Тема: Література рідного краю. Грицько Бойко. Український письменник, поет і перекладач. Неперевершений майстер сміху в поезїї для дітей. Мета



Скачати 157.65 Kb.
Дата конвертації21.02.2016
Розмір157.65 Kb.
Тема: Література рідного краю. Грицько Бойко. Український письменник, поет і перекладач. Неперевершений майстер сміху в поезїї для дітей.

Мета: познайомити дітей з біографічними відомостями про поета-земляка та його віршами;

розвивати у школярів пам`ять, увагу, естетичний смак, уміння виразно читати поезію, активізувати читацькі інтереси учнів;

виховувати почуття самооцінки, уміння поважати суперників по змаганню;

розуміти гумор та сатиру



Обладнання: портрет поета, виставка його книг, записи на дошці (чи на спеціальному плакаті), призи учасникам конкурсу

Тип уроку: урок-змагання

Теоретико-літературні поняття: гумор та сатира у художніх творах

Хід уроку

І. Організаційний момент уроку.

ІІ. Актуалізація опорних знань.
На дошці запис – девіз уроку:
Якщо народ сміється, то значить,

В нім здорове серце б’ється
Виходить дівчина в українському костюмі. Вона читає вірш В.Лагоди.
Сум за сміхом по двору Значить, сум її насів

Невідступно ходить, З очей сльози точить,

Сміх лікує дітвору, І тому дитина всім

Ну, а сум їй шкодить. Голову морочить


Як дитина-вереда На таку дитину гріх

Хниче без упину, Гримати і цикати

Значить, сталася біда: Подаруй дитині сміх –

Сміх її покинув. Перестане хникать.



ІІІ. Повідомлення теми та мети уроку.
Вступне слово вчителя
Сьогодні у нас незвичайний урок. На ньому будуть сміх і жарти, веселощі і посмішки. А звідси, маємо надію, - і хороший настрій. Крім того, це урок-змагання: хто краще розповість вірш, відгадає загадки, буде проведено командне змагання на перенесення вареників. Український народ здавна любив жарти, гумор. А сьогодні їх нам подарує поет-земляк Григорій Бойко.

У дитячій літературі не знайдеться, напевно, жанру, в якому б не працював Г.Бойко: поеми, вірші, скоромовки, лічилки, загадки, п’єси-казки, тобто все, що подобається дітям, чарівним жителям країни Дитинства .

У Григорія Бойка сміх не бездушний, а м’який і зичливий, покликаний допомогти, а не принизити.
ІV. Робота по засвоєнню нового матеріалу
1.Учнівська презентація:

«Життєвий і творчий шлях Григорія Бойка»
2. Проведення конкурсу на краще читання віршів Грицька Бойка

Учні читають напам’ять вірші

Провалився по коліна
- От на лижах я спустився!

Мчав, як тільки міг!

Та упав і провалився

По коліна в сніг.

-А чого ж в снігу шапчина

Й очі повні сліз?

- Провалився я по коліна..

Головою вниз!


Пояснила
- Чого увесь урок, ти, Лідо,

Пасешся в зошиті сусіда?

- Перевіряю я Семена

Чи вірно він списав у мене



Забув додати
Похвалився Вова Зіні

В морі плавав я на спині!

Тільки він забув додати

На чиїй? На спині тата!


Чи можна?
- Сиди спокійно, - каже мама

І перестань молоть ногами

Малий запитує тривожно:

-А язиком молоти можна?


Мудрий Боря
-Закрий щільніш квартирку, Боря,

Бо дуже холодно надворі

-А як закрить її щільніше,

Хіба на дворі потепліша?


Не знала
Пита бабуся у онуки:

-Чи ти помила добре руки?

-А як же, - Милочка в отвіт, -

Помила з милом, так, як слід.

-А де? – бабуся знов питає,-

Води ж у хаті в нас немає…

-Немає? – здивувалась Мила, -

А я не знала і помила


Чому Тимко подряпаний

-Чому це ти подряпаний?

Юрко Тимка пита.

Тимко йому показує:

-Та я ж купав кота!

-А я от не подряпаний,

Хоч теж купав свого.

-Еге, ти ж не викручував

І не сушив його

Швидко відповів
Коли прийшов зі школи внук

Дідусь щоденник взяв до рук:

-За віщо двійку ти схопив?

-За те, що швидко відповів.

-За те, що швидко? – гримнув дід

За це ж «5» ставить слід.

-Та, що ви, діду, кричите?

Сказав я швидко, та не те…


Щоб не запізнитись
Мама, черепаха

В серпні, в перший раз

Проводжала сина

В школу, в перший клас.

А чому ще в серні?

Ясно нам чому –

Щоб не запізнитись

На урок йому


Сама бачила
-А хто це глечика розбив?

Не ти хіба, онученьку?

-Не я, - Мартинко відповів

І взяв сестру за рученьку

Мала ж сказала: - Не Мартин! –

Та ще й знизала плечиком,-

Сама я бачила, як він

Не розбивав вам глечика.


Відповів
-Як тебе звати?

-Так, як мого тата.

-Ну, а тата ж як?

-Тата звати так,

Як зовуть мене:

В нас ім’я одне!


Де Іванко
-Де Іванко? – запитав

Наш учитель Тому.

-Та він ногу поламав

І побіг додому


Друге місце
-От я біг на лижнім кросі –

Не віддихаюсь і досі,

Друге місце я зайняв,

І татусь мене обняв

-Ну, а бігло ж вас багато?

-Бігли двоє: я і тато.


Те ж саме
-Ну хіба це так годиться?

В тебе знову одиниця!

-А мене сьогодні, мамо,

Запитали знов те ж саме!


Чому зупинився годинник
-Щось годинник, - каже тато, -

Раптом зупинився.

Треба в чистку віддавати,

Мабуть, запилився!

-Звідки взятись тому пилу? -

Мовила Галинка

Я ж годинник з милом мила

Там нема й пилинки!


Знайду
-Нащо калоші ти взуваєш?

-Я в них на вулицю піду!

-Але ж грязюки там немає.

-Нічого – я її знайду!



Подружки-говорушки
В нашім класі є подружки,

Дві подружки-говорушки,

Так усі їх стали звать,

Бо подружки на уроках,

Мов сполохані сороки,

Цокотять і цокотять.

Говорушки Клава й Мила

На уроках говорили

Про морозиво і квас,

А учора, я учора

На загальних наших зборах

Говорив про них весь клас!

Говорушки Клава й Мила

На уроках говорили,

А на зборах навпаки:

Червоніли і мовчали,

Наче в рот води набрали,-

Проковтнули язики!
Гантелі
Гантелі купив

Тимішко,

І кинув він їх

Під ліжко.

Лежать вони там

Без діла,

Лежать-припадають

Пилом.


Чому ж не бере

Тимішко

Гантелі свої

З-під ліжка?

Багато на них

Пилюки:


Не хоче бруднити

Руки!


Про щоденник
Вова в класі, коло дошки,

Завдання не знав нітрошки.

Невеселий , як ніколи,

Повертався він із школи.

«Треба двійку приховати,

Щоб не знали мама й тато.

А як виправлю на п'ять-

Можна буде й показать».

У сараї, там, де дрова,

Заховав щоденник Вова

Заховав і в двір побіг

До однолітків своїх...

А на завтра вчитель знову

Викликав до дошки Вову.

Ну, а Вова коло дошки

Завдання не зна нітрошки! ..

І вчорашнього не знає,

Ще й щоденника не має...

Ще й до школи мати Вови

Розхвильовано прийшла,

Бо в сараї, там, де дрова,

Двійку Вовину знайшла!
Два Миколи
 В нашій школі два Михоли,

Два любителі футбола.

Правду скажем: добре грають!

Та уроки забувають.

І тому в обох Микол

У журналі «кол» і «кол».

І сьогодні два Миколи

Невеселі вийшли з школи.

Стали хлопці міркувать:

- Як же нам дістати п'ять?

І сказав один Микола:

- Може кинути футбола?

А Микола до Миколи:

Що? Футбола? Та ніколи!

Я придумав, ти послухай-

Другу він шепнув на вухо,-

І в футбола будем грати,

І уроки готувати

Ми по черзі, як брати:

Я сьогодні-завтра ти.

Вчитель здумає спитать –

Хоч один з нас буде знать!

Підбадьорений Микола

До півдня ганяв в футбола,

За уроки - ні-ні-ні!-

Вчить сьогодні не мені!

Та Миколам, як на зло,

Знов-таки не повезло:

Вчитель з них того питав,

Хто в футбола все ганяв.

Ось чому в обох Микол

У журналі «кол» та «кол»!
Сашко
Сашко в трамваї повному,-

Розсівся він «як слід»...

А біля нього згорблений

Стоїть старенький дід.

Хтось до Сашка звертається:

-Чи вас у школі вчать,

Як місце дати старшому,

Як старших поважать?

-Та вчать - Сашко відказує,-

Але оце як раз

Розпочались канікули-

Ніхто не учить нас! ..
Про Степана і сметану
Степану спалось непогано:

Вночі приснилася сметана,

Але у нього, як на зло,

3 собою ложки не було.

А вдруге з ложкою ліг рано –

Так не приснилася сметана!
Запитання до учнів:
-Чи сподобалися вірші Г.Бойка, чим саме?

-Хто, на вашу думку, найкраще продекламував вірш поета?
3. Робота в зошитах (записати в літературознавчий словник визначення «скоромовка»)
Скоромовка - жанр як фольклорного, так і літературного походження: дотепна гра спеціально скомпонованих важковимовних слів і звуків, що створюють труднощі для швидкої й виразної вимови слів. За звичай має форму ритмізованої прози, іноді римованої. Зміст скоромовки найчастіше жартівливий.
4. Знайомство зі скоромовками
Скоро мовлю скоромовку Чучело

Скоро Чом

Скоро Грачиха.

Мовить Чом

Ганка Грачата

Скоромовки- Почали

Спотиканки Чимдуш кричати?

Слово Чиєсь

В слово Чудне

Слава Чучело

Ловко Очам

Мовить Надокучило!

Скоромовки.
Про Милу і мило Зоя і Зіна

Мила Зоя

Милитись І Зіна

Не вміла Знайшли

Мила Лозини

Мило Лозина

З рук До лозини-

Не І зроблені

Змила Корзини

Мама Зоя

Милила І Зіна

Уміло, Взяли

Мама Корзини

З Мили Взялися

Змила Завзято

Мило. Кизил

Збирати.
Торохкоче трактор Чапля

Торованим В чаплі

Трактом Чорні

Торохкоче Черевички.

Трактор. Чапля

Торохкоче, Чапа

Туркотить, До водички

Бо такий

Характер
-Проказування скоромовок
5. Інсценівка жартівливої пісні «Варенички»
У кухаря Валерика

Розварились вареники.

Розварились вареники…

Варениці у Валерика.
6. Фізкультхвилинка
Вчитель: - А тепер трохи відпочинемо — пограємо у гру "Хто швидше?"

Діти стають у два ряди. У направляючих у руках дерев'яні ложки. Перед кожною командою в кінці класу стоїть стілець, на ньому тарілка з варениками,зробленими з пенопласту. Біля дощечок теж два стільці, на яких стоять порожні тарілки. За сигналом направляючі з ложками в руках підбігають до тарілки з варениками, беруть вареник ложкою, переносять його в порожню тарілку під дошкою, а ложку передають будь-кому з гравців команди. Перемагає та команда, яка першою перенесе вареники, прикриє їх порожньою тарілкою
7. Відгадування загадок Г.Бойка

* * *

Дуже я потрібна всім- Дерев'яний та довгенький

І дорослим, і малим. Маю носик я гостренький

Всіх я розуму учу, На білому слід лишаю

А сама завжди мовчу. (Книга) І всіх діток потішаю (Олівець)
* * *

Висить в селі і в місті, У вогні я розмокаю

Збирає різні вісті. У воді я висихаю. (Лід)

Щодня її гінці

Спішать у всі кінці. (Поштова скринька)

* * *

У легкого держака Кристалиночки тверді

Голова така важка. (Молоток) Світлі, аж іскряться.

Народились у воді

А води бояться. (Сіль)

* * *

То холодним, то гарячим Як навколо об'їси-

Вдома кожен мене бачив. Серединки не проси.

І співаю я від жару. Ми такі гостинці:

І пускаю з носа пару. (Чайник) Дірка всерединці (Бублики)
* * *

Я блискуча, гостренька У воді купався,

Маю вічко маленьке Сухеньким остався.

За собою несу Під дзьобом – торбинка,

Довгу-довгу косу. (Голка) В торбинці - рибинка. (Пелікан)

* * *

Сундучок, вертушка, шнур Без рук, без верстата

І кругле вушко (Телефон) Вміє добре ткати.

А коли натче-

Здобич не втече. (Павук)

* * *

Два скельця, три дужки: Не дерево, а листя має.

На ніс і за вушка. (Окуляри) Її усякий обминає.

Лиш доторкнеться долонь,

То припече, немов огонь (Кропива)

* * *

Дерев'яна гора: В своїм гороховім краю,

Що не крок – то діра. (Драбина) Як літо лиш настане, -

Я на одній нозі стою

В дрантя й лахміття вбране

(Опудало)

* * *

В оркестрі поважають,

Та б'ють мене, як грають. (Барабан)

8. Підведення результатів конкурсу. Нагородження переможців
V. Систематизація та узагальнення вивченого матеріалу.



  1. Що ви найбільше запам'ятали на сьогоднішньому уроці?


2)Літературний диктант.


  1. Де народився Грицько Бойко? На Донеччині




  1. Вкажіть дату народження письменника? 5 вересня 1923 року




  1. Коли почав писати вірші? Ще в школі




  1. У якому вищому навчальному закладі навчався? Донецький педагогічний інститут



  1. Коли розпочав літературну діяльність? У 1950 році



  1. У 1950р. вийшла перша збірка віршів. Її назва? «Моя Донеччина»



  1. Найбільше своїх поетичних творів поет присвятив? Дітям



  1. Який популярний жанр у Г.Бойка? Скоромовки-спотиканки, загадки



  1. Скільки пісень для дітей написав поет? Понад 400 пісень



  1. Скільки книжок Г.Бойка було надруковано? Понад 50 книжок



  1. Коли помер Г.Бойко? Де його поховано? 25 вересня 1978, у Києві



  1. У якому місті на Донеччині створено У м. Докучаєвську

кімнату-музей?

3) Відгадати загадку, назвати її вид.

Гарні вірші він писав

Радість діткам дарував

И про Донеччину – милу сторону

Цьому краю присвятив поезію свою

Ь

Класом вірші ми читали,

О перемого, так тебе чекали
Бо сьогодні у нас свято,

Отримали задоволень багато

Й смайлики всім даруємо

Коли нам весело, ми не сумуємо.

Осміхаємося, не горюємо!
(Учитель усім присутнім дарує смайлики)

Акровірш – загадка, відгадку на яку можна прочитати за першими літерами кожного рядка.

VI. Підведення підсумків уроку.


  1. На уроці ми познайомилися з творчістю поета-земляка Грицька Бойка. Він писав для дітей веселі, повчальні вірші. Читайте його твори частіше, посміхайтеся. Приймайте щоденно великими дозами сміх – і будете здоровими та щасливими!


Смійтеся на здоров'я!


  1. Інтерактивна вправа «Мікрофон»

-Мені сподобався (не сподобався)урок…чим саме?
VIІ. Домашнє завдання:

Виразно читати вірш Г. Бойка «Веремій», виписати влучні вислови дідуся Веремія, пояснити.

Список використаної літератури:


  1. Бойко Г. П. Вибрані твори: У 2 тт. – К.:Веселка, 1983

  2. Бойко Г. //Рідне слово. Українська дитяча література: Хрестоматія: У 2 кн. Кн.2/Упор. 3. Д.Варавкіна, А.І.Мовчун, М.Ф.Черній. – К.: Либідь, 1999. – С.418-422

  3. Романько В.І. Література рідного краю: Навч. Посібник. – Д., 1995 (Розділ «Г.П. Бойко». – с.58-61)

  4. Романько В.І. «Повсякчасно в уяві моїй чебрецеві донецькі простори…»: До 80-річчя від дня народження Г.П.Бойка//Донеччина.-2003.-18 вересня

  5. Романько В.І. Література рідного краю: Посібник для вчителя. – Д, 2006.-с. 20-24


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка