Тема. Історія як навчальний предмет і наука. Мета



Сторінка1/16
Дата конвертації19.02.2016
Розмір3.46 Mb.
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   16
Тема. Історія як навчальний предмет і наука. Мета: створити початкове уявлення про історію як навчальний предмет і науку; ознайомити учнів з видатними україн­ськими вченими-істориками; зацікавити новим навчаль­ним предметом; формувати навички роботи з підруч­ником, вміння орієнтуватися в його структурі, прийоми роботи на уроці та вдома. Тип уроку: вступний. Обладнання: підручник, сучасна адміністративно-політична карта

України, портрети українських учених-істориків. Основні поняття і терміни: історія, факт, подія, дослідження історії, іс­торики, всесвітня історія. Основні дати: 1898— 1934 рр. — український історик Михайло Гру-шевський створив десятитомну працю «Історія України-Руси».

Структура уроку І. Організація навчальної діяльності II..Вивчення нового матеріалу

1. Знайомство з новим навчальним предметом та підручником.

2. Історія — наука про минуле людства.

3. Історія України — складова всесвітньої історії.

4. Видатні українські історики. .

III. Закріплення нових знань учнів

IV. Підсумки уроку

V. Домашнє завдання

-ХІД УРОКУ-—--—

І. ОРГАНІЗАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ шюшшшшшшшшшшшшшшшш

Учитель знайомить учнів із загальними питаннями організації на­вчальної діяльності під час вивчення нового предмета.

и. вивчення нового матеріалу шштшшшшшшшшшшшшшяшт

Ж 1. Знайомство з новим навчальним предметом та підручником.

Учитель звертає увагу учнів на те, що в п'ятому класі вони роз­починають вивчати новий навчальний предмет історію України. Допоможе їм у цьому підручник.

Бесіда за запитаннями.

1) Прочитайте назву підручника. Як називається новий предмет?

2) Розгляньте малюнки на обкладинці підручника та на початку розділів. Як ви гадаєте, про що розповідає історія?

Не розбираючи детально малюнків, учитель звертає увагу на те, що має складати основний зміст нового навчального предмета. Доціль­но підкреслити, що в 5 класі учні дізнаються лише про окремі, най­важливіші події з історії нашої Батьківщини, а в наступних класах будуть вивчати систематичний курс історії України від найдавніших часів до сьогодення.

Далі вчитель знайомить учнів з підручником і його структурою. Книга розпочинається вступом, де пояснюється, які рубрики вона містить, як необхідно з нею працювати. Доцільно провести комен­товане читання вступу, яке має супроводжуватися зверненнями до змісту підручника, текстів параграфів, пошуком відповідних рубрик і поясненнями вчителя. Під час розгляду особливостей роботи з під­ручником учителеві також необхідно повідомити свої вимоги (ве­дення зошита, порядок запису домашнього завдання в щоденник тощо).

Ш 2. Історія — наука про минуле людства.



Учитель звертає увагу учнів на записане на дошці слово історія і запитує їх:

Що, на вашу думку, означає слово історія?



Пропозиції учнів дозволять активізувати їх пізнавальну діяльність підготують до сприйняття пояснення матеріалу.

Розповідь учителя.

Уявімо, що один із ваших друзів веде щоденник, де записує най­важливіші події зі свого життя. Зокрема, у понеділок ввечері він за­писав у своєму щоденнику:

; «Сьогодні вранці, прямуючи до школи, я бачив, як на дорозі під (Час аварії зіткнулися чотири автомобілі. У школі були лише два пер-;ші уроки. Після цього ми пішли дивитися виставу в театрі. Коли я по-| вернувся додому, то мене чекала велика несподіванка. Тато купив і мені в подарунок новий велосипед. А Берта собака, що в нас живе, народила трьох маленьких і дуже кумедних цуценят. Це сталося в той час, коли я був у театрі. Увечері повернулася додому моя старша се­стра. Вона успішно здала іспити й отримала диплом юриста».

Скільки всього сталося лише за один день! Усе це факти дійсні, же вигадані випадки, котрі відбулися насправді. Кожен день містить різні випадки, у яких берете участь ви, ваші батьки, друзі, това­риші з класу* або ті випадки, про які ви дізнаєтеся з телевізійних новин. Факти, які відбулися сьогодні, називаються сьогоденням або сучасністю. Але вже завтра, через тиждень, місяць або рік вони вва­жатимуться минулим. Те, що відбувалося в минулому, називають історією.

Слово історія давньогрецького походження й перекладається як «дослідження», «оповідь про події». Цим терміном називають науку, котра вивчає минуле людських спільнот, які заселяли нашу плане­ту від найдавніших часів. Історія вивчає й досліджує правдиві події минулого.

Учитель наводить і пояснює на прикладах з історії України зна­чення поняття історична подія.

Історична подія — сукупність пов'язаних між собою важливих фактів суспільного життя, які становлять ніби щось єдине ціле.

Учених, які вивчають минуле людських спільнот, називають іс­ториками, їхня праця цікава, але й дуже складна. Вона має велике значення для всіх нас. Існує висловлювання: ми повинні знати мину­ле, для того щоб зрозуміти сучасне й не помилитися в майбутньому. Історія не закінчиться доти, поки існує людство. Кожен із нас, бажає він того чи ні, продовжуватиме її.

Завдання.

За змістом підручника визначте найважливіші події історії Украї­ни, що будуть вивчатися вами в цьому році.

Ш 3. Історія України — складова всесвітньої історії. Розповідь учителя.

Історія України вивчає життя народів, котрі від найдавніших часів заселяли територію нашої держави.

Учитель звертає увагу учнів на стінну адміністративно-політичну карту України та пропонує виконати такі завдання.

1) Покажіть на карті територію нашої держави та її столицю.

2) Назвіть і покажіть на карті річку — на березі якої розташована столиця нашої країни.

3) Знайдіть на карті населений пункт, у якому ви живете.

При цьому необхідно звернути увагу учнів на те, як потрібно пра-вильно показувати на карті річку (від витоків до гирла), територію держави (обводячи її кордони) тощо.

Наша планета, продовжує свою розповідь учитель, — це спільний дім усіх народів, які її заселяють. Кожен із них має власну історію. Учитель знову привертає увагу учнів до карти.

Назвіть сусідні держави, з якими Україна має спільні кордони.



12

. Учні шкіл цих країн також вивчають історію своїх держав. Для нас історія інших держав і народів є всесвітньою історією. Проте історія ^України як частина спільної історії народів нашої планети — також невід'ємна складова всесвітньої історії.

У наступному році учні розпочнуть вивчення всесвітньої історії з історії Стародавнього світу й дізнаються про минуле таких країн, як Єгипет, Індія, Китай, Греція, Рим тощо.

14. Видатні українські історики. Розповідь учителя.



Перед вами лежать підручники з історії України. Те, про що ви ді­знаєтеся з них, було раніше досліджено істориками.

Дослідження історії — це тривала і важка робота, під час якої іс­торики вивчають різноманітні документи, знаряддя праці й побуту, залишки давніх споруд тощо, з метою пізнання минулого. Саме за­вдяки кропіткій і наполегливій праці істориків ми сьогодні знаємо досить багато про життя людей на території України від найдавніших часів і до сьогодення.

Батьком нашої історичної науки небезпідставно вважається чернець Нестор з Києво-Печерської лаври, котрий 111 Зр. склав літопис «По­вість минулих літ», де розповів про витоки історії нашої землі. Недарма «Повість минулих літ» увійшла до списку 100 найдавніщих-книг світу.

Подальшу розповідь про видатних українських учених учитель су­проводжує демонстрацією їх портретів.

Першим істориком України називають Дмитра Бантиш-Камен-ського (1788—1850). У своїй «Історії Малої Росії» він уперше звів ви-, клад історичного матеріалу від давніх часів до 60-х років XVIII ст. в цілісну систему історії України.

У науковому доробку Миколи Костомарова (1817—1885) понад 300 праць, серед яких «Богдан Хмельницький», «Руїна», «Мазепа», «Гетьманство Виговського» та інші.

Вузлові моменти історії українського народу вивчав Володимир Ан­тонович (1834—1908). Його перу належать твори «Про походження козацтва», «Про гайдамацтво», «Київ, його доля і значення з XIV до "XVII ст.». Він, фактично, першим серед українських істориків розпо­чав використовувати термін «Україна-Русь».

Дослідницький талант і різнобічність творчих інтересів з даром художньої уяви й блискучим стилем викладу матеріалу поєднувала перша жінка-історик Олександра Єфименко (1848—1918). Найвідо-мішими серед її праць є «Турбаївська катастрофа», «Нариси з історії Правобережної України», «Історія українського народу».

Дослідженню історії українського козацтва присвятив своє життя історик Дмитро Яворцицький (1855—1940). Підсумком його бага­торічної дослідницької роботи стала «Історія запорозьких козаків» у трьох томах. Оцінюючи роль історика в духовному житті україн­ського народу, сучасні вчені ставлять його поряд із Нестором-літопис-цем, невідомим автором «Слова о полку Ігоревім», і Т. Шевченком.

Творчу спадщину історика Михайла Грушевського (1866—1934) складають понад дві тисячі праць. Чільне місце серед них посідає пер­ше найповніше узагальнююче дослідження історії України від най­давніших часів до другої половини XVII ст. «Історія України-Руси». Завдяки Грушевському виникла концепція окремої української на­ціональної історії, унаслідок чого перед українською історичною наукою відкрилися широкі й далекосяжні обрії. На початку нового XXI ст. багато висновків і передбачень Грушевського набувають рис 4 засад українського державотворення.

ні. закріплення нових знань учнів твйттшшштштт-яжш*

Бесіда за запитаннями.

1) Розв'яжіть ребус: НООрія.

2) Що означає слово історія?

3) Наведіть приклад історичної події.

4) Поясніть, яке з двох зображень ілюструє твердження «Історія України — складова всесвітньої історії».



5) Назвіть імена відомих українських істориків та їхні праці.



iv. підсумки уроку ·.·* ·,**·\ - · 1 :гяяаш.::;«гямт: - т

Завершуючи розгляд матеріалу уроку, учитель підкреслює, що сьогодні зроблені лише перші кроки на шляху пізнання минулого українського народу. Попереду — тривала і, без перебільшення, за­хоплююча мандрівка. Проте, щоб успішно здійснити її, треба напо­легливо працювати.

v. домашнє завдання І^ЗДЯЯГС** ^ЯК^, 'і

Опрацювати вступ до підручника (с. 5—6) і матеріал про історію та М. Грушевського з § 1—2 «Історія як наука» [1].

ШШ№^; урок г*;*** #л*^*и*Ч**'«*

Тема. Історичні джерела. Відлік часу в історії. Мета: дати початкове уявлення про історичні джерела та їхні види; ознайомити учнів з тим, як відбувається відлік часу в історії; розпочати формування первинних хронологіч­них умінь; розвивати в учнів інтерес до історії. Тип уроку: вивчення нового Матеріалу. Обладнання: підручник, зразки різних видів історичних джерел, схеми і таблиці.

Основні поняття і терміни: історичні джерела, хронологія, дата, стрічка часу, століття, наша ера.

Структура уроку

I. Організація навчальної діяльності

II. Актуалізація опорних знань учнів

III. Вивчення нового матеріалу

1. Історичні джерела.

2. Відлік часу в історії.

3. Наша ера.

4. Арабські й римські цифри.

IV. Закріплення нових знань учнів

V. Підсумки уроку

VI. Домашнє завдання

ХІД УРОКУ

i. організація навчальної діяльності

Учитель привертає увагу учнів до назви розділу 1 у підручнику, інформує їх про початок вивчення першої теми курсу, форми і термін проведення тематичного оцінювання. Після цього повідомляє тему й основні завдання уроку.

ii. актуалізація опорних знань учнів *·*

Запитання.

1) Пригадайте значення слів сьогодення і минуле.

2) Як називають людей, котрі досліджують історію?

3) Поясніть, чим займаються історики.

4) Звідки, на вашу думку, історики дізнаються про життя народів у далекому минулому?

15

111· вивчення н^^вого алате ріалу і^<хіі*^&$юл<*л&>ь4іі, «ч^й^^ич^зв-^^ї

■ 1. Історичні джерела. Розповідь учителя.



За час свого існування на нашій планеті людство залишило чимало «слідів» своєї діяльності. Історики старанно відшукують їх, вивча­ють і намагаються якнайвірогідніше відтворити життя людей у мину­лому. Ці «сліди» людської життєдіяльності називають історичними джерелами. Учитель записує цей термін на дошці. Далі він розкриває його значення (історичні джерела — усе створене в процесі діяльності людини, що дозволяє вивчати минуле людського суспільства) і при­вертає увагу учнів до схеми.

Види історичних джерел

Історичні джерела



















Речові




Писемні




Усні

Познайомити учнів з видами історичних джерел доцільно шля­хом коментованого читання відповідного фрагмента підручника [І.с.10— 111 і розгляду ілюстрацій.

Запитання.

1) Наведіть приклади речових історичних джерел.

2) Які джерела з'являлися раніше — писемні чи усні? Поясніть.

3) Чому для того, щоб вивчити минуле, необхідно поєднувати ін­формацію з різних джерел?

4) Визначте, до яких видів історичних джерел належать пред­ставлені предмети. (Учитель демонструє учням підготовлені зразки історичних джерел.)



Ш 2. Відлік часу в історії. Розповідь учителя.

Досить часто можна почути висловлювання: « У нього сьогодні урочис­та дата», «Дата його народження». Що означає слово дата? Це точний календарний час будь-якої події. (Учитель привертає увагу учнів до стінного календаря.) Дата включає день, місяць і рік певної події.

Назвіть дату й місце свого народження.



Дата вашого народження, продовжує вчитель,— це історичний факт, який належить до минулого. Будь-який історичний факт від­бувся в певному місці або у просторі. Дата вашого народження — Це початок вашої історії. День, місяць і рік вашого народження — це

час, а місце вашого народження—це простір. Історія містить роз­повіді істориків про дії людей, як вони жили і діяли в певному часі й просторі. .

Простір як місцевість, що існує сьогодні, ми можемо побачити. Той простір, який існував на наших землях у минулому, відображає історична карта, про яку розповідатиметься на наступному уроці. Час побачити не можна. У який спосіб люди відкрили існування часу й розпочали його вимірювати? Імовірно, це відбулося в результаті їхніх спостережень за навколишнім світом. День поступається ночі, а після неї розпочинається новий день. Після літа настає осінь, потім зима, весна і знову літо. Саме такі спостереження явищ, які постійно повторювалися в природі, дозволили людям установити тривалість року й поділити його на 12 місяців, а кожен місяць — на дні. Так ви­ник календар, який поділяв час на дні, місяці та роки.

Календарі дозволяють упорядковувати окремі факти, установити, яка подія відбулася раніше, а яка пізніше. Історикам визначати час певних подій або їх дати допомагає наука хронологія.

Упорядкувати події і відобразити їх послідовність допоможе стріч­ка часу. (Учитель креслить її на дошці.) Це пряма лінія, поділена по­перечними рисками на відрізки, які відповідають певній кількості років.

Учні працюють зі стрічкою часу у своїх зошитах. За допомогою вчителя учні позначають на стрічці часу дату свого народження й най­важливіші події життя: коли пішли до дитячого садочка, скільки пе­ребували в садочку, коли вступили до школи, скільки в ній навчають­ся тощо. Усі ці події охоплюють близько десяти років. Сформувавши в учнів уявлення про поняття десятиліття, учитель переходить до поняття століття.

Запитання і завдання.

1) Скільки років вашим батькам? Хто з них старший і на скільки років?

2) Яким є вік ваших дідуся і бабусі?

3) Яка різниця у віці бабусі й мами?

4) Позначте на стрічці часу дати народження ваших батьків, ді­дуся і бабусі.

Систематизуючи й поглиблюючи відповіді учнів, учитель під­водить їх до розуміння поняття століття. Історична тривалість цього періоду відповідає трьом поколінням — дідуся, батька та онука. Історики вимірюють час століттями, які скорочено позна­чають ст. Десять століть становлять тисячоліття, яке скорочено по­значають щис.

17

Використовуючи наведену таблицю, учитель пояснює, як визна­чаються століття за роками. Якщо в чотирицифровому числі після перших двох цифр стоять два нулі, то перші дві цифри відповідають століттю: 1200 рік — 12 століття, 1300 рік — 13 століття. Але якщо замість нулів буде будь-яка інша цифра, то це дата наступного століт­тя. Наприклад, 1201 рік — 13 століття, 1340 рік — 14 століття. Так само визначається століття за датою з трьох цифр: 800 рік — 8 століт­тя, а 801 рік — 9 століття.

Як рахують роки в межах століття

9 ст.

10 ст.

11 ст.

15 ст.

20 ст.

21 ст.

801— 900 pp.

901— 1000 pp.

1001— 1100 рр.

1401— 1500 рр.

1901 — 2000 pp.

2001— 2100 pp.

Я 3. Наша ера.

Досвід викладання курсу переконує в доцільності знайомства учнів ' із поняттям наша ера. У підручнику лише стверджується, що «час від першого року до теперішніх днів називають нашою ерою». А що це за перший рік і чому саме він? Відсутня будь-яка згадка про період до нашої ери, а через сторінку розповідається про людей, які жили на території України 20 тис. років тому.

Розповідь учителя.

Будь-який відлік часу здійснюється від якоїсь події. Тому відлік часу в історії також буде неможливий, якщо не існуватиме такої важливої, визнаної усіма події. Проте різні народи нашої планети найважливішими вважали різні події. Давні греки вели лічбу років від перших Олімпійських ігор, а римляни — від заснування Риму. Для євреїв такою датою стало створення світу Богом, а для всіх при­бічників християнства народження Ісуса Христа. (Учитель знову креслить на дошці стрічку часу й привертає до неї увагу учнів.) Час після народження Ісуса Христа вони називають «нашою ерою» (ско­рочено к. е.),а про те, що відбулося раніше, кажуть «до нашої ери» (скорочено до н. е.). Роки нашої ери, як правило, вказують без дода­вання слів « нашої ери ».

Народження

2000 до н. е. 1000 до н. е. Ісуса Христа 1000 н. е. 2000 н. е. .

І І

До нашої ери

Наша ера

Слово ера в перекладі з латини означає вихідне число. У хроно-, логії історики ерою називають систему літочислення, котра ведеться ■ від певної першопочаткової події. Коли подія відбулася до нашої ери, а необхідно визначити, скільки років тому це було, то до кількості ро-f ків нашої ери додають кількість років до нашої ери. Наприклад, якщо \ перський цар Дарій І здійснив свій похід у Північне Причорномор'я проти скіфів у513р. дон.е.,то для того, щоб підрахувати, скільки років тому це відбулося, необхідно до 2005 р. додати 513 р. Ця подія сталася 2518 років тому.

Запитання.

1) Визвольна війна українського народу проти польського пану­вання середини XVII ст. розпочалася 1648 р. Скільки років тому це відбулося?

2) Місто Рим було засновано 753 р. до н. е. Скільки років тому це

відбулося?

Відповіді учнів на запитання доцільно супроводжувати підрахун­ками на дошці та позначенням на стрічці часу. Завершуючи розгляд питання учитель звертає увагу учнів, що знання дат історичних подій є обов'язковим при вивченні історії.

Ш 4. Арабські й римські цифри.

Існуючі культурні традиції, на думку авторів, обумовлюють потре­бу створити в учнів елементарне уявлення про римські цифри.

Розповідь учителя.

Цифри, які ми використовуємо в повсякденному житті, назива­ються арабськими. У минулому європейці запозичили їх в арабів. Проте існують також цифри, які винайшли стародавні римляни. їх називають римськими. В історичній науці римські цифри використо­вуються для позначення століть і тисячоліть. Учитель супроводжує пояснення порівняльною таблицею.

Арабські й римські цифри

І

V

X

І

II

III

IV

V

VI

VII

VIII

IX

X

XI

XII

XIII

XIV

XV

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11

12

13

14

15

Римські цифри складаються з прямих рисок. Ключовими є І, V та X. Якщо праворуч від V стоїть І (VI) це цифра (шість). Далі розбира­ється структура цифр із використанням X за наведеним зразком.

19

iv. закріплення нових. знань учнів ^й^ХЙЖгЖжйЖ Бесіда за запитаннями.

1) Наведіть приклади історичних джерел різних видів.

2) Що таке дата?

3) Назвіть природні явища, завдяки яким люди розпочали вимі рюватичас.

4) Яка наука допомагає історикам визначати, коли відбулися іс торичні події?

5) Поясніть значення слів: століття, до нашої ери, наша ера.

Завдання з хронології.

1) Яке це століття:

а) 1237р.; б)988р.; в) 800р.?

2) У якому столітті ми живемо?

3) Який рік буде наступним після 133 р. до н. е.?

4) Палац збудували в 200 р. До н. е. Скільки років цій споруді?

Розв'яжіть ребус.

З'ясуйте, яке слово зашифроване в ребусі. Необхідне слово потріб­но викреслити однією безперервною лінією.

©

@© ®®@ ®®@®



v. підсумки уроку ЖЗЖБШКШЮ'Т.........^~Тй?ШИвЩвІІ

Заключне слово вчителя:

Учитель нагадує учням головні ідеї розглянутого матеріалу:

історики вивчають минуле, поєднуючи інформацію з різних іс­торичних джерел;

історичні події відбуваються в певному часі й просторі;

хронологія допомагає історикам визначати час подій, а історич­на карта — з'ясувати, де вони відбулися;

у літочисленні, яким користуються в Україні, першим роком вважається народження Ісуса Христа. Це початок нашої ери. ^

vi.' домашнє завдання ; ? -^аішии»

Опрацювати матеріал підручника § 1—2 [1, с. 10—12].

  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   16


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка