Тема. Історія як навчальний предмет і наука. Мета



Сторінка8/16
Дата конвертації19.02.2016
Розмір3.46 Mb.
1   ...   4   5   6   7   8   9   10   11   ...   16
Тема. Українські землі у складі Великого князівства Литовського і Польського королівства. Люблінська унія та її наслідки. Мета: дати початкове уявлення про зміни, що відбулися на українських землях унаслідок їх включення до складу Великого князівства Литовського та Польського королів­ства; формувати первинні навички виявлення причинно-наслідкових зв'язків між історичними подіями; розвива­ти навички характеристики історичних діячів на прикладі діяльності князя Василя-Костянтина Острозького; фор­мувати розуміння ролі історичних діячів у подіях минулого й виховувати повагу до них. Тип уроку: комбінований. Обладнання: підручник, атлас, стінні карти «Українські землі в другій по­ловині XIV—XV ст.», «Українські землі в XVI ст.», портрети литовських князів та Василя-Костянтина Острозького. ГОсновні поняття і терміни: Гедиміновичі, Литовсько-Руська держава, воєводства, намісник, шляхта, унія, Річ Посполита, пра­вослав'я, католицизм, греко-католицька церква, Ост­розька академія.

99

Основні дати: І569р. — укладання Люблінської унії; 1574 р. — Іван Федорович надрукував «Буквар» — перший друкований підручник на українських землях; 1581 р. — видання Ост­розької Біблії.

Структура уроку

I. Організація навчальної діяльності '

II. Перевірка домашнього завдання

III. Актуалізація опорних знань учнів

IV. Вивчення нового матеріалу

1. Перехід українських земель під владу литовських князів і польських королів.

2. Українська шляхта.

3. Люблінська та Берестейська унії.

4. Князь Василь-Костянтин Острозький. Острозька академія.

5. Перші українські друковані книжки.

V. Закріплення нових знань учнів Vi. Підсумки уроку

VII. Домашнє завдання



-:-хід уроку--

і. організація навчальної діяльності шшшштшшвттшшшшвшшю

Учитель повідомляє тему й основні завдання уроку.

ii. перевірка ДОМАШНЬОГО завдання ШШШШШвЖШМШШШШШШМЖ

Цей етап уроку можна провести за одним із двох варіантів.

I ВАРІАНТ



Запитання та завдання.

1) Яку роль відігравала християнська церква в духовному житті Русі-України? Наведіть декілька прикладів. ■

2) Розкажіть про Києво-Печерську лавру.

3) Яким був внесок у культурне життя Русі-України іконописця Алімпія?

4) За що ченця Нестора називали літописцем?

5) Розкажіть про одну-дві пам'ятки культури, що вам найбільше Сподобалися. Поясніть свій вибір.

II ВАРІАНТ Виконання ігрових завдань.



1) Розв'яжіть ребус. Прочитайте імена чотирьох ченців Києво-Печерського монастиря, зашифровані в головоломці. Найбіль­

ше коло містить два імені, інші по одному. Розкажіть, чим уславилися ці особи. Відповідь

1 коло Антоній

2 коло Феодосій

3 коло — Нестор ,*Алімпій

2) Складіть пояснення до кросворда.

Л

М

м

_5_ _Г_ Р

X



н

Л

т ю



Е

П

Е

М Е Н

И

_С_ _К_ А



8 І

К

ОНА



В "І"

а"

iii. актуалізація опорних знань учнів

Запитання і завдання.

1) Покажіть на карті територію, яку заселяли литовські племена.

2) Яку назву мала держава, утворена литовськими племенами?

3) Покажіть на карті територію Польщі.

4) Коли землі Галицько-Волинського князівства потрапили під владу Литви та Польщі?



iv. вивчення нового матеріалу ^тчшхтй&г^***"*

и 1. Перехід українських-з^мель під владу литовських князів і поль­ських королів.

Для активізації уваги учнів під час розгляду нового матеріалу можна використати дидактичну гру «Від кінця до початку».

Правила гри. Учні повинні прослухати розповідь учителя (або ви­значений фрагмент), а після цього переповісти її по одному реченню у зворотньому порядку — від закінчення до початку. Розпочати гру слід доручити найслабшим учням. Послідовність відповідей визначає

101

вчитель. Відтворення отриманої учнями інформації у такий досить незвичний спосіб дозволяє краще осмислити матеріал. Гру можна та­кож використовувати для переказу самостійно опрацьованого матері­алу підручника, закріплення, повторення й узагальнення.

Вступне слово вчителя.

Близько середини XIV ст. розпочалося встановлення литовського й польського володарювання на українських землях. Спочатку да­вайте розглянемо матеріал про те, як на українські землі поширилася влада.литовських князів.

Колективна робота за підручником.

Коментоване читання 1—3 абзаців основного тексту § 11 ♦ У складі Литви та Польщі» зі складанням усного простого плану тексту.

Запитання і завдання.

1) Які українські землі стали першим надбанням литовських князів?

2) Які українські землі було включено до складу Великого кня­зівства Литовського за правління Ольгерда?

3) Знайдіть на карті атласу «Українські землі у складі Великого князівства Литовського» [9, с. 8] українські землі, які підко­рили литовці. Назвіть їх та покажіть на стінній карті.

4) Як діяли литовці на українських землях після встановлення свого панування?

5) Назвіть пункти складеного вами простого плану тексту.

Додаткова інформація

Галицько-волинські князі здавна підтримували тісні зв'язки з литовськими правителями. Зокрема, литовський князь Любарт, син Гедиміна, засновника великокнязівського роду Гедиміновичів, мав дружину з династії галицько-волинських князів. 1340 р. після смерті останнього галицько-волинського князя Юрія II Болеслава бояри запросили Любарта на престол. Галицько-волинським кня­зем Любарт був у 1340—1349 рр. Унаслідок війни за Галицько-Во-линські землі з польським королем Казимиром III Любарт втратив Галичину й у 1349—1385 рр. був володарем Волині. Великий князь литовський Гедимін (1316—1341 рр.) першим оголосив себе «коро­лем литовців і руСинів». За літописним переказом, він завоював пів­нічну частину Київщини.

Переважна більшість українських земель опинилася під владою князя Ольгерда (1345—1377 рр.). Він приєднав ЧерніГово-Сіверщи-ну, Київщину, Переяславщину та Поділля. Включення українських земель до складу Великого князівства Литовського супроводжува­лося звільненням їх від панування монголів. Вирішальна битва Оль­

герда з монголами відбулася 1362 р. на річці Сині Води і завершила­ся перемогою литовців.

Українські землі Ольгерд поділив на князівства й уділи, якими „равили його сини і племінники. Саме за князювання Ольгерда русь­ка мова стала офіційною мовою Великого князівства Литовського.

Про те, як Польща заволоділа галицькими землями, учитель може розповісти, використовуючи наведений переказ уривка з оповідання А. Лотоцького «Тоді, як галич на Галич налітала» з книги україн-ького історичного оповідання «Дерево пам'яті».

Після смерті галицько-волинського князя Юрія польський ко­роль Казимир спробував захопити Львів. Намагаючись перешкодити ' цьому, бояри вислали тисяцького Дмитра Дедька до князя Любар-

та з пропозицією прийняти Галицько-Волинську державу під свою владу. Казимир у цей час зі своїм військом розмістився на Замку у Львові. Повідомлення про те, що Дедько повертається зі згодою литовського князя на це, і то не сам, а з чималим загоном татар, при­мусило польського короля вночі потайки втекти з міста.

Коли Дедько повернувся до міста, татар із ним не було. Цю звіст­ку він поширював навмисно, щоб налякати ляхів. Таки цього самого дня він скликав боярську раду й прочитав на раді княжу грамоту.

«Тепер, бояри, закінчив Дедько, треба нам подбати, щоб удруге не пустити вовка в комору, бо я впевняю вас, що Казимир не дасть за вигране».

І став Дмитро заводити лад. Відбудовував укріплення, збільшу­вав залогу, вправляв її. А тим часом приходили вісті, що Казимир зайняв уже Перемишль, Ярослав, Червень та інші міста. Із-за Кар­пат приходили вісті, що й мадяри готуються до походу на Галич. Бачив Дмитро, що забагато ворогів. Скликав раду. Вирішили по­звати на поміч татар.

Не одну битву довелося звести з ляхами та мадярами. Та в кінці Казимир побачив, що не дасть ради, й подався назад у свою Польщу, щоб приготуватися добового походу.

Дедько тим часом став наводити лад у занепалому за часи воєн­ної хуртовини житті Галичини. Це викликало заздрість у бояр, які стали виступати проти нього. Казимир тим часом надсилав послів до татар і намагався відтягнути їх від союзу з Дмитром, і відтягнув.

Тоді Казимир рушив з угорським військом на Львів. Почався бій. Нерівними були сили, однак коли б усі бояри рушили до бою, не стогнати б Галицькій землі у ворожій неволі. Казимир здобув Львів. Дмитра Дедька принесли з бойовища смертельно пораненого. Слабким голосом він сказав:

Важкі часи настали для нашої землі, для нашого народу. Чорні хмари насунуть, громи битимуть, упаде воля, похилиться народ під вагою ударів. Вороги радітимуть, що запанували над нами. Та все це дарма. Не вбити їм душі живого народу. Усі ці удари будуть тільки



103

твердою школою для народу, які тільки загартують його, скріплять. Прийде час, хоч і далеко він, а прийде, що вся наша земля зворух­неться, загорить кривавою пожежею, настане руїна, але з неї вийде народ наш зміцнілим, здобуде собі волю і кращу долю...

Запитання і завдання.

1) Чим завершився перший похід Казимира в Галичину?

2) Чому польському королю після кількох невдалих спроб вдало­ся захопити Галицькі землі?

3) Що спричиняло віру борців за волю України у визволення своєї, рідної землі від поневолювачів?

4) Знайдіть на карті атласу «Українські землі у складі Великого князівства Литовського» українські землі, які підкорили по­ляки. Назвіть їх та покажіть на стінній карті.

Ш 2. Українська шляхта.

Учитель звертає увагу учнів на те, що на українських землях, які опинилися в складі Великого князівства Литовського і Польського королівства, відбувалося формування шляхти. Знайомство учнів з цим поняттям можна організувати шляхом самостійного читання ними тексту «Допитливим» [1, с. 80] і наступного колективного об­говорення прочитаного.

Запитання.

1) На які групи поділялося населення українських земель за по­ходженням?

2) Що було головним обов'язком шлихтичів7

3) Якими привілеями користувалася шляхта?

4) Чому шляхтичі ретельно зберігали пам'ять про своє похо­дження?

Ш 3. Люблінська та Берестейська унії. Колективна робота за підручником.

Коментоване читання 4—6 абзаців основного тексту § 11 «У складі Литви та Польщі» з продовженням складання усного простого плану тексту.

Запитання і завдання.

1) Що таке унія?

2) Коли було укладено Люблінську унію? Чому її так називають? Знайдіть місто Люблін на карті атласу «Українські землі під владою Польщі» [9, с. 9].

3) Назвіть українські землі, які внаслідок Люблінської унії уві­йшли до складу Польського королівства.

4) Порівняйте за картою атласу території українських земель, які увійшли до.складу Польського королівства, та сучасні кордони України. Зробіть висновки стосовно того, яка частина україн­ських земель опинилася під владою Польщі.

5) Назвіть і покажіть на стінній карті держави, котрі мали спіль­ні кордони з Річчю Посполитою.

6) Де і коли було укладено Берестейську унію? Знайдіть і пока­жіть на карті місто, де її підписали.

7) Які зміни відбулися в житті українців у результаті укладення Берестейської унії?

, 4. Князь Василь-Костянтин Острозький. Острозька академія. Цей етап уроку можна провести за одним із двох варіантів.

І ВАРІАНТ

Розповідь учителя.

За часів польського володарювання великою повагою на україн-ких землях користувалися представники славетного роду князів строзьких. Князь Костянтин Острозький перш за все зажив слави оїм військовим талантом. Саме це спричинило обрання його пер-[ гетьманом (старшим, головним начальником) Великого князів-а Литовського, який від імені свого володаря командував усіма ійськами (тоді такої посади не існувало). Як досвідчений воїн князь чолював також оборону українського прикордоння від татарських •бігів. Очолювані Костянтином Острозьким українські бояри здій­снили чимало успішних походів проти татар. Князь був ревним за-исником православ'я. На кошти Острозького збудували й реставру-»ли декілька православних храмів. Значними є заслуги перед українським народом його сина, князя Василя-Костянтина Острозького. Учитель звертає увагу учнів на пор-трет князя Василя-Костянтина Острозького в підручнику [1, с. 80] і знайомить учнів із вступним текстом про князя до рубрики «Жива історія».

Князь, продовжує свою розповідь учитель, обіймав посаду київ­ського воєводи, був фактичним володарем українського пограниччя або, як казали сучасники, «некоронованим королем Русі». Особли­вої поваги заслуговує просвітницька діяльність князя. Він заснував декілька шкіл і, нарешті, славнозвісну Острозьку академію — фак­тично перший на українських землях вищий навчальний заклад. До викладання у своєму улюбленому дітищі князь залучав найкращих

105

тогочасних учених. На кошти князя при академії діяла друкарня, з якої вийшла у світ славетна Острозька Біблія та «Буквар», надру­ковані Іваном Федоровим.

Запитання.

1) У чому заслуги князя Василя-Костянтина Острозького перед українським народом7

2) Які факти свідчать про те, що родове гніздо князів місто Острог у XVI ст. перетворилося на значний культурно-освітній осередок?

II ВАРІАНТ



Колективна робота за підручником.

Коментоване читання вступного тексту до рубрики «Жива історія» про Василя-Костянтина Острозького й оповідання «Острозька акаде­мія» та бесіда за запитаннями до нього [І, с. 80—82].

Ш 5. Перші українські друковані книжки.

Поширенню знань серед різних верств населення українських зе­мель сприяла поява друкованих книжок. Про витоки українського книгодрукування вчитель доручає учням дізнатися самостійно за рубрикою «Допитливим» [1, с. 83] під час підготовки домашнього за­вдання.

V. ЗАКРІПЛЕННЯ НОВИХ ЗНАНЬ УЧНІВ шмамшми...................ІІІІІІІ>иНИІИІіІ|||іі|||і|)|

Цей етап уроку можна провести за одним із двох варіантів.

I ВАРІАНТ



Учитель використовує дидактичну гру «Від кінця до початку», з умовами якої учні були ознайомлені перед початком розгляду ново­го матеріалу.

II ВАРІАНТ



Бесіда за запитаннями.

1) За якого великого князя литовського більшість українських земель увійшла до складу Литви?

2) Які українські землі після розпаду Галицько-Волинського князівства захопила Польща?

3) Чим відрізнялося становище населення українських земель від інших груп населення?

4) Які українські землі увійшли до складу Польщі за Люблін­ською унією?

5) Як утворилася греко-католицька церква?

6) Чим уславився Василь-Костянтин Острозький?

. ПІДСУМКИ УРОКУ · «*·.··- - ■ '··'·'■ \* .*···» * ж-мші

Заключне слово вчителя.

Після розпаду Галицько-Волинського князівства й підпорядкуван-його земель Литві та Польщі українці опинилися в складі інших іЦержав. Значні зміни в житті українців спричинили Люблінська та ерестейська унії. За цих умов з'явилася потреба в оборонцях давніх заданій і батьківської православної віри. Вірними захисниками Бать­ківщини стали українські козаки, про яких ітиметься у наступній темі.

II. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ Ш^Ш«»ІШ«^«^^»ШЙ^^в«ІІ

1) Опрацювати матеріал підручника § 11 [1,с. 77—84].

2) Повторити матеріал підручника § 6—11 та переглянути карти атласу [с. 5—9] до уроку узагальнення за темою.

Тема. Узагальнення знань учнів за темою «Княжа Русь-Україна»*. Мета: повторити, узагальнити та закріпити знання, набуті учня­ми впродовж вивчення теми; розвивати вміння й навички, які формувалися на попередніх уроках; виховний аспект І уроку реалізується в результаті осмислення учнями подій

минулого своєї Батьківщини і формування позитивного емоційно-особистісного ставлення до них; спонукати уч­нів до подальшого поглиблення знань. Тип уроку: повторювально-узагальнюючий. Обладнання: підручник, атлас, стінні карти, що використовувалися впродовж вивчення теми, матеріали, підготовлені вчите­лем для проведення дидактичних ігор.

\ Структура уроку • І. Організація навчальної діяльності II. Повторення й узагальнення знань учнів {II. Підсумки уроку IV. Домашнє завдання

ХІД УРОКУ



І. ОРГАНІЗАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ЯРШШИПННІ

Учитель знайомить учнів із темою уроку, його завданнями та основ­ними формами роботи.

107

II. ПОВТОРЕННЯ Й УЗАГАЛЬНЕННЯ ЗНАНЬ УЧНІВ ШННШЩШННІ

Учитель коротко нагадує основний матеріал, що вивчався впро­довж опрацьованої теми.

Вступна бесіда.

1) Яку назву має вивчена тема? Поясніть, як ви її розумієте.

2) Визначте хронологічні межі вивченої теми.

3) Поясніть назви окремих параграфів теми.

Дидактична гра «Квадрат».

Правила гри. Учитель креслить на дошці квадрат із 16 клітинок. У кожній із них вписано дату, вивчену учнями. Вчитель доручає учням у хронологічній послідовності розташувати дати та пов'язані з ними події. Гру можна проводити як з окремими учнями в усній формі, так і з класом в цілому в письмовій формі. Виграє той, хто ви­конає завдання першим і не зробить помилок. Гра сприяє формуван­ню в учнів уміння визначати хронологічну послідовність історичних подій і повторенню основних дат теми.

1596

1237

1223

1199

945

1051

1113

1491

1581

1240

882

1253

988

912

1340

1569

Завершення гри доцільно супроводити короткою бесідою.

Запитання.

1) До яких століть належать дати, наведені у квадраті.

2) Назвіть дати, пов'язані з діяльністю визначних історичних осіб. Що ви знаєте про них?

3) Скільки років тому відбулися події, дати яких наведено?

Розгорнута бесіда.

1) Чим уславилися перші князі Київської держави?

2) Завдяки чому за правління Володимира Великого та Ярослава Мудрого Київська Русь стала відома в усіх землях?

3) Якими вчинками уславив своє ім'я Володимир Мономах?

4) Якими є підстави стверджувати, що за правління Данила Га­лицького його князівства досягли розквіту?

5) Розкажіть про одну з пам'яток культури княжої Русі-У країни.



6) Які зміни відбувалися в житті українців під литовською владою?

Дидактична гра «Знайди, покажи і розкажи». Правила гри. Учитель пропонує учасникам гри взяти зі скриньки Картки, на яких написані імена відомих їм історичних діячів. Після цього вони повинні вибрати з розкладених на столі карток ті, котрі {пов'язані з його діяльністю та місцевістю на карті. Учні після короткого обдумування показують цю місцевість на карті й розповідають епізод Із діяльності історичної особи, пов'язаний зі словоМ на вибраній ними " артці. Учитель може також використати картки з ілюстраціями для озповідей. Перемагає той, хто виконав умови завдання найкраще.

Приклади комплектів карток для гри

і

1) Князь Олег, Царгород, напнуті вітрила.

2) Князь Володимир, Херсонес, християнство.

3) Князь Ярослав Мудрий, собор святої Софії, печеніги.

4) Володимир Мономах, Любеч; половці.

5) Данило Галицький, Дорогочин, монголи, корона.



6) Феодосій Печерський, Київ, Успенський собор. \ 7) Василь-Костянтин Острозький, Острог, Біблія.

Підсумовуючи результати гри, учитель у формі бесіди поглиблює ' явлення учнів про роль історичних діячів у подіях минулого.

Запитання та завдання.

1) На прикладах із діяльності історичних осіб Княжої Русі-Укра-їни поясніть, у чому полягало їх служіння Батьківщині.

2) Хто з історичних діячів, про яких ви дізналися, вивчаючи тему, запам'ятався найбільше? Чому?

Дидактична гра «Від літери до слова».

Правила гри. В основі гри — популярний телевізійний конкурс ♦Поле чудес». Учитель наводить характеристику поняття, терміна, словосполучення, короткої фрази і малює на дошці клітинки, кіль­кість яких відповідає кількості літер у понятті, терміні тощо. До­дільно об'єднати учнів у команди за рядами. Кожна команда по черзі пропонує варіант літери до клітинки, яку вказує вчитель. За непра­вильну літеру команда отримує штрафні бали.

! Використання цієї гри наприкінці уроку матиме позитивний ре­лаксаційний вплив на учнів.

1) У давнину так називали обов'язкове надання залежним населен­ням київському князю збіжжя, хутра, меду тощо. (Данина.)

2) За повідомленням літописця, із цими словами київський князь Святослав відправляв послів до тих, із ким збирався воювати. («Хочу на вас іти*.)

109

3) Таку назву мав збірник законів, який з'явився в Київській дер­жаві за князювання Ярослава Мудрого. («Руська правда».)

4) Цей великий князь київський правив у 1113—1125 рр. Назвіть ім'я, яке він отримав завдяки своєму дідові — візантійському імператору. (Мономах.)

5) Про життя та діяльність цього князя докладно розповідається в Галицько-Волинському літописі. Зокрема, там оповідається про відвідини ним монгольського хана Батия у Золотій Орді. (Данило Романович.)

6) Таку назву мала історична місцевість на околиці Києва, де в другій половині XI ст. було закладено монастир. Його голо­вним храмом був Михайлівський собор. (Видубичі.)

7) Князь Василь Острозький після смерті свого батька на його честь узяв друге ім'я. Яким воно було? (Костянтин.)

Після завершення гри вчитель проводить бесіду, спрямовану на те, щоб учні пригадали основні поняття і терміни, які розглядалися на уроках.

Завдання.

1) Пригадайте, які поняття та терміни ми розглядали на уроках теми. (Учні знаходять їх у своїх зошитах, а вчитель прикрі­плює на дошці підготовлені картки з назвами термінів і понять вивчених тем.)

2) Поясніть значення основних понять і термінів, які були роз­глянуті на попередніх уроках.

III. ПІДСУМКИ УРОКУ ШИШШШІЩРЖН^^ Заключне слово вчителя.

Сьогодні на уроці ми разом пригадали й узагальнили матеріал теми «Княжа Русь-Україна». Упродовж неї ви познайомилися з найвідо-мішими подіями і діячами цієї доби. Проте, звичайно, дуже багато цікавого залишилося поза сторінками підручника. Для того щоб ді­знатися більше, варто прочитати історичні повісті й оповідання, на­писані письменниками про ті далекі часи. (Учитель наводить учням додаткову літературу, яку вони можуть прочитати про розглянутий період історії України.)

IV. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯМ .· » . · , г, . * - .?>,··

Підготуватися до тематичного оцінювання за темою «Княжа Русь-У країна».

І10

0'^' УРОК N2 16

НІЯІ1

1   ...   4   5   6   7   8   9   10   11   ...   16


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка