Тема. Історія як навчальний предмет і наука. Мета



Сторінка10/16
Дата конвертації19.02.2016
Розмір3.46 Mb.
1   ...   6   7   8   9   10   11   12   13   ...   16
Тема. Доба козацьких героїчних походів. Гетьман П. Конаше-

виЧ'Сагайдачний. Мета: ознайомити учнів з тим, як козаки-запорожці захища­ли українські землі від турецько-татарських нападників, розкрити роль Петра Конашевича-Сагайдачного в історії України; формувати вміння визначати місце і роль видат­них діячів в історії; виховувати почуття патріотизму й го­товності захищати свою Батьківщину. , Тип уроку: комбінований. 'Обладнання: підручник, карта «Запорозька Січ у XVI—XVIII ст.», портрет гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного, ілюстрації підручника.

сновні поняття ¡ терміни: народні думи, турецька галера-каторга, ко­зацька чайка, братства, сновні дати: 1600—1620 рр. — доба героїчних походів запорозьких ко­заків проти турецько-татарських загарбників; 1621 р. — Хотинська війна.

Структура уроку

I. Організація навчальної діяльності

II. Перевірка домашнього завдання

III. Актуалізація опорних знань учнів

IV. Вивчення нового матеріалу

1. Турецько-татарські набіги.

2. Морські походи козаків. Гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний.



3. Участь козаків у Хотинській війні.

V. Закріплення нових знань учнів

VI. Підсумки уроку

VII. Домашнє завдання



---ХІД УРОКУ---

і. організація навчальної діяльності ІШМШШШНН Учитель повідомляє тему й основні завдання уроку.,

123

ii. перевірка домашнього завдання «КьвКШНШі

Історичний диктант.

1) Яку назву мала татарська держава, розташована на Кримсько­му півострові? '

2) Як перекладається слово козак?

3) Яку назву мали об'єднання козаків на вільних степових зем­лях?

4) Коли в писемних джерелах з'явилися перші згадки про укра­їнських козаків? '

5) Як називали хлопчаків-підлітків, що приставали до козаків та оволодівали козацьким мистецтвом?

6) Яку назву мали човни, на яких козаки вирушали в морські по­ходи?

7) В якому році було засновано першу Запорозьку Січ?

8) Хто був засновником першої Січі?

9) Кому належала вся влада на Січі?

10) Що було символом влади судді на Січі?

11) Що було символом влади військового писаря?

12) Який Клейнод вважався символом усього козацького війська?

iii. актуалізація опорних знань учнів ШШЩШШШШШШШШШШШШШШШШШ

Запитання та завдання.

1) Покажіть на карті територію Кримського ханства та Осман­ської імперії.

2) Чому татарських нападників українці називали людоловами?

vi. вивчення нового матеріалу штшшшшшшшшшштшшшшшшшж

Ш 1. Турецько-татарські набіги. Розповідь учителя.

Турецько-татарські набіги були великим лихом для українського народу. Оселившись у Криму, татари часто несподівано нападали на українські землі, палили й грабували села, забирали людей у полон.

У XV ст. понад 200 тис. українців потрапили до татарської неволі, у XVI ст. — понад 300 тис, а тільки в першій половині XVII ст. — 300 тис. осіб.

Пам'ять про це лихоліття збереглася в народних думах. Самостійна робота за підручником.

Прочитати та записати в зошитах визначення термінів дума, коб­зар [1, с. 98—99]. Прикладом може бути уривок із народної думи, за­писаної у другій половині XIX ст.:

124

Із-за гори, темненького лісу

Татари йдуть, волиняночку ведуть,

А за нею біжить у погоню батенько її.

Кивнула махнула білою рукою:

«Вернися, батеньку, вернися, рідненький!

Все ж мене не однімеш, а сам, старенький, загинеш:

Занесеш голову на чужую сторону» [7, с. 79].

Робота за підручником.

Розгляньте малюнок підручника «Ординці ведуть полонених» 1.99]. 4

Бесіда за запитаннями.

1) Опишіть зовнішній вигляд і озброєння татар.

2) Кого захопили татари в полон?

3) Які елементи картини свідчать про те, що татарські людолови ставилися до бранців як до худоби?

Розповідь учителя.

Захоплених у полон українців татари продавали в рабство на не-ільничих ринках. Про гірку долю бранців у неволі та їхню працю на ецьких галерах-каторгах співали кобзарі:

У святу неділю не сизі орли заклекотали: То бідні невольники у тяжкій неволі заплакали. У три ряди бідних^у безщасних невольників посажено, По два та по три докупи посновано, По двоє кайданів на ноги покладено. Сирою еирицею назад руки пов'язано; Тоді бідні, безщасні невольники на коліна упадали, Вгору руки підіймали,

Господа милосердного прохали та благали: , «Господи милосердний! Создай з неба ясне сонце мати, Нехай будуть кайдани коло ніг ослабати, Сирая сириця коло рук ослабати. Хай ми будем, бідні, безщасні невольники, У чужій землі хоч мале число полегкості собі мати. Подай нам, Господи, з неба дрібен дощик, А знизу буйний вітер!

Хочай би чи не встала на Чорному морі бистрая хвиля; Хочай би чи не повиривала якорів з турецької каторги! Та вже ця нам турецько-бусурманська каторга надоїла: Кайдани-залізо ноги повриаало...»

Стали бідні невільники на собі кров християнську зобачати, Стали землю турецьку, віру бусурманську клясти-проклинати: «Ти, земле турецька, віро бусурманська. Ти, розлука християнська!

\

Не одного ти розлучила з отцем з матір'ю, Або брата з сестрою, або мужа з вірною Жоною... Визволь, Господи, всіх бідних невільників ' 3 тяжкої неволі турецької, з каторги бусурманської На тихі води, на ясні зорі, у край веселий, У мир хрещений, в городи християнські» [7, с. 81].



Бесіда за запитаннями.

1) У яких умовах перебували бранці на галерах-каторгах?

2) Вислів «каторжна праця» ототожнюється з надзвичайно важ­кою виснажливою працею. Які факти свідчать, що саме таким було веслування на турецьких галерах?

3) Про що мріяли полонені?

Перебуваючи в полоні, узагальнює вчитель, українці ніколи не по­лишали надії на своє визволення.

Ш 2. Морські походи козаків. Гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Розповідь учителя.

Перші два десятиліття ХУП ст. увійшли в історію України як доба героїчних походів. У цей час козацтво розпочало активну боротьбу з турецько-татарськими нападниками.

Самостійна робота за підручником.

Опрацювати текст параграфа «Доба героїчних походів» (1, с. 98], а також вставку «Жива історія» [1, с. 99].

Запитання.

1) Що робив гетьман П. Конашевич-Сагайдачний для піднесення ролі козацтва?

2) Як у цей час змінилися форми боротьби козаків із турецько-татарськими загарбниками?

3) У чому П. Конашевич-Сагайдачний вбачав головну мету мор­ських походів козацтва?

4) Чому перша половина XVII ст. увійшла в історію України як доба героїчних походів?

Про підготовку й здійснення козаками славнозвісного походу на Кафу в 1616 р. учитель може розповісти за матеріалом оповідання «Слава на морі» [1, с. 100—101] або організувати його коментоване читання.

План розповіді

1) За пропозицією гетьмана козацька рада приймає рішення про підготовку до походу.

2) Козаки лаштуються до походу:

а) будівництво козацького флоту;

б) спорядження козацької чайки.

3) Похід по Дніпру.

4) Бій козацьких чайок із турецькими галерами.

5) Козаки здобувають Кафу й звільняють бранців.

6) Повернення додому.

3. Участь козаків у Хотинській війні.

Серед славних перемог козаків за гетьманування П. Конашевича-агайдачного почесне місце посідає битва поблизу фортеці Хотин.

Самостійна робота за підручником.

Опрацювати текст параграфа «Доба героїчних походів» [1, с. 98, :танній абзац] і відповісти на запитання.

1) У якому році відбулася Хотинська битва? Яке це століття? Перша чи друга його половина?

2) Яку роль у битві під Хотином відіграли українські козаки?

Учитель повідомляє, що у Хотинській битві був важко поранений етро Конашевич-Сагайдачний. Через рік гетьман помер. Усе запо-озьке козацтво з великим сумом сприйняло цю звістку. На вшану-ння пам'яті гетьмана було складено вірші, що згодом увійшли до ниги «Вірші на жалісний потреб знатного лицаря Петра Конашеви-а-Сагайдачного, гетьмана Війська Запорозького».

. закріплення нових знань учнів шшшжжшшшшшшшшш

Запитання.

1) Якою була доля українців, що опинилися у татарському по­лоні?

2) Як у народних думах збереглася пам'ять про турецько-татар­ські набіги й долю полонених?

3) Як ви розумієте вислів «доба героїчних походів»?

4) За що українці вшановують пам'ять гетьмана Петра Конаше-вича-Сагайдачного?

VI. ПІДСУМКИ УРОКУ V ·..*·;■.· - " *

Заключне слово вчителя.

Турецько-татарські набіги завдали чимало лиха українцям. Муж­німи оборонцями рідної землі стали запорозькі козаки. Вагому роль в організації козацтва для боротьби з нападниками відіграв Петро

127

Конашевич-Сагайдачний. «Був то чоловік великого духу,— писали сучасники про гетьмана,— що сам шукав небезпеки, легковажив життям, у битві був першим, коли доводилося відступати,— остан­нім...» Сучасні історики високо оцінюють діяльність Сагайдачного. На вшанування пам'яті про гетьмана 2001 р. в Києві було споруджено пам'ятник Петру Конашевичу-Сагайдачному.

VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ £КШаЩШІНШІШ«

Опрацювати матеріал підручника § 13 [1, с. 97—102].

Тип уроку: Обладнання:

Тема. Національно-визвольна війна українського народу проти

польського панування середини XVII ст. Мета: розкрити перебіг основних подій національно-визволь­ної війни; розкрити роль Б. Хмельницького та його спо­движників, дати учням початкові уявлення про процес державотворення; виховувати учнів у дусі патріотизму, взаєморозуміння між народами на основі особистого усвідомлення досвіду історії, комбінований.

підручник, стінна карта «Національно-визвольна бороть­ба українського народу під проводом Б. Хмельницько­го», уривок з фільму «Вогнем і мечем» (битва на Жовтих Водах).

Основні поняття і терміни: національно-визвольна війна, Українська козацька держава.

Основні дати: 1648—1657 рр. — національно-визвольна війна під про­водом Б. Хмельницького; 1651 р. — Берестейська битва; 1654 р. — україно-московський договір.

Структура уроку

I. Організація навчальної діяльності

II. Перевірка домашнього завдання

III. Вивчення нового матеріалу

1. Причини національно-визвольної війни.

2. Гетьман Б. Хмельницький.

3. Перебіг війни та її результати.

4. Переяславська Рада.

IV. Закріплення нових знань учнів

V. Підсумки уроку

VI. Домашнє завдання

ХІД УРОКУ



І. ОРГАНІЗАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ^ л * 1 л'--< ^л^Ь?>

Учитель повідомляє тему й основні завдання уроку.

^11. ПЕРЕВІРКА ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ v

Історичний диктант.

/ 1) Місто в Криму, де був розташований найбільший невільничий ринок, на якому продавали бранців з України? 2) Назвіть ім'я української полонянки, яка стала дружиною ту­рецького султана Сулеймана Пишного і всупереч традиціям Османської імперії користувалася значною владою. ' 3) Як називали людей, що мандрували Україною, співаючи пісні та думи?

4) Як називався козацький корабель?

5) Битва, у якій козаки на чолі з П. Сагайдачним разом із поляка­ми врятували Польщу та Європу від турецької навали.



III. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ . ,» іГГ^«й»

·? 1. Причини національно-визвольної війни. Розповідь учителя.



У другій половині XVI ст. у житті українського суспільства від­булись важливі зміни. Польські пани, що мали значні земельні воло­діння, користуючись зростанням цін на хліб у Західній Європі, стали непомірно багатіти. Жадоба збагачення штовхала їх на підкорення українських земель, найродючіших чорноземів Європи. Наступ поль­ських панів супроводжувався зростанням визиску українських се­лян, які потрапляли в повну залежність від пана. Крім того, інтереси польських панів перетнулися з інтересами українських землевласни­ків, які хотіли самостійно панувати на своїй землі. Наступ відбувався також на права й володіння козаків.

Невдоволені й скривджені селяни, землевласники (дрібні й вели­кі), що могли тримати в руках зброю, стали тікати на Запоріжжя, поповнюючи лави запорозького козацтва. Козацтво, що на той час яв­ляло силу, стало зі зброєю в руках обстоювати свої права. Наприкінці XVI — у першій половині XVII ст. одне за одним спалахують козацькі повстання, які ставали дедалі могутнішими і втягували в боротьбу все більше прошарків українського суспільства (селян, міщан тощо). Крім відстоювання своїх прав на володіння землею, козаки стали за­хищати православну віру й церкву.

129

Узагальнюючи свою розповідь, учитель називає причини козаць­ких повстань проти Польщі, їх хронологію, особливості та результа­ти. Учням доцільно записати їх у зошити.

Причини козацьких повстань

1) Утиски козацтва, наступ на його права.

2) Нищення української православної церкви. Спроба колоніза­ції й покатоличення українців.

3) Посилення утисків українського селянства з боку польських панів.

Хронологія козацьких повстань

1591—1593 рр. — повстання під керівництвом К. Косинського. 1594—1596 рр. — повстання під керівництвом С. Наливайка, Г. Лободи, М. Шаули.

1625 р. — повстання під керівництвом М. Жмайла.

1630 р. — повстання під керівництвом Т. Федоровича (Трясила).

1635 р. — повстання під керівництвом І. Сулими.

1637—1638 рр. — повстання під керівництвом П. Бута (Пав-

люка), Я. Острянина, Д. Гуні.

Особливості козацьких повстань

1) Масове покозачення та участь селян і міщан у повстаннях.

2) Боротьба проти панського поневолення.

3) Боротьба за встановлення козацьких порядків.

4) Боротьба за національне визволення й захист православної віри.

Результати повстань

Не зважаючи на те, що повстання були придушені, вони сприяли:

1) поширенню серед населення ідей національного визволення;

2) набуттю досвіду збройної визвольної боротьби;

3) козацтво остаточно сформувалося як окремий стан суспільства зі своїми правами, привілеями та інтересами.

Розповідь учителя. -

Після придушення козацько-селянських повстань 20—30-х років XVII ст. польські пани і король вважали, що вони нарешті приборка­ли козацтво і всю Україну. Із ще більшим завзяттям вони посилили тиск на українство. Запроваджувалися нові заборони й обмеження. Тих, хто не корився, карали. Україна стогнала під гнітом поневолю­вачів. Під загрозою опинились православна віра, звичаї та традиції українського народу. Українці постали перед вибором: або скоритися поневолювачам і зникнути як окремий народ, або вибороти свободу

зі зброєю в руках. Для початку повстання потрібні були привід і ке­рівник, який би спрямував цю боротьбу. Керівником повстання став Б. Хмельницький.

Запитання та завдання.

1) Назвіть причини козацьких повстань кінця XVI першої по­ловини XVII ст.

2) Які вони мали наслідки?

3) Назвіть причини початку Національно-визвольної війни.

4) Чому її називають національно-визвольною?

5) Хто очолив боротьбу українського народу?

К 2. Гетьман Б. Хмельницький.

І. Розповідь учителя.

Богдан Хмельницький народився 27 грудня 1595 р. в родині дрібно­го українського шляхтича Михайла Хмельницького. Батько володів невеликим хутором Суботовим, неподалік Чигирина. Тут у рідному Маєтку пройшли дитинство і юнацькі роки. Навчався Богдан в од-|вій з монастирських щкіл Києва, а згодом у Львівському єзуїтському колегіумі. Здобувши ґрунтовну освіту, оволодівши польською та ла­тинською мовами, Б. Хмельницький став досить освіченою людиною того часу. Та не в науку повела його доля.

Повернувшись зі Львова, Богдан був записаний до козацького реє­стру. Разом із батьком узяв участь у війні з турками 1620—1621 рр. (Хотинська війна). У битві під Цецорою батько загинув, а Богдан потрапив у полон, де пробув два роки. Там він оволодів турецькою мовою. Повернувшись додому, знову вступив на службу, брав участь у війнах із Московською державою, Туреччиною і навіть, як ствер­джують деякі історики, воював у Франції проти англійців. Та вір­на служба польському королю не вберегла його від свавілля поль­ських панів. Чигиринський підстароста Д. Чаплинський зазіхався на маєток Хмельницького. Навіть грамота від короля не спинила Чаплинського. За відсутності Богдана він напав на Суботів, вигнав родину Хмельницького, а його молодшого сина забив до смерті. Так, на власній долі Хмельницький зрозумів, Що захистити українців від панського свавілля ніхто не зможе, крім козаків. Після цього випадку він взявся за зброю проти Польщі: «Невже залишимо в бі­ді наших братів? Я всюди бачив страшні утиски. Нещасний народ просить допомоги...»,— із такими словами звернувся він до своїх соратників. Із вірними козаками рушив Б. Хмельницький на Січ, де козаки обрали його гетьманом і стали готуватися до війни з Поль­щею.

131

Навесні1648 р. козацьке військо виступило в похід на чолі з Хмель­ницьким.

У роки війни Богдан Хмельницький виявив талант полководця і державного діяча. Венеціанський дипломат залишив нам такий від­гук про Б. Хмельницького: «Ростом він скоріше високий, ніж серед­ній, широкої кістки і міцної статури. Його мова і спосіб правління показують, що наділений зрілими судженнями і глибоким розумом... У спілкуванні він м'який і простий, чим приваблює до себе любов во­їнів, але, з другого боку, підтримує серед них дисципліну суворими покараннями...»

ІЗ. Перебіг війни та її результати. Колективна робота за підручником.



Коментоване читання матеріалу підручника «Під прапором Бог­дана Хмельницького» [1;с. 102—104]. Під час читання з'ясовуються причини Національно-визвольної війни, рушійні сили та її зміст.

Розповідь учителя.

У ході розповіді вчителеві слід наголосити, що приводом до війни став особистий конфлікт Б. Хмельницького зі шляхтичем Чаплінським, акцентувати увагу на перемогах козацького війська. Для більш наочного знайомства з військовим мистецтвом козаків можна показати уривок із кінофільму «Огнем і мечем» про битву під Жовтими Водами.

Перед початком перегляду уривка вчитель пропонує запитання, відповіді на які учні мають дати після перегляду кінофільму.

1) Яку воєнну хитрість використали козаки?

2) Хто переміг у битві?

3) Хто був союзником козаків?

Учитель, узагальнюючи свою розповідь, наголошує на тому, що в результаті Національно-визвольної війни постала Українська ко­зацька держава, що називалася Військо Запорозьке, український на­род був звільнений від панської залежності, селяни і міщани отрима­ли довгоочікувану свободу.

Ш 4. Переяславська Рада. Розповідь учителя.

Тривала війна з могутньою Річчю Посполитою вкрай виснажила сили молодої української держави. Поляки не бажали миритися з втратою України. У пошуках союзників у боротьбі Б. Хмельницький вирішив звернутися до Московської держави. Після тривалих роздумів москов­ський цар погодився взяти «під свою руку» Україну.

я Для розгляду питання протекції московського царя 8 січня 1654 р. у Переяславі відбулась козацька рада, яка підтримала пропозицію Хмельницького. Та під час ради сталося непорозуміння. Коли україн-1 присягнули царю, московські посли відмовилися давати присягу, отивуючи це тим, що цар ні перед ким не присягає. Хоча це непо-озуміння вдалось уладнати, але це справило негативне враження на ?начну частину сподвижників Хмельницького й народу, які не пові­рили в щирість царя. Згодом їх опасіння справдилися.

Після Переяславської ради відбулись тривалі переговори, які за­вершились укладенням Березневих статей 1654 р., за якими Укра­їнська держава зберігала свою територію, засади політичного і дер­жавного устрою, станові права і привілеї населення. Але українцям довелося і дечим поступитися: вони ставали залежними від царя, що виражалося у сплаті данини, часткових обмеженнях у відносинах із сусідніми державами; у Києві й Чигирині розміщувалися московські війська.

Та сподівання Хмельницького здобути в особі Москви сильного союзника не справдилися. Московський цар переслідував власні ін­тереси, а українські землі зазнавали нищівного нападу поляків і та­тар, який українці мали стримувати самостійно. До того ж у грудні 1656 р. Московська держава й Польща уклали між собою перемир'я, .поділивши українські землі. Це було грубе порушення положень Бе­резневих статей. Б. Хмельницький зрозумів, що союз із Москвою ні­чого доброго не несе для України. Але смерть гетьмана не дозволила реалізувати плани позбутися цього союзу.

IV. ЗАКРІПЛЕННЯ НОВИХ ЗНАНЬ УЧНІВ '«Л ^.м ^;-«Аїжижаі» Бесіда за запитаннями.

1) Коли почалась Національно-визвольна війна українського на­роду?

2) Хто її очолив?

3) Якими були причини Національно-визвольної війни?

4) Яке питання розглядалося на Переяславській раді? Яке було прийнято рішення?

V. ПІДСУМКИ УРОКУ ІЙ-^і'К/Т./іЛч: г>чл " ї^/іч'^ ГййРЛ'І * *,..^ії8^Г&ї Заключне слово вчителя.

Таким чином, узагальнює вчитель, наприкінці XVI — у першій половині XVII ст. українці стали зазнавати значних кривд і утисків з боку польських панів. Не скорившись долі, вони піднялися на бо­ротьбу за свободу і свою віру. Хоча повстання зазнали поразки, вони

133

підготували ґрунт для Національно-визвольної війни під проводом Б. Хмельницького.

Учитель підкреслює, що Національно-визвольна війна сприяла відродженню української держави. На звільненій від польського па­нування території були створені органи влади, які докорінно змінили політичну систему. До участі в розбудові держави були залучені ши­рокі верстви суспільства: козацтво, шляхта, міщани, духовенство. Устрій держави був створений за зразком устрою Січі, що зумови­ло його воєнний характер, але в умовах постійної війни це було ви­правдано. Видатну роль у боротьбі за визволення, а також у розбудові української держави відіграв Б. Хмельницький.

VI. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ ІЩЦШМШІ ІІМІИДІ1ШЮМИШШИІ

1) Опрацювати матеріал підручника «Неспокій на вершині сла­ви» [1, с. 108—111].

2) Спираючись на отримані знання, поміркуйте, чи виправдалися сумніви Б. Хмельницького.

3) Підготуйте невеличку розповідь про Б. Хмельницького — ке­рівника Національно-визвольної війни українського народу.





1   ...   6   7   8   9   10   11   12   13   ...   16


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка