Тематичний захід у світі хімічних чудес



Скачати 66.58 Kb.
Дата конвертації07.03.2016
Розмір66.58 Kb.
Тематичний захід

У світі хімічних чудес
Цей тематичний захід проводиться у 7 класі з метою зацікавити учнів предметом хімії.

Ведуча: Наук на світі є багато,

І хімія — не між дрібних.

Це слово може зруйнувати,

А може і побудувати.



Ведучий: З'явилася вона давненько —

За декілька тисячоліть.

Хоч рухалася помаленьку,

Та зараз птицею летить...



Ведуча: Як тільки стала проростати

Й пустила в землю корінці,

Ураз її, немов за ґрати,

Взяли до рук своїх жерці.



Ведучий: Хоч і святою стала зватись,

Але ченці, як не крути,

Із нею почали займатись

Мистецтвом зовсім не святим.



Ведуча; Та в келії їй тісно стало.

Покрита мороком густим,

До себе вчених притягала

Туманним образом своїм.



Ведучий: Трудились хіміки віками,

Все думали про майбуття:

Шукали філософський камінь,

Хімерний еліксир життя.



Ведуча: Але не тільки це робили,

Не марно докладали труд —


Кислоти добувати вміли,

Метали виплавляти з руд.



Пісня: Нам долею дано пролить, що ллється,

Розсипать те, чого ніхто не проливав.

Наш кабінет хімічним зветься,

Щоб відкривать хімічні чудеса.



Ведучий: Але що це?

(Вибігає стривожений учень.)

Учень: На-брид-ло! Хлоро, флуо, гідро, окси, феро, пропани, щоб вони пропали. Ні, далі так жити не можна, мучать нас на уроках. Девіз учи­телів: «Один урок—одна самостійна», хімічні дик­танти, молі, закони якихось Авогадро, Ломоносо-вих. Наче без них прожити не можна. Хіба без них не можна поснідати? Хімічці не подобається, що я написав на самостійній роботі: до Алюмінію до­дав оксид цинку і вийшов Ферум, а виділився во­день. Вчителька підкреслила. Ну звідки вона знає, що так не можна добути Ферум? Що, перевіряла? Не дадуть відкрити свій закон!

(Його підтримує другий учень.)

Учень: Я теж упевнений, що хімія неправиль­на. От вчителька говорить, що метали, які розмі­щуються в ряді активності після водню, не реагу­ватимуть із кислотами з витісненням водню. А звідки вона така впевнена? Не вірте! Наприклад, золото не реагуватиме тому, що ніякий дурень не кине в кислоту золото. Ніхто ж вчительці не пода­рує золота для досліду.

Ведуча: Ну, досить. Не всі люблять хімію, але деякі речі слід знати, адже без них неможливе життя на Землі.

Ведучий; Пропонується відгадати ребус.

(Показує таблиці, учні відгадують.)



Ведуча: А ось і вона завітала до нас, ця дивна гостя. Яка ж формула води?

Вода (учениця в блакитному костюмі):

Добрий день! Це я, водиця,

всього сущого цариця.

Потрудилась я нівроку.

Без моїх потужних кроків,

без живих краплин прозорих

всій природі горе, горе!

Завмирає все довкола:

ліс дрімучий, річка, поле!

Я — всевладна, я — велика,

я — вода тисячолика!

Я — це дощ, це хмари й роси,

що засвічують покоси.

Я — це град і сніговиця,

я — жива, жива водиця.

Вклонімось водиці, живого цариці,

за те, що поїла у лузі зело;

за те, що доволі у хаті, у полі

пахучого хліба було.

Вклонімось водиці, живого цариці,

що повнила влітку маленьку ріку,

купала дитину, творила клітину

на своїм довгім і славнім віку.

Вклонімось водиці, живого цариці,

без неї — ніщо, чи зима, чи гроза.

Це — крига на річці; це — сніг на смерічці,

це — ваша, хлопчиська нечемні, сльоза.

То ж нумо туди, де найбільше народу.

За те, що трудилась весь вік не дарма,

прославимо воду, що землю, природу

відмити від бруду вміє сама.

За те, що енергію гонить турбіні,

за те, що віками слугує людині.

Ведуча: Ось така вона, вода. А яку частину зем­ної кулі займає вода? (Учні відповідають.)

Ведучий: Часто учні запитують: чи отруйна та чи інша речовина?

Багато що залежить від кількості речовини. Наприклад, кухонна сіль: при одночасному вжи­ванні 300—500 г може настати смерть. Отже, різкої межі між отруйними і неотруйними речовинами провести не можна.



Учитель: А яку хімічну назву має кухонна сіль?

Яка її формула? (Учні відповідають.)



Ведучий: Чи відомо вам, що хоч кухонна сіль дуже поширена в природі, вона високо цінується. У минулому за 1 кгсолі платили 1 кг золота, були випадки, що давали двох невільників. Скільки солі потрібно людині на рік? (За рік людина спо­живає 5 кг солі.)

Ведуча: Чи відомо вам, що відсутність йоду в питній воді, їжі викликає порушення функції щитовидної залози?

Ведучий: Чи відомо вам, що 1 г золота можна витягнути в дріт довжиною 3 км, 1 копійку роз­плющити до розмірів 4 м. Найбільший у світі самородок золота масою 260 кг був знайдений в Австралії. У воді Світового океану концентрація золота становить 4—10 мг на 1 т води.

Ведуча: Чи відомо вам, що в кістянці вишень, слив, персиків є багато отруйної синильної кис­лоти?

Ведучий: А тепер поміркуйте.

На уроках ми користуємося «сухим спиртом».

Чи існує зв'язок «сухого спирту» з рідким медич­ним спиртом?

У речовини, яку в побуті називають «сухим спиртом», є інші назви: гексаметилентетрамін, уротропін, його формула така:



Формула медичного спирту — С2Н5ОН.



Як видно з формули, до справжнього спирту сухий спирт ніякого відношення не має. Можли­во, назвали так, бо після згоряння не залишається попелу. Це дуже практичне пальне, яке загоряєть­ся від сірника. Очищений «сухий спирт» — урот­ропін — використовують у медицині як судинно-розширювальну речовину.

Ведуча: А які хімічні елементи входять до скла­ду зір? (Гелій і Гідроген.)

Ведучий: Які хімічні елементи входять до скла­ду людського організму? (Оксиген, Карбон, Гідро­ген, Нітроген, Кальцій, Фосфор, Калій, Хлор, Сульфур, Магній, Ферум, Цинк, Силіціум, Бор, Бром, Купрум, Флуор, Иод, Арсен, Плюмбум, Манган.)

Ведуча: Який метал використовують для виго­товлення запалювальних бомб? (Аl.)

Ведучий: Який російський хімік був ще й поетом, фізиком, географом, геологом, сталеваром? (М. В. Ломоносов.)

Ведуча: Яка кислота міститься в шлунку лю­дини? (НСl.)

Ведучий: Чому дощова і снігова вода не мають смаку? (Тому що відсутні солі.)

Ведуча: Чому пляшка з мінеральною водою може «вистрелити» в теплому місці? (При на­гріванні гази розширюються.)

Ведучий: Кому належать слова: «Широко про­стягає хімія руки свої в справи людські»? (М. В. Ломоносову)

Ведуча: Як можна зняти шкаралупу з яйця, не розбиваючи його? (Опустити в хлоридну кислоту.)

Ведучий: Яка проста речовина ціниться дорож­че за золото? А коли платять гроші, щоб позбави­тися простої речовини, що містить той самий еле­мент? (Карбон у вигляді алмазу і Карбон у вигляді сажі.)

Ведуча: Що таке «царська вода» і чому її так назвали? (Суміш Ш03 і НС1.)

Учитель: А тепер розгорнемо періодичну си­стему і розпочнемо «Хімічний елементарій».

Ведучий: Які елементи названі на честь країн? (Францій — Франція, Полоній — Польща, Гер­маній — Німеччина.)

Ведуча: Які хімічні елементи названо на честь видатних учених? (Кюрій, Ейнштейній, Менде­левій, Резерфордій, Іаній.)

Ведучий: Назва якої простої речовини відпов­ідає ролі хімічного елемента в живій природі? (Азот — безжиттєвий.)

Ведуча: Які хімічні елементи названі на честь материків? (Америцій, Європій.)

Ведучий: Який хімічний елемент названий на честь острова? (Купрум — Кіпр.)

Ведуча: Назва яких хімічних елементів похо­дить від назви міст? (Лютецій — Париж, Берклій — Берклі.)

Ведучий: На який хімічний елемент багата морська капуста? (Йод.)

Ведуча: Де в медицині застосовується тантал? (Хірургічні інструменти.)

Ведучий: Сполукою якого елемента був отрує­ний Наполеон? (Арсену).

Ведуча: Яким елементом скористався один із злочинців, якого викрив Шерлок Холмс? (Фосфо­ром.)

Ведучий: Нестача якого хімічного елемента призводить до карієсу? (Кальцію.)

Ведуча: Який елемент має бактерицидні влас­тивості? (Аргентум.)

Ведучий: Який хімічний елемент називають елементом життя і мислення? (Фосфор.)

Ведуча: Назва якої країни походить від назви одного з благородних металів? (Аg — Аргентина.)

Ведучий: Нестача якого хімічного елемента в організмі спричиняє недокрів'я? (Феруму.)

Ведучий: А тепер покажемо цікаві досліди:

1) діючий вулкан;

2) «дим без вогню»;

3) перетворення води на «вино», «вина» — на воду;

4) одержання «молока», перетворення «моло­ка» на «мінеральну воду»;

5) горіння цукру;



6) хімічні барви.

Учитель: А тепер розгадаємо хімічні ребуси.

Ведучі: 1. Ми—хіміки. Ахімія—це безсонні ночі.

2. Це — постійні розмови про хімію.

1. Це — хімічні лабораторії.


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка