Тема. Старовинні та сучасні дитячі ігри. Народна дитяча іграшка



Скачати 74.85 Kb.
Дата конвертації22.02.2016
Розмір74.85 Kb.

Урок 6
Тема. Старовинні та сучасні дитячі ігри. Народна дитяча іграшка.
Мета. З’ясувати, в які ігри і якими іграшками полюбляють гратися діти. Познайомити учнів з деякими старовинними іграми. Розвивати в дітей прагнення проводити своє життя в русі, уміння гратися, узгоджувати дії з іншими учасниками гри, дотримуватися правил гри. Виховувати почуття взаємодопомоги, вміння перемагати і програвати, вміння дотримуватись правил безпеки під час гри.
Обладнання. Малюнки та ілюстрації до народних ігор; малюнки, де зображені зимові свята: Новий рік, Різдво, Святий Миколай, ілюстрації на тему: «В дружбі зі спортом»
Хід уроку.
І. Організаційна частина.
ІІ. Вивчення нового.


  1. Розповідь з елементами бесіди.

Грайтесь, дітки, забавляйтесь

Та розуму научайтесь,

Бо давно люди говорять,

Що, хто розуму не має,

Того щастя обминає.

(Олена Пчілка)
Сьогодні на уроці ми поговоримо з вами про різноманітні ігри, іграшки, з’ясуємо, в які ігри ви любите гратися, чи допомагають вам ігри в навчанні.

«Як дитина бігає і грається , так їй здоров’я усміхнеться,» - мовить народна мудрість.

Ой і хитра штука гра. Ви думаєте, що гра – пустощі? Ба ні, це – своєрідне мистецтво. В іграх передається характер народу. Люди свято бережуть не тільки свою мову, пісню, а й гру.

Народна гра виховує дружні товаристські стосунки, бо кожному в житті потрібен друг, товариш. У грі змагаються, пізнають одне одного. Гра вносить радість і бадьорість у життя людей.

Важко переоцінити ту величезну роль, яку дитячі ігри та забави відіграють у виховному процесі. Яку забаву не взяти, у кожній є своє раціональне зерно. Окремі ігри створюють цілі сюжетні дійства, своєрідні дитячі вистави просто неба, серед природи чи в приміщенні. Вони є не лише формою дозвілля , у них поєднується спритність і фізичне загартування, вправність і кмітливість, гнучкість і винахідливість, наполегливість і витривалість. Вони розвивають пам’ять, увагу, зосередженість, гарантують волю, почуття колективізму та взаємовиручки.

Дитячі ігри та забави є своєрідною школою, де засвоюються перші абетки науки. Забави супроводжують дітей повсюдно : на обійстях, вулицях, левадах, у полі, за працею, під час перепочинку.

В Україні, як і скрізь у світі, діти граються багато і з задоволенням. Теплої весни, влітку та ранньої осені – на вулиці, в полі, в гаю, а коли холодно – в хаті.

- Зараз ми розучимо з вами деякі народні ігри. В цю гру можна гратися в хаті.


«До мене!»

У кімнаті на лаві чи стільцях сідає кільканадцятеро дітей. Один гравець бере у стулені дольки квасолину і, просовуючи між долоні інших свої, вдає, що залишає там квасолину. А сам непомітно опускає її до рук свого обранця. Після короткої паузи дає команду : «До мене!»

Той, у кого виявилася квасолина, має сритно вискочити з ряду, щоб його не встигли затримати сусіди. Тоді він стає роздавачем квасолі.

Доки не пролунає : «До мене!», ніхто не має право розтуляти долоні, хапати сусідів за одяг чи руки.


Панас

Діти грають у кімнаті, одному з них зав’язують очі, ставлять біля порога і говорять :

Панас, Панас!

Не лови нас.

На тобі коробочку груш,

Ти не воруш.

Після цього діти тихенько ходять по кімнаті, а «Панас», розкинувши руки, намагається піймати кого – небудь. Кого спіймає, той стає «Панасом», і гра продовжується.


  • А ось ще одна повсякчасна гра, в яку грають на подвір’ї. Це «Жмурки».


Жмурки

Діти стають у коло. Один з них, починаючи від себе, вказує пальцем підряд на кожного і промовляє по складах лічилку :

Вийшов кріт на гору

Й починає рити.

А на кого впаде слово,

Той має жмурити!

На кого припаде останній склад, той стає жмурилкою. Жмурила закриває собі очі й рахує до десяти. Наостанок виголошує:

Хто не заховавсь,

Я не винуватий.

Іду всіх шукати!

Кого першим віднайде, той стає на його місце, і гра продовжується.


  • А які ви ще знаєте народні ігри? («Сова», «День і ніч», «Котик і Мишка», «Подоляночка» і інші).

  • В які ігри ви любите гратися? («Третій зайвий», «Лоза», «Котик і Мишка»)

  • Не обходиться гулянка й без сварки. Щоб помиритися, діти співають мирилки:

Мир – миром,

Пироги з сиром,

Вареники в маслі,

Ми дружечки красні,

Поцілуймося!

- А які спортивні ігри ви знаєте?

- Рухливі ігри – волейбол, баскетбол, футбол, - які ви любите і якими займаєтесь – це різноматні види спорту.

- На вас чекають стадіони й плавальні басейни, спортивні майданчики, бігові доріжки, лижні траси, катки – всього й не перелічити. Вибирайте, що вам до вподоби, і не баріться. Та й на уроках фізкультури використовуйте кожну хвилину для покращення свого здоров’я. Бо гра – це рух, а рух – здоров’я.

- Існують ще й інтелектуальні ігри – розгадування загадок, ребусів, кросвордів, конкурси кмітливих , такі як «Найрозумніший», «Еврика» , і інші.

- Давайте і ми пограємося в таку гру, відгадаємо загадки.


Круглий, гарний і легенький,

Високо літає.

Йому діти дуже раді,

Бо ним кожен грає.

(М’яч)
Ходять тільки по льоду.

По стежині, по дорозі.

Бігти я у них не в змозі,

По снігу не йдуть, як слід:

До вподоби – тільки лід.

(Ковзани)


Дві дощечки, дві сестрички

Несуть мене з гори.

(Лижі)
Начебто усе на місці :

І спідничка, і намисто,

Руки, ноги, голова,

Тільки жаль що не жива.

(Лялька)
Зверху нібито одна,

Та лукавинка на личку, -

В ній-бо сховані сестрички.

Ну-мо, поміркуйте трошки,

Це ж бо іграшка…

(Матрьошка)


Хоч і їсть лише повітря –

Поправляється за мить.

Як наїсться, то без вітру

Аж до хмари полетить.

(Повітряна кулька)
В зимовий студений час

Люблять всі малята нас,

З гірки ми рушає в путь,

А на гірку нас везуть.

(Сані)
Чорна мишка через лід

Бігла, полишивши слід,

А за нею хлопець квапив

Дерев’яну гнуту лапу.

(Шайба, ключка)


  • Як можна назвати одним словом слова – відгадки.

(Іграшки)

  • Іграшка. Цяцька. Ці слова відомі й маленькій дитині. Ми звикли, що іграшки виготовляють на фабриках. А раніше їх виготовлення було чудовим ремеслом рукодільниць.

Весною діти з особливим завзяттям майстрували різноголосі свистунці , оздоблюючи їх малюнками, орнаментами, робили також пищики із цибулі. А дівчатка вміло плели віночки, робили чудернацькі пасльонові ляльки.

Під осінь, коли з поля збирали городину, діти майстрували маски. Виймали з гарбуза м’якоть, прорізали у шкурці отвори – очі, ніс, рот, а всередину вставляли свічку. Ввечері, як сповзали сутінки, виходили на вулицю, жартома лякали ровесників, перехожих. Це була дуже весела забава.

У сиву давнину народний календар брав свій початок з весни. Дуже давно люди почали вважати яйце символом життя, приходу весни. Тому наші предки обожнювали його, розписували яскравими фарбами. Так виникло чудове мистецтво – писанкарство. У розписуванні яєць завжди брали участь і діти. На писанках малювали різні лінії, крапки, що символізували нескінченність світу. Дерев’яні писанки були гарними подарунками.

Колись чи не в кожній сільській сім’ї батьки майстрували для дітей ляльки, дзиґи, брязкальця. Найкращим гостинцем для дітей з базару чи ярмарку були кольорові цукерки чи пряники у вигляді півників, рибок, білочок, зайчиків, ведмедиків, а також глиняні свистунці, подібні до різних птахів і тварин. Спеціально для дітей виготовляли й музичні інструменти – сопілки, цимбали, бубонці та інші.

Багатьом українцям здавна відоме селище Опішня на Полтавщині та опішнянські керамічні іграшки. Глиняні вироби, обпалені в печах, покриті спеціальною поливою, мають дуже гарний святковий вигляд. Забавні коники, баранці, леви, півники, глеки, тарелі милують око всіх, хто візьме їх у руки. Відомим центром народної кераміки і, зокрема, дитячої іграшки є також місто Косів на Івано – Франківщині. Діти дуже люблять косовські свищики у вигляді червоної зозульки з біло – зеленим розписом.

Дерев’яні розписні іграшки виготовляють також народні майстри з Явора на Львівщині.

Дитяча народна іграшка – важливий елемент народної культури.


  • А які іграшки ви маєте вдома? Чим любите гратись?

  • Яка улюблена іграшка?

(Розповідь дітей)
Загадка.

Двоє ніг у швидкого коня,

Має він одне око і роги

Я катаюсь на ньому щодня,

Хоч і добре намулюю ноги.

(Велосипед)




  • Підніміть руку у кого є велосипед?

  • А чи знаєте ви, що велосипед винайшли раніше, ніж мотоцикл і автомобіль. Близько 500 років тому видатний учений, винахідник, художник Леонардо да Вінчі зробив креслення велосипеда. Але ніхто його не зміг виготовити.

Перші велосипеди дуже відрізнялись від сучасних. Вони були дерев’яними і більше нагадували самокат.

Тепер велосипед зручний, легкий, красивий. Сьогодні є велосипеди на будь – який смак: дитячі, жіночі, спортивні, дорожні, складні, водяні, вантажні, циркові, на двох (тандем). У світі існує 15 тис. різних моделей.



  • Які правила безпеки для велосипедистів?

(По дорогах, де їздять автомобілі, школярам дозволяється їздити лише з 14 років)
Велосипед – твій друг надійний…

На двох колесах хочеш гнати?

Тож треба правила всі знати!

І пам’ятати правил збір:

Не виїжджай до чотирнадцяти за двір.

І за кермом велосипеда

Ти не лети , мов та ракета!

Пам’ятай іще, дитино:

Не хапайся за машини!

Не буксуй! Крути педалі,

Будеш їхати здоровим далі.

І кермо не полишай,

Ти ним вміло управляй!

Не катай маленьких діток



І «дорослих» одноліток.
ІІІ. Закріплення вивченого.

  • Чим збагачується дитина, граючись в різноманітні ігри ?

  • Коли дитина або команда програє у грі, як треба себе поводити?

  • Де можна безпечно гратися?

  • РЕБУСИ


ІV. Підсумок.

  • Про що говорили на уроці?

  • Яку нову гру вивчили?





База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка