Тема: введення в розділ «Поетична світлиця». Вступ до теми «Тарас Шевченко» Вірші «Вітер з гаєм розмовляє…», «Садок вишневий коло хати…»



Скачати 122.71 Kb.
Дата конвертації21.02.2016
Розмір122.71 Kb.



УРОК - КРУГЛИЙ СТІЛ.

Українське читання 4 клас

Тема: введення в розділ «Поетична світлиця». Вступ до теми «Тарас Шевченко» Вірші «Вітер з гаєм розмовляє…», «Садок вишневий коло хати…»

Мета: розпочати вивчати розділ «Поетична світлиця»; глибше ознайомити  дітей з життям і творчістю українського народного поета Т. Г. Шевченка; розвивати уміння виділяти головне, суттєве; уміння зв’язно говорити, готувати доповідь, висловлювання на задану тему; сприяти національному вихованню учнів; виховувати почуття гордості за Україну.

Обладнання: запис на дошці «Пророк України – Тарас Шевченко»; виставка репродукцій малюнків Шевченка; портрет Т. Шевченка; «Кобзарі» на вишитому рушникові.

Хід уроку

І. Організаційний момент.

Вчитель: У цей погожий зимовий день.

В клас до нас завітало чимало гостей

Ми вам раді, люди добрі;

І вітаєм щиро вас;

І запрошуєм ласкаво

На урок в 4 клас.


ІІ. Повідомлення теми уроку.

Вчитель: Дорогі діти, сьогодні ми з вами розпочинаємо вивчати новий розділ, вміщений у нашому підручнику, який називається «Поетична світлиця». З назви розділу ви зрозуміли, що від сьогодні на нас чекають зустрічі з творами як уже відомих вам видатних майстрів поетичного слова, таких як Тарас Шевченко, Леся Українка, Іван Франко, так і нових для вас, але знаних в усьому світі, майстрів пера Павла Тичини, Максима Рильського.

Благословенна та земля, що дала світові такі талановиті постаті. Їхні твори назавжди увійшли до скарбниці світової літератури. А особливе почесне місце серед цих імен по праву займає ім’я Тараса Григоровича Шевченка, 200-річчя з дня народження якого відзначають цього року в усьому світі.

Тож сьогоднішній наш урок і ми присвятимо Тарасу Шевченку, Великому Кобзарю, національному пророку, захиснику всіх знедолених, нашому поводирю крутими дорогами становлення української державності.
ІІІ. Актуалізація знань учнів.


  1. Декламація віршів підготовленими учнями.

Учень: вже скоро день народження Тараса,

Великого, святого Кобзаря,

Його слова і досі світ хвилюють,

І всіх нас зігріва його зоря.


Учень: Щовесни, коли тануть сніги,

І на рясті просяє веселка,

Повні сил і живої снаги

Ми вшановуєм пам’ять Шевченка.


Учень: Благословляємо той день прекрасний,

Коли з’явився він на білий світ.

Він буде жити - доки України.

Він буде з нами ще багато літ!




  1. Слово вчителя.


Вчитель: Слова любові, пошани, вдячності наповнюють цими днями серця людей усього світу, бо Шевченко – не тільки наш поет, він належить усім народам. Його знають і цінують на всій планеті. По ньому пізнають нас, українців. Та наші серця проймаються особливою гордістю, коли ми чуємо його ім’я, адже для нас Шевченко не просто геніальний поет, він – наш земляк, а ми – його нащадки.

Він наша совість, наш порадник, наша найбільша правда. Ми вчимося в нього мудрості, любові до рідного краю і народу, його мови, навчаємося бути чесними й справедливими, гуманними й порядними, працювати на благо України.

У світі налічується 1384 пам’ятники Тарасові Шевченку – це найбільша кількість пам’ятників, встановлених одній особистості та 110 музеїв, 100 з яких на території нашої держави – все це свідчення глибокої поваги до поета.
ІV. Доповнення знань учнів про життя і творчість Т.Г. Шевченка
Вчитель: Сьогодні наш клас – це теж наче один з музеїв, присвячених, цій видатній постаті. Тож, давайте розглянемо його експозиції.

І перша з них називається «Дитинство Шевченка», у якій ми пригадаємо, що нам відомо про дитячі роки поета.

Зустрічайте наших екскурсоводів.

Учень: 9 березня 1814 року у с. Моринці на Черкащині серед морозної темної ночі, в хаті кріпака Григорія Шевченка народилася для пана – нова кріпацька душа, а для України – Великий поет, незламний Кобзар.

                                У селі Моринцях,

                                У сільській хатині,     

                                Уродився він на славу

                                Цілій Україні.

                                З - під низької стріхи

                                Соколом піднявся,

                                Як промовив його голос

                                Громом розлягався.

Учениця: Мама Шевченка увесь час працювала на панщині, яка забирала у неї увесь час і, тим самим, забирала материнську любов і ласку, догляд у дітей, яких вона так любила. Від тяжкої праці, від нестатків мама рано, в 40-річному віці, померла. Тарасові тоді було лише 9 років.

Пізніше Шевченко напише: «Там матір добрую мою ще молодою у могилу нужда та праця положила».


Учень: Батько Тараса, Григорій Іванович, був людиною доброю і трохи письменною. Вмів читати по церковному, займався хліборобством і чумакуванням.

Тонкого чуття і проникливого розуму чоловіком був Тарасів батько, який, помираючи у 44-річному віці, мудро розсудив між дітьми свою незавидну спадщину: «Синові Тарасу із мого хазяйства нічого не треба – він не буде абияким чоловіком: з його буде або щось дуже добре, або велике ледащо, для його моє наслідство нічого не буде значить».


Вчитель: У сім’ї Шевченків було 6 дітей: 3 сини - Микита, Йосип, Тарас і три дочки - Катерина, Марина та Марійка. Тарас був четвертою дитиною у сім’ї. І малий Тарас і його брати і сестри тяжко працювали на панщині. Їхнє життя було жахливим. Поет назве його пеклом, мукою:

«Я бачив пекло, там неволя,

Робота тяжкая ніколи

І помолитись не дають»

Ріс Тарас розумною, допитливою дитиною, хотів усе знати. Перші скупі знання він отримав з церковнослов'янських релігійних книг у школі сільського дяка, разом з ними і суворі кари та знущання вчителя.
Після смерті батьків доля привела вже 17- річного Тараса до Петербурга, пишної і величавої столиці Російської імперії, до міста, де він прожив у цілому 17 років , де він став художником і вільною людиною.

Тож наступна експозиція нашого музею називається «Шевченко- художник»



Вчитель: Діти, Тарас Шевченко був ще й талановитим художником. Зустріч в Петербурзі з земляком-художником Сошенком круто змінила долю Т.Г.Шевченка. Він познайомився також з байкарем Гребінкою, художником Брюлловим. Вони побачили великі здібності молодого художника і викупили його з неволі.

В 1845 році він закінчив Петербурзьку художню академію з двома срібними медалями І званням "вільного" художника. Шевченко малює портрети, картини, ілюстрації до своїх віршів. Мистецьких творів у Шевченка майже 1200.

Погляньте на його чудові портрети, картину «Циганка-ворожка», за яку він отримав срібну медаль Академії мистецтв. Полюбляв він малювати картини на історичні теми, архітектурні будівлі, пам’ятки старовини.

До речі, у квітні 1845 року поміщик Олександр Лук’янович запросив Шевченка у своє село Мар’янське, тепер нашого Великобагачанського району, намалювати портрети членів його сім’ї. У той час Тарас Григорович збирав гроші для викупу із кріпацтва своїх родичів тому і погодився. Працював до пізнього вечора, у вільний час читав книжки з панської бібліотеки, зустрічався з селянами.



V. Фізкультхвилинка

«Я думаю, що кожен з вас теж унікальна людина. Зараз ви в цьому переконаєтеся. Сядьте зручніше й заплющте очі. Зробіть три глибоких вдихи й видихи і розслабтеся. У найглибшій глибині кожного з нас ховається неповторна й чудесна зірка. У кожного з вас зірка своя власна. Спробуй побачити її. Уяви її. Подивися на неї уважніше. Якого вона кольору? Якого розміру? А тепер уяви, яке щасливе й задоволене обличчя у твоєї зірки. Ти бачиш широку посмішку на її обличчі? А може, ти бачиш тиху й маленьку посмішку? Твоя зірка сміється або посміхається, тому що вона знає одну велику й важливу таємницю. (Почніть говорити тихим і проникливим голосом.) Обережно візьми свою зірку в долоні, піднеси її до вуха й уважно послухай, що вона хоче сказати тобі. Нехай вона розкаже тобі, завдяки чому ти — така унікальна й неповторна людина. Тихо скажи собі: «Я унікальна й неповторна людина!» А тепер ти можеш потягнутися, попрощатися зі своєю зіркою й розплющити очі.

Я бачу зараз у нашому класі дуже багато зірочок — унікальних і неповторних дітей.

VІ. Доповнення знань учнів про життя і творчість Т.Г. Шевченка
Наступна експозиція називається «Поетична спадщина» Перед вами, діти, «Кобзарі». Колись кобзарями називали мудрих дідусів, які мандрували від села до села та під звуки кобзи розповідали простим людям про долю України. Шевченко не грав на кобзі, не співав пісень по дорогах України, але коли читаєш його твори, то ніби чуєш ніжну, сумну пісню про тяжке життя народу.
В цій книзі зібрані всі слова поета, вічні та невмирущі своєю правдою, своєю нев’янучою красою.

Учень: Тарас Шевченко – видатний поет,

Його шанує вчений і школяр.

І кожен, хто живе на Україні,

Напам’ять знає майже весь «Кобзар».


Учень: Духовний скарб це нашого народу.

Не згасне у віках Шевченкова зоря.

І ще віки черпати будуть люди

Цілющу мудрість з цього «Кобзаря».


Вчитель: В кожній родині з давніх-давен поряд з Біблією на покутті лежав «Кобзар». Кожна родина мала цю святу книгу.

Вперше світ побачив «Кобзар» у 1840 році, через два роки після того, як друзі зібрали і заплатили за волю поета 2500 карбованців. У 1838 році, дякуючи друзям, Шевченко став вільною людиною.

Не один раз ви вже відкривали сторінки цієї славетної української книги, цієї святині, національної Біблії України.

Сьогодні у нас знову є така нагода. Ми почитаємо вірші Шевченка, у яких Тарас Григорович оспівує красу рідного краю, досить тепло згадує про своє село, дорогу його серцю вбогу хату, яблуню з червоними яблуками, квітник, вербу, вишневий сад.


VІІ. Опрацювання вірша Т.Шевченка «Вітер з гаєм розмовляє…»

1. Читання вірша вчителем.

- Які картини малювала ваша уява, слухаючи вірш?



2. Словникова робота.

пливе один

повен Дунаю

спиняє скіпок

поплив заграло

спинить розмовляє

погралися рибалоньки


  • прочитати кожну колонку слів на одному диханні

  • прочитати усі дієслова

  • поясніть слово скіпка (невелика пластина, відколота від деревини)

  • поясніть правопис слова з великої букви

  1. Повторне (мовчазне) читання вірша учнями.

  • Читаючи, зверніть увагу, як поет змальовує картини тиші і неспокою у природі.

  1. Читання вірша учнями вголос.

  2. Аналіз змісту вірша.

  • яку річку описує поет у своєму вірші?

  • що пливло по Дунаю?

  • чому човен винесло у море?

  • прочитайте рядочки, у яких поет передав картини тиші у природі;

  • прочитайте рядочки, у яких поет передав картини неспокою у природі;

  • прочитайте, що із описаного у вірші ви могли б сприйняти зором, а що – відчути слухом

  • які почуття викликав у вас цей вірш?

  1. Вправи на розвиток швидкості читання. Гра «Знайди і прочитай»

  • прочитайте рядочки вірша, в яких зустрічаються слова І колонки.


VІІІ. Фізкультхвилинка

Стали , діти, коло парт,

кожен з вас здоров’я варт!

піднімаєм руки вгору,

Сонце сили додасть хворим,

присідаєм до землі,

Будуть сили немалі.

А тепер взялись за руки,

хай покинуть слабкість й муки,

нам же далі працювати,

тож здоров’я треба мати.

ІХ. Опрацювання вірша Т.Шевченка «Садок вишневий коло хати»


  1. Робота над заголовком. Мотиваційна підготовка до сприймання твору.

  • Прочитайте назву ще одного вірша Тараса Шевченка. Як ви думаєте, про що у ньому йдеться?

  • А тепер уявіть собі холодне підземелля з широкими кількаметровими стінами Петропавловської фортеці в Петербурзі. Тут, захований від усього світу за написання волелюбних віршів, в огидних допитах і нестерпному очікуванні вироку провів Тарас Шевченко найжахливіший квітень і травень свого життя 1847 року.

  • Його кати, мабуть, луснули б від злості, якби добідалися, що їхній арештант і тут, у казематі, пише вірші. Цей цикл віршів, серед яких і вірш «Садок вишневий коло хати», Шевченко так і назвав «У казематі».

  1. Слухання фонозапису «Садок вишневий коло хати»

  2. Словникова робота. вправа на розвиток мовно-логічної догадки.

в_шні х_ти

пл_ги под._є

в_ч_ря з_тих

с_л_вей йд_ть



  1. Самостійне (мовчазне) читання вірша учнями.

  2. Повторне читання вірша вголос.

  3. Осмислення змісту поезії.

  • яка пора року описана у вірші?

  • які рядочки дають вам підставу так вважати?

  • звідки повертаються дівчата?

  • де вечеряє сім’я?

  • хто подає вечерю?

  • як ви розумієте вислів «вечірня зіронька встає»; «мати хоче научати»?

  • знайдіть у вірші пестливі слова;

  • як ви думаєте, що відчував поет, коли писав цей вірш за тюремними стінами?

7. Розвиток звязного мовлення. Словесне малювання.

  • Які малюнки ви намалювали б до кожної строфи?

8. Виразне читання вірша.

Х. Доповнення знань учнів про життя і творчість Т.Г. Шевченка

  • Наша екскурсія у Шевченковім музеї підходить до завершення. Нарешті ми підійшли до експозиції, яка має назву «Кімната пам’яті».

Вчитель: 9 березня 1861 року Т.Г. Шевченку виповнилося 47 років. Привітати поета, який лежав тяжко хворий, прийшли друзі. А наступного дня, 10 березня, перестало битися серце великого українського Кобзаря. Його поховали на Смоленському кладовищі в Санкт – Петербурзі. Та чи могли люди забути й не виконати його «Заповіту»! (звучить фонозапис «Заповіт»)

Тож у травні того ж року тіло Великого Кобзаря було перевезене в Україну. Його поховано у місті Каневі, над Дніпром на високій Чернечій горі, яку народ називає Тарасовою. З того часу 22 травня – День пам’яті поета, день національного трауру України. Світлий нетлінний образ степової Чернечої гори – могили Великого Кобзаря – став національною святинею.

Другого такого

Між нами немає,

Що від краю і до краю

Світ про нього знає.

Другого такого

Нема і не буде ,

Щоб так його величали

По вік – віків люди.



Учень: Спи спокійно, поет!

Ми – нащадки твої

Пронесем крізь віки твоє ім’я.

Учень: Спи спокійно, поет!

Україна твоя

Вже розправила крила орлині –

Учень: Спи спокійно, поет!

Образ огненний твій

Не зітерти ні бурі, ні часу

Учень: У єдиній сім’ї –

Славній, вольній, новій



Ми тебе не забудемо, Тарасе!

ХІ. Підсумок уроку.

  1. Оцінювання роботи учнів на уроці.

  • Сьогодні на уроці ми говорили про видатну особистість людства Т.Г. Шевченка. В народі кажуть: «Шевченко жити буде, поки на Землі житимуть люди». Діти, дорожіть його ім’ям! Хочеться вірити, що, вступаючи в нове тисячоліття, на вашому шляху завжди буде Тарасова пристрасть, Тарасова мужність, Тарасове невмируще слово. Прочитаємо його.

Учіться, читайте, і чужому научайтесь,

й свого не цурайтесь.



ХІІ. Домашнє завдання.

с. 36 – 37 читати; вірш «Садок вишневий коло хати» вивчити напам’ять.


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка