Тема. Хліб – це будні й свята, хліб – це життя основа… Мета



Скачати 129.4 Kb.
Дата конвертації19.02.2016
Розмір129.4 Kb.
Тема. Хліб – це будні й свята, хліб – це життя основа…
Мета. Познайомити учнів з особливим ставленням нашого народу до хліба як до одного з символів України, правилами хлібного етикету, наголосити на необхідності чесно заробляти свій хліб, розвивати пізнавальні інтереси школярів, виховувати повагу до праці хліборобів, бережне ставлення до хліба.
Обладнання. Плакати «Традиції української родини», «Правила хлібного етикету»,

ілюстрації, рушник, коровай, паляниця, буханець, інші хлібні вироби, мудрі народні вислови, мультимедійна дошка та проектор, відеоролик «Пісня про хліб», аудіозаписи «Хліб і сіль» та «Мамин хліб».


Епіграф уроку: Хліб – усьому голова (приказка)
Хід виховного заходу
Звучить пісня «Хліб і сіль», учениця виносить на рушникові коровай.
Учень. ХЛІБ

Що є найкраще як хліб на столі?

В ньому є сила, родючість землі,

Вдячність,

прибуток,

здоров`я і лад,

Батькова хата, заквітчаний сад.

Хлібом і сіллю стрічаєм гостей,

Краєм дорогу, шануєм людей,

Хліб уособлює мирне життя,

Радість дитинства і шлях в майбуття.

На скатертині лежить коровай -

Сонця і степу духмяний розмай.

Знову збереться навколо родина:

Ось воно щастя -

«Не хлібом єдиним!»



Вступне слово вчителя.

Що може бути смачніше за хліб?! Інколи окраєць хліба солодший за мед. Кожний рік від зерна до колосу приходить він до нас здалеку, з героїчного минулого Батьківщини, наш сьогоднішній хліб.


Складання асоціативного куща.

Запитайте себе: що ви знаєте про хліб? Як ростили його в давні часи? Як збирали по зернинці, щоб кинути в землю, яка ще не охолола від війни? Як віддавали за нього життя у страшні часи лихоліть? Як боролись за хліб у нинішню негоду, як збирали його, не жаліючи себе, вдень і вночі? Якими зусиллями мільйонів людей прийшов у наш дім сьогоднішній хліб?


Ведучий.

Хліб – усьому голова. Здавна живуть ці слова в народі, вражаючи простотою, зітканою з людського досвіду образністю. Так, хліб – це головне, без чого не можна уявити могутність держави. Хліб – годувальник, хліб – воїн, хліб – будівник.


Ведуча.

І коли дивишся на золоті розливи нив, завжди із вдячністю згадуєш людей, що тяжко працюють на землі, вирощуючи зерно, майстрів великого хлібного цеху країни. Недарма свята свої хліборобські люди увінчують гаслом: «Слава рукам, що пахнуть хлібом!», а тих, що ростять його, шанобливо називають хліборобами.


Учень. А чому так радість сяє

У очах діток малих?

Бо сьогодні – день Врожаю,

Коровай гостює в них!



Учениця.

Він, шишкастий і рум’яний,

Ліг на шитий рушничок.

А на тому короваї –

Солі білої дрібок.

Учень.

І калини грона повні

Червоніють для прикрас…

- Короваю, гість шановний,

Звідкіля прийшов до нас?

Учениця.

І сказала перша Оля:

- Коровай прийшов із поля.

Це не тільки коровай, -

Це – колгоспний урожай!

Учень.

- Коровай, - сказав Борис, -

Під дощем і сонцем ріс.

Пахне сонечком він красним

І промінням теплим, ясним.

Учениця.

Пахне полем, колосками

Цей хороший коровай.

В ньому – труд і тата, й мами,

Що збирали урожай…

Працьовитими руками

Пахне красень-коровай!

М.Познанська



Слово вчителя.

Сотні тисяч слів у нашій мові, але на першому місці одне – ХЛІБ.

Хліб – це життя. Недарма в давньоруській і сучасній українській мові хліб називається «жито». А «життя» і «жито» – слова одного кореня.

З давніх часів прийшли до нас мудрі прислів’я і приказки про хліб. Давайте пригадаємо їх.


Робота у групах. Учні складають народні вислови із двох частин:


  1. Хліб на столі –

Бог у хаті

  1. Хліб – батько, вода – мати, з хлібом і

стіл – престол, і хата – багата

  1. Коли є хліба край,

то й під вербою – рай

  1. Не вчи вченого

їсти хліба печеного

  1. Найсмачніший хліб

од свого мозоля

  1. Не ми хліб носимо,

а хліб нас

  1. Не вмієш пекти хліба,

будеш пекти раків

  1. Їж хліб із сіллю і водою,

живи правдою святою

  1. З хлібом і пісня миліша,

і хата тепліша

  1. Хліб житній –

батько рідний

  1. Нема хліба без роботи,

а роботи без хліба

  1. Свій хліб ліпший

від чужого калача

  1. Перший кусок хліба кращий і

смачніший, ніж другий

  1. Риба – вода, ягода – трава,

а хліб – усьому голова

  1. Будеш без діла –

лишишся без хліба


Загадки про хліб

1. По них ходять, їх засівають, зрошують. (Поля)

2. Одне кинув – цілу жменю взяв. (Зерно)

3. Маю жовтий вусок, запашний колосок, буде з мене мука й паляниця м’яка.



(Пшениця)

4. М’яли, били і місили, і качали, і ліпили, залишили підрости, щоб рогалики спекти.



(Тісто)

5. Відгадай загадку: кину її в грядочку, нехай моя загадочка лежить до весни.



(Озимина)

6. Ноги на полі, середина надворі, голова на столі. (Корінь, стебло, зерно)

7. У хлів іде без шкіри, а виходить із шкірою. (Хліб у піч та з печі)

8. Б'ють мене, товчуть, ріжуть, а я все терплю, усім добром плачу. (Хліб)

9. Маю жовтий вусок,

Запашний колосок.

Буде з мене мука,

І хлібина м'яка. (Колосок)

10. Лежить мужичок в золотім піджаці

Підперезаний, та не поясом,

Не підіймеш, сам не встане. (Сніп)

11. Живим зерном народжений,

Живу я на землі.

Щодня рум’яним сонечком

Я сходжу на столі. (Хліб)

12. Залізний кінь,

В животі вогонь.

Сіна не просить,

Паше, сіє, косить. (Комбайн)

13. Народився із землі,

Зарум’янивсь на вогні

І з’явився на столі

До борщу тобі й мені. (Хліб)

14. Довгі вуса маю,

Але їх не підстригаю,

бо на сонці дозріваю,

Коли прийде час

Всім збирати урожай -

Буде з мене добрий коровай. (Колосок)

15. Хто в дальню путь без нього йде,

либонь, голодний там буде.

І як узяв його з собою, -

Будеш ти запивати водою. (Хліб)

16. Дивні скарби вона має,

Їх від ледаря ховає.

А хто любить працювати,

Сил для неї не шкодує,

Тих вона, мов рідна мати,

Одягає і годує. (Земля)

17. Виріс у полі на добрій землі,

місце почесне зайняв на столі. (Хліб)
Слово вчителя.

Мало у світі цінностей, котрі, як хліб, ні на день, ні на годину не втрачали б свого значення. У всіх народів в усі часи хлібові поклоняються. Його не порівняти ні з якими багатствами. Хліб українці називають „Святим”, „Божим даром”, „Годувальником”, „Батьком”, „Головою”, „Розпорядником”. Без хліба в Україні не обходиться жодна важлива подія. Особлива повага виражалася в тому, що сіячі виходили в поле у чистих сорочках. А перший коровай пекли з муки першого змолу і їли разом. Клали щойно спечений хліб на рушник, а хлібний дух ішов кімнатою…


Учень.

Коли мати хліб пекла,

У хаті

Сонячно ставало і врочисто -



Рушники, мов голуби крилаті,

З висоти зліталися на тісто.

Коли мати хліб пекла,

Співала


Всі пісні, які вона любила.

Може, пісня хліб благословляла,

Може, в пісню йшла від хліба сила.

Коли мати хліб пекла,

Ми, діти,

Поумивані сиділи і тихенькі…

Починали, мабуть, розуміти

Нероздільність

хліба,

пісні


й неньки.

М.Нагнибіда



Звучить пісня «Мамин хліб»
Ведучий.

Хлібом-сіллю ми вітаємо друзів, бо здавна український народ славився своєю гостинністю. «Веселий гість – дому радість», – говорили чи не в кожній оселі. Найгостинніше, найпривітніше «хліб-сіль» значить таке: розділи зі мною хліб, скуштуй хліба нашого, приєднуйся до столу, життя мого дому і нехай завжди буде у тебе і хліб, і сіль, нехай в домі твоєму буде ситість, мир і радість.



Ведуча.

Найдавніший і найважливіший символ української обрядовості – це також хліб. Без короваю немає в нас весілля. Він символізував гідність, достаток, красу молодих. До сьогодні при виготовленні короваю, дотримуються звичаїв, що прийшли із сивої давнини.



Ведучий.

Вся історія нашого народу пов’язана з історією хліба, з мистецтвом його сіяти, вирощувати, косити, молотити, молоти, розчиняти тісто, пантрувати, як воно сходить, пекти, а коли хочете, то й ґречним, вихованим ще з дитинства умінням його їсти.



Ведуча.

Хліб був мірилом життя та культури. Святість і пошана до хліба передавалася з покоління в покоління дітям і онукам. Шана до Хліба закріпилась у народних звичаях. На покуті під образами, що є в хаті священним місцем, колись завжди лежала на столі покрита рушником паляниця. В українській родині змалечку привчали берегти хліб.


Традиції української родини

1) Хліб ріж тільки у руках – лівою тримай паляницю, а правою – ножа.

2) Відрізавши шматок, буханець не став догори ногами.

3) Скибочку, що впала додолу, підніми, поцілуй та поклади край столу (у хліба ж бо ніжки короткі, впаде зі столу і може ніколи більше туди не повернутися).

4) Ніколи не кажи про хліб, що він поганий, говори: невипечений, сирий, глевкий підгорілий, зачерствілий.

5) Не залишай недоїденим шматок хліба, бо сили твоєї убуде.

6) Ніколи не викидай крихти на сміття – віддай птахам…

7) Знайдений на дорозі окраєць хліба потрібно обтрусити і покласти на високому місці для пташок.


Вчитель. Хліб супроводжує нас все життя. Ми настільки звикли до нього, що навіть не задумуємось над питанням як правильно їсти хліб. Хліб, насправді, делікатний продукт, і їсти його теж треба вміти. Існують певні правила хлібного етикету.
Правила хлібного етикету

1. Хліб ніколи не беруть виделкою - його слід брати рукою.

2. Не кожен знає, що їдять хліб маленькими шматочками, для цього від цілого шматка відламують маленькі над своєю тарілкою.

3. Існує спеціальна пиріжкова тарілка, куди потрібно класти хліб із загальної тарілки для хліба. Тут же, в пиріжковій тарілці, прийнято намазувати хліб маслом (ікрою тощо).

4. Бутерброди беруться руками. Якщо вони приготовані для закуски, то їдять їх із допомогою ножа і виделки.

5. Не можна кришити хліб в тарілку, для того щоб збирати ним соус з тарілки.

6. І в завершення "золоте" правило поєднання хліба з іншими продуктами: продукти з великим вмістом жиру слід істи з житнім хлібом, а пісні продукти - з пшеничним. Овочі і зелень ідеально смакують із будь-яким видом хліба.
Вчитель. Отже, Хліб – це найвища Святість. Хліб – це є символ Сонця, символ єдності Роду.
Учень.

- Хліб чесно вчіться здобувати,

Умійте й крихту шанувати, -

З маленства мати науча…

Крізь все життя

Нам дзвонить колос,

Крізь всі літа нам чути голос

І матері, і сівача.



Учениця.
Той вічний голос – заповітом

В серцях у нас,

Над нашим світом,

Сузір’ям нашим у путі…

І чесний хліб, і рідна мати…

Хіба їх можна роз’єднати

Хоч на хвилинку у житті?

М.Нагнибіда



Слово вчителя.

«Хліб – це казка й реальність, хліб – це пісня і сила, хліб – це совість моя», - проголошував А.Сійг.

Скільки коштує хліб? Нема йому ціни. Бо хліб – це життя. Хліб у народі називають святим. Хліб – одвічна турбота, мрія людини. Це символ не просто добробуту – символ мирного життя. Коли він зникав, неодмінно приходило лихо.
Учень.

… Птахи на землю падають голодні,

Голодне сонце вистигло в імлі.

Неначе у вулкановій безодні,

Клекоче гнів у людях на землі.

Налякано спливає в ріках риба,

Торкаючи холодні кораблі…

В країні, що не має досить хліба,

Ракети приростають до землі.

В країні негодованих народів

Зростають діти кволі та малі.

Коли земля втомилася й не родить,

Тривожно жити на землі.

Ми все це перейшли.

Чужих вражає,

Що живучи на воєн лютім тлі,

Так вірили ми в тебе, наш врожаю,

І так творили спокій на землі.

Тож славним будь, врожай смагляволиций,

Похитуй нас на золотім крилі,

Даруй нам хліб для столу і для міці

І залишайся з нами на землі!..

В.Коротич

Інсценізація. Дівчина, одягнена бабусею, і хлопчик, одягнений дідусем, ведуть розповідь.
Бабуся. Не раз в Україні вершив свою чорну справу лютий голод, коли сім’я не мала чого їсти, не було ні крихточки хліба, ні картоплі чи бурячка, ні морквинки, ні зернинки. Та навіть лободу на городах було всю з’їдено. Затихла в Україні ніжна і чарівна пісня, перестав лунати сміх, навіть посмішка зникла з людського обличчя. Рот кривився від страшної муки, від голоду. Люди пухли без їжі і вмирали: старі, малі, молоді, бо не було хліба на такій родючій українській землі...
Дідусь. Це було в минулому столітті, у 1933 році. Українців хотіли винищити голодом. Цілими сім’ями, цілими селами вимирали люди страшною, лютою і повільною смертю — від голоду. І ніякої думки більше не могло бути у головах людей, окрім як про хліб. Ні про що тоді людина не може ні думати, ні мріяти, ні мислити — лише про хліб. Це була людська трагедія. Її назвали Голодомор. Цю трагедію народ добре запам’ятав, зберіг у своїй пам’яті й передає від покоління до покоління. Тому сьогодні ми повинні про це згадати і берегти хліб наш насущний, цінувати його та людську працю.
Бабуся.

Вічна опора у небі, на морі і суші.

Хлібе єдиний для всіх поколінь і світів —

День мій грядущий, день проминулий і сущий

Благослови. І освяти. І освіти.
Дідусь.

Образу хліба вклонімося. Праці й людині —

Високочолому сіятелю землі.

Істинно, люди: живемо не хлібом єдиним.

Істинно так... коли маємо хліб на столі.

(Борис Олійник)


Учениця.

Ясноокі хлопчиська,

Вам легко усе далося!

Вам на цілому світі

Все здається ясним.

Білі руки у вас,

Красиве м’яке волосся,

І дитячі-дитячі,

Волохаті плюшеві сни.

Ви засвоїли зразу:

Масло – це так і треба,

Скибки вчорашнього хліба

Віддавати слід голубам.

Ви ніколи не бачили

В білих шрапнелях неба,

І земля не ховала вас,

Від осколків ряба…

Дай вам, Боже, здоров’я!

Нехай вам завжди здається,

Що в безхмарному світі

Живете й працюєте ви.

Вам не треба знати,

Як тонесенький пульс б’ється

У дитячій долоні,

Що затиснула хліб черствий!

В.Коротич



Слово вчителя.

Хліб - це саме життя.   Його духмяність дарує сподівання. І навіть суха скоринка будить силу в людині. Возрадуйся йому, віддай шану тим, хто зростив його, зібрав, змолов. Хай буде хліб завжди, свіжий і святий. Хай ніколи не черствіє, бо, як кажуть, коли черствіє хліб, то черствіють душі.

Нехай ніколи не простягнеться дитяча рука з словами-проханням: «Христа ради, хліба!..» Хай в кожній оселі завжди вдосталь буде його.
Виходять в українському вбранні діти і завершують свято.
1 учень.

Їж, сину, хліб і поважай людину —

Вона творець усіх наземних діл.

Цей хліб, що я приніс із магазину,

Вона дала, щоб ти набрався сил.
2 учень.

В житті свій власний голос треба мати,

Щоб колосом налитим він дзвенів.

І щоб ніхто не міг тобі сказати,

Що ти даремно хліб насущний їв.

(Олександр Будаш)


3 учень.

І хліб, і труд — не байду́жі зустрічні,

Дороги їх — поруч, одна в них судьба.

Бо труд без хліба — трагедія вічна,

А хліб без труда — віковічна ганьба.

(Валерія Гуртовенко)


Відеоролик «Пісня про хліб»
По закінченню виховної години присутніх пригощають короваєм, іншими хлібними виробами, відбувається обговорення почутого.

Джерела:

1. «Веселка». Антологія української літератури для дітей у трьох томах. Т. другий: твори радянського періоду. Поезія. Для мол. для серед. шкіл. в. / Упоряд., передм., біограф нариси Б.Й.Чайковського; Худож. оформл. І.М.Гаврилюка.- К.: Веселка, 1984.

2. Ковальчук.О.О. Ти споконвіку на покуті, хлібе, у нас // Позакласний час. – 2007. – №2.

3. Ковтун В.А. Найдорожчий за все золото світу // Позакласний час. – 2002. – №10.

4. Скуратівський В. Берегиня. – К.: Радянський письменник, 1987.

5. Сухомлинський В. Батьківська педагогіка. – К.: Радянська школа, 1978.

6. Філіпчук В.І. Образу хліба вклонімося // Позакласний час. – 2002. – №18.

7. Чегодар І.В. Хліб наш насущний // Позакласний час. – 2003. – №9.



8. Джерела Інтернету:

www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id.

http://vinec.org.ua/

krasotkina.com/.../Святий%20хліб.html




База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка