Т.І. Гільщанська

Містечок бачила чимало,

В столицях бути довелось,

Одні – красою чарували,

А в інших – жив великий хтось.

Та найдорожче ще з дитинства

Мені містечко степове –

Моя колисочка, Долинська,

Бо здавна рід мій тут живе…

Не буду дуже величати - 
Не полюбляю слів гучних : 
Близька Долинщина, як мати, 
Щемка, як батьківський поріг. 
Де б не була горжуся всюди, 
Бо Батьківщина ця мала - 
Рідня, сусіди, добрі люди 
І частка їхнього тепла.

• 
  Слайд 4. Михайло Родинченко. Поет. Закінчив Чернігівський педагогічний інститут ім. Т. Г. Шевченка за фахом учителя молодших класів. Працював класним керівником у навчальних закладах Долинського району. Бере активну участь у літературному житті Кіровоградщини. Учасник з'їзду письменників України, Всесоюзної наради молодих літераторів (1975). Друкувався в колективних збірниках «Повноліття», «Там, де Ятрань», журналі «Дніпро», газетах «Літературна Україна», «Радянська освіта», в обласній та районній пресі. Його вірші покладено на музику московським композитором О. Флярковським і самодіяльним композитором О. Лисенко з Олександрівки. Автор збірок «Селянко, матінко» (1994), «Через всі розлуки» (1997). Нині на пенсії, проживає в Олександрівці.
  

Слайд 5. Марина Бєлова. Голова літературно-мистецької асоціації «Сузір’я Долинщини». Композитор. Директор Долинської музичної школи, викладач вищої категорії, вчитель-методист. Автор трьох збірок пісень:

• 
  «Долинська – квітка степу»;
  
• 
  «Україна – люба мати»;
  
• 
  «З долонь моїх зростає доброта».
  

Народилася 27 травня 1959 року в м. Кривий ріг. Закінчила музичну школу №2, Криворізьке музичне училище, Одеську консерваторію ім.. Нежданової по класу музикознавство та фортепіано.

Працювала в Уманському училищі. У Долинському районі – з 1989 року. Спочатку працювала директором Марфівської музичної школи. Там і почала писати ліричні пісні про рідний край для дітей на вірші місцевих поетів: М. Родинченка, Л. Баранової, Л.Четверик, кіровоградських поетів А. Корінь, Л. Ніколаєвскьої, Світлани Барабаш.

Її пісні – лауреати обласних і всеукраїнських конкурсів. Їх співають на концертах, в школах, звучать вони і на радіо.

Започаткувала в Долинській проведення відкритих районних фестивалів:

• 
  Дитячий естрадно-хореографічний фестиваль «Квітки степу»
  
• 
  Фестиваль авторської музики і поезії «Долинський листопад»
  

Звучить пісня

Долинська – квітка степу 
До 40-річчя м.Долинської

Слова Михайла Родинченка 
Музика Марини Бєлової

Тут минулих віків неповторні сліди, 

Тут цвіло-відцвіло стільки весен бузково! 
Рідне місто моє, ти завжди, ти завжди 
Відгукнешся, засяеш в душі веселково. 
Приспів: 
Долинська - квітка степу, 
Чарівна, золота 
Хай щастить тобі в усьому. 
Та й на всі літа! 
Підіймалось, росло у звитяжних трудах - 
Через біль і печаль, через сльози вдовині. 
Будуть, будуть світить і в прийдешніх віках 
Ювілеї твої зоряні, солов`їні. 
Приспів: 
Не покинем тебе ми у скруті-біді, 
Мов пташата співучі у зелен-діброві. 
Рідне місто моє! Ти повік молодій, 
Колисай наші долі в добрі і любові. 
Приспів:

• 
  Слайд 6. Наталія Гузнак. Народилася в місті Долинська. Член творчого об’єднання «Сузір'я Долинщини». У її віршах ніжна краса весни і тихий сум осені, велич і ніжність природи, щирі людські почуття.
  
• 
  Слайд 7. Володимира Герасименка добре знають учасники щорічного свята «Долинський листопад», яке проводиться творчим об’єднанням «Сузір’я Долинщини», куди поет входить, знають воїни-інтернаціоналісти, перед якими його виступи стали традиційними, знають культпрацівники району, бо він і серед них – давно не другорядна особа, добре знають і люблять в Першотравневому, де він керує фольклорним колективом «Степівчанка».
  

Учень читає вірш В. Герасименка

Серед степів безмежних у мальовничім краї,

де не стихає гуркіт невтомних залізниць,
Долинська, рідне місто, весною розквітає,
втопаючи в садочках і в купелі зірниць.

Це край відомих людям Макаренка й Тесленка,

Давидова земля це, де рукотворний ліс.
І пам’ять тут увічнена великого Шевченка,
(так звалось наше місто у недалекі дні).

Приваблює гостинно проспект центральний міста,

відомий ще недавно, як вулиця вождя.
І барвами стрічає і грає променисто
новий мікрорайон Вас – омріяне дитя.

Обніме залюбки вас ставка блакитне плесо,

І пригостить вас киснем наш залізничний парк.
І «Барва» вас прибавить вітринами прогресу,
запросить вас на каву вечірній кафе-бар.

Тобі лиш пів ста років. Тобі, Долинська, жити!

І слово я промовлю відверте, хоч просте:
Усім бажаю щастя! Творити і радіти!
Із ювілеєм, місто, чарівне, золоте!

• 
  Слайд 8. Черниш Михайло Сергійович. Народився 17.10.1939 року в селі Спасово Новгородківського району Кіровоградської області. Працюючи в редакції Долинської районки, М. Черниш очолював літературну студію «Струмок», яка дала дорогу в літературний світ Івану Грищенку, Тамарі Журбі, Михайлу Родинченку, Василю Журбі. Вони стали членами Спілки письменників України.
  

Учні виконують пісню « У Долинській весна»

Слова М. Черниша

музикаВ. Баришніка

1. 
   Весна, як ласка материнська,
   

У кожнім серці оживе.

Одягне зеленню Долинську –

Красиве місто степове.

Приспів:
Це місто ім’я пані носить,
Це місто дуже гарних пань.
До нього мчать електровози
З гудками внутрішніх питань.

2. 
   Через літа ми знов і знову
   приходим з трепетом сюди,
   На тиху вулицю соснову,
   Що манить юністю завжди.
   

Приспів

3. 
   Весна, як рідний голос неньки,
   Крізь роки ніжно нас зове.
   Сюди, в «Веселі Боковеньки»,
   Сюди, в безмежжя степове.
   

Приспів

4. 
   І хай ростуть мікрорайони,
   Встає гірчичний комбінат,
   Та наше місто в квітах тоне,
   На його вулицях весна.
   

Приспів

Вчитель . Сьогодні ми лише доторкнулися до двох граней ( поети і композитори) багатогранного творчого життя нашого міста і познайомилися із творчістю тільки декількох із них. До нас сьогодні в гості завітали місцеві поети і письменники, члени об'єднання „Сузір'я Долинщини”: Бєлова Марина – голова об'єднання, Бугрій Валентина, Герасименко Володимир, Гузнак Наталія, Яремчук Володимир і   юна поетеса Анісімова Катя надаємо їм слово.

Виступи членів об'єднання „Сузір'я Долинщини”.

Рефлексія. Технологія «Мікрофон».

- Що найбільше запам’яталося особисто кожному сьогодні на уроці?

- Як ви вважаєте, чому епіграфом до нашого уроку стали саме ці рядки Тамари Журби?

Учитель. Сьогодні ми з вами перегорнули перші сторінки літературно-

музичного альманаху. Ми дізналися про поетів та композиторів нашого міста. Але наше дослідження триватимуть. Ми йдемо далі.

V. Творче завдання.

Розпочати творчо-пошукову роботу за напрямами:

• 
  Художники
  
• 
  Скульптори
  
• 
  Народні умільці
  

Список використаних джерел:

1. „Сузір'я Долинщини” літературно – музични альманах 1./ Кіровоград. Лисенко В.Ф. 2011

2. „Сузір'я Долинщини” літературно – музични альманах 2. ./ Кіровоград. Лисенко В.Ф. 2013

3. Піснями сповнена душа. Музична збірка/ Долинська. Баришнік В.В. 2007

4. В. Герасименко Славен день прийдешній/ТОВ « Поліграф – сервіс». 2013