Тема. Драма-феєрія «Лісова пісня». Фольклорно-міфологічна основа сюжету. Тл: драма феєрія Мета: розкрити етапи зростання Лесі Українки в жанрі віршованої драматургії; дослідити фольклорно-міфологічну основу драми феєрії «Лісова пісня»



Сторінка1/3
Дата конвертації05.03.2016
Розмір0.5 Mb.
  1   2   3
Тема. Драма-феєрія «Лісова пісня».

Фольклорно-міфологічна основа сюжету.

ТЛ:драма - феєрія
Мета: розкрити етапи зростання Лесі Українки в жанрі віршованої драматургії; дослідити фольклорно-міфологічну основу драми феєрії «Лісова пісня»;дати учням поняття про драматичну поему;

розвивати зв’язне мовлення, логічне й образне мислення;

виховувати відчуття краси, добра, дбайливого ставлення до природи.
Цілі уроку
Учні знатимуть:особливості світогляду Лесі Українки,зміст і проблематику драми «Лісова пісня», зміст теоретичних понять «драматична поема», «драма - феєрія».
Учні вмітимуть:опрацьовувати джерела інформації, збирати, узагальнювати та систематизувати матеріал, визначати основні поняття з теорії літератури.
Тип уроку: вивчення нового матеріалу.

Обладнання: епіграф, асоціативна схема.


Методи, прийоми та форми роботи:робота з асоціативною схемою, повідомлення (етнографічна довідка), колективна робота, евристична бесіда, прийоми «Асоціативний ряд», «Сніжна куля», «Коло ідей», «Ланцюжок думок».
Випереджувальне завдання:учнівське повідомлення «Історія створення драми «Лісова пісня» », етнографічна довідка про міфічних істот.

Структура уроку
І.З’ясування емоційної готовності учнів до уроку.

ІІ.Цілевизначення та планування навчальної діяльності.

ІІІ.Мотивація навчальної діяльності .

ІV.Опрацювання навчального матеріалу.

V.Закріплення нових знань.

VІ.Підсумок уроку.

VІІ.Рефлексія та оцінювання.

VІІІ. Домашнє завдання.




ХІД УРОКУ

Епіграф
Це незвичайна драма,



це не тільки драма-поема,

драма-пісня волинського замріяного лісу,

зворушлива, глибока, мудра.

Л.І. Міщенко

І . Зясування емоційної готовності учнів до уроку

ІІ. Цілевизначення та планування навчальної діяльності

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності

Повідомлення теми й мети уроку

««Лісова пісня» – це діамантовий вінець Лесі Ураїнки»,- писав


  М. Рильський. Драма-феєрія була справжнім тріумфом її творчого генія. Створена на фольклорному матеріалі, вона стала гімном людини з її природним і невід’ємним прагненням до волі, до щастя, до змістовного життя. Герої зливаються з природою в єдину симфонію. У філософському тоні й змісті пейзажів теж криється хвала всьому живому, авторове захоплення багатством і щедрістю самого життя.

Метою уроку є дослідити драматичну спадщину поетеси, визначити провідні мотиви твору, опрацювати зміст драми-феєрії «Лісова пісня», прослідкувати фольклорно-міфологічну основу сюжету твору.



ІV.Опрацювання навчального матеріалу

1. Теорія літератури

Драматична поема — це жанр, що поєднує прикмети драматургії й поезії, це віршована п’єса, яка синтезує драматичний та ліричний, а також епічний способи відображення дійсності.

Особливі ознаки драматичної поеми:

  • у її основі переважно психологічний конфлікт, конфлікт ідей, поглядів;

  • тяжіння до філософської узагальненості, поетичної умовності, символіки, міфологічності;

  • ліричність, емоційність, навіяні поетичними прологами, посвятами, ремарками, монологами;

  • білий п’ятистопний ямб, який дає змогу розмовляти в емоційно піднесеному тоні;

  • ідейний зміст твору, завершення тієї або іншої сцени, розгортання певної думки часто підсумовуються афоризмом.

Драма-феєрія – драматичний твір з казковим сюжетом та казковими героями.

Прийом «Асоціативний ряд». Підібрати слова-асоціації до слова «феєрія».

Феєрія – казковий , чарівний , фантастичний, незвичайний, нереальний .



2. Історія створення твору (повідомлення учня)

Леся Українка творила цю перлину недовго — близько трьох тижнів. У квітні 1911 року, після лікування в Єгипті вона приїхала до Києва (за станом здоров’я не відвідала рідної Волині), а 2 червня вже була в Кутаїсі, де працював її чоловік К. Квітка. Там 3 липня почала писати «Лісову пісню», а 25 липня датується чорновий автограф геніального твору. Ця праця відбувалася в стані великого напруження творчих і фізичних сил поетеси, про що вона розповідала в листі до сестри Ольги від 9 листопада 1911 року: «Писала я її дуже недовго, 10-12 днів, і не писати ніяк не могла, ботакий уже був непереможний настрій, але після неї я була хвора й досить довго «приходила до пам’яті»… Далі заходилася її переписувати, ніяк не сподіваючись, що се забере далеко більше часу, ніж саме писання,— от тільки вчора закінчила сю мороку, і тепер чогось мені шия і плечі болять, наче я мішки носила».

А в листі до матері від 2 січня 1912 року Леся, відповідаючи матері на запитання, що її спонукало написати «Лісову пісню», розкрила джерела цього твору: «А я таки сама «неравнодушна» до сеї речі, бо вона мені дала стільки дорогих хвилин насолоди, як мало яка інша. Мені здається, що я просто згадала наші ліси та затужила за ними. А то ще я й здавна тую мавку «в уме держала», ще аж із того часу, як ти в Жабориці мені щось про мавок розказувала, як ми йшли якимсь лісом з маленькими, але дуже рясними деревами. Потім я в Колодяжному в місячну ніч бігала самотою в ліс (ви того ніхто не знали), і там ждала, щоб мені привиділася мавка. І над Нечимним вона мені мріла, як ми там ночували — пам’ятаєш?— у дядька Лева Скулинського… Видно, вже треба було мені її колись написати, а тепер чомусь прийшов «слушний час» — я й сама не збагну чому. Зчарував мене сей образ на весь вік».

Про цю подорож Лесі ще в дитинстві до Нечимного, під час якої вона вперше «зустрілася» у великому лісі з Мавкою, щоб потім усе життя не розлучатися з нею, цікаві спогади залишила Лесина сестра Ольга Косач-Кривинюк: «…Потім з своєю господинею пішли до лісу, туди, куди її свояк дядько Лев вибрався з бидлом на літо. То було урочище Нечимне з великим лісовим бездонним, як говорили тамтешні люди, озером. З одного боку озера був смарагдово-зелений дерновий облудний берег, що йшов хвилями під ногами і, прориваючись, не давав приступитися до самої води, а з інших боків береги були зарослі очеретом та різними хащами. Кругом озера - старий густий великий листвяний ліс, з одного боку він підходив до поля, а з другого переходив у старезний сосновий бір, що простягся на багато верстов.

У дядька Лева в Нечимному була хатина і шопа на сіно з трьома стінами і стріхою, з четвертого боку шопа була відкрита якраз у бік озера. У тій шопі на сіні ми ночували, тоді були саме місячні ночі, і Леся навіть вночі мала перед очима той краєвид з «Лісової пісні», який був би найдокладнішою декорацією до неї, коли б я була малярем та намалювала його, як пам’ятаю досі…

У дядька Лева ми пробули три дні й дві ночі, ходили геть скрізь по лісі, у бір, коло озера. Дядько Лев не запалював у хаті, а клав огнище надворі, там і варив страву, там і грівся вночі, ночуючи надворі біля вогню та раз у раз наглядаючи свого бидла.

Ходячи по лісі та коло озера, надто ж сидячи біля вогнища, почули ми багато, багато оповідань про той ліс, про озеро, про всяку «силу» лісову, водяну, польову та про її звичаї і відносини між собою і людьми».

Отже, як видно з наведеного листа до матері, спогадів сестри, образ Мавки Леся виношувала роками, адже вона з дитинства поринула в море українського фольклору.



  1. Колективна робота

Заповнити паспорт твору

Рід: драма.

Жанр: драма-феєрія (проблемно-філософська драматична поема)

Тема: зображення світу людини й світу природи в їх гармонійних і суперечливих взаєминах.

Головна ідея: оспівування краси людських взаємин, пориву до щастя, незбагненної сили великого кохання.

Головна проблема: пошуки ідеалу людини.

Проблематика твору:


  • людина і природа;

  • людина і мистецтво;

  • проблема добра і зла;

  • проблема кохання;

  • проблема самозради.

  1. Прийом« Сніжна куля»

(Усне малювання словом, яке стосується теми подальшої роботи.

Учитель розпочинає, кожен учень по черзі додає своє речення)



  • Враження від прочитання твору драми – феєрії Лесі Українки « Лісова пісня» дуже сильні.

  • Твір неперевершений.

  • Це одно із чудес не лише української, а й світової літератури.

  • Це Лесина лебедина пісня.

  • Вражає історія його написання.

  • Твір надзвичайно глибокий .

  • Але все-таки неперевершеність його в найголовнішому – майстерному й переконливому зображенні двох світів.

3.Робота з асоціативною схемою над змістом твору (Додаток 1 )

  • Бесіда за змістом твору

  1. Назвати головних героїв, які належать до реального світу.

  2. Назвати героїв, які належать до міфічного світу. Коротко розказати

про них.

  1. З якою метою Леся Українка вводить фольклорні образи і що вони символізують?

  2. Прослідкувати, як у драмі фольклорно-міфологічна основа допомагає більш широко розкрити ідейно-художній зміст твору.

  3. Виразно прочитати ремарку, якою відкривається пролог. У чому своєрідність, яке призначення цієї ремарки? Визначити художні засоби.

  4. Який світ відтворено в пролозі?

  5. Як людське «Я» розкривають фольклорні образи першої дії?

  6. Прочитати в ролях перший діалог Мавки й Лукаша. Які сторони людського буття розкриваються в цьому діалозі?

  7. Простежте зміну настроїв у першому й останньому монологах Мавки першої дії. Чим вони різняться?

  8. Які зміни й чому відбулися у взаєминах між Лукашем і Мавкою?

  9. Чи зрадила Мавка «саму себе», живучи серед людей?

  10. Прочитати й прокоментувати ремарку до третьої дії.

  11. Розкрити символіку епізоду перетворення Лісовиком Лукаша на вовкулаку та повернення йому Мавкою людської подоби.


Етнографічна довідка

В українській міфології вовкулака — людина-перевертень, що має здатність перевтілюватися у вовка. Це напівфантастична істота, людина у вовчому вигляді. Вважалося, що вовкулаки можуть бути вродженими та оберненими, Вроджені — це ті вовкулаки, які народилися під певною планетою. Якщо вагітна жінка зустрічала вовка, то в неї повинен був народитися вовкулака. Перетворені (обернені) вовкулаки — істоти, що зазнають більших страждань, ніж вроджені. Вони живуть у барлогах, бігають у лісах, але зберігають людський внутрішній світ. У вовкулаку можна було обернути і старого, і малого. Повернутися до людської подоби обернені вовкулаки могли через кілька років. Вроджені ж вовкулаки все життя проводили в сім'ї як звичайні люди, а вночі, перетворившись на вовків, винищували худобу. Цей образ символізував безсилля людини перед темними надприродними силами, тугу за справжнім людським життям. Це також один із багатьох образів, через який народ застерігав людину від біди, що може на неї чекати, нагадував про необхідність мати у своїй душі Бога, ніколи про нього не забувати, не грішити, щоб не бути тяжко покараним за зроблене зло.



  1. Прочитати й прокоментувати останній монолог Лукаша, звернений до Долі, до Мавки.

4. Прийом « Коло ідей»

Що, на вашу думку , хотіла сказати Леся Українка, втіливши однакову ідею в образі представника міфічного й реального світів (Див. додаток 12)



V. Закріплення нових знань

  1. Прийом «Ланцюжок думок»

  • Які цінності для міфічних персонажів найголовніші? (Краса і воля)

  • Чи вдалося поетесі розкрити свій задум через фольклорно- міфологічну основу драми?

  1. Образно-смислове сприйняття ідейного змісту (за допомогою малюнка (образної схематично-графічної візуалізації) та його обґрунтування ( пояснення, чому саме ці схеми, кольори ви обрали, як це узгоджується з авторським задумом) покажіть своє сприйняття ідейного змісту драми-феєрії.

VІ. Підсумок уроку

Підсумувати опрацьований матеріал на уроці за асоціативною схемою.



ХІ.Рефлексія та оцінювання

Виберіть твердження і обґрунтуйте його.



  • «Що на уроці здивувало» -…….

  • «Засмутило» -…….

  • «Вразило» -………

Х.Домашнє завдання

Підготуватися до характеристики образів драми, підібрати цитати.

Творче завдання: написати етюд «Я вимріяла свій казковий світ»

Тема. Леся Українка «Лісова пісня».

Символічність образів Мавки й дядька Лева.

Мати Лукаша й Килина – антиподи головній героїні Мавці.

Симбіоз високої духовності й буденного прагматизму

в образі Лукаша
Мета: сформувати власне розуміння авторського задуму, зреалізованого в образах та картинах «Лісової пісні», з’ясувати їхнє значення, допомогти учням розкрити образи твору, розширити й закріпити поняття про художній образ;

розвивати творчу уяву, навички ідейно-художнього аналізу драматичних творів, уміння характеризувати й зіставляти образи, визначати засоби характеротворення, проводити аналогії з реальним життям; сприяти розвитку комунікативних умінь;

виховувати потяг до прекрасного, гуманістичні ідеали, любов до природи, культуру почуттів, прагнення до творчої самореалізації особистості.
Цілі уроку
Учні знатимуть: засоби характеристики героя художнього твору, поняття

«Художній образ».


Учні вмітимуть: характеризувати образи драми, добирати цитати для характеристики та підтвердження власних думок, висловлювати власне ставлення.
Тип уроку: формування умінь і навичок на основі знань.
Обладнання: пам’ятка-опора, асоціативні схеми
Методи, прийоми і форми роботи: вікторина, гра «Тіньовий театр», робота в групах, евристична бесіда, робота з асоціативною схемою, прийоми «Асоціативний кущ», «Гронування», «Сенкан».
Структура уроку

І.З’ясування емоційної готовності учнів до уроку.

ІІ. Перевірка домашнього завдання.

ІІІ. Актуалізація опорних знань.

ІV.Мотивація навчальної діяльності.

V.Вивчення нового матеріалу.

VІ.Застосування нових знань у процесі практичної діяльності.

VІІ.Підсумок.

VІІІ.Рефлексія та оцінювання діяльності.

ІХ.Домашнє завдання.



Хід уроку
І.З’ясування емоційної готовності учнів до уроку

ІІ. Перевірка домашнього завдання

IІІ. Актуалізація опорних знань

  1. Гра «Тіньовий театр»

(На дошці висить портрет, закритий папером. За цитатною характеристикою учні відгадують героя)

  • «Дуже молодий хлопець, гарний , чорнобривий, стрункий, в очах є щось дитяче…»

( Лукаш).

  • «…Як дівчина..ба ні , хутчій, як панна,бо руки білі , і сама тоненька.»

(Мавка)

  • « Уже старий чоловік, поважний і дуже добрий з виду..»

(Дядько Лев).

  • «Молода повновида молодиця, у червоній хустці…намисто дзвенить дукачами на білій пухкій шиї..»

( Килина)

  • «Їм така невістка не до мислі…

Вони не люблять лісового роду…»

( Мати).



  1. Вікторина «Хто й про кого говорить?»

(Портретні риси та характеристики устами персонажів драми.)

  1. «А чом же в тебе очі не зелені?»

  2. «У тебе голос чистий, як струмок…»

  3. «Чудна у тебе мова, але якось так добре слухати…»

  4. «Ся жінка хижа, наче рись.»

  5. «То було таке покірне, добре, хоч прикладай до рани…»

  6. «Уже таких відьом, таких нехлюй, як ти, світ не відав!»

  7. «Не можеш ти своїм життям до себе дорівнятись.»

  8. «Я не люблю її – вона лукава, як видра.»

  9. «Тобі б усе ганяти по шурхах з приблудою, з накидачем отим!»

  10. «Ну, вже й невісточка! І де взялася на нашу голову?»

  11. «Бач, їм така невістка не до мислі… Вони не люблять лісового роду…»

  12. «Ой, як же плаче серце по тобі, єдиний друже мій!»


IV. Мотивація навчальної діяльності

  1. Оголошення теми, мети.

  2. Визначення загальних цілей.




  • Мені цікаво було б з’ясувати….

  • Хочу навчитися….

  • Сподіваюся відкрити для себе щось нове про….

  • Хочу поглибити знання з ….


V. Вивчення нового матеріалу

1. Вступне слово вчителя

Понад 100 років «Лісова пісня» чарує читачів та глядачів. На попередньому уроці до цього мистецького шедевру прилучилися душею й ви, шановні десятикласники. Ми з вами прослідкували фольклорно-міфологічну основу сюжету, розкрили проблематику твору, досліджували художній текст. Та кожне прочитання « Лісової пісні» викликає нові відчуття, нове бачення, і в кожного – своє.

Леся Українка в «Лісовій пісні» проспівала «гімн вільній душі» нечуваної сили й краси. Вона створила систему персонажів, у які вклала свої думки, поривання. Саме через образи, їх вчинки, мову проявляється неповторна індивідуальність поетеси.

А зараз звернемося до сторінок прекрасної драми-феєрії «Лісова пісня».



  1. Робота в групах. Клас поділений на групи, кожна з яких отримала завдання. На парті лежить орієнтовний план характеристики художнього образу персонажа ( пам’ятка-опора).

  2. Теорія літератури

Художній образ — це складна мистецька форма відображення дійсності. У ньому поєднуються: дійсність з неповторною індивідуальністю художника; загальне з індивідуальним (таке злиття в мистецтві має назву типізації, типізація передбачає виділення основного, яке виражається в неповторно індивідуальному); емоційне з раціональним; правда з вимислом (вимисел — це не довільне вигадування того, чого нема й не було, це поєднання в певній часовій і логічній послідовності того, що художник зібрав у самому житті; це те, що могло бути). Художньому образу властива умовність.
Образи — це конкретно-чуттєве художнє змалювання людської особи (образи-персонажі), предмета (образи-речі), явища природи (образи-пейзажі).
Памятка-опора
Орієнтовний план характеристики

художнього образу-персонажа
Вступ. Місце персонажа в системі образів твору.

Головна частина. Характеристика персонажа як певного соціального типу.

1. Соціальне й матеріальне положення.

2. Зовнішній вигляд.

3. Своєрідність світосприйняття і світогляду, коло розумових інтересів, схильностей та навичок:

а) характер діяльності та основних життєвих прагнень;

б) вплив на оточуючих (основна сфера, види й типи впливу).

4. Область почуттів:

а) тип ставлення до оточуючих;

б) особливості внутрішніх переживань.

5. Авторське ставлення до персонажа.

6. Які риси особистості героя виявляються у творі:

а) за допомогою портрета;

б) в авторській характеристиці;

в) через характеристику інших дійових осіб;

г) за допомогою передісторії або біографії;

д) через ланцюг вчинків;

е) у мовній характеристиці;

ж) через «сусідство» з іншими персонажами;

з) через навколишнє оточення.

Висновок. Яка суспільна проблема привела автора до створення такого образу.
І група

За планом охарактеризувати образ Мавки:


  1. Місце Мавки в системі образів «Лісової пісні».

  2. Риси характеру героїні.

  3. Прийоми змалювання образу:

а) Як розкривається характер Мавки в її вчинках, у стосунках з іншими

персонажами?

б)Як характеризує Мавку любов до Лукаша?

в)Портретні риси як засіб розкриття душевної краси героїні.

г)Роль пейзажу в розкритті психологічного стану Мавки,мовна характеристика образу.


  1. Ставлення Лесі Українки до своєї героїні.

  2. Значення образу Мавки для розуміння ідейного змісту твору.

Прийом « Асоціативний кущ»

Скласти асоціативний кущ «Риси характеру Мавки»(Додаток 2).



ІІ група

За планом охарактеризувати образ Лукаша

1.Позитивні задатки в характері, творча обдарованість Лукаша.

2. Вплив дядька Лева на формування кращих рис у характері юнака.

3.Негативний вплив на Лукаша його оточення та обставин життя.

4.Зближення з Мавкою – перемога світлого й благородного

в характері героя.

5.Причини трагедії Лукаша.

6.Ідейний зміст образу.

Скласти асоціативну схему « Риси характеру Лукаша» ( Додаток 3).
ІІІ група

За планом розкрити символічність образу дядька Лева


  1. Місце дядька Лева в системі образів драми «Лісова пісня».

  2. Безкорисливість – провідна риса характеру.

  3. Художні засоби розкриття характеру персонажа.

а) Зображення дядька Лева в його діях і вчинках.

б) Портрет дядька Лева.

в) Показ взаємин дядька Лева з іншими персонажами та їхнє судження

про нього.

г) Мовна характеристика персонажа.


  1. Дядько Лев – реалістичний образ мудрого й щирого селянина-трудівника.

Прийом «Гронування »

Скласти асоціативне гроно до образу дядька Лева (Додаток 4).


ІV.група

План


  1. Мати Лукаша – скупа, заздрісна жінка.

  2. Килина – хитра, підступна, нещира молодиця.

  3. Нестримний потяг до збагачення.

  4. Дрібновласницькі інтереси.

Скласти асоціативну схему характеристики образів матері й Килини й проаналізувати (Додаток 5).


Повідомлення про роботу в групах
VІ.Застосування нових знань у процесі практичної діяльності

Бесіда

  1. Як через образ Мавки письменниця розкриває мрію про красиву, щиру, обдаровану, волелюбну людину, утверджує думку, що людина – творець краси?

  2. Яку ідею вклала письменниця в невмирущий літературний образ Мавки?

  3. Яким чином у драмі розкривається роздвоєність духовних поривань Лукаша, його вагання між мрією та буденщиною, між поезією та прозою життя?

  4. Який образ – Мавки чи Лукаша – ви вважаєте трагічнішим?

  5. За яких обставин зародилося почуття Мавки й Лукаша? Чи можливе було взагалі продовження стосунків між Лукашем і Мавкою? Обгрунтуйте свою відповідь.

  6. Чи є у драмі, крім Мавки, образи гармонійних людей?

  7. У чому полягає символічність персонажів Мавки й дядька Лева?

  8. Чому мати Лукаша і Килина не мали щастя самі й не могли дати його іншим?

  9. Як за допомогою образів матері Лукаша та Килини письменниця зображує їх духовне обмеження?

VІІ. Підсумок

  1. Прийом « Сенкан»

Скласти сенкан про Мавку й Лукаша ( за варіантами)

Мавка.


Красива, романтична.

Дивує, кохає, зберігає.

Символ мрії, поезії, благородства.

Романтик.

Лукаш.

Безвольний, нерішучий.



Грає, кохає, зраджує.

Буденність перемагає над талантом.

Реаліст.
VІІІ.Рефлексія та оцінювання діяльності

Заповнити анкету

1.Чи задоволений ти результатом своєї роботи, процесом уроку?

Чому?


2.Що ти зрозумів і дізнався нового?

3. Що найбільше здивувало? Що не сподобалося? Чому?

4. Чи досягнув ти поставленої мети?

5.Які нові запитання з’явилися в тебе?



ІХ.Домашнє завдання

Скласти асоціативний твір-образ «Мавка» або «Лукаш», виписати описи природи, визначити художні засоби.



Індивідуальне завдання: підготувати повідомлення про дуб, вербу як символи, про неоромантизм як літературний напрям

  1   2   3


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка