Тема. Історія як навчальний предмет і наука. Мета



Сторінка9/16
Дата конвертації19.02.2016
Розмір3.46 Mb.
1   ...   5   6   7   8   9   10   11   12   ...   16
Тема. Оцінювання навчальнихдосягнень учнів за темою «Княжа Русь-Україна».

Мета: здійснити тематичне оцінювання знань, умінь і навичок, набутих учнями впродовж вивчення теми; удосконалю­вати набуті вміння і навички; виховувати шанобливе став­лення до минулого нашої Батьківщини. Тип уроку: перевірка й облік знань. Обладнання: підручник, атлас, завдання для перевірки навчальних до­сягнень учнів.

Структура уроку

I. Організація навчальної діяльності

II. Оцінювання й перевірка знань учнів

III. Підсумки уроку

IV. Домашнє завдання



Методичні рекомендації щодо проведення уроку Готуючись до проведення уроку, учителеві доцільно враховувати загальні пропозиції, висловлені в рекомендаціях до проведення уро­ку тематичного оцінювання за темою «Знайомство з історією» і а та­кож звернути увагу на особливості вивченого матеріалу. На відміну від попередньої вивчена тема містить чимало історичних персоналій, дат, понять. Запитання й завдання, які вчютель запропонує учням, повинні в різних формах перевірити засвоєння цього матеріалу. При­кметною рисою вивченої теми є також її значний виховний потенці­ал. Сприяти формуванню патріотичних почуттів учнів, гордості за своїх славних предків є важливим завданням цього уроку.

і

-—--ХІД УРОКУ —-—-



I. ОРГАНІЗАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ „..««_ ....... „--

Учитель повідомляє учням тему й основні завдання уроку, інфор­мує про заплановані форми роботи.

II. ОЦІНЮВАННЯ Й ПЕРЕВІРКА ЗНАНЬ УЧНІВ ^І^^^^ХХІШГ^ Тестові завдання.

1) Який князівський рід правив Київською державою раніше? а) Києвичів; б) Рюриковичів; в) Гедеміновичів.

2) Наступником князя Олега на київському престолі був: а) Святослав; б) Ігор; в)Аскольд.

3) Князь Володимир Великий розпочав запроваджувати христи­янство в Київській державі:

а) 980 р.; б) 988 р.; в) 1036 р.

4) Софійський собор у Києві було збудовано за князювання:

а) Святослава;

б) Володимира Великого;

в) Ярослава Мудрого.

5) Перший бій між русько-половецьким військом і монголами 1223 р. на р. Калці завершився:

а) поразкою русичів;

б) перемогою русичів.

6) Укажіть, яка подія відбувалася раніше:

а) оборона Києва від монголо-татар;

б) утворення Галицько-Волинського князівства.

7) Засновником Галицько-Волинської держави був князь:

а) Роман Мстиславович;

б) Данило Галицький;

в) Юрій І Львович.

8) 1253 р. в Дорогочині князь Данило Галицький:

а) зустрівся з монгольським ханом Батиєм;

б) прийняв королівську корону;

в) завдав поразки литовському князю Гедиміну.

9) Києво-Печерську лавру було засновано:

а) у Хет.; ч б)ХІст.; в)ХІІст.

10) Чернець Алімпій був:

а) засновником Києво-Печерської лаври;

б) автором «Повісті минулих літ»;

в) видатним іконописцем.

11) Більшість українських земель увійшла до складу Литви за князювання:

а) Ольгерда; б)Вітовта; в)Любарта.

12) Люблінську унію було підписано:

а) 1596 р; б) 1581р.; в) 1569 р.

Завдання на індивідуальних картках. Картка 1

1) Чим уславився князь Аскольд?

2) Як виглядав Київ за часів князя Володимира?

3) Чому період по смерті Ярослава Мудрого називають скрутними часами Київської держави?

4) Коли і як утворилося Галицько-Волинське князівство?

5) Що ви знаєте про Феодосія Печерського?

112

К а р т к а 2

1) Що ви знаєте про князя Олега?

2) Коли і як князь Володимир розпочав хрестити русичів?

3) Як відбувалася облога Києва монголами 1240 р.?

4) Що робив князь Данило Галицький для зміцнення своєї дер­жави?

5) Як змінилося життя українців під владою литовських князів? Картка З

1) Кого на Русі називали боярами?

2) Як змінився Київ за князювання Ярослава Мудрого?

3) Чим уславився Володимир Мономах?

4) Назвіть декілька пам'яток іконопису княжої Русі-України.

5) Що ви знаєте про українську шляхту?

К а р т к а 4

1) Чому княгиню Ольгу називали Мудрою?

2) Що ви знаєте про «Руську правду»?,

3) Як було засновано Львів?

4) Чим уславився чернець Києво-Печерського монастиря Алімпій?

5) Коли і як утворилася греко-католицька церква?

К а р т к а 5

1) Що ви знаєте про князя Святослава?

2) Які зміни відбулися на землях Київської Русі внаслідок їх за­воювання монголами?

3) Яким було становище Галицько-Волинського князівства за на­ступників Данила Романовича?

4) Як виготовляли книги на Русі за часів Ярослава Мудрого?

5) Чим уславився князь Василь-Костянтин Острозький?

Картка 6

1) Що робив князь Володимир Великий для зміцнення Київської Русі?

2) Що ви знаєте про першу битву русько-половецького війська з монголами?

3) Яким був герб Галицько-Волинської держави?

4) Чим уславився чернець Києво-Печерського монастиря Нестор?

5) Як пов'язаний Острог з розвитком українського книгодруку­вання?

Історична вікторина. Іваріант

1) Який князь першим уславився переможними походами проти Візантії?

2) Хто з київських князів загинув від свого коня?

3) Із нападами яких кочівників боролися князі Володимир Вели­кий і Ярослав Мудрий?

4) Як звали доньку київського князя, котра стала дружиною французького короля Генріха?

5) Які нові кочівники з'явилися в Причорноморських степах піс­ля печенігів? 4

6) Яку назву мав дозвіл на князювання, що отримувався руськи­ми князями від монголів?

7) Яке місто було першою столицею об'єднаного Галицько-Волин-ського князівства?

8) 3 яким монгольським ханом зустрічався Данило Галицький?

9) Яку назву має зображення християнських святих, виконане на дерев'яній дошці? |

10) Хто був автором літопису «Повість минулих літ»?

11) За правління якого великого князя литовського більшість українських земель увійшла до складу Литви?

12) Кого називали некоронованим королем руським? II варіант

1) Який руський князь під час військового походу до Візантії по­ставив кораблі на колеса й рушив суходолом до мурів Констан­тинополя?

2) Який із київських князів перед боєм звертався до противника зі словами: «Іду на ви»?

3) Яку назву мав головний майдан Верхнього міста в Києві за кня­зювання Володимира?

4) Які ворота були головним в'їздом до Києва за князювання Ярослава Мудрого?

5) Які слова в наведеному переліку є зайвими: Володимир Моно­мах, князівські усобиці, Любецький з'їзд князів, битва на Кал-ці, половці.

6) Яка будівля стала останньою твердинею захисників Києва під час облоги міста монголо-татарами?

7) Хто став першим королем Галицько-Волинської держави?

8) На честь кого отримало назву місто Львів?

9) Хто був засновником Києво-Печерської лаври?

10) У якому із соборів Києва були створені мозаїки Богоматері Оранти (Заступниці) і Христа Вседержителя?

11) Назвіть подію, дата якої утвориться, якщо поміняти місцями дві останні цифри у даті укладання Люблінської унії.

12) Яку назву мав перший на українських землях друкований під­ручник?

114

ЛІ. ПІДСУМКИ УРОКУ . а;^-1. І-л-І^і'^ЙАідМіЯВЯ

Заключне слово вчителя.

Історія княжої РусігУкраїни містить чимало яскравих подій, які ^пам'ятають через багато віків. Це була звитяжна доба в історії укра­їнського народу. Чимало пам'яток нагадують про неї. Бути гідними ллави предків наш обов'язок. і

IV. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ \ ^«щ.

Повторити за § 11 матеріал про укладення Люблінської і Берестей­ської уній та їх вплив на життя українців.



Тема. Виникнення українського козацтва. Запорозька Січ. Мета: ознайомити учнів із виникненням на українських землях козацтва й Запорозької Січі; сформувати уявлення учнів про запорозьких козаків як хоробрих вояків-землеробів; розвивати вміння знаходити необхідну інформацію в іс­торичних джерелах; виховувати повагу до українських ко­заків — захисників рідної землі. Тип уроку: комбінований. Обладнання: підручник, карта «Запорозька Січ у XVI—XVIII ст.», ілю­страції із зображеннями українських козаків, їхньої зброї та клейнодів.

Основні поняття і терміни: Дике Поле, Дніпрові пороги, козак, Запо­розька Січ, козацькі клейноди.

Основні дати: кінець XV ст. — перші відомості про українських козаків у писемних джерелах; 1556 р. — заснування Дмитром Вишневецьким першої Запорозької Січі на острові Мала Хортиця.

Структура уроку

I. Організація навчальної діяльності

II. Актуалізація опорних знань учнів

III. Вивчення нового матеріалу

1. Виникнення українського козацтва.

2. Побут і звичаї козацького товариства.

3. Запорозька Січ — козацька республіка. ,4. Козацькі клейноди як пам'ятки історії.

5. Свідчення історичних джерел про військову майстерність козаків.

IV. Закріплення нових знань учнів.

V. Підсумки уроку VI. Домашнє завдання

--т—-- ХІД УРОКУ —--:-—-

I. ОРГАНІЗАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ '^^»-''Г::ііГ.^?^ Учитель інформує учнів про результати тематичного оцінювання,

проведеного на попередньому уроці, повідомляє про початок вивчен­ня нової Теми «Козацька Україна», тривалість її вивчення, форми і термін проведення наступного тематичного оцінювання. Після цьо­го повідомляє тему й основні завдання уроку.

II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ УЧНІВ ІІІІ ІИІІіІІШІИІІІИІІІІіаШИЕ

Запитання і завдання. '

1) Коли було укладено Люблінську і Берестейську унії?

2) Знайдіть на карті атласу «Українські землі під владою Польщі» [9, с. 9] міста Люблін і Берестя та покажіть їх на стінній карті.

3) Які зміни сталися в житті українців унаслідок укладення Люб­лінської і Берестейської уній?

4) Назвіть за картою атласу українські землі, які за умовами Люб­лінської унії опинилися у складі Польщі.

5) Назвіть за картою атласу татарську державу, центр якої був у Криму. Визначте за легендою карти, у залежності від кого вона перебувала.

'III. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ ЯНПІПЯПНКШВ

* Перед початком розгляду нового матеріалу вчитель пропонує учням взяти участь у дидактичній грі «Знайди помилку», яку буде проведено під час закріплення розглянутого на уроці.

Правила гри. Учитель попереджає учнів, що наприкінці уроку вони отримають картки з фрагментами тексту за розглянутим мате­ріалом. У ньому будуть помилки. За визначений час необхідно буде, не користуючись атласом і підручником, знайти і виправити їх. Пере­можцями будуть ті, хто знайде найбільше помилок і виконає завдан­ня швидше за інших учнів. (Учитель може дозволити учням робити записи в зошиті, які допоможуть їм виконати завдання.)

■ 1. Виникнення українського козацтва. Вступне слово вчителя.



У XV ст., за часів перебування українських земель під владою Лит­ви і Польщі, з'явилося козацтво. Слово козак, яке виникло тоді, вжи­

116

велося на означення вільних людей, які населяли південноукраїнські степи.

Колективна робота за підручником.

Коментоване читання перших абзаців основного тексту § 12 «Ви­никнення українського козацтва та Запорозької Січі» [1, с. 89—90] із залученням карти.

Запитання і завдання.

1) Дайте назви прочитаним абзацам тексту.

2) Знайдіть на карті атласу й покажіть на стінній карті територію Дикого поля.

3) Яка велика небезпека загрожувала з півдня українським зем­лям у XV ст.?

4) Назвіть регіони, у яких розпочалося формування українського козацтва.

5) Коли з'явилися перші згадки про українських козаків у писем­них джерелах?

6) Що таке зимівник?

7) Чому за українськими козаками закріпилася назва «запорож­ці»?

8) Назвіть за схемою підручника Дніпрові пороги [1, с. 93].

Ш 2. Побут і звичаї козацького товариства. Розповідь учителя.

Життя козаків-запорожців було простим і суворим, підпорядкова­ним пошукам «козацького хліба». Так вони називали воєнну службу, на яку наймалися за гроші до польських та іноземних володарів, ко­тра була для них головним засобом існування. Чимало цікавого про українське козацтво можна дізнатися за народними легендами і пере­казами.

Робота з історичним джерелом.

Серед українських легенд і переказів існують ті, що розповідають проте, як приймали до козаків. Спочатку, випробуючи новоприбу­лого, йому пропонували зварити кашу:

Гляди ж, вари так, щоб і не сира була, щоб і не перекипіла. А ми підемо косить.



Однак козаки, замість того щоб косити, заберуться в копни та й лежать. Хлопець, зваривши кашу, зачне гукати, а вони й чують да не озиваються. То він гукав, гукав да й давай плакати:

От занесла мене нечиста сила між сії запорожці! Лучче б було дома сидіти при батькові да при матері. А то ще перекипить каша, то прийдуть да битимуть, вражі сини! Ой бідна ж моя голівонька!



То вони, лежачі в траві, вислухають усе да й кажуть:

Ні, се не наш!



А далі вернуться до куреня, дадуть тому хлопцеві коні й грошей на дорогу і скажуть:

їдь собі к нечистому! Нам таких не треба!



А як же которий удасться розторопний і догадливий, то вийде й кликне разів зо два:

Гей, панове-молодці! Ідіте каши їсти! Да як не озиваються, то він:

Чорт же вас бери, коли мовчите! Буду я й сам їсти.

Да затягнувши на весь степ козацьку пісню, і піде собі до куреня, і давай уплітати тую кашу. То запорожці, лежачі в траві, і кажуть:

Оце наш!



Да побравши коси, і йдуть до куреня. А він:

Де вас у біса носило, панове? Гукав, гукав, аж горло розболіло; да щоб каша не перекипіла, то я почав сам їсти.



То запорожці глянуть один на одного да й кажуть йому:

Ну, чуро, вставай! Годі тобі бути хлопцем. Тепер ти рівний козак.



І приймають у своє товариство [19, с. ЗО]. Запитання.

1) Як, за переказом, приймали в козаки?

2) Які риси характеру вважали запорожці важливими для ново­прибулих?

До свого товариства, продовжує свою розповідь учитель, козаки могли прийняти будь-кого, але за однієї умови він повинен визна­вати православ'я. Новоприбулого питали: «У Бога віруєш?» Отримав­ши ствердну відповідь, казали: «Перехрестися» і після цього при­ймали в козаки. Відтепер усе життя новоприбулого регламентувалося неписаними правилами козацького побратимства і взаємодопомоги. Найтяжчим злочином вважалося зрадити козацьке товариство.

Умови життя вимагали від козаків великої фізичної витривалості. Вони були невибагливі, звичні до нестатків і тягарів воєнного життя, призвичаєні до холоду і спеки. Переважну більшість часу проводили у військових походах, мешкали у сплетених із лози або очерету куре­нях, накритих кінськими шкурами.

В їжу вживали в'ялену рибу, дичину, варені страви із житнього борошна, пшона і риби — саламаху і щербу. Одяг їхній був із грубого .ірукна і полотна — широкі шаровари, заправлені в чоботи, сорочка \'и широкопола свита, підперезана поясом, а на голові — шапка. ,' Чимало часу витрачали козаки на оволодіння військовою наукою, і наполегливо навчаючись влучно стріляти з вогнепальної зброї, бити-на шаблях тощо. Усі побутові справи готування їжі, впорядку­

вання житла, лагодження одягу й військового обладунка тощо — ко­заки виконували самі. У вільні години козаки відпочивали, слухаючи кобзарів, співаючи пісні й танцюючи.

Учитель може навести повідомлення про запорозьких козаків французького інженера Боплана, який перебував на українських землях у першій половині XVII ст.:

Вони кмітливі й проникливі, дотепні й надзвичайно щедрі, не по­биваються за великим багатством, зате дуже люблять свободу, без якої не уявляють собі життя... Вони добре загартовані, легко зносять холод і спеку, спрагу й голод, невтомні в битвах, відважні, сміливі чи, радше, одчайдушні, власним життям не дорожать... Вони високі на зріст, вправні, енергійні, люблять ходити в гарному одязі... від­значаються міцним здоров'ям і навіть не хворіють... Мало хто з ко­заків умирає від недуги, хіба що у глибокій старості, бо більшість із них гине на полі слави [26, с. 67].

ЯЗ. Запорозька Січ — козацька республіка. Вступне слова вчителя.

Наприкінці XV ст. татарські напади на українські землі стали постій­ними. Козацьким ватагам дедалі частіше доводилося вступати у збройні сутички з нападниками, щоб утриматися в Дикому полі. Для захисту від ворога вони зводили постійні дерев'яні укріплення й робили засіки.

Про історію виникнення Запорозької Січі, ми дізнаємося за мате­ріалом параграфа.

Колективна робота за підручником.

Коментоване читання У>—8 (частково) абзаців основного текс­ту § 12 «Виникнення українського козацтва і Запорозької Січі» [1.90—91].

Запитання і завдання.

1) Дайте назви прочитаним абзацам тексту.

2) Поясніть, як виникла назва Запорозька Січ.

3) Хто, коли і де заснував першу відому фортецю-січ? Знайдіть на карті атласу й покажіть на стінній карті, де вона розташовува­лася.

4) Чому козаки часто змінювали місце розташування Запорозької Січі?

5) Знайдіть на картосхемі в підручнику [1, с. 93] місця розташу­вання Січей. Якими були їхні назви і роки існування? Пояс­ніть, із чим пов'язані назви Січей.

6) Як вирішували козаки-запорожці найважливіші питання сво­го буття?

119

14. Козацькі клейноди як пам'ятки історії. Розповідь учителя.



Запорозькі козаки мали клейноди — спеціальні військові відзнаки і зброю, котрі вважалися на Січі уособленням вищої влади. До голо­вних військових клейноДів належали хоругва (прапор), булава, бун­чук, військова печатка і литаври. (Учитель привертає увагу учнів до зображення козацьких клейнодів у підручнику [1, с. 91]).

Хоругва (прапор) вважалася символом усього Війська Запорозького, і носив 'її хорунжий. Вона була найчастіше темно-червоного кольору з вишитими зображеннями гербів, святих, хрестів тощо. Носили хоругву завжди попереду війська, поряд із гетьманом або курінним отаманом.

Найвищою ознакою влади була булава, яку отримував від козаць­кого товариства кошовий отаман або гетьман при обранні на посаду.

Військова печатка виготовлялася круглої форми зі срібла й міс­тила зображення козака у гостроверхій шапці на голові, у кафтані, із шаблею, порохівницею на боці та рушницею на лівому плечі. На­вколо зображення був напис: «Печать славного Війська Запорозького Низового». Печатка символізувала владу військового судді.

Бунчук також надавався кошовому отаману або гетьману. Його носив бунчужний. Під час бою за розташуванням бунчука козаки ба­чили, де перебуває їхній ватажок.

Важливими клейнодами були литаври — великі мідні котли, об­тягнуті шкірами, що служили для скликання козаків на раду, оголо­шення тривоги. Литаври перебували у віданні довбиша. Інколи до клейнодів зараховували і велику срібну чорнильницю (каламар), яку використовував військовий писар.

Свої власні військові ознаки мали також козацькі полки. Кожний полк мав власну хорогву й печатку. Владу полковника уособлював пер­нач (шестопер) — невелика бойова ребриста булава. Усі козацькі клейно­ди зберігалися у січовій Покровській церкві у військовій скарбниці й ви­носилися лише за особливим наказом гетьмана або кошового отамана.

Запитання.

1) Чию владу на Січі символізувала булава?

2) Чиїх відзнак влади не зображено на малюнку?

3) Який із зображених клейнодів був символом усього козацького товариства?

X 5. Свідчення історичних джерел про військову майстерність козаків. Запитання та завдання.

1) Що таке історичні джерела?

2) Наведіть приклади писемних історичних джерел.

3) Яку роль у дослідженні минулого відіграють писемні історичні джерела?

Пропонується два варіанти розгляду питання.

I ВАРІАНТ



Опрацювання учнями на уроці вступного тексту до рубрики «Жива історія» про «Опис України» Боплана, оповідання «Очима чужозем­ця» і відповіді на запитання до нього [1, с. 92—96].

II ВАРІАНТ



Розповідь учителя.

Тогочасні історичні джерела містять чимало свідчень про україн­ських козаків. Описуючи запорожців, автори одностайні у відзначен­ні військових талантів і хоробрості козаків. Учитель зачитує декіль­ка свідчень іноземців про козаків, пропонуючи учням визначити, що саме привертало увагу авторів.

Італієць Гамеріні в 1584 р. повідомляв: «Із козаків можна зібра­ти 14—15 тис. добірного, добре озброєного війська, жадного більше слави, як наживи, готового на всяку небезпеку. їхня зброя — шаблі й рушниці, яких у них ніколи не бракує. Добрі вони до війни пішої й кінної... дають собі добре раду на морі. Мають усякі повний на них їздять у походи на чорноморські землі» [26, с. 36—67].

Француз Боплан, який перебував в Україні в 1630—1647 рр., пи­сав: «Коли козаки задумують свій морський похід, то на військовій раді вибирають наказного гетьмана, який має його очолити... Ко­зацькі човни спускаються по Дніпру і пливуть так тісно, що ледве не зачіпають один одного веслами.

Турки, звичайно, попереджені про похід і тримають у гирлі Дні­пра наготові кілька галер, щоб не дати козакам вийти з лиману. Але хитрі козаки для проходу в море вибирають найтемнішу ніч напе­редодні молодого місяця, переховуючись до цього в очереті за три-чотири милі від гирла Дніпра, куди не заходять турецькі галери. Турки, що чекають біля гирла, завжди залишаються обдуреними» [26, с. 36—67].

Англійський історик Кноллез стверджував: «Ті козаки — легка кіннота, яка діє головним чином на кордоні Польського королівства з татарами; це загартована й відважна порода людей, яка вважає по­чесним жити тільки за рахунок ворога та яка над усе в житті цінує бойового коня і спис. Хоча татари й турки живуть у приязні з по­лянами й нібито хочуть миру з ними, все-таки вони часто у великій кількості вторгаються в Подолію і Русь (Галичину), що входять до Польського королівства, і вельми спустошують їх, якщо їм вчасно не дає відсічі названа легка кіннота, котра завжди на них чатує, наче яструб на здобич...» [26, с. 36—67].

121

Запитання.

1) Що можна дізнатися про військову майстерність козаків на підставі наведених історичних джерел?

2) Які риси українських козаків привертали увагу європейців?



Оповідання «Очима чужоземця» [1. с. 97] вчитель доручає учням опрацювати самостійно, під час підготовки домашнього завдання і відповісти на запитання до нього.

iv, закріплення нових знань V 1111П Ж і Ш чт}, >^Н* Ч'ШУШ Цей етап уроку можна провести за одним із двох варіантів.

I ВАРІАНТ



Бесіда за запитаннями.

1) Чому виникло українське козацтво?

2) Що, на вашу думку, було головним у побуті та звичаях запо­рожців?



3) Яку роль на Запорозькій Січі відігравала загальна козацька рада?

4) Назвіть козацькі клейноди.

II ВАРІАНТ



Дидактична гра «Знайди помилку».

1) Перші згадки про українських козаків у писемних джерелах з'явилися у 1569 р. Першу Запорозьку Січ на острові Мала Хор­тиця заснував православний князь Василь-Костянтин Острозь­кий у 1556 р. Козаків називали запорозькими тому, що вони жили перед Дніпровими порогами. На Січі вся влада належала гетьману.

2) Символом влади гетьмана на Січі вважалася шабля. Тільки один клейнод — військова печатка — вважалася символом усього козацького війська. На печатці Війська Запорозького було зображено золотого лева на синьому тлі. Символом влади довбиша був пернач. Коли запорожці обирали суддю, то вруча­ли йому литаври.



v. підсумки уроку шшшташтштп ііітміїіиішші їй і тим

Заключне слово вчителя.

Виникнення козацтва, узагальнює вчитель, мало визначальну роль для історії українського народу. Упродовж тривалого часу воно було його надійним захисником від численних нападників. Козак-запорожець став для українців уособленням найкращих людських

цкостей, його непримиренність до поневолювачів і героїзм пробуджу-али й підтримували в народі надію на визволення.

-. домашнє завдання ЯНЛГС»$і :'W " -: * -'і' —ГСТИПРВЖ Опрацювати матеріал підручника § 12 [1. с. 89—97].

1   ...   5   6   7   8   9   10   11   12   ...   16


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка