Теоретичний матеріал для самостійного опрацювання заступниками директорів з нвр за проблемою «Управлінський проект в дії». Термін опрацювання – вересень 2011р. Методист Єремізіна Л. О



Скачати 429.96 Kb.
Сторінка1/3
Дата конвертації08.03.2016
Розмір429.96 Kb.
  1   2   3
Теоретичний матеріал для самостійного опрацювання заступниками директорів з НВР за проблемою «Управлінський проект в дії».

Термін опрацювання – вересень 2011р.

Методист Єремізіна Л.О.
МЕТОД ПРОЕКТІВ ЯК ЗАСІБ РЕАЛІЗАЦІЇ ДОСЛІДНИЦЬКИХ ПРАКТИЧНИХ ТА ТВОРЧИХ ЗАВДАНЬ ОСВІТИ
Мета вивчення теми:

Формування професійних компетентностей педагогів для впровадження активних методів навчання, що забезпечує активне залучення учнів у навчальний процес, індивідуалізацію навчання, кооперативне навчання та розвиток критичного мислення.


Метод проектів

Метод проектів виник у 1920-і рр. у сільськогосподарських школах США, в зв’язку з усе більшим розвитком і поширенням ідеї трудової школи. Проектне навчання було спрямовано на те, щоб знайти способи, шляхи розвитку активного самостійного мислення дитини, навчити її не тільки запам’ятовувати й відтворювати знання, які дає школа, але й уміти їх застосовувати на практиці. Загальний принцип, на якому базувався метод проектів, полягав у встановленні безпосереднього зв’язку навчального матеріалу з життєвим досвідом учнів, у їхній активній пізнавальній і творчій спільній діяльності в практичних завданнях (проектах) під час вирішення однієї загальної проблеми. Метод проектів успішно розвивався завдяки педагогічним ідеям американського педагога-психолога Дж. Дьюї, а також його учнів і послідовників В.X. Кілпатрика, Е.У. Коллінгса.

Ідеї проектного навчання виникли в Росії практично паралельно з розробками американських педагогів. В радянські часи велику увагу методу проектів приділяли Б.В. Ігнатьєв, М.В. Крупеніна, Н.К. Крупська, С.Т. Шацький, В.М. Шульгін. Радянські педагоги вважали, що критично перероблений метод проектів зможе забезпечити розвиток творчої ініціативи й самостійності учнів у навчанні, буде сприяти безпосередньому зв’язку між набуттям знань і вмінь, їхньому застосуванню для вирішення практичних завдань.

У 1929-1930 рр. універсалізація методу проектів і розвиток комплексної системи навчання призвели до складання й видання комплексно-проектних програм. За такої побудови навчального процесу, як нерідко стверджували багато педагогів-практиків, учні опинялися в різних життєвих ситуаціях, зустрічалися з труднощами й переборювали їх за допомогою інстинктів і звичок, а також тих знань, що потрібні для досягнення конкретної мети. Однак така мета часто носила лише вузько практичний характер і не повною мірою сприяла належному розвитку учня. В результаті такого підходу навчальні предмети заперечувалися, систематичне засвоєння знань під керівництвом учителя на уроці підмінювалося роботою з виконання завдань-проектів. Внаслідок цього рівень загальноосвітньої підготовки школярів різко знижувався.

На сучасному етапі розвитку освіти проектна методика детально досліджується в різних країнах. Сучасне проектне навчання знайшло широке застосування в освітніх системах навчання багатьох країн світу. Його висока ефективність підтверджується учителями Великобританії, США, Бельгії, Бразилії, Фінляндії, Німеччини, Італії й багатьох інших країн, де ідеї Дж. Дьюї (гуманістичного підходу до освіти) знайшли широке поширення й набули великої популярності завдяки раціональному поєднанню теоретичних знань і їхнього практичного застосування для вирішення конкретних проблем навколишньої дійсності в спільній діяльності школярів. Основна теза сучасного розуміння проектної методики зводиться до твердження: «Все, що я пізнаю, я знаю, для чого це мені потрібно, де і як я можу ці знання застосувати» − і в сучасних умовах знаходить поширення в багатьох освітніх системах, що прагнуть знайти розумний баланс між академічними знаннями і прагматичними уміннями.

Багатьма дослідженнями останнього часу було підтверджено, що проектна діяльність виступає як важливий компонент системи продуктивної освіти і являє собою нестандартний, нетрадиційний спосіб організації освітніх процесів через активні способи дій (планування, прогнозування, аналіз, синтез), спрямованих на реалізацію особистісно-діяльнісного підходу.

Проектна методика як нова педагогічна особистісно-орієнтована технологія відображає основні принципи гуманістичного підходу в освіті: особлива увага до індивідуальності людини, її особистості; чіткість, орієнтація на свідомий розвиток критичного мислення учнів. Вона є альтернативою традиційному підходу до освіти, який ґрунтується, головним чином, на засвоєнні готових знань і їхньому відтворенні.

Ґрунтуючись на поняттях технології навчання і проектування, проектну методику слід розглядати як сукупність пошукових, проблемних методів, творчих за самою своєю суттю, що являють собою дидактичний засіб активізації пізнавальної діяльності, розвитку креативності й одночасного формування певних особистісних якостей учнів у процесі створення конкретного продукту.


Кожному учаснику проектної діяльності необхідно навчитися відрізняти цю діяльність від дослідницької.

Дослідницька діяльність – діяльність, яка пов’язана з рішенням учнями, педагогами творчої, дослідницької задачі з наперед невідомим рішенням (на відміну від практикуму, що служить для ілюстрації тих або інших законів природи) і припускаюча наявність основних етапів, характерних для дослідження в науковій сфері, нормовану виходячи з прийнятих в науці традицій: постановку проблеми, вивчення теорії, присвяченій даній проблематиці, підбір методик дослідження і практичне оволодіння ними, збір власного матеріалу, його аналіз і узагальнення, науковий коментар, власні висновки. Будь-яке дослідження, неважливо, в якій області природних або гуманітарних наук воно виконується, має подібну структуру. Такий ланцюжок є невід’ємною приналежністю дослідницької діяльності, нормою її проведення.

Проектна діяльність – спільна навчально-пізнавальна, творча діяльність учнів, педагогів, що має загальну мету, злагоджені методи, способи діяльності, направлена на досягнення загального результату діяльності. Неодмінною умовою проектної діяльності є наявність наперед вироблених уявлень про кінцевий продукт діяльності, етапів проектування (вироблення концепції, визначення мети і задач проекту, доступних і оптимальних ресурсів діяльності, створення плану, програм і організація діяльності по реалізації проекту) і реалізації проекту, включаючи його осмислення і рефлексію результатів діяльності.

Однією відмінністю дослідницької діяльності від проектної вважають те, що головним результатом дослідницької діяльності є інтелектуальний продукт, що встановлює ту або іншу істину в результаті процедури дослідження і представлений в стандартному вигляді. Необхідно підкреслити самоцінність досягнення істини в дослідженні як його головного продукту. Часто в умовах конкурсів і конференцій можна зустріти вимоги практичної значущості, застосовності результатів дослідження, характеристику соціального ефекту дослідження (наприклад, природоохоронний ефект). Така діяльність, хоча часто називається організаторами дослідницькою, переслідує іншу мету (саму по собі не менш значущу) – соціалізації, напрацювання соціальної практики засобами дослідницької діяльності. Керівник учнівської дослідницької роботи повинен віддавати собі звіт в зміщенні мети роботи, що проводиться, при введенні подібних вимог.

Сьогодні важливо зосередити зусилля людини на визначенні понятійного апарату проектної діяльності. Терміни “проект”, “проектування”, “проектна діяльність” ши­роко вживається в різних галузях знань і мають кілька значень. Насамперед звернемося до основних ви­значень цих термінів.

Корні поняття проект можна знайти в давньогрецькій культурі, де воно означає “перешкоду”, “задачу”, “запитання”. У сучасній педагогічній практиці поняття “проект” розглядається як форма, задум, план (проект – лат. “кинутий уперед”). Аналіз підходів до поняття “проект” деяких авторів відображений у табл. 1.

Таблиця 1.

Підходи до поняття “проект”

Автор

Сутність поняття “проект”

О. Пометун,

Цільовий акт діяльності, в основу якого покладено інтереси людини.

А. Цимбалару

Низка спланованих зазда­легідь послідовних дій, спрямованих на досягнення результату проектування.

С. Кримський

Систематична форма організації діяльності у взаємозв’язку її теоретичних та практичних аспектів.

І. Єрмаков

Результативна дія, прототип, прообраз передбачуваного або можливого об’єкта, стану.

А. Самохіна

Цілісна, складна робота, яка включає різні види діяльності, де оцінюється кінцевий продукт.

І. Зимня

Творча діяльність, проблемна за формою представлення матеріалу, практична за формою його застосування, інтелектуально насичена за змістом, яка відбувається в умовах постійного конкурсу думок.

П. Архангельський

Організація і виконання певного цільового завдання.

Л. Гур’є

Змістовно обґрунтована і документально оформлена ініціатива, яка спря­мована на досягнення освітніх цілей у межах певного часу.

В. Бурков,

Д. Новиков



Обмежена в часі цілеспря­мована зміна окремої системи з установленими вимогами до якості результатів, можливими рамками витрат засобів і ресурсів та специфічною організацією.

І. Чечель

Дидактичний засіб пізнавальної діяльності, розвитку креативності мислення і водночас формування певних особистісних якостей.

Є. Полат

Узагальнена модель визначення способу досягнення поставленої мети, алгоритму пізнавальної діяльності.

“Словник російської мови”

розробле­ний план спорудження, попередній текст будь-якого документа, задум чи план.

“Радянський енциклопедичний словник”

су­купність документів (розрахунків, креслень та ін.) для створення будь-якого спорудження чи виробу.

Проектува­ти – означає складати проект, припускати, планувати. Ширше визначення цього терміну мож­на знайти в “Радянському енциклопедичному словнику”, де проектування розглядається як процес створення прототипу, прообразу передбачуваного чи можливого об’єкта, стану.

Під проектною діяльністю розуміють систему практичних розумових дій особистості (колективу), спрямованих на створення певного творчого продукту.

Окремі питання застосування проектної діяльності відображено в дослідженнях сучасних українських (І. Єрмаков, М. Елькін, О. Коберник, С. Ящук, А.Цимбалару і т.д.), дослідників близького зарубіжжя (П. Лернер, Є.Полат, М. Епштейн, Т. Гречухіна, І. Зимня і т.д.) і зарубіжних науковців (Дж. Джонсон, А.Флітнер, П. Фрейре, Д. Хопкінз, Дж. Пітт та ін.). Дослідники вважають, що сьогодні проектність – це один із вимірів рівня культури народу, а проектна діяльність забезпечує активне залучення до вирішення власних життєвих та професійних завдань, допомагає учням та вчителям набути досвід майбутнього висококваліфікованого фахівця, сприяє розвитку індивідуальності дитини. На думку науковців, психолого-педагогічні можливості проектної діяльності досить високі, адже проектна діяльність оптимально забезпечує суб’єктне пробудження і розвиток особистості людини, оскільки цілком відповідає різним віковим потребам і особливостям. Як відзначає академік І. Бех, головна установка та спрямованість особистості в ранній юності полягає саме в діяльному самовизначенні, виборі власного життєвого шляху і пошуку рівноправних взаємин із дорослими. Тому, проектне навчання не тільки спонукає до розумно вмотивованої діяльності відповідно до вікових і навчальних інтересів старшокласників, а й істотно трансформує роль педагога в керівництві нею.

Проектна діяльність допомагає мо­лодій людині включитися в активну соціальну дію, оволодівши здатнос­тями через проект власного розвитку змінювати цей світ. У проектній діяльності докорінно змінюються відносини “вчитель учень”: учень – суб’єкт навчання, учитель – партнер.

Таким чином, специфіка проекту полягає в зміні суб’єктно-об’єкт­них відносин у процесі навчання й виховання. Педагогічна теорія і практика переконливо засвідчили, що ефективність системи навчання вища, якщо учень сам стає суб’єктом навчання. Активна позиція учня і реалізація принципу “вчитися, діючи” є важливою характе­ристикою проектної роботи. Як вважає кандидат педагогічних на­ук А. Самохіна, іманентними властивостями проектної роботи є такі характеристики:

1) проект – це цілісна робота, її не можна закінчити, зупинившись на півдорозі, оскільки оцінюється кінцевий продукт;

2) проект – складна робота, яка включає різні види діяльності;

3) обов’язковим атрибутом є реальна практична діяльність. Практика – системотвірний компонент розвитку життєвої компетентності учнів;

4) проектна діяльність ґрунтується на активній соціальній дії у вирішенні життєво значущої проблеми.

Асоціація Дальтон-план-шкіл Нідерландів розробила такі правила для вчителя, який вирішив працювати за допомогою методу проектів:



  1. Учитель сам вибирає, чи буде він працювати за допомогою ме­тоду проектів. При цьому всі члени шкільного колективу поділяють відпо­відальність за його роботу.

  2. Учитель повністю відповідає за дітей, які беруть участь у про­екті, за їхні успіхи і за їхню безпеку.

  3. Учитель довіряє учням, вважає їх рівноправними учасниками спільної творчої роботи і постійно підкреслює своєю поведінкою цю довіру.

  4. Учитель надає учням можливість вільно й самостійно працювати. Він створює для цього всі умови.

  5. Учитель вибирає нову позицію, переходячи від ролі лектора й контролера до ролі помічника й наставника.

  6. Учитель стежить за своїм мовленням з точки зору дальтонівського підходу (не “Ти зробив це неправильно!”, а “Чому ти це зробив так?”).

  7. Учитель втручається в самостійну роботу дітей тільки тоді, коли цього вимагають обставини або учні самі про це просять.

Знання типології проектів, використовуваних у мережах або у звичайному навчальному процесі, може надати істотну допомогу координатору проекту при розробці цих проектів, їхньої структури, при координації діяльності учасників у групах.

Залежно від принципу, який покладений в основу проектів, їх класифікація може бути різною (табл. 2).

Таблиця 2.

Класифікація проектів зарубіжних дослідників

Ознака

Види проекту

Кілпатрик (за

домінуючою

діяльністю)


- конструктивний (втілення ідеї в зовнішню форму);

- естетичний (сприймання художнього твору);

- умовивідний (наукове дослідження питання);

- ознайомлювальний (збагачення розуму дитини новими знаннями та навичками).



Коллінгс (за основним методом)

- екскурсійний; ігровий;

- конструктивний; проект розповіді.



Мак Меррі (за провідною галуззю)

- ремеслений (ручної праці);

- торгівельно-промисловий;

- технічний (прикладних наук);

- історичний і географічний;

- літературний.


Уоткінс (за навчальною метою)

- проект визначення;

- створення колекції;

- побудови;

- аналізу;

- спостереження;

- контролю (догляду);

- читання.


Розглянемо типологію проектів, виділену Є. Полат. Автор визначає типологічні ознаки, які представлені в табл. 3 “Типологічні ознаки проектів”.

Таблиця 3.



Типологічні ознаки проектів (за Є. Полат)



Ознака

1.

Домінуюча в проекті діяльність

2.

Предметно-змістовна сфера

3.

Характер координації проекту

4.

Характер контактів

5.

Кількість учасників

6.

Тривалість виконання

У відповідності з ознаками визначені такі типи проектів (табл. 4):

Таблиця 4.



Типи проектів (за Є. Полат)



Типологічна ознака

Тип проекту

1.

Домінантна ді­яльність

1. Дослідницькі. 2. Пошукові. 3. Творчі. 4. Прикладні (практично орієнтовані). 5. Рольові. 6. Інформаційні.

2.

Предметно-зміс­това галузь знань

1. Монопроект (у межах однієї галузі знань). 2. Міжпредметний проект.

3.

Характер коорди­нації проекту

1. Безпосередній (жорсткий, гнучкий). 2. Опосередкований (імітує учасника проекту).

4.

Характер кон­тактів

1. Серед учасників однієї школи, класу, міста, ре­гіону, країни. 2. Серед учасників різних країн світу.

5.

Кількість учасни­ків проекту

1. Особистісні. 2. Парні. 3. Групові.

6.

Тривалість вико­нання проекту

1. Короткотермінові. 2. Середньої тривалості. 3. Довготривалі.

В деяких джерелах подають таку класифікацію проектів (табл. 5).

Таблиця 5.



Класифікація проектів



Ознаки класифікації

Види проектів

1.

Рівень розробки та реалізації

Малий проект (шкільний); метапроект (міжшкільний, районний, обласний); мегапроект (міжобласний, всеукраїнський, міжнародний).

2.

Термін реалізації

Короткотерміновий (оперативний); тактичний; довготерміновий (стратегічний).

3.

Зміст

Управлінський; дидактичний; виховний; рекламний; маркетинговий; технічний; комплексний.

Розробляючи проект, треба знати основні його ознаки і риси.
Особливості проектів відповідно за першою ознакою

Дослідницькі проекти. Такі проекти вимагають добре продуманої структури проекту, позначених цілей, актуальності проекту для всіх учасників, соціальної значимості, продуманих методів, у тому числі експериментальних і досвідчених робіт, методів обробки результатів.

Творчі проекти. Такі проекти, як правило, не мають детально проробленої структури, вона тільки накреслюється й далі розвивається, підкоряючись логіці й інтересам учасників проекту. У найкращому разі можна домовитися про бажані, плановані результати (спільній газеті, творі, відеофільмі, спортивній грі, експедиції, ін.). Оформлення результатів проекту може бути у вигляді збірника, сценарію, програми свята, відеофільму й т.д.

Пригодницькі, ігрові проекти. У таких проектах структура також тільки накреслюється й залишається відкритою до закінчення проекту. Учасники беруть на себе певні ролі, обумовлені характером і змістом проекту. Це можуть бути літературні персонажі або вигадані герої, що імітують соціальні або ділові відносини, що ускладнюють придуманими учасниками ситуаціями. Результати роботи можуть накреслюватися на початку проекту, а можуть вимальовуватися лише до його кінця. Відзначається високий ступінь творчості.

Інформаційні проекти. Цей тип проектів споконвічно спрямований на збір інформації про якийсь об’єкт, ознайомлення учасників проекту із цією інформацією, її аналіз і узагальнення фактів, призначених для широкої аудиторії. Такі проекти також, як і дослідницькі, вимагають добре продуманої структури, можливості систематичної корекції по ходу роботи над проектом. Структура такого проекту може бути позначена в такий спосіб:

  • мета проекту – результат (стаття, реферат, доповідь, відеоматеріали та ін.);

  • предмет інформаційного пошуку – поетапність пошуку з позначенням проміжних результатів – аналітична робота над зібраними фактами – висновки – коректування первісного напрямку (якщо потрібно) – подальший пошук інформації з уточнених напрямків – аналіз нових фактів – узагальнення – висновки й т.д. до одержання даних, що задовольняють всіх учасників проекту, – висновок, оформлення результатів (обговорення, редагування, презентація, зовнішня оцінка).

Практико-орієнтовані проекти. Ці проекти відрізняє чітко позначений із самого початку результат діяльності учасників проекту. Причому цей результат обов’язково чітко орієнтований на соціальні інтереси, інтереси самих учасників роботи (газета, документ, відеофільм, звукозапис, спектакль, програма дій, проект закону, довідковий матеріал, ін.).

Такий проект вимагає добре продуманої структури, навіть сценарію всієї діяльності його учасників з визначенням функцій кожного з них, чіткі виходи й участь кожного в оформленні кінцевого продукту. Тут особливо важлива гарна організація координаційної роботи в плані поетапних обговорень, коректування спільних і індивідуальних зусиль, в організації презентації отриманих результатів і можливих способів їхнього впровадження в практику, організація систематичної зовнішньої оцінки проекту.


Види проектів за другою ознакою

Літературно-творчі. Це найпоширеніші типи спільних проектів. Діти різних вікових груп, різних країн миру, різних соціальних шарів, різного культурного розвитку, нарешті, різної релігійної орієнтації поєднуються в бажанні творити. Іноді, як це було в одному із проектів, координатором якого виступав професор Кембриджського університету Б. Робінсон, сховану координацію здійснює професійний дитячий письменник, завдання якого в ході сюжету, що грає, навчити учасників грамотно, логічно й творчо викладати свої думки.

Природничо-наукові. Найчастіше бувають дослідницькими, що мають чітко позначене дослідницьке завдання (наприклад, стан лісів у даній місцевості й заходи щодо їхньої охорони).

Екологічні проекти так само, як правило, вимагають залучення дослідницьких, наукових методів, інтегрованого знання з різних областей. Частіше вони бувають практико-практико-орієнтованими одночасно (кислотні дощі; флора й фауна наших лісів; пам’ятники історії й архітектури; безпритульні свійські тварини в місті та ін.).

Язикові (лінгвістичні). Надзвичайно популярні, оскільки вони стосуються проблеми вивчення іноземних мов, що особливо актуально в міжнародних проектах і тому викликає живий інтерес учасників проектів. Відповідно до зазначених ознак можна запропонувати наступну типологію проектів з іноземних мов:

  • навчальні проекти, спрямовані на оволодіння язиковим матеріалом, формування певних мовних навичок і вмінь;

  • лінгвістичні, спрямовані на вивчення язикових особливостей, язикових реалій (ідіом, неологізмів, приказок і т.п.), фольклору;

  • філологічні, спрямовані на вивчення етимології слів, літературні дослідження, дослідження історико-фольклорних проблем і ін.

Культурологічні проекти пов’язані з історією й традиціями різних країн. Без культурологічних знань дуже важко буває працювати в спільних міжнародних проектах, тому що необхідно добре розбиратися в особливостях національних і культурних традицій партнерів, їхньому фольклорі. Культурологічні (країнознавчі) проекти припускають розвиток язикових і мовних умінь і навичок на більш-менш просунутому рівні володіння язиком за допомогою організації міжкультурного спілкування з метою ознайомлення з культурою, історією, етнографією, географією, економікою, політикою, державним устроєм країн партнерів, мистецтвом, літературою, архітектурою, традиціями й побутом народів і т.д. Проекти цього типу доцільно проводити з носіями язика, що випливає із цілей, описаних вище.

З погляду змісту культурологічні проекти бувають:



    • історико-географічні, присвячені історії країни, міста, місцевості, географії країни, міста, місцевості;

    • етнографічні, націлені на вивчення традицій і побуту народів, народної творчості, етнічного складу народу, що проживає на даній території, національних особливостей культури різних народів і т.д.;

    • політичні, ціль яких ознайомлення з державним устроєм країн, з політичними партіями й громадськими організаціями, із засобами масової інформації і їхнім впливом на державну політику, із законодавством країни й т.д.;

    • присвячені проблемам мистецтва, літератури, архітектури, культури країни досліджуваної мови;

    • економічні, присвячені проблемам фінансової й грошової системи, оподатковування й т.д.

Рольово-ігрові також досить популярні й часто сполучаються з якимось іншим напрямком проекту, наприклад, пригодницьким, або літературно-творчим, або культурологічним. Рольово-ігрові й ігрові проекти, так само, як і культурологічні, припускають розвиток язикових і мовних умінь і навичок володіння язиком за допомогою організації міжкультурного спілкування на двох останніх рівнях засвоєння язикового матеріалу (рівень застосування за аналогією, рівень творчого застосування).

Зі змістовної точки зору ігрові й рольово-ігрові проекти можуть бути наступних типів:



    • уявлювані подорожі, які можуть переслідувати найрізноманітніші мети: навчання мовним структурам, кліше, специфічним термінам, діалоговим висловленням, описам, міркуванням, умінням і навичкам з інших областей знань;

    • імітаційно-ділові, моделюючі професійні, комунікативні ситуації, які максимально наближають ігрову ситуацію до реального;

    • драматизовані, націлені на вивчення літературних творів в ігрових ситуаціях, де в ролі персонажів або авторів цих добутків виступають учні;

    • імітаційно-соціальні, де учні виконують різні соціальні ролі (політичних лідерів, журналістів, учителів, ін.).

Спортивні проекти поєднують учасників, що захоплюються яким-небудь видом спорту. Часто вони в ході таких проектів обговорюють майбутні змагання улюблених команд (або своєї власних); методики тренувань; діляться враженнями від якихось нових спортивних ігор; обговорюють підсумки великих міжнародних змагань та ін.

Географічні проекти можуть бути дослідницькими, пригодницькими та ін.

Історичні проекти дозволяють їхнім учасникам досліджувати найрізноманітніші історичні проблеми; прогнозувати розвиток подій політичних, соціальних, аналізувати історичні події, факти.

Музичні проекти поєднують партнерів, що цікавляться музикою. Це можуть бути аналітичні проекти, творчі, коли учасники можуть навіть спільно складати якийсь музичний добуток, аранжувати його.
  1   2   3


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка