Тема. Історія як навчальний предмет і наука. Мета



Сторінка7/16
Дата конвертації19.02.2016
Розмір3.46 Mb.
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   ...   16
Тема. Галицько-Волинська держава.

Мета: ознайомити учнів із виникненням Галицько-Волинської держави й підставами для того, щоб вважати її спадкоє­мицею Київської Русі; на прикладах особистостей князів Романа Мстиславовича та Данила Галицького продовжи­ти формування вмінь складати характеристику видатних історичних діячів; виховувати почуття гордості за слав­не минуле свого народу, повагу до видатних історичних діячів.

Тип уроку: комбінований. Обладнання: підручник, атлас, стінна карта «Галицько-Волинська дер­жава», портретні зображення Романа Мстиславовича і Данила Галицького. Основні поняття і терміни: Галицько-Волинська держава — спадкоєми­ця Київської Русі, Галицько-волинський літопис, Польща, Литва, Угорщина.

Основнідати: 1199р.— утворення Галицько-Волинської держави; 1256 р. — перша літописна згадка про Львів.

Структура уроку

I. Організація навчальної діяльності

II. Перевірка домашнього завдання

III. Актуалізація опорних знань учнів

IV. Вивчення нового матеріалу

1. Об'єднання Галицького та Волинського князівств Романом Мстиславовичем.

2. Розквіт Галицько-Волинської держави за Данила Романовича.

3. Заснування міста Львів.



4. Галицько-Волинська держава за наступників Данила Галицького.

V. Закріплення нових знань учнів

VI. Підсумки уроку

VII. Домашнє завдання

-—■->-;- ХІД УРОКУ-:-

і. організація навчальної діяльності *лжз£ше;штжшшшв&

Учитель повідомляє тему й основні завдання уроку.

н. перевірка домашнього завдання шмтш^тттттішт

Цей етап уроку можна провести за одним із двох варіантів.

I ВАРІАНТ



Запитання та завдання.

1) Якої шкоди завдавали Київській державі князівські усобиці?

2) Розкажіть про Володимира Мономаха за планом.

а) Як Мономах став великим князем київським?

б) Які заходи він здійснив для зміцнення держави?

в) Який твір належить Володимиру Мономаху? Про що в ньо­му йдеться?

3) Коли й де відбулася перша битва русько- половецького війська з монголами? Чим вона закінчилась?

4) Послухайте уривок і продовжте оповідання.

Рано в кінці листопада 1240 р. у Києві задзвонив вічовий дзвін. Він лунав уперто, наполегливо, закликаючи киян на майдан до Со­фійського собору. Збентежений натовп зібрався на пагорбі, із якого відкривався вид у далечінь. Там, де сходить сонце, були видні чис­ленні чорні дими. «Що це, очерет горить?» — запитували кияни. «Ні, це монгольська орда гріється біля своїх вогнищ»,— чули вони у відповідь...

II ВАРІАНТ



Дидактична гра «Що? Де? Коли?».

Правила гри. Учитель наводить учням речення, за змістом яких вони повинні назвати вивчене поняття або термін, визначити місце й дату розглянутих історичних подій. Форма її проведення може бути усна чи письмова.

87

1) Що називають добою роздробленості Київської держави? (її розпад на окремі князівства, котрі не бажали підкорятися київському князеві.)

2) Де жили половці? (У Причорноморських степах.)

3) Коли відбулася перша битва русько-половецького військаз мон­голами? (1223 р.)

4) Що таке монгольський ярлик? (Дозвіл на князювання, який хан видавав князеві.)

5) Де відбулася битва монгольської орди з руськими князями і по­ловцями в 1223 p.? (Нарічці Калці.)

6) Коли монгольська орда, очолювана ханом Батиєм, після нетри­валої облоги здобула Переяслав? (1239 р.)

7) Що таке орда? (Назва монгольського війська або ставки хана.)

8) Де відбулася остання битва монголів із захисниками Києва під час штурму міста 1240 p.? (Біля стін Десятинної церкви.)

9) Коли Володимир Мономах став великим князем київським? (1113р.)

10) Що таке Сарай? (Назва міста, яке було столицею Золотої Орди.)

11) Де в 1821 р. було знайдено золотий змійовик-оберіг, котрий на­лежав Володимирові Мономаху? (У лісах під Черніговом.)

12) Коли помер Володимир Мономах? (1125 р.)

ні. актуалізація опорних знань учнів ттюжштшштттш

Запитання та завдання.

1) Звідки походить назва Галичина?

2) Покажіть на карті Галичину та назвіть ЇЇ найбільші міста.

3) Яким є походження назви Волинь?

4) Покажіть на карті Волинь і назвіть її найбільші міста.

iv. вивчення нового матеріалу КЖ2ШШ^НПЩ|

Ш 1. Об'єднання Галицького та Волинського князівств Романом Мстиславовичем.

Проблемне завдання.

Сьогодні на уроці ми познайомимося з історією Галицько-Волин-ського князівства, яке Михайло Грушевський вважав спадкоємцем Київської держави. Упродовж уроку, як справжні історики, спробуй­те з'ясувати, якими є для цього підстави.

Для активізації уваги учнів упродовж уроку вчитель може запро­понувати дидактичну гру «Хто останній — перемагає».

88

Правила гри. У грі беруть участь два учні. Вони повинні по одно­му реченню переказати матеріал певного фрагмента вивченої теми. (У цьому випадку — пункту плану уроку.) Один починає, інший про­довжує. Виграє той, чиє речення буде останнім.

Розповідь учителя.

Галицьке й Волинське князівства сформувалися близько серед­ини XII ст. Волинь і Галичина були густонаселеними землями. їхні міста стояли на важливих торговельних шляхах. Крім того, Гали­чина мала великі поклади солі — товару, який був потрібний усім. Обидва князівства були вдало розташовані. їх не досягали напади кочівників зі степу. Однак їм доводилося вести боротьбу зі своїми сусідами.

Назвіть і покажіть на карті держави, із якими межували Га­лицьке та Волинське князівства.



На заході князівства межували з двома королівствами — Угорщи­ною й Польщею. Вони часто втручалися у справи Галицької та Волин­ської держав, намагалися загарбати їхні землі. На півночі розташо­вувався войовничий Тевтонський рицарський орден. Під приводом поширення християнства серед язичників він намагався захопити сусідні землі. Північними сусідами князівств були також литовські племена. У цей час у них утворилася держава, яку називали Литва, або Велике князівство Литовське. Із ними також доводилося досить часто воювати князівствам.

Єдина Галицько-Волинська держава утворилася 1199 р., коли во­линський князь Роман Мстиславович захопив Галич і об'єднав Гали­чину з Волинню.

(Під час характеристики особи князя Романа Мстиславовича вчи­тель звертає увагу учнів на його портрет у підручнику [1, с. 63].)

Князя Романа Мстиславовича прозвали у народі Великим. Невідо­мий автор «Слова о полку Ігоревім» писав про князя:

Високо плаваєш ти, Романе, В подвигах ратних, Як той сокіл на вітрі ширяючи, Птицю долаючи відвагою [27].

У чому полягали заслуги Романа Мстиславовича?



Здійснене князем об'єднання Галицької і Волинської земель спри­яло їх надійному захисту від нападів сусідів. На Русі були також до­бре відомі неодноразові походи Романа проти половців. Звеличуючи хоробрість князя, літописець писав: «Він бо кинувся на поганих, як той лев, сердитий же був, як той рись, і губив їх, як той крокодил, і переходив землю їх, як той орел, а хоробрий був, як той тур, бо він

ревно наслідував предка свого Мономаха, що погубив багато полов­ців» [10, с. 64]. *

Роман успішно відбивав напади литовців на свої землі. Князь та­кож сам здійснив кілька походів у литовські та польські землі. Про його переможні бої з литовцями і використання полонених литовців на роботах залишилася приказка, що Роман запрягав литовських бранців у плуги. Один із таких литвинів, тягнучи плуга, промовляв: «Ой, Романе, Романе, лихим живеш, Литвою ореш».

Зі своїми полками князь захопив Київщину і, оволодівши Києвом, взяв його під свою владу. Могутність Галицько-Волинської держави за князювання Романа стала відома в усій Європі. «За короткий час так піднявся, писав про нього польський хроніст, що правив майже всіма землями й князями руськими». Усе життя Роман про­вів у війнах, де здобув чимало перемог. Під час походу до Польського королівства князь загинув.

Запитання.

1) Чому на малюнку в підручнику художник зобразив князя Ро­мана Мстиславовича з мечем?

2) Чим уславився князь Роман Мстиславович?

Я 2. Розквіт Галицько-Волинської держави за Данила Романовича. Вступне слово вчителя.

У нелегкій боротьбі збирав і примножував могутність Галицько-Волинської держави син князя Романа Данило Романович Га­лицький. «Сей же король Данило,— писав літописець,— був князем добрим, хоробрим і мудрим, який спорудив городи многі, і церкви поставив, і оздобив їх різноманітними прикрасами...»

Колективна робота за підручником.

Коментоване читання вступного тексту про Данила Галицького до рубрики «Жива історія» [1, с. 65].

Запитання і завдання.

1) Чим уславився Данило Галицький?

2) Заповніть таблицю «Діяльність Данила Галицького».

і-:-——-

Сфера діяльності князя

Факти

Талановитий полководець




Визначний будівничий




Неабиякий дипломат






На думку авторів посібника, доцільно під час коментованого чи­тання тексту про Данила Галицького поглибити знання учнів, роз­повівши про діяльність князя. Пропонуємо матеріал, який учитель може для цього використати.

Додаткова інформація

Коли в 1205 р. князь Роман Мстиславович загинув, його сину Да­нилові було лише чотири роки. Через деякий час він разом із братом Васильком і матір'ю княгинею Анною був вимушений залишити батьківську землю. Галичина й Волинь на довгі роки стали ареною кривавих усобиць між боярами, котрі намагалися захопити владу в краю. Данило в цей час перебував в Угорщині, при дворі короля Андрія, де зростав і готувався до майбутньої боротьби за батьківські володіння.

Близько 1215 р. Данило повернувся до рідної землі, осів у Воло­димирі на Волині й розпочав тривалу боротьбу за повернення Гали­чини. Проте остаточно відновити свою владу в галицькій землі він зміг лише в 1238 р.

Данило Галицький докладав багато зусиль для захисту рідної землі від загарбників. У складі русько-половецького війська мо­лодий князь брав участь у першій великій битві з монголами на річці Калці 1233 р. і був Поранений. У 1238 р. Данило, разом зі своїм братом Васильком, виступив у похід проти німецьких рица-рів-хрестоносців, які намагалися підкорити руські землі, й завдав їм поразки під Дорогочином. Літописець навів слова, сказані з на­годи цієї події Данилом Галицьким: «Негоже крижовикам нашу землю тримати». Наприкінці 1239р. кияни радісно вітали князя, який вступив до міста й залишив для його захисту від монголів свого воєводу Дмитра.

Складним випробуванням для Галицько-Волинського князів­ства стала боротьба з монголами. Спустошивши його в перші місяці 1241 р., монголи повернулися додому. Звістку про падіння Києва Данило отримав у Польщі, де намагався домовитися з князями про спільну боротьбу з монголами. Після невдалих переговорів Данило повернувся додому. Більшість міст було спалено, а їхні мешканці загинули або сховалися в лісах. Намагання князя зміцнити обо­рону Галицько-Волинської землі викликали незадоволення Батия, який вирішив відібрати її у Данила. Довелося Данилу Галицькому їхати до Батия, щоб умилостивити його. «О, зліше зла честь татар­ська, — писав літописець про перебування князя в Орді, — Дани­лові Романовичу, князеві великому, що володів руською землею, Києвом, Володимиром і Галичем... Нині сидить на колінах і хо­лопом зветься». Князь був змушений визнати свою залежність від монголів.

Після повернення у князівство Данило намагався знайти серед європейських володарів союзників для боротьби. Допомогу князеві пообіцяв надати Папа Римський. 1253 р. князь Данило прийняв від

91

папських послів корону і титул «короля Малої Русі». Через деякий час, коли стало зрозуміло, що обіцяної допомоги не буде, Данило припинив стосунки з Папою Римським.

Багато уваги приділяв князь відбудові розорених міст і спору­дженню нових кам'яних фортець. Особливо швидко розвивався Холм — нова столиця князівства. Данило запрошував До нього пе­реселенців із земель, поневолених монголами. Розпочалося будів­ництво Львова, названого князем на честь його сина Лева. Данило Галицький здійснив реорганізацію свого війська. За зразком захід­них сусідів він сформував загони важкоозброєної кінноти (оружни-ків). Так уперше на Русі з'явилося власне рицарство, яке успішно боролося з монголами. Були також у князівському війську загони легкоозброєних кіннотників (стрільці), озброєні луками на монголь­ський зразок.

Спираючись на зміцнене військо, Данило Галицький упродовж 1252—1257 рр. успішно чинив опір монголам. Проте він не зміг по­долати в декілька разів більшу монгольську армію, яку направив хан до князівства 1259 р. Данило, для того щоб уникнути повного спустошення своїх володінь монголами, був вимушений на знак покори знищити укріплення своїх міст. Для шестидесятиричного князя, котрий усе своє життя провів у виснажливій боротьбі з чис­ленними ворогами, це було важким ударом. У 1264 р. він помер у місті-фортеці Холмі, передавши владу і королівський титул сво­єму синові Леву.

Після знайомства учнів з діяльністю князя Данила Галицького вчитель, за наявності Часу, організовує читання оповідання «Подо­рож князя Данила в Орду» і бесіду за запитаннями до нього або до­ручає учням самостійно прочитати оповідання під час виконання до­машнього завдання.

КЗ. Заснування міста Львів. Розповідь учителя.



Літописець писав про Данила, що він «спорудив города многі, і церкви поставив, і оздобив їх різноманітними прикрасами». Се­ред інших міст, заснованих за князювання Данила Галицького, був Львів.

Перша згадка про Львів міститься в Галицько-Волинському лі­тописі близько 1256 року. Місто, як вважають, заснував Данило Га­лицький за участю свого сина Лева, на честь якого його й було на­звано.

То були важкі часи для руських земель. Монголо-татарська навала й падіння Києва змушували населення шукати захисту в малодоступ­них місцях, придатних для будівництва укріплень. Саме таким вимо­гам відповідали верхів'я річки Полтви, де виник Львів. Високі гори

92

забезпечували надійну оборону княжому двору і замкові, а болота й мочари Полтви робили практично недоступними для ворога оселі міщан. Спочатку на вершині Замкової гори Данило збудував дити­нець («верхній замок»), а пізніше на її схилах виріс «нижній замок», у якому оселився Лев. На терасах поміж цими двома замками почали ставити власні двори бояри, княжі дружинники та інший люд. Сво­єрідним відображенням історії заснування Львова став його герб. На ньому зображено лева у короні, що дереться на скелю.

Запитання.

1) Які історичні події привели до створення міста Львова?

2) Як давній герб Львова відображає історію заснування міста?

В 4. Галицько-Волинська держава за наступників Данила Галицького. Самостійна робота за підручником

Учні читають фрагмент основного тексту § 9 про події, котрі від­бувалися у Галицько-Волинському князівстві після смерті Данила Галицького.

Запитання.

1) Що відбулося з Галицько-Волинським князівством після смер­ті Данила Галицького?

2) Чим уславився Юрій І Львович?

3) Коли землі Галицько-Волинського князівства опинилися під владою Литви та Польщі? Яке це століття?

V. ЗАКРІПЛЕННЯ НОВИХ ЗНАНЬ УЧНІВ ШЖШ*ШУШШШШШШШШШШ

Цей етап уроку можна провести за одним із двох варіантів.

I ВАРІАНТ

Учитель перевіряє результати дидактичної гри «Хто останній перемагає» і виконання проблемного завдання.

II ВАРІАНТ

Учитель організовує роботу учнів з наведеними в підручнику іс­торичними джерелами [1, с. 64] та проводить бесіду.

Бесіда за запитаннями. >

1) Коли і як утворилася Галицько-Волинська держава?

2) Чим уславився Роман Мстиславович?

3) За якого князя Галицько-Волинська держава досягла розквіту?

4) На честь кого було названо місто Львів?

5) Чому Галицько-Волинську державу вважають спадкоємицею Київської Русі?

Заключне слово вчителя.

Галицько-Волинська держава, про яку ви дізналися сьогодні на уроці, була гідною спадкоємицею традицій Київської Русі. її видат­ними діячами'були Роман Мстиславович і Данило Галицький. Однак після смерті князя Данила кращі часи Галицько-Волинської держави відійшли у минуле.

У середині XIV ст. її землі опинилися під владою Польського коро­лівства і Великого князівства Литовського. Але пам'ять про могутню Галицько-Волинську державу та її мудрих володарів збереглася в на­роді.

Якщо дозволяє час, учитель може розповісти одну з народних ле­генд про Данила Галицького.

Коли ще в Галичі жив король Данило, він мав такого майстра, що робив йому гроші. Той майстер у золоті купався, але волі не мав. Король Данило сам відкривав ту касу, де працював майстер, зами­кав його і випускав власноручно, коли треба було майстрові кудись вийти. Він лише один Знав про все багатство короля, той майстер. І так розжився, що не розумів, як так голодним бути. Та й одного разу каже королеві:

Золото цар.



А Данило поправляє його:

Ні, чоловіче, хліб усьому голова.

Ні, золото і срібло!

Так вони сперечалися, що король обернувся та й пішов геть із майстерні. А другого дня бачить король Данило золотий напис на стіні: «Хліб болото, а всьому голова срібло й золото».

Данило нічого не сказав. Але другого дня зранку привів майстра, замкнув його; а тут вістові прилітають ворог іде! Данило зібрав дружину, вирушив у похід. Поїхав, а про майстра забув, що замкне­ний. А король видав такий закон, що ніхто не сміє до каси підходи­ти, інакше смерть.

Минуло кілька місяців. Данило з військом повертається додому, чекає від майстра-золотаря дарунок за перемогу, а того нема. І тут згадав. Зіскакує з коня, біжить до каси, відмикає, а на купі золота лише кістяк із майстра, а на стіні золотом написано: «Срібло-золо-то то болото, а хліб цар». Отак життя навчило...» [11, с. 23].

vii. домашнє завдання ?.ч<Гч-«-.V'/L''ГЛШ^^І^*^ШШШЯ

Опрацювати матеріал підручника § 9 [1, с. 62—68].

УРОК № 13

Тема. Культурні пам'ятки Київської Русі й Галицько-Волинської держави.

Мета: ознайомити учнів з основними культурними здобутками княжої доби; розвивати вміння учнів отримувати знання, поєднуючи інформацію з різних джерел; формувати ес­тетичні уявлення учнів і почуття гордості культурними до­сягненнями Русі-України. Тип уроку: вивчення нового матеріалу. Обладнання: підручник, зображення культурних пам'яток княжої /, доби.

Основні поняття і терміни: культура, мініатюра, ікона. Основні дати: 1052 р. — заснування Києво-Печерської лаври; 1113 р. — завершення написання «Повісті минулих літ».

Структура уроку

I. Організація навчальної діяльності

II. Вивчення нового матеріалу

III. Закріплення нових знань учнів

IV. Підсумки уроку

V. Домашнє завдання

ХІД УРОКУ-



і. організація навчальної діяльності :& *лі*ійі■■миямяяж

Учитель знайомить учнів із темою й основними завданнями уроку.

її. вивчення нового матеріалу шжжжтжвшянштк№

Цей етап уроку можна провести за одним із двох варіантів.

І ВАРІАНТ



Матеріал розглядається у формі уявної подорожі до Києва княжих часів.

На початку уроку вчитель акцентує увагу учнів на значенні по­няття культура.

Запитання й завдання.

1) Як ви розумієте поняття культура?

2) Наведіть приклади того, що належить до здобутків української культури.

Розвиваючи й уточнюючи висловлені думки, учитель дає визна­чення поняття культура як сукупності матеріальних і духовних

95

цінностей, створених людиною. Матеріальні цінності — це різнома­нітні споруди, знаряддя праці, речі. Духовні цінності — це пам'ятки літератури, малярства, музики.

Розповідь учителя.

Сьогодні на уроці ми познайомимося з культурними здобутками Русі-України княжої доби, здійснивши уявну подорож до її столиці. Разом із візантійськими купцями ми підпливаємо Дніпром до дав­нього Києва. Перед нами відкривається'прекрасний краєвид Дніпро­вих гір, укритих зеленими деревами. На мальовничих схилах можна побачити укріплення «міста Ярослава» і золоті куполи церков. Чо­вен пристає до берега, і через деякий час ви разом із візантійським купцем та його караваном рушаєте до Києва. Він уперше приїздить зі своїми товарами до цього міста й бажає дізнатися про його виник­нення. Спробуйте задовольнити цікавість візантійця, відповівши на його запитання.

Яка існує легенда про заснування Києва?

Назвіть перших київських князів. Чим вони уславилися?

Який князь і коли охрестив киян?



За неспішною розмовою минав час, і подорожні долали шлях кру­тими Дніпровими схилами. Раптом вони зустріли кількох ченців, що, як сказали, йшли до славетного чоловічого монастиря, заснованого наприкінці князювання Ярослава Мудрого — Києво-Печерської лав­ри. Зацікавлені візантійці попросили їх розповісти історію заснуван­ня лаври.

Учитель може познайомити учнів з історією виникнення Києво-Печерської лаври за текстом «Жива історія» підручника [1, с. 72] або побудувати розповідь про неї за наведеною інформацією.

Історія заснування Києво-Печерської лаври

Після прийняття християнства церква відігравала провідну роль у культурному розвитку Русі. При церквах засновувалися школи, створювалися бібліотеки. Наприклад, при Десятинній церкві було засновано першу на Русі школу. Монастирі були тими осередками, , у стінах яких працювали вчені, митці, письменники, діяли лікарні, іконописні майстерні та інші заклади.

Києво-Печерську лавру (так на Русі називали чоловічі монастирі) започаткував близько 1051 р. чернець Антоній. Він першим оселив­ся у печері, яку викопав поблизу князівської резиденції Берестове на околиці Києва. Кількість прихильників Антонія зростала. Ченці-самітники спорудили собі Ближні й Дальні печери. Із часом київ­ський князь надав ченцям у володіння всю гору, де вони жили. Чен­ці постійно працювали й молились, власним прикладом сприяючи поширенню християнських чеснот.

96

Л

Києво-Печерська лавра була однією з найбільших святинь русь­ких земель й усього християнського світу. Тут працювали славно­звісний літописець Нестор та іконописець Алімпій, відомі цілителі Агапіт, Даміан, Прохор Лободник. Сформоване у лаврі розуміння суті чернечого життя, як поєднання служіння Богу й цілому народо­ві, стало взірцем для інших монастирів.

I

.,. Коли подорожні дісталися до Києво-Печерської лаври, їх вразила са головного храму монастиря — Успенського собору (див. ілю-рації підручника [1, с. 74]). Лаврські ченці розповіли про те, як ого було збудовано.

Історія Успенського собору

Головний храм лаври, або Велику церкву, як його тоді назива­ли, вирішив збудувати учень Антонія, настоятель лаври Феодосій Печерський. Споруджували Успенський собор упродовж 1073— 1078 рр. Розпочав будівництво сам Феодосій, але до його завершен­ня не дожИв. Від інших тогочасних храмів Успенський собор ви­різняла одновершинність і лаконічний спрямований угору силует. Храм прикрашали численні фрески та мозаїки, виконані грецькими й руськими майстрами. Серед останніх був славнозвісний маляр-чернець Алімпій Печерський. Ікони були вбрані у срібні, вкриті зо­лотом ризи. Велику церкву лаври називали «небесноподібною» за її неповторну красу.

За монголо-татарської навали собор було зруйновано. У першій половині XVIII ст. храм відбудували, дещо змінивши його вигляд. У роки Другої світової війни Успенський собор знову зруйнували, а відновили лише 2000 р., як одну з головних святинь українського народу.

Приголомшені красою храму, продовжує свою розповідь учитель, влялися візантійські гості у стрункий силует Успенського собору, оряд із його стінами вони побачили ченців, які розмовляли з хворими давали їм ліки. Це здивувало візантійців, однак їм пояснили, що допо-агати хворим є давньою традицією лаври. Лікували ченці молитвою, Іллям і мазями. Винагороди за свою працю вони ніколи не брали, вва-аючи навіть думку про це гріховною. Найвідомішим серед лаврських "лителів був Агапіт. Ченці розповіли візантійцям про нього. Коли тяжко захворів князь Володимир Мономах, жоден із цілителів $ге міг йому допомогти. Князь уже готувався до смерті, коли дізнався, 1;о в Києво-Печерській лаврі є знахар-чудотворець чернець Агапіт. Од­нак, коли посланці князя стали просити ченця відправитися до хворого у Чернігів, він відповів, що склав перед Богом присягу ніколи не по­лишати стін монастиря. Проте обов'язок лікаря:— допомогти хворому, ій тому він дасть власноручно приготовлене зілля для Мономаха. Агапіт запевнив, що, вживаючи його, князь швидко одужає.

Дійсно, чудодійні ліки вилікували князя. Посланці вдячного Мо-номаха привезли цілителю значну винагороду. Однак Агапіт рішуче відмовився від золота й запропонував роздати його жебракам біля мо­настирської брами. Лише тоді, пояснив здивованим послам цілитель, він дійсно отримає княжу винагороду.

Вражені почутим, замислені, візантійські купці рушили до Києва. Через деякий час вони досягли його головних воріт із надбрамною церквою Благовіщення, збудованих Ярославом Мудрим. На цьому місці ми залишимо наших гостей і пригадаємо, що могли вони по­бачити в стольному граді Київської держави.

Запитання.

1) Яку назву мали головні ворота міста, до яких підійшли ман­дрівники?

2) Який собор було збудовано в Києві за князювання Ярослава Мудрого?

3) Розкажіть, що ви знаєте про Софійський собор. Повернемося до наших мандрівників. За мурами «міста Ярослава»

вони побачили князівські палаци, будинки знаті й простих киян, де­рев'яні й муровані церкви. Храмів було так багато, що візантійці не могли надивуватися. Найкращі церкви було збудовано з каменю й тонкої рожевої цегли — плінфи. Особливо сподобався гостям міста Михай­лівський Золотоверхий собор (див. ілюстрацію підручника [1, с. 78]), споруджений на честь покровителя міста архангела Михаїла. Куполи собору, вперше у Київській державі, вкрили не свинцевими листами, а золотом. Це був останній із руських соборів, який прикрашали роз­кішні мозаїки. Вони вимагали дуже багато праці й коштів.

Відвідини Києва княжих часів справили на візантійців велике вра­ження. Ознайомившись з містом, вони зрозуміли, чому Київ вважали суперником візантійської столиці — Константинополя.

II ВАРІАНТ



Використовуючи наведені вище відомості, учитель розкриває зміст цієї теми за планом.

1) Що таке культура?

2) Роль церкви у духовному житті Русі.

3) Києво-Печерська лавра.

4) Видатні досягнення літератури, малярства й архітектури.

5) Іконописець Алімпій та Нестор-літописець.

На уроці доцільно розглянути перші чотири питання, а останнє учні можуть опрацювати вдома самостійно за оповіданням «Світочі» [1,с. 72—75].

iii. закріплення нових знань учнів -> *■

Бесіда за запитаннями.

1) Що таке культура?

2) Яку роль відігравала церква в духовному житті русичів?

3) Хто і коли заснував Києво-Печерську лавру? У якому столітті це було? У першій чи другій його половині?

4) Чим вражав іноземних гостей Київ?

.підсумки уроку ,

Заключне слово вчителя.

Яскрава, самобутня та різноманітна культура стала одним із най-ігоміших здобутків Русі-України княжих часів. Мистецькі досяг­нення цієї доби є гідним внеском Русі в скарбницю світової культури. Сультурні надбання княжих часів, як й інших минулих епох, ретель-

»зберігаються в нашій державі. Спираючись на їхні традиції, укра-іський народ створює нові культурні цінності.

домашнє завдання і

Опрацювати матеріал підручника § 10 [1, с. 68—76].

1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   ...   16


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка