Тепло єдиної родини Вчитель



Скачати 81.97 Kb.
Дата конвертації07.03.2016
Розмір81.97 Kb.
Тепло єдиної родини

Вчитель Добрий день, діти! Добрий день, дорогі гості, шановні колеги! Дуже приємно, що ми сьогодні зустрілися в нашому теплому родинному. Темою спілкування нашої зустрічі є «Щастя родини». (лунає в запису пісня «Родинне коло»)

Учень «Родина», «рід» - які слова святі!

Ми потрібні кожному в житті.

Всі ми з вами – гілочки на дереві,

Яке вже стоїть віки.

Дерево – наш славний родовід.

Це – батько, мати, прадід твій і дід.



Учениця. Так, велике дерево-рід, і гілочки на ньому – це ми, діти. Ми швидко ростемо і міцніємо, бо живлять нас соки великої гілки – нашої родини. А родина тим міцніша, чим сильніша в ній дружба.

Учень. Усі дерева-роди – це могутній народ, якого ніколи не здолати, поки він береже своє коріння .

Учениця. У кожного з нас є своя родина. Це найдорожчі нам люди, які нас найбільше люблять, жаліють. І ми також найбільше любимо, бо без них не уявляємо своє життя.

Учень. Батько й мати – найрідніші та найближчі кожному з нас люди. Від них ми одержали життя. Вони учать нас людяності, доброти, милосердя, збагачують наш розум, укладають у наші вуста ласкаві слова.

Учениця. Ми до батьків сказати хочем слово,

Повні ніжності й любові,

Без батьків чого ми в світі варті! –

Маминої ласки і тепла,

Батьківської строгості і жарту,

Нашого родинного тепла?

Батько і мати – два сонця гарячих,

Нам дарують надію й тепло,

Батько і мати у долі дитячій

Необхідні, щоб щастя було!



Учень. Мама – то ніжність, ласка, тепло, а батько – то впевненість, мужність, сміливість.

Учениця. Образи батьків опоетизовані у віршах, оспівані у піснях, у казках і легендах.

Учень. Як мені вас не любити,

Любий батьку, нене!

Ви ж мене згодували

Дбали про мене.

Ви ж мене згодували

Своїми руками.

Нема то ніде в світі,

Батько й мами.

Батько розуму навчає,

Мати приголубить,

Бо мене так на світі,

Вони, не любить.

Вже, Боже, щоб я виріс,

В школі гарно вчився,

Бо я батькові і ненці

Добре відплатився.



Виконується пісня «Сіяв батько жито»

Учитель. Так, дійсно. Батько й мати – найдорожчі й найближчі люди. Вони є порадниками, заступниками, вихователями – чуйними, люблячими.

Родинне тепло, родинні уроки життя – це те, що людина бере із собою в дорослі шляхи. Батько й мати своїм прикладом навчають працювати, творити красу, доброти, відвертості, щирості у взаєминах із людьми, навчають жити у правді й мирі, у злагоді. Ці поради всотує у себе душа і проносить упродовж всього життя. А мама – завжди непокоїться за долю своїх дітей, навіть, коли ті стають дорослими й літніми людьми.



Учениця. Мама…Це найпрекрасніше слово на землі! Найтепліше. Найсвятіше. Майже всіма мовами світу воно звучить однаково ніжно. У мами най лагідніші руки, вони не вміють. У мами найвірніше і найчуйніше серце – у ньому ніколи не згасла любов. І скільки б не було тобі років – 5 чи 50 – тобі завжди потрібна мама, її ласка, увага, погляд, підтримка. І чим більша твоя любов до мами, тим світліше і радісніше життя.

Учень. Чи є у світі що світліше,

Як мамині очі,

Що все зорять за дітьми

І вдень, і серед ночі?

Чи є в світі що миліше,

Як мамині руки,

Що працюють для дитини

Щиро, без принуки?

Чи є в світі що щиріше,

Як серденько мами,

Яке б’ється для дитини

Днями і ночами?

Чи є в світі що дорожче,

Як мама кохана,

Що трудиться для дитини

До ночі від рання?



Учениця. Вона посварить й покарає,

І приголубить над усе.

І кожен матінку чекає –

Вона гостинець принесе.

Вона нас всіх за руку в школу

Колись уперше привела,

Ясну усмішку світанкову

Нам на дорогу всім дала.



Учень. Святішого нема мені,

Ніж добрі напуття:

Уроки перші мамині –

Вони на все життя.

Не вихлюп тимчасовості –

В них мудрість всіх століть:

« По правді лиш, по совісті

Треба, синку, жить…»



Звучить пісня «Виростиш ти, сину»

Учениця. Мати простежує за нашою життєвою дорогою, намагаючись вчасно застерегти від хибного кроку чи негідного вчинку. Будьмо чуйними й уважними до неї. І якщо іноді вона буває надто сувора,зрозуміймо її правильно: це тому, що вона бажає нам тільки добра.

Учень. Хто, як не мама, дорогу зігріє?

Хто нас на світі ще так пожаліє?

Не заморозить нам холод віконце,

Поки є


Мама – немеркнуче сонце!

Учитель. Готуючись до виховного заходу, ви читали твори про всеперемагаючу любов матері. Послухайте казку видатного педагога В.Сухомлинського «Крила матері»

Учениця читає казку.

Учитель як ви думаєте, чому поранена мати, незважаючи на ситуацію, була щаслива? Що потрібно для того, щоб виросли крила материнської і батьківської любові? Чим, на вашу думку, крила батьківської любові відрізняються од крил материнської любові? Чи мусять діти ростити крила любові до своєї мами? У чому виявляється ваша турбота до мами?

Відповіді учнів. Обговорення. Обмін думками.

Учитель. Попрацюймо у групах.

Учень. Завдання: ось «Квіти допомоги мамі», на їх пелюстках напишіть, як саме ви допомагаєте мамі, свої обов’язки в сім’ї, що робите( червоним кольором) і що, можливо, ще не робите, а бажано було б це робити ( синім кольором).

Учні виконують завдання, після чого один представник від кожної групи зачитує відповіді і пропозиції на пелюстках.

Звучить пісня «Мамина сорочка»

Учитель. Пропоную вам повісити власну «Квітку допомоги мамі» удома на стіні та час від часу намагатися робити те, що радять її пелюстки.

Учениця. Ти всіх святіша, ненька!

Моя ти квіточка біленька,

Моя миленька й неозора,

Моя і втіха, і опора,

Моя весела і сумна,

Моя небесна і земна,

Моя стежина й Батьківщина,

Моя, як білий світ, єдина,

Як білий світ, як білий квіт,

З якого створюється світ.



Учениця. Мама, матуся, ненька – усьому початок. Усе прекрасне в людини від променів сонця і молока матері – ось що наснажує нас любов’ю до життя. Мати тримає на руках свою дитину. Малеча пригорнулася до її рук, вбирає в себе їх тепло, і добре їй біля матусі, і не існує нічого лихого на світі. Біля маминих рук, біля її слова й тепла маля стане великим і сильним, стане частинкою свого народу.

Інсценізація вірша Г.Вієру «Мамо, чому?»

Звучить пісня «Росте черешня»
Учитель. Так, саме в дітях – найбільше щастя мами. Для мами її діти – найкращі у світі. Дочка переймає від мами все, навіть звички. А син учиться в неї тих правил, що згодом стануть його життєвим кредо: ставитися з повагою до старших, не ображати слабших, учитися по-особливому ставитися до жінки.

Маму називають берегинею роду. Бо вона справді тримає його, леліє, зберігає для прийдешніх поколінь. Мудрість матері – то родинна святиня. Завжди прислухайтеся до маминих слів, до її порад, дотримуйтеся правил вашої родини. Пам’ятайте, що недобре слово залишає в душі подряпинку на все життя, вибілює коси, розсипає зморшки на чолі. Даруйте мамі радість, зігрівайте її своїм теплом, увагою, і коли виростете, ніколи не забувайте про неї.

Крізь дощ, крізь сніги і тумани,

Коли дороги туман обснує,

Приїжджайте частіше до мами,

Повертайтесь в дитинство своє.

Забувайте обов’язок, втому,

Не марнуйте дрібницями дні,

Приїжджайте до рідного дому,

Розвесняйте в нім душі свої.

Там ростуть чорнобривці і м’ята,

Де пройшли ваші дні золоті,

Лиш не можуть там вічними стати

Руки мамині – крила святі.



Звучить пісня «Чорнобривці»

Учитель. І знову наші щирі зізнання, наші теплі звернення до рідних людей: тепер – до тата.

Учень. Усе в житті міняється і в’яне,

Усе мина, відходить на завжди.

Лиш батьківська любов ніколи не зів’яне,

Лиш татові слова зі мною назавжди.

Усе, що є в житті – то долі повеління,

Усе,що є в мені – то батьківське учення.

Від батька в мене є терпіння і удача,

Розум, батьку, мій, - це твоя добра вдача.

Люблю усе живе, що квітне і буяє,-

Це, батьку, мабуть, я також від тебе маю.

Ти передав мені усе, що сам умієш,

Наділив мене усім, що сам ти знаєш.

Життя іде-бреде, квітує і згасає-

Науку цю твою я завжди пам’ятаю.

Нехай ідуть роки, і дні у млі згасають,

Ти для мене є теплом землі – я знаю.

Твоє добро святе і людяність велика,

Відданість землі, і совість у душі-

Це те усе в тобі, за що я поважаю,

І голову свою тобі в уклін схиляю.



Учитель. Послухайте казку про мудрі поради батька.

Російська народна казка «Мудрий батько»

Учитель. Так, батькова наука, передача умінь від батька до сина, батькова суворість і вимогливість, батькова людяність і стриманість ведуть дитину по життю впевнено і терпляче. Здавна вважається, що батько – це захисник, годувальник. Батькове слово – закон. Як скаже батько, так і буде, бо він – голова сім’ї, зразок для своїх дітей. Кожна дитина хоче, щоб її батько був людиною сильною і справедливою, щоб був мудрий і мужній, але щоб водночас відчувати його доброту і лагідність. Дуже хочеться, діти, щоб ви розу. Бо по-справжньому любити їх – означає приносити в дім мир і спокій, не завдавати батькам болю, образи, прикрощів. Найбільше щастя для мами і тата – ваше щастя, ваше життя, працьовитість. Якщо люди вважають дитину недоброю людиною – це велике горе для батьків.

Учениця. Цінуйте завжди маму й тата,

Вони зростили вас із немовляти,

Встигайте добре слово їм сказати,

Допоки ви живете в рідній хаті.

Коли ж зміцніють ваші крила, соколята,

Відчуєте ви силу, щоб літати,-

Не забувайте маму й тата, їхніх порад, добром багатих!

Учитель. Родина, родинне вогнище, родинне тепло – його завжди зберігають і підтримують наші старші мами й тата – бабусі й дідусі, такі милі, лагідні, люблячі.

Учениця. Свою бабусю знаю

Я з давніх, давніх пір,

Її обличчя любе,

Її ласкавий зір.

Замислиться бабуся,

Зажуриться на мить,

І знов, дивись, сміється,

Ласкаво гомонить.

Та над усе на світі

Сподобались мені її ласкаві руки –

Умілі та міцні.

Оцим рукам хорошим

Робота не важка,

Бо шиє, варить, пише

Бабусина рука.

Буває, щось як зробить-

Ви скажете: краса!

Вона робить уміє

Ну просто: краса!

Вона робить уміє

Ну просто чудеса!

І я в бабусі руки

Цілую залюбки-

Вони, немов співають,

Розказують казки.

Я слухаю бабусю

І вся, немов у сні.

Розумні, ніжні руки,

Умілі та міцні.



Виступ бабусі.

Учитель. А як же не поговорити сьогодні про наших сестер і братів – старших і молодшеньких! Вони – така втіха, із ними цікаво. Вони перші друзі, опора і водночас – об’єкт піклування. За меншими треба доглядати, бавити їх, хоча це інколи й набридає(та ненадовго). Бо то велике щастя – мати брата чи сестру. Родина, родинні стосунки, виховна роль родини – усе це покладено в основу багатьох наших українських народних прислів’їв та приказок. Знову зберімось у групи і з двох половинок складемо приказки та прислів’я про родину.

Роздаються картки.

Гра «Збери прислів’я»

  1. Шануй батька й неньку – буде тобі скрізь гладенько.

  2. Добрі діти – батькам вінець, а злі діти – батькам кінець.

  3. Яке дерево – такі й квіти, які батьки – такі й їхні діти.

  4. Яка сім’я – такий і я.

  5. Який дуб – такий тин, який батько – такий син.

  6. Який кущ – така й калина, яка мати – така й дитина.

  7. Мати одною рукою б’є, а другою гладить

  8. Батько краще догляне семеро синів, ніж семеро синів – батька.

  9. Добре дитяті, коли добрі батько й мати, коли в хаті лад.

  10. При сонці тепло, при матері добре.

  11. До людей по розум, до матері по серце.

  12. У сокола і діти – соколята.

Учитель. Родина зігріває вас маминою піснею, батьковим напуттям, дідусевими казками, бабусиними вишиванками, незрадливістю рідного слова. Тож і ви,діти, говоріть до своїх рідних тільки добрі, теплі слова, робіть тільки добрі справи.

Учениця. Слово чарівне!

Яка в ньому сила!

Скажеш з любов’ю – і радість росте!

Слово чарівне народжує крила -

Ви не забудьте ніколи про те!

Учень. Донечко, синку, сестрице, братусю,-

Дружна, велика, весела сім’я!

Таточку, мамочко, бабцю, дідусю,-

Мій оберіг і родина моя!



Учениця. Але родина – це не тільки родичі. Це і наш клас, і школа.

Учень. Родина – це і весь наш український народ, наша велика Батьківщина.

Учениця. В щасті і важкі години –

Куди б нам не стелився шлях –

Не гасне вогнище родинне

В людських запалених серцях.

Учень. На світі білому єдине,

Як і Дніпрова течія,

Домашнє вогнище родинне,

Оселя наша і сім’я.



Учениця. Мій отчий дім!

Ти дав усе мені.

Моя Вкраїно, піснею багата,

Як та любов, яку дарує мати.



Виконується пісня «Єдина ми родина»

Учитель. Бажаю всім щастя, здоров’я, злагоди у родинах! Сподіваюсь, що в нашій шкільній родині теж завжди пануватимуть щирість і взаєморозуміння, а у великій всенародній родині – мир. До нових зустрічей.

Звучить пісня «Зеленеє жито»


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка