Тема досвіду



Сторінка5/5
Дата конвертації21.02.2016
Розмір1.11 Mb.
1   2   3   4   5
Тема. Найважливіші теми світової літератури ХХ століття.

Мета. Підготувати учнів до сприйняття творів письменників ХХ ст., розкрити особливості розвитку світової літератури минулого століття, створити емоційну атмосферу; розвивати образне мислення, творчу й асоціативну уяву, сприяти розширенню світогляду учнів; формувати гуманістичний погляд на життя, виховувати свідоме ставлення та розуміння актуальності проблем, піднятих на сторінках світової літератури ХХ ст.

Обладнання. Виставка книг письменників ХХ ст; репродукції картин С. Далі (“Обличчя війни”, “Сніданок”, “Передчуття громадянської війни”), Д. Сингера (“Газова атака”), К. Моне (“Кувшинки”), П. Сезанна (“Береги Марни”), анімалістичні полотна Ф. Марка, П. Гогена, К. Моне; записи 7 та 9 симфоній Д. Шостаковича; фотовиставка (“В’язні концтабору Освенцим”, “ Руїни Нагасакі після атомного бомбардування”, “Відчужена зона”, “Голодомор. Селянська родина”, анімалістичні фото); виставка учнівських малюнків “Світ очима дітей”.

Тип уроку. Урок формування нових знань.

Век мой, зверь мой, кто сумеет

Заглянуть в твои зрачки

И своею кровью склеит

Двух столетий позвонки?

О. Мандельштам “ Вік”

Померли усі боги, залишилася тільки людина.

Ф. Ніцше.



  • Підготовка до сприйняття навчального матеріалу.

Вступне слово вчителя у супроводі 9 Симфонії Д. Шостаковича ( IV ч. )

Людство зробило крок у XXI ст.. XX ст. вже стало історією.



    • Якою саме?

    • Які віхи воно вписало в літопис?

    • Яким залишилось в спогадах митців різних країн?

  • Оголошення теми, мети, епіграфів уроку.

Век мой, зверь мой, кто сумеет

Заглянуть в твои зрачки

И своею кровью склеет

Двух столетий позвонки?

Саме такими словами звертається до століття XX Осип Мандельштам у вірші «Вік». То ж давайте


      • заглянемо у зіниці минулого століття,

      • уявимо його образ і

      • з’ясуємо, які ж найважливіші теми постають на сторінках світової літератури XX ст..

Запишіть тему нашого уроку: « Найважливіші теми світової літератури ХХ ст..».

Однією з характерних ознак минулого століття є взаємодія та взаємовплив різних видів мистецтва: літератури, живопису й музики. Митці ХХ ст. (і художники, і композитори, і письменники), як оголений нерв, сприймали драматичний пульс епохи. Вони намагалися осмислити навколишній світ і розповісти людині про неї саму.

Не випадково сьогоднішній наш урок я розпочала під звуки 9 симфонії літописця подій сучасності Дмитра Шостаковича, в якій могутніми акордами безсмертя звучать роздуми митця про долю людства.


  • Формування нових знань, умінь, навичок.

Отже, чим запам’яталось минуле століття людству?

XX ст.


грандіозні наукові відкриття та винаходи

екологічні проблеми, створені самою ж людиною

криваві громадянські й світові війни

Насамперед, грандіозними науковими відкриттями та винаходами.



Джерелом натхнення для письменників була наука. Так, у творчості видатного англійського письменника Герберта Уеллса:

  • здобутки в галузі хімії підказали сюжет «Людини-невидимки»,

  • успіхи в області хірургії – «Острів доктора Моро»,

  • біології – «Незвичайна орхідея».

    • Пригадайте, які цікаві події відбулись в американському суспільстві після радіовистави за романом Г. Уеллса «Війна світів»?

Твори митців ХХ ст. містять застереження, звернені як до сучасників, так і до людей майбутнього: РОЗУМ МОЖЕ ТВОРИТИ ЗЛО.

  • Пригадайте, який колосальний прорив зробило людство у ХХ ст.?

  • Якими були перші кроки землян в освоєнні космосу?

  • В минулому році ви ознайомились із оповіданням відомого американського письменника-фантаста і його поглядом на освіту майбутнього. Пригадайте назву твору та його автора.

Айзек Азімов стверджував : «Історія досягла моменту, коли людству вже не можна ворогувати. На землі повинна перемогти дружба. Я завжди прагну наголосити на цьому в своїй творчості …»

Настав час заглянути під наші таємничі знаки питання.



  • Якою є, на вашу думку, одна із тем ХХ ст.?

(Після відповідей учнів, вчитель відкриває одну з тем світової літератури, приховану під першим знаком «?» )

Дійсно, минуле століття запам’яталось людству грандіозними науковими відкриттями, але ХХ ст. – це й століття кривавих війн.

Німецький філософ Фрідріх Ніцше стверджує: « Померли усі боги, залишилася тільки людина ». Так, людство втратило моральні орієнтири, якщо в історії існують такі факти, як цей:


  • 5 грудня 1931 року, Москва –

руйнація Храму Христа Спасителя,

натомість – побудова грандіозної споруди, яка мала б бути найвищою в світі і яку мала увінчувати постать В. І. Леніна – «Дворец Советов» (статуя – замість хреста !?);

після двох потужних вибухів храм продовжував стояти майже неушкодженим, зруйнував його третій роковий вибух.

Нехтування духовними та моральними принципами призвело до криз у природі, культурі, суспільстві. Світ втратив гармонію, без якої неможливе нормальне життя, про що свідчать історичні події ХХ ст..



  • Індивідуальне повідомлення учня «Історичні події XX ст..» із звертанням до ілюстративного матеріалу та «листочків дерева життя».


    • Перша світова війна (1914-1918).

    Наприкінці цієї війни цілі імперії лежали в руїнах, а жорсткі умови миру вже сіяли зерна майбутніх конфліктів.

    • Поразка Росії у І Світовій війні стала однією з причин повалення династії Романових у 1917р. Встановлений в жовтні комуністичний режим сповістив початок нової ери у світовій історії. Країну охопила громадянська війна (1918-1920рр.), наслідки якої вимірюються тисячами зневірених людських доль.

    • Перша світова та громадянська війни викликають в країні страшний голод. Внаслідок повного виснаження організму від голоду померло понад 12 млн. людей.

    • За І Світовою спалахнула ІІ Світова війна, жертвами якої стали вже десятки мільйонів життів. Політика геноциду (знищення окремих груп населення) набуває масового характеру. У фашистських таборах смерті загинуло понад 6 млн. євреїв, мільйони слов’ян, політв’язнів,

    полонених та циган.

    • Світову спільноту потрясли антигуманні події 6 та 9 серпня 1945р., коли США скинули атомні бомби на японські міста Хіросіму та Нагасакі.

    • Не встигла вщухнути ІІ Світова війна, як перед людством постав реальний привид вже Третьої світової війни з перспективою знищення життя на планеті.




  • Слово вчителя.

Як бачимо, образ ХХ ст. досить сумний. Зверніть увагу на наше символічне «дерево життя». Важко його кроні витримати навалу подій ХХ ст. І як же несумісні ці поняття: життя та смерть! Дійсно, «померли усі боги», якщо ці явища, наче чорна хмара, нависли над знедоленим людством.

( Вчитель переміщує вниз дерева «жовте листя» з написами подій ХХ ст.., відкриваючи нові паростки «зеленого листя» з написами імен митців минулого століття.)

Багатьох митців цього періоду хвилювали питання:


  • Чи можна повернути втрачену гармонію?

  • Що для цього необхідно зробити?

Поет О. Мандельштам, уривок із віршу якого став одним із епіграфів нашого уроку, відповів на ці запитання так:

Чтобы вырвать век из плена,

Чтобы новый мир начать,

Узловатых дней колена

Нужно флейтою связать.

Образ флейти у цьому вірші має символічне значення. Вона є символом відродження душі, що зможе повернути світові втрачену гармонію. Важливу роль у цьому процесі має відіграти література. Усвідомлюючи це, митці ХХ ст., своїм життям та своєю творчістю, розгорнули над знедоленим людством свій «прапор надії», зітканий з любові, надії й віри в людину та її розум. Новими паростками добра і милосердя оживає наше «дерево життя».

Своєрідним символом ХХ ст. стала картина П.Пікассо «Герніка».


  • Про що розповідає ця картина?

  • Які історичні події знайшли своє відображення в ній ?

    • Індивідуальне повідомлення. «Герніка. Історичні події».


26 квітня 1937р. фашистська авіація знищила за одну ніч містечко Герніка. Це було не просто маленьке містечко (всього 5 тис. населення), а й священне місто басків, корінного народу Іспанії, де зберігались раритетні пам’ятки його давнини і культури.

Зруйнування Герніки, реальне вбивство 2 тис. мирного населення повинно було стати символом вбивства національної гідності цілого народу.

«Герніка» – не тільки прокляття фашизму, а й обурений протест проти байдужості, проти того, що зробило фашизм можливим.




    • Слово вчителя.

  • Чи могли стояти осторонь цих кривавих подій митці ХХ ст.?

Звичайно ж, ні!

П. Пікассо, своєю картиною, закликає: «Люди!!! Схаменіться! Ви підійшли до межі, за якою не буде спасіння, якщо її переступити.»

Ніхто з нас, в момент катастрофи та драматичного шоку, не може бачити предмети так, як бачимо ми їх в спокійному стані. Тому тут бачення дійсності зсередини, без прикрас – шокове сприйняття.

Новаторство мистецтва П. Пікассо стало зброєю проти ворогів республіканської Іспанії, людства і людяності.



  • А що ж література?

  • Події в Іспанії справили вирішальний вплив на світогляд французького поета Поля Елюара, літературна діяльність якого розпочалась ще в роки I Світової війни. У книзі віршів « На південних схилах » поет засуджує тих, хто знищував Герніку.



  • А. де Сент – Екзюпері з тривогою пише про майбутню долю Європи, якій загрожує фашизм. Турботою та любов’ю пройнята його повість « Планета людей ».

Події в Іспанії викликали гнів та обурення всіх чесних людей в світі. Серед тих, хто боровся за свободу республіки, були:

  • американський письменник Ернест Хемінгуей, який відразу прибув до країни, охопленої полум’ям війни. Його іспанські враження були покладені в основу знаменитого роману « По кому подзвін »;

  • російські письменники Михайло Кольцов та Ілля Еренбург;

  • угорський письменник Мате Залка, який загинув в боях за свободу Іспанії.

Пожертва героя остання –

Він в землю Іспанії ліг.

А вічне солдатське мовчання

До подвигу кличе живих.

(Англ. поет Джо Уоллес, переклад Ольги Івасюк.)

У виборі тем і художники, і письменники завжди так чи інакше прикуті до свого часу, бо не митець обирає час, а час митця.



  • Перегляд репродукцій картин Пабло Пікассо, Сальвадора Далі.

Як передати біль, страждання, жах дійсності?

Зверніть увагу на репродукції картин відомих художників ХХ ст. П. Пікассо «Герніка», С. Далі «Сніданок», «Обличчя війни», «Передчуття громадянської війни».



    • Яким є ваше враження від картин?

    • Які відчуття вони у вас викликають?

    • Зверніть увагу на гаму кольорів.

  • Картина П. Пікассо майже позбавлена кольору, обмежена гамою чорного, сірого, білого, що відповідає духу трагедії.

  • В полотнах С. Далі «Сніданок», «Обличчя війни» домінують багряно-жовті кольори, що символізує кров і пустелю.

Художники-філософи ХХ ст., так сприймають дійсність. Їх живопис є своєрідним дзеркалом історії, вироком кривавому часу.

  • Слово вчителя у супроводі 7 Симфонії Д. Шостаковича.

ОБЛИЧЧЯ ВІЙНИ . . . Яке воно?

  • Вражає метафоричність, символізм картини С. Далі «Обличчя війни».

(Презентація репродукції картини С. Далі «Обличчя війни».)

Наповнюючи очі та рот черепа іншими черепами, чиї очі та рот, в свою чергу, також наповнені черепами, художник показує, що війна призводить до єдиного можливого кінця: до смерті.





      • Драматизм епохи відображений і у 7 Симфонії Д. Шостаковича, яку ще називають Ленінградською, адже митець присвятив її рідному місту і його мешканцям. Вперше вона прозвучала в блокадному Ленінграді 9 серпня 1942р. в день, коли, згідно планів німецького командування, гітлерівські війска повинні були вступити в місто.

Композитор гуманіст створив приголомшливу картину

  • фашистського нашестя,

  • невмолимого руху жахливої воєнної машини, яка розсіює


руйнацію,

смерть,

нелюдські муки,

котра впевнено крокує по горам трупів.

Ось воно – обличчя війни!


  • Саме таке обличчя мають створені фашистами на польській землі, в Освенцимі, концтабори з їхніми газовими камерами, тортурами, масовими стратами.

На губах застыл Освенцим,

В сердце треснул новый мир.

О. Басаргін.

російського поета Олександра Басаргіна

казахського поета Бекхожина Халіжана « Освенцим »;

ВІРШІ

німецькомовного поета Пауля Целана « Фуга смерті »;

українського поета Дмитра Павличка « Неопалимі голоси »

й багатьох інших



вражають моторошною реальністю.

Читаєш і , ніби, відчуваєш на собі



  • подих тих трагічних років; які мученицькою смертю загинули в

  • крик тих 4 млн. чоловіків, жінок, дітей, газових камерах та печах Освенцима.

«Фуга смерті» П. Целана стала ЕМБЛЕМОЮ II СВІТОВОЇ ВІЙНИ у поезії, так само, як «Герніка» П. Пікассо в образотворчому мистецтві. Це ЛІТЕРАТУРНИЙ ПАМ’ЯТНИК ЖЕРТВАМ ГОЛОКОСТУ.

      • Саме таким є обличчя фашистів, які

        • у Києві, у Бабиному Яру,

        • за декілька днів розстріляли тисячі людей (євреїв, українців, росіян, поляків);

Трагедія Бабиного Яру одна з найбільших трагедій ХХ ст..

застерігає проти геноциду.

І як моторошно сприймати новини телебачення, в яких розповідалось про події, які трапились в Одесі у січні 2007р., де йдеться про те, що група невідомих, на місці масового знищення євреїв, смертельним шрифтом вкарбували жахливі слова: «Вітаємо з Геноцидом!». Відразу пригадується картина С.Далі – ці «молодики» мають саме таке обличчя й душу.

К чему слова и что перо,

Когда на сердце этот камень,

Когда, как каторжник ядро,

Я волочу чужую память?

Ілля Еренбург «Бабин Яр».

Бабин Яр постає у творах світової літератури


  • і як безпосереднє місце страшного злочину проти людства

( НАЙБІЛЬША У СВІТІ БРАТСЬКА МОГИЛА ),

  • і як символ перестороги, тривожного попередження майбутнім поколінням.

Бабьим стоном –

Яром Бабьим

Откликаются века…

От притока слёз и

Солона вода Днепра.

Юрій Каплан. «Бабин Яр».



        • у Бабиному Яру була розстріляна українська поетеса Олена Теліга.

Нещодавно Україна відзначила 65 річницю від дня смерті поетеси.

21 лютого 1942р. О. Телігу разом із багатьма іншими (в т.ч. євреями,

циганами, поляками) розстрілюють.


  • Саме таким є обличчя фашистів, які дотла спалили села:

    • Пірчюпис (Литва), окружили села, вигнали з хат

    • Лідиця (Чехія), дітей, жінок, літніх людей,

    • Хатинь ( Білорусь), карателі зігнали їх в сарай і підпалили.

    • Кортеліси (неподалік від Ковеля). Того, хто намагався вирватись

й бігти, розстрілювали на місці

Прости, Хатынь, прости за слёзы:

Живуча память о войне,

В ней до сих пор горят берёзы,

И люди мечутся в огне.

Михайло Казаков, «Хатинь»

Якою б не була війна за кількістю жертв та масштабами руйнації, вона залишає страшний, вогняний слід у людських душах. Саме це найбільше хвилювало багатьох митців ХХ ст.. І тому,

тема війни

та стає однією із найболючіших тем у творчості

зруйнованого багатьох письменників.

нею світу

Література про війну – це ПАМ'ЯТЬ про грізні та героїчні роки.

Цю пам'ять несуть в собі твори:



  • Генріха Белля, який у своїй творчості говорить від імені тих, «кому судилося жити», «тих, хто повернувся» з фронту;

  • О. Твардовського, який йшов разом із своїм героєм – Василем Тьоркіним –

«дорогами війни в єдиному братерстві воїнському» до самого

Дня Перемоги.



  • Цю пам’ять несуть в собі повісті, оповідання, ліричні рядки:

      • Василя Бикова

      • Бориса Васильєва

      • Віктора Некрасова

      • Юрія Бондарева

      • Костянтина Симонова

      • Олександра Довженка

Екран для нього стає активним помічником у викритті чорних сил

фашизму. Кіноповість « Україна в огні » знає весь світ.



  • Хто з українських письменників, твори яких ви вивчали на уроках української літератури, звертався у своїй творчості до теми війни?

  • Яка історична подія зумовила написання вірша «Я утверждаюсь» Павла Тичини та поеми «Прометей» Андрія Малишка?

  • Що вас найбільше вразило в поемі «Прометей»?

(Вчитель кріпить до «дерева життя» зелені листочки з іменами П. Тичини та А. Малишка.)

Митців ХХ ст. цікавила Адже війна НИЩИЛА людину



  • людина,

  • її страждання,

  • муки,

  • обпалена душа. і фізично, і морально.

Ніякі мірила й поняття мір не визначать притихлу біль безповоротних втрат.

Війна перекреслила всі мрії та задуми.

Вона приходила до тих, хто вижив, вночі, шматувала, розривала зболену душу.

«Іноді не спиш уночі, дивишся в темряву порожніми очима, - розповідає Андрій Соколов в оповіданні М. Шолохова «Доля Людини», - й думаєш: «За що ж ти, життя, так мене скалічило? За що так покарало?». Та нема мені відповіді ні в темряві, ні при ясному сонечку…Нема й не діждусь!»

Війна відгриміла, відійшла в минуле моторошною хмарою, що мала впасти на нього, та тільки накрила, здушила його своїм чорним крилом. А. Соколов і в мирний час

страждання полону так же гостро, глибоко, як тоді,

переживає та на війні,

пекуче неповернення коли звалились вони на нього

рідних та друзів вперше.

І кожна людина, коли читає оповідання Шолохова, відчуває, не може не відчувати, як «…раптом, наче м’яка, але кігтява лапа стискає» її серце.

Попереду на вас чекає хвилююче знайомство з героями оповідання «Доля людини» М. Шолохова, мені дуже б хотілось, щоб кожен з вас прочитав цей твір і замислився над прочитаним, пропустив через своє маленьке сердечко той біль безповоротних втрат, те суворе випробування людини в умовах війни.



  • А зараз, давайте зазирнемо за наші таємничі знаки питання.

  • Але спочатку, давайте разом спробуємо визначити найболючіші теми ХХ ст.., які приховані під першими двома знаками питання.

(Учні визначають і записують теми у схеми-заготівки. Див. додаток. Вчитель відкриває приховані теми)

Схема 4.

ГОЛОВНІ ТЕМИ XXст.




Осмислення людської долі, найвищих цінностей людського життя

?

?

Наукове пізнання світу й освоєння космосу

Тема війни




  • Тема війни, осмислення людської долі, найвищих цінностей людського життя звучить і у вірші Гійома Аполлінера « Зарізана голубка й водограй », який є своєрідною емблемою творчості французького поета.

Вірш написаний таким чином, що сам текст створює своєрідний малюнок

голубки над струменями фонтану, що символізує вічний плач по загиблим на війні.



  • Горлиця Гійома Аполлінера надихнула П. Пікассо на створення його знаменитої картини « Голубка » .

(Презентація каліграми Г. Аполлінера та репродукції картини П. Пікассо.)

Голубка на картині зворушлива, наче дитина, непереможна, наче совість.

Коли такий голуб в’є гніздо в людських думках, там не буде місця злобі, ненависті, насильству та бездуховності.

Митці ХХ ст. примушують нас поглянути на світ по-новому, щоб відчути його первісну красу. Американський художник Рокуелл Кент стверджував: « Мистецтво може стати могутнім фактором духовного зростання людства.»

З цим важко не погодитись.


      • Індивідуальне повідомлення учня.

  • Зверніть увагу на репродукції картин Клода Моне « Кувшинки ».

Ми ростемо, а всесвіт – як дитина

Очима квітів дивиться на нас…- стверджує австрійський поет Р.-М. Рільке

Наприкінці 1918р. митець заповідає своїй країні (Франції) серію «Декоративне пано з кувшинками». Моне вважав цей дар своїм внеском в перемогу у I Світовій війні.

Картини справляють враження живих. Відчуваєш, навіть, подих тиші, такий необхідний в буремний час.

Здесь тишина цветёт и движет

Тяжёлым кораблём души,

И ветер, пёс послушный, лижет

Чуть пригнутые камыши…

О. Блок « Тишина цветёт»

Як співзвучні образи картин Клода Моне та ліричних рядків австр. поета Рільке й рос. лірика О. Блока

Митці, своїми творами, пробуджують інтерес та любов до рідної природи.

Ніби свіжий подих весни з’явився Сергій Єсенін в місто, щоб



  • розповісти про своє палке кохання до примітивного життя, природи;

  • повідати про просту її красу.

В звичайних, нічим не примітивних картинах природи, він намагається знайти саме

прекрасне, ніжне, привабливе й зворушливе.

(Під час розповіді вчитель звертається до дитячих малюнків «Світ очима дітей». )

Ось ніжний, барвистий образ черемхи:

Черёмуха душистая

С весною расцвела

И ветки золотистые

Что кудри завила.

Поетичне відображення знаходить під пером Сергія Єсеніна й далеко не приваблива картина суворої заметілі:

А по двору метелица

Ковром шелковым стелется,

Но больно холодна.

Воробышки игривые,

Как дети сиротливые,

Прижались у окна.

Озябли пташки малые,

Голодные, усталые,

И жмутся поплотней…

Ніжні, хвилюючі вірші писав Єсенін про тварин.


  • Слово вчителя.

Попереду у вас захоплююче знайомство з ніжними, зворушливими віршами С. Єсеніна, які, я впевнена, не залишать байдужим жодного з вас.

  • Індивідуальне повідомлення учня.

Митці ХХст. Намагалися не тільки захопити, викликати інтерес та любов до природи, а й закликали розуміти та захищати її.

  • Цілісність, відчувається також і в картинах

  • впорядкованість, Поля Сезана

й « Береги Марни »

  • вічність природи

(Презентація репродукцій картин Поля Сезана « Береги Марни ». )

Однак за зовнішнім спокоєм, розмитістю кольорів, криється велика напруга : « Світ стабільний й нестабільний в один і той же час», – пояснює митець.



  • Що приховане в цих рядках?


Біль і тривога

людину, * мільйони людських жертв,

за * пів-Європи забруднених

природу земель, річок, озер, людських душ.



  • Чудовими краєвидами,

  • щедрими врожайними садами, славилась чорнобильська земля.

  • прекрасними лісами

Та тільки – до жахливої позначки, до квітневої ночі 1986-го.

Відтоді ця земля стала називатись ЗОНОЮ – непридатною для життя.



Чорнобиль . . .

Ти відомий сьогодні кожному –

Не ім’ям своїм, бідою . . .

І. Білий


Біда не знає кордонів.

  • Вона нечутно «переступила» з правого українського берега Прип’яті на лівий – білоруський .

  • Її смертоносний подих відчули росіяни, поляки, шведи і фіни.

      • Поет І. Драч відгукнувся на трагедію своєю поемою « Чорнобильська мадонна ».

Де стверджується думка: « Чорнобиль атомний » зникне після того, як ми витравимо в собі « Чорнобиль духовний».

        • Слово вчителя.

ТЕМА взаємовідносин людини з природою завжди була актуальною для літератури, починаючи з ФОЛЬКЛОРУ.

З давніх-давен слов’яни



  • любили і шанували землю,

  • вірили в її силу та щедрість.

Найдавнішими за походженням є прислів’я про природу.

Вдома ви мали пригадати ці коштовні перлинки. Запишіть їх на «зелені листочки» й прикріпіть до символічного « дерева життя ».

Пригадайте, твори яких письменників ХХ ст. про природу ви знаєте, запишіть їх на символічні «квіточки» й також прикріпіть до «дерева життя».

Подивіться на наше дерево. Воно вже не сумує. Воно



  • заквітчане рясним зелом,

  • любов’ю і турботою до людини й природи.

І все це завдяки митцям ХХ ст., які намагалися осмислити навколишній світ і розповісти людині про неї саму, пробудити Людяне в Людині.

  • Підсумок.

Ось і настав час зазирнути за наші останні таємничі знаки питання.

ГОЛОВНІ ТЕМИ XXст. Схема 6.




Наукове пізнання світу й освоєння космосу

Тема війни

Осмислення людської долі, най-

вищих цінностей людського життя



?

?




(Відповіді учнів. Запис тем до схем-заготівок.)

    • Домашнє завдання. Підготувати висловлювання на тему: «Якби я був чарівником …». Щоб ви змінили в світі, в самій людині, якби у вас була чарівна паличка?

Багато чого в житті залежить не від нас. Та лише в казках жива вода змиває рани та каліцтва, даруючи людині силу та здоров’я. Лише в казках добрі феї допомагають у скрутних ситуаціях. Нажаль, ми не маємо живої води з її чудодійними властивостями, не маємо доброї феї з її чарівною паличкою. Але ми завжди маємо наполегливо працювати над ДУХОВНИМ і МОРАЛЬНИМ збагаченням свого життя і не забувати, що «бути людиною – це значить відчувати, що ти за все несеш відповідальність».

    • Тренінг. Завдання учням: по-черзі обережно подути на полум’я свічки так, щоб не згасити його.


турботи

та

любові


Ви помітили, з якою любов’ю, обережністю, турботою ви намагались зберегти цей маленький вогник. То ж збережіть ці почуття


обережності

й відповідальності


до маленького вогника й перенесіть їх на ближнього, батьків і друзів, до людей і рідної землі.,

адже маленький вогник КРАЩИХ ЛЮДСЬКИХ ЯКОСТЕЙ може

розтопити




біль

та відчай

відчай,

самотність

та розбратрозбратозлобленість

злобу.

І пам’ятайте: Раз добром зігріте серце



Вік не охолоне!
1   2   3   4   5


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка