Тема: Рельєф України. Мета



Скачати 86.56 Kb.
Дата конвертації21.02.2016
Розмір86.56 Kb.
Тема: Рельєф України.

Мета: Відновити в пам’яті учнів поняття про рельєф та сили, які беруть участь в його формуванні; скласти загальне поняття про особливості форм рельєфу України та їх розташування.

Розвивати навички роботи з картами атласу, вміння порівнювати, узагальнювати.

Виховувати рису взаємодопомоги.
Очікуванні результати:

Після цього уроку учні зможуть:



  • називати і показувати основні орографічні одиниці України;

  • аналізувати взаємозв’язок основних форм рельєфу і тектонічних структур;

  • порівнювати, узагальнювати набуті знання.


Обладнання: фізична та тектонічна карта України, набір фішок 5-ти кольорів, набір карточок із завданнями, атласи, підручники, зошити, контурні карти.
Тип уроку: вивчення нового матеріалу.
План уроку

  1. Організаційний момент (1 хв.).

  2. Актуалізація опорних знань і вмінь (4хв.).

  3. Мотивація і оголошення теми та очікуваних результатів (3хв.).

  4. Вивчення нового матеріалу (30 хв.).

  5. Закріплення вивчених знань (4 хв.).

  6. Підбиття підсумків (2 хв.).

  7. Домашнє завдання (1 хв.).

Хід уроку

  1. Організаційний момент


  1. Актуалізація опорних знань і вмінь

„Географічний крос”

    1. Що таке рельєф?

    2. Під впливом яки сил формується рельєф?

    3. Яка карта використовується для вивчення особливостей рельєфу?

    4. Яким способами зображений на фізичні карті рельєф?

    5. Чи взаємопов’язані форми рельєфу з тектонічними стриктурами?

Зразки відповідей.



      1. Сукупність нерівностей земної поверхні називають рельєфом. Дві основні його форми – гори і рівнини.

      2. Рельєф формується під впливом внутрішніх і зовнішніх сил землі.

      3. Для вивчення особливостей рельєфу використовується фізична карта.

      4. На фізичні карті рельєф позначається горизонталями, між якими є пошарове розфарбування. Рівнини зображенні відтінками зеленого та жовтого кольорів, а гори – відтінками коричневого кольору. Висоти місцевості поданих кольорів розшифровуються шкалою висот. Абсолютну висоту найвищих вершин об’єктів надписують на карті.

      5. Форми рельєфу тісно пов’язані з тектонічними структурами. На платформах знаходяться рівнини, на областях складчастості - гори




  1. Мотивація і оголошення теми та очікуваних результатів

На минулих уроках ви опрацювали тектонічні структури та геологічну будову України. Вони тісно пов’язані з рельєфом. Саме темою нашого уроку є – рельєф України. Представники найрізноманітніших професій не можуть нехтувати знаннями про рельєф.

Під час виконання яких робіт люди особливо цікавляться рельєфом?

Загальне обговорення методом „Мікрофон”. (Зразки відповідей: під час будівництва міст, портів; прокладання доріг; обробітку земельних угідь…)

Отже, сьогодні на уроці ми будемо опановувати різноманітність рельєфу об’єднавшись у „домашні” групи. Поставитись до завдань варто серйозно, бо від того як пацюватиме кожен із учасників групи, залежатимуть знання інших.

Після уроку ви будете знати розташування усіх орографічних об’єктів. Зможете аналізувати взаємозв’язок основних форм рельєфу і тектонічних структур


  1. Вивчення нового матеріалу.

а) Робота в групах методом „Ажурна пилка”

Учні об’єднуються в 5 груп по 5 чоловік. Кожна група має фішки свого кольору і з нумерацією від 1 до 5.

Учні одержують картки із завданнями.


  1. група

  1. Користуючись атласом, підручником Пестушко В.Ю. Фізична географія України § 14 підпункт „Рівнини” с. 73 – 74, виявити низовини і нанести їх на контурну карту.

  2. Користуючись фізичною та тектонічною картою виявити взаємозв’язок низовин і тектонічних структур

  3. Користуючись текстом підручника і атласом підготуйтесь до характеристики цих низовин за планом:

    1. Положення на території України

    2. З якими об’єктами межує?

    3. Висоти.

    4. Особливості поверхні, напрями простягання (Короткі тези відповідей запишіть у зошит).




  1. група

    1. Користуючись атласом, підручником Пестушко В.Ю. Фізична географія України § 14 підпункт „Рівнини” с. 74 (з третього абзацу), 75, 76, виявити височини і нанести їх на контурну карту.

    2. Користуючись фізичною та тектонічною картою виявити взаємозв’язок височин і тектонічних структур

    3. Користуючись текстом підручника і атласом підготуйтесь до характеристики цих височин за планом




  1. Положення на території України

  2. З якими об’єктами межує?

  3. Висоти.

  4. Особливості поверхні, напрями простягання (Короткі тези відповідей запишіть у зошит).




  1. група

    1. Користуючись атласом нанесіть на контурну карту гори Карпати

    2. Користуючись текстом підручника § 15 та атласом підготуйте характеристику гір за планом

  1. Розташування відносно території України?

  2. Час утворення?

  3. До якої зони складчастості належить?

  4. Найвищі хребти та вершини?

  5. В якому напрямі постягаються?

  6. Особливості будови?

  7. Які гірські породи переважають?

  8. Перевали?

(Короткі тези відповідей записати у зошит).


  1. група

1. Користуючись атласом нанесіть на контурну карту Кримскі гори.

2.Користуючись текстом підручника § 15 та атласом підготуйте характеристику гір за планом:

1. Розташування відносно території України?

2. Час утворення?

3. До якої зони складчастості належать?

4. Наявні пасма і вершини

5. В якому напрямі постягаються?

6. Особливості будови?

7. Які гірські породи переважають?

(Короткі тези відповідей записати у зошит).



  1. група

    1. Користуючись атласом Львівської області та наданою інформацією про рельєф Львівщини, нанесіть на контурну карту об’єкти своєї місцевості.

    2. Підготуйтесь охарактеризувати рельєф своєї місцевості за пунктами:

      • низовини

      • височини

      • гори

(Короткі тези відповідей записати у зошит).
Територія Львівської області має різноманітний рельєф. Поділяється на ряд географічних районів, відмінних між собою геологічною будовою, різницею висот над рівнем моря і розчленованістю.

Львівська область має ту особливість, що вона розташована на Головному Європейському вододілі, який поділяє басейн рік Чорноморського і Балтійського морів.



Волинська височина - у вигляді Сокальського пасма займає невелику (північну) частину області. Поверхня її характеризується чергуванням пологих, видовжених зі| сходу на захід горбів з широкими річковими долинами. Абсолютні висоти над рівнем моря не перевищують 276 м. На формування рельєфу цього району має вплив льодовик, що залишив тут свої відклади у вигляді морен.

Верхньобузько-Стирська рівнина — (Мале Полісся) - межує на півночі з Сокальським пасмом, на півдні - з Поділлям, на заході — з Розточчям. Це велика географічна область з площею понад 7 тис. км². Тут дуже заболочені річкові долини. Рівнину, в свою чергу, поділяють на низовину річки Рати, Буго-Стирську і Бродівську рівнини та в південно-західній частині — район Пасмового Побужжя. Останнє характеризується підви­щенням у вигляді пологих пасом, розташованих одне до одного з заходу на схід (Смереківське, Куликівське, Грядецьке, Малехівське, Винниківське, Дмитрівське), які чергуються з широкими долинами і поступово опускаються в їх бік. Абсолютні висоти пасом не перевищують 284 м (Куликівське), а довжина їх не більше 6 км.

Подільська височина — лежить південніше Верхньо-бузько-Стирської рівнини і у вигляді крутого уступу (150—200 м) обривається до неї, утворюючи ряд улого­вин (Львівську, Водниківську, Золочівську, Колтівську). За характером рельєфу дуже розчленована. Найвищою точкою рівнинної території Львівщини є гора Камула — 473 м над р. м. Знаходиться вона біля с. Романова, на північний схід від Бібрки.

У межах області Подільську височину поділяють на ряд частин — Гологори, Вороняки, Опілля, Львівське пла­то (або Львівське Онілля, бо з давніх давен ця територія була зайнята полями).



Розточчя — природний район, який простягається на північний захід від Львова і являє собою дуже горбисту височину з окремими висотами понад 350 м над р. м., вкриту на значних площах дубово-сосново-буковими ліса­ми. Назва Розточчя пов'язана з тим, що з цієї височини витікають у різні сторони притоки річок: на південь, до Дністра, течуть Верещиця і Добростанка, на схід до За­хідного Бугу—Рата, Біла і Свиня, на захід, до СянуIIІкло, Завадівка і Любачівка.

Надсяння — географічна частина Львівської області, яка лежить у басейні притоків р. Сян — Вишні, Вирви, Шкла і Завадівки. Надсяння складається з двох дуже відмінних між собою природних районів: Надсянської або Яворівської улоговини, пониженої до 250 м над р. м. і залісненої території, та Сяно-Дністровської увалистої височини з абсолютними висотами понад 320 м над р. м. і майже безлісою територією.

Придністровська рівнина — простяглась вздовж русла р. Дністра. Місцями досить заболочена. Весною під час танення снігів спостерігаються повені, а влітку під час великих дощів — паводки, які затоплюють значні площі рівнини.

Прикарпаття — це вузька смуга вздовж Карпат, яка характеризується хвилясто-рівнинними формами рельєфу. Окремі висоти тут досягають 400 м. Тут виділяється де­кілька природних районів, а саме: Стривігор-Білозірське підгір'я, Дрогобицьке підгір'я, Стрийсько-Жидачівська улоговина і Моршинське або Присвіцьке підгір'я.

Українські Карпати — знаходяться у південній части­ні Львівської області. За характером рельєфу вони нале­жить до середньовисоких гір. Схили їх пологі. Вершини згладжені. У межах Львівщини гірські хребти простягаються паралельними пасмами з північного заходу на південний схід до 60 км у довжину і 65 км у ширину. Хребти розчленовані глибокими поперечними та поздовж­німи долинами рік Дністра, Стрия, і їх приток.

У межах Львівської області Українські Карпати поді­ляють на такі природні райони: Верхньодністровські Бес­киди, Сколівські Бескиди, Стрийсько-Сянська верховина та Верховинський вододільний хребет. Найвищі верши­ни — гора Пікуй (1406 м) та Магура (1365 м). Найбільш мальовничі в Карпатах хребти Парашки (1271 м), Зелеміну (1167 м), Тростяну (1235 м), Явірника (1123 м).

Діти знають що в продовж 6 хв вони повинні кожен самостійно опрацювати матеріал, виконавши передбачені завдання.

Після цього у наступних 5 хв. діти можуть:



  • висловитися з приводу отриманої інформації у групі;

  • запитати про те що лишилося незрозумілим, у членів групи;

  • переказати в пів голосу однокласникам теоретичний матеріал та ін.

Коли картки в „домашніх” групах опрацьовано, а час вичерпано (11 хв.), пропоную учням об’єднатися у „експертні” групи. З кожної „домашньої” групи виходять №1 і об’єднуються, потім №2 і т. д.

В продовж 7 хв. пропоную в „експертних” групах

висловитися кожному та поділитися інформацією, використовуючи атлас та записи в своєму робочому зошиті.

Через визначений час учні знову повертаються в „домашні” групи по кольорових фішках. Завданням „домашніх” груп у цьому випадку вже є остаточне узагальнення та корекція всієї інформації – 4 хв.

Після цього дається можливість висловитися по одному представнику з групи про досліджуваний матеріал – 5 хв.

б) Бесіда – рефлексія 3 хв.


  1. Які об’єкти рельєфу на Україні займають найбільшу площу?

(Низовини;70%)

  1. Чому гори займають лише 5% території?

(Гори утворюються лише на областях складчастості)

  1. На які платформі знаходиться переважна більшість рівнин (низовин і височин)?

(На південному-заході Східноєвропейської платформи)

  1. Який напрям простягання найбільших форм рельєфу і набільших річкових долин переважає? Чому?

(З північного-заходу на південний-схід)



  1. Закріплення вивчених знань. „Географічний практикум”.

      1. Назвати та показати на настінні карті низовини.

      2. Назвати та показати на настінні карті височини.

      3. Показати найвищі вершини Карпат і Кримських гір.

      4. Показати, на карті Львівська область, найвищу рівнинну та гірську точку (г. Камула 471 м. та г. Пікуй 1406 м. ).



  1. Підбиття підсумків

Обговорення роботи груп; звертається увага на вдалі моменти складеної характеристики; оцінювання.

Якщо щось важливе пропущено, доповнюю учнів.





  1. Домашнє завдання.

Опрацювати § 14, 15 Пестушко В.Ю. Фізична географія України.

Закінчити роботу у контурних картах.








База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка