Тема. Світ дитини у збірці оповідань Володимира Винниченка «Намисто» Мета



Скачати 125.19 Kb.
Дата конвертації26.02.2016
Розмір125.19 Kb.
Тема. Світ дитини у збірці оповідань Володимира Винниченка «Намисто»

Мета: розширити коло читацьких інтересів учнів; допомогти усвідомити зміст й ідейно-художнє багатство самостійно прочитаних творів, світ, у якому живуть персонажі оповідань, їх захоплення, пригоди, мрії; розвивати спостережливість, уміння формулювати й аргументувати власну думку, поєднувати знання з історії та літератури; виховувати у дітей щирість, співчуття, милосердя, любов і повагу до матері, шанування здобутків рідної літератури.

Тип уроку: урок позакласного читання.

Обладнання: портрет письменника, тексти оповідань, тести, хрестиківка.

Методи, прийоми і форми роботи: обмін побажаннями, «Незакінчене речення», слово вчителя, бесіда, виконання тестових завдань, розгадування хрестиківки.

Випереджувальні завдання: прочитати оповідання із збірки «Намисто», підготувати повідомлення про В. Винниченка.

Перебіг уроку

І.Мотиваційний етап

1. Забезпечення емоційної готовності до уроку.

Обмін побажаннями із сусідом по парті.

2. Актуалізація суб’єктного досвіду й опорних знань.

1) «Незакінчене речення»: «Я вважаю, що збірка оповідань В. Винниченка «Намисто» про …».

2) Озвучення запитань, які виникли в учнів під час читання творів, пояснення вчителем можливих незрозумілих дітям місць та слів.



ІІ. Оголошення теми, мети, завдань уроку

ІІІ. Опрацювання навчального матеріалу

Вступне слово вчителя. До найкращої частини творчої спадщини В. Винниченка належать його оповідання про дітей. Вони гостросюжетні, яскраво-барвисті за своєю художньою формою. Їхнім достоїнством є також незвичайна пластичність, зримість зображуваного, глибоке проникнення в дитячу психологію, розмаїтість характерів маленьких героїв.

Творчість Володимира Кириловича заслуговує на увагу вже й тому, що вона свого часу викликала бурхливу дискусію – від абсолютного захвату до цілковитого несприйняття. Іван Франко – найавторитетніший на той час літературний критик – після виходу першої збірки творів Винниченка, яка називалася «Краса і сила», писав: «І звідкіля ти такий узявся?.. раптом виринуло щось таке дуже, рішуче, мускулисте і повне темпераменту, щось таке, що не лізе в кишеню за словом, що не сіє крізь сито, а валить валом, як саме життя… І звідкіля взявся ти у нас такий? – хочеться по кожнім оповіданню запитати добродія Винниченка».

А людина починається з дитинства! Про свої дитячі роки Володимир Кирилович згадує в оповіданні «Зіна»: «Ви уявіть: я родився в степах. Ви розумієте, добре розумієте, що то значить «в степах»? Там, перш усього, немає хапливості, Там люди, наприклад, їздять волами. Запряжуть у широкий, поважний віз пару волів, покладуть надію на Бога і їдуть. Воли собі ступають, Земля ходить круг Сонця, планети творять путь свою, а чоловік лежить на возі і їде. Трохи засне, підкусить трохи, пройдеться батіжком наперед, підожде волів, крикне задумливо «гей!» і знов собі поважно піде уперед. А навкруги степ та могили, усе степ та могили…»

Як свідчать рідні і близькі, Винниченко у дитинстві дуже нагадував свого ж таки літературного героя – Федька-халамидника з однойменного оповідання. Він був бешкетником і лідером, надзвичайно незалежним, волелюбним. Дух бунту, противенства став відтоді наскрізним для усієї його долі.

Про те, якою була доля письменника попрошу розповісти юного дослідника його життєвого і творчого шляху.

Юний біограф. В. К. Винниченко, портрет якого ви бачите на дошці, народився 26 липня 1880року на хуторі Веселий Кут на Херсонщині в селянській родині. Після закінчення народної школи Володя вступив до Єлисаветградської (Кіровоградської) гімназії, яку через матеріальні нестатки не міг закінчити. Пізніше він складає іспити за курс гімназії.

Винниченко був студентом юридичного факультету Київського університету. Він не лише навчається, а й включається в політичне життя. За поширення листівок його заарештовують. Йому вдається втекти за кордон і там писати твори. У цей час побачила світ перша збірка оповідань молодого письменника – «Краса і сила», засвідчивши, що в літературу прийшов великий талант.

Володимир Кирилович був одним із керівників Центральної ради, очолював уряд УНР. Та після падіння УНР письменник виїжджає до Австрії, потім до Франції, де живе до останніх днів. Помер В. Винниченко 6 березня 1951р.

Слово вчителя. Творити для дітей непросто, для цього потрібен особливий талант, неповторне творче обдарування. В. Винниченка називають майстром «дитячої» прози. Свідченням цих слів є збірка оповідань «Намисто». Головні герої «намистин», нанизаних у цій збірці, - бешкетливі, непосидючі хлопчики та дівчатка, яким їсти не дай, а дай щось «вчудити», здивувати довколишній світ феєрверком дотепних, несподіваних витівок.

На сьогоднішньому уроці поринемо у дитячий світ героїв збірки «Намисто». І першим поведе нас туди хлопчик з оповідання «Гей, ти, бочечко».(Виходить хлопчик у полотняній сорочці, брилику, з батіжком, з полотняною торбою через плече. Учень переказує зміст оповідання «Гей ти, бочечко» від імені Семена Гедзя. Розповідь його переривається читанням уривка в особах – Семена Комара і його бабусі від слів «А може, ти його не добре слухаєшся, синку…» до слів «А воно ж, нещасненьке, по чужих людях, та без доброго слова, та голодне, та невмите, та босе росло»).



Бесіда

  • Що вас вразило в розповіді Семена Гедзя?

  • Чи можна назвати хлопця добрим?

  • Які, на вашу думку, риси характеру має цей герой?

  • Чому змінилося ставлення Семена Гедзя до Семена Комара?

  • Які прислів’я та приказки ви знаєте про силу доброго слова та дружбу?

(Від теплого слова і лід розмерзається. Добрим словом мур проб’єш. Коня кують уздами, а чоловіка – словами. Лагідні слова роблять приятелів, а гострі слова - завзятих ворогів. Красне слово – золотий ключ. Ласкаве слово – що весняний день. М’які слова і камінь крушать. Де дружно, там і хлібно. В гурті і пісня в лад іде. Дружба та братство - дорожче багатства. Вірний приятель – то найбільший скарб.)

Слово вчителя. Наш мудрий народ влучно сказав про силу слова та справжньої дружби. Вона, ця сила, здатна творити чудеса. Якби всі прислухалися до народних перлин і постійно пам’ятали Заповідь Божу – «Люби ближнього свого, як самого себе» - то, я переконана, на всій Землі ніколи не б воєн, сутичок, терористичних актів, а панували б мир, злагода, благополуччя.

Завітала на сьогоднішній урок і Любця з оповідання «Гей, не спиться…». Ця дуже непосидюча і балакуча дівчинка хоче розповісти про свої пригоди, а ви складіть план її розповіді.



Орієнтовний план

  1. Івашко та Любка спускалися лідяками на Сінній площі.

  2. Суперечка між Івашком та Льонькою.

  3. Діти різними способами заробляли гроші на голубник.

  4. Казка дядька Павлуся.

  5. Грядка була готова.

  6. Страйк на заводі.

  7. Діти віддають гроші на інструменти.

  8. Вдалий план Івашка.

Бесіда

  • Чим захопили вас Любця та Івашко?

  • Чи змогли б ви віддати гроші, зароблені власними руками, на потреби дорослих? Чому?

  • Які риси характеру вам хотілося перейняти у цих дітей?

  • Які прислів’я та приказки про розум та відважність, оскільки саме ці риси найбільш притаманні нашим героям, ви можете назвати?

(Аби розум – щастя буде. Зростом мале, але розумом старе. Чия відвага, того й перемога. Перемагай труднощі розумом, а небезпеку досвідом. Будь сміливим не язиком, а ділом.)

Слово вчителя. У художніх творах дуже часто описи природи виступають фоном для розгортання подій. Прочитаймо початок оповідання »Ой випила, вихилила…» від слів «Сьогодні вітер – пан над небом» до слів «І нема йому впину, ні перепони нема».

Бесіда

  • Які думки навіває даний опис природи?

  • Кого з дітей можна виділити в оповіданні? Хто з них є головним героєм? Чому?

(Це дівчинка Ланка. Цей образ є центральним, навколо нього групуються усі інші образи і розгортаються події.)

  • Прослідкуйте за ходом подій та поведінкою дівчинки у різних ситуаціях. Якою була дівчинка Ланка до того, як захворіла її мама? Знайдіть цитату в оповіданні.

(«То, бувало, як вирветься на вулицю, то з радості аж танцює все. Кругле личко грає ямочками на щоках та на підборідді, кирпатенький носик задиркувато стирчить догори, очі прискають сміхом, як із двох сикавок. Та смішна така: підпореться, бувало, одною рукою в бік, у другу ганчірочку (замість хусточки) і, підтанцьовуючи, виспівує…»)

  • Якою можна уявити дівчинку?

(Це весела, життєрадісна дитина з усміхненими очима, в яких світиться віра і надія.)

  • Прочитайте уривок, де подано опис дівчинки після хвороби матері. Як змінилася Ланка?

(«А тепер не співає, не підморгує, а до гри не вибігає, як до роботи… А зелені, як у кішки, очі її так і ходять, так і ходять од жадності».)

  • Чому так змінилася дівчинка?

(Причина зміни поведінки – у хворобі матері. На дитячі плечі лягають усі домашні турботи, весь тягар життя. Маленька Ланка, як тільки може, допомагає матері, заради неї йде на ризик.)

  • Що вирішує зробити Ланка для своєї матері?

(Дістати цебер, у якому можна парити ноги. Цебер вона вимінює на ґудзика, який поклялася відрізати у самого генерала. Зачитуємо уривок: «Тільки Ланка не хоче, щоб хто-небудь із товаришів був у саду, як вона ґудзика різатиме. Вона сама хоче. Як на каторжні роботи попаде, так нехай сама».)

  • Які риси проявляються у характері дівчинки?

(Сміливість, товариськість, любов до матері, відчуття обов’язку. Життя виховує Ланку. Вона вчиться сама себе захищати.)

  • Якою уявляється Ланка тепер?

(Це серйозна, розумна, заклопотана дитина, яка не схиляється перед бідою та горем, наділена силою волі і терплячістю.)

  • Як закінчується оповідання? Зачитайте.

(«Сутінки вже зовсім посиніли. У небі й у місті закліпали вогники. А між ними пливе тепла, густа тиша і пахне степовим порохом…».

В. Винниченко починає й закінчує оповідання змалюванням природи. На тлі пейзажів розгортаються події. Головна героїня твору – Ланка – протистоїть вітрові й негоді, вона їх перемагає. Тому в кінці оповідання природа заспокоюється, навколо панує тиша і злагода.)

- Що ви взяли для себе з розповіді дівчинки Ланки?

- Пригадайте прислів’я та приказки про материнську любов, які наш народ передає з віку у вік.

(Одна мати – вірна порада. На світі знайдеш усе, крім рідної матері. Матері ні купити, ні заслужити. Нема того краму, щоб купити маму. На сонці тепло, а біля матері добре.)

Колективна характеристика образу дитини з оповідань збірки «Намисто».

















Слово вчителя. Яким вам уявляється світ, де живуть герої оповідань збірки «Намисто»? Чи виникало у вас бажання перенестись у їхній світ? Чому?

Дитинство - найкраща пора в житті кожної людини, пора ігор, розваг. Воно буде прекрасним періодом тоді, коли дорослі дбатимуть про мирне співіснування без голоду, холоду, страшних хвороб. Швидко пролетить час, ви не помітите, як подорослішаєте, тому запам’ятайте: лише мир, любов, добро врятують цей світ.

Закріплення вивченого

Тестові завдання


  1. Героєм оповідання «Віють вітри, віють буйні» є

а) Гринь;

б) Зінь;


в) Корчун.

2. Події в оповіданні «Гей, хто в лісі, обізвися» відбуваються

а) перед Різдвом;

б) перед Трійцею»

в) перед Пасхою.

3. «За Сибіром сонце сходить» - слова історичної пісні про

а) Байду;

б) Кармалюка;

в) Богдана Хмельницького.

4.Ім’я Ланка є скороченим від імені

а) Оленка;

б) Меланка;

в) Марійка.

5. Кого боявся хлопчик Зінь з оповідання «Гей, хто в лісі, обізвися…»

а) Корчуна;

б) Коршака;

в) Бабу Ягу.

6. Де було місце зустрічі Сашка і Льоні з оповідання «Та немає гірш нікому»?

а) у кутку церковної огорожі;

б) у кутку старої школи;

в)у кутку старого будинку.

7. Ким хотіли бути разом Сашко і Льоня?

а) гімназистами;

б) розбійниками;

в) пастухами і шевцями.

8. Кого просив Гринь посидіти з ним?

а) Ланку;

б) Саньку;

в) Любку.

9. Михась і Гаврик – персонажі оповідання

а) «Віють вітри, віють буйні…»;

б) «Та немає гірш нікому…»;

в) «За Сибіром сонце сходить.»

10. Продовженням рядка пісні «Та немає гірш нікому…» є слово

а) удовиці;

б) пташині;

в) сиротині.

11.Твір «Гей, чи пан, чи пропав…» є продовженням оповідання

а) «Гей, не спиться…»;

б) «Гей, хто в лісі, обізвися…»;

в) «Гей, ти бочечко…».

12. Назви оповідань збірки «Намисто» є словами із

а) приказок;

б) пісень;



в) казок.

ІV. Підсумок уроку

Хрестиківка «В.Винниченко»











1





































2
















3

























4






















5











































6




























7








































8

























9


































10



























  1. Село, в якому народився В. Винниченко (Веселий Кут).

  2. Місто, де навчався в університеті (Київ).

  3. Хто схвально відгукнувся на першу збірку творів письменника (Франко).

  4. Країна, де похований письменник (Франція).

  5. Назва першої збірки («Краса і сила»).

  6. Той, кого найбільше боявся хлопчик Зінь (Корчун).

  7. Справжнє ім’я дівчинки Ланки (Меланка).

  8. В якому оповіданні згадує прозаїк про своє дитинство? («Зіна»)

  9. Винниченко як автор картин. (Художник).

  10. Назва збірки оповідань для дітей В. Винниченка («Намисто»).

Домашнє завдання.

Загальне обов’язкове. Скласти фанфік або сенкан про творчість Володимира Винниченка.

Загальне перспективне. На наступний урок позакласного читання прочитати оповідання Клавдії Фольц «Материнське серце». Підготувати розповідь про письменницю.


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка