Тема. Історія як навчальний предмет і наука. Мета



Сторінка2/16
Дата конвертації19.02.2016
Розмір3.46 Mb.
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   16
Тема. Ознайомлення з історичною картою. Життя найдавніших людей.

Мета: розпочати формування навиуок роботи з історичною картою; створити початкове уявлення про життя людей на українських землях у найдавніші часи; розкрити роль речових історичних джерел у дослідженні минулого; ви­ховний аспект уроку реалізувати на підставі матеріалу про складне й небезпечне життя давніх мисливців. Тип уроку: комбінований. Обладнання: підручник, атлас, стінна історична карта, стінна фізична карта.

Основні поняття і терміни: карта, історична карта, кам'яний вік, зби­ральництво, полювання.

Основні дати: близько 1 млн років тому — поява найдавніших людей на території України.

Структура уроку

I. Організація навчальної діяльності

II. Перевірка домашнього завдання

III. Актуалізація опорних знань учнів

IV. Вивчення нового матералу

1. Історична карта.

2. Життя людей на наших землях у найдавніші часи.

V. Закріплення нових знань учнів

VI. Підсумки уроку

VII. Домашнє завдання

-:-ХІД УРОКУ--



I. ОРГАНІЗАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ММННЯт

Учитель оголошує тему й основні завдання уроку.

II. ПЕРЕВІРКА ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ ІМІЖМІНПЖ Дидактична гра «Чи знаєте ви...».

Правила гри. Учні дають короткі відповіді на 12 запитань, які диктує вчитель. Гру можна проводити з окремими учнями, групою учнів або з усім класом. В усній формі вона слугуватиме своєрідною інтелектуальною гімнастикою, а в письмовій (учні відповідають на аркушах, які перевіряються за зразком) дозволить швидко переві­рити знання учнів усього класу.

21

1) Які існують види історичних джерел? (Речові, писемні та усні.)

2) До якого виду історичних джерел належать давні монети, при­краси, знаряддя праці, зброя? (До речових джерел.)

3) До якого виду історичних джерел належать народні легенди, перекази, казки? (До усних джерел.)

4) Яку назву має наука, що вивчає способи обчислення часу? (Хронологія.)



б) Яку назву має точний календарний час будь-якої події? (Дата.)

6) Тривалість якого історичного періоду відповідає трьом поко­лінням — дідуся, батька та онука? (Століття.)

7) Як називають історики десять століть? (Тисячоліття.)

8) Від якої події розпочинається відлік нашої ери? (Від народжен­ня І су са Хрис та.)

9) Скільки років, століть і тисячоліть минуло від початку нашої ери? (2005років, 20 століть і 2 тисячоліття.)

10) Скільки тисяч років тому виникло найдавніше місто нашої планети Єрихон, якщо його було засновано у VIII тис. до н. е.? (10 тис. років тому.)

11) У якому столітті відбулася подія, датована 945 р.? (УХ ст.)

12) У якому тисячолітті ми живемо? (У третьому.)

III. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ УЧНІВ ПНІ НІ І шшшшшшшшшшш

Бесіда за запитаннями.

1) Поясніть, як ви розумієте, що день, місяць і рік вашого наро­дження — це час, а місце вашого народження — простір.

2) Поясніть, як ви розумієте, що історія — це описані істориками дії людей, котрі жили та Діяли в певному часі й просторі.

IV. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ А>.&^г2 .и&і&£ШІЇЖ&^\,іЖ

■ 1. Історична карта. Розповідь учителя.



Будь-яка історична подія, як ви вже знаєте, відбулася в певному часі й місці. Хронологія дозволяє історикам установити час, коли відбулися ці події, а історична карта допомагає визначити, де саме вони відбулися. Учитель наводить і пояснює учням поняття карта — умовно зменшене загальне зображення земної поверхні, її частини або окремих частин світу. Історична карта — це карта, яка відо­бражає події, що відбувалися на певній території у різні етапи її істо­ричного розвитку. Учитедьаривертає увагу до фізичної та історичної карт України (бажано, щоб вони були виконані в одному масштабі)

22

й організує подальшу роботу на їх порівнянні. Можна також поєдна­ти роботу з картами і коментоване читання відповідного тексту під­ручника [1, с. 12—15].

Історична карта створюється на основі фізичної карти. Проте ці два види карт мають суттєві відмінності. На історичній карті кольо­ри мають інше значення і зміст, ніж на фізичний карті. Зокрема, на фізичній карті кольорами відображають природні умови місцевості, а на історичній — території держав у різні часи, місця розселення народів тощо. Іншою особливістю історичної карти є те, що вона «роз­повідає» як розвивалися певні історичні події -— виникали держави і змінювалися їх території, пересувалися війська, торгові каравани тощо. Історичну карту необхідно навчитися «читати». Інформація на ній подається за допомогою умовних позначень, зміст яких розкрито в легенді — короткому поясненні того, що зображено на карті.

Завдання.

1) Уважно розгляньте умовні позначення історичних карт. Пере-кресліть до свого зошита й підпишіть ті позначення, які зустрі­чаються найчастіше.

2) Придумайте та намалюйте власне умовне позначення до істо­ричної карти.

■ 2; Життя людей на наших землях у найдавніші часи.



У підручнику відсутній історичний текст, який розповідає про життя найдавніших людей. На думку авторів, виокремлена учнями історична інформація з художнього, белетризованого тексту, як того вимагає програма курсу, за розповіддю «Пригоди Боривовка» буде фрагментарною й незрозумілою. Тому вчителеві слід розповісти про життя найдавніших людей на українських землях.

Активізації уваги учнів сприятиме дидактична гра- «Три речен­ня». Правила гри. Учні повинні уважно прослухати розповідь учите­ля і передати її зміст трьома простими реченнями. Переможцем буде визнаний учень, розповідь якого буде найкоротшою й при цьому точ­но відображатиме зміст.

Розповідь учителя.

На українських землях перші люди з'явилися близько 1 мли років тому. Найдавніші залишки їх поселення на території України вияв­лено на Закарпатті поблизу селища Королеве. Тогочасні люди жили невеликими групами, які постійно пересувалися в пошуках їжі. Хар­чувалися вони зібраними плодами, їстівними пагонами та корінця­ми, а також полювали на дрібних тварин. Головним знаряддям праці

\

й одночасно зброєю було ручне рубило, виготовлене з каменю. Унаслі­док цього цей період у житті найдавніших людей назвали кам'яним віком. Одним із найважливіших досягнень первісних людей стало оволодіння вогнем. Вони не вміли його видобувати й використову­вали природний, старанно зберігаючи вогнище. Саме вогонь допоміг людям вижити, коли розпочалося велике похолодання на нашій пла­неті й більшість українських земель опинилася під льодовою корою, котра в деяких місцях досягала завтовшки 2 км.



Холод примусив людей навчитися виготовляти теплий одяг зі шкур убитих тварин та жити в печерах. Важкі умови життя згуртову­вали людей. Вижити без допомоги інших людина не могла. Збирання їстівних плодів і корінців у цей час втратило своє значення. Головне місце посіло полювання на великих звірів — мамонтів, волохатих но­сорогів, печерних ведмедів, північних оленів, зубрів тощо. З'явилися нові більш досконалі знаряддя праці — кам'яні ножі, скребла, списи й сокири. Кількість найдавніших людей помітно зросла. Поселення того часу знайдені в Криму, Передкарпатті, біля річок Дністер, Дніс-та, у Нижньому Подніпров 'ї.

Близько 40 тис. років тому на українських землях сформувалася людина сучасного типу. Нова людина, як і раніше, займалася пере­важно мисливством. Пошуки їжі примушували давніх мисливців переходити з одного місця на інше. Багаті на здобич місця та зимові холоди спонукали людей затримуватися на цих місцях довше й бу­дувати житло. Його основу викладали з каміння і кісток мамонта, поміж ними вставляли гілки й накривали зверху шкурами.

Провідним об'єктом полювання в Середній Наддніпрянщині був ма­монт. Тому поселення мисливців на мамонтів виникали в долинах річок, де проходили шляхи цих великих тварин. їхні залишки знайдено на Чернігівщині (Мізин), Черкащині (Межиріч), Кирилівських пагорбах у Києві. У південній смузі українських земель полювали на бізонів, які пересувалися переважно відкритими просторами. Мисливці очікували їх біля природних пасток — ярів, урвищ тощо. Поряд вони влаштовували свої поселення. Зокрема, поселення мисливців на бізонів знайдено на Донеччині біля с. Амвросіївка. У вузькому й довгому яру поряд з ним залишилося близько тисячі кістяків упольованих бізонів.

Близько 11—8 тис. років тому на українських землях установи­лися природні умови, схожі на сучасні. Повністю змінився рослин­ний і тваринний світ. Зникли великі звірі. Це підштовхнуло людину до винаходу лука зі стрілами, що дозволило полювати на невеликих прудких тварин і птахів. Вірним другом мисливців став собака — пер^-ша одомашнена людиною дика тварина. Розвинулося рибальство. Було винайдено човни-довбанки, рибальські гачки й гарпуни.

За наявністю часу на уроці шляхом коментованого читання опрацьо­вується оповідання «Пригоди Боривовка» [1, с. 14—16]. Під час цієї роботи доцільно продовжити дидактичну гру «Три речення» з певними змінами. Учні після завершення читання оповідання записують до сво­їх зошитів три простих речення, що розкривають зміст прочитаного. У цьому випадку буде краще встановити переможця. Одночасно з цим гра надасть учителеві корисну інформацію про те, що учні зрозуміли з оповідання «Пригоди Боривовка» про життя давніх мисливців.

V. ЗАКРІПЛЕННЯ НОВИХ ЗНАНЬ УЧНІВ ИІІ І WMIIIIIWIIIIIHW'liiil

Завдання.

1) Визначте правильні відповіді. На історичних картах познача­ють: хвойні та листяні ліси, напрямки воєнних походів,-держа­ви і народи, кліматичні зони, середні температури води в океа­ні, зміни території і кордонів.

2) Церевірка виконання завдання до гри «Три речення».

VI. ПІДСУМКИ УРОКУ ЯШНЖШИВІШіНШНв Заключне слово вчителя.

Учитель робить висновки за матеріалом, що був розглянутий на уроці:

історична карта допоможе дізнатися, де відбувалися історичні події, які ви вивчаєте;

перші люди на українських землях з'явилися дуже давно — близько 1 млн років тому;

найдавніші люди займалися збиральництвом і полюванням;

цей період називають кам'яним віком, тому що всі свої знаряддя праці найдавніші людини виготовляли з каменю.

VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ ІІММШіШіЯШЙМНШН Опрацювати матеріал підручника § 1—2 [1, с. 12—17].



Тема. Археологія. Речові пам'ятки трипільців. Писемні пам'ятки та усна народна творчість як джерело історичних відо­мостей.

Мета: створити в учнів початкове уявлення про археологію, пра­цю археологів та їхні відкриття; ознайомити з тим, яку роль у дослідженні минулого відіграють речові, писемні та усні

\

25

історичні пам'ятки; формувати навички використання роз­повіді вчителя і підручника як джерел знань; виховувати шанобливе ставлення до пам'яток минулого. Тип уроку: комбінований. Обладнання: підручник, атлас, фотографії або малюнки археологів за роботою.

Основні поняття і терміни: археологія, археологічні розкопки, музей, архів, бібліотека, трипільці.

Основні дати: 1810 р. — у Феодосії засновано перший в українських землях музей старожитностей; 1893 р. — археолог Ві-кентій Хвойка відкрив поселення трипільців.

Структура уроку

I. Організація навчальної діяльності

II. Перевірка домашнього завдання

III. Актуалізація опорних знань учнів

IV. Вивчення нового матеріалу

1. Початкові уявлення про археологію.

2. Вікентій Хвойка. Речові пам'ятки трипільців.

3. Що зберігають в історичних музеях, бібліотеках та архівах?

4. Усна народна творчість як джерело історичних відомостей.

V. Закріплення нових знань учнів

VI. Підсумки уроку

VII. Домашнє завдання

--ХІД УРОКУ---



і. організація навчальної діяльності штшшвшшшшшшшшшшт

Учитель повідомляє тему та основні завдання уроку.

її. перевірка домашнього завдання тшшттшшшмтшшяшшш

Цей етап уроку можна провести за одним із двох варіантів.

І ВАРІАНТ



Бесіда за запитаннями.

1) Перед вами фізична та історична карти. Порівняйте їх, визнач­те спільне і відмінне.

2) Поясніть, про що може «розповісти» історична карта.

3) Знайдіть на карті атласу «Найдавніше минуле України» [9, с. 2] і покажіть на стінній карті:

а) місце найдавнішого людського поселення, знайденого архео­логами на українських землях;

б) поселення давніх мисливців, відкрите дослідниками на пра­вому березі Десни поблизу селища Мізин на Чернігівщині.

І '

4) Розгляньте у підручнику [1, с, 15] репродукцію картини І. їжа-кевича «Мізинська стоянка» і дайте відповіді на запитання та виконайте завдання:

а) Опишіть місцевість, де було розташоване поселення.

б) Чому давні мисливці вибрали для поселення це місце? Яки­ми, на вашу думку, були його переваги?

в) Який вигляд мали житла давніх мисливців? Пофантазуйте й розкажіть, як могло відбуватися їх будівництво.

г) Скільки всього людей зобразив автор? Чим вони займають­ся? Наведіть факти, які дозволяють вважати, що на картині зображено саме поселення мисливців.

д) Яка пора року зображена на картині? Чому ви так вважа­єте? Що із зображеного, на вашу думку, допоможе людям вижити взимку?

II ВАРІАНТ

Дидактична гра «Правда — неправда».

Правила гри. Учитель називає твердження. Якщо воно правильне, учні ставлять «+», а якщо ні, то «-». Гру можна проводити з усім 'класом, командами або окремими учнями.

1) На історичній карті кольорами позначено природні умови міс­цевості (-).

2) На фізичній карті позначаються напрямки воєнних походів (-).

3) На історичній карті позначаються зміни території і кордони держав (+).

4) Фізична карта відображає події, які відбувалися на певній те­риторії у різні етапи її розвитку (-).

5) Історична карта створюється на основі фізичної карти (+).

6) Коротке пояснення того, що зображено на карті, називають її легендою (+).

7) Найдавніші залишки поселення перших людей на території укра­їнських земель виявлені біля селища Мізин на Чернігівщині (-).

8) Давні мисливці виготовляли знаряддя праці з каменю (+).

9) Перші люди на території України займалися мисливством і землеробством (-).

10) Перші люди збирали їстівні корінці, пагони і плоди, а також полювали (+).

11) Під час розкопок стоянки давніх мисливців у Мізині археологи виявили різноманітні вироби з кістки, рогу та заліза (-).

12) Першою дикою твариною, одомашненою людиною, був собака

'(+)·

27

ні. актуалізація опорних знань учнів шштшшттштшшшшт

Запитання.

1) Що таке історичні джерела?

2) Які види історичних джерел ви знаєте? ·

3) Як історичні джерела допомагають історикам досліджувати минуле?

iv. вивчення нового матеріалу ШШШШШШШШШКЮШШШШШЮЯЯ

Ш 1. Початкові уявлення про археологію.

Розповідь учителя.

Вивчати минуле історикам допомагають залишені людьми сліди життя, які відшукують археологи. (Учитель пише на дошці сло­во археологія і в межах інформації підручника розкриває його зна­чення.)

Чи замислювалися ви над тим, як опиняються глибоко під землею речі, якими користувалися люди. Уявіть, що дуже давно слов'янське поселення оточили вороги. Хто встиг — залишив поселення. Свої речі вони забрали або сховали, розраховуючи повернутися. Після запеклої боротьби вороги захопили поселення. Більшість споруд було зруйно­вано, їхніх мешканців убито або забрано в полон. Минали роки. За­лишене поселення з часом остаточно зруйнувалося, вкрилося пилом. Пригадайте, як часто доводиться вдома витирати пил з речей. Скіль­ки ж пилу вкриє речі, залишені людьми 2 тис. років тому? Отже, під великим шаром ґрунту можуть опинитися різноманітні речі. (Учи­тель привертає увагу до малюнків із зображеннями знахідок, зробле­них археологами на території сучасного Києва [1, с. 18].) Для того щоб не зіпсувати речі, які протягом століть пролежали в землі, ар­хеологам доводиться діяти дуже обережно. Тому вони дотримуються спеціальних правил.

Самостійна робота за завданням.

Опрацювати матеріал підручника «Пам'ятки минулого» [1, с. 17— 18].

Запитання.

1) На які два етапи поділяється праця археологів?

2) Як ви вважаєте, праця археологів є важкою чи легкою? Пояс­ніть чому.

(Учитель звертає увагу на ілюстрацію підручника [1. с. 18 «Архео­логи за роботою».)

3) Який етап роботи археологів зображено?

4) Опишіть зображене на ілюстрації. Чим займається археолог?

5) Придумайте власну назву до ілюстрації.

Археологічними дослідженнями, продовжує свою розповідь учи­тель, захоплювалося чимало українців. Видатний український поет Тарас Шевченко, подорожуючи Україною, узяв участь у створенні програми збереження історичних пам'яток Криму, зафіксував чима­ло стародавніх курганів, пам'яток козацької слави, серед яких — руї­ни столиці Української козацької держави Чигирина. Йому належать слова: «Люблю археологію — таємничу матір історії».

Поміркуйте, чому Шевченко вважав археологію матір'ю історії.



В 2. Вікентій Хвойка. Речові пам'ятки трипільців. Розповідь учителя.

Українські археологи здобули визнання у світі завдяки зробленим ними важливим відкриттям. Чимало археологічних пам'яток від­шукав Вікенщій Хвойка (1850—1914) — відомий український ар­хеолог-любитель. Однією з них стала знахідка поселень так званих трипільців. Якою була самоназва цього давнього народу, що заселяв значну територію між Дніпром та Дністром, — невідомо. Так їх стали називати за назвою села Трипілля на Київщині, де 1893 р. археолог розкопав перші поселення цього народу.

Запитання і завдання.

1) Визначте століття, у якому відбулася ця подія. У першій чи другій його половині?

2) Скільки років тому було здійснене це відкриття?

3) Через скільки років будуть відзначати 150-річчя цієї визначної події?

Вікентій Хвойка, продовжує свою розповідь учитель, був одним із засновників Київського міського музею старожитностей і мистецтва (сучасні Національний музей історії України і Національний худож­ній музей). Протягом багатьох років працював у ньому завідувачем відділу археології.

Ушановуючи пам'ять видатного українського археолога, у 1962 р. його ім'ям було названо одну з вулиць Києва. Вона розташована по­близу Кирилівської стоянки первісних людей, відкритої ним на Ста-рйкиївській горі.

Колективна робота за підручником.

Коментоване читання оповідання «Лист із Чернігова» [1, с. 18].

29

Запитання та завдання.

1) Скільки років тому мешкали на українських землях три­пільці?

2) Що стало відомо про життя трипільців на підставі зроблених В. Хвойкою знахідок?

3) Знайдіть на карті територію розселення трипільців.

4) Як ви розумієте вислів «не загубився слід трипільців на укра­їнській землі»?

Систематизувати уявлення учнів про трипільців учитель може за допомогою наведеного матеріалу.

Додаткова інформація (

Першим металом, який навчилися використовувати давні люди, була мідь. Проте тривалий час поряд із мідними, як і рані­ше, використовувалися кам'яні знаряддя праці. Тому період з IV до III тис. до н. е. називають міднокам'яним віком. У цей час було зроблено багато важливих винаходів. Окрім використання металів люди винайшли колесо, набули поширення такі ремесла як госпо­дарство, прядіння й ткацтво. Відбулися зміни в землеробстві: люди навчилися орати землю, використовуючи тяглову силу бика.

На території України у міднокам'яному віці сформувалися дві господарські системи: український Лісостеп заселяли осілі землеро­би, а Степи — кочові скотарі. Ці два світи відрізнялися своєрідним життєвим ритмом, матеріальною та духовною культурою.

Наприкінці XIX ст. археолог-любитель Вікентій Хвойка в околи­цях села Трипілля на Київщині знайшов залишки давніх людських поселень доби міднокам'яного віку. Відкрита культура дістала назву трипільської. Вона була поширена в українському Лісосте­пу й обіймала в період розквіту близько 200 тис. км2. Це була най­більша землеробська культура цієї доби, носії якої переселилися на українські землі із Середземномор'я.

Трипільські поселення складалися з наземних, обмазаних гли­ною, дерев'яних жител, у яких жили окремі сім'ї, які вели власне господарство. Деякі' поселення були дуже великі. Зокрема, посе­лення трипільців, відкрите біля села Майданецьке на Черкащині, займало 300—400 гектарів, і в ньому було понад 1,5 тис. будівель. Трипільці були хліборобами — вирощували пшеницю, жито, ячмінь та інші культури. Землю обробляли спочатку мотикою з кам'яним або кістяним наконечником, а пізніше — дерев'яним ралом, яке тяг­ла упряжка волів. Збирали врожай серпом. Було поширене садів­ництво — вирощували абрикоси, сливи, виноград, яблука, груші, вишні. Розводили дрібну рогату худобу та свиней.

Трипільську культуру називають також культурою мальованої кераміки. Це обумовлено тим, що її носії залишили унікальну роз­писну кераміку, яку прикрашають багатоколірні орнаменти, ство­

рені з використанням червоної, жовтої та чорної фарб. На думку дея­ких дослідників, візерунки трипільських орнаментів відображають уявлення трипільців про походження та будову світу. Найбільш по­ширеними елементами орнаментів були зображення Сонця, Місяця, рослин («ялиночки»), води {хвилясті лінії). Зображення спіралей вважають відтворенням легенд про змія-дракона. Окрім різноманіт­ного посуду з глини робилися лавки, лежанки, жіночі статуетки, моделі жител, дитячі іграшки тощо.

Життя хліборобів-трипільців залежало від родючості землі. Саме з цим було пов'язане поширене у трипільців поклоніння богині родю­чості. Символами родючості й добробуту кожної сім'ї були глиняні жіночі фігурки. їх знаходять майже в кожному трипільському житлі на спеціальному невеликому підвищенні —· домашньому вівтарі. ч

Трипільці залишили помітний слід у давній історії України. Вплив їхньої культури простежується упродовж багатьох віків. Зо­крема, вважається, що чимало трипільських візерунків і сьогодні знаходять відтворення в українських народних вишиванках, кили­мах, кераміці, великодніх писанках.

3. Що зберігають в історичних музеях, бібліотеках та архівах? Розповідь учителя.



Відкриті археологами знахідки потрібно зберегти для нащадків, зробити можливим оглядання їх усіма бажаючими. Для цього в різ­них країнах створюються історичні музеї. (Учитель звертає увагу на визначення слова музей у підручнику [1, с. 18].) Найбільшу кількість пам'яток нашого минулого зберігає Національний музей історії Укра­їни в Києві.

Учитель цікавиться, хто з учнів уже був у місцевому історичному або краєзнавчому музеї. Доцільно запропонувати учням відвідати місцевий музей або організувати екскурсію до нього в позашкільний час.

Якщо дозволяє час, учитель може використати на уроці наведені нижче цікаві факти про українські музеї.

Цікаво знати

Перший музей старожитностей в Україні було засновано 1810 р. у Феодосії. Більшу частину його експонатів склали твори мисте­цтва, подаровані місцевими колекціонерами. Найбільшим у нашій державі є Музей народної архітектури та побуту в селі Пирогове під Києвом. На площі 150 га розміщено понад 300 пам'яток народної архітектури з усіх регіонів України. Найбільшим «музейним» міс­том України є Київ, де діють 27 державних музеїв. В Україні є дуже незвичайні музеї: музей у катакомбах під Одесою, музей лісу на За­карпатті, музеї однієї книги й підков у Львові, музей однієї вулиці в Києві. «Найсолодшими» музеями можна назвати музей цукру на Вінниччині й музей бджільництва на Полтавщині. «Найпахучішим»

31

музеєм можна вважати музей ефіроолійних речовин для парфумер­ної промисловості в Сімферополі»

Близько 5 тис. років тому деякі давні народи винайшли писем­ність. Відтепер з'явилися набагато кращі можливості зберігати й пе­редавати різноманітну інформацію. Для письма використовували різні матеріали: кору дерев, глину, камінь, шкіру тварин тощо! Уяві­мо собі, що перед нами давнє писемне джерело. Про що воно може нам розповісти? (При цьому корисним буде елемент театральної гри: учитель розгортає сувій паперу з «давнім документом» і, напружено вдивляючись у літери, «розбирає» текст.) Візантійський історик Про-копій Кесарійський так писав про давніх слов'ян:

«Племена ці, слов'яни й анти, не управляються однією людиною, а здавна живуть у народоправстві, й від того у них усі справи ви­рішуються спільно. Єдиним владикою всього вони вважають бога творця блискавки і приносять йому в жертву всяких тварин.

Живуть вони в убогих хатинах, розташовуючись далеко один від одного і часто змінюючи місця поселень.

Вступаючи в битву, більшість із них іде на ворогів пішими, маючи невеликі щити й списи в руках, панцира вони ніколи не надягають. Зовні вони високі й сильні тілом, волоссям не дуже світлі й не руді, але й не до чорноти. Займають вони неймовірно обширні землі...» [2, с. 199].

Це одне з найдавніших повідомлень про життя давніх слов'ян. Да­тується воно серединою VI ст.

Що можуть дізнатися дослідники про давніх слов'ян за цим джерелом?



Писемні історичні джерела зберігаються в бібліотеках та архівах. Документальні матеріали зберігаються в архівах (учитель привертає увагу учнів до визначення поняття архів, наведеного в підручнику [1, с. 22]), книги у бібліотеках спеціальних установах для збе­реження книг і здійснення користування ними бажаючих.

Самостійна робота за підручником.

Ознайомитися з текстом підручника «Допитливим» [1, с. 25—26]. (Якщо не вистачає часу, завдання можна виконати вдома.)

Запитання.

1) Що таке архіви?

2) Для чого потрібні архіви?

3) Як документи зберігаються в архівах?

Першу відому в Київській державі бібліотеку, продовжує свою роз­повідь учитель, вірніше книгосховище, заснував при Софіївському

соборі князь Ярослав Мудрий. Про це згадується в літописі близько 1037 р. Вона нараховувала, на думку дослідників, 950 книг. Найста­рішою з діючих в Україні бібліотек є Наукова бібліотека Львівського університету, заснована 1608 р. Найбільшою бібліотекою в Україні І-е Центральна наукова бібліотека Академії наук України ім. В. Вернад-/ського в Києві. У її фондах налічується 12 млн одиниць зберігання.

Нижче наводимо цікаві факти, які вчитель може використати і у своїй розповіді.

Цікаво знати

Здавна бібліотеки боролися з книгокрадами. У давнину в Україні на початку книги писалося закладдя до того, хто спробує її привлас­нити. Ось зразки цих написів: «Хто хотів би цю книжку віддалити з цього місця — матиме справу зі мною перед Божим судом», «Хто би мав цю книгу вкрасти, тому сім літ свиней пасти». І Перша друкована книга «Прогностична оцінка поточного

1483 року...» з'явилася 1483 р. її автором був учений з європей­ським іменем, українець за походженням, один із перших україн­ських докторів філософії та медицини Юрій Дрогобич (Котермак). Збереглися лише два примірники цієї книги.

Найменша книга у світі створена сучасним українським май­стром М. Сядристим. Площа зробленого ним «Кобзаря» Тараса Шев-£ ченка — 0,6 мм2.

4. Усна народна творчість як джерело історичних відомостей.

Розгляд цього питання вчитель може розпочати розповіддю леген­ди про походження назви озера Срібне на Тернопільщині.

Розповідь учителя.

Було це давно, тоді, коли Хмельницький панів бив. Раз уночі приїхав ^із магнатами до замку пан Ярема Вишневецький. Усі вони були дуже 'Голодні, перелякані, змучені. Наказав зібрати все дороге із замку по­суд, таляри, срібло й золото, щоб вивезти його перед приходом козаків ї повсталих селян. Позбирали все в скрині, окували їх та й гайда. Не­далеко втекли пани, як їх оповістили про наближення козаків. Переля-^каний Ярема, переодягнувшись на бабу, за два дні аж у Львові опинився, діаманти, срібло й золото наказав в озері потопити, та щоб ніхто не Фачив. Кинули шляхтичі все те в скринях в озеро. А самі втекли.' / Минуло небагато часу. У Збараж із військом прибув Максим Кри-Івоніс. Ішов біля озера, захотів пити, бо надворі було дуже душно, і коня хотів напувати. Чи це, може, його щось манило, чи, оповіда-' ють, у нього характер такий був, що все знав... Отож тільки кінь сту­пив в озеро, як раптом став на щось тверде. Максим зачерпнув води, а шаблюка стукнула у воді по залізу якомусь. Засміявся Максим

33

і наказав витягти з озера скарб панський. Більше десяти возів із великим скарбом прибуло в Табір до Максима. Відтоді й озеро на­звали «Срібним».

Запитання та завдання.

1) Як легенда пояснює назву озера?

2) Визначте на підставі цього прикладу, яке значення мають для істориків народні легенди й перекази.

Отже, робить висновок учитель, перекази — це поетична історія народу. Тут і родинні оповіді, що розповідають про історію певних родів, перекази про походження назв сіл, міст, річок, озер, розповіді про видатних людей і важливі історичні події. У кожного народу свої легенди. Ми з вами маємо знати й пишатися легендами свого народу.

V. ЗАКРІПЛЕННЯ НОВИХ ЗНАНЬ УЧНІВ ННІІННІНЯІІ

Виявити рівень засвоєння учнями нового матеріалу вчитель може за одним з двох варіантів.

І ВАРІАНТ



Запитання та завдання.

1) Що таке археологія?

2) Яку роботу виконують археологи?

3) Хто відкрив поселення трипільців?

4) Чому цей народ отримав таку назву?

5) У яких установах зберігаються археологічні знахідки?

6) Що таке архіви?

7) Наведіть приклади того, як твори усної народної творчості мо­жуть бути джерелами історичних відомостей.

41 ВАРІАНТ Дидактична гра «Асоціації».



Правила гри. Учитель називає учням поняття або термін, напри­клад археологія, трипільці, мальована кераміка, музей. Учні повинні дати відповідь, указавши, із чим вони його асоціюють. Якщо е потре­ба, учитель може попросити учня пояснити, чому виникла саме така асоціація. Якщо під час гри вчитель помічає недоліки в засвоєнні но­вого матеріалу — їх необхідно виправити за допомогою самих учнів.

VI. ПІДСУМКИ УРОКУ .-.'·..... ·

Заключне слово вчителя.

Сьогодні на уроці ми дізналися, яку роль відіграють відкриття археологів у дослідженні минулого людства. їхня праця допомагає

здмухнути тисячолітній шар пилу з решток минулих часів. Не менш важливу роль у відтворенні подій відіграють писемні та усні істо­ричні джерела. Кожна освічена людина повинна знати й пишатися пам'ятками своєї історії.

VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

1) Опрацювати матеріал підручника § 3, [1, с. 17—22].

2) Дізнатися у рідних, які вони знають місцеві чи родинні леген­ди й перекази, і записати їх у зошиті.

3) Бажаючі можуть відвідати історичний музей і написати пові­домлення про свої враження від побаченого.

1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   16


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка