Тема. Особливості вживання в мовленні односкладних і двоскладних,поширених і непоширених,повних і неповних, ускладнених і неускладнених простих речень. Інтонування різних видів простих речень Мета



Скачати 272.19 Kb.
Дата конвертації11.03.2016
Розмір272.19 Kb.
Тема. Особливості вживання в мовленні односкладних і двоскладних,поширених і непоширених,повних і неповних, ускладнених і неускладнених простих речень. Інтонування різних видів простих речень

Мета:

навчальна: повторити відомості про односкладні й двоскладні, поширені й непоширені, повні й неповні, ускладнені й неускладнені прості речення та ознайомитися з відтінками їх інтонування; удосконалювати пунктуаційні вміння учнів;

розвивальна: розвивати вміння і навички правильно визначати члени речення, з’ясовувати їх вид та спосіб вираження; 

виховна: за допомогою мовленнєво-комунікативного дидактичного матеріалу виховувати в учнів любов до рідної мови та до обраної професії.

Внутрішньо-предметні зв’язки: стилістика (стилістичний синтаксис). Міжпредметні зв’язки: література,технологія приготування їжі. Тип уроку: урок узагальнення та систематизації знань. Вид уроку: конкурс. Форма проведення: урок-конкурс (КВК). Методи,прийоми,форми роботи: бесіда з елементами розповіді викладача, робота в групах, дослідницькі повідомлення учнів, випереджувальні завдання;методи «Мікрофон» та «Мозковий штурм», «Метод незакінчених речень», «Мозкова атака» (згадай,подумай,відповідай).

Обладнання: ноутбук,екран,проектор,презентація, таблиця «Просте речення», підручники з української мови.

Випереджувальні завдання:

  • «Односкладні особові речення»;

  • «Односкладні безособові речення»;

  • «Односкладні називні речення»;

  • «Неповні речення»;

  • «Ускладнені речення»;

  • «Інтонування різних видів речень».

Очікуванні результати:

  • учні знають стилістичні особливості вживанняя в мовленні різних типів простих речень;

  • уміють доречно використовувати їх в усному та писемному мовленні.


Методична мета:

Впровадження нових технологій навчання і виховання.



Епіграф уроку:

Як парость виноградної лози,

Плекайте мову.

Пильно й ненастанно

Політь бур'ян...

М. Рильський.

Девіз уроку: Не достатньо тільки отримати знання,

треба їх вміти використовувати!



Хід уроку

І. Організаційний момент

- привітання з учнями;

- перевірка присутніх на уроці учнів (доповідь чергового);

- перевірка готовності учнів до уроку та завдань уроку.


ІІ. Мотивація навчальної діяльності

Вступне слово викладача

Щасливі ми,що народилися і живемо на такій славній,мальовничій землі – у нашій славній Україні. Тут жили наші прадіди,діди,тут живуть наші батьки. Та де б ми не були,скрізь відчуваємо поклик рідної землі, хвилюємось,почувши рідне слово.

Мова! А що таке мова? Народ говорить,що слово до слова – зложиться мова. Т.Г.Шевченко ось як говорив про неї:

Ну що б здавалося,слова…

Слова та голос – більш нічого,

А серце б`ється – ожива,

Як їх почує!

Я переконана,що немає жодного справжнього українця,який би не був зачарований мелодійністю,душевністю нашої української мови. Адже відомо,що українська мова своєю милозвучністю посідає одне з перших місць у Європі.

Великий Кобзар Т.Г.Шевченко,який став основоположником української літературної мови, сам ніколи не забував родоначальників української літературної мови: І.П.Котляревського, Амросія Метлинського, Маркіяна Шашкевича, Г.Квітку-Основ`яненка. Після їхньої смерті Тарас Григорович продовжував шліфувати нашу мову,дорогоцінний діамант народу:

Не одцурайсь,мій сину,мови –

У тебе іншої нема,

Ти – плоть і дух – одне єдине,

Зі словом батьківським – Людина,

Без нього - просто плоть німа.

Без мови в світі – нас нема.
ІІ. Повідомлення теми, мети та завдань уроку

Слово викладача

Отже, тема нашого уроку: «Особливості вживання в мовленні односкладних і двоскладних,поширених і непоширених,повних і неповних,ускладнених і неускладнених простих речень. Інтонування різних видів простих речень».



Мета уроку:
- повторити відомості про односкладні й двоскладні, поширені й непоширені, повні й неповні, ускладнені й неускладнені прості речення та ознайомитися з відтінками їх інтонування; удосконалювати пунктуаційні вміння учнів.

Епіграф нашого уроку:

Як парость виноградної лози,

Плекайте мову.

Пильно й ненастанно

Політь бур'ян...

М. Рильський.

Девіз уроку: Не достатньо тільки отримати знання,треба їх вміти використовувати!


  • Робота в зошитах

Запишіть дату, тему та епіграф уроку.

Тож записуємо тему уроку…

Епіграф нашого уроку…
Слово викладача

Для досягнення мети групу поділено на дві команди





  • Вправа « Очікування»

Зараз я пропоную висловити свої очікування, чого прагнете досягти, що дізнатись, чому навчитись та записати це на кленових листочках, а в кінці уроку ми дамо відповідь на запитання « Чи досягли ви очікуваного». Для досягнення мети уроку групу учнів поділено на дві команди: «Мовознавці», «Фортуна»

ІІІ. Актуалізація опорних знань

Мозкова атака:

«Згадай,подумай,відповідай»

  1. Чи може словосполучення складатися з одного слова? ( Ні).

  2. «Жовтіє лист» - це словосполучення чи речення? (Речення).

  3. Які розділові знаки ставляться в кінці речення? (Крапка,знак оклику,знак питання).

  4. Який розділовий знак ставиться в кінці питального речення? (Знак питання).

  5. Чи може речення складатися з одного слова? (Може).

  6. Що таке граматична основа речення? (Підмет і присудок).

  7. Чи правильно,що підмет відповідає на питання що робити? Що зробити? (Неправильно).

  8. Які ви знаєте другорядні члени речення? (Додаток,обставина,означення).

  9. Як підкреслюється означення,додаток,обставина? (Хвилястою лінією,риска-риска,риска-крапка-риска).

  10. Речення,у яких дві або більше граматичні основи – це … (складні речення).

ІV. Систематизація й узагальнення вивченого

Викладач

Для більш плідної та ефективної роботи в кожного з вас на парті є міні-конспекти до уроку та завдання, які ми будемо виконувати.

Вашу групу було поділено на дві команди. Кожна команда повинна була підготувати назву,привітання,емблему.
І конкурс «Будьмо знайомі»

Команда на чолі з капітаном повинна представити емблему та командний девіз. За змістовне, повне привітання команда отримує 5 балів.

Прошу команди продемонструвати свої вміння.

Представлення команд:



  • перша команда – «Мовознавці»

  • друга команда - «Фортуна»

Девіз команд:



  • команда «Мовознаці»:

Вчіть нашу мову солов`їну

і не зазнавайтесь:

«І чужому научайтесь,

й свого не цурайтесь…»





  • команда «Фортуна»:

«Хто мову шанує свою,

хай той переможе в бою»


За І тур команди отримують по 5 балів.
ІІ конкурс «Метод незакінчених речень»

  Закінчити речення.

1.Просте речення – це ...( речення, що складається з одного або кількох граматично поєднаних слів, які виражають відносно закінчену думку).
2.Підмет - це ... (головний член речення, граматично незалежний, означає предмет, ознака якого виражається присудком.)
3.Присудок - це ... (головний член речення, пов'язаний координацією з підметом, що виражає дію предмета, названого підметом ).
4.Якщо підмет і присудок виражені іменником у Н. в., ...( то між ними ставиться

тире - Люди – браття, а природа – мати.)

5.Другорядні члени речення поділяють на …(додаток, означення, обставина).

6.Додатком називається … (другорядний член речення, що означає предмет, на який спрямована дія або розповсюджується стан чи ознака, і відповідає на питання непрямих відмінків кого? чого? ким? чим? кому? чому? кого? що? на кому? на чому? (Місяць заливає (чим?) своїм холодним промінням (що?) кімнату). 

7.Означенням називається другорядний член речення, який вказує на

(ознаку предмета і відповідає на питання який? чий? котрий? (у всіх родових, числових і відмінкових формах) скільки? (лише в непрямих відмінках). 
8.Обставинами називаються другорядні члени речення, які вказують на

(місце, час, причину, мету, спосіб дії.) і відповідають на питання… (як?де? куди? звідки? коли?чому?для чого? з якою метою? та ін.)

ІІІ конкурс «Змагання капітанів»

Капітани на дошці пишуть «+» або « - »



  • За правильну відповідь 1 бал.

  1. + Речення виражає закінчену думку.

  2. - За метою висловлювання речення поділяються на розповідні і окличні.

  3. + За емоційним забарвленням речення поділяються на окличні і неокличні.

  4. + Речення характеризується смисловою та інтонаційною довершеністю.

  5. - Питальні речення щось повідомляють, розповідають.

  6. + За будовою речення поділяють на прості і складні.

  7. + Складні речення мають дві або кілька граматичних основ.

  8. - Розповідне речення висловлює наказ, пораду, прохання.

  9. + Прості речення можуть бути односкладні та двоскладні.

  10. - Односкладні речення поділяються на називні та безособові.

  • Робота з таблицею

Типи простих речень

Принципи розподілу

Групи речень

1.За граматичною будовою

Двоскладні

Земля могутньо і велично оживає.



Односкладні

Уже смеркло.



2.За наявністю другорядних членів

Непоширені

Сонце заходить.



Поширені

Синє небо вкрили зорі.



3.За наявністю необхідних членів речення

Повні

Тихе батьківське поле за поліським селом розляглось.



Неповні

Все чекає когось.

Не діждеться когось.


4.За наявністю звертань. вставних слів, однорідних членів речень, відокремлених членів

Неускладнені

І снагою життя наливаються вщерть колоски.

 


Ускладнені

Наливаються сонцем, вітрами, теплом, споконвічним, живим, невмирущим зерном.






  • Перевірка роботи на дошці.

IV конкурс « Чия дослідницька робота найкраща?»


  • «Односкладні особові речення»;

  • «Односкладні безособові речення»;

  • «Односкладні називні речення»;

  • «Неповні речення»;

  • «Ускладнені речення»;

  • «Інтонування різних видів речень».



Кожен з вас провів певну дослідницьку роботу з даної теми і ми з вами підведемо підсумки вашої роботи.
Матеріал для довідок:

Повідомлення учнів



  • 1.Односкладні особові речення.

Односкладні речення — це такі речення, граматична основа яких має у своєму складі лише один головний член (підмет або присудок), причому зміст речення залишається зрозумілим і без другого головного члена.

Односкладні речення


З головним членом присудком З головним членом підметом
особові безособові називні
- означено-особові

- неозначено-особові

- узагальнено-особові

Означено-особові речення й неозначено-особові речення характерні для розмовного, художнього і публіцистичного стилів мовлення.Вони створюють лаконічність,динамічність розповіді. Наприклад: Люблю в`язку ріллю,паруючу і сиву (О.Максименко).

Узагальнено-особові вживають в основному в розмовному мовленні,у народній творчості.Наприклад: Голкою криниці не викопаєш (Нар.творчість). Крім того,такі речення використовують в офіційно-діловому та науковому стилях. З їхньою допомогою дають інструкції,рецепти,позначають закономірності тощо. Наприклад:Для лікування різних захворювань застосовують бжолинний мед.

2.Односкладні безособові речення

Безособові речення характерні для художнього стилю,де вони сприяють змалюванню психологічного стану людини,передають її настрої.Доречні безособові конструкції і в описах природи. Наприклад: Заморосило осінь у сльозу (Л.Костенко). Безособові речення з інфінітивом у ролі головного члена речення використовуються в офіційно-діловому та публіцистичному стилях для відтворення рішучості,категоричності,наказовості. Напрклад: Закон ввести в дію з дня його опублікування (Із закону).



3.Односкладні називні речення

Односкладні називні речення в офіційно-ділових,публіцистичних та наукових текстах вживаються на початку твору або його частин для називання предметів і явищ, про які йтиметься далі.Наприкінці тексту чи його фрагменту ці речення підсумовують виклад. Називні односкладні речення можуть переривати оповідь,щоб уповільнити її, зупинитися на окремих деталях.

Називні речення широко використовуються в описах картин природи, щоб як найвиразніше виділити кожну деталь. Наприклад: Розлогі верби. Затишок і тіні.Під ними тихо плещеться ріка,і дівчина замріяна й струнка стоїть на березі у сонячнім промінні (В.Симоненко).

4.Неповні речення

Неповні речення широко представлені в розмовному мовленні та в художніх творах. Такі реченнядопомагають уникнути невиправданих повторів слів,стисло й динамічно викласти інформацію,а також за потреби створити психологічне напруження висловлення. Наприклад: Нехай все буде так,як сталось, - не повертайся, не гукай. Зоря скотилась і розтала. На віях…На плечі…В руках… (М.Боровко)


5.Ускладнені речення

Речення можуть ускладнюватися такими синтаксичними конструкціями:

  • однорідними членами речення;

  • порівняльними зворотами;

  • вставними словами ( словосполученнями,реченнчми);

  • звертаннями;

  • відокремленими членами речення (означеннями,обставинами,додатками, уточнювальними).

Ускладнені речення найчастіше вживають у науковому,офіційно-діловому,публіцистичному стилях для передачі точного,логічного викладу думок,класифікації предметів і явищ,виділення й уточнення їх суттєвих ознак тощо.

6. Інтонування різних видів простих речень Найважливішою ознакою речення є його інтонаційна оформленість. Основних типів інтонації три, за цим розрізняють три розряди речень і три типи пунктуаційних знаків у кінці речення.

Розповідне речення вимовляють хоч і не завжди цілком одноманітно, тобто не завжди з тією самою інтонацією, оскільки на останню, між іншим, впливає більша чи менша поширеність речення, але характерною прикметою такого речення є пониження, спадання голосу під кінець. На письмі таку інтонацію позначають крапкою. Приклади речень-розповідей: 1. Сонце заходить (Т. Шевченко). 2. Збирали пізні гречки (М. Коцюбинський). 3. На сірій скелі мак цвіте (О. Олесь).

Найвиразнішою ознакою інтонації речення-питання є дуже помітне піднесення голосу на однім якімсь слові. Коли в реченні є питальне слово (хто, де, куди), то це піднесення звичайно й буває на цьому слові, коли ж його немає, то на іншому. На письмі знак питання передає питальну інтонацію. Приклади питальних речень: 1. Що я мушу робити? (М. Хвильовий). 2. Ти любиш дивитися на небо? (П. Загребельний). 3. Чому з тобою нам не поєднати дружбу? (М. Рильський).

Окличне речення характеризується піднесеною інтонацією па всіх словах (на письмі позначається знаком оклику). Приклади речень-окликів: 1. Весна іде! (Б. Грінченко). 2. Ми хочемо жити! (В. Чумак). 3. Все здолаю! Буйним вихром закручу! (Г. Чупринка).



Слово викладача

Повторивши теоретичний матеріал,перевіримо ваші практичні навички.


V конкурс «Термін та його визначення»



з/п

Термін

Лі-

тера

Визначення

1

Двоскладне речення

А

Односкладне речення,у якому головний член виражає дію,яка стосується будь-якої (узагальненої) особи

2

Односкладне речення

Б

Речення,у якому головний член означає дію, яка стосується певної особи

3

Повне речення

В

Речення,у якому наяві однорідні або відокремлені члени речення,а також вставні й встановлені компоненти,звертання

4

Неповне речення

Г

Речення,що означає предмети і явища без вказівки на дію,яка може стосуватися їх

5

Називне речення

Г

Речення,у якому наявні всі члени речення

6

Ускладнене речення

Д

Речення з двома головними членами (підметом і присудком)

7

Означено-особове речення

Е

Речення,головний член якого називає дію чи стан,незалежно від активного діяча

8

Неозначено-особове речення

Є

Речення з одним головним членом

9

Узагальнено-особове речення

Ж

Речення,у якому пропущений один або кілька членів, які можна встановити з попереднього речення чи із ситуації

10

Безособове речення

З

Речення,у якому дійова особо мислиться неозначено


Ключ. 1-Д, 2-Є, 3- Г, 4- Ж, 5-Г, 6-В, 7-Б, 8-З, 9-А, 10-Е.

VI Конкурс «Робота з текстом»

Послухайте невеличкий текст. Висловіть свою думку щодо міркувань байкаря.

Язик

Знаменитий байкар Давньої Греції Езоп був рабом філософа Ксанфа. Одного разу Ксанф хотів запросити гостей і наказав Езопу приготувати найкраще. Езоп купив язики і приготував із них три страви. Ксанф запитав, чому Езоп подає тільки язики. Той відповів: "Ти звелів купити найкраще. А що може бути на світі кращим від язика? З його допомогою будуються міста, розвивається культура народів! При допомозі язика ми вивчаєм науки і отримуєм знання,... люди можуть порозумітися між собою, вирішувати різні питання, просити, вітати, миритися, давати, отримувати, виконувати прохання, освідчуватися в коханні. Тому, я думаю, що нема нічого кращого від язика".

Таке міркування сподобалось Ксанфу і його гостям. Іншим разом Ксанф розпорядився, щоб Езоп придбав для обіду найгірше.

Езоп пішов і знову купив язики. Всі здивувались. Тоді Езоп почав пояснювати: "Ти звелів мені знайти найгірше. А що є у світі гірше язика? З його допомогою люди ображають і розчаровують один одного, лицемірять, брешуть, обурюються, хитрують, сваряться. Язик може зрадити і скривдити. Чи може бути щось гірше від язика?!"

Легенда стверджує, що не всім гостям було приємно чути цю відповідь Езопа.

Метод «Мозковий штурм»


  • Порівняйте обидві відповіді Езопа.

  • Як ви гадаєте, вони обидві правильні чи одна заперечує другу?

  • Обгрунтуйте свою думку.




  • А тепер прочитайте слова М. Рильського, якими ми почали нашу сьогоднішню бесіду. (Учень читає вголос.)

  • Про який бур'ян у мові говорить поет?

  • То який же бур'ян треба виполювати зі своєї мови, щоб не виглядати злими і дикими?

а) грубі, брутальні, непристойні, зневажливі;

б) слова з бандитсько-хуліганського жаргону;

в) прокльони, лайку;

г) брутальні вирази зі словом "мать"…



VIІ конкурс «Синтаксичний розбір речення»

 Прочитайте текст. Визначте типи речень, ужитих у ньому.

Притча про професію кухаря:"Чому учень повернувся"
Зібралися якось філософи і засперечалися, яка професія важливіша.
Один сказав: - Учитель - найпотрібніший. Без освіти прогрес зупиниться.
- Без будівельників людині ніде буде сховатися, і людство позбудеться прекрасних будівель, - заявив другий філософ.
- Музиканти, художники і поети роблять наше життя особливим. Мистецтво відрізняє людину від тварин, - вигукнув третій філософ.
Тут у розмову втрутився учень і одночасно слуга господаря будинку.
- Вельмишановні вчені, ви забули про професію кухаря.
- Тобі не можна втручатися в нашу бесіду. Кухарська справа - не мистецтво. Іди готуй обід, - розсердився господар.
Учень мовчки вийшов з кімнати.
У цей день обіду філософи не дочекалися, учень зник. Довелося господареві самому готувати обід. На жаль, після їжі філософи відчули себе погано і розійшлися по домівках. Господар знайшов іншого слугу. Минув час, і філософ - господар будинку, помітив, що друзі перестали його відвідувати, а сам він після їжі не здатний був міркувати. Подумав філософ, а потім звільнив нового кухаря і послав колишньому учневі записку з однією фразою: "Кухарське справа - не ремесло, а мистецтво".
Незабаром вчені мужі знову стали збиратися в будинку філософа. Обговорення переривалося тільки смачним обідом, який готував учень.
- Кухарське справа - не ремесло, а мистецтво, - кожен раз зазначав господар після обіду.

Робота біля дошки.

1. Завдання для першої команди «Мовознавці».

Записати речення, підкреслити члени речення. Зробити повний синтаксичний розбір речення



Музиканти, художники і поети роблять наше життя особливим.

2. Завдання для команди «Фортуна».

Записати речення, підкреслити члени речення. Зробити повний синтаксичний розбір речення



Вельмишановні вчені, ви забули про професію кухаря.

- Перевірка роботи на дошці.

VIІІ конкурс «Народ скаже, як зав’яже»
Лихослів'я завжди засуджувалося нашим народом. Про це свідчать і численні перлини народної творчості, зокрема, прислів'я. Пригадайте прислів’я та приказки, в яких лаконічно узагальнюються народні погляди на культуру мовлення.

Визначте,які речення є двоскладними та односкладними.




  • Що маєш сказати, наперед обміркуй.

  • Краще мовчати, аніж брехати.

  • Краще недоговорити, ніж переговорити.

  • Мудрий не все каже, що знає, а дурний не все знає, що каже.

  • Дав слово – дотримай його.

  • Шабля ранить голову, а слово – душу.

  • Вола в’яжуть мотузками, а людину словами.

  • Більше діла – менше слів.

  • Більше вір своїм очам, ніж чужим речам.

  • Хто ясно думає, той ясно і говорить.

  • Слово — не горобець, вилетить — не впіймаєш.

  • Слово — не стріла, а ранить глибше.

  • Вода все сполоще, а злого слова—ні.

  • Обмова—полова: вітер її рознесе, але й очі засипле.

  • Не кидай словами, як пес хвостом.

  • Що вимовиш язиком, то не витягнеш і волом.

  • Дурний язик голові не приятель.

  • Добре слово краще за гроші.

  • Від теплого слова і крига скресне.

  • Говори мало, слухай багато, а думай ще більше.

  • Умієш говорити – умій слухати.

  • Не хочеш почути поганих слів, не кажи їх сам.


Слово викладача

Хай це останнє прислів'я і буде завданням, яке поставить кожен перед собою.


Збагачуйте своє мовлення розумними і добрими словами, виполюйте з нього увесь бур'ян, бруд, усе непристойне. Підвищуйте свою культуру мовлення, бо тільки через неї — шлях до загальної культури, інтелігентності, авторитету й поваги серед людей.
ІХ конкурс «Робота в парах»

Скласти й розіграти діалог «У ресторані», використовуючи односкладні та двоскладні речення.



Зразок

У ресторані відвідувач покуштував каву і покликав офіціанта:



  • Ви що мені подали,каву чи чай?

  • А ви не можете відрізнити?

  • Ні.

  • Тоді яке це має значення?

Обурений відвідувач покликав офіціанта:

  • І це ви називаєте міцною кавою?

  • Так,певне. І доказом є те, що після першого ж ковтка ви стали дуже збуджені.

Відвідувач звертається до офіціанта:

  • Чому кава зовсім не солодка?

  • Напевно,ви розмішували цукор не в той бік.



Х конкурс «Доповни речення»

(Доповнити речення і вказати тип речення)



Варіант №1

1. Запіканка від пудингу відрізняється тим,що у пудинг додаються…(збиті білки).

2. У холодному цеху виконують … (первинну обробку і порціонування страв).

3. Гарячі солодкі страви мають високу калорійність,оскільки до їхнього складу входять продукти,багаті на … (вуглеводи і жири).

4.Гарячі солодкі страви подають при температурі … (50-55 ̊С).

5. Солодкі страви швидко набувають різних запахів,тому для приготування їх… (виділяють окреме обладнання,кухонний промаркований посуд).

6. Насіннєві гнізда,шкірочку плодів використовують для приготування … (фруктово-ягідних відварів).

7. Запечені яблука можна ще використовувати…(як додатковий гарнір,у дієтичному харчуванні).

8. Для приготування зраз манних варять в`язку кашу,охолоджують до 60-70 ̊С додають… (сирі яйця).

9. Пудинг запікають при температурі …(220-250 ̊С).

10. Грушу обчищаємо від шкіри і проварюємо …(сироп).

11. Манні зрази, фаршировані вишнями, панірують в …(білих сухарях).

12. Готову масу викладають у форму, змащену маслом, посипану …(сухарями).
Варіант№2


  1. У гарячому цеху виконують…(теплову обробку).

  2. Для приготування «Яблук, смажених в тісті» яблука миють,видаляють насіннєве гніздо,обчищають шкірку,нарізають…(кружальцями завтовшки 0,5см).

  3. В тісто кляр збиті білки до густої піноподібної маси вводять …(перед смаженням).

  4. Перед відпусканням смажені яблука викладають на десертну тарілку або блюдо,посипають зверху…(цукровою пудрою).

  5. Для приготування хлібного…(футляру) потрібно з хліба зрізати скоринку,м`якушку нарізати прямокутними скибочками 0,5см завтовшки.

  6. З молока,яєць і цукру готують …(солодкий лізон).

  7. Для приготовлення пудингу варять…(в’язку кашу).

  8. Яблука печені запікають при температурі… (180-220 ̊С),протягом 15-20хв.) в залежності від сорту яблук.

  9. Готуючи пудинг, в підготовлену масу вводять…(збиті яєчні білки).

  10. Пудинг запікають до…(золотистого кольору).

  11. Сухарі,цукор,кориця,яблука входять в …(шарлотку).

  12. Зразам надають …(овально-приплюснуту форму).


ХІ «Мовний етикет»

Чи знаєте ви правила мовного етикету:

  1. Намагайся говорити правильно, літературною мовою.

  2. Не засмічуй рідну мову мовними «бур’янами».

  3. Добирай слова, що найточніше відповідають думці.

  4. Помітивши помилку в своїй мові, не соромся, виправ її.

  5. Помітивши помилку у мові свого товариша, скажи про це тактовно, ввічливо, щоб не образити і не принизити його.

  6. Де б ти не був, хай завжди твоїми добрими друзями стануть слова «добрий день», «дякую», «даруйте», «до побачення»…

  7. До всіх незнайомих і старших людей звертайся на Ви.

  8. У розмові з рідними і старшими ніколи не підвищуй голосу.

  9. Говори виразно, розбірливо, чітко, щоб тебе було легко зрозуміти.

  10. Будьте завжди ввічливі й доброзичливі, поважайте співрозмовника.


Слово викладача

У повсякденному житті нам завжди доводиться говорити. Ми говоримо про те, що ми бачимо, про те, що ми чуємо, про що мріємо та чим живемо.

Але чи завжди ті слова, які ми використовуємо для цього є пристойними, літературними, приємними?

Рядки із висловлювання Г.Песталоцці вже давно стали істиною. «Нічого не коштує нам так дешево і не цінується так дорого, як ввічливість. Вона відкриває замки людських сердець. Привітний вираз обличчя, уважне доброзичливе ставлення до співбесідника забезпечують відкритість стосунків та уникнення конфліктів».

(Г. Песталоцці)
VІ. Підсумок уроку

Підсумовуючи нашу роботу на уроці з`ясуємо,чи справдилися наші очікування.



Повторили:

Дослідили:

Зрозуміли:

Розрізняємо:

Вміємо:


  • Оцінювання і мотивація навчальних досягнень учнів

- Ось і підходить до завершення наш урок. Хочеться відмітити сьогодні роботу капітанів команд.

Підсумкове слово викладача

- Усі завдання виконано. Ви старанно працювали. Та найцінніше те, що ви свої знання, уміння зуміли застосувати на практиці. Адже ще давно грецький драматург Есхіл казав: «Мудрий не той, хто багато знає, а той, чиї знання корисні».
Я бажаю вам бути активними творцями своєї долі, долі своєї сім”ї, держави, творити добро, вміти практично оцінювати свої й чужі погляди й водночас бути терпимими, чуйними, толерантними, милосердними. 
Урок закінчено! Дякую за роботу!
VII. Домашнє завдання

1. Повторити теоретичний матеріал за підручником.

2. Виконати вправу 74 стор.51

Творче завдання

Написати твір-мініатюру на тему «Можна все на світі вибирати, сину,

 вибрати не можна тільки Батьківщину» ( з використання односкладних речень)

 

 



  

 


Додаток до уроку

Опорні схеми для вивчення нового матеріалу


Стилі використання: художній , публіцистичний, розмовний , науковий



Спосіб вираження головного члена: дієслово ІІІ особи множини теперішнього і майбутнього часу ; множина минулого часу й умовного способу ;

ІІІ особа однини теперішнього і майбутнього часу або наказового способу



Визначення: неозначено -особовими називаються односкладні речення , у яких дійова особа мислиться як хтось із певного кола людей або означає дію , що може стосуватися будь-якої особи в будь-який момент часу




Неозначео-особові речення



Інтонація: розповідна , питальна , спонукальна, оклична

Роль у тексті: засіб узагальнення ; засіб вираження експресії , образне вираження узагальнених суджень



Стилі використання: художній, публіцистичний, розмовний, рідше науковий, офіційно - діловий



Способи вираження головного члена:

  1. Безособове дієслово.

  2. Особове дієслово в безособовому значенні

  3. Дієслівна форма на -но , -то.

  4. Інфінітив + прислівник (типу боляче, холодно , важко ).

  5. Прислівник + зв’язка або без неї

  6. Слова нема , не було , не буде тощо.

Семантика : дія , стан, процес мисляться незалежно від діючої особи чи носія. Головний член взагалі не передбачає будь-якого виконавця



Безособові

речення



Роль у тексті: передати емоційний стан, емоційно-експресивні відтінки; а також значення необхідності, категоричності


Стилі використання: художній, розмовний


Визначення: узагальнено-особовим називається односкладне речення, головний член якого позначає повторювану, властиву кожному суб’єктові дію або стан.



Спосіб вираження головного члена: дієслово ІІ особи однини теперішнього і майбутнього часу дійсного та наказового способу ;



Узагальнено-особові речення


Інтонація: розповідна , спонукальна, оклична

Роль у тексті: надають мовленню афористичного характеру, містять узагальнені судження




Стилі використання: художній, публіцистичний, розмовний, науковий, офіційно - діловий



  1. Способи вираження головного члена:

    1. Формою дієслова 1-ої особи однини чи множини дійсного способу теперішнього чи майбутнього часу;

    2. 1-ої особи множини наказового способу;

    3. Дієсловом 2-ї особи однини і множини дійсного способу теперішнього або майбутнього часу та наказового способу.



Визначення : означено-особовими називаються речення, в яких головний член називає дію , ознаку, стан чи процес , що здійснюється мовцем або стосується мовця



Означено-особові

речення




Роль у тексті: виражають експресію, волевиявлення, логічну послідовність, концентрують увагу на певних явищах, передають емоційний стан,




Інтонація: розповідна , питальна , спонукальна, оклична





База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка