Тема. Музика єднає народи



Сторінка1/4
Дата конвертації21.02.2016
Розмір0.55 Mb.
  1   2   3   4
УРОК 17

Тема. Музика єднає народи.

Мета: розкрити та визначити особливості музики, взаємозв'язок музичних культур різних народів, збагатити емоційно-естетичний досвід учнів, сприяти розвитку їх творчих, музичних здібно­стей; виховувати інтерес до музики, білорусько­го, грузинського народів, повагу до національної культури цих народів.

Музичний матеріал: білоруський народний танець «Бульба», грузинський народний танець «Лезгинка», українська народна пісня «Вийди, вийди, Іванку»; П. Чайковський. Фінал Першого концерту для фортепіа­но з оркестром; Д. Львов-Компанієць. «Дружать діти на землі».

Тип уроку: урок введення в тему.

Обладнання: музичні інструменти (фортепіано, баян, акорде­он, темброво-шумові інструменти), магнітофон (музичний центр,ДВД) ілюстрації до музичних творів, портрети композиторів П. Чайковського, Д. Львова-Компанійця, посібник із музики («Мій зошит з музики. 4 клас» М. К. Яскулка).

Хід уроку



  1. Вхід учнів до класу під звучання Першого концерту для фор­тепіано з оркестром» П. Чайковського.

  2. Музичне вітання.

Учні виконують поспівку або пісню (за вибором учителя).

3. Бесіда про новорічні, святкові музичні враження учнів.



  • Яка музика, присвячена зимовим святам, що звучала протя­гом канікул, вразила вас і найбільше запам'яталася?

  • Чи можливі новорічні свята без музики, без зимових, обрядо­вих пісень (колядок, щедрівок)?

Виконайте фрагменти новорічних пісень, колядок, щедрівок.

Порада вчителю. Слід акцентувати увагу учнів на піснях «Слава господарям», «Щедрик, щедрик, щедрівочка».)

4. Розкриття теми семестру.

Учитель. Протягом попереднього семестру ми познайоми­лись з музикою рідного краю та її пісенними жанрами. І певно, кожен із вас згодний із висловом: «Я кращого в світі нічого не знаю, ніж музика милого рідного краю»

• А як ставляться до музики нашого краю інші народи? Чи


є важливою для нашої культури музика цих народів?
Протягом цього семестру вам, маленьким мандрівникам ве­
ликою чарівною країною музики, буде необхідно розкрити чудові
секрети творчості близьких і далеких народів. Тож із музикою -
в подорож.

5. Розучування української народної пісні «Вийди, вийди, Іван­


ку».

Звучить українська народна пісня «Вийди, вийди, Іванку».

• Чи знайома вам ця пісня?


  • До якого жанру народних пісень належить пісня «Вийди, вий­ди, Іванку»?

  • Чи сподобалась вам ця веснянка?

  • Чи з'явилось бажання виконати її? Під час виконання звер­ніть увагу на повторюваність мелодії, ритму. Розучування пісні-веснянки за нотним записом.

6. Проведення гри «Передай ритм».

Учител.ь. Передайте одне одному по черзі основну ритміч­ну послідовність із різними тембрами. (Учні по черзі проплескують ритм пісні.)

Порада вчителю. Після вивчення основної ритмічної інтона­ції слід звернути увагу на розучування мелодії та тексту першо­го куплету.

Активізації уваги, інтонаційної точності сприятиме спів по групах у різних варіантах. Один із них - спів по черзі кожних наступних двох тактів пісні.

7. Слухання Першого концерту для фортепіано з оркестром.

УЧИТЕЛЬ. Уявіть собі, що ви потрапили на чудовий концерт. Чи пізнаєте ви музику, що прозвучить?



(Звучить фінал Першого концерту П. Чайковського для фор­тепіано з оркестром.)

Прозвучав Перший концерт для фортепіано з оркестром російського композитора П. Чайковського.

• Що означає музичний термін «концерт»? (Відповідь учнів.) Зга­даймо вірш про концерт. (Учитель читає вірш «Концерт».)


  • Інтонації якої народної пісні використав композитор у фіналі концерту? (Веснянки «Вийди, вийди, Іванку”.) Композитор Петро Чайковський, перебуваючи в Україні, із за­хопленням слухав веснянку «Вийди, вийди, Іванку» у виконанні сільських дівчат. Вона сподобалась йому, і він включив її до фі­налу концерту.

  • Чи простежили ви за зміною характеру пісні, її розвитком? Порада вчителю. Слід підвести учнів до висновку, що в кон­церті П. Чайковського українська народна веснянка «Вийди, вий­ди, Іванку», перетворившись у стрімку, танцювальну тему, отри­мала друге жаття і завдяки цьому стала відомою в усьому світі. Цьому сприяла зміна елементів музичної мови (темпу, ритму, тембру, динаміки, звуковедення) та яскраве оркестрування.

Учитель. Перша позначка на вашій карті подорожей - це сусідня країна Росія.

На цьому уроці ми починаємо розмову про музику, що не знає кордонів, про музику, яка єднає народи, про музику України та ін­ших народів світу. Ми здійснимо музичні подорожі по карті світу до багатьох країн.

Знайомлячись із музичною творчістю інших народів, ви зро­бите висновки стосовно своєрідності музичної мови народів та її зближуючої сили. Тож сідайте рівненько і приготуйтесь до нових музичних подорожей.

8. Слухання білоруського народного танцю «Бульба».



  • Який характер музики?

  • Передайте пластикою рук її характер.

  • Якому народу вона належить?

  • Чи близька ця музика за характером до українських народних танців? Яких саме?

(Учні роблять висновок, що білоруський народний танець «Бульба» подібний до української танцювальної музики.)

• Що особливого у звучанні музики?

9. Слухання грузинського народного танцю «Лезгинка».


  • Який характер музики?

  • Як можна передати її характер пластикою рук?

  • Якому народу належить ця музика? До якої країни вона при­вела?

  • Визначте, до якого з танців належить поданий нотний при­клад: «Бульби» чи «Лезгинки»?



(Учні визначають, що нотний приклад належить до танцю «Лезгинка”.)

  • Які особливості музики «Лезгинки»?

  • Яка роль у творі належить ударним інструментам?

  • Передайте характер музики танцювальними рухами, характер­ними для народного кавказького танцю: дівчатка - плавними рухами, поперемінно праворуч і ліворуч, хлопчики - підкреслю­ють акценти в кінці фраз плесканням чи притупуванням.

  • Виконайте ритмічний супровід. До якого танцю він нале­жить?

  • Із музикою яких країн ви познайомились?

Учитель. Кожен народ багатий національними фольклор­ними здобутками. Водночас у музичному мистецтві різних на­родів можна знайти спільні й відмінні риси.

• Яка «музична географія» сьогоднішньої подорожі? Намалюй­


те схему.

• Чи можна вважати пісню композитора Д. Львова-Компанійця «Дружать діти на землі» музичним висновком до уроку?

11. Вихід учнів із класу під звучання музики (на розсуд учителя або учнів).

УРОК 18

Тема. Спільні риси пісень двох народів.

Мета: визначити своєрідність і спільні риси українських і російських народних пісень; формувати навич­ки кантиленного співу, уміння раціонального ви­користання дихання; розвивати здатність емоцій­но і свідомо сприймати музику, визначати спільні риси та своєрідність народних пісень; виховувати інтерес до російських і українських протяжних пі­сень, любов до природи рідного краю.

Музичний матеріал: українські народні пісні «Вийди, вийди, Іванку», «Реве та стогне Дніпр широкий», російські народ­ні пісні «Вниз по матушке, по Волге», «Со вьюном я хожу».

Тип уроку: урок поглиблення теми.

Обладнання: музичні інструменти (фортепіано, баян, акор­деон, темброво-шумові інструменти), магніто­фон, музичний центр, видео, ілюстрації до музич­них творів, картина

І. Рєпіна «Бурлаки на Волзі», портрет композитора П. Чайковського, посібники з музики («Мій зошит з музики. 4 клас» М. К. Яс-кулка).

Хід уроку


  1. Вхід учнів до класу під звучання Першого концерту для фортепіано 3 оркестром композитора П Чайковського

  1. Музичне вітання.

Учні виконують поспішу або пісню (за вибором учителя).

3. Бесіда.



  • Які почуття викликала музика початку уроку? (Радість, під-несення.)

  • Як називається музичний твір і хто його автор? (Відповіді уч­нів.)

  • Із настроєм якої пори року пов'язаний характер музики? Яка українська народна пісня це підкреслює?

  • Виконайте цю пісню у формі концертного номера Зверніть увагу на текст пісні, виразність виконання

(Учні виконують пісню.)

Порада вчителю. На етапі актуалізації опорних знань пропо­нується робота в групах, парах.

4. Бесіда про Перший концерт П. Чайковського


  • Як змінилась пісня у фіналі Першого концерту композитора П. Чайковського?

  • Яких рис вона набула: маршовості чи танцювальності? (За необхідності звучать фрагменти концерту.)

  1. Слухання російської народної пісні «Со вьюном я хожу

Учитель. Послухайте російську народну пісню «Со вьюном я хожу» та порівняйте її 3 піснею «Вийди, вийди, Іванку”. Визна­чте характерні загальні риси російської народної пісні. • Виконайте ритмічний супровід пісні, чергуючи плескання (П )

із вибиванням пальцями по парті ).



6. Розучування російської народної пісні «Вниз по матушке, по

Волге». • Який характер пісні? Про що в ній розповідається? Порада вчителю. Розучування пісні слід проводити з опорою на нотний запис. Особливо це стосується третього такту, а також двох останніх тактів.

Також слід звернути увагу дітей на контрастну відмінність двох фраз: у першій - мелодія рухається дуже плавно, поступо­во, у другій, навпаки,- широкий інтонаційний хід угору надає мелодії могутнього, правильного характеру. Потрібно вказати на характерні розспівування складів, що властиві також українським народним пісням, прагнути до складного виконання розспівів, до співу фраз на широкому диханні.

7. Слухання української народної пісні «Реве та стогне Дніпр широкий».


  • Який характер пісні, особливості виконання?

Як у цій пісні передається захоплення красою та величчю Дніпра?

Учитель. Пісня складена на слова відомого українського поета Т. Шєвчєнка. У ній відчувається вплив української і росій­ської пісенності.

Порівняйте пісню «Реве та стогне Дніпр широкий» 3 піснею «Вниз по матушке, по Волге». Які спільні властивості україн­ських і російськи: протяжних ліричних пісень?

Порада вчителю. У ході порівняння пісень слід підвести учнів до висновку щодо спорідненості цих творів, їх спільних характер­них властивостей наспівність, задушевність, широке розгортання мелодії, розспівування складів - характерні спільні властивості українських і російських протяжних ліричних пісень.

8. Виконання пісні Д. Львова-Компанійця «Дружать діти на землі».

Учитель. Послухайте знайому пісню. Що в ній відчуваєть­ся? Чи близька во:а за характером до народних пісень? {Звучить пісня «Дружать діти на землі».)

Виконайте пісно «Дружать діти на землі» 3 музичним супро­водом - ритмічного остинато. Виберіть для супроводу музично-шумові інструменті.

9. Підсумок уроку



  • Яка музика була основною на уроці?

  • Які риси є хар;ктерними для українських та російських про­тяжних. ліричних пісень?

  • У яких фарбахви відобразили б красу двох великих річок -Дніпра і Волги»

Учитель проводіть оцінювання музично-творчої роботи учнів на уроці, дає домапнє завдання на власний розсуд.

10. Вихід учнів із класу під звучання Першого концерту для фор­тепіано 3 оркесром композитора П. Чайковського.



УРОК 19

Тема. Народні мотиви у творчості композиторів.

Мета: поглибити розуміння учнями спорідненості музи­ки української і російської народної пісні; форму­вати вокально-хорові навички виконання наспів­них пісень; розвивати музичні та загальні творчі здібності учнів; виховувати патріотичні почуття, інтерес до народної творчості, любов до при­роди.

Музичний матеріал: М. Глінка. «Гуде вітер вельми в полі»; російські на- родні пісні «Со вьюном я хожу», «Вниз по матуш-ке, по Волге», «Светит месяц», українські народні жартівливі пісні (за вибором учителя);

Тип уроку: урок поглиблення теми.

Обладнання: музичні інструменти (фортепіано, баян, акор­деон, темброво-шумові інструменти), магніто­фон, музичний центр, йУР, ілюстрації до музич­них творів, портрет М. Глінки, посібники з музики («Мій зошит з музики. 4 клас» М. К. Яскулка).

Хід уроку

1 Вхід учнів до класу під звучання української народної пісні «Реве та стогне Дніпр широкий».

2. Музичне вітання.

Учні виконують поспівку або пісню (за вибором учителя).

3. Бесіда.



  • Інтонації якої народної пісні звучали на початку уроку?

  • Який її характер? Які почуття вона викликає?

  • Яку ще пісню, близьку за характером, змістом, ви можете на­звати?

4 Виконання російської народної пісні «Вниз по матушке, по Волге”.

• Які характерні риси цих пісень? Можете назвати?

Учитель. Пісня складена на слова відомого українського поета Т. Шевченка. У ній відчувається вплив української і росій­ської пісенності.

Порівняйте пісню «Реве та стогне Дніпр широкий» 3 піснею «Вниз по матушке, по Волге». Які спільні властивості україн­ських і російських протяжних ліричних пісень?

Порада вчителю. У ході порівняння пісень слід підвести учнів до висновку щодо спорідненості цих творів, їх спільних характер­них властивостей: наспівність, задушевність, широке розгортання мелодії, розспівування складів - характерні спільні властивості українських і російських протяжних ліричних пісень.

8. Виконання пісні Д. Львова-Компанійця «Дружать діти на землі».

Учиттель. Послухайте знайому пісню. Що в ній відчуваєть­ся? Чи близька вона за характером до народних пісень? (Звучить пісня «Дружать діти на землі.)

Виконайте пісню «Дружать діти на землі» 3 музичним супро­водом - ритмічним остинато. Виберіть для супроводу музично-шумові інструменти.



9. Підсумок уроку.



  • Яка музика була основною на уроці?

  • Які риси є характерними для українських та російських про­тяжних ліричних пісень?

  • У яких фарбах ви відобразили б красу двох великих річок -Дніпра і Волги?

Учитель проводить оцінювання музично-творчої роботи учнів на уроці, дає домашнє завдання на власний розсуд.

10. Вихід учнів із класу під звучання Першого концерту для фор­тепіано 3 оркестром композитора П. Чайковського



УРОК 19

Тема. Народні мотиви у творчості композиторів.

Мета: поглибити розуміння учнями спорідненості музи­ки української і російської народної пісні; форму­вати вокально-хорові навички виконання наспів­них пісень; розвивати музичні та загальні творчі здібності учнів; виховувати патріотичні почуття, інтерес до народної творчості, любов до при­роди.

Музичний матеріал: М. Глінка. «Гуде вітер вельми в полі»; російські народні пісні «Со вьюном я хожу», «Вниз по матуш-ке, по Волге», «Светит месяц», українські народні жартівливі пісні (за вибором учителя).

Тип уроку: урок поглиблення теми.

Обладнання: музичні інструменти (фортепіано, баян, акор­деон, темброво-шумові інструменти), магніто­фон, музичний центр, й\/0, ілюстрації до музич­них творів, портрет М. Глінки, посібники з музики («Мій зошит з музики. 4 клас» М. К. Яскулка).

Хід уроку

1 Вхід учнів до класу під звучання української народної пісні „Реве та стогне Дніпр широкий”.

2. Музичне вітання.

Учні виконують поспівку або пісню (за вибором учителя).

3. Бесіда.



  • Інтонації якої народної пісні звучали на початку уроку?

  • Який її характер? Які почуття вона викликає?

  • Яку ще пісню, близьку за характером, змістом, ви можете на­звати?

4 Виконання російської народної пісні „Вниз по матушке, по Волге”.

• Які характерні риси цих пісень? Можете назвати?

Порада вчителю. Для актуалізації знань учнів слід застосува­ти метод „Мікрофон».

5. Розкриття теми уроку.

Учитель. Сьогодні ми продовжимо розмову про спорід­неність народних пісень, про вплив народної пісні на творчість композиторів.

Російський композитор М Глінка часто відвідував Україну. І, зачарований народними піснями, написав пісню-романс «Не щебечи, соловейку” та пісню «Гуде вітер вельми в полі».

Розучування пісні російського композитора Михайла Глінки «Гуде вітер вельми в полі» дасть нам можливість продовжити розмо­ву про спорідненість української і російської музики, використан­ня українських народних мелодій російськими композиторами.

6. Розучування пісні «Гуде вітер вельми в полі» композитора


М. Глінки.

Учитель. Пісня написана на слова української поетеси Н. Забіли.

Прослухайте текст та скажіть, якою має бути пісня: веселою чи сумною, швидкою чи повільною?

Порівняйте свої варіанти з музикою М. Глінки.

Порада вчителю. Під час вивчення пісні доцільна організація роботи в групах, парах.

7. Слухання пісні «Гуде вітер вельми в полі».



  • Який характер пісні?

  • Чи вдалося композиторові створити пісню, подібну до укра­їнських народних пісень?

8. Розучування пісні по фразах, групах, з опорою на нотний за­
пис.

Слід звернути увагу учнів на чіткість виконання ритмічних поєднань (3 та 11 такти).



  • Чи можете назвати українські пісні про нещасну долю лю­дини?

Згадайте українську народну пісню «Летіла зозуля» та вико­найте

• Порівняйте зміст, інтонаційні особливості цієї пісні та пісні


«Гуде вітер вельми в полі».

9. Слухання та музикування російської народної пісні «Светит месяц».



  • Який характер пісні, особливості?

  • Створіть варіації на тему пісні «Светит месяц», придумайте до неї супровід. Виберіть для супроводу музичні інструменти. (Учні виконують пісню в ансамблі 3 учителем.)

  • Порівняйте цю пісню із піснею «Со вьюном я хожу». Яка з них більш пісенно-танцювальна, а яка - пісенно-хороводна?

10. Підсумок уроку

  • Яка музика звучала протягом уроку?

  • У творах яких композиторів відчувається вплив народної пісні?

Учитель. Видатний російський композитор М. Глінка ска­зав: «Музику створює народ. Ми її тільки оранжируємо».

• У яких кольорах ви уявляєте музику уроку?

11. Вихід учнів із класу під звучання пісні «Светит месяц».

УРОК 20

Тема. Жартівливі мотиви в музиці.

Мета: поглибити уявлення про жанрові особливості, своєрідність жартівливо-танцювальної музики українського і російського народів, спорідненість російських частівок та українських коломийок; формувати навички виконання пісень жартівливо­го характеру; розвивати творчі навички, образне мислення; виховувати почуття гумору, розуміння усмішки у повсякденному житті

Музичний матеріал: Р. Щедрін. «Пустотливі частівки»; російські народ- ні частівки; українські коломийки, народні пісні.

Тип уроку: урок поглиблення теми.

Обладнання: музичні інструменти (фортепіано, баян, акорде­он, темброво-шумові інструменти), магнітофон музичний центр, ОУй, ілюстрації до музичних творів, портрет композитора Р. Щедріна, посіб­ники з музики («Мій зошит з музики 4 клас» М. К. Яскулка).

Хід уроку



  1. Вхід учнів до класу під звучання п'єси композитора Р. Щед­ріна «Пустотливі частівки».

  1. Музичне вітання.

Учні виконують поспівку або пісню (за вибором учителя).

3. Робота над піснею «Гуде вітер вельми в полі» композитора


М. Глінки.

. Що це за твір? Хто його автор?

. Які особливості змісту, характеру музики пісні?

Порада вчителю. Слід звернути увагу учнів на текст другого куплету, виразність виконання.

4. Розкриття теми уроку.

Учитель. Чи така за характером була музика початку уро­ку? Ця музика налаштовує нас на тему уроку «Жартівливі моти­ви в музиці». Давайте ще раз послухаємо «Пустотливі частівки» композитора Р. Щедріна.

Порада вчителю. Перед слуханням учитель знайомить учнів з основною темою жанру частівки.

Простежте, як із короткої інтонації частівки «виростає» вели­


кий оркестровий твір.

Порада вчителю. Слухаючи Концерт для оркестру «Пустот­ливі частівки» Р Щедріна, необхідно вказати учням на велику ви­разну роль тембрів різних груп оркестру (ударні й мідні духові), окремих інструментів. Особливо виділяється труба, що виконує головну мелодію на фоні пустотливого «ухання» духових у низь­кому регістрі. Діти мають простежити, як із лаконічної інтонації частівки «виростає» великий оркестровий твір.

6. Слухання народних частівок.

Учитель. Послухайте мелодію народної частівки. (Звучить мелодія інструментальний виклад народної час­тівки.)

• Які особливості частівок? Зверніться до нотного запису та ро­
зучіть мелодію народної частівки за нотним записом. Зверніть
увагу на повторність інтонаційних зворотів, чіткість ритміч­
ного рисунка. (Мелодія пісні побудована на повторенні в різних
варіантах трьох нот - соль, ля, сі.)



* При повторенні.


  • Придумайте на цю мелодію кілька частівок на теми шкільного життя.

  • Який темброво-ритмічний супровід, музичні інструменти ви­брали для виконання в ансамблі з учителем?

Зверніть увагу на запис ритмічного супроводу частівок та ви­конайте двома групами, використовуючи бубен та ложки




7. Порівняння коломийок та частівок

  • Порівняйте частівки з українськими коломийками в них спільного?

  • Які коломийки ви бажали б виконати? Послухати?

8. Підсумок уроку.

  • Який характер, особливості російських частівок?

  • Що спільного в російських частівках з українськими коломийками?

  • Учитель. Російські народні частівки подібні до українських коломийок - короткі, здебільшого швидкі наспівування з багатьма куплетами, у яких жартівливий переспів чергується з мелодично-танцювальними рухами.

9. Вихід учнів із класу під звучання «Пустотливих частівок”
Р. Щедріна.

УРОК 21

  1   2   3   4


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка