаємовпливі різних видів мистецтв ( літератури, живопису й музики ).

  • Для більш образного розкриття теми війни та жорстокості дійсності, яка постає на сторінках світової літератури ХХ століття, використовую репродукції картин відомих художників-філософів, які є своєрідним дзеркалом історії, вироком кривавому часу. ( П. Пікассо «Герніка», С. Далі «Сніданок», «Передчуття громадянської війни», «Обличчя війни» ).

  • Співставляю розмаїття літературних напрямів і течій ХХ століття в поезії та образотворчому мистецтві, звертаючись до робіт М. Врубеля, П. Пікассо, К. Малевича, С. Далі, К. Моне й т.д.

  • Презентую захоплюючий світ античної літератури за допомогою картин на міфологічний сюжет.

  • Працюючи з творами письменників-анімалістів, опираюсь на твори художників-анімалістів.

  • Пропоную учням порівняти музичний твір Моцарта «Реквієм» з однойменною поемою А. Ахматової, опираючись на знання, отриманні в музичній школі, дослідити спільні риси.

  • Звертаючись до архітектурних пам’яток ( Тадж Махал ), міфів Стародавньої Греції, музичних фрагментів Прокоф’єва до балету «Ромео і Джульєтта», сприяю усвідомленню величі й краси справжнього кохання.
    • Звернення до пам’яток архітектури, скульптури та інших видів мистецтва є системними в моїй роботі.


“Навчати учнів, розважаючи їх”. Мені імпонують ці слова Жуль Верна, тому я широко використовую в своїй роботі ігрові ситуації, зокрема “Літературний пінг-понг”, “Пісочний годинник”, “Літературний годинник”, “Знайди логічну пару”, “Хрестики-нулики”, “Зрозумій мене”, “Гадання на ромашці”, “Підбери ключ”, “Пісочний годинник”, “Барон Мюнхгаузен”, “Знайди помилку”, “Далі, далі …”, “Дев’ятий вал”, літературні кросворди та ін. Вони стимулюють фантазування, уяву, творчість, що відповідає психолого-віковим можливостям і засобам соціальної адаптації учнів. Використовуючи рольові ігри (театралізовані вистави, уроки-салони, театралізовані ігри, театралізовані представлення команд тощо), не залишаю поза увагою і роботу з обдарованими дітьми. Учні самі складають тексти ролей, підбирають матеріал, тому питома вага імпровізації більша й пізнавальний інтерес збільшується. А участь в якості експертного журі (ігровий прийом «Дерево мудрості»), дозволяє учням проявити свою компетентність. Такі форми роботи дозволяють розвивати в учнів уміння самостійно одержувати знання й творчо їх використовувати, а також формують інтерес до культурних надбань людства.

Пробудженню інтересу до навчання сприяє позакласна робота з предмета, однією із форм якої є духовно-літературні експедиції «Через красу до людяності». Мною були організовані та проведені на засадах пізнавальної діяльності екскурсії до м. Києва ( музей М. Булгакова), м. Умань ( Софіївка – українська частинка Еллади), м. Одеси («Літературна Одеса»: літературний музей, пушкінський музей), м. Ялти (музей А. П. Чехова); пізнавально-краєзнавчі подорожі до мальовничих Карпат з підкоренням Говерли, «Моє серце в верховині і душа моя…» (Р. Бернс); пізнавально-патріотичні екскурсії «Дорогами війни» (Вінницька ставка «Вервольф»); велику увагу приділяю пізнавально-краєзнавчим походам «Стежками Рівненщини» ( урочища «Тріщава», «Дубки» Сарненського району, «Соколині гори» Березнівського району). Необхідність відчути поетичність мови Корану, яка так захоплювала Гете, Вольтера, О. Пушкіна, І. Франка та Лесю Українку, спонукає мене до цікавих пошуків(спільно з учнями) зв’язку світу ісламу зі світом Біблії ( мечеть м. Євпаторія, Арабський культурний центр м. Одеси). Давати знання ідейно-літературних основ священної книги Біблії неможливо без наближення до християнських святинь (духовні експедиції: Києво-Печерська Лавра, Свято-Успенська Почаївська Лавра, храми й монастирі міст Києва, Львова, Харкова, Одеси, Вінниці, Євпаторії, Ялти, Рівного). Учні самі визначають спосіб представлення результатів поїздок (фотогазета, карта-схема відвіданих мальовничих куточків України «Пізнавально-краєзнавчий маршрут гімназистів», презентація на батьківських зборах тощо). Матеріали експедицій використовуються на уроках літератури, позаурочних заходах, презентаціях класного колективу.

Метою моїх екскурсій є:


      • розвиток здібностей учнів діяти з пізнавальних позицій у навколишньому світі;

      • безпосереднє сприйняття та вивчення життєвих явищ та процесів.

Екскурсії допомагають формувати емоційні якості учнів: почуття прекрасного, відчуття радості пізнання, бажання бути корисним суспільству, громаді. Екскурсії дають можливість поставити та вирішити проблемні питання, а самі проблеми та об’єкти пізнання під час екскурсій стають більш цікавими для учнів, ніж при звичайному їх вивченні в межах класної кімнати.

У позакласній роботі з зарубіжної літератури я практикую також такі заходи, як усні журнали, конференції, заочні літературні подорожі, але улюбленою формою роботи є літературний КВК, який розвиває, виховує й розважає, сприяє виробленню необхідних людських рис, якостей, навичок, звичок, розвитку пізнавальних інтересів та здібностей. Проведення гри включає три основні етапи:



  • підготовчий (формулюється мета гри, відбирається навчальний зміст, розробляється сценарій, готується обладнання, розподіляються ролі, проводиться інструктування тощо);

  • безпосереднє проведення гри;

  • узагальнення, аналіз результатів.

Переконалась, що ігрові технології навчання сприяють розвитку пізнавальних інтересів учнів, адже гра:

  • добре відома, звична й улюблена форма діяльності для людини будь-якого віку;

  • ефективний засіб активізації. У грі легше долаються труднощі, перешкоди, психологічні бар’єри;

  • мотиваційна за своєю природою ( по відношенню до пізнавальної діяльності вона вимагає від учнів ініціативності, творчого підходу, уяви, цілеспрямованості);

  • дозволяє вирішувати питання передачі знань, умінь, навичок;

  • має чітко поставлену мету й відповідний педагогічний результат.

Від цікавості до зацікавленості, від зацікавленості до стійкої пізнавальної активності, від них до пробудження наукового інтересу – такий шлях зародження і розвитку інтересу до знань, пов'язаний з мобілізацією волі, енергії, старанності й працелюбства. “Було життя, осяяне красою. Любов і честь цінились над усе”. Мені імпонують ці слова Ліни Костенко, і я маю велику мрію, щоб ці цінності були провідними і в житті моїх вихованців.

За роки роботи у школі проявила особливий талант до педагогічної праці. Уроки вчителя різноманітні за формою проведення, добре продумані та старанно підготовлені.

Лариса Петрівна працює над методичною проблемною темою « Розвиток пізнавальних інтересів учнів через впровадження авторських схем і елементів шедеврів світового мистецтва».

За мету своєї діяльності ставить підвищення ефективності уроку, повне використання його виховних можливостей, формування і розвиток в учнів комунікативних здібностей.

Лариса Петрівна має глибоке переконання, що нові педагогічні технології, використання яких потребує особистісно зорієнтований підхід, забезпечують діалог із класом, стимулюють відповідне ставлення школярів до навчання. Кожен урок літератури є живим і цікавим процесом, у ході якого формується ставлення учнів до героїв і подій, твори аналізуються з урахуванням художньої своєрідності, прищеплюється любов до слова, до світової літератури шляхом використання авторських схем.

Учитель завжди шукає такі способи організації навчального процесу, які постійно стимулювали б допитливість, інтерес до предмету, творчий підхід до вивченого.

Велику увагу приділяє формуванню духовного світу учнів засобами художнього слова, відкриттю багатства культурних надбань народів світу, вихованню любові до літератури.

Неодноразово подавала матеріали на районний конкурс ярмарок педагогічної творчості, де презентувала власні напрацювання, стала переможцем у номінації « Зарубіжна література».

Брала участь у ІІІ обласному етапі та нагороджена грамотами РОІППО за творчий підхід у навчанні зарубіжної літератури.

Брала активну участь у ІІ обласному фестивалі творчих уроків зарубіжної літератури « Пошук – 2006», « Пошук – 2007».

Неодноразово на засіданнях районних методичних об’єднань ділилася змістовними, цікавими, діловими виступами. Завжди відповідальна, добросовісна, користується авторитетом серед колег.

Учні Ларисі Петрівни брали активну участь у І та ІІ турах олімпіад із зарубіжної літератури ( у 2007 році ІІ місце зайняла учениця 9 класу, ІІІ місце – учениця 10 класу), конкурсах, районних заходах, де показують хороші знання з предмету.

Педагогічне кредо вчителя « Мріяти й шукати, доки жити…»

Це гармонійна людина, доброзичлива, тактовна, вболіває за своїх учнів та колег.



Урок 8

Тема. Короткі відомості про легендарну постать Гомера та про походження його поем. Міфологічна історія Троянської війни та її відтворення в гомерівському епосі. Загальне уявлення про сюжет поеми «Іліада». Поняття про епічну поему та її заспів.

Мета. Ознайомити учнів із легендарною постаттю Гомера, висвітлити міфологічну історію Троянської війни та її відтворення в гомерівському епосі, розкрити сюжет поеми «Іліада», дати поняття про епічну поему та її заспів; розвивати навички дослідницької діяльності, вміння готувати повідомлення на задану тему, працювати з додатковою літературою, розвивати усне мовлення учнів, уміння висловлювати і відстоювати власну думку; виховувати інтерес до пам’яток античної культури.

Обладнання. Ілюстрації до міфів Троянського циклу та поеми «Іліада», опорні схеми, портрети Гомера, Г. Шлімана, текст «Іліади».

Тип уроку. Засвоєння нових знань, умінь, навичок.

Гомер виховав усю Елладу



Платон

Хід уроку

І. Мотиваційний етап.

Забезпечення емоційної готовності до уроку

Вчитель пише на дошці слово «успіх» вертикально і учні самі налаштовують себе на успіх, говорячи про його складники.

У – усміхнений

С самостійний

П працьовитий

І – ініціативний

Х хоробрий

(Обмін побажаннями успіху.)

ІІ. Цілевизначення та планування.

Оголошення теми й епіграфу уроку.

Замисліться, будь ласка, над темою уроку і спробуйте дати відповідь на запитання:



  • Чого ви хочете навчитися на уроці? Сформулюйте, цілі заняття.

Європейська авторська поезія починається, власне, з Гомера. Ось уже понад тридцять століть все нові й нові покоління читачів відкривають для себе його творіння, як дивовижний світ пригод і героїзму. Так було і в далекі античні часи, ніщо не змінилось і зараз:

Бессонница. Гомер. Тугие паруса.



Я список кораблей прочёл до середины.

Сей длинный выводок, сей поезд журавлиный,

Что над Элладою когда-то поднялся…

О. Мандельштам (рос. поет ХХ ст.)

  • Хто такий Гомер?

  • Чому в усі часи та епохи до його творів звертаються різні народи й покоління?

Протягом двох уроків ми з вами спробуємо дати відповідь на ці запитання.

Звернення до картки самоконтролю.

ІІІ опрацювання навчального матеріалу.

  • Перевірка домашнього завдання. «Літературний пінг-понг»

(До дошки викликаються два учні. Вони по черзі задають один одному запитання з теми домашнього завдання, які були підготовлені вдома. Клас оцінює якість запитань і відповідей. Ураховується оригінальність, кмітливість, гумор, ґрунтовність. Можна запросити декілька пар.)

Поеми Гомера «Іліада» та «Одіссея» - найпрекрасніші перлини світової культури і національна гордість греків. Вони як сонце, навколо якого обертаються естетика і мистецтво, поезія і проза, скульптура і живопис. І найголовніше те, що ці поеми залишилися назавжди своєрідним кодексом моральних норм, людяності, честі.



    • Повідомлення учнів – «літературознавців».

  1. Гомер – найвидатніший і найлегендарніший співець античності.

Гомер – великий епічний поет-рапсод, зачинатель грецької і всієї європейської літератури. Про нього достовірно нічого не відомо. Сім грецьких міст сперечалися за честь вважатися батьківщиною Гомера, однак жодне з них не змогло знайти переконливих доказів на свою користь. Достеменно можна сказати лише те, що Гомер був уродженцем одного з міст Малої Азії, тобто Іонії. Дати його життя точно не відомі. Можна приблизно сказати, що Гомер жив у VIII ст. до нашої ери. За давніми переказами, Гомер був сином бога ріки Мелета, а матір’ю його була німфа Кретеїда. Кажуть, що він був сліпим. Дійсно, проаналізувавши його ім’я, учені дійшли висновку, що слово «Гомер» у перекладі з іонійської мови означає «сліпий». Гомерові приписувалося багато творів, але найзначніші з них – «Іліада» та «Одіссея». Тривалий час вони не були записані й передавалися із вуст в уста, тому в цих творах є нашарування подій різних епох. Лише в VI ст. до н. е. поеми Гомера були записані в Афінах спеціальною комісією за часів правління Пісістрата . Цей текст зберігся й до наших днів.

2. «Гомерівське питання»

«Гомерівське питання» виникло ще в давніх греків. Воно охоплює дві проблеми – авторство та обставини виникнення гомерівського епосу. Чи справді існував на світі Гомер? Чи був він автором «Іліади» та «Одіссеї»? Поява таких сумнівів зумовлена відсутністю точних відомостей про цього рапсода, хоча до нас дійшло 8 його біографій.

Новим поштовхом до обговорення «гомерівського питання» стала дисертація французького вченого д’Обіньяка про «Іліаду» (1715), в якій він доходить висновку, що це твір не одного автора, а результат колективної творчості. І до сьогодні це питання залишається без повної однозначної відповіді. До обговорення «гомерівського питання» підключили навіть комп’ютер.

Слово вчителя.

Для еллінів їх творець був предметом гордощів, уособленням мудрості й художньої досконалості, майже богом. Слово «поет» у них асоціювалося зі словом «Гомер», а поеми «Іліада» та «Одіссея» вважались священними. Відомо, що в першій половині VI ст. до н. е. афінський законотворець Солон звелів виконувати поеми Гомера на державних святах. Його безсмертні твори називають «енциклопедією давнини».

Як з’явились ці найпрекрасніші перлини світової культури?



  • Опрацювання статті підручника Б. Шалагінова «Зарубіжна література 9 кл. Завдання: прочитати статтю підручника «Як з’явились «Іліада» та «Одіссея»», переказати зміст прочитаного за допомогою ключових слів, записаних на дошці.

Ключові слова

    • ХІІІ ст. до н. е.

    • Західне узбережжя Егейського моря

    • 10 років

    • Перекази та легенди

    • VI ст. до н. е.

афінський правитель Пісістрат

    • Гомер

    • Занепад античної культури

    • 1870-ті роки.

Генріх Шліман

  • Слово вчителя.

На зорі історії людства у Греції виникла епічна поезія, вершиною якої є твори Гомера «Іліада» та «Одиссея».

Обидві поеми належать до жанру героїчного епосу, характерними рисами якого є масштабність зображуваних подій, у яких беруть участь відомі історичні, легендарні або міфологічні герої. З цієї точки зору «Іліада» та «Одіссея» є неперевершеним зразком героїчного епосу.

За жанром «Іліада» та «Одіссея» - епічні поеми.


  • Опрацювання схеми

Схема 1.

    • ЕПІЧНА ПОЕМА від гр. poieo – творити, poiema – творіння,

ліро – епічний жанр,

великий віршований твір, в якому розповідається про

ЗНАЧНІ ПОДІЇ далекого чи близького минулого.


виросла з народних героїчних пісень та сказань про історичні події

Здебільшого мала Відображала події

МІФОЛОГІЧНЕ ЗАГАЛЬНОНАЦІОНАЛЬНОГО

забарвлення. значення.



    • ЕПІЧНІ ПОЕМИ :

      • «Іліада» та «Одіссея» Гомера

      • «Енеїда» Вергілія

      • Давньофранцузька « Пісня . . . »

      • Давньоруське « Слово . . . »

      • Грузинський « . . . »



        • Що таке епічна поема?

        • З чого виросла епічна поема?

        • З чим була пов’язана первісна поема (яке забарвлення здебільшого мала)?

        • Які події відображає епічна поема?

        • Які героїчні поеми вам уже відомі?

  • Слово вчителя.

Сюжети обох поем базуються на матеріалі одного з найвідоміших давньогрецьких циклів міфів – Троянського.

Схема 2.

    • ПОЕТИЧНА ЕНЦИКЛОПЕДІЯ АНТИЧНОСТІ


«ОДІССЕЯ»
«ІЛІАДА»

Розповідає про ОБЛОГУ м. Трої Змальовує ПОВЕРНЕННЯ додому Одіссея

(або Іліона, міста заснованого Ілом). після того, як Іліон був зруйнований.

В основі цього циклу лежать події загально грецького масштабу…



    • ЦИКЛ МІФІВ ПРО ТРОЯНСЬКУ ВІЙНУ Схема 3.


події ЗАГАЛЬНОГРЕЦЬКОГО масштабу

ЛЕГЕНДАРНО-ІСТОРИЧНА боротьба

які


поєднують родове прокляття, що тяжіє грецького з багатою малоазійською

над нащадками відомого героя Тантала народу державою Троєю



Про що ж розповідають міфи?

  • Повідомлення учня «Події загальногрецького масштабу».

Син Зевса герой Тантал (героями звались діти, народжені від тимчасових шлюбів богів та богинь із земними жінками й чоловіками), допущений до бенкетів олімпійських богів, вирішив перевірити їхню прозорливість. Він запросив їх до себе і почастував м’ясом зарізаного ним власного сина Пелопа. Боги жорстоко покарали за це не тільки самого Тантала, кинувши його у потойбічний світ Аїда, де він, стоячи по підборіддя у воді з навислими над ним соковитими плодами, не може втамувати ні голод, ні спрагу, але наклали прокляття на весь його рід.

  • Коментар вчителя.

Ідея невідворотності покарання всіх членів роду, де був скоєний злочин проти божественних настанов Правди і Справедливості, була наріжним каменем олімпійської міфологічної свідомості. Це прокляття тяжіє і над одним із головних героїв «Іліади», аргоським царем Агамемноном, воєначальником всього грецького війська під Троєю, який змушений був принести в жертву свою доньку Іфігенію.

  • Звернення до довідника

Довідник


  • ТАНТАЛ – син Зевса й німфи Плуто

– прокляття богів впало й на його нащадків – Атрея, Агамемнона, Іфігенію

  • АГАМЕМНОН – син мікенського царя Атрея, брат Менелая

    • очолив ахейське військо у Троянській війні,

    • коли Артеміда затримала ахейський флот в Авліді, Агамемнон приніс їй

у пожертву дочку Іфігенію.

      • ЄЛЕНА – донька Зевса від цариці Леди, дружина спартанського царя Менелая (брата Агамемнона)

Відображення образів та мотивів давньої міфології в доробку українських письменників, художників, композиторів.

    • Леся Українка використовувала міфологічний образ Іфігенії.

Поетеса написала драматичну поему «Іфігенія в Тавриді».

    • Кирило Стеценко написав однойменну оперу.



Другий мотив Троянського циклу міфів


похід греків до Трої з метою визволення і найвродливішої жінки

її 10 – річна облога Греції Єлени

Коли ж Зевс вирішив покарати людей і героїв за їх безчестя, він віднайшов хитромудрий план розпочати війну між греками й троянцями.



  • Пригадайте, про що розповідає міфологічна історія Троянської війни?

  • Розповідь учнів з використанням ключових слів.

Ключові слова:

    • бенкет з приводу шлюбу між морською богинею Фетідою та царем Пелеєм (батьком майбутнього героя Ахілла);

    • Еріда;

    • Яблуко;

    • Гера,

Афіна,

Афродіта;



    • Паріс (син троянського царя Пріама);

    • багатство, влада,

честь, слава,

кохання найвродливішої жінки;



    • Єлена;

    • Менелай;

    • Агамемнон,

Ахілл,

Одіссей;


    • 10 років.

У своїх поемах Гомер дотримується міфологічної версії виникнення війни. Про це свідчить:

  • наявність міфологічних героїв і самої Єлени серед троянців;

  • наявність богів, котрі беруть активну участь у змальованих подіях.

        • Опрацювання схеми 4.

ГЕРОЇ ПОЕМИ ГОМЕРА «ІЛІАДА» Схема 4.


троянці

греки (ахеї)

*МЕНЕЛАЙ – володар Спарти *ПРІАМ – цар Трої

*АГАМЕМНОН – брат Менелая, *ПАРІС

ватажок греків *ГЕКТОР сини Пріама

*ОДІССЕЙ – цар острова Ітака *ГЕКАБА – дружина Пріама

*АХІЛЛ – син морської богині Фетіди *АНДРОМАХА – дружина Гектора

*ПАТРОКЛ – друг Ахілла

боги також розділились на два табори:

ГЕРА, АФІНА АФРОДІТА, АРЕС, АПОЛЛОН,

ПОСЕЙДОН, АРТЕМІДА

В образах Ахілла і Гектора втілений античний ідеал воїна-героя.


  • Повідомлення учнів «Ахілл», «Гектор» з використанням ілюстративного матеріалу.

(Репродукції картин. Донато Креті «Феміда купає Ахілла у водах Стікса», Пуссен «Ахілл і дочки Лікомеда»)

У словнику античної міфології зазначається, що Ахілл (Ахіллес) — син царя мірмідонян у Фессалії Пелея та морської богині Фетіди. Прагнучи загартувати сина, Фетіда купала його у водах Стіксу, тому Ахілл мав єдине вразливе місце — п'яту, за яку його тримала мати, купаючи. Ахіллові провіщали велику славу й загибель у Троянській війні. Тому Фетіда переодягла дев'ятирічного хлопчика у жіноче вбрання і під іменем Пірри віддала до двору царя Скіросу Лікомеда. Але віщун Колхант сказав грекам, що без Ахілла вони не здобудуть перемоги у Троянській війні. Тому Ахілла пішов шукати Одіссей, котрий під виглядом купця прибув до Лікомеда й запропонував його донькам жіночі прикраси та зброю. Дівчата кинулися до прикрас, а Ахілл вибрав зброю (за іншою версією, Одіссей наказав своїм воїнам заграти сигнал тривоги. Перелякані дівчата повтікали, а Ахілл схопив зброю и кинувся на ворога). Так Одіссей знайшов Ахілла і вмовив його вирушити під Трою.

В «Іліаді» Ахілла зображено героєм, взірцем сміливості й краси. Коли довелося вибирати між життям довгим, але бездіяльним, і коротким, але яскравим і звитяжним, він обрав друге. За сприяння Афіни й Гери Ахілл здійснив багато подвигів.

Міфи зберегли легенди й про Гектора. Гектор — герой, старший син Пріама (царя Трої) й Гекуби, чоловік Андромахи, батько Астіанакта. Він був найхоробрішим воїном у троянському війську: вбив Протесілая, вступив у бій з Аяксом Теламонідом і Діомедом, але загинув від руки Ахіллеса. Під час двобою з Ахіллесом на Зевсових терезах були зважені долі обох героїв, і виявилося, що має загинути Гектор. Героєві віддавали шану в Іліоні, а у Фівах, куди був перенесений прах Гектора, показували його могилу.

Огорнені серпанком давніх міфів й інші персонажі гомерівського епосу: цар Трої Пріам, віщунка Кассандра, мудрий Одіссей, віддана дружина Гектора Андромаха та інші.


      • Слово вчителя з використанням ілюстративного матеріалу та схеми «Сюжет «Іліади» »

( Фреска «Брісеїду уводять від Ахілла», репродукції картин: Рубенс «Ахілл та Агамемнон», Жан-Огюст Домінік Енгр «Ахіллес приймає посланців Агамемнона», М. Ге. «Ахіллес оплакує Патрокла», розпис кілика «Ахілл, що перев’язує Патрокла», маска Агамемнона.)

Дія поеми «Іліада» відбувається на 10-му році Троянської війни, протягом 50 днів.

10 років тривала облога Трої, всі стомилися від виснажливої війни. Якось між ватажком ахеїв Агамемноном і царем Ахіллом спалахнула сварка. Ця сварка виникла через пихатість та нерозумні вчинки Агамемнона. Він грубо образив жерця Аполлона Хріса, який прийшов у грецький табір, щоб викупити свою доньку-полонянку Хрісеіду. Ображений Хріс звертається за захистом до Аполлона, і той насилає на грецьке військо «пошесть лиху», якої греки не можуть позбутись. На загальних зборах греків з цього приводу Ахілл пропонує Агамемнону, трофеєм якого є Хрісеїда, віддати її батьку. Врешті-решт Агамемнон погоджується за умови, що Ахілл віддасть йому свою полонянку Брисеїду. Той і розгніваний такою несправедливістю: адже він несе на собі головний тягар війни (він бере участь у всіх боях, він завжди попереду, в той час як Агамемнон не розуміє своєї помилки).

Після цього осмілілі троянці на чолі зі своїм героєм Гектором, сином троянського царя Пріама і братом Паріса, починають тіснити греків і наближаються до їхніх кораблів, погрожуючи їх спалити. Щоб врятувати греків від розгрому, найближчий друг Ахілла Патрокл вдягає, з дозволу Ахілла, його озброєння і відганяє троянців, але сам гине від руки Гектора. Тільки після загибелі Патрокла вщухає гнів Ахілла на ахейців, обертаючись тепер на троянців, і він замиряється з Агамемноном, який визнає свою провину, пояснюючи її засліпленням, насланим Зевсом, Долею і богинею помсти Еринією (пісня XIX). Вдягнувши нове озброєння, яке на прохання його матері Фетіди викував сам Гефест, Ахілл


своєю невгамовною жадобою помсти наводить жах на троянців, заганяє їх за мури цитаделі й вступає у двобій з Гектором. Завершується «Іліада» смертю Гектора (пісня XXII), іграми на честь
Патрокла (пісня ХХІН) і драматично напруженою і зворушливою сценою викупу тіла Гектора, коли засліплений ненавистю до Гектора, невмолимий Ахілл поступово проникається співчуттям
до батьківського горя старого Пріама й не тільки віддає йому тіло сина, а й обіцяє дванадцятиденне замирення для достойного поховання троянського героя.

  • Дослідницьке завдання. Міфологізм «Іліади». З’ясуйте, у чому виявляється зв’язок поеми «Іліада» з міфами.

Міфологізм «Іліади»

Зв'язок поеми. «Іліада» з міфами виявляється у таких рисах:



  • використання традиційних міфологічних сюжетів (Троянська війна, бій Ахілла з Гектором, скорбота Пріама, плач Андромахи за Гектором, пророцтво Кассандри та ін.);

  • багато героїв ведуть свій родовід від богів, вони мають божественне походження та характерні атрибути (наприклад, щит Ахілла, який йому зробив Гефест);

  • боги впливають на долю героїв, опікуються ними або засуджують їх, а герої залежать від волі богів;

  • в образах міфічних богів і героїв втілюються уявлення давніх греків про природу людини, її чесноти та вади;

  • умовно-міфологічний час і простір поеми;

  • міфологічна символіка (наприклад, терези Зевса).

  • Словникова робота.

Поема починається із заспіву.

ЗАСПІВ – усталений початок співаного фольклорного твору (думи, билини, історичної пісні)

У ліро-епічному творі заспів є ліричним вступом до оповіді. Заспів привертає увагу читача, психологічно готує його до сприйняття змісту твору, знайомить з основними героями, налаштовує на подальші події.



  • Виразне читання заспіву поеми «Іліада» (пісня І, вірші 1-10)

Випереджуюче запитання:

    • З яким проханням і до кого звертається автор поеми. Чому ця подія має таке велике значення?

(читання уривку)

    • То ж до кого звертається автор поеми?

(музи епічної поезії Калліопи)

    • З яким проханням?

(надихнути його, щоб оспівати Ахіллів гнів).

    • Отже, провідна тема поеми… (гнів Ахілла)

    • Як Гомер оцінює гнів Ахілла? Знайдіть рядки, в яких він висловлює своє ставлення до гніву героя.

    • Про який конфлікт (між якими героями) розповідається у заспіві?

    • Хто з олімпійських богів був причетний до лютої сварки?

    • Хто переклав «Іліаду» українською мовою?

    • Як перекладач відтворює емоційну атмосферу заспіву епічної поеми Гомера? Які художні засоби використовуються при цьому (зверніть увагу на епітети, метафори, порівняння, порядок слів).


Гнів Ахілла
Cлово вчителя з наочним матеріалом. Своєрідність поеми «Іліада» в структурі її композиції.

Ми з’ясували, що провідною темою поеми є гнів Ахілла.



  • це маленьке зернятко,

  • піщинка в плині часу.

/ вчитель кріпить до дошки «піщинку» /

Саме з цього маленького зернятка народжується поема, наповнюється подробицями й деталями









/ вчитель кріпить навколо

«піщинки» кільця з написами

«подробиці», «деталі»

Розгортається у всеосяжну картину



  • життя,

  • звичаїв,

  • моральних засад,

  • культури античного світу.


ПОЕТИЧНА ЕНЦИКЛОПЕДІЯ АНТИЧНОСТІ


безымянный

Поеми «Іліада» та «Одіссея» називають:



  • поетичною енциклопедією античності;

  • енциклопедією давнини.

Героїчний епос Гомера зумовив історичний розвиток усієї європейської літератури;

    • «Одіссея» була перекладена латинською мовою ще Лівієм Андроніком;

    • Вергілій не приховував, що зразком для своєї «Енеїди» вважав творчість Гомера;

    • Данте називав Гомера «царем поетів»;

    • Гете мав його за духовного супутника у всі епохи життя;

    • Сковорода називав Гомера першим пророком давніх греків.

    • Українською мовою Гомера перекладали:

      • О. Навроцький;

      • С. Руданський;

      • П. Куліш;

      • І. Франко;

      • О. Потебня;

      • Леся Українка;

      • В Самійленко;

      • П. Ніщинський;

      • А. Білецький.

Найдовершеніший переклад епосу залишив нащадкам Борис Тен.



  • Переказ «Іліади» для дітей здійснила К. Словацька

ІV. Рефлексивно-оцінювальний етап.

Усна рефлексія:

Що, на вашу думку, було найцікавішим на уроці?

А що найголовнішим?

Чи досягли ми поставлених цілей? Що сприяло (заважало) цьому?

Чи досягли ви успіху на уроці?

Кольорова рефлексія (зобразити кольором свій настрій протягом уроку).


  1. Домашнє завдання.

Вивчити матеріал про Гомера, історію Троянської війни, теоретичне визначення епічної поеми та заспіву. Схарактеризувати образи Ахілла й Гектора, дібрати цитати до їх характеристики.

Індивідуальне завдання: Гомерівські образи у світовому мистецтві.

За бажанням: намалювати улюблений епізод чи образ з поеми «Іліада».

Урок 10

1   2   3   4   5


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка