Тема. Зустріч в Домі Книги: ознайомлення першокласників з бібліотекою



Сторінка8/13
Дата конвертації19.02.2016
Розмір3 Mb.
1   ...   5   6   7   8   9   10   11   12   13
Тема.  Виникнення книгодрукування в Україні.
Мета: ознайомити учнів з історією виникнення книгодрукування в Україні, першодрукарями українських книжок – Швайпольтом Фіолем, Іваном Федоровим, першими друкарнями, першими друкованими книгами;

довести, що першими друкованими слов'янськими книгами були українські.


Обладнання: книжкові виставки, тематичні полиці.
Хід уроку
Епіграфом сьогоднішнього уроку я взяла слова видатного українського вченого Івана Огієнко „Україна постійно кохалася в друкарстві, ніколи не лякалася книжки і боронила волю свого друку”. Урок наш пройде в формі засідання редакційної колегії шкільної газети „Тінейджер”.
Оголошення теми і мети уроку.

Сьогоднішній урок ми присвятимо історії українського друкарства. „Це питання для нас українців має велике значення, бо воно підкреслює стан нашої давньої культури. Стан українського давнього друкарства дав тоді змогу не тільки займати почесне місце серед цілого слов'янського народу, але й дорівнюватись технікою своїх видань культурним народам Європи”, писав Іван Огієнко.

Отже, відкриваємо засідання редакційної колегії.
Редактор.

Всім нам відомо ім'я першодрукаря Івана Федорова, але ще до нього були спроби друкування українською. Я хочу, щоб перші рубрики газети були присвячені саме цим історичним подіям. Повідомте, що ви відшукали.


Журналіст.

Доля судила, щоб найперші книжки, надруковані кирилицею, серед цілого слов'янства були українські. Перший друкар українських книжок був німець - Швайпольт Фіоль, (ім'я Швайпольт - онімеччине слов'янське ім'я - Святополк), деякий час жив у Кракові, де в той час проживало багато українців, в них Фіоль навчився української мови.

Головним ремеслом Фіоля було гафтярство - вишивання шовком або по шовку. Від природи Фіоль був людиною надзвичайно здібною, буваючи в Німеччині, приглядався різних технічних праць, певне там навчився нового тоді друкарського ремесла. Десь 1489 р. Фіоль почав друкувати перші українські книжки. Знайшов і майстра, що надзвичайно гарно виготовив потрібний шрифт.

Першими книжками, які видрукував Фіоль, були Октоїх та Часословець, обидві 1491 р. Крім цього надрукував ще дві книги - Тріодь пісну та Тріодь цвітну, але вже без зазначення місця та часу друку. Всі ці книги церковно-богослужбові, є звістка, що була і п'ята книга - Псалтир, але самої книги до нашого часу не дійшло. Мова цих видань має дуже багато відзнак живої української мови, в календарях багато імен святих - це, а також форма видань доказує, що книги друкувалися саме для українців. Цього ж 1491 р. краківська духовна інквізиція арештовує Філя, книжки спалюють, після визволення Фіоль покидає Краків, відновити друкарню в нього вже не має матеріальних засобів.


Редактор.

На мою думку, стаття гідна, щоб її прочитали наші читачі. Які джерела ви використовували?


Журналіст.

Книгу професора І.Огієнка „Історія українського друкарства”


Редактор.

Ми не можемо обійти у нашій газеті і Франциску Скорину, першого „руського” друкаря. Історичний оглядач ознайомить нас зі своїм матеріалом про нього.


Історичний оглядач.

Білорус „из славного града Полоцка”, Скорина народився десь коло 1490 р. в міщанській купецькій православній родині. В краківському і Падуанському (Італія) університетах вивчав медицину і філософію, отримав ступінь доктора медицини. В 1512 р. вертається додому і приступає до культурної праці.

В той час дуже відчувався брак біблійних книг. І от Скорина надумав перекласти цілу Біблію на тодішню літературну „руську мову”, спільну тоді для українців і для білорусів. І не тільки перекласти, але й видрукувати всі біблійні книжки. Добув Скорина потрібні рукописи і поїхав до Праги, де й заснував власну друкарню. За 1517 - 1519 рр видруковує 23 бібліійні книжки. Додав усіх старань, щоб видання його були найкращими із зовнішнього боку.

Книги Скорини друкарською технікою стояли дуже високо і його друк наслідували навіть в Германії. Слава про видання Скорини голосно пішла по всьому слов'янському світові, але за якихось причин Скорина змушений був переїхати до Вільни (Вільнюс), де засновує привезену з Праги друкарню. Та праця його обмежилась лише двома книгами: „Апостолом” та „Малою Подорожньою Книжецею”. Праці Скорини мали велике поширення і скрізь викликали наслідування. І коли після Скорини відновилося друкарство в інших містах, то скрізь на першодруках відчувався певний Скорини вплив.


Редактор.

Вам вдалося стисло повідомити про життя і діяльність Скорини, наголосити на великому значенні його праці для всього українства. Ваша стаття баз змін увійде до числа. Отже, настала черга оповідання про Івана Федорова. До слова прошу завідуючого літературним відділом.


Завідуючий літературним відділом.

У 1563 році цар Іван Грозний «повелів на кошти своєї царської казни улаштувати дім, де провадити друкарську справу». Тут 19 квітня 1563 року і розпочалося друкування «Апостола».

Побачила світ ця книга наступного року, 1 березня. Крім неї, Іван Федоров разом з Петром Мстиславцем у Москві надрукували двома виданнями у 1565 році ще одну книгу -- «Часовник». Цей малоформатний збірник молитов у свій час служив навчальним посібником. Близько 1567 року друкарі покидають Москву і направляються у Литовське велике князівство. У невеличкому містечку Заблудів у 1568 році московські друкарі під заступництвом гетьмана Г.А. Хоткевича створили друкарню. Тут вони 1569 року видрукували своє останнє спільне видання - «Євангеліє учительне». І тут же в 1570 році Іван Федоров уже сам (Петро Мстиславець переїхав у Вільно) видав «Псалтир з Часословцем». Ці книги відіграли величезну роль у культурному і політичному житті Білорусії XVI століття, вони стали надійною опорою у боротьбі за утвердження національної культури. Незабаром меценат Івана Федорова -- гетьман Г. Хоткевич -- захворів і відійшов від своїх починань. Давши друкареві наділ землі, він звелів йому зайнятися землеробством. Але не в цьому вбачав своє покликання великий просвітитель. Впевнений у значимості свого покликання і розпочатої справи, Іван Федоров мріє про створення власної друкарні, незалежної ні від магнатів, ні від меценатів. Із цією метою восени 1572 року він покидає Заблудів і направляється в Україну, у Львів.

Іван Федоров місцем організації своєї друкарні невипадково обрав Львів. У XV-XVI ст. він був великим торговельно-промисловим центром, важливим осередком культурного життя. На початку 1573 року друкарня була створена.

У лютому 1573 року Іван Федоров почав друкувати першу в Україні книгу - «Апостол». Побачила вона світ у лютому 1574 року. Її поява і започаткувала українську друковану книгу. Із цього часу відраховується історія українського книгодрукування. Львівський «Апостол» був виданий за зразком московського. Відрізняється він тільки дещо більшим обсягом і багатшим художнім оформленням. Глибоко розуміючи значення освіти для народу, Іван Федоров того ж 1574 року видає у Львові «Буквар» - перший друкований підручник у східних слов'ян.

Це федоровське видання стало зразком для численних пізніших російських, українських і білоруських навчальних посібників. Після абетки, складів і зразків відмінювання тут подавалися тексти для читання, серед яких, крім суто старослов'янських, були й українсько-білоруського походження. Вивчивши «Буквар», школярі могли читати не лише старослов'янською, але й російською, українською та білоруською мовами. Адже у всіх цих братніх мовах вживалася та сама кирилична абетка.

На початку 1575 року Іван Федоров, залишивши Львів, переїхав на Волинь, у місто Острог, де в той час склався своєрідний культурно-освітній осередок. Тут групувалися вчені і письменники-полемісти, виникла українська школа вищого рівня. Друкарня, яку очолив Іван Федоров, була тісно зв'язана з Острозькою колегією, діяльністю літературно-наукового гуртка.

Тут першодрукар у співдружності з Острозькими філологами в 1578 році видав церковнослов'янською і грецькою мовами «Азбуку», а в 1580--1581 роках - призначену для домашнього читання «Книгу Нового завіту», первісток вітчизняної бібліографії - «Книжку» Тимофія Михайловича, у вигляді аркуша «Хронологія» - вірш Андрія Римші, написаний тогочасною українською літературною мовою. Таким чином, з друкарні Івана Федорова вийшло перше у нашій країні окреме видання поетичного твору. Найбільшою і головною працею Івана Федорова в Острозі було друкування Біблії.

Острозька Біблія - монументальне видання, видрукуване форматом фоліо на 628 аркушах. Біблія стала справжнім шедевром друкарського мистецтва. В орнаментальному оформленні останньої використано мотиви української рукописної книги, традиції художньої народної творчості. Не випадково Острозька Біблія послужила взірцем поліграфічної майстерності для наступних поколінь друкарів.

Незабаром після друку Біблії Іван Федоров повернувся до Львова. У цей час він займався винахідництвом у галузі військової техніки, зокрема, створив дослідний зразок розбірної багатоствольної гармати. Планував він і видання нових книжок. Але невблаганна смерть не дозволила здійснити ці задуми. 5 (15 за новим стилем) грудня 1583 року друкар помер.

На могилі першодрукаря (в Онуфріївському монастирі на Підзамчі) вірні друзі поклали надгробну плиту. Навколо першодрукаревого герба було викар-бувано в камені слова: «Іван Федорович - друкар москвитин, которий своїм тщанієм друкованіє занедбалоє обновил. Друкар книг, перед тим невиданих».

Але книгодрукування в Україні, засноване Іваном Федоровим, розповсюджувалось, міцніло, росло, служачи справі освіти і культури.


Редактор.

Надзвичайно цікавий матеріал, але для друку в газеті його прийдеться дещо скоротити.


Закріплення матеріалу. Підсумок уроку.

  • Хто поклав початок українському книгодрукуванню?

  • Як називається перша українська друкована книга?

  • Коли побачив світ перший у східних слов'ян друкований підручник?

  • Які книги видрукував Іван Федоров?

Островська О.П.
7 клас
Тема. Історія виникнення та види каталогів.


Мета:  познайомити дітей з історією створення каталогів, довести його значимість в бібліотеках та важливість вміння ним користуватися.
Обладнання: каталоги шкільної бібліотеки.


 Хід уроку

Бібліотекар.

Ви всі бували в бібліотеці, чи в нашій шкільній, чи у міській. Всі бачили і знаєте скільки там знаходиться книг. Жодна людина не може прочитати всі книги, що знаходяться в бібліотеці, видаються у нашій країні. Жоден бібліотекар на в змозі запам’ятати всі книги що є. Але ж бібліотекар повинен швидко і якісно обслуговувати своїх читачів. Тому на допомогу бібліотекарю приходять каталоги.

Каталог – слово грецького походження, означає перелік – книг, рукописів, музейних експонатів.
Потреба створювати каталоги виникла відразу після того, як почала розвиватися писемність. Перший каталог – перелік книг на глиняних табличках – знайдений археологами при розкопках одного з міст стародавнього Шумера. За часів стародавнього світу Ашурбанапал, один з останніх ассірійських царів, зібрав в своїй столиці Ніневі багату бібліотеку шумерських та вавілонських літературних творів та наукових трактатів. Перевага цієї бібліотеки не тільки у великій кількості “глиняних книг”, зібраних царем. Вперше в історії книги підбиралися та розставлялися по розділах, враховуючи зміст (тобто систематизувалися за темами – зародження систематичного каталогу). Посланці царя їздили по всій країні, розшукуючи в храмах стародавні таблички, списували їх для царської бібліотеки. Цар уважно слідкував за поповненням бібліотеки. Книги не тільки збиралися і зберігалися, на глиняних табличках вказувалася назва твору, кімната і полиця на якій він зберігався. Таким чином – це був своєрідний каталог, складений 25 віків тому.

Одна із перших бібліотечно-бібліографічних праць була створена поетом та вченим, головою Олександріївської бібліотеки Калі махом (310-240 рр. до н.е.). Його “Каталог писателей, просиявших во всех областях, и трудов, которие они сочинили” складався з 120 томів.
Бібліотека Багдадського халіфа Візир-ас-Сахіда нараховувала близько ста тисяч книг. Більшу частину життя він провів в воєнних походах і його завжди супроводжував караван з книгами. Причому верблюди йшли по порядку літер алфавіту, і караванник-бібліотекар міг швидко знайти потрібну книгу. Це був свого роду каталог – алфавітний.
В епоху Відродження гуманіст та вчений Конрад Геснер (1516 - 1565) створив знамениту “Загальну бібліотеку” – працю в якій враховано і описано більше 15 тисяч видань по всіх галузях науки трьох тисяч авторів. Ця праця по праву вважається вершиною серед інших бібліотечних праць того часу. На звороті титульної сторінки звернення до читачів, яке закінчується такими словами: “Не для себя, а для общих знаний я это составил. Так ведь, пчелы, и вы не себе готовили мед!” 

Перші каталоги являли собою списки-переліки книг, які зберігалися в бібліотеці. Із зростанням книжкового багатства такі списки не могли задовольнити ні бібліотекарів, ні читачів. Тому на початку ХІХ ст. З’явився новий вид каталогу –картковий, який існує і понині. Залежно від способу групування карток каталоги поділяються на алфавітні, систематичні, предметні.
В алфавітному каталозі картки групуються у алфавітному порядку. 
Систематичний каталог розкриває фонд бібліотеки за змістом. У ньому всі картки розташовані за певною логічною системою знань (згідно таблиць УДК або ББК). Всередині цих розділів – за алфавітом прізвищ авторів або ж назв книг.
Предметний каталог – це каталог, в якому картки з бібліографічним описом різних видів друкованої продукції групуються за змістом, але не за галузями знань, а за предметами чи питаннями, яким вони присвячені.

Чим більша кількість книг у бібліотеці, тим більші каталоги. Каталожні картки розташовуються в каталожних ящиках, які містяться в каталожних шафах. 
У нашій бібліотеці така шафа одна, але є бібліотеки де каталоги займають цілі зали. Тому дуже важливо вміти користуватися каталогом. Бо коли ви закінчити школу і поступите до ВНЗ то користуватися бібліотекою прийдеться дуже часто. І хоч зараз великі бібліотеки комп’ютеризовані та пошук потрібної книги чи інформації все одно починається із каталогів.
Не знаючи структури каталогу, принципу розміщення каталожних карток у ньому, шифру, книгу знайти в бібліотеці неможливо.

Отже на сьогоднішньому уроці ми розглянули, що таке каталог, огов иди, призначення, необхідність при роботі в бібліотеці. На наступних уроках ми більш досконало познайомимося із видами каталогів і навчимося ними користуватися.

Островська О.П.

7 клас
Тема.  Алфавітний і систематичний каталоги.
Мета: навчити дітей правильно вибирати книги;

надати їм бібліотечно-бібліографічні знаття: розповісти про різні види каталогів, які є в бібліотеках і різні види картотек;

навчити дітей за каталогами і картотеками знаходити необхідну літературу.
Обладнання: виставка літератури «Бібліотечно-бібліографічні знання – дітям»;

бібліотечні каталоги;

авторські таблиці, таблиці ББК;

кросворд (за бажанням).
Хід уроку
Сьогодні ми з вами познайомимося з темою: як знайти необхідні книги в бібліотеці. На минулому уроці ми познайомилися з історією та видами каталогів, які допомагають нам знайти необхідну книгу і прочитати її. Вміти читати — справжнє мистецтво, якому можна і необхідно вчитися.

Тема нашого уроку: «Алфавітний і систематичний каталоги». Кожна бібліотека відкриває читачам свої скарби за допомогою каталогів і картотек. Що ж таке «Каталоги» та «Картотеки».

Свою мандрівку книжковим містом ми розпочнемо з хлопчиком, з яким ми зараз познайомимось і який допоможе нам знайти потрібну нам книгу.


Миколка.

Привіт, друже! Радий тебе бачити! Мене звуть Миколка Зірченко. Як твої справи? Бачу, ти ідеш до бібліотеки. Я також. Хочу взяти почитати новеньку книгу. Ходімо разом!

Подивися, як багато у бібліотеці книг! Можна навіть розгубитися від такої кількості! Та це ще квіточки! Подивись на “нескінченну” стіну книг. Її створив архітектор Чарльз Олів̕є у Стокгольмській Громадській Бібліотеці.

Та не бійся! В кожній бібліотеці є спеціальні помічники, які допоможуть тобі зорієнтуватися. Знаєш, хто вони? Це каталоги й картотеки.

Вони – найголовніші і вірні порадники для тих, хто хоче самостійно знаходити книги та будь-яку інформацію у бібліотеці.

“Каталог” - слово, яке прийшло до нас з Давньої Греції. Це перелік книг, рукописів, картин тощо, складених у певному порядку, щоб полегшити їх розшук.


Бібліотекар.

Зараз ми з вами познайомимося з різними типами каталогів і розберемося, з чого вони складаються.


Миколка.

А знаєш, з чого складаються каталоги? З каталожних карток, які описують кожна свою книжку. Картки ж, у свою чергу, стоять за різними роздільниками.

Ти спитаєш, як це картка може описувати книгу? А ось так! На кожній картці мають бути певні відомості про книгу. Ось такий вигляд мають картки.
Бібліотекар.

Так. Каталоги складаються з каталожних карток. Кожну книжку, яка надійшла до бібліотеки, описують на картки, зазначаючи ім'я автора, назву книги, її тираж, рік видання, назву видавництва, місце, де вона була надрукована, кількість сторінок, вартість. На картці можуть бути вказані також прізвища авторів передмови, зазначено, вітчизняна ця книга чи перекладена і хто її перекладав. Іноді на картці є короткі відомості про зміст книги (анотація).

У лівому верхньому кутку зазначено так званий шифр книги, під яким вона розміщується на книжковій полиці.

У шифрі вказується розділ, у якому книжку треба знайти на полиці. Книжки на полицях розставлені за розділами (темами). Розділи такі ж, як і в систематичному каталозі, тому що каталог відповідає фонду. Отже, перша цифра шифру на картці означає її місце на стелажі, останні цифри та літери відображають підрозділи (як у каталозі).

Далі в шифрі вказується авторський знак. Перша літера — початкова літера прізвища автора книги, а якщо його немає — початкова літера назви книги. Цифра означає позицію автора в алфавітному ряді. Якщо картка стоїть у систематичному каталозі, то головну роль у шифрі книги відіграє верхній рядок, де вказано розділ, у якому її треба шукати на полиці. В алфавітному каталозі — нижній рядок, де за першою літерою картка ставиться в алфавітний ряд.

Якщо відомі автор та назва твору, то визначити, чи є книга у фонді, можна за допомогою алфавітного каталогу.

Усі картки в такому каталозі розташовані в алфавітному порядку за прізвищами авторів. Звісно, що тут поруч можуть бути картки на буквар та солідну наукову працю, а по сусідству з іменами письменників та вчених, відомих в усьому світі, ім'я письменника-початківця.

Допомагає бібліотекарям описувати книги спеціальна наука – Бібліографія. Бібліографія (biblion з грецької мови це “книга”, а grapho – «пишу») . Тому і виходить, що це наука, яка описує книги.

А знаєш, навіщо в бібліотеках описують книги?

Бібліографічний опис книги допоможе:

- дізнатися, чи є певна книга у бібліотеці

- швидко її знайти і замовити

- скласти список необхідної літератури

Жоден бібліотекар не може запам'ятати всі книги, які зберігаються в бібліотеці. Він відкриває свої багатства читачам саме за допомогою каталогів: алфавітного, систематичного та електронного.

Алфавітний каталог найбільш зручний у користуванні, тому що всі книги подаються тут за алфавітом прізвищ авторів або назв книг.

Запам̓ятай! Саме він допоможе тобі дізнатися, чи є в бібліотеці потрібна книга і які є книги того чи іншого автора! Користуватися ним дуже просто – достатньо знати прізвище автора і назву книги. А ще слід гарно знати саму абетку


Бібліотекар.

Давайте з вами перевіремо свої знання і згадаємо алфавіт, а також уважно подивимось і підкажемо Миколці, як будуть стояти ці картки у каталозі згідно з алфавітом?

- Як розташовуються в каталозі картки, якщо трапляються книги авторів з однаковими прізвищами? (За алфавітом літер ініціалів.)

    - Як розташовуються в каталозі картки, якщо немає автора? (За першою літерою книги .)

    - Як розташовуються в каталозі картки, якщо початок назви книги однаковий (наприклад: «Вивчення в школі хімії», «Вивчення в школі фізики»)?
Мабуть, кожному з вас своїх особистих знань для заняття вашою справою не вистачає, і тоді ви звертаєтеся до літератури. З кожним роком навчання в шкільній програмі з'являються нові предмети, відповідно, розширюється коло книг, які потрібно прочитати. А ще й реферати, творчі роботи... Як же зорієнтуватися в книжковому фонді бібліотеки? Як дізнатися, яка література є в бібліотеці з галузі знань, що вас цікавить? На допомогу приходить СК. Пригадаймо із попередніх занять, що таке СК?

  Систематичний каталог — це бібліотечний каталог, у якому картки з бібліографічним описом книг розміщені за галузями знань відповідно до певної системи бібліотечно-бібліографічної класифікації. Він інформує про те, які видання з тієї чи іншої галузі, з того чи іншого питання є в шкільній бібліотеці, допомагає учням використовувати їх для засвоєння знань, для самоосвіти.


Миколка.

Так. Щоб дізнатися, які книжки розповідають про ті чи інші явища, події, предмети, звертайся саме до систематичного каталогу.


Бібліотекар.

Систематичним цей каталог назвали тому, що всі каталожні картки в ньому розміщуються згідно з певною системою. Кожній галузі знань відповідає той чи інший відділ каталогу, який має умовне позначення


Миколка.

Подивись, наприклад, які картки зібрані у розділі, позначеному цифрою 2. Природа навколо тебе. І це ще далеко не всі. Ти сам можеш переконатися і подивитися інші розділи у каталозі.

А давай подивимось, як далі розташовані картки. 3 – Техніка. 4 - Ліси, поля, ферми. 5 - Твоє здоров’я.

А ось про що нам розповість 6–й розділ - Історія країн і народів

Давай подивимось, як далі розташована система. 7 - Школа. Твій учитель.

А ось і останні розділи систематичного каталогу.

А це основні розділи систематичного каталогу. Ознайомтесь будь ласка з ними:

1. Загальнонаукове і міждисциплінарне знання.

2. Природничі науки.

3. Техніка. Технічні науки.

4. Сільське і лісове господарство.

5. Охорона здоров'я. Медицина.

6-8. Суспільні та гуманітарні науки

60. Суспільні науки в цілому.

63. Історія. Історичні науки.

65. Економіка. Економічні науки.

66. Політика. Політична наука.

67. Право. Юридичні науки.

68. Військова справа. Військова наука.

70-79. Культура. Наука. Просвітництво.

80. Філологічні науки в цілому.

81. Мовознавство.

82. Фольклористика.

83. Літературознавство.

84. Художня література.

85. Мистецтво.

86. Релігія. Містика. Вільнодумство.

87. Філософія. Логіка. Етика. Естетика.

88. Психологія.

90. Література універсального змісту.



91. Бібліографічний зміст, видання.
92. Довідкові видання.
93. Журнали.
Миколка.

В бібліотеці книги на полицях розташовані зовсім не за розміром чи кольором. (Хоча, можливо це було б і гарно). Адже при такому розташуванні потрібну книжку важко було б знайти!


Бібліотекар.

Бібліотека – це справжнє книжкове місто. Кожна книжка має свою адресу. Без адреси – ніяк! А щоб її дізнатися, треба знати певні правила.


Миколка.

Ось такі цифрові індекси обов’язково пишуться і на каталожних картках, і на книгах. Тоді книжку дуже швидко можна знайти серед інших книг. Адже верхні цифри - це “вулиця” (полиця), а нижні - “будинок” в якому живе книга на цій поличці.


Бібліотекар.

Запам’ятай! Книжки на полицях стоять згідно з тими самими цифровими індексами, як каталожні картки на них у самому каталозі.


Миколка.

Якщо ти добре запам’ятаєш все те, що я тобі розповів про систематичний каталог – ти легко зможеш знайти книгу на будь-яку тему. А щоб ти не заплутався з індексами – на кожному каталожному ящичку написані підказки для тебе.

Існує ще електронний каталог. Цей каталог – справжня електронна база різних документів, які є в бібліотеці.

Здійснювати пошук можна за будь-якими даними. Хто мені підкаже, які данні ? Правильно, це назва, автор та інші данні будь якої книги.

То як же навчитися правильно вибирати книгу? Давай визначимо конкретні шляхи! Запам’ятовуй!
Бібліотекар.

З чого починаємо пошук? Давайте зробимо свй вибір. З однієї книги? Чи з книг і статей за темою?


Миколка.

Знаєш автора і назву книги? Тоді свою книжку можеш шукати на поличці. А якщо тільки назву, то тоді звертайся до алфавітної картотеки назв. Знайди за назвою книги її автора.

А якщо ти шукаєш будь яку інформацію, то спочатку визнач тему, яка тебе цікавить. Потім дізнайся, якими цифрами позначено необхідний тобі розділ у каталозі чи картотеці. А потім шукай її у систематичному каталозі.

Якщо сумніваєшся, як бути – порадься з бібліотекарем!

А зараз давай спробуємо пошукати… Ну, наприклад, книги, які розповідають про природу, твоє здоров’я.
Закріплення матеріалу. Підсумок уроку.

Миколка.

А як ви гадаєте, що вам розкажуть книги та енциклопедії про твоє здоров’я? І про те, який чудовий світ рослин “цвіте” на їх сторінках.

Ну ось, гадаю, ти тепер не розгубишся і будеш почувати себе у бібліотеці дуже і дуже впевнено.

До зустрічі, друже! Ти тут роздивляйся все гарненько. Згадуй про те, що я тобі розповів. А я піду підбирати собі книжечку до смаку. Бувай!



Островська О.П.
7 клас
Тема. Як користуватися енциклопедією та довідковою літературою.

Мета: познайомити учнів з існуючою довідковою літературою;

навчати учнів користуватись словниками, енциклопедіями;

виховувати інтерес і потребу до роботи з довідковою літературою.

Обладнання:  книжкова виставка „ Довідкова література – книги, які знають все”, таблиці, схеми.

Хід уроку
Бібліотекар.

Сьогодні урок у нас незвичайний. Тему уроку ви зараз мені скажете. Прочитайте прислів’я: „Золото добувають із землі, а знання – з книжок”. (учні вголос читають прислів’я).

З яких книжок добувають знання? Відповідь учнів.

Сьогодні ми познайомимося з довідковою літературою. Як ви гадаєте, яка це – довідкова література? (Відповіді учнів).

Орієнтуватися у потоці наукової і політичної інформації допоможе довідкова література.

Довідкові видання - це твори друку, що містить короткі відомості наукового, науково-популярного або прикладного характеру, викладені, оформлені та розміщені так, щоб їх можна було швидко знайти.

Для успішної роботи з цими виданнями треба мати точну уяву про те, які з них забезпечують одержання необхідних, вам даних, оскільки вони надзвичайно різноманітні за формою, повнотою матеріалу, хронічним обсягом, тематикою.

До основних видів довідкових видань належать: енциклопедії, довідники, словники. Найбільш популярними і значними є ЕНЦИКЛОПЕДІЇ.



Енциклопедії - однотомне або багатотомне видання, яке містить в узагальненому вигляді основні відомості з однієї або з усіх галузей знання і практичної діяльності викладені у вигляді коротких статей, розміщених в алфавітному або систематичному порядку.

Залежно від обсягу представленої інформації енциклопедії поділяються на великі (кілька десятків томів), малі (10-12 томів), короткі (4-6 томів) і одно- тритомні, як правило, названі енциклопедичними словниками або довідниками.

Серед універсальних багатогалузевих енциклопедичних видань найбільш капітальними і всеохоплюючими за своєю тематикою є:


  • "Большая советская энциклопедия" (БСЭ) у 30-ти томах;

  • "Малая советская энциклопедия" (МСЭ) у 10-ти томах.

  • "Українська радянська енциклопедія" (УРУ) у 12-ти томах.

До найбільших доступних і популярних універсальних енциклопедичних видань відносяться однотомний "Советский энциклопедический словарь" та трьохтомний "Український радянський енциклопедичний словник".

Крім енциклопедій універсального характеру, видаються галузеві енциклопедичні видання (енциклопедії, довідники та енциклопедичні словники, які відображають диференціацію сучасної науки, розвиток її основних напрямків).



"Географічна енциклопедія України", "Фізична енциклопедія", "Энциклопедический словарь юного техника", "Популярная медицинская энциклопедия", "Кратка литературная энциклопедия".

Цінним додатком до енциклопедичних виданьє статистичні дані, ілюстрацій ні матеріали: карти, плани, схеми, креслення, репродукції картин, фотознімки, портрети, зображення монет, прапорів тощо.

Кожне енциклопедичне видання забезпечується словником, тобто повним переліком термінів, котрим присвячені вміщені в ньому статті.

На широку читацьку аудиторію розраховані словники.



Словник - довідкове видання, що містить впорядкований перелік мовних одиниць (слів, словосполучень тощо) з короткими їх характеристиками або характеристиками позначених ним понять або з перекладом на іншу мову.

Словники, бувають філологічні і термінологічні і виконують дві функції: нормативну тобто фіксують значення і вживання слів, і інформаційну - відображають знання і практичну діяльність людини, культуру суспільства в певну епоху.

Особливе місце посідають мовні (лінгвістичні) словники.

Серед великої кількості різних типів основними є одномовні алфавітні тлумачні словники, котрі пояснюють значення вживання граматичні і фонетичні особливості слів. "Короткий тлумачний словник української мови", "Словник скорочень в українській мові", "Словник іншомовних слів" ін.

Довідкові видання допоможуть тим, хто бажає поглибити знання, одержані в навчальних закладах, удосконалюватися в своїй спеціальності, краще організувати суспільну роботу, бути "нарівні з часом", мати уяву про найважливіші напрямки суспільного розвитку, науки, техніки про кращі художні твори.

Використання довідкових видань дозволить виробити стійкий інтерес до читання, глибше вивчити тему, зрозуміти прочитане.

Ми сьогодні з нею познайомимося, будемо вчитися користуватися цією літературою. Знайомство з довідковою літературою:

ДОВІДКОВА ЛІТЕРАТУРА

СЛОВНИКИ ДОВІДНИКИ ЕНЦИКЛОПЕДІЇ



Бібліотекар. Чим ви вже користувались в своєму житті?

Учні. Ми вже користувались деякою літературою. Зокрема орфографічним словником, словником синонімів, тлумачним словником.

Бібліотекар. В якій послідовності записані слова у словниках?

Учні. За алфавітом.
Знайомство із значенням слів.

Візьміть тлумачні словники. Перший ряд визначатиме значення слова „словник”, другий – слова „енциклопедія” і третій ряд – значення слова „довідник”.



(Учні виконують завдання)


СЛОВНИК

ЕНЦИКЛОПЕДІЯ

ДОВІДНИК

Збірник слів в алфавітному порядку з поясненням, тлумаченням або перекладом на іншу мову

Наукові довідники у формі слова – систематизований огляд відомостей з будь-якої галузі виробництва або науки

Книжки, що містять короткі відомості з певних питань


Знайомство зі словниками, енциклопедіями, довідниками.

Словники – знайти щось про слово: наголос, будову слова, значення.


Практична робота з довідковою літературою.

Бібліотекар. В якій книжці ми шукатимемо, як правильно пишеться слово?

Учні. В орфографічному словнику.

Бібліотекар. Знайдіть, як пишуться слова „кропива”, „конденсатор”. Напишіть на дошці.

(Учні виконують завдання)



Бібліотекар. Де ми шукатимемо синоніми до слова ...............?

Учні. В словнику синонімів.

Бібліотекар. Знайдіть синоніми до слова „гарний”

Учні. Хороший, красивий, красний, вродливий, чепурний.

Бібліотекар. Синоніми до слова „пастух”.

Учні. Чередник, скотар, табунник, отарник, вівчар.

Бібліотекар. Знайдіть антонім до слова „святковий”

Учні. Буденний.

Бібліотекар. До слова „з’єднувати”.

Учні. Роз’єднувати.

Бібліотекар. Де ми шукатимемо переклад слів з російської мови на українську та навпаки?

Учні. В російсько-українському та українсько-російському словнику?

Бібліотекар. Перекладіть на українську мову слова „бесідка”, ландыш”.

Учні. Альтанка, конвалія.

Бібліотекар. А тепер перекладіть з української на російську мову слова „багнет”, „електромережа” і „пліснява”.

Учні. Штык”, „електросеть”, „плесень”.

Бібліотекар. Де ми шукатимемо про історію предмета, його виникнення?

Учні. В енциклопедії.

Бібліотекар. Прочитайте, як називається енциклопедія, що лежить у вас на парті.

Бібліотекар. На картках є завдання. Знайдіть відповіді на запитання. Знайдіть відомості про марш, материк, картоплю, метро, кіностудію.

(Учні виконують завдання)


Бібліотекар. Для того, щоб правильно писати й говорити, щоб розширити свої знання, яка література має завжди бути у вас на столі?

Учні. Довідкова.

Бібліотекар. Що належить до довідкової літератури?

Учні. Словники, енциклопедії, довідники.

Бібліотекар. Що треба добре знати, аби швидко знайти потрібне слово в словнику чи енциклопедії?

Учні. Треба добре знати алфавіт.

Бібліотекар. Довідкова література дуже корисна й потрібна не тільки вам, учням, а й вчителям, батькам. І треба дружити зі словниками, енциклопедіями. І ніколи не соромитися заглянути в книгу. Не дарма в народі кажуть: „З книгою подружишся – розуму наберешся”.

Шановні читачі! Активно використовуйте у своїй роботі, навчанні самоосвіті довідкові видання!
Тести до уроку «Словники, довідники, енциклопедії», 7 клас

І варіант

І рівень

1. Як побудовані словники, довідники, енциклопедії?

а) в алфавітному порядку, за змістом; б) за темами.

2. Що таке енциклопедія?

а) коло знань; б) коло запитань.

3. Як побудована «Дитяча енциклопедія»:

а) за темами; б) змістом; в) алфавітом.

II рівень

1. Дайте характеристику словникам.

2. Які словники користуються найбільшим попитом?

а) орфографічні; б) тематичні.



III рівень

1. Знайдіть в енциклопедії статті, в кінці яких вміщена бібліографія.


II варіант

I рівень

1. Довідник — це ...

а) видання, яке містить короткий детальний матеріал додаткового характеру;

б) каталог,

в) роздільник.

2. В якому порядку подані слова в словниках:

а) алфавітний, тематичний; б) хронологічний.

3. Підкресліть слова, що означають різновиди словників: енциклопедичні, тлумачні, орфографічні, іншомовні, універсальні.



II рівень

1. Дайте характеристику енциклопедії. Коротко розкажіть про енциклопедичний словник.

2. Поясніть призначення двомовних словників.

III рівень

1. Поясніть значення слова «індологія».



Відповіді

І варіант

I рівень

  1. а) в алфавітному порядку, за змістом.

  2. а) коло знань.

  3. а) за темами.

II рівень

1. Словники бувають різних видів: тлумачні, орфографічні, політичні, мовні, словники


іншомовних слів, спеціальні (географічні, літературні, економічні).

До них звертаємося, коли потрібно вияснити значення того чи іншого слова або одержати коротку довідку.

2. Найбільшим попитом користуються орфографічні словники. Вони мають 10400—11400 слів.

III рівень

Розвиток капіталізму, науки, культури в Росії, накопичення знань призвело до необхідності створення енциклопедичних видань. У 1890 р. у Петербурзі у виданні Брокгауза і Ефрона почав виходити «Енциклопедичний словник». Всього вийшло 24 томи і 4 додаткових. Тут вміщено не тільки матеріали, що мали відношення до Росії, але більшість статей з усіх галузей знань були складені видатними представниками російської науки. Цей словник був високо оцінений і навіть тепер зберігає своє значення.


II варіант

I рівень

1. а) видання, яке містить короткий детальний матеріал додаткового характеру.

2. а) алфавітний, тематичний.

3. Енциклопедичні, тлумачні, орфографічні, іншомовні.



II рівень

1. В енциклопедії слова розміщені в алфавітному порядку. У кожному слові, яке є назвою статті, поставлений наголос.

Таким чином незнайоме слово можна прочитати правильно.

З метою економії місця, слова даються в скороченні. А в кінці енциклопедії є стаття, яка пояснює систему скорочень. Всі слова (статті) розміщені в алфавітному порядку, тому на одній сторінці може йти мова про найрізноманітніші речі.

На спинці кожного тому (і на титульному листку) пишуться літери, склади або слова, з яких починається і закінчується даний том. На звороті сторінок також зазначені початкові склади слів, пояснення яких даються.

2. Двомовні словники допомагають вивчати інші мови. У них супровідні матеріали до списку слів рідної мови і їх еквівалентів (словам або словосполученням) не обмежуються вступною частиною і списком скорочень.



III рівень

1. «Індологія» — комплекс дисциплін, що вивчають історію, літературу, мову Індостану, економічні та соціальні проблеми Індії; індіаністика.



Островська О.П.

7 клас
1   ...   5   6   7   8   9   10   11   12   13


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка