Тема. Історія як навчальний предмет і наука. Мета



Сторінка15/16
Дата конвертації19.02.2016
Розмір3.46 Mb.
1   ...   8   9   10   11   12   13   14   15   16
Тема. Україна в полум'ї війни (1939—1945). Мета: ознайомити учнів з основними подіями Другої світової війни та місцем у ній України, розкрити й показати на при­кладах героїчну боротьбу українського народу проти фа­шизму і сталінського тоталітарного режиму; виховувати в учнів почуття патріотизму, гордості за героїчне минуле свого народу, готовності до захисту своєї Вітчизни. Тип уроку: комбінований. Обладнання: підручник, карта «Україна в роки Другої світової війни»,

ілюстративний матеріал. Основні поняття і терміни: Пакт про ненапад, «визвольний похід», Рух Опору, УПА, гітлерівська Німеччина, битва за Дніпро, Ве­лика Вітчизняна війна.



Основні дати: 23 серпня 1939 р. — укладення Пакту про ненапад між СРСР та Німеччиною і підпи9ання таємного протоколу до нього; 1939—1940 рр. — приєднання західноукраїнських земель до СРСР, входження їх до складу УРСР; 1939— 1945 рр. — Друга світова війна; 22 червня 1941 р. — на­пад гітлерівської Німеччини на СРСР; 1942 р. — створення УПА; 1941—1944 рр. — гітлерівська окупація українських земель; 1943 р. — битва за Дніпро, визволення Києва; жовтень 1944 р. — завершення визволення України від гітлерівського поневолення.

Структура уроку

I. Організація навчальної діяльності

II. Перевірка домашнього завдання

III. Вивчення нового матеріалу

1. На шляху до війни.

2. Окупація України гітлерівськими військами. Рух Опору.

3. Звільнення України. Радість і смуток перемоги.

4. Трагедія Західної України.

IV. Закріплення нових знань учнів

V. Підсумки уроку

VI. Домашнє завдання



----ХІД УРОКУ —--

I. ОРГАНІЗАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Учитель повідомляє тему й основні завдання уроку.

II. ПЕРЕВІРКА ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ і^тШШ^^Н^^^ШЗапитання та завдання.

1) Чому українцям не вдалося відстояти здобуту незалежність у 1918 р.?

2) Чи змогли більшовики побудувати «світле майбутнє»?

3) Як ви вважаєте, чому це не вдалося зробити?

4) Дайте визначення поняттям і термінам індустріалізація, кол­госпи, голодомор, партія більшовиків.

III. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ -у,-4'.·%,·* . ·.

Ш 1. На шляху до війни. Розповідь учителя.

Після Першої світової війни мир, який установили переможці, не був заснований на справедливості. Багато пародів було принижено

ображено (німці, угорці, українці тощо). Деякі, зокрема українці, є здобули незалежності, хоча поклали за це немало життів, а «твор-М» миру обіцяли її всім поневоленим.

Несправедливість породжувала зневіру й обурення. Такими на-Троями скористалися деякі політики, які зуміли повести за собою "бражені народи, обіцяючи їм щасливе майбутнє. Закликаючи боро­вся проти несправедливості й приниження, вони приховували своє ^равжнє прагнення до переділу світу, до здобуття для своїх країн іивілейованого становища, або, взагалі, до світового панування, еред нових підпалювачів війни вирізнявся Адольф Гітлер, який рийшов до влади в Німеччині, проголосивши себе фюрером — вож-ем німців. Він обіцяв своєму народу заможне майбутнє у могутній державі, що буде правити світом. Шляхом до цього майбутнього про­голошувалася війна.

Прагнучи розпочати боротьбу за світове панування, він намагався [внести розкол серед держав світу, щоб потім підкорити їх поодин­ці. Певний чає це йому вдавалося. Без жодного пострілу він захопив Австрію і Чехоеловаччину. Але далі більшість країн світу заявили, що не допустять, щоб Гітлер панував світом.

У такій ситуації 23 серпня 1939 р. Гітлер і Сталін, два диктатори, що прагнули до світового панування, уклали між собою таємну угоду про поділ Європи. Вона торкалася і Західноукраїнських земель, що в результаті поразки українців у визвольних змаганнях потрапили до рук Польщі. Ці землі мали відійти до складу СРСР.

/ вересня 1939 р. гітлерівська Німеччина, здійснивши напад на Польщу, розв'язала Другу світову війну, у яку згодом було втягнуто майже всі країни світу.

Виконуючи таємні домовленості, 17 вересня Червона армія здій­снила «визвольний похід» на Західноукраїнські землі, які увійшли до складу СРСР. Таким чином, під владою Сталіна опинилися май­же всі українські землі. Об'єднання українських земель не принесло омріяну свободу Україні. На приєднаних землях сталінське керівни­цтво запровадило ті самі порядки, які вже існували у Наддніпрян­ській Україні.

Поділ не влаштовував жодного з диктаторів: кожен прагнув до одноосібного панування у світі, тому війна між ними стала неми­нучою.

Бесіда за запитаннями.

1) Чому почалася Друга світова війна ?

2) Хто прагнув до початку війни?

3) Як змінилася доля українських земель з початком війни?

197

Ш 2. Окупація України гітлерівськими військами. Рух Опору. Розповідь учителя.

22червня 1941 р. гітлерівська Німеччина здійснила напад на Ра­дянський Союз. Розпочалась Велика Вітчизняна війна. Українські землі знову стали ареною великої битви, руйнувань, жертв і страж­дань. Гітлерівські війська, які були більш підготовлені до війни, завдали поразки Червоній армії у прикордонних боях. Частини Червоної армії, що відступали, чинили завзятий опір ворогу. Так, оборона Києва тривала 72 дні, Одеси — 73, Севастополя — 250 днів. Та ворог на початку війни був сильнішим і захопив територію всієї України.

Колективна робота за підручником.

Шляхом коментованого читання опрацювати розповідь «Про що розповіла прадідусева медаль» [1, с. 174—177].

Розповідь учителя.

Гітлерівці безсоромно грабували Україну. Усіх, хто виявляв най­меншу непокору,— страчували. Взагалі в планах гітлерівців було повне вивищення народів, що населяли Україну, і перетворення її земель на «життєвий простір» для німців. Першими знищенню під­лягали євреї та цигани, а згодом й інші народи. Так, місцем масових розстрілів мирного населення в Україні став Бабин Яр у Києві, де за­гинуло понад 100 тис. мирних громадян. І таке траплялося у багатьох містах України.

Жорстока політика нацистів спонукала населення України до опо­ру. Хто міг тримати зброю, ставав до боротьби, інші — чинили духов­ний опір, не скорюючись ворогові. Народ не міг змиритися з поне­воленням. У відповідь окупанти звіріли ще більше, спалюючи цілі села, нищачи міста. Так, у липні 1943 р. гітлерівці спалили поліське село Копище, де живцем згоріло майже 3 тис. його мешканців, утому числі понад 1,2 тис. дітей.

Робота з документом. 1

Опрацювати документ «ЗкнигиД. Малахова "Оті два роки... У Киє­ві при німцях"» [1, с. 178].

Під час розгляду питання про рух Опору вчителеві слід наголо­сити, що в Україні існували два напрямки в діяльності руху Опору: радянський, який виступав за відновлення радянської влади, і націо­налістичний, який боровся за незалежність України. Крім того, на західноукраїнських землях діяв і польський рух Опору, що боровся за відродження Польської держави.

Звільнення України. Радість і смуток перемоги. ^Розповідь учителя.



*У 1943р. після низки поразок гітлерівських військ почалося звіль' і—я України (Сталінградська і Курська битви), яке не було легким. Те, було так швидко втрачено задекілька місяців у 1941 р., із великими -твами прийшлось повертати більше року. Найжорстокіші бої точи­ся під час форсування Червоною армією Дніпра та під час визволення їва. 6 листопада 1943 р. місто було повністю звільнено від гітлерівців, 'ща кінець жовтня 1944 р. було визволено всю Україну. } Дорого коштувала ця війна Україні. Тільки на фронтах загинуло млн українців, 4,5 млн було знищено під час окупації, 2,2 млн було гвезено на примусові роботи до Німеччини, із яких додому поверну­сь лише 800 тис. Було зруйновано 714 міст і містечок та 28 тис. сіл, 0 млн осіб залишилося без притулку.

Найкраще сприйняття теми йде через емоційну сферу, тому цей і»ок можна побудувати й за іншою схемою. Так, зокрема, можна упинитися на подвигах дітей у роки війни або запросити ветеранів ійни. Можна влаштувати перегляд фільму (не більше за ЗО хв) із по­дальшим його обговоренням.

4. Трагедія Західної України. Розповідь учителя.



Поразка радянської армії у перші роки війни з Німеччиною ство­рила враження у провідників українського національно-визвольного руху про можливість відродження незалежної України. Спершу вони покладали надію на Німеччину, сподіваючись, що вона допоможе їм у цьому. ЗО червня1941 р. у Львові було проголошено Акт відновлення Української держави. Але гітлерівській Німеччині не потрібна була незалежна Україна. Українські діячі зазнали переслідувань: їх аре­штовували, кидали до в'язниць і таборів, убивали. Зрозумівши, що лише власними силами можна вибороти незалежність, ужовтні 1942 р. у лісах Полісся була створена Українська повстанська армія (УПА), яка розпочала боротьбу як проти гітлерівської Німеччини, так і проти радянської влади (сталінського режиму), що почала відновлюватися в Україні з 1943 р. На чолі УПА, що налічувала майже 100 тис. бійців, у 1944 р. став Роман Шухевич. Повстанцям УПА також довелося вести боротьбу і проти відновленої Польської держави, яка отримала під свою владу українські землі Закерзоння. Цю нерівну боротьбу повстанців під­тримувало переважно українське населення західноукраїнських земель. Тривала боротьба аж до середини 50-х років XX ст. Вона черговий раз засвідчила незламну волю українців до незалежності.

199

IV. ЗАКРІПЛЕННЯ НОВИХ ЗНАНЬ УЧНІВ V..вАа.; ;, ,

Бесіда за запитаннями.

1) Коли почалася Друга світова війна?

2) Яким чином Україна була втягнута у війну?

3) Коли стався напад гітлерівської Німеччини на СРСР?

4) Як поводили себе гітлерівські загарбники на українських зем­лях?

5) Яким чином українці боролися проти поневолення?

6) Хто такі повстанці УПА?

7) За що повстанці боролися?

8) Проти кого повстанці вели боротьбу?

9) Коли було звільнено Україну від гітлерівських військ? 10) Які наслідки війни для України?

Заключне слово вчителя.

Учитель підкреслює, що Друга світова війна стала ще однією траге­дією для українського народу в XX ст. Та українці не бажали миритися з іноземним поневоленням. Вони піднялися на вітчизняну війну проти ворога. Українці воювали як на фронтах, так і в тилу ворога, не даючи йому ні дня перепочинку. Та героїчною боротьбою українців проти гіт­лерівського поневолення скористався Сталін, який знову запровадив радянську владу в Україні. Спроба УПА вибороти незалежність України була жорстоко придушена сталінським режимом.

1) Опрацювати матеріал підручника «І знову війна» [1, с. 223— 229].

2) Використовуючи додаткову літературу, скласти розповідь про героїчну боротьбу українців у роки війни.



Тема. Україна в 60—80-ті роки XX ст.

Мета: дати учням уявлення про життя України в 60—80-ті рр. XX ст. і розкрити мету дисидентського руху, пояснити на прикладах, у чому полягав героїзм борців за свободу України в 60—80-ті рр.; пояснити суть і наслідки чорно­бильської катастрофи; виховувати учнів у дусі патріотиз-

му, толерантності, сприяти утвердженню ідеалів демо­кратії.



% Тип уроку: комбінований. ^Обладнання: підручник, стінна карта «Україна в 50—80-ті рр. XX ст.»,

І ілюстрації.

Основні поняття і терміни: дисиденти, Чорнобильська катастрофа. .Основні дати: 26 квітня 1986 р. — Чорнобильська катастрофа.

Структура уроку

I. Організація навчальної діяльності

II. Перевірка домашнього завдання

III. Вивчення нового матеріалу

і 1. Україна в 60—80-х рр. XX ст.

2. Борці за волю України.

3. Чорнобильська катастрофа, 'її уроки та наслідки.

IV. Закріплення нових знань учнів

V. Підсумки уроку

VI. Домашнє завдання

--ХІД УРОКУ-

I. ОРГАНІЗАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ЯЄМЯШЯПЯі

Учитель повідомляє тему й основні завдання уроку.

II. ПЕРЕВІРКА ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ &НЖЖІЖІЖШ Фронтальне опитування.

1) Коли почалася Друга світова війна для українців?

2) Чому війну називають вітчизняною?



3) Які наслідки війни для України?

4) Коли ми святкуємо День Перемоги?

III. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

Ш 1. Україна в 60—80-х рр. XX ст.

Колективна робота за підручником.

Коментоване читання тексту підручника [1, с. 179—181], під час якого учні заповнюють таблицю: ♦Україна в 1945—1991 рр.».

Позитивні явища в житті українців

Негативні явища в житті українців







Бесіда за запитанням.

Чи можна вважати, що життя українців у 60-80-ті рр. XX ст. було щасливим? Свою думку поясніть.

201

Ш 1. Борці за волю України.

Опрацьовуючи даний матеріал, поряд із терміном шістдесятники слід використовувати і термін дисиденти (у підручнику використову­ється термін в'язні сумління).

Розповідь учителя.

Після страхітливої війни й років відбудови українці зажили мир­ним життям. Але це життя не було у власній державі, а продовжу­валося під владою СРСР. Радянські керівники, як і раніше, у своїх діях не рахувалися з інтересами українців та України. її економіч­ні, промислові та людські ресурси використовувались для вирішен­ня загальносоюзних завдань, часто з негативними наслідками для України та її народу.

У 60—80-ті рр. XX ст. в непримиренній боротьбі з правлячим ре­жимом український національно-визвольний рух виховав у своїх лавах цілу низку благородних, відданих рідній землі й своєму наро­дові борців, справжніх патріотів України. їх називали дисидента­ми — незгодними, бо вони були незгодні з існуючим станом речей, із залежністю України.

Одним із перших українських дисидентів був львів'янин Михай­ло Горинь (нар. 1930). Закінчив філологічний факультет Львівського університету, працював учителем (1954—1961) і вже тоді зареко­мендував себе неординарною, критично мислячою особистістю. Свої патріотичні думки щодо становища України та її народу нерідко висловлював на сторінках місцевих періодичних видань. У 1961 р. перейшов на наукову роботу. Став активним членом дисидентського руху. Під час репресій 1965 р. М. Горинь був заарештований і на закритому суді у Львові був засуджений до шести років ув'язнення в таборах суворого режиму. У своєму останньому слові на судовому засіданні він піддав критиці відверто антиукраїнську, русифікатор­ську політику КПРС, що проводилася в Україні. Під час перебуван­ня в таборах написав ряд праць, у яких розкрив колоніальне стано­вище України в складі СРСР. Ці праці побачили світ в українському «самвидаві». Після відбуття покарання, не маючи змоги працювати за фахом, він влаштовується звичайним робітником у Львові, але своїх ідеалів не зрікся й продовжував боротьбу. У 1981 р. за «анти-радянську агітацію й пропаганду» його вдруге заарештували та за­судили до десяти років ув'язнення і п'яти років заслання.

Перебудовчі процеси в СРСР сприяли достроковому звільненню багатьох ув'язнених. Повернувшись в Україну, М. Горинь віддав ба­гато сил і енергії створенню партії Народного Руху України, Укра-

202

фінської Республіканської партії, розбудові незалежної України, про яку так мріяв.

| Іншим провідником дисидентського руху був Левко Лук'яненко. Він народився у 1927 р. в багатодітній селянській родині на Черні­гівщині. У 1944 р. був мобілізований до Червоної армії. У 1956 р. за­кінчив юридичний факультет Московського університету й одержав призначення на роботу в Західній Україні, де працював штатним 'пропагандистом у Радехівському й Глинянському райкомах партії, згодом — адвокатом. Під впливом ще свіжих у пам'яті подій зброй­ної боротьби ОУН—УПА, спілкуючись із місцевим населенням, Л. Лук'яненко вирішив присвятити себе боротьбі за незалежність України. У 1958 р. він разом з І. Кандибою заснували осередок Укра­їнської робітничо-селянської спілки (УРСС). Л. Лук'яненко разом із С. Віруном створили проект програми УРСС, у якому теоретично обґрунтовувалися й осмислювалися положення нового, безкровного етапу боротьби ^ва незалежність України. У документі піддавалася . критиці соціаль^но-економічна й національна політика КПРС. За­значалося, що в дійсності Україна позбавлена проголошених Кон­ституцією суверенітету та прав вільно вступати у політичні та еко­номічні відносини з іншими державами. У республіці українська мова не тільки не стала державною, а взагалі була майже витіснена з офіційного вжитку. Тому Україні потрібно використати надане їй право (ст. 14 Конституції УРСР, ст. 17 Конституції СРСР) і вийти зі складу СРСР.

Характерною особливістю УРСС було те, що її засновники для ви­значення та обґрунтування своїх ідеологічних засад використовували праці К. Маркса, В. Леніна.

У 1961 р. за доносом діяльність УРСС було викрито. Л. Лук'янен-ка було засуджено до страти. Після 73-денного очікування в камері смертників вирок було замінено 15-річним ув'язненням. Після повер­нення Л. Лук'яненко продовжив боротьбу за незалежність України. Став одним із засновників Української гельсінської групи. У 1978 р. був знову заарештований і засуджений до десяти років ув'язнення і п'яти років заслання. У січні 1989 р. повернувся в Україну. Очолив Українську гельсінську спілку. У 1990 р. був обраний народним де­путатом. У цьому ж році очолив Українську Республіканську партію. У 1992—1993 рр. працював надзвичайним і повноважним послом України в Канаді. Із 1994 р. — знову народний депутат. Голова Все­української асоціації дослідників голодоморів в Україні.

Багато хто з відомих представників дисидентського руху так і не дожив до тих змін, за які боровся. Так, зокрема, жорстока репресивна система знищила талановитого київського літератора, перекладача,

активного учасника правозахисного руху В. Марченка. Така ж доля спіткала В. Стуса, Ю. Литвина та ін.

Крім названих осіб значний внесок у національно-визвольну бо­ротьбу зробили такі діячі, як В. Чорновіл, М. Руденко, І. Світличний, С. Хмара, П. Григоренко, О. Тихий та ін.

Ш 2. Чорнобильська катастрофа, її уроки та наслідки. Розповідь учителя.

За радянських часів нищення зазнали не тільки культура і на­селення, а й природа. На території України було збудовано велику кількість промислових об'єктів, відходи виробництва яких є дуже шкідливими для довкілля. Металургійні, хімічці та інші підприєм­ства будувалися без урахування відновлюючих можливостей при­роди. Деякі райони перетворювалися на регіони екологічного лиха. Вода ставала непридатною для вживання або взагалі зникала, землі забруднювалися.

Найбільшим лихом для України стала Чорнобильська катастро­фа. 26 квітня 1986 р. на Чорнобильській атомній електростанції став­ся вибух, який зруйнував її четвертий блок із ядерним реактором. У результаті вибуху великі території зазнали радіаційне забруднення.

Самостійна робота за підручником.

Опрацювати розділ V розповіді «Полин чорнобиль — проти болю чи біль?» [1, с. 236—238].

Бесіда за запитаннями.

1) Коли сталася Чорнобильська катастрофа?

2) Які її наслідки для України?

iv. закріплення нових знань учнів квЯввввШНННі

Бесіда за запитаннями.

1) Хто такі шістдесятники?

2) За що вони виступали?

3) Хто такі дисиденти?

4) Чого вони прагнули?

5) Назвіть імена відомих вам дисидентів.

6) Чому в другій половині XX ст. в Україні погіршилася екологіч­на ситуація?

7) Чи можна Чорнобильську катастрофу вважати уроком для людства?

v. підсумки уроку ^і-.'С. » ,. 4 *>' V .♦ <. «зшиж

Заключне слово вчителя.

У 60^-80-ті рр. XX ст. українці жили в мирі, але це не принесло їм щастя. Хоча не було масових репресій, зріс життєвий рівень, але платою за це була відмова від власної мови; культури, традицій; вико­ристання природних багатств України для вирішення проблем і задо­волення потреб союзного керівництва. Одним із жахливих наслідків радянського панування стала Чорнобильська катастрофа.

І в ці роки українці вели боротьбу за свободу України. Нове поко­ління борців називали дисидентами. Життя переконливо доводило, що ситуація в Україні потребує негайних змін. #

vi. домашнє завдання КНШШОШШІЯННІ

Опрацювати матеріал підручника «За ними стояла Україна» ТІ, с. 230—238].

'!



Тема. Узагальнення знань учнів за темою «Україна в XIX— XX ст.»*.

Мета: повторити, закріпити й узагальнити матеріал теми, роз­вивати вміння, навички, які формувалися на уроках; вихо­вувати в учнів почуття патріотизму, толерантності, поваги до історичного минулого своєї держави. Тип уроку: повторювально-узагальнюючий. Обладнання: підручник, стінні карти «Україна в XIX ст.», «Українська ре­волюція», «Україна у 20—30-ті роки XX ст.», «Україна в ро­ки Другої світової війни», «Україна в складі СРСР».

Структура уроку

I. Організація навчальної діяльності

II. Повторення й узагальнення знань учнів

III. Підсумки уроку

IV. Домашнє завдання

-ХІД УРОКУ--

і. організація навчальної діяльності S'-w^'^.^J^T-V

Учитель повідомляє учням тему уроку, його завдання та інформує про основні форми роботи.

Методичні рекомендації щодо проведення уроку — див. урок № 7.

205

II. ПОВТОРЕННЯ Й УЗАГАЛЬНЕННЯ ЗНАНЬ УЧНІВ «, ^АЧ^Гвй-

Учитель стисло нагадує основний матеріал, що вивчався упродовж опрацювання теми.

Вступна бесіда

1) Вивчення якої теми ми завершили?

2) Які доленосні події відбулися за період, що ми вивчали?

3) Перегляньте назви параграфів вивченої теми та запропонуйте інші назви до них.

Дидактична гра «Дата, герой, подія»

Ця гра може проводитися відразу з усім класом. Ведучий (учитель), проходячи між партами, і вказуючи по порядку на учнів, говорить: «дата», на другого — «герой», на третього — «подія» і т. д.

Учень, біля якого зупинився ведучий, у відповідь на слово вчителя повинен швидко назвати або дату, або героя, або подію. При правиль­ній відповіді ведучий іде далі, говорячи: «дата,подія,...» ізупиняєть-ся біля наступного обраного учня. У разі, коли учень дав неправильну відповідь або йому не вдалося підібрати відповідь поки ведучий рахує до трьох, він вибуває з гри. Далі темп гри підвищується, а завдан­ня ускладнюється. Наприклад, коли випадає подія треба назвати і її дату або історичного героя, з нею пов'язаного. Гра продовжується до того моменту, поки в кожному ряду не залишиться по одному учню.

Гра розвиває пам'ять, увагу, швидку реакцію, допомагає закріпи­ти пройдений матеріал.

Тестові завдання.

1) Установіть відповідність між іменем особи та наведеною харак­теристикою.

| [ М. Грушевський 1) Уродженець Галичини. Видатний україн-[—[ | франко ський поет, письменник, громадський і сус-

I—ІП Ч бин ький пільно-політичний діяч ^ 2) Видатна українська поетеса. Творче ім'я

і_ІПІашкевич Леся Українка. Брала активну участь у гро-

Г~1 Л. Косач мадському житті

| | в_ Антонович 3) Один із творців українського професійного

Л1Г тт театру. Громадсько-політичний діяч



М. Драгоманов ,ч та - ..

4) Видатний український поет, художник, гро-

|—| А. Кримський мадський діяч. Автор славнозвісної книги

| | Т. Шевченко «Кобзар»

| 11. Пулюй 5) Видатний мовознавець, історик, дослідник

східних мов

М. Садовський 6) Учений, громадсько-політичний діяч, Ке-М Терещенко рівник громадівського руху в другій полови-

' * ■■ „ . . ніХІХст.

ептицькии ^ Український промисловець, активно опі-П. Куліш кувався культурним життям українського

І. Котляревський народу. Виступав як меценат української культури

8) Відомий український письменник і громад­ський діяч. Уславився перекладом Святого Письма на українську мову. Став засновни­ком сучасного українського правопису

9) Священик, громадський діяч. Один із чле­нів «Руської Трійці»

10) Митрополит Української греко-католицької церкви. Видатний громадсько-політичний

\ діяч

11) Відомий український фізик і технік. Очолю­вав першу в Європі кафедру електротехні­ки. Брав участь у перекладі Святого Письма

12) Учений, громадсько-політичний діяч. Автор вірша, що став Гімном України

13) Письменник, громадський діяч. Автор пер­шої книги, написаної сучасною українською мовою

' 14) Учений, громадсько-політичний діяч. Брав

активну участь у громадівському русі, був одним з його теоретиків 15) Видатний український історик. Автор 10-томної «Історії У країни-Руси». Голова Української Центральної Ради 2) У поданих групах термінів, понять та імен викресліть по одно­му зайвому.

а) Національне відродження, Т. Шевченко, «Русалка Дністро­ва» , І. Франко.

б) Громади, В. Антонович, політична партія, університет.

в) УСС, Друга світова війна, стрілецькі пісні, Галичина.

г) Українська революція, М. Грушевський, голодомор, Уні­версал.

д) Індустріалізація, колективізація, Перша світова війна, більшовики.

е) Фашисти, шістдесятники, Велика Вітчизняна війна, Вату-тін.

є) В. Стус, Чорнобиль, «В'язні сумління», більшовики. .

207

Завдання.

Складіть хронологію основних подій історії України XX ст. за зразком.

Дата

Подія

1914—1918 рр.

Перща світова війна







Творче завдання.

Підготуйте твір-роздум на тему: «Доля українського народу в XX ст.».

iii. підсумки уроку ШШШІЇЖЖЖШЖЖЮЖ^а? Р Заключне слово вчителя.

Події XIX—XX ст. були надзвичайно важливими в історії України. За цей період відбулося становлення української нації, яка у важкій боротьбі, зазнавши страхітливих втрат, проклала шлях до незалеж­ності України.

iv. домашнє завдання тязігжгг %тш®?#гкж^мт$і*:?%чЛ,<*

Опрацювати завдання на с. 238—239 [1].



1   ...   8   9   10   11   12   13   14   15   16


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка