Тема. Історія як навчальний предмет і наука. Мета



Сторінка5/16
Дата конвертації19.02.2016
Розмір3.46 Mb.
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   16
Тема. Оцінювання навчальних досягнень учнів за темою «Зна­йомство з історією». Мета: здійснити тематичне оцінювання знань, умінь і навичок, набутихучнями впродовж вивчення теми; удосконалюва­ти набуті вміння й навички; виховувати шанобливе став­лення до минулого нашої Батьківщини. Тип уроку: перевірка й облік знань. Обладнання: підручник, атлас, завдання для перевірки навчальних до­сягнень учнів.

Структура уроку

I. Організація навчальної діяльності

II. Оцінювання й перевірка знань учнів

III. Підсумки уроку

IV. Домашнє завдання



Методичні рекомендації щодо проведення уроку

Основною навчальною метою уроку є проведення тематичного оцінювання рівня знань, умінь і навичок, передбачених навчальною програмою курсу «Вступ до історії України». Проте перше тематичне оцінювання з нового навчального предмета — досить незвична справа для учнів п'ятого класу. Вікові особливості учнів обумовлюють осо­бливості його проведення. Зокрема доцільно використовувати такі форми оцінювання, які не вимагають від п'ятикласників довгих роз­горнутих відповідей. Потрібно також.пам'ятати, що від одноманіт­них форм роботи учні швидко втомлюються, унаслідок чого значно погіршуються якісні показники їхньої праці.

Тематичне оцінювання автори посібника розглядають як підсумок роботи кожного учня. Із цією метою у посібнику наведені різні форми роботи, спрямовані на виявлення рівня опанування учнем теоретич­ного матеріалу й практичними вміннями та навичками, передбаче­ними програмою.

Під час проведення уроку, на думку авторів, не варто обмежувати­ся лише оцінюванням навчальних досягнень п'ятикласників. Учи­тель, якщо дозволяє час, може навести деякі нові факти, які учні опанують досить легко, оскільки вони увійдуть до вже сформованої



59

системи знань. Такі паузи-доповнення дозволяють учням краще пере­ходити від однієї форми роботи до іншої.

Пропонований матеріал для проведення тематичного оцінювання має орієнтовний характер. Завдання не можуть враховувати особли­вості викладання кожного вчителя, тому вони відіграють роль основи або зразка, котрий буде використовуватися вчителем відповідно до його педагогічних уподобань та конкретної ситуації.

----—— ХІД УРОКУ-■-'■-



I. ОРГАНІЗАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ЮПВНКШШЖ

Учитель повідомляє учням тему та завдання уроку, інформує про заплановані форми роботи.

II. ОЦІНЮВАННЯ Й ПЕРЕВІРКА ЗНАНЬ УЧНІВ ■ШИННвШВ

Тестові завдання.

1) Наука, що вивчає минуле людства:

а) археологія; б) історія; в) нумізматика.

2) Який видатний український історик був автором 10-томної «Іс­торії У країни-Руси» ?

а) М. Костомаров; б) Д. Яворницький; в) М. Грушевський.

3) Як називають учених, котрі розшукують, розкопують і дослі­джують давні речі й споруди?

а) Археологи; б) архіваріуси; в) нумізмати.

4) Хронологія — це наука, що вивчає:

а) минуле людства за історичними джерелами;

б) печатки;

в) способи обчислення часу.

5) Вікентій Хвойка уславився тим, що:

а) відкрив поселення так званих трипільців;

б) був автором 10-томної «Історії України-Руси»;

в) написав першу історію Києва.

6) Спеціальна установа, де збирають, зберігають й упорядкову­ють документальні писемні пам'ятки:

а) музей; б)архів; в) бібліотека.

7) Дослідженням монет займається наука:

а) нумізматика; б) палеографія; в) топоніміка.

8) Хто раніше заселяв терени сучасної України?

а) Скіфи; б) трипільці; в) слов'яни.

9) Яка наука вивчає герби?



а) Сфрагістика; б) геральдика; в) топоніміка.

10) До якої гілки слов'ян належать українці?

а) Східної; б) західної; в) південної.

11) Наука, що досліджує географічні назви:

а) етноніміка; б) топоніміка; в) сфрагістика.

12) Назву Україна вперше було вжито в літописі:

а) XI ст.; б)ХІІст.; в)ХІІІст.

Завдання на індивідуальних картках.

Картка 1

1) Що вивчає наука історія?

2) Чим історична карта відрізняється від географічної?

3) Хто такі трипільці?

4) Що ви знаєте про малий Державний Герб України?

5) Назвіть східнослов'янські племена, що жили на території су­часної України.

К а р т к а 2 /

1) Що таке історичне джерело? Які види історичних джерел ви знаєте?

2) Що ви дізналися про життя давніх мисливців?

3) Якими були трипільські поселення?

4) Чому монети вважаються цінними історичними джерелами?

5) Чим уславився Максим Берлінський?

К а р т к а З

1) Чим уславився Михайло Грушевський?

2) Як наука хронологія допомагає досліджувати минуле?

3) Як працюють археологи?

4) Що таке герб? За якими правилами створюються герби?

5) Що розповів літописець у «Повісті минулих літ» про виник­нення Києва?

К а р т к а 4

1) Скільки років; століть і тисячоліть минуло від початку нашої ери? З якої події розпочалася наша ера?

2) Що відкрили археологи на Мізинській стоянці давніх мислив­ців?

3) Що ви знаєте про Вікентія Хвойку?

4) Як жили скіфи?

5) Як виникла назва Україна?

К а р т к а 5

1) Наведіть приклади речових джерел.

2) На яких тварин полювали давні мисливці?

61

3.) Що ви знаєте про архіви?

4) Чим уславився скіфський цар Атей?

5) Назвіть історико-етнографічні регіони України. Яку історико-етнографічну назву має регіон, де ви живете?

Картка 6

1) Наведіть приклади писемних та усних історичних джерел.

2) Якими знаряддями праці користувалися давні мисливці?

3) Що ви знаєте про музеї?

4) Що знайшов археолог Борис Мозолевський у скіфському кур­гані Товста Могила?

5) Як допомагають досліджувати минуле топоніміка та етноні­міка?.

Історична вікторина.

I варіант

1)3 якої мови походить слово історія?

2) Кого вважають батькрм української історичної науки?

3) У якому місті розташований Національний музей історії Укра­їни?

4) Назва якої науки в перекладі означає «наука про давнину»?



5) Чи існували архіви до виникнення писемності?

6) Що означає слово музей у перекладі з грецької мови?

7) Яку назву має книга Бориса Мозолевського, де він розповів про свої скіфські знахідки?

8) Що таке пектораль?

9) Як звали скіфського царя, котрий карбував власну монету?

10) Назвіть східнослов'янське плем'я, на землях якого виник Київ.

11) Коли жив князь Кий?

12) Яка назва передувала назві Україна для позначення землі, за­селеної українцями-русичами?

II варіант \

1) Як називається лічба років від певної події?

2) Яку кількість років називають віком?

3) У якому столітті Вікентій Хвойка відкрив трипільські посе­лення?

4) Яку назву мали спеціальні майстерні, де карбували монети?

5) Представники якого народу заснували міста Ольвія, Tipa, Хер­сонес і Пантікапей?

6) Скіфи були войовничими кочовиками чи осілими землеробами?

7) Що, створене скіфами, історики назвали «неписаними листа­ми у вічність»?

8) Від якого слова походить назва науки «нумізматика»?

9) Яку річку на українських землях грецькі переселенці назива­ли Борисфеном?

10) Що означає слово топоніміка в перекладі з грецької мови?

11) Стосовно яких земель у літописі вперше вжито назву Ук­раїна?

12) Яка історико-етнографічна назва українських земель походить від слова слобода?



III. ПІДСУМКИ УРОКУ

Заключне слово вчителя.

У результаті вивчення першої теми відбулося ваше перше знайом­ство з історією. Ви дізналися, що це за наука й для чого вона потрібна. У наступних темах на вас чекає багато цікавого, що поглибить ваші уявлення про історію.

IV. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ ' -' >: .-w ' ·.' - < -..\'г*:*7Г*<*>„

Повторити матеріал підручника § 5 [1, с. 00—00] про східних слов'ян і виникнення Києва.

УРОК N2 9> .· .·· '

Тема. Перші князі Київської держави.

Мета: ознайомити учнів із процесом державотворення у східних слов'ян;розвивати навички роботи з текстом підручника та історичними джерелами; розвивати інтерес до історії своєї Батьківщини. Тип уроку: вивчення нових знань.

Обладнання: підручник, атлас, стінна карта «Київська Русь в IX—XI ст.», портретні зображення київських князів, фрагменти з ху­дожньо-історичних творів.

Основні поняття і терміни: Київська держава, язичники, дружина, да­нина, бояри.

Основні дати: 882 р. — захоплення влади в. Києві князем Олегом; 945 р. — початок князювання Ольги.

Структура уроку

I. Організація навчальної діяльності

II. Актуалізація опорних знань учнів



63

НІ. Вивчення нового матеріалу

1. Нащадки князя Кия — володарі Київської держави.

2. Утвердження в Києві князя Олега.

3. Княгиня Ольга. Відвідини Ольгою Царгорода.

4. Князь Святослав.

IV. Закріплення нових знань учнів

V. Підсумки уроку

VI. Домашнє завдання

-ХІД УРОКУ-

і. організація навчальної дюльностг тт»тшттштшт

Учитель інформує учнів про результати тематичного оцінювання, проведеного на попередньому уроці, повідомляє про початок вивчен­ня нової теми «Княжа Русь-Україна», тривалість її вивчення, форми й термін проведення наступного тематичного оцінювання. Після цьо­го повідомляє тему й основні завдання уроку.

ii. актуалізація опорних знань учнів тшжшкшшжшшвезшш-

Бесіда за запитаннями.

1) Як легенда пояснює заснування Києва?

2) Що відомо історикам про князя Кия?

3) Покажіть на карті Київ і східнослов'янський союз племен, князем якого був Кий.

ні. вивчення нового матеріалу шшшкшшжшшшштшшжш

Із метою активізації уваги учнів під час уроку можна залучити їх до участі в дидактичній грі «Шість запитань».

Правила гри. Учитель доручає учням упродовж розгляду нового ма­теріалу скласти й записати на окремих аркушах шість запитань. Після завершення вивчення нового матеріалу учні обмінюються аркушами і відповідають на запитання. Аркуші із запитаннями та відповідями учні здають учителеві. Форму оцінювання результатів навчальної діяльності учнів учитель визначає самостійно. Доцільно найкращі запитання і за­вдання прикріпити до спеціального стенду в кабінеті й використати їх на наступному уроці під час перевірки домашнього завдання.

1! 1. Нащадки князя Кия — володарі Київської держави. Розповідь учителя.

Засноване. полянським князем Києм місто Київ стало досить швидко виділятися серед інших східнослов'янських градів. Цьому

■•сприяло його місце розташування (учитель привертає увагу до карти атласу «Київська Русь» [9, с. 5] і стінної карти). Київський князь міц­но тримав у своїх руках ключі від Верхньої Наддніпрянщини, оскіль­ки мав можливість контролювати річки — протоки Дніпра. У ті да­лекі часи саме річки були головними шляхами сполучення. Зокрема, через Київ проходив найважливіший тогочасний торговельний шлях 1варягів у греки», що поєднував Балтійське і Чорне моря. Варяга­ми на східнослов'янських землях називали мешканців Скандинавії, а греками — Візантійської імперії.



Поступово Київ набув значення важливого центру, навколо якого об'єдналися східні слов'яни. Виникла Київська держава, або Київське князівство. Згодом його стали називати Руською землею, або Руссю. Правили нею Києвичі — нащадки князя Кия. Однак їхні імена нам дає відомі. За літописом можна дізнатися, що ті часи були нелегкими.

Робота з історичними джерелом.

Розповідь із «Повісті минулих літ» про данину полян хозарам По смерті Кия, Щека й Хорива утискувалися поляни деревляна­ми та іншими навколишніми племенами. І знайшли їх хозари, коли вони сиділи в лісі на горах, і сказали хозари: «Платіть нам данину». Поляни тоді, порадившись, дали їм од диму по мечу. І понесли це хозари князеві своєму і старійшинам своїм, і сказали їм: «Ось, зна­йшли ми данину нову». А ті запитали їх: «Звідки?» І вони сказали їм: «У лісі на горах, над рікою Дніпровською».. А ті запитали: «Що вони дали?», і вони показали мечі, і мовили старці хозарські: «Не­добра се данина, княже. Ми здобули її однобічним оружжям, себто шаблями, а сих оружжя обоюдогостре, себто мечі. Сі будуть брати данину і з нас, і з інших земель». І все це збулося, бо говорили вони не зі своєї волі, а за Божим повелінням [18, с. 50].

Запитання.

1) Знайдіть на карті атласу «Розселення східних слов'ян», де жили хозари. Визначте географічне положення місцевості, яку вони заселяли.

2) Познайомтеся з терміном «данина» в підручнику [1, с. 42]. Що надали як данину хозарам поляни?

3) Яке передбачення майбутнього полян навів літописець?

Існують літописні свідчення, продовжує розповідь учитель, що останніми представниками княжого роду Києвичів були Дір і Аскольд. Саме за правління Аскольда Київське князівство досягло розквіту.

Колективна робота за підручником.

Самостійно прочитайте уривок з тексту параграфа «Перші князі» [1, с. 45] про діяльність Аскольда і дайте відповіді на запитання.

65

Запитання.

1) Проти якої держави здійснював походи князь Аскольд?

2) Знайдіть на карті «Київська Русь» в атласі столицю Візантії і покажіть її на стінній карті. Як називали це місто слов'яни?

. 3) Унаслідок якої події Київське князівство, за твердженням лі­тописця, стало знаним у світі? 4) Звідки прийшло на нашу землю християнство?

Ш 2. Утвердження в Києві князя Олега. Розповідь учителя.

Поширення християнства в Київському князівстві за правління Аскольда викликало невдоволення тих, хто не бажав зрікатися дав­ніх богів. Імовірно, це стало однією з головних причин загибелі Ас­кольда й захоплення влади в Києві князем Олегом, який прибув сюди з півночі. Сталося це в 882 році.

Князь Олег правив від імені малолітнього Ігоря, який започатку­вав князівський рід Рюриковичів. Він об'єднав східнослов'янські племена в єдину державу зі столицею в Києві. «І сів Олег, князюючи в Києві»,записав літописець,і мовив Олег: «Хай буде се місто матір'ю городам руським».

Князь Олег здійснив ряд походів у сусідні землі й держави. Одним із таких грандіозних походів був похід Олега на Константинополь у 907 році.

За свідченням літописця, у поході 907 р. брали участь 2 тис. русь­ких лодій, на яких розміщувалися близько 80 тис. воїнів. Коли ко­раблі русичів наблизилися до Константинополя, сторожа замкнула бухту Золотий Ріг, натягнувши залізний ланцюг між кам'яними вежами, що височіли на її берегах. Тоді Олег звелів воїнам зробити колеса й поставити на них кораблі. Вітер напинав вітрила, і лодії ру­сичів рухалися суходолом до міста. Це видовище так налякало візан­тійців, що вони запросили миру. |

На знак перемоги Олег прибив свого щита на воротах Константино­поля, а Візантія зобов'язалася сплачувати щорічну данину русичам.

Цікаво знати

У «Повісті минулих літ» Нестер-літописець наводить розповідь про смерть князя Олега.

Колись запитував Олег волхвів і віщунів: «Од чого мені прийдеть-ся померти?». І казав йому один віщун: «Княже! Кінь, що його ти любиш і їздиш на нім, — од нього тобі померти». Олег же, взявши собі це на ум, сказав: « Ніколи не сяду на коня сього, ані гляну більше на нього». І повелів він годувати його, але не водити його до нього. І проживши декілька літ, він не займав його, поки на греків пішов.

А коли повернувся він до Києва і минуло чотири роки, на п'ятий рік спом'янув він коня свого... І призвав він старшого над конюха­ми, запитуючи: «Де є кінь мій, що його я поставив був годувати і бе­регти його?». А він сказав: «Умер». Олег тоді посміявся й вкорив, кажучи: «Неправдиво то говорять волхви, і все те лжа єсть: кінь умер, а я живий». І повелів він осідлати коня: «Дай-но я погляну на кості його». І поїхав він на місце, де ото лежали його кості голі й че­реп голий, і зліз він з коня, і посміявся мовлячи: «Чи од сього черепа смерть мені прийняти?». І наступив він ногою на череп, і, виповзши звідти, змія вжалила його в ногу.

І з того розболівшись він помер... і погребли його на горі, що зветься Щековицею... [18, с. 63]

Після смерті Олега став князювати Ігор. Одного разу він вирішив двічі зібрати данину з підлеглого Києву племені деревлян. Однак *де-ревлянські мужі» не стерпіли князівського свавілля і вбили його.

3. Княгиня Ольга. Відвідини Ольгою Царгорода. Розповідь учителя.



Син убитого Ігоря, Святослав, був ще малий, і тому влада пере­йшла до дружини князя Ольги. її вважали «мудрішою за всіх лю­дей» і недарма. За часів свого правління княгиня Ольга здійснила яд важливих кроків щодо зміцнення Київської державності:

помстившись за смерть свого чоловіка, Ольга впорядкувала збирання данини, чітко визначивши її розміри й час стягування;



розбудовувала й прикрашала свою столицю. У Києві з'явилася нова князівська резиденція — Ольжин двір із кам'яним палацом і де­рев'яна християнська церква Святої Софії;

^ — було здійснено перші в історії Київської держави відвідини Ві­зантії, які очолила княгиня Ольга.

Колективна робота за підручником.

Із перебігом відвідин посольством русичів Візантії учні знайом­ляться за підручником, читаючи уривок з оповідання «Царгородські 'Дива* [1, с. 46—48]. Під час читання учні усно складають план про­питаного тексту.

Запитання.

1) Що побачили руські посли у столиці Візантії?

2) Що найбільше вразило русичів у Царгороді?

Завершуючи розгляд питання про княгиню Ольгу, доцільно про­демонструвати учням зображення пам'ятника княгині Ользі в Києві. .Його було збудовано 1911 р. на Михайлівській площі. Зруйнований &а радянських часів пам'ятник відбудували у незалежній Україні.

67

14. Князь Святослав.

Вступне слово вчителя.

Згідно з літописом, старіюча княгиня 864 р. передала владу своєму синові Святославу. Недовге правління цього князя-воїна залишило­ся в історії Київської Русі перш за все як доба майже безперервних військових походів, у результаті яких він розширював кордони своєї держави.

Розглянути питання рекомендується шляхом поєднання роботи учнів з історичним джерелом [1, с. 45—46], картою атласу і розповіді вчителя з використанням наведеного матеріалу.

Додаткова інформація

Про дитячі та юнацькі роки київського князя Святослава відомо мало. Згідно з літописом, молодий князь одержав владу з рук старі­ючої Ольги у 864 р. Це був час, коли Візантія намагалася всілякими засобами послабити Київську Русь. Тому боротьба з нею стала голов­ною справою київського князя. Найкращим шляхом її вирішення Святослав вважав війну. Своїм мечем він прокреслював нові кордо­ни Київської держави. Перший похід князь здійснив проти давнього ворога русичів — хозарів. Розгромивши хозарське військо, Свято­слав із чималою здобиччю і полоненими повернувся до Києва.

У своєму стольному граді князь довго не затримався й рушив у Дунайську Болгарію. Візантійський імператор, який просив його про це, розраховував руками русичів виграти війну з болгарами. Святослав підкорив Болгарію, але відмовився залишити цю країну з її теплим кліматом, екзотичними плодами й близькістю до Кон­стантинополя — центру тодішньої культури. Князь вирішив навіть перенести до Подумав'я столицю своєї держави.

Для того щоб примусити Святослава залишити Болгарію, візан­тійці й хозари підкупили печенізьких ханів, які 968 р. напали на Київ. Стрімким маршем князь рушив додому й розбив печенігів. Після цього він вдруге здійснив похід проти хозарів і остаточно зни­щив їхню державу.

Кияни, як стверджував літописець, дорікали: «Ти, княже, шукаєш чужої землі, а свою покинув». Проте Святослав вирішив повернутися до Болгарії. На жаль, другий болгарський похід виявився невдалим. Остання велика битва русичів з візантійцями відбулася під містом До-ростол. Саме перед цією битвою Святослав звернувся до своїх воїнів зі словами: «Уже нам нікуди дітись, а волею й неволек) доведеться стати насупроти. Тож не осоромимо землі Руської, а ляжемо кістьми тут, бо ж мертвий сорому не зазнає. Якщо ж побіжимо ми — то сором нам. Тож не втечемо, а станемо кріпко, а я перед вами йду...»

Натхнені князівською промовою, русичі билися настільки хороб­ро, що змусили візантійців піти на переговори. За укладеним дого­вором імператор дозволив війську Святослава залишити Болгарію

й повернутися додому. Однак навіть переможений князь залишався небезпечним. За великі гроші візантійці намовили печенігів напас­ти на Святослава біля Дніпрових порогів. У бою з печенігами князь загинув. За переказом, печенізький хан Куря звелів зробити з його черепа чашу, із якої від того часу пили вино печенізькі хани. На чаші був напис: «Чужих бажаючи, свою погубив».

iv. закріплення нових знань учнів

Учитель перевіряє результати виконання учнями завдання до гри «Шість запитань».

v. підсумки уроку ш»іші«шмжі««г ■ -■■ -'ШРШ

Заключне слово вчителя.

За часів правління перших князів Київська держава зміцніла й ста-л а відома у світі. Доба далеких воєнних походів русичів завершилася разом зі смертю князя Святослава. Його наступники зосередилися на Іосвоєнні завойованих земель і розбудові держави.

vi. домашнє завдання

Опрацювати матеріал підручника § 6 [1, с. 41—46].

і



1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   16


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка