Тема. Зустріч в Домі Книги: ознайомлення першокласників з бібліотекою



Сторінка10/13
Дата конвертації19.02.2016
Розмір3 Mb.
1   ...   5   6   7   8   9   10   11   12   13
Тема. Науково-пізнавальна література.
Мета: познайомити учнів з величезним, цікавим світом науково-популярної літератури;

навчити, як читати та користуватися цією літературою;

показати цінність та необхідність науково-популярної книги;

виховати любов до читання, до пізнання нового, до пошуку.


Хід уроку
Бібліотекар.

Кожний день ХХІ століття приносить нам нові наукові гіпотези, відкриття та рішення. Ніколи раніше наука так далеко не сягала у таємниці природи, не знала такого широкого фронту дослідження: космічні кораблі штурмують Всесвіт, фантастично розвивається кібернетика, біологія, фізика, хімія. Такі поняття як Інтернет, мобільний зв’язок, клонування людського гену вже давно перестали нас дивувати і назавжди увійшли в наше життя. Таким чином, сучасний розвиток і характер науки потребує від людини енциклопедичних знань, нетрадиційного мислення, вміння вирішувати складні питання. А для цього потрібно багато знати, багато вміти і всьому учитися.

Відповіді на всі запитання вам дасть науково-популярна література. І ці відповіді будуть не просто сухими формулами або науковими лекціями, це буде цікава подорож у світ науки, зрозуміла навіть молодшим школярам. Разом з мандрівниками ви вирушите у далекі незвідані світи, разом з винахідниками почнете вигадувати нові машини, разом з вченими зануритеся у чудовий таємничий світ нових відкриттів.

Давайте прочитаємо, яке визначення дає науково-популярній літературі «Тлумачний словник» (зачитую).

Науково-популярну літературу можна знайти у кожній бібліотеці, навіть у самій маленькій. Але для цього вам потрібно знати, що знайти цю літературу можна лише у відповідних відділах. Так, книги з математики, фізики, хімії, астрономії, біології, географії знаходяться у відділі під номером – 2, який має загальну назву природничо-науковий відділ. Книги з техніки знаходяться у відділі під номером – 3, який називається «Техніка. Технічні науки».

Сучасна науково-популярна книга виконує складну та благородну місію: вона перекладає складну мову сучасної науки на мову, зрозумілу широкому читачеві. Одні науково - популярні книги призначені для читачів, знайомих з питанням, яке їх цікавить, інші викликають цікавість до цього питання, треті дають практичні поради юним технікам, четверті, цікаві, допоможуть учням перевірити свої знання на практиці. А довідкові видання допоможуть розібратися у термінології, уточнити те чи інше поняття.

Авторами якої є вчені або літератори, які зробили своєю спеціальністю популяризацію науки. Автор науково-популярної книги продовжує роботу, яку робить підручник, але розповідає читачеві більше, використовує ширший матеріал, дозволяє собі відхилення від теми. Автор науково-популярної книжки викладає матеріал у легкій, доступній, цікавій формі. Він постійно займається науковими пошуками, які, до того ж, сповнені романтики та героїзму.

Тематика науково-пізнавальної літератури дуже різноманітна. З деякими книгами ми сьогодні познайомимося.

Серія книг «Я пізнаю світ» хоч і належить до енциклопедичних видань, але книги цієї серії написані такою «живою», цікавою мовою, що мимоволі захоплюєшся читанням і дізнаєшся багато - багато нового.

Багато книг є в бібліотеках, які починаються словами: «Занимательная» або «Цікава», ви, мабуть всі бачили на полицях в бібліотеці такі книги: «Цікаве про тварин», «Занимательная алгебра», «Занимательная физика», «Цікава географія», «Цікава астрономія» тощо.

Книги серії «Еврика» - змістовні, проблемні, популярні, оформлені зі смаком. Як розповідає легенда «Еврика!» («Знайшов!»), - вигукнув великий Архімед, відкривши закон гідростатики. Сьогодні ми використовуємо це слово для вияву радощів, задоволення від розв’язання важкої задачі, народження нової ідеї. Книги серії «Еврика» розкривають історію відкриттів у самих різних галузях науки і техніки. В них йдеться про гіпотези, припущення, проблеми, які чекають на рішення.

Необхідно також назвати географічну серію «ХХ століття: Подорожі. Відкриття. Досліди». Це цікаві оповідання про подорожі у всі кінці світу, про природу різних широт, про життя народів світу. Ці книги написані видатними мандрівниками, дослідниками. Саме тому їх так цікаво читати і дітям і дорослим.


Читати науково-популярну літературу потрібно особливо уважно, перечитувати деякі місця звертатися за поясненнями до енциклопедій, словників, довідників. (Показати пам’ятку «Як читати науково-популярну літературу»). Читаючи таку літературу обов’язково потрібно робити виписки, так найголовніше залишиться не лише у вашій пам’яті, але й у окремому зошиті. Якщо ви робите такі записи, обов’язково вкажіть звідки, з якого джерела зроблена виписка.

А тепер ми з вами проведемо невеличку гру, щоб закріпити ті знання про науково-популярну літературу, які ви щойно отримали. Викликаються лише сміливі!


Завдання №1. Учень зачитує два уривки з різних книг. Йому необхідно відповісти, який уривок з художньої книги, а який – з науково-популярної.

«Серед хижаків вирізняються кудлаті здоровані – ведмеді. Аляскінський бурий ведмідь має у розквіті сил зріст до трьох метрів і важить аж 700 кілограмів. Найбільший з ведмедів – білий полярний ведмідь. Завдовжки він буває понад три метри, а важить цей гігант цілу тонну. У цього величезного звіра залізні м’язи. Від холоду його рятує товстий шар жиру і біла або ледь золотава шкура з густою теплою шерстю. Навіть підошви лап захищені у нього хутром. Він може проплисти в крижаній воді десятки кілометрів і чудово пірнає…»

«Я поволі обертався до ведмедя, і, коли обернувся, побачив, що між нами кроків усього три-чотири. Звір вигулявся, здоровенний. Шерсть на ньому густюща, вилискує, і на зашийок ніби хомут надітий – такою грізною силою він налився. У хомуті вузько крила мордочка з чорненьким і мокрим п’ятачком. На п’ятачку земелька. Лапи в звіра по-дитячому безневинно притиснуті до грудей, кисті лап обвисли безвільно. Рильце ведмедя ледь задерте, витягнуте, і вся морда здається недоумкуватою.»

- То чим же відрізняється художня книга від науково-популярної? (відповідь)
Завдання №2. Учень знайомиться з ситуацією, з якої знаходить вихід за допомогою науково-популярних книг.

Друг розповів тобі, що йому вдома потрібно було розпиляти деревину, а в нього нічого не виходить, не знає він, яку пилку треба використовувати, як нею користуватися. Дай йому грамотні поради за допомогою науково-популярної книги.
Завдання №3. Останній конкурс має назву: «Що?», «Де?», «Коли?». Три учні отримують по 3 запитання з різних галузей знань. Відповіді на ці запитання знаходяться у науково-популярній літературі. Спробуйте знайти відповіді і зачитати їх.

1. Який з світових океанів є найбільшим? («Цікава географія»)

2. Що таке телескоп? («Цікава астрономія»)

3. Хто винайшов шведську стінку? («Я пізнаю світ. Спорт»)

4. Які існують комп’ютерні мови програмування?

(„Информатика и компьютерный интеллект)

5. Скільки комах на землі? («Цікаве про тварин»)

6. Чому кропива пекуча? («Я пізнаю світ. Рослини»)

7. Найбільша тварина на землі? («Ця дивовижна наука зоологія»)

8. Коли відбулося Хрещення Київської Русі? («Я пізнаю світ. Релігії»)

9. Що таке електромобіль? («Я пізнаю світ. Автомобілі»)

Отже, для чого взагалі потрібна науково-популярна література?

Науково-популярна література допомагає нам краще засвоїти шкільну програму.

Читаючи цю літературу, ми отримуємо нову, цікаву інформацію, додаткові знання з питання, яким цікавишся.

Ми розширюємо свій кругозір, навчаємося виразно і чітко висловлювати свої думки.

Так, а ще, читаючи науково-популярну літературу, ви ознайомитесь з науковими досягненнями, розробками, дізнаєтесь про нові винаходи, використання сучасної техніки у виробництві. Науково-популярна література дасть вам цінні поради для подальшого життя, допоможе вибрати майбутню професію.

Щасливої вам мандрівки сторінками науково-популярної літератури!

Скрипник Л.Б.
8 клас
Тема. Гра-конкурс «Уважні та начитані».
Гра відбуватиметься у три тури. Беруть участь дві команди.
(Представлення команд – назва, девіз).
Бібліотекар.

Гра розпочинається. Тема першого туру – “Бібліотека”.

Без книги життя неможливе. Значить, неможливе і без бібліотеки. Кожна команда повинна відповісти на 7 запитань. Правильна відповідь – 1 бал.
Запитання для першої команди:


  1. У якій країні вперше з’явилося слово “бібліотека”? (У Греції).

  2. Як називається бібліотека, фонд якої складається з книг з різних галузей знань? (Універсальна).

  3. Як називається картка установленого зразка, яка використовується для індивідуального обліку читачів і видачі літератури? (Формуляр)

  4. Яку місцеві періодичні видання ви знаєте?

  5. Перший підручник для навчання грамоти (Буквар)

  6. Список джерел у кінці твору (Бібліографія)

  7. Хто і коли заснував першу бібліотеку на Русі? (Ярослав Мудрий, 907р.)


Запитання для другої команди

  1. Що означає слово “бібліотека” в перекладі з грецької? (“Бібліо” – книга, “тека” – сховище).

  2. Термін “Бібліотека” в Київській Русі не використовувався. Як називали бібліотеку? (Книжкова палата, книгосховище, книжкова скарбниця).

  3. На чому розташовані книжки в бібліотеці? (На стелажах).

  4. Як називають людину, яка працює в бібліотек? (Бібліотекар)

  5. Що таке “абонемент”? (Відділ бібліотеки, де книги видають додому).

  6. Як називається людина, що користується послугами бібліотеки? (Читач)

  7. Найзнаменитіша бібліотека древності (ІІІ ст. до н.е.) (Олександрійська).

(журі підбиває підсумки першого туру)
Бібліотекар.

У другому турі ми згадаємо все про довідково – бібліографічний апарат бібліотеки (ДБА). Бібліотека тільки тоді працює повноцінно, коли є ДБА. Довідковий апарат допомагає дізнатися, чи є потрібна книга, правильно і швидко підібрати літературу з теми, знайти факти. Зараз кожна з команд пригадає свої знання і дасть відповідь на питання. Правильна відповідь – 1 бал.


Запитання для першої команди:

  1. Що називають “компасом у книжковому морі”? (Каталог).

  2. Що ви використовуєте при пошуку та виборі потрібної вам літератури? (Довідковий апарат, бібліографічний покажчик).

  3. Чому каталог назвали систематичним? Що можна визначити за систематичним каталогом? (Систематичний каталог – це каталог, у якому картки розміщені за напрямами знань, у певній системі. За систематичним каталогом можна визначити літературу з тієї чи іншої сфери знань).

  4. Назвіть ядро довідково – бібліографічного фонду. (Енциклопедії, словники, довідники, збірники та періодичні видання, краєзнавчі матеріали).


Запитання для другої команди:

1.Довідковий апарат – це ... (Каталоги, картотеки, довідковий фонд).

2.Що таке бібліотечний каталог ? (Перелік документів на різних носіях інформації, наявних у фонді однієї бібліотеки або групи бібліотек, складений у певному порядку).

3.Як розміщені картки в алфавітному каталозі? ( За алфавітом)

4.Які види бібліотечних каталогів ви знаєте? (Алфавітний, систематичний, предметний).
Бібліотекар.

Третій тур – бліц – турнір.


Запитання для першої команди:

  1. Періодичне друковане видання у вигляді книжки. (Журнал)

  2. Книга, що містить короткі відомості, поняття з певних питань. (Довідник)

  3. Як називаються словники, в яких пояснюються написання слів? (Орфографічні)

  4. Цей предмет розділяє книги на полицях. (Роздільник)

  5. Покриття книги або зошита з паперу чи клейонки. (Обкладинка)

  6. Розповідний народно-поетичний або писемно-літературний твір про вигадані події та вигаданих осіб за участю фантастичних сил. (Казка)

  7. Письменник, який написав одну-єдину казку “Три товстуни”. (Ю. Олеша)

  8. З якого матеріалу була виготовлена перша книга? (З каменю)

  9. Картка, в якій записуються дані читача і ведеться облік книг. (Формуляр)

  10. Як називається папір, який почали виготовляти в Африці з болотяної рослини? (Папірус)


Запитання для другої команди:

  1. Як називається бібліотека, яку збирають вдома? (Домашня)

  2. Назва будь-якого твору або окремих його частин. (Заголовок)

  3. Перша сторінка книги, на якій надруковано заголовок, ім’я та прізвище автора, рік і місяць видання. (Титул)

  4. Як називається словник, в якому пояснюються значення слів? (Тлумачний)

  5. Як одним словом можна назвати газети і журнали? (Періодика)

  6. В ряді країн, особливо в США і Англії, ходова книга на офіційні та сенсаційні теми, видана великим тиражем. (Бестселер)

  7. Як називається короткий зміст книги? (Анотація)

  8. Невеличкого обсягу (до 48 сторінок) книга в паперовій чи іншій м’якій обкладинці. (Брошура)

  9. Спеціально оброблена шкіра молодих телят чи ягнят. (Пергамент)

  10. Цінна, рідкісна книга. (Раритет)

(Журі оголошує результати третього туру в всієї гри).
Бібліотекар.

Завершився наша гра. Звичайно, кожен з вас отримав цікаву інформацію. Поповнилися ваші знання. Вітаю переможців і учасників. До нових зустрічей!



Пальчевська О.М.
9 клас
Тема. Писемні пам'ятки України.
Мета: розширити знання учнів про історію української писемності,

прищепити любов і повагу до культури і науки.


Обладнання: книги: „Слово о полку Ігоревім”, „Повість временних літ” та „Енеїда”.
Хід уроку
Бібліотекар.

Кожна освічена і культурна людина повинна знати свою історію, витоки писемності свого народу.



Писемність – сукупність графічних знаків і орфограм, які застосовуються в мові чи в ряді мов, що користується однією системою письма.

Перше слов’янське письмо з’явилось в ІХ столітті нашого літочислення. А перший слов’янський алфавіт створили брати Кирило і Мефодій у 862 році. Кирило був освіченою людиною, знав грецьку, латинську, слов’янську, арабську, єврейську та давньоруську мови. Він працював бібліотекарем і викладав філософію. Мефодій був таким же освіченим.

На жаль, оригіналів праць Кирила і Мефодія не знайдено та ми маємо численні копії-переклади богословських книг та переписи оригінальних творів. Це твір Кирила – „Слово про перенесення мощів преславного Климента” та книга Мефодія „Гімн на честь Дмитра Слунського” та інші, які є визначним внеском у загальнослов’янську культуру.

Та „Панонські легенди”, розповідаючи про життя і подорожі Кирила, повідомляють дуже цікавий факт. Кирило, що проживав у Херсонесі знайшов Євангеліє і Псалтир руською мовою і чоловіка, який говорив тією ж мовою. Кирило, спілкуючись з ним, почав говорити й писати тією мовою.

Це свідчить про те, що слов’янські племена в ІХ столітті мали своє письмо, а Кирило вдосконалив чи видозмінив деякі букви і їх графіку та все ж він мав взірець давньоруського походження для створення абетки. Кирило і Мефодій заклали основи слов’янської писемності та літератури і в цьому їхня заслуга.

Найвидатніша пам’ятка літератури Давньої Русі – „Слово о полку Ігоревім”. На жаль, автор геніальної повісті-поеми залишається невідомим. Та вчені приходять до висновку, що автор „Слова о полку Ігоревім” чудово знав історію, географію, природу, військову справу та мову сусідніх народів. Це могла бути досвідчена, літня людина.

Наслідком цієї праці стала книга „Пахощі Бонових слів”. Нам вже відомо хто такий Боян. Автор цієї книги прийшов до висновку, що „Слово о полку Ігоревім”, Остромирове Євангеліє та „Ізборник Святослава” були написані староукраїнською мовою.

Найдавніший літописний твір – „Повість временних літ” – це зведені в одне ціле і розміщені в певному порядку історичні розповіді, документи та закони. Повість була написана приблизно 1113 року, ченцем Києво-Печерського монастиря Нестором. В ній розповідається про розселення слов’ян, про утворення в них держави та про перших руських князів. В „Повісті временних літ”, яку переписали пізніше, було розміщено твір під назвою „По учення дітям” Київського князя Володимира Мономаха.

Важливе місце серед літературних пам’яток часів Київської Русі належить житійним творам. Житіє - біографія сьогодні – це твір, в якому йдеться про життя, страждання чи подвиги людей визнаних церквою як святих.

Наприклад: „Житіє Володимира”, „Житіє Ольги”, „Про святого і блаженного Агапіта”. Літописання продовжувало розвиватися. Так звані „Козацькі літописи” розкривають нам епізоди боротьби українського народу за своє визволення: „Літопис Самовидця”, „Літопис Самійла Величка” та ін.

Опрацьовуючи історичні матеріали, автори „Козацьких літописів” виявляли свій літературний хист. Стиль написання то простий, то вишуканий, а сама побудова сюжету, використання прислів’їв та приказок і метафоричність літописів говорить про те, що це не лише історичні пам’ятки, а й твори художньої літератури.

Вважалось, що першодрукарем на Україні був Іван Федоров і першою друкованою книгою – його „Апостол”. Та виявися цікавий факт про те, що у Німеччині в бібліотеці Тюбінченського університету зберігається книга Юрія Дрогобича, надрукована українською мовою під назвою:

„Прогностична оцінка поточного 1483 року магістра Юрія Дрогобича з Русі, доктора філософії і медицини Болонського університету”. Вона була надрукована через 45 років після винайдення Йоганом Гутенбергом книгодрукування і задовго до появи Івана Федорова на Україні. Та все ж І.Федоров зробив свій внесок у розвиток української культури і літератури. Випустивши книгу „Апостол”, що була видана в Москві, слідом за нею було надруковано „Буквар”. Він складався з двох головних частин: „Абетки” і додаткових матеріалів читання і вивчення на пам’ять. Ця пам’ятка нашої літератури („Буквар”) досі зберігається в оригіналі в бібліотеці Гарвардського університету. А „Острозька біблія”, надрукована також Федоровим, знаходиться в Конгресовій бібліотеці США. І ще по одному оригіналу цих видань зберігається в Канаді в Єпархіальному музеї в місті Едмонті.

Ще хочеться сказати про видатних діячів української літератури таких як: Григорій Савич Сковорода, Іван Вишенський, Іван Петрович Котляревський, Іван Іванович Огієнко та ін.

Спадщина Г.Сковороди стала підсумком давньої української словесності і провіщення нової української літератури. В поетичній збірці „Сад Божественних пісень”, у прозовій збірці „Байки харківські”, у філософських трактатах та діалогах Сковорода постає перед нами носієм гуманістичного світогляду, творцем оригінальної філософії, людиною всебічно обдарованою, спраглою до знань та пізнання істини. Його називають українським Сократом, народним любомудром.

Іван Вишенський – гордість давнього слов’янського письменства на Україні. Він народився на Львівщині, був високоосвіченою людиною. Жив на Афоні, який на той час був центром православного Чернецтва на Сході. Прийняв чернецтво і поселився в печері, звідки посилав на Україну свої послання. Всього відомо їх 20. Найвидатніші: „Обличеніє диявола-миродержця”, „Послання к утекшим от православ’я єпископам”, „Порада о очищению церкви”. Іван Петрович Котляревський, більше як 200 років тому, явив Україні творіння своєї душі і серця – безсмертну „Енеїду”. Він не міг мовчати, коли українська душа стогнала, продана своїм же „благородним дворянством”.

Мав заговорити народ, своєю мовою, про своє підневільне життя, але говорити про це, сміючись, не втрачаючи своєї гідності. Поема „Енеїда” – безсмертна пам’ятка нашої літератури, вона живе і буде жити.

Огієнко Іван Іванович – видатний вчений, громадський діяч, поет, прозаїк, критик і мовознавець, публіцист і видавець, ректор Українського народного університету, православний митрополит Польщі, Канади – автор сотень книг, тисяч наукових праць. Все своє життя (прожив 90 років)

Іван Огієнко пише статті і окремі твори. До еміграції за кордон у Львові вийшли з друку його праці: „Чистота і правильність української мови”, „Український православний словник”, „Історія українського друкарства”.

Слід вдуматись в слова – одкровення Огієнка, в які впродовж поколінь вчитувались наші одноплеменці за кордоном: „Європо, вільний світе – чи українці не люди, що їхні святині оскверняють без перерви?”; „Гине мова – гине народ!”; „Народ, що легко скидає своє і пристає до чужого, ніколи сильним не буде!” та ін.

Ще хочеться згадати про дуже цікаву пам’ятку нашого народу – „Велесову книгу”. Це пронумеровані дощечки, на яких вирізано текст. Розповідають вони про життя правослов’янського народу у давні часи, коли ще на території України проживали кочові племена – скіфи, кіммерійці і сармати. Це були дуже давні язичеські часи.

Але про цю пам’ятку ми поговоримо іншим разом.


Підсумок уроку.

Запитання:



  1. Коли з’явилося перше слов’янське письмо?

  2. Які писемні пам’ятки нашої країни ви знаєте? Їхні автори.

  3. Назва та автор першої друкованої книги.

  4. Назвіть одних з перших українських письменників і мислителів.

Чмир І.О.
9 клас
Тема. Книжки з мистецтва і про мистецтво.

Мета: розширити знання учнів про мистецтво, його різновиди;

познайомити учнів з книгами про мистецтво.


Обладнання: виставка книг з мистецтва, плакати з висловлюваннями про мистецтво.
Хід уроку
Бібліотекар.

Цікаво було б підрахувати, скільки ви вже книг перечитали. Здається безмежну кількість. У тім, ще не всі. І це прекрасно, бо скільки ще попереду відкриттів й звершень (презентація книг про мистецтво).

Усі ви не раз чули про чарівний захоплюючий світ мистецтва. Мистецтво – естетичне освоєння світу людиною на основі та в процесі художньої творчості – особливого виду людської діяльності й конкретно – чуттєвого, образного відображення дійсності з позицій певних естетичних ідеалів, одна з форм суспільної свідомості.

Слово «мистецтво» має й інше значення – майстерність у виготовленні речей і предметів ужитку або у виконанні тієї чи іншої справи.

Це розуміння мистецтва відбиває історичне походження художньої творчості, її зв’язок із працею. Саме праця створила з людини не тільки виробника, а й митця. Естетичне освоєння світу здійснюється в мистецтві різними художніми засобами, залежно від його видів і жанрів. Сьогодні в нас у гостях музика, танець, поезія, живопис. З давніх – давен наші предки прагнули передати у звуках свій настрій - переживання, радість, смуток. Музика виникла ще в епоху палеоліту й уже тоді стала джерелом естетичної насолоди. Сила її незвичайна! Через роки й тисячоліття озивається вона до нас, впливає на наш настрій, учинки.
Музика. Музика – це мистецтво, яке відображає дійсність у художньо-звукових образах поряд із поезією, живописом, театром та іншими видами мистецтва. Музика – засіб художнього пізнання життя, джерело великої насолоди. Музика відображає життя людини, багатий світ її емоційних вражень через узагальнений вираз людських переживань. Музика розкриває естетичні ідеали своєї епохи, моральний світ людей, життя і характер цілих народів. Головний засіб музичної виразності – мелодія, здатна розкривати найглибші людські думки й почуття.

Залежно від образного змісту, характеру, тематики, будови твору, складу виконавців музика буває різних видів і жанрів: камерна (романс, cонета, квартет), симфонічна (увертюра, сюїта, оперна симфонія, музична драма, лірична, комічна та героїчна опера), монументальна, вокально –інструментальна, хорова, побутова та інші.



(звучить класична мелодія «Тарантелла»).
Мелодії приховують в собі не просто розважальний заряд. І глибокий ліризм інструментальної чи вокальної музики, і національний колорит фольклорної – усе це повнить душу найпрекраснішими емоціями.

(звучить «Ліричний вальс»).

Ще в давнину навчанню танців приділяли особливу увагу. Саме завдяки танцювальним рухам юнаки й дівчата з багатих родин набували граційності, яка була складовою вишуканих манер. Прості люди також завжди любили танці. Жодне свято не обходилось без них.

Танець. Танець – вид мистецтва, в якому художні образи створено засобами музичної та художньої виразності (рух, жест, міміка). Зміст танцю завжди зумовлений побутом, працею, етнографічними особливостями того чи іншого народу.

Танець виник у найдавніші часи й був пов’язаний із піснею. Поступово він відокремився у самостійний вид мистецтва, хоча й досі невіддільний від музики, зміст якої розкриває в зорових образах. Тисячоліттями розвивалося танцювальне мистецтво різних народів.

В Європі на основі традиційних народних танців уже в XVI столітті виникли бальні танці, а в XVII-XIX – полонез, мазурка, кроковяк, полька, менует, вальс, що стали дуже популярними серед народів світу.

Найдавніші танці українського, російського, білоруського народу – веснянки, гаївки – мають спільну назву – хороводи, або танки.

Мелодії танцю є основою народно-інструментальної музики, їм притаманна ладна змішаність, ритмічність, варіаційний виклад. Народний танець став основою балетів.

(виконується танець)
У найдавніших грецьких міфах серед дев’яти муз, красномовних, дочок Зевса, особливо обожнювали юну покровительку поезії та музики Евтерпу.

Поезія. У широкому значенні поезія – це словесна творчість, літературне мистецтво, що відображає дійсність у художніх образах. У традиційному розумінні поезія – це художні твори написані віршами. Часто під поняттям поезія розуміють лірику, для якої найбільш властиві такі жанри – пісня, романс, елегія, ода.

Термін «поезія» часто вважають особливою якістю дійсності та світобачення, означаючи все високе й прекрасне, наприклад «Поезія праці», «Поезія природи».

(учні читають вірші)
Звичайною мовою не завжди можна розповісти про глибокі переживання, яскраві почуття. І тоді ми, тамуючи подих, кажемо: «несказанна краса», «невимовні почуття». Якою ж мовою можна розповісти про це? Мовою живопису.

Живопис. Живопис – вид образотворчого мистецтва, художнє відображення видимого світу фарбами на будь – якій поверхні (полотні, дереві, папері тощо).

Як і інші види мистецтва, живопис є засобом пізнання світу, ідейного і естетичного виховання, а зародився він у період первіснообщинного ладу. Глибоко в печерах люди й досі знаходять дуже давні наскельні малюнки із зображення тварин на мисливців.

Живопис відповідними засобами художньої виразності й методами типізації розкриває закономірність життєвих процесів, сутність явищ у їхньому розвитку. Він відображає не тільки зовнішній вигляд, а й внутрішній світ, характери, суспільні відносини людей, природу в усій її різноманітності й мінливості станів.

(ознайомлення з картинами видатних художників)
Кожний вид мистецтва говорить з нами своєю мовою: музика – прекрасною мелодією, танець – витонченими рухами, поезія – поетичними образами живого слова, живопис – кольорами та відтінками. Отож, знання різних видів мистецтва дає ключ до розуміння авторського задуму, можливість відчути красу і неповторність художнього образу, а ще відкриває шлях до власного творчого самовираження, залучає до загальної культури свого народу і народів світу.

Чмир І.О.
9 клас
1   ...   5   6   7   8   9   10   11   12   13


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка