Тема. Г. К. Андерсен. «Соловей». Краса живої природи і вміння розуміти, шанувати й любити її. Мета



Скачати 69.76 Kb.
Дата конвертації03.03.2016
Розмір69.76 Kb.
Тема. Г.К.Андерсен. «Соловей». Краса живої природи і вміння розуміти, шанувати й любити її.

Мета: познайомитися з казкою, порівняти живого і штучного солов’я, показати красу живої природи, силу справжнього мистецтва, розвивати навики аналізу тексту, уміння вибірково переказувати текст, логічно мислити; виховувати любов до рідної природи, уміння помічати її поряд, прививати любов до української народної творчості, вчити розуміти справжню красу.

Матеріали: портрет Г.К.Андерсена, казка «Соловей», збірки казок письменника, збірка Г.Ф.Романішина «Співочі птахи», буклет «Птахи», запис співу солов’я, запис уривка з «Щелкунчика» П.І.Чайковського.
Хід уроку

Ми приходимо у світ для того,

щоб збагнути красу, утвердити,

створити її.

В.О.Сухомлинський

І. Слово учителя.

Звучить запис уривка з «Щелкунчика» П.І.Чайковського.

Прислухайтесь! Ви чуєте ці чарівні звуки? Що ж це? Здається, хтось тихенько, навшпиньки йде по коридору. Все ближче, ближче. Ось зі скрипом відчиняються двері. Та хто ж це? Це знову до нас завітала казка. І вона не помилилася, адже ми на неї чекали. Яка ж це казка?



(Казка Г.К.Андерсена «Соловей») Діти записують тему уроку та епіграф у зошити.

Знову перед вами портрет видатного датського письменника Г.К.Андерсена, «короля казок». У столиці Данії Копенгагені, в Королівському саду, стоїть пам’ятник Г.К.Андерсену. а вхід у Копенгагенський порт охороняє скульптура Русалочки героїні твору уславленого датського казкаря.

У Оденсі є Сад Ганса Крістіана Андерсена, або Сад казки, де стоїть пам’ятник Казкарю і скульптура «Дикі Лебеді». Неподалік від старенького будиночка батьків письменника височить музей Андерсена. Ось як шанують казкаря на батьківщині.

Люблять Андерсена і в усьому світі, а також в Україні. 20 казок його перекладені М.Стариченком, перекладала його твори О.Іваненко.



  • А які ви знаєте казки Г.К.Андерсена?

(Огляд виставки казок Г.К.Андерсена)

Матеріал для вчителя.

Краса казок Андерсена відчувається в інтонації, чарівній простоті, у безмірній доброті ставлення до світу і людини, в умінні письменника з напрочуд простих предметів і подій створити казку. А головне полягає в тому, що Андерсена захоплює не стільки чарівний світ фей, ельфів, тролів і дивовижні повороти сюжету, скільки сама людина. Він, як справжній чарівника. Проникав у душу дитини, дорослого, простого садівника і знатного пана. Придворного вельможі чи імператора.

Навіть там, де Андерсен зустрічав недосконалу людину, він прагнув знайти в ній щось добре, бо вірив, що таке добро є в кожному. Андерсен оспівував боротьбу зі злом, людське щастя, все, що нас оточує і що маємо в собі, хоч не завжди помічаємо, а частіше бачимо його в інших. Усього цього навчило його життя. І не тільки природжений великий талант, а й любов до людей та нелегко прожиті літа сприяли становленню великого майстра-казкаря.

Ви вже знаєте, що доля Андерсена і справді була тяжкою. Та незважаючи на це він видав багато казок та історій. Це були дійсно історії, перетворені фантазією Андерсена в художні розповіді, що спонукають задуматися над сутністю людського буття. Подібно до народних сюжет казок Андерсена завжди побудований на боротьбі добра зі злом, а головна думка закликає до високих загальнолюдських ідеалів. Специфічним засобом казки завжди є чарівна фантастичність, але в Андерсена казкове невід’ємне від життя, породжене ним. Тут практично нема фантастичних перетворень за участю якогось чарівного предмета чи з волі чарівника. Він опоетизовує найпростіше в прозі буденності.

Колись у дитинстві малий Ганс запитав у тата, що таке казка. У відповідь почув: «Якщо справжня казка, то в ній прекрасно узгоджуються справжнє життя і те, до чого ми прагнемо». Такими й були твори Андерсена.

Коли Г.К.Андерсен писав казку «Соловей», перед ним стояв образ коханої жінки Йонні Лінд, шведської співачки, яку називали «шведським соловейком».



Отже, давайте звернемося до цієї казки, де розповідається про силу великого і справжнього мистецтва, спробуємо вияснити, чи всяка краса приносить радість і задоволення.

ІІ. Робота над змістом казки «Соловей».

  1. Де відбуваються події казки?

  2. Яким був палац імператора? Зачитайте уривок.

  3. Автор порівнює в казці красивість і красу. Доведіть, що спів солов’я був дійсно красивим. (Учні зачитують слова рибалки, кухарочки, мандрівників про спів солов’я).

  4. А як імператор довідався про солов’я?

  5. Перекажіть, як за наказом імператора знайшли птаха.

Словникова робота: пояснення нових слів з тексту.

  1. Якими автор показав придворних, чому вони вихваляли спів, якого ніколи не чули? (Підлабузники, вихваляли те, що похвалив імператор).

  2. Зачитайте опис солов’я. Чи таким його уявляли придворні? А яким? Намалюйте словесний портрет.

  • Давайте запишемо у зашити, яким був соловей (учні заповнюють першу колонку таблиці)

  1. А ви, діти, бачили солов’я? (Демонструється малюнок солов’я, учень виступає з повідомленням).


Повідомлення учня.

Хоча соловей є звичайним гніздовим птахом майже на всій території України, але побачити його в природі дуже важко. Це теплолюби вий птах, тому наприкінці літа він відлітає на південь, звідки в кінці квітня чи на початку травня повертається назад. Птах сторожкий. Улюбленим його місцем проживання є листяні ліси, гаї, густі хащі біля річок та озер, а також сади й парки. Дехто має солов’я за некрасивого птаха. Він стрункий, в нього високі лапки, тонкий дзьоб і великі чорні очі. Спинка рудувато-бура, горло і грудка світло-сірі з ледь помітними зеленими цяточками, черевце біле. Хвіст досить довгий, рудий. Пір’я м’яке, щільно прилягає до тіла. Соловей дуже моторний, спритний, пересувається по землі стрибками.

А голос його знає, мабуть, кожний. Пісня солов’я дуже різноманітна, звучна, з кількома окремими групами звуків («колінами»), які багато разів повторюються у певній послідовності. Особливо добре чутно тьохкання, голосний чистий свист і переливчасті трелі. Навесні співає цілу добу, але найінтенсивніше пізно ввечері і вночі.

Чарівним солов’їним співом людина захоплюється вже багато віків. Та не всі солов’ї однаково талановиті. Більшість співає посередньо, «стандартну» пісню, що складається з 4 – 5 колін. Вона швидко надокучає. Однак є й інша категорія цих птахів. Це – співаки-«композитори», їх пісня складається з 10 – 12 колін. Причому спів збагачується перестановкою за власним «розсудом» співака колін під час чергового виконання. Іноді, щоправда рідко, кількість колін у пісні досягає 14 -15. То вже справжня симфонія звуків. (Г.Ф.Романишин. Співочі птахи).

  1. Чи сподобався імператору спів солов’я? Зачитайте.

  2. Як ви думаєте, чому соловей відмовився від нагороди імператора?

  3. Як поставилися люди до солов’я? Чи відчув він себе щасливим у палаці? Чому? Зачитайте.

  4. Що було у пакунку, який отримав імператор? Зачитайте.

  5. Давайте порівняємо пташок. Штучний соловей – це теж витвір майстрів. (Учні у зошитах заповнюють другу частину таблиці)




Живий соловей

Штучний соловей

Маленька сіренька пташка

Простий вигляд

Маленьке горлечко


Дуже схожий на живого, але весь обсипаний діамантами, рубінами та сапфірами; виблискував сріблом та золотом; блищав, як обручка або брошка

Спів

Немов скляні дзвіночки дзвенять; співав, як сам хотів

Співав, як заведена шарманка

14.Чому соловей полетів з палацу?

15.Розкажіть, як шанували люди штучного солов’я? Чи подобався їм спів цієї пташки? Зачитайте.

16. Що трапилося з штучною пташкою?

17. Яка біда сталася з імператором? Зачитайте уривок.

18.Що врятувало імператора? Зачитайте.

19. А ви хочете послухати пісню, яка врятувала правителя? (Звучить запис співу солов’я).

20. Як ви гадаєте, це був просто соловей чи соловей-«композитор»? Чому?

21. Чому, на вашу думку, соловей повернувся до імператора?

22. Чому саме спів живого, а не штучного солов’я врятував правителя? Згадайте прислів’я: не все те золото, що блищить.

23.Яким був соловей? Чому він не захотів залишитися в палаці і про що попросив імператора?

Отже, справжнє мистецтво має бути вільне, воно говорить правду і рибалці, і імператору.

24. Давайте повернемося до запитання, яке прозвучало на початку нашої розмови: чи всяка краса приносить радість і задоволення? Згадайте, у яких ще творах ви зустрічали зображення різної краси. (О.С.Пушкін. «Казка про мертву царівну і сім богатирів»: зла мачуха і принцеса; Г.К.Андерсен. «Снігова королева»: Герда і Снігова королева).

Справжнє задоволення приносить краса, яка йде від серця, від душі.

25. У нашого народу соловейко теж у шані. Про нього говориться в загадках, прислів’ях, піснях. Назвіть прислів’я, загадки та пісні про солов’я, які ви знайшли та пригадали вдома. (Учні називають загадки, прислів’я, співають уривки з українських народних пісень)

ІІІ. Підсумок уроку.

Отже, ми сьогодні поговорили про красу живої природи, про силу справжнього мистецтва. В.О.Сухомлинський казав про красу так: «Ми приходимо у світ для того, щоб збагнути красую утвердити, створити її.

Краса – це радість нашого життя. Людина стала Людиною тому, що побачила глибину блакитного неба, мерехкотіння зірок, рожевий розлив вечірньої зорі, прозорий серпанок степових просторів, багряний захід перед вітряним днем, тріпотіння марева над горизонтом, сині тіні в кучугурах снігу, журавлину зграю в голубому небі, відблиск сонця в міріадах крапель ранкової роси, сірі нитки дощу в похмурий день, фіолетову хмаринку на бузковому кущі, ніжне стебельце і голубий дзвіночок проліска – побачив і, здивований, пішов по землі, створюючи нову красу. Зупинись і ти в здивуванні перед красою – і у твоєму серці розцвіте благородство».

Андерсен поєднував у своїх казках реальне життя і мрію, вчив нас бути кращими, вдосконалюватися. Отож, давайте придивимося уважніше до того, що нас оточує, прислухаємося, як казав російський поет М.Рилєнков:

Здесь мало увидеть,

Здесь нужно всмотреться

Чтоб ясной любовью

Наполнилось сердце.

Здесь мало услышать,

Здесь вслушаться нужно,

Чтоб в душу созвучья

Нахлынули дружно.



Давайте і ми будемо Людьми, які помічають красу оточуючої природи, красу, яку створили інші люди (вдома, у класі, в школі, у місті) і самі творитимемо красу. Тоді ми дійсно будемо достойні цього почесного звання – ЛЮДИНА.

ІУ. Домашнє завдання: зробити невеликий опис улюбленого куточка рідної природи.


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка