Тема. Історія як навчальний предмет і наука. Мета



Сторінка6/16
Дата конвертації19.02.2016
Розмір3.46 Mb.
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   16
Тема. Київська держава за часів Володимира Великого та Ярос­лава Мудрого.

Мета: ознайомити учнів з діяльністю князів Володимира Ве­ликого і Ярослава Мудрого, на часи правління яких при­падає розквіт Київської держави, розкрити значення за­провадження християнства на Русі; формувати початкові навички характеристики історичних діячів; виховувати почуття поваги до видатних діячів минулого. Тип уроку: комбінований.

Обладнання: підручник, атлас, стінна карта «Київська Русь в IX—XI ст.», репродукція картини К. Лебедєва «Хрещення киян», фрагменти з художньо-історичних творів.

Основні поняття і терміни: розбудова держави, дитинець, печеніги, мозаїка, фреска.

Основні дати: 988 р. — проголошення християнства державною релі­гією Київської Русі; 1037 р. — спорудження Софійського собору в Києві.

69

Структура уроку

I. Організація навчальної діяльності

II. Перевірка домашнього завдання

III. Вивчення нового матеріалу .

1. Розбудова Київської держави за часів правління Володимира Великого.



2. Запровадження християнства. Літописна легенда про хрещення киян.

3. Князь Ярослав Мудрий. Софійський собор.

IV. Закріплення нових знань учнів

V. Підсумки уроку

VI. Домашнє завдання

---ХІД УРОКУ--

і. організація навчальної діяльності шшшшшшшшшшшшшшшшшш

Учитель повідомляє тему й основні завдання уроку.

п. перевірка домашнього завдання шшшштшшщшшшшшшштт

Цей етап уроку можна провести за одним із двох варіантів.

І ВАРІАНТ



Дидактична гра «Виправте помилку».

Правила гри. Учитель наводить речення, котрі містять одну по­милку у визначенні терміна, або неправильно вказують прізвище, дату, назву тощо. Учні повинні знайти й виправити цю помилку. У грі можуть брати участь як окремі учні, так і весь клас. Останній варіант вимагає письмової форми проведення.

1) Столицею Візантії було місто Херсонес. (Константинополь.)

2) Першу державу на наших землях чужинці знали під назвою Україна. (Русь.)

3) У 782 р. владу в Києві захопив князь Олег. (882р.)

4) Олег прибув з півночі, з Новгорода, і привіз із собою малоліт­нього Ігоря з князівського роду Києвичів. (Рюріїковичів.)

5) Князь Олег загинув під час бунту, який спалахнув через не­вдоволення деревлян розмірами накладеної на них данини. (Ігор.)

6) Після смерті князя Олега в 912 р. повновладним Київським правителем стала його дружина Ольга. (Ігоря.)

7) Перед початком військових походів, за свідченням літописця, княгиня Ольга посилала до інших земель послів зі словами: ♦Хочу на вас іти». (Князь Святослав.)

І 8) Князь Ігор був першим Київським володарем, який з руським по-

| сольством відвідав візантійського імператора. (Княгиня Ольга.)

І 9) Особливо вразив русичів у Царгороді його головний собор —

І Константинопольський. (Софійський.)

£ 10) Княгиня Ольга у Царгороді зустрічалася з правителем Візантії

І царем Атеєм. (Імператором Костянтином Багрянородним.)

І 11) Коли помер князь Ігор, Святославові виповнилося 15 років.

| (3 роки.)

І 12) За свідченням літописця, у 912 р. від укусу змії загинув князь

І Святослав. (Олег.)

І) II ВАРІАНТ

І Запитання та завдання.

і 1) Які зміни відбулися в Київській державі за часів правління

I князя Аскольда?

II 2) Володарів Київської держави нащадки називали: Олег — Ві-I щий, Ольга — Мудра, Святослав — Хоробрий. Поясніть, яки-I. ми були підстави для цього.

І 3) Розкажіть про відвідини руським посольством, очолюваним

І княгинею Ольгою, візантійського імператора.

І 4) Чим уславився князь Святослав?

їм. вивчення нового матеріалу ш»«шішю»жк«

І, Перед початком викладу нового матеріалу вчитель доручає учням І'впродовж уроку виконати завдання, записане на дошці.

Г Проблемне завдання.

І На підставі яких фактів можна стверджувати, що правління кня-Ізів Володимира Великого та Ярослава Мудрого було періодом розкві-г ту Київської Русі?

ІЖ 1. Розбудова Київської держави за часів правління Володимира

І Великого.

І Вступне слово вчителя.

І У діяльності князів Володимира Великого та Ярослава Мудрого | чільне місце посідали зусилля, спрямовані на розбудову Київської І держави. Діяльність князів сприяла тому, що Київська Русь, за твер-| дженням літописця, стала « відома і чутна в усіх землях ».

І Колективна робота за підручником.

! Коментоване читання матеріалу параграфа * Відома й чутна в усіх [ кінцях землі». Систематизація матеріалу за допомогою карти атласу

ї 71

«Київська Русь», відповідей на запитання, роботи з історичним дже­релом і наведеної додаткової інформації.

Запитання. '

1) Назвіть основні справи, які здійснив для зміцнення Київської держави князь Володимир.

2) Знайдіть на схемі «міста Володимира» Десятинну церкву. У якому столітті вона була збудована?

3) Знайдіть на карті місто, де відбулося хрещення князя Володи­мира. Поясніть, де воно розташовувалося й кому належало.

Робота з історичним джерелом.

Для захисту від нападів печенігів нижче Києва, уздовж проток Дніпра, за наказом князя Володимира було збудовано захисні укріп­лення, відомі як «змієві вали». Цікавий матеріал для дослідників містить усне історичне джерело народна легенда про спорудження «змієвих валів» і походження їхньої назви.

Вали ці зроблені змієм, який пожирав людей. Якось цей змій по­бачив двох святих Кузьму й Дем'яна, погнався за ними, щоб їх з'їсти. Кузьма й Дем'ян (вони були ковалями) встигли зачинитися в кузні. Змій пролизав залізні двері кузні й просунув туди язика. Тоді Дем'ян схопив кліщами змія за язика. Змій почав просити, щоб його відпустили.

Досить,казав він,будемо миритись: хай буде вашою поло­вина світу, а половина моєю. Я не буду чіпати вашої сторони, а ви моєї.



А як же ділитися? кажуть Кузьма й Дем'ян. Ми можемо не узнати межі: ти будеш показувати, що це твоя половина, а ми що наша. Краще переорати пополам землю, щоб ти не перелазив на наш бік брати людей.

Кузьма й Дем'ян сказали також, що самі вони не в силі орати плу­гом. Тоді змій відповів, що переоре світ сам. На тому й погодилися.

Кузьма й Дем 'ян запрягли змія в плуг, а самі пішли за ним і пере­орали так світ від моря до моря. Та виявилося, що борозна була неве­лика, малопомітна. Тоді змій повернув удруге в склад орати по тому місці, так, що вал вийшов удвічі вищим за попередній. Дотягнувши до синього моря, змій дуже стомився, його мучила така сильна спра­га, що він обпився води і тріснув [15, с. 12].

Запитання.

1) Як легенда пояснює виникнення «змієвих валів»?

2) Які події, на вашу думку, відображені в легенді в напівказко-вій формі, є дійсними?

' Додаткова інформація

Князь Володимир продовжував діяльність своїх попередників з підпорядкування Києву всіх східнослов'янських земель. Завдяки

успішним воєнним походам князя в складі Київської держави опи­нилися більшість союзів племен східних слов'ян.

У народних билинах Володимира зображували в оточенні русь­ких радників-бояр і вітязів-богатирів. Вони допомагають князеві ке­рувати державою, несуть службу на «заставах богатирських», захи­щаючи рідну землю від нападів печенігів. Саме для захисту від них було створено величезну за розмірами систему захисних укріплень, відому як «змієві вали». Так називали оборонні лінії, котрі захи­щали Київ з півдня, сходу й заходу, простягаючись уздовж проток Дніпра. Вони складалися із земляних валів, висота яких досягала 10 метрів, дерев'яних стін і башт-фортець. У фортецях перебували загони дружинників. Роз'їзди дозорців або богатирів, як їх називали у билинах, несли «заставу богатирську» у степу й повідомляли дру­жинників про появу ворога. Для того щоб дійти до Києва, печенігам необхідно було здолати чотири оборонні лінії, розташовані на бере­гах річок Сула, Трубіж, Остер, Десна та Стугна. Фортеці на оборон­них лініях стояли на відстані 15—20 кілометрів одна від одної. Про наближення ворога вони повідомляли сусідів за допомогою вогню або диму із сигнальних веж.

Володимир, як й інші київські князі, піклувався, про розбудо­ву свого стольного граду. На початку його правління розпочалося будівництво нової міської фортеці — «міста Володимира» площею у 10 гектарів. Центральну частину Києва, або Гору, оточили високі земляні вали з дерев'яними стінами й баштами.

За правління Володимира 989 р. у Києві збудовано церкву Бого­родиці Десятинної — перший кам'яний храм на Русі. Його назва походить від десятої частини княжих прибутків, які Володимир ви­діляв на утримання храму. Завдяки археологічним розкопкам і лі­топису ми знаємо, що це був великий храм із багатьма куполами. У середині він був прикрашений мармуром, стіни вкриті мозаїками і фресками, підлога — мозаїкою з кольорового мармуру. Ікони, хрес­ти і церковний посуд для храму Володимир привіз із Херсонесе. За його наказом до Десятинної церкви було перенесено останки княги­ні Ольги й поховано в кам'яному шиферному саркофазі. Тут також було поховано самого Володимира і його дружину. У грудні 1240 р. монгольська орда хана Батия штурмом здобула Київ і зруйнувала Десятинну церкву — останній оплот захисників міста.

Ось як описав храм П. Загребельний у романі «Диво»:

«Сивоок просунувся наперед, мов сновида, не відчував вимоще­ної дерев'яними кругляками вулиці під ногами... Хлопцеві перед очима, застилаючи весь світ, стояло тільки одне: кам'яне громаддя, рожево-сіре, розлоге й струнке водночас, неохопне у своїй великості, так, ніби зібрало воно в себе весь камінь Руської землі, а водночас легко летюче, мов засвічена сонцем хмара. Гостре колись каміння зляглося тут загладжено, подекуди зненацька розступалося, творя­чи химерні віконця — прозорі, а то вигиналося потужними лука­ми, схожими на вічно застиглі хвилі, підняті над землею дивними

73

силами. І над цим злагідненим, летючим, мов спів, каменем кругло вивищувалися чотири менші й п'ята найбільша й найвища чарівні шапки — покрівлі, а на кожній із них плавав у золотому озері неба схожий на квітку хрест, і всі п'ять' хрестів запліталися в рухоме коло сяйва, і не було в них ні кострубатості, ні чорноти, ні ляку» [14, с. 20].

■ 2. Запровадження християнства. Літописна легенда про хрещення киян.



Запитання.

1) Що таке християнство?

2) Яка існує легенда про подорож апостола Андрія Первозваного Дніпром?

3) Як поширювалося християнство за князювання Аскольда й Ольги?



Розповідь учителя.

Однією з найбільших заслуг Володимира вважається запроваджен­ня кристиянства на Русі як державної релігії.

Учитель доручає учням самостійно прочитати абзац параграфа про хрещення князя Володимира [1, с. 48—49].

Початком хрещення русичів, продовжує розповідь учитель, вва­жається 988р., коли, за літописом, Володимир хрестив киян. Однак русичі неохоче відмовлялися від давніх богів, і тому християнізація Київської держави тривала кілька століть. Завдяки новій вірі Київ­ська Русь прилучилася до християнського світу й швидко перетво­рилася на одну з найкультурніших країн тогочасної Європи. Ось що розповідає літописна легенда про хрещення киян.

Коли Володимир, охрестившись, прибув до Києва, він повелів по­скидати кумирів тих порубати, а других вогню оддати. Перуна повелів прив'язати коневі до хвоста і волочили з гори Боричевим (нині Андріївським) узвозом на ручай, і дванадцять мужів били його палицями. І коли волокли Перуна по ручаю до Дніпра, чимало лю­дей оплакувало його.

Потім же Володимир повелів оголосити; «Якщо не з'явиться хто завтра на річці багатий, чи убогий, чи старець, чи раб то мені той противником буде». А назавтра вийшов Володимир із візантій­ськими священиками на Дніпро. І зійшлося людей без ліку, і влізли вони у воду, і стояли ті до шиї, а другі до грудей. А священики творили над ними молитви [18, с. 66].

Саме для того, щоб світ дізнався про появу нової християнської держави, карбувалися златники і срібники князя Володимира (див. ілюстрацію в підручнику [1. с. 50]).

74

Наприкінці князювання Володимира в Києві, за повідомленнями оземних подорожніх, було сорок християнських церков. На вшанування князя-хрестителя Русі Володимира Великого 1853 р. на Володимирській гірці в Києві було встановлено пам'ятник. |Учитель демонструє ілюстрацію із зображенням пам'ятника.)

Запитання.

1) У якому році відбулося хрещення киян?

2) Як, за повідомленням літописця, відбувалося хрещення киян?

3) Який фрагмент літописної легенди про хрещення киян відо­бражено на картині?



(Учитель організовує роботу учнів з репродукцією картини К. Ле-вдєва «Хрещення киян».)

4) На яких із сучасних українських грошей зображено князя Во­лодимира? Як підкреслюється те, що хрещення Русі було го­ловною заслугою князя?



3. Князь Ярослав Мудрий. Софійський собор.

Пропонується два варіанти розгляду питання. За першим варі­антом учитель знайомить учнів із діяльністю Ярослава Мудрого за ^вступною статтею до рубрики «Жива історія», організовує коменто­ване читання оповідання «Зерна мудрості» й доручає учням відпові­сти на запитання до нього.

За другим варіантом учитель розповідає про князя Ярослава Муд-зго, використовуючи наведений матеріал, а потім за ілюстраціями ІВудує невелику уявну екскурсію Софійським собором.

З оповіданням «Зерна мудрості» учні знайомляться самостійно, під час підготовки домашнього завдання. На думку авторів, другий варіант Дозволить учителеві створити в учнів краще уявлення про князя Яро-слава Мудрого і його місце в історії Київської держави. Саме тому до оцього варіанта пропонується матеріал, який учитель може використати також при опрацюванні на уроці оповідання «Зерна мудрості».

Додаткова інформація

На початку свого князювання Ярослав, названий пізніше Муд­рим, чимало зусиль докладав для захисту південних рубежів своєї держави від нападів печенігів. Йому належить честь остаточного розгрому печенізьких орд. У 1036 р. біля валів Києва він завдав ни­щівної поразки печенігам і назавжди відігнав їх від кордонів Русі. Усунення печенізької загрози дозволило князеві зосередити увагу на західних і північних кордонах своєї держави. Він повернув землі, захбплені Поляками, провів декілька успішних походів проти ли­товців і чуді. Київська Русь стала найбільшою державою Європи.

Свідченням зростаючої поваги до Русі з боку інших держав ста­ла так звана шлюбна дипломатія Ярослава, якого називали «тестем Європи». Із сестрою князя Добронєгою був одружений польський король. Три доньки князя — Єлизавета, Анна й Анастасія — були одружені, відповідно, із норвезьким, французьким і угорським ко­ролями. Взяли шлюби з європейськими принцесами й троє синів Ярослава.

Чимало коштів витрачав князь на розбудову Києва, намагаю­чись перетворити його на суперника Константинополя. За взірцем візантійської столиці було зведено Золоті ворота головний в'їзд у місто. Князь укріпив місто, звівши «місто Ярослава», терито­рія якого в сім разів перевищувала площу «міста Володимира». Його оточували наповнені водою рови й земляні вали заввишки 14 метрів із міцними дубовими стінами та баштами, що простяга­лися на 3,5 кілометра.

Головною окрасою міста був Софійський собор, який присвя­тили Мудрості Господній («Софія» у перекладі з грецької мови мудрість). Він був головним митрополичим храмом Русі. Трина­дцять куполів собору символізували Христа та його дванадцять апостолів.

Собор було закладено 1037 р. на місці переможної битви князя з печенігами. Як головна святиня собор посідав центральне і найви­ще місце в «місті Ярослава». Через які б ворота не входив подорож­ній до Києва, перш за все йому було видно багатокупольну громаду Софійського собору.

Переступаючи поріг храму, людина опинялася під владою неймо­вірно захоплюючого інтер'єру — численних фресок, багатокольо­рових мозаїк, мармурових прикрас, різьблених орнаментів тощо. У центральному куполі собору містилася мозаїка Христа-Вседер-жителя. Нижче розташовувалися чотири мозаїчні фігури арханге­лів. Однак із чотирьох фігур до наших часів збереглася лише одна, інші написані маслом у XIX ст.

На чільному місці в храмі мозаїка Марії-Оранти, Богоматері-Заступниці. її вважали захисницею Києва або, як казали тоді, «не­порушною стіною», крізь яку не пролетить жодна ворожа стріла.

Мозаїки робили зі шматочків кольорового скла смальти. Щоб отримати її, варили скло, додаючи до нього барвники, і виливали його на листи тонким шаром. Коли скло вистигало, його різали на кубики. Найскладніше було виготовити золоту смальту. Для цього тонкі листочки золота прокладали в прозоре скло. У мозаїках Со­фії міститься 168 відтінків смальти. Близько 3000 квадратних мет­рів займають фрески. Серед них є зображення Ярослава Мудрого із сім'єю скоморохів, сцени полювання.

Із діяльністю Ярослава Мудрого пов'язаний розквіт руської куль­тури, насамперед книжності. Літописець пише, що сам князь часто читав книжки вдень та вночі. За Ярослава було складено перший

76

найдавніший літописний звід. Однією з нерозгаданих таємниць іс­торії залишається доля бібліотеки Ярослава Мудрого. Тривалі по­шуки не дали ніяких результатів. Дехто вважає, що вона загинула під час штурму Києва монголами 1240 р. або під час пожеж та во­рожих навал у наступні століття, інші що вона досі залишається схованою.

Ярослав Мудрий помер у зеніті своєї слави 1054 р. і був похова­ний у мармуровому саркофазі в Софійському соборі. За його прав­ління Київська Русь досягла свого розквіту, ставши в один ряд із провідними країнами тогочасної Європи.

/' ^

IV. ЗАКРІПЛЕННЯ НОВИХ ЗНАНЬ УЧНІВ ^'Ж^«?«К&5* Учитель систематизує набуті учнями знання, спираючись на проб­лемне завдання, яке було задано на початку уроку, та наведені за­питання:

1) Які факти свідчать про розквіт Київської держави за князю­вання Володимира Великого і Ярослава Мудрого?

2) Чому серед київських князів Володимира вважали Великим, Ярослава Мудрим?

3) Хто, коли і на відзнаку якої події заклав Софійський собор?

V. ПІДСУМКИ УРОКУ т9Шк^ШМХ*Ж^Л,««Ж!ІІІіІІІИІІ

Учитель робить висновок, що за князювання Володимира Вели­кого та Ярослава Мудрого Київська держава досягла вершини своєї могутності. Завершити урок можна уривком із поеми Івана Кочерги «Ярослав Мудрий»:

Благослови, Господь, державний Київ,

Що на горі, над голубим Дніпром,

Пильнує мир і всі труди людськії,

Що їх живить земля своїм трудом.

Який простір, привілля, тишина,

Як там гаї вдалечині синіють,

Лиш тихий дзвін під ясним небом мріє

І спить пастушка біля казана.

Бо крепок князь і власть його міцна,

Бо Ярослав залізними полками

Всім ворогам дороги заградив,

І Божий мир, як сонце над полями,

Над Києвом і Руссю заяснив.

VI. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ ЯЖЬЮМвтЮ

Опрацювати матеріал підручника § 7 [1, с. 46—55].

Тема. Боротьба Київської Русі з кочовиками. Монголо-татар-ська навала.

Мета: розкрити причини й прояви ослаблення Київської держа­ви; показати, яким лихом для руських земель була монго-ло-татарська навала; пояснити роль окремих державних діячів і народних мас у боротьбі із загарбниками; вихову­вати повагу до захисників рідної землі. Тип уроку: комбінований. Обладнання: підручник, атлас, стінна карта «Політична роздробленість Київської держави», портрет Володимира Мономаха, ре­продукція картини В. Шаталіна «Оборона Києва від мон­голів у 1240р.».

Основні поняття і терміни: князівські усобиці, доба роздробленості, монголи, хан, монгольське панування, данина, Золота Орда.

Основні дати: 1223 р. — поразка русько-половецького війська на р. Калці; 1240 р. — героїчна оборона Києва від монголів; 1113—1125 рр. — князювання в Києві Володимира Моно­маха.

Структура уроку

I. Організація навчальної діяльності

II. Перевірка домашнього завдання

III. Вивчення нового матеріалу

1. Князівські чвари. Боротьба з кочовиками.

2. Володимир Мономах. Пошуки шляхів для подолання усобиць.

3. Навала монголо-татар.

4. Оборона Києва.

IV. Закріплення нових знань учнів

V. Підсумки уроку

VI. Домашнє завдання

-ХІД УРОКУ-

I. ОРГАНІЗАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ Ж^ШВКШ

Учитель повідомляє тему й основні завдання уроку.

II. ПЕРЕВІРКА ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ : ^г Дііімиїьь^^. Дидактична гра «Чи знаєте ви...»

Правила гри. Учні повинні дати відповіді на запитання, яке ста­вить учитель. Гру можна проводити з окремими учнями, командами або класом у цілому. В усній формі вона слугуватиме своєрідною інте­

рлектуальною гімнастикою, а в письмовій (учні відповідають на арку-I Шах і здають їх для перевірки) дозволить швидко перевірити знання І учнів усього класу з даної теми.

І 1) Донька якого київського князя була королевою Франції? (Ярос-

Г лава Мудрого.)

І 2) Хто з київських князів до Володимира Великого були христи-

I янами? (Аскольд та Ольга.)

І - 3) Яку назву мав перший кам'яний храм Київської Русі? (Деся-

I тиннацерква.)

і 4) У якому році князь Володимир хрестив киян? (У 988 р.)

І 5) За правління якого князя в Києві було збудовано Золоті воро-

і та? (Ярослава Мудрого.)

І 6) Як на Русі називали центральну укріплену частину міста? (Ди-

I тинець.)

І 7) Якого князя називали «тестем Європи»? (Ярослава Мудрого.)

І 8) Що було збудовано за наказом Ярослава Мудрого на тому місці

І під Києвом, де він розбив печенігів? (Софійський собор.)

і 9) Яку назву мав збірник руських законів, створений за правлін-

I ня Ярослава Мудрого? («Руська правда».)

і 10) У якому році збудували Софійський собор у Києві? (У 1037р.)

Ь 11) Які міські укріплення мали більші розмірі: «місто Володими-

1 ра» чи «місто Ярослава»? («МістоЯрослава».)

І 12) У якому столітті правив Ярослав Мудрий? (В XI ст.)

ІIII. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ · ~ - · ;ч

І її;- 1. Князівські чвари. Боротьба з кочовиками, і Розповідь учителя.



в Князь Ярослав Мудрий, передчуваючи наближення смерті, запо­їв відав своїм синам жити у злагоді та мирі. Своєрідною образною ілю-I страцією цієї думки може бути фрагмент оповідання «Ярослав Муд-I рий» із книги О. Олеся «Княжа Україна»:

І, ...Перед смертю Ярослав

І Всіх синій своїх покликав

І І з любов'ю проказав:

І «Вас я, діти, покидаю,

І Йду я в ліпшу сторону,

І Але, діти, пам'ятайте

І- Мою заповідь одну:

У Не сваріться,

(. Жийте в згоді:



і. Тільки мир збере усе,

{ А незгода, наче вітер,

79

Все по полю рознесе. Як не будете всі разом Йти до спільної мети, Ви, державу зруйнувавши, Подастеся у світи. Ви розгубите ту землю, Що придали вам батьки, І тинятиметесь всюди Як вигнанці й жебраки ».

Однак після смерті батька сини розпочали боротьбу між собою за великокнязівський престол звідси й виникло поняття князівські усобиці.

Колективна робота за підручником.

Самостійно прочитати два перші абзаци основного тексту парагра­фа «Скрутні часи Київської держави» [1, с. 55—56] і дати відповіді на запитання.

1) Чому Київська Русь розпалася на окремі князівства?

2) Що таке «доба роздробленості»?

Робота з історичним, джерелом.

У «Слові р полку Ігоревім» невідомий автор із неприхованим болем . писав про початок роздробленості Київської Русі:

Перестали князі невірних (половців— авт.) воювати,

Стали один одному казати:

«Се моє, а се теж моє, брате!»

Стали вони діла дрібні

Вважати за великі,

На себе самих піднімати чвари,

А невірні з усіх сторін надходили,

Землю руську долали...

Завдання.

Поясніть, як роздробленість Київської Русі послабляла її сили в бо­ротьбі з половцями.

Ш 2. Володимир Мономах. Пошуки шляхів для подолання усобиць. Розповідь учителя.

Однією з найшанованіших особистостей у тогочасних русичів був онук Ярослава Мудрого князь Володимир Мономах (1053—1125 рр.). Він був єдиним серед руських князів, хто організував дієву відсіч на­падам половців. Літописці не згадують про жодну поразку князя. Сам він наприкінці життя стверджував, що лише великих походів

проти половців, у яких брав участь, пам'ятає 83. «Я уклав з полов­цями 19 мирних угод,— писав у «Повчанні дітям» Володимир Моно­мах,— узяв у полон понад 100 кращих їхніх князів і відпустив їх, а понад 200 стратив і втопив у річках».

Перемагати половецькі орди, котрі завжди мали чисельну перева­гу, ; снязеві допомагав неабиякий військовий талант і добре озброєні дру: кини важкої кінноти. Спираючись на свою виплекану бойову дру­жину, він урешті-решт примусив половців залишити південноруські степи.

Жрикметними рисами характеру Мономаха були повага до зако­ну,) відсутність великої жаги до влади. Поглинений турботами про захист рідної землі від половців, він не бажав втручатися в між-кнйзівські усобиці. Імовірно, саме за це кияни в 1113 р. запроси­ли Володимира Мономаха стати великим князем. На цей час йому вицовнилося 60 років. Упродовж свого 12-річного князювання Мо­номах, незважаючи на похилий, як тоді вважалося, вік, зберігав енергійність, гострий розум і здатність до рішучих дій. Він зумів приборкати міжкнязівські чвари, зміцнити великокнязівську владу й відновити єдність Русі.

Володимир Мономах залишив по собі пам'ять також як видатний письменник свого часу. Найцікавішим серед його творів є «Повчання дітям».

Робота з ілюстрацією.

У роки послаблення центральної влади руські князі періодично збиралися на з'їзди — «снеми», де намагалися уладнати важливі для всієї Київської держави питання.

Учитель організовує роботу учнів із репродукцією картини П. Анд-русіва «З'їзд руських князів» у підручнику [1, с. 60].

Запитання та завдання.

1) Кого, на вашу думку, автор зобразив у центральній частині картини? Якими є підстави стверджувати, що це руські князі?

2) Чому над престолом одного з князів висів герб стародавнього Києва?

3) Який момент роботи з'їзду князів зобразив автор?

4) Знайдіть на картині представника православної церкви. Яке значення мала присутність руського духовенства на з'їздах князів?

5) Зробіть висновок про те, як закріплювалися рішення, прийня­ті на з' їздах князів.

6) Опишіть вбрання й зовнішній вигляд князів, бояр, воїнів і пи-саря.

81

Робота з історичним джерелом.

Учитель знайомить учнів з фрагментом «Повчання дітям ♦Володи­мира Мономаха. У цьому творі, написаному наприкінці життя,/він пригадує минулі роки. Мономах намагається застерегти нащадків від повторення своїх помилок, закликає дотримуватися християнських чеснот.

...А се — мізерного слабого ума майого поучення. Послух їйте мене, якщо не все прийміть, то хоч половину. Усього ж паче — убо­гих не забувайте, але, наскільки є змога, по силі годуйте і подав; їйте сироті, і за вдовицю вступітесь самі і не давайте сильним погу( йти людину.

Недужого одвідайте, за мерцем ідіте, тому що всі ми смертні само. І чоловіка не миніть, не привітавши, добре слово йому подайте: Ні правого, ні винного не вбивайте (і) не повелівайте вбити його; якщо (хто) буде достоїн (навіть) смерті, то не погубляйте ніякої душі хрис­тиянської.

...Паче всього гордості не майте в серці і в умі. Старих шануй­те, як отця, а молодих — як братів. У домі своїм не лінуйтеся, а за всім дивіться... Лжі бережіться, і п'янства, і блуду, бо в сьому душа погибає і тіло.

А коли добре щось умієте — того не забувайте, а чого не вміє­те — то того навчіться.

Запитання та завдання.

1) Які риси прагнув розвинути в нащадків Володимир Мономах?

2) Які риси людського характеру князь засуджував?

3) -Поясніть зміст висловлювань Мономаха.

4) Чи потрібно дотримуватися настанов, висловлених князем, сьогодні? Обґрунтуйте свою думку.

Однак, підсумовує вчитель, Мономахове слово не було почуте всі­ма, й через деякий час міжкнязівські усобиці спалахнули з новою силою. Київська держава розпалася на півтора десятка земель-кня-зівств, володарі яких безперервно змагалися між собою за першість.

Учитель звертає увагу учнів, щоб удома вони прочитали розповідь «Мономахове повчання» [1, с. 59—62] і виконали завдання до нього.

1 3. Навала монголо-татар. Розповідь учителя.

Великим лихом для послаблених князівськими усобицями русь­ких земель стала навала монголо-татар, що рушили з глибин Азії на завоювання нових земель. Перший бій між русько-половецьким вій­ськом і монголо-татарами відбувся 1223 р. на р. Калці.

82

Учитель привертає увагу учнів до настінної карти і демонструє міс­це їбитвй. Із перебігом битви доцільно познайомити учнів, викорис­тавшій уривки з книги О. Лотоцького «Княжа слава».

і '

і

| Розійшлися вістки, що прийшла з Азії нечувана сила на поло-

| вецькі степи — татари.

і ...Половецькі князі прибули до українських князів просити по-

І мочі проти татар.

і — Як нам не поможете, то тепер ми побиті, а завтра ви будете!

Українські князі з'їхалися до Києва на нараду. По довгій нараді вирішили: краще нам стрінутися з цими татарами на чужій землі, ніж на своїй.

...У місяці квітні 1223 р. рушив похід українських князів під проводом трьох Мстиславів у половецькі степи...

Прибули до Варязького острова (нині — Хортиця) на Дніпрі. Тут прибули половці. Усі перейшли Дніпро. ,

...Тут заступили їм дорогу татарські відділи. Княжі дружини кинулися на татар і засипали їх стрілами. Татари не встояли. Пус­тилися тікати.

...Початок добрий,— сказав князь Мстислав до князя Дани­ла.— Ідемо далі наперед.



Це діялося у вівторок 23 травня 1223 р. Відсіль ішли вісім днів до ріки Калки. Але перед Калкою стрінула їх татарська сторона. Проти них виступив воєвода Іван Дмитрович, що вів передню сторожу... Татари відступили за ріку.

...Данило зі своїми полками перший кинувся на татарське вій­сько... Вже годину тягнувся бій, як нараз у половецьких рядах по­чалася метушня. Половці не витримали напору свіжих татарських сил... та стали тікати. За ними заметушилися й українські війська і теж стали відступати.

... А татарські стрільці сипали хмарами стріл. Українські війська стали тікати. Татари гналися за ними. Тільки військо київського князя Мстислава Романовича не тікало. Князь... велів зробити укріплення. Тоді [татари] взялися до хитрощів. Вислали до нього переговірника, щоб піддався, а вони пустять усіх живими.

І князь Мстислав Романович повірив їм та піддався. Одначе тата­ри не додержали умови. Убили князя, і його полковників, і багато війська. Десять тисяч киян положило тоді голови.

Страшно замучили татари князів, що попалися їм у полон. По­клали на них дошки. На дошках посідали і так бенкетували... Всіх інших бранців татари порубали мечами. А був цей нещасливий бій у середу 31 травня 1223 року... [20, с. 184—187].

Запитання та завдання.

1) У якому столітті відбулася битва на Калці? У першій чи другій його половині? Скільки років тому відбулася битва?

2) Назвіть і покажіть на стінній карті землі-князівства, на які поділялася на той час Київська держава.

3) Поясніть, чому половецькі й руські князі вирішили об'єднати свої сили.

4) Чиєю перемогою завершилася битва на Калці?

5) Чому русько-половецьке військо зазнало поразки?

Після битви на річці Калці монголи спустошили деякі руські з^млі й повернулися додому. Нові спроби завоювати руські землі здійснив хан Ватий.

Учитель знайомить учнів зі значенням терміна хан, наведеним у підручнику, та привертає увагу до зображення хана Батия [1, с. 56}. За картою атласу «Галицько-Валинська держава — спадкоємниця Київської Русі» [8, с. 6] учні визначають напрямок походу монголів на руські землі в 1237—1240 рр. у березні.

Навесні 1239 р., продовжує розповідь учитель, монголи захопили Переяслав, а восени того ж року — Чернігів.

Я 4. Оборона Києва. Розповідь учителя.

Узимку 1240 р. монголи підійшли до Києва. Кияни розпочали ге­роїчну оборону свого міста. Ось як розповідає про ці події літописець:

У рік 6748 (1240). У той же рік прийшов Батий до Києва з вели­кою силою... і окружив город. І не було чути нічого од звуків скри­піння теліг його, ревіння безлічі верблюдів його, 1 од звуків іржання табунів коней його, і сповнена була земля Руська Ворогами.

...І поставив Батий пороки під город коло воріт Лядських,— бо тут підступили були дебрі,— і пороки безперестану били день і ніч. Вибили вони стіни, і вийшли городяни на розбиті стіни, і бу­ло тут видати, як ламалися списи і розколювалися щити, а стріли затьмарили світ переможеним, і воєвода Дмитро поранений був. Вийшли татари на стіни і сиділи там того дня й ночі, а городяни зробили ще друге укріплення навколо церкви святої Богородиці Десятинної.

А назавтра прийшли татари на них, і була битва між ними вели­ка. Люди тим часом вибігли і на церкву, і на склепіння, церковне з копитками своїми, і од тягаря повалилися з ними стіни церковні, і так укріплення було взяте татарськими воїнами. Дмитра ж вивели до Батия, пораненого, але вони не вбили його через мужність його [18, с. 395—396].

Запитання та завдання.

1) Які факти, наведені літописцем, свідчать про героїзм захисни­ків міста?

84

2) Чому монголо-татарам вдалося захопити Київ? ■

3) Який епізод оборони міста зображено на репродукції картини В. Шаталіна «Оборона Києва від монголів 1240 р.»? (Учитель організовує роботу учнів з ілюстрацією [1, с. 55].)

4) Опишіть, що зображено на картині, використовуючи слова: лі­воруч, праворуч, на передньому плані, на задньому плані.

5) Що на картині свідчить про:

а) запеклий опір киян загарбникам;

б) переважання сил монголо-татар над киянами?

6) Яка будівля міста стала останнім укріпленням захисників міс­та? Ким і коли вона була збудована?

Підкоривши руські землі, продовжує свою розповідь учитель, мон« голо-татари встановили над ними свою залежність — монгольське ярмо. Воно полягало в тому, що руські землі сплачували монголам да­нину зерном, худобою, грошима, а князі вимушені були отримувати у монгольських ханів ярлик — дозвіл на князювання. (Учитель при­вертає увагу учнів до зображення монгольського ярлика в підручнику [1, с. 56].) Дозвіл на правління у своїх землях руські князі отримува­ли від монгольського хана, відвідавши його в місті Сарай — столиці Золотої Орди.

IV. ЗАКРІПЛЕННЯ НОВИХ ЗНАНЬ УЧНІВ ГХіЖЯГГІ-Г&їЖ'Жй&Ж Запитання та завдання.

1) Наведіть факти, що ця доба була для Київської держави дійсно скрутними часами.

2) Що зробив для Київської держави Володимир Мономах?

3) У якому році монголи захопили Київ? Яке це століття?

4) Поясніть значення понять «князівські усобиці», «доба роздроб­леності», «данина», «монгольськеярмо», «ЗолотаОрда».

V. ПІДСУМКИ УРОКУ ЖНННІНННШННШШННІ Заключне слово вчителя.

Сьогодні ви дізналися про те, як внаслідок міжкнязівських чвар занепала велична Київська держава.

... І князі в бої кривавім Вічно кидали народ. Брат на брата йшов війною, Люди гинули в війні, Марно села руйнувались І палали у огні.

І з великої держави Стали князівства в малі. Так князі розбили силу Української землі [23, с. 32].

Роздроблені на окремі князівства, руські землі не змогли чинити дієвий опір монголо-татарам і опинилися під їхньою владою більше ніж на 120 років.

vi. домашнє завдання

1) Опрацювати матеріал підручника § 8 [1, с. 55—62].

2) На основі матеріалу параграфа та репродукції картини В. Ша-таліна «Оборона Києва від монголів у 1240 р.» скласти письмо­ву розповідь від особи одного із захисників міста.

1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   16


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка