Тема. Повторення вивченого про звертання, вставні слова



Скачати 50.13 Kb.
Дата конвертації19.02.2016
Розмір50.13 Kb.
УРОК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ З ЕЛЕМЕНТАМИ НАРОДОЗНАВСТВА

8 клас

Тема. Повторення вивченого про звертання, вставні слова (словосполучення, речення).


Мета : повторити, закріпити та систематизувати знання учнів про звертання, вставні слова (словосполучення, речення); удосконалювати вміння знаходити їх у реченні, аналізувати мовний матеріал; розвивати пунктуаційну грамотність, комунікативну компетентність, вміння конструювати речення; виховувати шанобливе ставлення до народних свят, звичаїв та традицій.
Методично-дидактичне забезпечення : епіграф, народознавчий матеріал, підручник, картки – пам’ятки, дерево знань.
Тип уроку : формування практичних умінь і навичок

Хід уроку

І. Етап орієнтації

ІІ. Етап покладання мети

Добрий день, шановні друзі,


Ми зустрілись в тіснім крузі.
Слухать диво калинове –
Рідне українське слово.
Діти, сьогоднішній наш урок незвичайний. Я запрошую Вас на проводи зими. Так, так, вам не почулося. Йде до кінця останній місяць зими — лютий. У народі кажуть: «Як лютий не лютуй, а на весну брів не хмур».
Діти, а хто знає, коли потрібно проводжати зиму, яке народне свято нам у цьому допоможе ?
Так. Стрітення.
Зимонька-зима затрималась у наших краях. Треба провести її на вороних кониках у далеку путь, і зустріти громадою весну-красну. А допоможуть нам у цьому набуті знання.
Отже, на сьогоднішньому уроці ми повинні повторити, закріпити, систематизувати наші знання про звертання, вставні слова (словосполучення, речення); удосконалювати вміння знаходити їх у реченнях та конструювати нові речення; розвивати нашу пунктуаційну грамотність.

ІІІ. Етап проектування

1. Мотивація навчальної діяльності.

Проблемне запитання.

Навіщо потрібні звертання та вставні слова у мовленні ? Чи можна без них обійтися?


Благослови, мати, весну закликати.
Весну закликати, зиму проводжати.

2. Актуалізація опорних знань учнів.

3. Опрацювання матеріалу уроку.

ІV. Етап організації виконання плану діяльності


Три місяці зими з народними святами ведуть в дорогу нас зимовими

святами, ведуть в країну знань, де за законами філології живуть звертання і вставні слова.
Тож давайте пригадаємо.
- Що називається звертанням ?
- Схарактеризуйте способи вираження звертань.
- Яке звертання називається поширеним, а яке – непоширеним ?
- Розкажіть про правила вживання розділових знаків при звертанні.
Вчитель : Звертання могутнє, яка в ньому сила !
Воно називає та кличе людей.
Завдання 1 : робота з підручником
Поставити дані слова в кличній формі і поширити (вельмишановний, дорогий, любий та ін. ) вправа 272.
Учитель : Наша церква відзначає Стрітення урочистим богослужінням на 40-вий день після Різдва Христового (15 лютого), бо саме тоді Божа Матір принесла у храм свого первістка Ісуса.
Чому саме так назвали це свято?(Розповідь учнів.)
Учень. Це християнське свято пов’язане із іменем Симеона, (то – праведний чоловік, перекладач Біблії), який засумнівався в пророцтві Ісаії про прихід месії, тобто Ісуса Христа. При єрусалимському храмі жили двоє праведних людей – Симеон і пророчиця Анна. У пам’ять про зустріч побожного Симеона, який спочатку не вірив і прихід Месії з Ісусом Христом назвали свято Стрітення. Його давня назва Зимобор або Громовиця. Воно завершує цикл зимових свят.
Учитель. На Стрітення у церкві освячували воду, що була цілющою, і свічки. Їх називали громічними, тому що запалювали їх під час грому і блискавки. Люди вірили, що вони оберігають від лиха оселю. Ми теж запалимо стрітенську свічку, і ви зможете побажати собі того, чого найбільше хочете.

Завдання 2: у даному вірші поставити розділові знаки, визначити, які тут вживаються звертання (поширені чи непоширені).

Ой громнице – свічечко,
Святая водичечко,
Від біди оберігай наш майбутній урожай.
Свічко, свічечко, гори, на діточок укажи.
В щасті, в долі щоб жили ...
Учитель. Поясніть розділові знаки у даному вірші.
Завдання 3: підсумовуючи повторене, давайте складемо сенкан до слова звертання.

Сенкан
Звертання
Непоширені, поширені
Називають, кличуть, спонукають
Виражаються кличною формою іменника
Слово (словосполучення).
Учитель. Діти, чомусь зима у нас розлючена, зима у нас засмучена. Давайте спробуємо підняти їй настрій своїми знаннями про вставні слова.
«Лінгвістичний двобій»
Слова яких частин мови можуть виступати у ролі вставних?
- Які слова, словосполучення та речення називаються вставними?
- Які розділові знаки вживаються при вставних словах (словосполученнях, реченнях)?
- Чим відрізняються вставні словосполучення і речення від вставлених (додаткове повідомлення, уточнюють, розширюють зміст)?
Учитель. Зима зі своїми вірними помічниками ( морозом, хуртелицею, сніжинками) не хоче поступатися весні. Так у нашому тексті, хтось один, а може два заховав вставні слова. Все уважно прочитай і на місце повставляй.
Завдання 4: робота з текстом на дошці.

Зі Стрітенням ... пов’язували передбачення погоди, надії на гарний урожай.


Люди ... щиро вірили, що якою погода буде цього дня, такою виявиться й весна.
... ясна й тиха погода в цей день віщує добрий урожай і роїння бджіл.
... якщо на деревах іній, то зародить добре гречка і картопля.
... багаторічний досвід і мудрість народ вкладав у повір’я ,пов’язані із цим святом.

Довідка.
(Наприклад, кажуть, по-перше, по-друге, напевно, зрештою, на мою думку, таким чином, отже).
Учитель. Діти, а яке ще свято допомагає наблизити прихід весни.
Так, Масляна.
Але це свято не одного дня, а цілого тижня перед великим постом. Його треба провести весело, бо попереду цілих 7 тижнів великого посту та суворих обмежень. Кожен день цього тижня мав свої особливості і звичаї. Вона прийшла до нас не з порожніми руками. Ось її завдання. Воно було домашнім.

Завдання 4: робота в групах

1 група
Творче завдання. Ввести дані слова у речення ( видно, на щастя, здається, правда).


1- ше – щоб вони були членами речення.
2- ге – вставними словами.
2 група. Редагування речень. Вправа 265.




Завдання 5: пояснювальний диктант


Головна страва на Масляну — млинці зі сметаною, вареники із сиром, гречані млинці на смальці та інша обрядова їжа. Кажуть, нібито ще давні римляни приносили в жертву богу Бахусові ритуальне печиво з тіста — щось подібне до слов'янських млинців. Оладки та млинці — ритуальна страва слов'ян ще з язичницьких часів. Ця обрядова їжа вважається старими людьми необхідною для породіль, хворих людей, нею частували одне одного при народженні дитини, при поминанні померлих. Млинці на Масляну можуть бути різні: і прісні, і солодкі, і з начинкою, і дріжджові.


V Етап контрольно-оцінювальний

ПІДСУМОК УРОКУ


Гра «Дерево знань»
Ми сьогодні гарно попрацювали, але ж не дізналися, хто переміг зима чи весна. Тому, щоб дізнатися скористаємось деревом знань. У цьому вам допоможуть опорні слова.
- я навчився (лась)
- я зрозумів
- я вмію
- я знаю
Якщо ви дізнались щось нове чи повторили, закріпили вивчений матеріал вчепіть листочок чи квіточку. Якщо чогось не зрозуміли сніжинку.
То хто ж переміг ? Весна!


Повернемось до проблемного запитання.
Отож, діти, будемо чекати в гості весну – красну.
Напередодні Стрітення українські жінки випікали обрядове печиво – жайворонків, давали їх дітям, щоб ті закликали весну, допомогли їй збороти зиму. При цьому співаючи веснянок.
Дівчинка Весна виконує веснянку.

Домашнє завдання: написати твір на тему « Весно – красна, завітай до нас» (з використанням звертань та вставних слів) або вправа 279


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка