Тема. Особливості засвоєння учнями-полілінгвами шкільного курсу фонетики, орфоепії, графіки української мови



Скачати 229.86 Kb.
Дата конвертації21.03.2016
Розмір229.86 Kb.
Практичне заняття № 1

Тема. Особливості засвоєння учнями-полілінгвами шкільного курсу фонетики, орфоепії, графіки української мови.

Зміст

  1. Аналіз змісту розділів «Фонетика. Орфоепія. Графіка» в чинних програмах і підручниках для шкіл з російською мовою навчання.

  2. Основні вимоги та завдання успішного оволодіння фонетико-графічним матеріалом, системою орфоепічних норм.

  3. Складні випадки вивчення фонематичних явищ, що становлять специфіку звукової системи української мови: засвоєння специфічних фонем; подолання вимовних труднощів, пов’язаних з інтерференцією рідної мови, засвоєння звукових відповідників в українській і рідній мовах.

  4. Орфоепічні, графічні помилки в усному та писемному мовленні учнів національних спільнот, шляхи їх попередження та виправлення:

  • помилки пов’язані з неправильною вимовою звуків і звукосполучень;

  • помилки зумовлені інтерференцією;

  • помилки пов’язані з автоматизацією навички наголошення слів рідної мови, що впливає на вимову українських слів;

  • графічні помилки.


Література
  1. Блик О.П. Фонетика. Орфоепія. Графіка. Орфографія: Посібник для вчителів. – К.: Рад. школа, 1988.


  2. Бондаренко Н.В. та ін. Українська мова: Програма для 5-12 класів загальноосвітніх навчальних закладів з російською мовою навчання / Н.В.Бондаренко, О.М.Біляєв, Л.М.Паламар, В.Л.Кононенко. – Чернівці: Видавничий дім «Букрек», 2005. – 152с.

  3. Бондаренко Н., Ярмолюк А. Українська мова: Підручник для 5 кл. загальноосвіт. навч. закл. з навчанням рос. та польськ. мовами / Н.В.Бондаренко, А.В.Ярмолюк. – К.: Освіта, 2005. – 272с.

  4. Лобчук Е.И. Формирование у младших школьников произносительных умений и навыков русской речи в условиях украинско-русского двуязычия: Автореф. дес…. канд. пед. наук. – К., 1983. – 15 с.

  5. Пентилюк М.І. Вивчення української мови в школах з російською мовою навчання. – К.: Рута, 2000. – 128 с.

  6. Словник-довідник з української лінгводидактики: Навчальний пособник / Кол. Авторів за ред.. М.Пентилюк. – К.: Ленвіт, 2003. – 149с.

  7. Пентилюк М.І. Фонетичні особливості української мови: Зв’язок фонетики з орфоепією і орфографією // Рідні джерела. – 1999. – № 1. – С. 3-5.

  8. Тоцька Н.І. Фонетика української мови та її вивчення в початкових класах. К.: Рад. школа. – 1976. – 176 с.

  9. Шляхова В.В. Удосконалення орфоепічних навичок школярів // Українська мова та література в школі. – 1991. – №12. – С. 16-18.

  10. Хорошковська О.Н. Особливості засвоєння української мови російськомовними учнями // Рідні джерела. – 1998. – №1. – С. 11-14.

Запитання і завдання

  1. Яке значення має вивчення фонетики, орфоепії, графіки у школі з національною мовою навчання?

  2. Визначте місце фонетики й орфоепії у шкільному курсі української мови.

  3. Чому, на вашу думку, для вчителя-словесника важливо знати характеристику звука в трьох аспектах – фізичному, фізіологічному, функціональному?

  4. Охарактеризуйте методичні проблеми навчання фонетики, орфоепії у школі з національною мовою навчання, які потребують рішення.

  5. Чим пояснюється передбачене чинними програмами з української мови (5-12 кл.) для шкіл з національною мовою навчання паралельне вивчення фонетики, орфоепії, графіки, орфографії?

  6. Які вимоги до знань і вмінь учнів з фонетики, орфоепії ставить чинна програма з української мови (5-12 кл.).

  7. Проаналізуйте зміст розділів чинних програм з української мови для шкіл з національною мовою навчання, які передбачають вивчення фонетики, орфоепії, графіки. Обґрунтуйте необхідність реалізації принципів наступності та перспективності.

  8. Складіть таблиці зіставлення знань і вмінь, сформованих у початкових класах, з фонетики й графіки та знань і вмінь, які необхідно формувати в основній школі. На основі аналізу зробіть висновки, який характер носитимуть завдання з цих розділів у 5 класі.

Методичні рекомендації

Готуючись до практичного заняття, опрацюйте рекомендо­вану літературу з теми. Особливу увагу зверніть на теоретичні знання з розділу фонетики й орфоепії, пригадайте три аспекти вивчення звука, осмисліть важливість виокремлення цих аспектів у практиці навчання фонетики й орфоепії в школі.

Важливою умовою опрацювання цієї теми є визначення й аналіз основних характеристик шкільного курсу фонетики, орфоепії, графіки. Тому варто зосередити увагу на змісті й обсязі теоретичного матеріалу з фонетики.

Практичне заняття містить завдання теоретичного і практичного характеру. Завдання та запитання підібрані для обговорення в аудиторії, методичні поради допоможуть краще зорієнтуватися у навчальному матеріалі та зрозуміти тему, її особливості.




Практичне заняття № 2

Тема. Формування слухо-вимовних навичок в учнів російської та болгарської національностей у ситуації багатомовності.

Зміст

  1. Теоретичні засади формування слухо-вимовних навичок учнів-полілінгвів в умовах багатомовності:

  • проблема формування мовленнєвих, зокрема вимовних навичок в умовах двомовності та багатомовності (А.М. Богуш, Є.М.Верещагін, І.О. Зимняя, О.Й. Негневицька, Л.М. Паламар, О.В. Паскаль, Ю.І. Пассов, М.І. Пентилюк, В.А. Трунова, О.Н.Хорошковська, Л.В. Щерба);

  • характеристика суміжних понять, що пов’язані з роботою над формуванням слухо-вимовних навичок: фонематичний слух, фонематичне сприймання, артикуляційна база мови (В.І.Бельтюков, Л.С. Волкова, О.М. Гвоздєв, М.І. Жинкін, О.І.Ісєніна, Р.Є. Левіна, М.Р. Львов, Є.Ф. Соботович, М.Х.Швачкін);

  • інтерференція та транспозиція як наслідок взаємодії рідної та другої (близькоспорідненої) мов.

  1. Формування слухо-вимовних навичок учнів-полілінгвів:

  • критерії та показники сформованості слухо-вимовних навичок учнів в умовах близькоспорідненої двомовності: критерії фонематичного слуху (показники: розрізнення і впізнавання звуків на слух); критерії правильності вимови звуків (показники: вимова ізольована, вимова у слові, вимова у словосполученні); критерії фонематичного сприйняття (диференціація й ідентифікація схожих звуків на слух);

  • етапи формування слухо-вимовних навичок в учнів-полілінгвів: інформаційно-ознайомлювальний; тренувально-коригувальний; діяльнісно-комунікативний;

  • методи формування слухо-вимовних навичок учнів-полілінгвів: пояснювально-ілюстративний, імітаційний, репродуктивний, оперативний, зіставний, комунікативний.

Література

  1. Бєляєв О.М. Білінгвізм і питання інтерференції в мовленні учнів // Українська мова і література в школі. – 1984. – №1. – С. 4-6.

  2. Лобчук Е.И. Формирование у младших школьников произносительных умений и навыков русской речи в условиях украинско-русского двуязычия: Автореф. дес…. канд. пед. наук. – К., 1983. – 15 с.

  3. Пентилюк М.І. Вивчення української мови в школах з російською мовою навчання. – К.: Рута, 2000. – 128 с.

  4. Тоцька Н.І. Фонетика української мови та її вивчення в початкових класах. К.: Рад. школа. – 1976. – 176 с.

  5. Шляхова В.В. Удосконалення орфоепічних навичок школярів // Українська мова та література в школі. – 1991. – №12. – С. 16-18.

Запитання і завдання

  1. Окремі вчителі вважають, що немає потреби вимагати від учнів знання артикуляційних і акустичних властивостей звуків. Яка ваша думка і чи необхідні такі знання вчителю?

  2. Порівняйте орфоепічні норми російської (болгарської) мови з відповідними нормами української мови. Інформацію подайте у вигляді таблиці:

Орфоепічні норми російської мови

Орфоепічні норми української мови


1. Вимова голосних звуків






















  1. Використовуючи знання з таких навчальних дисциплін, як «Культура мовлення» і «Виразне читання», дайте визначення наступним поняттям: «артикуляція», «інтонація», «логічний наголос», «пауза», «темп», «сила голосу», «висота голосу», «синтагма», «фраза». Пригадайте особливості інтонування розповідних, питальних, окличних, спонукальних речень. Чому, на вашу думку, для вчителя-словесника важливо знати ці поняття й особливості.

  2. Пригадайте особливості навчання української мови в умовах двомовності, зокрема використання прийому зіставлення. Укладіть методичні рекомендації щодо засвоєння звукових відповідників у російській і українській мовах, застосовуючи такий ілюстративний матеріал: боль – біль, бег – біг, волк – вовк, первый – перший.


Методичні рекомендації

Важливою умовою опрацювання цієї теми є визначення й аналіз теоретичних засад формування слухо-вимовних навичок учнів-полілінгвів в умовах багатомовності. Тому варто зосередити увагу на: проблемі формування мовленнєвих, зокрема вимовних навичок в умовах двомовності та багатомовності (А.М. Богуш, Є.М.Верещагін, І.П.Ґудзик, І.О.Зимняя, О.Й. Негневицька, Л.М. Паламар, О.В. Паскаль, Ю.І.Пассов, М.І. Пентилюк, В.А. Трунова, О.Н.Хорошковська, Л.В. Щерба); характеристиці суміжних понять, що пов’язані з роботою над формуванням слухо-вимовних навичок: фонематичний слух, фонематичне сприймання, артикуляційна база мови (В.І.Бельтюков, Л.С.Волкова, О.М. Гвоздєв, М.І.Жинкін, О.І.Ісєніна, Р.Є. Левіна, М.Р.Львов, Є.Ф.Соботович, М.Х.Швачкін); інтерференції та транспозиції як наслідку взаємодії рідної та другої (близькоспорідненої) мов.



Практичне заняття містить завдання теоретичного та практичного характеру. Завдання і запитання підібрані для обговорення в аудиторії, методичні поради допоможуть краще зорієнтуватися у навчальному матеріалі та зрозуміти тему, її особливості. Практичні завдання розроблені за трьома рівнями складності: репродуктивний, конструктивний, творчий. Вони створюють ситуацію вибору, що є важливою умовою для формування самооцінки студентів, прагнення підвищити власний рівень навчальних досягнення.


Практичне заняття № 3

Тема. Освітньо-пізнавальний і нормативно-практичний аспекти вивчення лексикології та фразеології на основі взаємозв’язку в навчанні двох мов (рідної та української).

Зміст

  1. Мета, завдання, зміст вивчення лексикології та фразеології української мови учнями національних спільнот.

  2. Контрастивно-альтернативна основа вивчення української лексики в умовах полілінгвізму:

  • контрастивні дослідження лексикології слов’янських мов у лінгвістиці;

  • порівняння – організуюча основа й ефективний метод навчання української мови як другої.

  1. Методика засвоєння слів, фразеологізмів, що становлять спільний лексичний фонд у рідній та українській мовах.

  2. Методика засвоєння слів і фразеологізмів, що становлять власне український фонд.

  3. Лексико-семантичні помилки в усному та писемному мовленні учнів-полілінгвів, шляхи їх попередження і виправлення.


Література

  1. Бондаренко Н.В. та ін. Українська мова: Програма для 5-12 класів загальноосвітніх навчальних закладів з російською мовою навчання / Н.В.Бондаренко, О.М.Біляєв, Л.М.Паламар, В.Л.Кононенко. – Чернівці: Видавничий дім «Букрек», 2005. – 152с.

  2. Бондаренко Н., Ярмолюк А. Українська мова: Підручник для 5 кл. загальноосвіт. навч. закл. з навчанням рос. та польськ. мовами / Н.В.Бондаренко, А.В.Ярмолюк. – К.: Освіта, 2005. – 272с.

  3. Дороз В. Вивчення української лексики в 5-6 класах шкіл з багатонаціональним контингентом (Лінгвокультурологічний підхід) // Дивослово. – 2005. – № 10. – С. 4-8.

  4. Дороз В. Помилки в українському мовленні учнів національних спільнот та шляхи їх подолання // Українська мова та література. – 38 (390), жовтень 2004. – С. 14-19.

  5. Дороз В.Ф. Вивчення лексикології в умовах діалогу культур: Навч. посібник. – Ніжин: ТОВ «Видавництво» Аспект-Поліграф», 2006. – 264с.

  6. Кочерган М.П. Зіставне мовознавство і проблеми мовних картин світу // Мовознавство. 2004 – № 5-6. – С. 13. || Trier J. Der deutsche Wortschatz im Sinnbezirk des Verstandes. – Heidelerg. 1931. – S. 22.

  7. Манакин В.Н. Основы контрастивной лексикологии: близкородственные и родственные языки. – Кировоград: Центрально-Украинское изд-во, 1994. – 262 с.

  8. Манакин В.М. Сопоставительная лексикология. – К.: Знання, 2004. – 326с

  9. МанакінВ.М. Деякі питання контрактивної лексикології слов’янських мов // Мовознавство. – 2003. – № 4., С. 76-80.

  10. Пентилюк М.І. Вивчення української мови в школах з російською мовою навчання. – К.: Рута, 2000. – 128 с.

  11. Тихоша В.І. Система роботи над збагаченням учнів 5-9 класів власне українською лексикою та фразеологією: Посібник для вчителів. – Херсон, 1995. – 147 с.

  12. Тихоша В.І. Формування лексичних умінь і навичок з української мови в учнів 5-6 класів шкіл з російською мовою навчання: Дис...канд. пед наук: 13.00.02. – К.: 1993. – 180 с.

Запитання і завдання
    1. У чому полягає суть контрастивно-альтернативного підходу до навчання української мови в умовах білінгвізму?


    2. Яка роль відводиться методу порівняння у лінгвістиці?

    3. Охарактеризуйте напрями дослідження мовного матеріалу: лінгвістична універсологія, лінгвістична типологія, контрастивна лінгвістика.

    4. Що зумовлює необхідність постійно враховувати в навчанні другої мови як спільне, так і відмінне на лексико-семантичному рівні?

    5. Що розуміють під методом порівняння лінгводидакти? Який характер може мати цей метод під час застосування у навчанні другої мови?

    6. Наведіть приклади застосування методу порівняння як організуючої основи збагачення мовлення учнів національних спільнот.

    7. Наведіть приклади застосування методичних прийомів (зіставлення і протиставлення) під час лексичної роботи на уроках української мови.

    8. Охарактеризуйте групи лексико-семантичних і лексико-стилістичних помилок у мовленні учнів-білінгвів.

    9. Проаналізуйте зміст розділів чинних програм з української мови для загальноосвітньої школи, які передбачають вивчення «Лексикології», дайте відповіді на такі запитання:

      • У яких класах вивчається матеріал з лексикології та фразеології?

      • Який програмовий матеріал з цього розділу мають засвоїти учні 5 класу, а який – учні 6 класу?

      • Що повинні знати і вміти учні, опанувавши розділ «Лексикологія. Фразеологія» у 5 класі, а що – в 6 класі?

      • У 10 класі передбачено вивчення стилістичних засобів лексикології та фразеології, якими знаннями і вміннями мають володіти учні з цього розділу?

      • Розкрийте значення і завдання вивчення лексикології та фразеології у школі.

    10. Обґрунтуйте необхідність реалізації принципів системності та функціональності.


Методичні рекомендації

Готуючись до заняття, необхідно з’ясувати програмові вимоги до навчання лексикології та фразеології в школах з національною мовою навчання. Опрацювавши зазначені джерела, необхідно сформулювати мету вивчення лексикології та фразеології; дати характеристику рецептивної та репродуктивної лексичної навички; з’ясувати поняття «лексична одиниця», «фразеологічна одиниця», «активний і пасивний лексичний мінімум», «активний і пасивний фразеологічний мінімум», «лексична навичка», «лексична помилка». Під час підготовки до заняття необхідно виписати з чинної програми вимоги до оволодіння лексикою і фразеологією за класами.



Ознайомлюючись з матеріалами лекції, назвіть способи семантизації лексичних і фразеологічних одиниць, поясніть, чим зумовлений вибір того чи іншого способу; назвіть труднощі засвоєння різних лексичних і фразеологічних одиниць та способи їх подолання. Випишіть основні типи та види вправ для оволодіння лексичними одиницями; назвіть вправи на автоматизацію дій учнів з лексичними та фразеологічними одиницями, наведіть приклади до різних видів вправ.

Практичне заняття № 4

Тема. Лінгвокультурологічний підхід до вивчення української лексики учнями-полілінгвами.

Зміст

  1. Теоретичні засади лінгвокультурологічного підходу до вивчення української лексики у школах з російською мовою навчання:

  • етнолінгвістичні засади лінгвокультурологічного підходу до вивчення української лексики учнями національних спільнот;

  • психолого-педагогічні передумови збагачення мовлення учнів-полілінгвів власне українською лексикою;

  • лінгводидактичні орієнтири в опрацюванні спільнослов’янської та власне української лексики учнями національних спільнот.

  1. Формування лінгвокультурологічної компетенції учнів під час вивчення української лексики в школах з багатонаціональним контингентом учнів:

  • мета, завдання, вихідні позиції лінгвокультурологічної роботи над українською лексикою у порівнянні з рідною мовою учнів-полілінгвів;

  • система лінгвокультурологічної роботи над українською лексикою в школах з багатонаціональний контингентом учнів.


Література

  1. Грибан Г.В. Взаємозв’язок у вивченні мови та літератури // Дивослово. – № 2. – 1998. – С. 19-22.

  2. Дороз В. Лінгвокультурологічний підхід до вивчення української лексики учнями 5-6-х класів російської та болгарської національностей // Українська мова та література. – 8 (360), лютий 2004. – С. 9-16.

  3. Дороз В.Ф. Вивчення лексикології в умовах діалогу культур: Навч. посібник. – Ніжин: ТОВ «Видавництво» Аспект-Поліграф», 2006. – 264с.

  4. Левченко Т.М. Збагачення мовлення учнів 5-7 класів етнокультурознавчою лексикою: Дис...канд. пед наук: 13.00.02. – К.: 2001. – 243 с.

  5. Пентилюк М., Нікітіна А., Горюшкіна О. Концепція когнітивної методики навчання української мови // Дивослово. – 2004. – № 8. – С. 5-9.



Запитання і завдання
  1. Прокоментуйте поняття: «етнолінгвістика», «етнолінгвістичний підхід», «етнолінгвістичні засади». Чи можна їх значення співвіднести з теоретичними засадами лінгвокультурологічного підходу до навчання учнів-білінгвів другої мови?


  2. Які рівні змісту інформації, закладені в етнолексему, варті уваги під час ознайомлення учнів з власне українською лексикою?

  3. Охарактеризуйте групи національно-специфічної лексики, що заслуговують на увагу під час організації лінгвокультурознавчої роботи над українською лексикою в школах з багатонаціональним контингентом учнів.

  4. Назвіть критерії виділення української етнокультурознавчої лексики для засвоєння учнями-білінгвами у школах з національною мовою навчання.

  5. Охарактеризуйте етапи формування лексичних умінь і навичок учнів, що вивчають українську мову як другу.

  6. Які види навичок необхідно розвивати в учнів, якщо брати до уваги різні пласти лексичного матеріалу та рецептивний або продуктивний характер відповідного виду мовленнєвої діяльності?

  7. Визначте пріоритети загальнодидактичних і специфічних принципів навчання лексикології в засвоєнні певних лексичних категорій.

  8. У чому полягає своєрідність окремих методів і прийомів навчання лексикології на уроках української мови як другої?

  9. Які існують особливості в засвоєнні учнями-білінгвами окремих лексичних категорій (лексичне значення, лексичний фон, символічне значення, синоніми, антоніми, міжмовні омоніми, власне українська лексика тощо)?

  10. Чому методисти говорять про систему вправ з лексикології?

  11. Охарактеризуйте змістові лінії (мовна, мовленнєва, діяльнісна, соціокультурна) чинної програми з української мови. Яким чином здійснюється їх реалізація під час вивчення лексикології, фразеології? Свою відповідь проілюструйте прикладами.


Методичні рекомендації

У першій половині XX століття набув певного поширення новий філософський напрям і спосіб мислення – діалогізм. З погляду філософії, діалог – це специфічний спосіб усвідомлення світу, мислення, розвитку й реалізації сутності людини. Проблема діалогічності тісно пов`язана з історією людської свідомості, розвитком мислення, проблемами становлення творчого розуму і творчої особистості. В сучасному світі вона не обмежується лише онтологічними характеристиками і функціями, замкненими на окремій особистості.

Дедалі більшої ваги набуває суспільна роль діалогу, пов`язана зі зміною насамперед соціокультурних зв`язків, кодів. Формування глобальної людської цивілізації, численні міжнаціональні, міжрегіональні конфлікти, потреба пошуку взаєморозуміння, співробітництва і партнерства зумовили актуальність саме такої форми спілкування, спричинили поглиблення діалогічності не лише мислення людини, а й самого її цивілізованого існування. Діалогічне мислення необхідне для подолання ідеологічних стереотипів, монополії думки та однобокості глобалізму, для формування людини, котра була б здатна будувати свої взаємини на основі гуманізації стосунків, пошуку розумного компромісу, взаємоповаги і толерантності.

Отже, формування діалогічного мислення – вимога часу. Одним із засобів формування такого мислення є вивчення і викладання гуманітарних предметів у школах з багатонаціональним контингентом учнів, зокрема української мови як єдиної державної.



Готуючись до практичного заняття, зверніть увагу на теоретичні засади лінгвокультурологічного підходу до вивчення української лексики у школах з російською мовою навчання; методику формування лінгвокультурологічної компетенції учнів під час вивчення української лексики в школах з багатонаціональним контингентом учнів.


Практичне заняття № 5

Тема. Засвоєння основних понять з будови слова та українського словотворення за допомогою елементів історичної фонетики, семантики окремих морфем, будови власне українських слів і способів їхнього словотворення в умовах близькоспорідненої двомовності.

Зміст

  1. Аналіз змісту розділів «Будова слова» і «Словотвір» відповідно до чинних програм з української мови для шкіл з національною мовою навчання.

  2. Лінгводидактичні принципи навчання учнів будови слова та словотвору.

  3. Складні випадки вивчення будови слова та словотвору в школах з національною мовою навчання:

    • семантика морфем;

    • будова власне українських слів і способів їх творення;

    • словотворення за допомогою елементів історичної фонетики;

    • утворення слів зі значенням суб’єктивної оцінки (зменшувально-пестливі, негативно-оцінні форми).

  1. Навчання орфографії у зв’язку із словотвором.


Література

  1. Бондаренко Н.В. та ін. Українська мова: Програма для 5-12 класів загальноосвітніх навчальних закладів з російською мовою навчання / Н.В.Бондаренко, О.М.Біляєв, Л.М.Паламар, В.Л.Кононенко. – Чернівці: Видавничий дім «Букрек», 2005. – 152с.

  2. Бондаренко Н., Ярмолюк А. Українська мова: Підручник для 5 кл. загальноосвіт. навч. закл. з навчанням рос. та польськ. мовами / Н.В.Бондаренко, А.В.Ярмолюк. – К.: Освіта, 2005. – 272с.

  3. Дороз В.Ф. Вивчення лексикології в умовах діалогу культур: Навч. посібник. – Ніжин: ТОВ «Видавництво» Аспект-Поліграф», 2006. – 264с.

  4. Зверев А.Д. Словообразование в современных восточнославянских языках: Учеб. пособие для вузов – М.: Высш. школа, 1981. – 207 с.

  5. Львова С.И. Активизация морфемного канала восприятия слова при обучении морфемики и словообразовании // Рус. Словесность. – 1995. – №3. – К., 1997.

  6. Пентилюк М.І. Вивчення української мови в школах з російською мовою навчання. – К.: Рута, 2000. – 128 с.

  7. Сікорська З. Українсько-російський словотворчий словник. – К.: Освіта, 1995.

  8. Сікорська З. Морфемний аналіз слова // Українська мова та література в школі. – 1984. – № 8. – С. 44-48.

  9. Хом’як І. Навчання орфографії у зв’язку із словотвором // Урок української. – 2002. – №7. – С.38-42.

  10. Яворська С. Будова слова і словотвір (робота з орфографії)// Дивослово. – 1997. – № 5-6. – С. 39-42.


Запитання і завдання

  1. Чи можна, на вашу думку, сформувати в учнів навички грамотного письма без знання будови слова? Обґрунтуйте свою відповідь.

  2. Проаналізуйте чинні програми з української мови для 1-4 класів і для 5-12 класів шкіл з національною мовою навчання. Перегляньте зміст роботи та вимоги з будови слова та словотвору. Які уміння й навички учнів визначено в чинній програмі 5-12 класів з цього розділу. Як враховано принцип наступності у програмі для старших класів?

  3. Зіставте знання і вміння, сформовані в початкових класах з будови слова і словотвору та знань, вмінь, які формуються у 5-6, 10 класах. Результати роботи подайте у вигляді таблиці.

  4. Зробіть висновок про зв’язок навчання будови слова і словотвору з орфографією. Що цінного з цього матеріалу ви взяли для впровадження на уроках мови.

  5. Визначте й охарактеризуйте складні випадки вивчення будови слова та словотвору в школах з національною мовою навчання.



Методичні рекомендації

Готуючись до практичного заняття, маєте усвідомити, що основним завданням учителя під час вивчення будови слова та словотворення в школах з національною мовою навчання є формування стійкого інтересу в учнів до форми й основних словотвірних засобів української мови та шляхів творення українських слів, щоб перевести процес засвоєння матеріалу з репродуктивного рівня на творчий, продуктивний. Зверніть особливу увагу на спе­цифіку розділів, їх значення та завдання.

Розглядаючи морфеми з погляду їх звукового вираження та значення, варто зосередити увагу на таких поняттях, як «синонімічність морфем», «антонімічність морфем», «омонімічність морфем».

У подоланні труднощів під час вивчення розділів вчитель має дотримуватися як загальнодидактичних, так і специфічних принципів навчання відповідного матеріалу, знати вимоги чинних програм з української мови як для 1-4 класів, так і для 5-12 класів.


Практичне заняття № 6
Тема. Формування навичок українського слововживання в учнів національних спільнот.

Зміст

  1. Дидактичний аналіз словотворчої роботи та її місце у підручниках з української мови для учнів національних спільнот.

  2. Значення словотворчого аналізу на уроках української мови в школах національною мовою навчання.

  3. Елементи етимологічного аналізу слова як органічне продовження словотворчого аналізу.

  4. Словотворчі вправи, спрямовані на визначення твірних і похідних основ, їхньої взаємозалежності та словотворчих засобів, розуміння словотворчих якостей морфем і семантики слів.


Література

  1. Бондаренко Н.В. та ін. Українська мова: Програма для 5-12 класів загальноосвітніх навчальних закладів з російською мовою навчання / Н.В.Бондаренко, О.М.Біляєв, Л.М.Паламар, В.Л.Кононенко. – Чернівці: Видавничий дім «Букрек», 2005. – 152с.

  2. Бондаренко Н., Ярмолюк А. Українська мова: Підручник для 5 кл. загальноосвіт. навч. закл. з навчанням рос. та польськ. мовами / Н.В.Бондаренко, А.В.Ярмолюк. – К.: Освіта, 2005. – 272с.

  3. Вільчинська Т. Морфемний і словотвірний аналіз у школі // Дивослово. – 2003. – № 6. – С. 22-23.

  4. Кващук А. Вивчаємо словотвір // Дивослово. – 2005. – № 6. – С. 7-8.

  5. Литвин І.В., Литвин Л.П. Дидактичний матеріал з української мови. – Словотвір. – К.: Рад. школа, 1991.

  6. Лінник Л. Основні способи словотворення // Українська мова та література. – 29-30 (477-478), 2006. – С.10-11.

  7. Мовчун Ф. Етимологія як засіб патріотичного виховання // Початкова школа. – 1998. – №5. – С. 8-12.

  8. Мовчун Ф. Слово, його етимологія і … виховання // Рідні джерела. – 2000. – №2. – С. 6-9.

  9. Пентилюк М.І. Вивчення української мови в школах з російською мовою навчання. – К.: Рута, 2000. – 128 с.

  10. Плющ М.Я. Словотворення та вивчення його в школі. – К.: Рад. школа, 1985.

  11. Сікорська З. Українсько-російський словотворчий словник. – К.: Освіта, 1995.


Запитання і завдання

  1. Розкрийте зміст і значення розділу «Словотвір. Орфографія» у шкільному курсі української мови (5-10 класи) в школах з національною мовою навчання.

  2. Назвіть труднощі у вивченні учнями-білінгвами морфемної будови слова та словотворення та шляхи їх подолання.

  3. У чому треба вбачати зв’язок вивчення словотвору з лексикологією і граматикою?

  4. Які словотворчі морфеми можете назвати? Спробуйте сформулювати визначення морфем і встановити функції кожної у словотворчій структурі слів української мови.

  5. Доберіть цікаві та різноманітні за змістом тексти, речення, які вдосконалюють навички словотворення, підвищують рівень знань учнів національних спільнот з будови слова, орфографії.

  6. Дібрати з чинних підручників і методичних публікацій словотворчі вправи, спрямовані на визначення твірних і похідних основ, їхньої взаємозалежності та словотворчих засобів, розуміння словотворчих якостей морфем і семантики слів.


Методичні рекомендації

Найголовнішим засобом збагачення лексики сучасної української літературної мови є творення нових слів, тобто словотворення. Слова у мові творяться, керуючись певними закономірностями. Тому необхідно знати засоби творення слів і правильно використовувати різні способи словотворення.



Готуючись до практичного заняття, маєте усвідомити місце словотворчої роботи у підручниках з української мови для шкіл з національною мовою навчання, значення словотворчого аналізу на уроках української мови, а також зрозуміти, що елементи етимологічного аналізу слова на уроках з словотворення – це органічне продовження словотворчого аналізу.

Практичне заняття № 7

Тема. Формування в учнів-полілінгвів умінь використовувати частини мови як засіб зв’язності тексту.

Зміст

  1. Урахування психологічних факторів, що впливають на процес побудови зв’язних висловлювань.

  2. Лінгвістичні засади роботи над засобами міжфразового зв’язку в тексті під час вивчення морфологічного матеріалу на уроках української мови.

  3. Аналіз найістотніших недоліків у мовленні учнів-полілінгвів (невиправданий повтор слів; невдале використання засобів зв’язку, що спонукає до двозначності; неправильний вибір засобів зв’язності, що є причиною порушення смислового зв’язку між реченнями; відсутність у тексті необхідних засобів зв’язку; надмірне використання засобів зв’язку; порушення видо-часової узгодженості дієслів) та шляхи їх попередження й виправлення.

  4. Система роботи над формуванням в учнів навичок використання частин мови як засобу зв’язності тексту.


Література

  1. Бондаренко Н.В. та ін. Українська мова: Програма для 5-12 класів загальноосвітніх навчальних закладів з російською мовою навчання / Н.В.Бондаренко, О.М.Біляєв, Л.М.Паламар, В.Л.Кононенко. – Чернівці: Видавничий дім «Букрек», 2005. – 152с.

  2. Бондаренко Н.В., Ярмолюк А.В. Українська мова: Підручник для 6 класу загальноосвітніх навчальних закладів з навчанням рос. та польськ. мовами. – К.: Освіта, 2006. – 240с.

  3. Бондаренко Н.В., Ярмолюк А.В. Українська мова: Підручник для 7 класу загальноосвітніх навчальних закладів з навчанням рос. мовою. – К.: Освіта, 2007. – 256с.

  4. Бондар Д.Р., Пентилюк М. Лексичні недоліки і шляхи їх подолання // Українська мова і література в школі. – 1980. – №11. – С. 42-48.

  5. Дика Н. Робота над граматичними (морфологічними) помилками // Дивослово. – 2002. - №12. – С. 30-33.

  6. Зимняя И.А. Лингвопсихология речевой деятельности. – Москва – Воронеж, 2000. – С. 32 – 121.

  7. Пентилюк М.І. Вивчення української мови в школах з російською мовою навчання. – К.: Рута, 2000. – 128 с.

  8. Пентилюк М. Мовленнєві помилки та принципи їх класифікації // Українська мова та література в школі. – 2003. –№ 3. – С. 26-29.


Запитання і завдання

  1. Яке місце і значення граматики в шкільному курсі мови?

  2. Схарактеризуйте основні напрями в методиці вивчення грама­тики.

  3. Яке практичне значення має правильне розуміння єдності зна­чення слова та його граматичної форми?

  4. Над якими засобами міжфразового зв’язку в тексті учні працюють під час вивчення морфологічного матеріалу на уроках української мови.

  5. З якими іншими розділами шкільного курсу мови пов'язана граматика?

  6. Підготуйте повідомлення на тему «Недоліки в мовленні учнів-полілінгвів, їх дослідження в методичній літературі».

  7. Доберіть вправи на попередження та виправлення недоліків в мовленні учнів-полілінгвів.


Методичні рекомендації

Готуючись до практичного заняття, опрацюйте рекомендо­вану літературу з теми. Особливу увагу зверніть на теоретичні засади (психологічні та лінгвістичні) роботи над засобами міжфразового зв’язку в тексті під час вивчення морфологічного матеріалу на уроках української мови.

Важливою умовою опрацювання цієї теми є визначення й аналіз основних характеристик шкільного курсу морфології в школах з національною мовою навчання. Тому варто зосередити увагу на змісті й обсязі теоретичного матеріалу з морфології.

Практичне заняття містить завдання теоретичного та практичного характеру. Завдання та запитання підібрані для обговорення в аудиторії, методичні поради допоможуть краще зорієнтуватися у навчальному матеріалі та зрозуміти тему, її особливості.



Практичне заняття № 8

Тема. Формування орфографічної грамотності учнів. Шляхи попередження інтерферуючого впливу на орфографічну грамотність учнів в умовах близькоспорідненої двомовності.

Зміст

  1. Урахування впливу місцевого діалекту та міжмовної інтерференції на формування орфографічної грамотності учнів.

  2. Ефективність навчання орфографії у зв’язку з різними розділами української мови.

  3. Система роботи над виробленням у школярів орфографічних умінь і навичок в умовах територіального та спорідненого оточення.


Література

  1. Бондаренко Н.В. та ін. Українська мова: Програма для 5-12 класів загальноосвітніх навчальних закладів з російською мовою навчання / Н.В.Бондаренко, О.М.Біляєв, Л.М.Паламар, В.Л.Кононенко. – Чернівці: Видавничий дім «Букрек», 2005. – 152с.

  2. Бондаренко Н., Ярмолюк А. Українська мова: Підручник для 5 кл. загальноосвіт. навч. закл. з навчанням рос. та польськ. мовами / Н.В.Бондаренко, А.В.Ярмолюк. – К.: Освіта, 2005. – 272с.

  3. Бондаренко Н.В., Ярмолюк А.В. Українська мова: Підручник для 6 класу загальноосвітніх навчальних закладів з навчанням рос. та польськ. мовами. – К.: Освіта, 2006. – 240с.

  4. Бондаренко Н.В., Ярмолюк А.В. Українська мова: Підручник для 7 класу загальноосвітніх навчальних закладів з навчанням рос. мовою. – К.: Освіта, 2007. – 256с.

  5. Дорошенко О.А. Робота вчителя-словесника в умовах місцевої говірки // Українська мова та література в школі. – 1991. – №12. – С. 18-22.

  6. Пентилюк М.І. Вивчення української мови в школах з російською мовою навчання. – К.: Рута, 2000. – 128 с.

  7. Сікорська З.С. Наукові вимоги до шкільних підручників з мови (розділ «Словотвір. Орфографія»)// Віртуальна Русь: Бібліотека. – Режим доступу: http://vesna.org/ua/tzt/zbirk/pidr-v1/05.html– Заголовок з екрану.

  8. Хом’як І.М. Середовище і формування учнівської грамотності // Рідна школа. – 1997. – № 5. – С. 53-56.

  9. Хом’як І.М. Навчання орфографії в умовах інтерферуючих впливів // Дивослово. – 1997. – № 7. – С. 52-56.

  10. Хом’як І.М. Порівняльний прийом у системі навчання орфографії // Дивослово. – 1997. – № 11. – С. 29-33.

  11. Хом’як І.М. Система навчання орфографії в інтерферованому мовленнєвому середовищі // Дидактична система К.Д.Ушинського в сучасній загальноосвітній школі: Наукові записки РДПІ. Випуск 4. – Рівне, 1998. – С. 162-166.


Запитання і завдання

  1. Яке значення орфографії у шкільному курсі української мови?

  2. Які основні завдання стоять перед вчителем-словесником під час навчання орфографії в школі з національною мовою навчання? Обґрунтуйте їх.

  3. Ознайомтеся з чинною програмою з української мови для 5 класу. Яким чином мовна змістова лінія програми забезпечує внутрішньопредметні зв’язки, зокрема орфографії з морфологією, словотвором?

  4. Доберіть цікаві та різноманітні за змістом тексти, речення, які вдосконалюють орфографічні навички, підвищують рівень знань учнів-білінгвів з фонетики, морфології, орфографії.

Методичні рекомендації

Проблема підвищення грамотності учнів завжди посідала важливе місце в системі шкільного навчання. Особливо гостре сприймається недостатній рівень правописної підготовки школярів в період розбудови української державності, коли вільне володіння мовою, зокрема вміння змістовне та грамотно висловлювати свої думки в усній і письмовій формі, стає необхідною умовою формування соціально активної і духовно багатої особистості.



У сучасному шкільному курсі української мови практикується паралельне розосереджене ознайомлення з орфографічним матеріалом словотворення тощо.

Готуючись до заняття, зверніть увагу на методичні публікації вчених і вчителів-практиків щодо вивчення впливу місцевого діалекту та міжмовної інтерференції на формування орфографічної грамотності учнів-білінгвів. З’ясуйте, на скільки ефективним є навчання орфографії у зв’язку з різними розділами української мови


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка