Тема. Хвалиться обновою срібною, шовковою радісна зима Зінтегровані елементи



Скачати 213.13 Kb.
Дата конвертації05.03.2016
Розмір213.13 Kb.

Тема. Хвалиться обновою срібною, шовковою радісна зима

Зінтегровані елементи:


Читання (Я.Щоголів «Зимовий ранок». М.Рильський «Зима»);

Я і Україна (Зима у неживій природі);

Трудове навчання (Виготовлення витинанок. Сніжинки).

Мета:


♦ вчити учнів правильно, виразно читати поетичні твори,аналізувати їх; зв’язно висловлювати свої думки; збагачувати словниковий запас; дати уявлення про характерні ознаки зими у неживій природі, розширювати читацький кругозір дітей, встановлювати причинно-наслідкові зв’язки в природі,

♦ розвивати допитливість, кмітливість, зв’язне мовлення, спостережливість, творчу уяву, любов до природи;

♦ прищеплювати прагнення до прекрасного, виховувати любов до краси рідної природи.

Хід уроку



І. Мотивація навчальної діяльності. Повідомлення теми уроку.

Лунає мелодія «Танець сніжинок» (Під супровід музики підготовлені діти читають вірш).


На дошці уривок вірша Миколи Вороного «Сніжинки»:


Білесенькі сніжиночки,

Вродились ми з воді.

Легенькі, мов пушиночки,

Спустилися сюди.

Ми хмарою носилися

Від подиху зими

І весело крутилися

Метелицею ми.

Тепер ми хочем спатоньки,

Як дітоньки малі.

І линемо до матінки,

До любої землі...

- За вікном – чарівна красуня-зима. Краса зимової природи надихала поетів, композиторів, художників. За допомогою пензля, художнього слова, музики вони яскраво і точно передають образи і зимового ранку, і засніженого саду, і поля. Отже будьте пильними і спостережливими, вирушаймо у світ зимової краси і зимових див. Сьогодні, діти, нас чекає зустріч з прекрасним, цікавим, дивовижним світом неживої природи.

- Тема нашого уроку «Хвалиться обновою срібною, шовковою радісна зима».

- Про зиму-чарівницю, про прекрасні її картини природи піде мова на уроці.

- А чи можемо ми побачити, почути, відчути природу взимку? (Діти висловлюють свої думки).

- Коли за календарем почалася зима? Назвіть зимові місяці.

- Поясніть, будь ласка, чому перший місяць зими названо грудень? А другий – січень? Третій – лютий?


  • Скажіть, як змінилася природа з приходом зими?

  • Як сонечко світить узимку?

  • Як змінилася висота сонця над горизонтом?

  • Як день змінився? А ніч?

  • Яке повітря? А які дерева?

  • Що з річкою стало взимку? Чому?

  • Які ще явища природи ми зараз спостерігаємо?

  • Як ви розумієте, чим може похвалитися зима?(срібним інеєм, білим пухнастим снігом, прозорим льодом, морозним повітрям)

ІІ. Основна частина

1. А які загадки про зиму ви знаєте? (Діти декламують загадки про зимові явища природи).

Стало біло навкруги –

Я розтрушую сніги,

Наганяю холоди,

Воду сковую в льоди,



В дружбі з дітьми я всіма.

Здогадались? Я - …(Зима)

Прийшла до нас бабуся у білому кожусі,

Поля причепурила – пухнастим снігом вкрила.

Вгадайте – хто вона, бабуся чепурна? (Зима)

Наша матінка-завія

Нас із сита всюди сіє,

А як сонце припече –

Ми струмочком потечем. (Сніжинки)

Хто малюнок на вікні

Уночі зробив мені? (Мороз)

Що тут сталося за нічку?

Де була раніше річка –

Від санчаток видно слід,

Все скував навколо … (Лід)

Як борошно, він білий-білий,

Здається, світ укриє цілий,

Все падає, все нароста,

На села сиплеться й міста,

На гори, на ліси, на ниви –

Пухнастий, легкий, блискотливий.

Лягає майже нам до ніг.

Із вати килим. Що це? (Сніг)

2. Опрацювання вірша Я.Щоголіва «Зимовий ранок»

1) Словникова робота (слова написані на дошці).

Зграя ганок кришталь блище

Лютий промінь холоднюча допіка



- Складіть із цими словами словосполучення

2) Виразне читання вірша вчителем.



  • З яким настроєм описує поет зимовий ранок?

  • Чому ранок здається поету веселим?

  • Які події відбуваються вранці? (Прочитайте)

  • Яким ви собі уявили зимовий ранок?

  • Як поет описує сніг? З чим він порівнює сніг?

3) Вправа на розширення кола читання.

Зи ми бли ще

Ра нок гра ків

Люблюворі тьми

Про міньзда лека

Дима рів кришталем


4) Повторне читання вірша учнями упівголоса.

- Яку саме зиму любить поет?

- Які ознаки зими згадуються у вірші? (Прочитайте)

5) «Відшукай рими»

Ранок – ганок, ворітьми – зими, промінь – гомін, блище – вище, допіка - здалека

- Уявіть себе художником. Теплі чи холодні кольори потрібні для зображення зимового ранку?

3. Перегляд презентації «Поетичні картини рідної природи» (Під час перегляду коментую кожну картину, називаю автора).

- Переглядаючи картини, будьте уважними, все запам’ятовуйте.

4. Бесіда після переглянутого.

- Чи сподобались вам картини?

- Які кольори використали художники під час створення картини? Яка картина вас вразила?

- Які назви картин ви запам’ятали?

ІІІ. Фізкультхвилинка.

Пада, пада, пада сніг

І лягає біля ніг.

Вітерець легкий літає

І сніжинки піднімає.

Ось вони усі гуртом

Закружляли за вікном.

Ми також часу не гаєм,

Разом з ними покружляєм,

Підіймемось вгору всі

І присядем до землі.

Потім знову покружляєм.

І за парти посідаєм.

ІV. Робота з народним календарем.

- Працюючи над проектом «Народний календар», ви збирали перлини народної мудрості – прислів’я та народні прикмети.



- Назвіть прислів’я про зиму.

  •  Сонце блищить, а мороз тріщить.

  •  Літо запасає, а зима з’їдає

  •  То сніг, то завірюха, бо вже зима коло вуха.

  •  Багато снігу – багато хлібу.

  •  Добрий той сніг, що вчасно ліг.

  •  Грудень землю грудить, а хату студить.

  •  Прийшов грудень, приніс студень.

  •  Січень наступає – мороз людей обнімає.

  •  Лютий – місяць вітрів і кривих шляхів.

  • У лютому зима з весною зустрічаються.

- А які народні прикмети ви знаєте?

• Якщо зима морозна і суха, то літо – спекотне.

• Якщо в листопаді не облетить листя з дерев – зима мусить бути довгою.

• Буде сильний мороз, якщо побачите в одному дуплі дві білки.

• Якщо ворона сідає на верхівку дерева, буде холодно.

• Якщо в лютому багато днів з інеєм, то добре вродить пшениця.

- Молодці, діти! Ви добре обізнані в народному календарі.

2) Вправа на відновлення прислів’їв (Кожному даю завдання, в якому діти повинні дописати початок або кінцівку прислів’я)

Взимку сонце світить,

Зимою деньок, як

Якщо снігом землю вкрито,

Грудень рік кінчає,

а мороз тріщить.

а зима з’їдає

– багато хлібу.

що вчасно ліг

- Поясніть зміст відтворених прислів’їв.

V. Опрацювання вірша М.Рильського «Зима»

1. Виразне читання вірша підготовленим учнем

- Яка ще пора року згадується у вірші, крім зими?

- Куточок якої землі описує поет?

- Прочитайте, які ознаки зими називає автор у вірші.

2. Вправа на розширення словникового запасу учнів


- Доберіть слова, протилежні за значенням до слів:

Любити (ненавидіти),

зима (літо),

старий (молодий),

веселий (сумний)

- Доберіть слова, близькі за значенням:

країна (рідна земля, Батьківщина),

веселий (радісний),

пахучі (запашні),

робота (праця),

завія (віхола)

VІ. Декламування віршів заздалегідь підготовленими учнями.


«Сніг іде» (М.Познанська)

Тихо, тихо сніг іде,

Білий сніг, лапатий,

Ми у двір скоріш підем,

Візьмемо лопати.

Ми прокинем зранку

Стежку біля ганку,

Вийде мама з хати

І почне питати:

- Хто ж це так доріжку

Вміє прокидати?

«Із сніжком ми дружимо» (В.Кленц)

Там, де поле, там, де луг,

Ходить завірюха,

Сипле сніг із рукавів

І морозить вуха.

Щоки полум’ям горять,

Та біжать малята,

Щоб везти із гірки сміх

На своїх санчатах.

Ти, вітриську, зупинись,

Йди із нами гратись,

На санчатах цілий день

Будемо кататись.

«Сніжинки» (С.Кузьменко)

Пролітають біленькі сніжинки

І сріблясто на сонці блищать.

Мамо, мамо, чому я сніжинки

Не умію ніяк упіймать?

Вже здається, що ніби й спіймаю,

А відкрию долоню: нема!

Лиш водичка з долоні стікає.

Лиш водичка в долоні сама.

Каже мама здивовано доні:

- А чи знаєшь, чому це так є?

Бо у тебе тепленька долоня,

А сніжок від тепла розтає.

І помислила доня хвилинку,

Рукавичку наділа свою.

- Мамо, - каже, - тепер я сніжинку

Вже напевно, напевно, зловлю!

«Сипле сніг» (І.Франко)

Сипле, сипле, сипле сніг.

Мов метелики сріблисті,

Сніжинки біленькі, чисті

Тихо стеляться до ніг.

Сипле, сипле, сипле сніг.

Сипле, сипле, сипле сніг.

Тихо, легко і спроквола

Покриває все довкола,

Ні стежок, ані доріг...

Сипле, сипле, сипле сніг.

Сипле, сипле, сипле сніг.

Все присипав – доли, гори,

Вже весь світ – мов біле море,

Біле море без доріг.

Сипле, сипле, сипле сніг.

VІІ. Підсумок уроку.

- Давайте ще раз згадаємо тему нашого уроку.

- З якими віршами ми познайомились на уроці? Хто їх автори?

- Що об’єднує ці вірші? А чим вони відрізняються?



VІІІ. Домашнє завдання.

- Дома вивчити напам’ять один із прочитаних на уроці віршів.



ІХ. Уявимо себе майстрами і відтворимо красу зимової природи, виконавши сніжинки в техніці витинанка.

1.Діти пояснюють значення слова витинанка.

2.Повторення правил безпечної роботи з ножицями

3.Виготовлення сніжинок – витинанок.

А тепер зробимо нашу класну кімнату по-зимовому казковою, вирізавши з паперу сніжинки.








Тема: Такий древній і сучасний Київ


Зінтегровані предмети:

Читання (Н.Забіла «Древній Київ»).

Я і Україна («Київ – столиця України»).

Образотворче мистецтво («Чарівні куполи соборів»).



Мета:

• дати уявлення про столицю нашої країни – Київ, ознайомити з історією виникнення міста;

• розвивати навички виразного читання, працювати над введенням нових слів у мовлення учнів;

• виховувати інтерес до історії рідного краю, бажання її вивчати.

Обладнання: фотоілюстрації Києва, малюнок старовинного Києва, книга «Повість минулих літ», портрет Нестора

Хід уроку



І. Організація класу.

Знову день почався, діти!

Всі зібрались на урок.

Тож пора нам починати.

Кличе в подорож дзвінок.

ІІ. Повідомлення теми і мети уроку

- Сьогодні у нас буде незвичайний урок. Ми помандруємо в одне старовинне місто України. А в яке, дізнаєтесь, коли ми до нього доберемось.

Тож гаразд, часу не гаєм

І в мандрівку вирушаєм.

- Щоб сісти у транспорт, відгадайте його назву.

Полотно, а не доріжка,

Кінь біжить-багатоніжка (Поїзд).

ІІІ. Перевірка домашнього завдання.

1. Бесіда


- Як називається наша країна? Якої ми національності?

- Що таке Батьківщина?

- Назвіть слова, близькі за значенням до слова Батьківщина (Вітчизна, Україна, держава, країна).

2. Декламування вірша А.Костецького «Батьківщина».


ІV. Розчитування.

1. Читання складів з таблиці.

- Тепер пересядемо на літак. Спочатку піднімаємось у небо, потім спускаємось на аеродром

А О У И І Е

СТР ВН

ЗВ ПР


ДР СЛ

ПТ ЧК


  • Перед нами найбільша річка України. Яку назву вона має? (Дніпро).

  • Перепливемо її на пароплаві.

чай ну рід кра

Вив ми леного ю



V. Основна частина.

1. Підготовча робота.


- Нарешті ми в Києві. (Вивішую на дошку плакат з текстом вірша М.Рильського).

Я стільки чув похвальних слів про Київ,

Такі захоплені чув голоси.

І це – не чемності самої вияв,

А лиш визнання справжньої краси.

- Багато легенд написано про заснування Києва. Першим описав історію Києва чернець Нестор у літописі, який називається «Повість минулих літ».


2. Декламування віршів учнями.


Берегами річки Рось до річки Почайни

Простяглася Полянська земля,

За Ірпенем починалась Древлянська земля,

А за Дніпром на Десні – Сіверянська.

Жили тут різні племена – поляни, древляни, сіверяни.

І були серед полян три брати:

Одному ім’я Кий, другому – Щек,

а третьому – Хорив,

А сестра в них була – Либідь.


Кий


Що на першій горі, на стрімкій,

Де дзвеніли тополі сріблисті,

Жив полянин на ім’я Кий

У затишнім зеленім обійсті.

Він тримав перевіз на ріці

І ладді конопатив не даром,

Звідусіль чужеземці купці

До полян прибували з товаром.


Щек


Що на другій горі між смерек,

Де волхви зупинялися віщі,

Жив рудий, наче полум’я, Щек –

Мав щоднини мистецьку затію…

Візьме глини та виліпить глек –

Куплять глек у саму Візантію!


Хорив


Що на третій горі, де обрив

Оширя валуни крем’янисті,

Жив русявий і ніжний Хорив

У затишнім зеленім обійсті.

Тільки візьме він срібла шматок,

Радість іскрою блисне у зорі.

Аж співає його молоток

Та мережить полянські узори.


Либідь


Над струмком, що петляв до Дніпра,

Між зеленого буйного дива

Оселилася Либідь - сестра

Трьох братів – Кия, Щека й Хорива.

В літню пору, було, до темна

Конопельки, льонок вона брала.

На сорочки братам полотна

По сувою на кожного пряла


3. Розповідь учителя.


- Якось, стоячи над уривистою кручею, Кий зі своїми супутниками побачив прекрасно-дивну країну, помережану ріками, вкриту зеленими лісами й травами, країну, котру можна вимріяти лише в казці. Його дуже вражала тутешня природа. Які могутні дуби, які стрункі сосни! Для дичини ж тут привілля-роздолля. Яка чудова природа! І вирішив князь Кий з братами Щеком і Хоривом тут оселитися.

Легенда розповідає: «І приснився Кию сон: став сапет перед його постіллю, підняв руку і говорить:

- Кию, великий князю! На цих горах побудуєш місто та осядеш зі своїм родом назавжди. Тут прославиться твій рід і держава його. Як довго твої нащадки у згоді і єдності житимуть і труд цінуватимуть, на горах цих сяятиме благодать Божа!»

- Важко сказати, де закінчується легенда і починається дійсність. Але до наших днів збереглися назви і гір, і річки. А засновникам Києва в центрі міста стоїть пам’ятник.



VІ. Фізкультхвилинка.

Ми мандруєм, ми мандруєм,

Україною крокуєм.

Ось побачили Карпати:

Як вершину нам дістати?

Заглянемо в озерця –

Не торкнутися нам дна!

Так ми довго-довго йшли,

Поки в Київ не прийшли.

4. Опрацювання оповідання Н.Забіли «Древній Київ».


- Легенду переписала поетеса і письменниця Наталя Забіла і назвала її «Древній Київ»

1) словникова робота:



Легенда – це народне оповідання про якісь події з елементами казковості, фантастики.

Князь – князів – князював

рід – народ – родинами

Кий - Київ – київський

Щек – Щекавиця

Хорив – Хоривиця

- Чим цікаві ці слова? Чому деякі з них написані з великої літери?

2) Читання оповідання вчителем.

3) Аналіз змісту твору.


  • Як називався давній народ, який оселився над Дніпром?

  • Як жили поляни? Прочитайте.

  • Де жили три брати і їх сестра?

  • Де поселився Щек? Прочитайте, як називалась друга гора.

  • Де поселився Хорив?

  • Доведіть, що Кий був славним князем.

  • Прочитайте рядки, в яких говориться про те, що Кий любив своє місто.

VІІ. Малювання графічними матеріалами композиції «Чарівні купола соборів».


1. Бесіда

- Давайте на малюнку стародавнього Києва розглянемо споруди. Як вони називаються? (Собори)

- Зверніть увагу на куполи (бані) соборів. Головна особливість куполів – створення внутрішнього простору споруди. За формою одні схожі на цибулини, інші – на пірамідки. Придивіться до них та порівняйте між собою: одні витягнуті вгору і здаються стрункішими; другі – ширші; треті – ще ширші і здаються міцнішими; четверті – майже круглі і навіть приплюснуті.

- І ще зауважте: баня ніколи не буває одна. Зверху може мати меншу маківку, увінчану хрестом.

2. Поетапне виконання композиції слідом за вчителем. (У кожного на парті аркуш альбомного паперу із ескізом споруд, які не мають куполів).

- Намалюйте чудові куполи-бані кольоровими олівцями або фломастерами.


3. Перегляд і демонстрація дитячих малюнків.


VIIІ.Підсумок
- Наша подорож підійшла до кінця. Чи сподобалась вона вам?

- Хто були засновниками Києва? А хто автор «Повісті минулих літ?»

- Дома вам треба намалювати засновників Києва – трьох братів і четверту сестрицю – Либідь.


Тема: Образи української природи в поезії Тараса Шевченка.


Зінтегровані предмети:

Читання (Т. Шевченко «Встала й весна, чорну землю…», «Зоре моя вечірняя…», «Зацвіла у лузі червона калина»)

Я і Україна (У царстві рослин)

Образотворче мистецтво (тематична композиція «Зацвіла у лузі червона калина»)

Мета:

• продовжити ознайомлення із творчістю Т.Шевченка;

• вчити аналізувати прочитане;

• виконати тематичну композицію «Зацвіла у лузі червона калина»;

• розвивати мислення, мову, пам’ять, удосконалювати навички виразного читання;

• виховувати повагу та інтерес до творчості українського письменника Т.Г. Шевченка.

Обладнання: портрет Тараса Шевченка; ТЗН, музичний запис пісні «Зоре моя вечірняя…» на слова Шевченка; аркуші паперу, фарби.

Хід уроку.



І. Організаційна частина
- Чий портрет у кожній хаті –

І у бідній, і в багатій –

Прикрашений рушниками,

Вишитими руками мами?

(Портрет Шевченка)

- Наш урок незвичайний, присвячений він Т.Г.Шевченку.

Щовесни, коли тануть сніги

І на рясті просяє веселка,

Повні сил і живої снаги,

Ми вшановуєм пам’ять Шевченка.

Ми нарвем квіточок

Й за нашим звичаєм

Сплетемо віночок,

Портрет заквітчаєм.

Тоді заспіваєм

На повнії груди,

Нехай люди знають,

Що Шевченка любим

ІІ. Повідомлення теми уроку.


  • Як у народі називали Шевченка? (Кобзарем)

  • Чому?

  • Як називається збірка поезії Тараса Шевченка?

- Крім «Кобзаря», якого знає увесь світ, важливою сторінкою в житті поета було видання «Букваря южноруського». У книжці всього 24 сторінки, але кожна з них цікава. Це і алфавіт, і математичний матеріал, і молитви. Багато творів для дітей написав Тарас Шевченко. І сьогодні на уроці ми познайомимось з деякими з них.

- Скажіть, які таланти мав Тарас Шевченко?


Учень


Був це хлопець кмітливий,

Чесний і справедливий,

Любив дуже читати,

А ще більше – малювати.

А ще любив малий Тарас

Вечірні зорі рахувати.


2. Перегляд презентації «Картини Тараса Шевченка»


- Яка картина вас найбільше вразила?

- Яка подія на ній зображена?

- Який настрій викликає ця картина? Чому?

3. Гра «Яке слово зайве?»

Соловейко, жайворонок, зозуленька, защебетала.

Весна, вранці, ввечері, вдень.

Зоря, сонце, земля, веселка

4. Читаннягрупслів на одному диханні

Віє луг

вода лани



весна луна

вранці любий

вітер летіти

встала люди



ІІІ. Опрацювання вірша Т.Шевченка «Встала й весна, чорну землю…».

1. Виразне читання вірша вчителем.

- Про що цей вірш?

- У вигляді кого зобразив поет весну?



2. Словникова робота.

Укрила рястом

встала барвінком

розбудила соловейко

уквітчала жайворонок

3. Повторнечитаннявіршаучнями.



  • Які слова вірша допомагають уявити весну як живу істоту?

  • Чому земля сонна?

  • Як весна змінила сонну землю? Прочитайте.

  • Прочитайте, хто радо зустрічає землю, «убрану весною».

  • Які малюнки ви б намалювали до вірша?

ІV. Фізкультхвилинка.

Пташка високо літає,

Зайчик високо стрибає,

Тихо лис десь пробіжить,

Їжачок в траві сидить,

Десь в барлозі спить ведмідь.

Всіх звіряток цих любіть.
V. Опрацювання вірша Тараса Шевченка «Зоре моя вечірняя».

1. Розповідьпро історіюнаписаннявірша.

Були в житті Тараса Шевченка часи, коли він перебував дуже-дуже далеко від рідних місць, у далекій Орській фортеці. Туди його відправив на 14 років у заслання цар за його вірші та любов до України. Єдиною рослинністю тієї місцевості були колючі бур’яни та хирлява осока.

Шевченка огортав невимовний сум, коли він дивився на цю пустелю. Зрозуміло, після живописної української природи, зелених берегів Дніпра, мальовничих міст і сіл інакше і бути не могло.

І ось ця туга за батьківщиною, пов’язана зі згадкою про рідну природу, виливалась у сумні, але чудові вірші.



2. Слуханняаудіозаписупісні «Зоре моя вечірняя…» з одночасним переглядом презентації «Український живопис у національному стилі».

  • Послухайте один із таких творів, з якого вийшла гарна, мелодійна пісня.

  • Що ви уявили, слухаючи пісню?

  • Який настрій викликала у вас ця пісня?

3. Читання вірша вголос.


- До кого звертається поет? Про що просив розказати поет? Чому просить «говорити тихесенько»?

- Поясніть вислів «веселочка воду позичає».

4. Виразне читання вірша учнями.


VI. Опрацювання вірша Т.Шевченка «Зацвіла у лузі червона калина…».

- Прочитайте вірш мовчки. З ким поет порівнює червону калину?

- Яку картину ви уявили, читаючи ці рядки? Чому пташечка зраділа?

VII. Інтеграція: «Я і Україна» та образотворче мистецтво.

1. Бесіда



- Шевченко любив природу. Про красуню-калину у своїх віршах згадував аж 365 разів!

- Про калину ми багато знаємо. До якої групи рослин вона належить? (Це кущ).

- Які в калини листочки? Яку форму мають плоди калини? Які властивості має ця рослина? (Вона цілюща)

- Які цілющі рослини нашого краю ви знаєте? (М’ята, мати-й-мачуха, чабрець, ромашка, липа, шавлія, звіробій, череда).


2. Самостійна робота.


У кожного на парті завдання на аркуші: треба з’єднати стрілочками малюнок рослини з її назвою.




3. Виконання малюнка калини в техніці «прикладання пальчика».


- Зараз ми намалюємо кетяг цієї чудової рослини. (В учнів на партах лежать заготовки малюнків).

- Мокаючи вказівний пальчик у вологу червону фарбу, залишимо відбитки на папері – це будуть ягідки. Роботу виконуйте охайно. Ягідок чіпляйте густенько, щоб кетяг був великий, дорідний.


4. Демонстрація робіт.


VIII. Підсумок.

- З якими віршами ми сьогодні познайомились на уроці?

- Роз’єднайте слова, прочитайте уривок з вірша Тараса Шевченка і вкажіть його назву.

Тихесеньковітервіє,степи,ланимріють,

Міжяраминадставамивербизеленіють.

Зацвілаулузічервонакалина,

Нібизасміяласьдівчина-дитина.

Розкажи,якзагороюсонечкосідає,

якуДніправеселочкаводуподичає…

- Чого вчать вірші Тараса Шевченка?



ІХ. Домашнє завдання: вивчити один із віршів напам’ять.

Тема: Дороге яєчко на Великдень


Зінтегровано зміст предметів:

Читання ( За О. Менем «Крашанки і писанки»; «Гей, Великдень!» (народна творчість).

Я і Україна (Весняні свята. Великдень).

Образотворче мистецтво (Писанка).

Мета:

• продовжити формувати уявлення про народний календар весни;

• ознайомити учнів із звичаями та обрядами святкування Великодня; удосконалювати навички виразного читання та читання мовчки;

• вчити розписувати писанки, прикрашати їх декоративним розписом;

• розвивати уміння визначати головну думку тексту;

• закріпити навички роботи з різними художніми матеріалами;

• виховувати повагу до українських звичаїв і традицій, старанність, акуратність

Обладнання: писанки, крашанки, дряпанки, тематичні малюнки, ілюстрації, зразки дитячих робіт, присвячених Великоднім святам. (Додаток 2)

Хід уроку:

І. Організаційна частина. Повідомлення теми уроку.


  • Щовесни з давніх-давен по всій Україні святкують Великдень. А чи знаєте ви, що це за свято? (Відповіді дітей).

  • Як ще це свято називають? (Пасха, Світле Христове воскресіння).

  • Це – день, коли воскрес Ісус Христос, якого ми бачимо на іконах у церквах та оселях. Саме цієї пори приходить справжня весна, все починає рости, квітувати. На Великдень дорослі розписують та фарбують яєчка, дарують їх дітям, приказуючи: «Христос воскрес!» Діти відповідають: « Воістину воскрес!»

Сьогодні, діти, ми з вами відкриємо для себе красу писанок, ознайомимось із великодніми звичаями.

ІІ. Літературнакомпозиція. (Клас прикрашено вишивками. На стіні – ікона. За столом сидять діти і спостерігають за роботою бабусі, яка розписує писанки. На столі горить свічка, у мисці лежать писанки, крашанки, дряпанки).

Бабуся.


Розкажу вам, діти, про часи давні і теперішні, про великодній звичай.

Хлопчик.


А ми вже здогадались. Адже перед Великоднем татусь побілив хату, матуся прикрасила оселю вишитими рушниками, а ми прибрали подвір’я.

Бабуся.


Так, коли вже скрізь був порядок, наставав час для писанок. Бо що то за свято Великоднє без писанок?

Дівчинка.


Бабусю, які чудові писаночки виходять у вас, зовсім не схожі одна на одну!

Хлопчик.


Бабуню, чуєте, бабуню, а що це у вас за квіточка намальована?

Бабуся.


То, Іванку, не квіточка. То – знак сонечка золотого.

Івасик.


Бабуню, а що то за цяточки-крапочки навхрест між промінцями?

Бабуся (бере в руки писанку).


То не цяточки, Івасику, то чарівні знаки дощу. Орнаменти писанок пов’язані з місцевою природою. Зірки, хрести, сонця, що ними щедро оздоблюють писанки, символізують щастя, добробут, добрі прикмети. Сонце малюють у вигляді кола, ружі; зірку – у вигляді променів; воду – у формі хвиль.

Розкажу вам, онучата, як розписували писанки в нашому краї. Найчастіше це робили жінки. Кожне яйце мили у трав’яній фарбі, яку називали галункою. Розмальовували яйце колосками, щоб нива щедрою була; пташками, щоб з весни до осені щебетали та серце звеселяли; квітами, щоб скрізь гарно було; малювали сонечко красне, щоб світило ясно.



Івасик.

А я знаю, що не всі яйця годяться для писанок. Вони повинні бути чистими, білими, без жодних плям. Їх старанно вимивають у холодній воді, а потім кладуть у тепле місце, щоб висохли. Потім наносять віск. Де нанесено віск, там фарба не візьметься. Розмальоване яйце опускають у теплу воду, щоб розтопився віск. Писанка готова.



Дівчинка.

А я розкажу вірш про писанку.



Спекла мама на Великдень

Біленькі паски,

А я куплю фарб і спишу

Гарні писанки.

Розмалюю на писанках

Квіти, ялички,

І роздам їх на Великдень

Поміж діточки.

А братові маленькому

Дам писанки дві,

Щоб качав їх по зеленій

Шовковій траві.

Друга дівчинка.

Ввечері матуся нас чарує –

Писанки на виставку малює.

Віск черпає

Писачком із блюдця.

Її очі лагідно сміються.

Її очі світяться у ласці.

Квіточки на писанці зірчасті.

А на другій – півники та бджоли,

Ми таких не бачили ніколи.

А на третій – олені і сарни.

На четвертій – рушничок прегарний…

Дивиться і тішиться матуся.

Я у неї малювати вчуся.

ІІІ. Опрацювання оповідання «Крашанки і писанки» (за О.Менем).

1. Виразне читання оповідання вчителем.

2. Бесіда


- Що означає подарована крашанка?

- Навіщо писанку клали до купелі до немовляти? А навіщо приорювали в полі?

- Які ще звичаї, пов’язані з писанками, ви запам’ятали?

3. Словникова робота (скласти словосполучення).


У церкві клали

До свята охороняє

В полі святять

Під поріг приорювали

До купелі фарбують

Від пожежі


4. Вибіркове читання


- Прочитайте, від чого оберігає писанка.

ІV. Фізкультхвилинка.
V. Опрацювання вірша «Гей, Великдень!».

  • Прочитайте вірш мовчки. Що несе весна?

  • Який настрій передано віршем?

2. Гра «Кіт і Мишка» (Першою починає читати Мишка. Коли вона прочитає декілька слів, починає читати Котик. Він намагається наздогнати Мишку. Тоді гра припиняється).

- Підготуйтеся прочитати вірш виразно.



VІ. Інтеграція з образотворчим мистецтвом.

1. Розповідь учителя з демонстрацією писанок.


Залежно від місцевих традицій, техніки оздоблення розфарбовані яйця мають такі назви:

«писанки» (коли орнамент наносять на білу поверхню яйця розтопленим воском за допомогою писачка);

«дряпанки» (коли на поверхні яйця гострим кінчиком ножа або голки видряпують візерунок);

«мальованки» (яйця, розмальовані пензлем, від руки);

«крашанки» (або галунки – яйця, пофарбовані одним кольором).


2.Практична робота. Розписування учнями заготівок яєць із паперу.



VІІ. Підсумок уроку.

- З якими обрядами і великодніми звичаями ви сьогодні познайомились?

- Які вам здалися найцікавішими?

Перегляд і виставка дитячих робіт.









База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка