Теми практичних занять



Скачати 49.92 Kb.
Дата конвертації26.03.2016
Розмір49.92 Kb.
Теми практичних занять

Методика проведення практичних занять специфічна, але цілком виправдана, ефективність якої перевірено практикою. Особливість її у тому, що заняття проводять самі магістранти. Група розділяється на 5 підгруп (за кількістю практичних занять). Кожна підгрупа обирає тему з пропонованого списку заздалегідь, розробляє конспект практичного заняття, консультуючись з викладачем, і проводить заняття у своїй групі.

Заняття закінчується обов’язковим аналізом роботи викладачів-магістрантів. Аналіз має бути різноманітним: усний (7-8 хвилин у кінці заняття викладачем, усією групою чи призначеними на початку заняття “аналітиками“), письмовим (домашнє завдання); самоаналіз.

Практичне заняття № 1. Поняття про педагогічну культуру, педагогічну майстерність викладача вищої школи


  1. Значущість професії педагога у сучасному суспільстві. Педагогічна діяльність учителя загальноосвітньої школи та викладача вищої школи. Порівняльний аналіз. Вимоги до викладача технічного ВНЗ. Поняття про педагогічну майстерність. Педагогічні здібності як складова педагогічної майстерності. Гуманістична спрямованість особистості викладача як необхідна умова ефективної педагогічної діяльності. Поняття педагогічного такту та педагогічної вимогливості. Питання для дискусії. Яким має бути викладач вищої школи ХХІ століття?



  1. Елементи театральної педагогіки, що застосовуються у педагогічній діяльності. Виховання навичок професійної уваги педагога. Вправи на розвиток уваги. Роль психофізичної свободи, уяви, фантазії у педагогічній діяльності. Вправи. Пам’ять як професійна якість викладача. Способи розвитку пам’яті.

Література

Основна: 1 [c. 12 –21, 47 - 82]; 3 [c. 306 - 314, 342 - 371]; 6 [c. 6 - 11, 30 – 32, c. 39 - 46]; 7; 8 [c. 5 - 15]; 11; 13 [c. 7 - 15, 73-90]; 16 [c. 8 – 19, 27 – 31, 47 - 57]; 18 [c. 7 - 26].


Додаткова: 5 [c. 10 – 29, 141 – 162]; 9[c. 10 – 15, 23 -26]; 12 [c. 305 -320]; 19 [c. 59 – 66, 110 - 126]; 22; 27; 35.

Практичне заняття № 2. Педагогічне спілкування

Сутність педагогічного спілкування, його функції. Мовлення викладача як засіб педагогічної праці. Характеристика монологічного та діалогічного стилів мовлення викладача. Характеристика авторитарного, ліберального, демократичного стилів педагогічного спілкування. Уміння слухати як важливий елемент комунікативної поведінки викладача. Особливості активного та пасивного слухання. Конфлікти у педагогічному спілкуванні та шляхи їх подолання.



Література

Основна: 1; 6[c. 39 - 43]; 8; 16[c. 199 - 264]. Додаткова: 10; 13; 15.



Практичне заняття № 3- 4

Поняття про педагогічну (освітню) технологію.

  1. Сутність навчального процесу у вищій школі. Двобічність навчального процесу: викладання – учіння. Роль викладача у навчальному процесі. Триєдина функція навчання: освітня – виховна – розвиваюча. Структура навчального процесу. Цільовий, стимуляційно-мотиваційний, змістовий, операційно-діяльнісний, контрольно-регулювальний, оцінно-результативний компонент навчального процесу. Поняття про педагогічні закони, закономірності, принципи. Основні закономірності і принципи навчання у вищій школі. Типи науково-педагогічної свідомості: технократично-орієнтований, чи технологічний, та гуманістично-орієнтований, чи творчий .



  1. Поняття про педагогічну (освітню) технологію. Методи навчання. Класифікації методів навчання(Бабанського Ю.К., Махмутова М.І., Скаткіна М.М. - Лернена І.Я.). Лекція як форма організації та метод навчання у вищій школі. Завдання лекційного викладання, його переваги та недоліки. Методична концепція лекційного курсу. Види лекцій. Сучасні проблеми лекційного викладання.



  1. Семінарські заняття у вищій школі, їх види та методика проведення. Інноваційні технології навчання у ВНЗ. Активні, інтерактивні методи навчання. Дискусія як метод навчання у вищій школі. Гра як метод навчання. Групове навчання.



  1. Самостійна робота студентів. Сутність і значення СРС. Методи СРС. Умови ефективності СРС. СРС в програмі магістерської підготовки.



  1. Контроль та оцінка знань студентів. Функції контролю знань. Методи і форми організації контролю. Критерії і норми оцінки. Дидактичні принципи застосування контролю і оцінки знань. Питання для дискусії. Рівнева диференціація навчання – чи можливе її застосування у вищій школі.

Література

Основна: 3 [c. 433 – 439, 455 - 497]; 6 [c. 74 - 133]; 8; 13 [c. 177 – 203, 243 - 251].

Додаткова: 2; 6; 13; 20; 34; 37.

Практичне заняття № 5. Роль викладача у вихованні студентської молоді (за вибором студентів)


  1. Поняття про особистість, її структура і фактори розвитку. Виховання і розвиток. Виховання у широкому та вузькому смислі. Закономірності і механізми виховного процесу. Виховання особистості у колективі як педагогічна проблема. Умови позитивного впливу колективу на особистість. Самовиховання як фактор розвитку особистості.



  1. Проблемне питання про виховання студентів ("Навчати і виховувати, чи лише навчати?"). Методи і форми виховання студентів у вищій школі. Робота куратора студентської групи. Питання для дискусії. Чи правомірно стверджувати, що студент виховує себе сам? Як інтерпретувати тезу: “Яка життєдіяльність студентів, такі вони й самі”? Чи залишається на сьогодні актуальною ідея Макаренка А.С., що виховання може здійснюватися лише у колективі та через колектив? Колектив студентської групи – реальність чи фікція?

Література

Основна: 6 [c. 134 - 169]; 10 [c. 50 - 78].



Додаткова: 9 [c. 27 – 43, 45 - 55].


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка