«Тихий океан. Загальні відомості. Тихий океан найбільший океан Землі.»



Скачати 122.5 Kb.
Дата конвертації29.02.2016
Розмір122.5 Kb.
Урок географії в 7 класі

Тема: «Тихий океан. Загальні відомості. Тихий океан — найбільший океан Землі.»

Вчитель географії

Тарашанської ЗОШ I-IIIст.

Станіцька Я.М

Тема. Тихий океан. Загальні відомості. Тихий океан — найбільший океан Землі.

Мета: поглибити знання учнів про особливості природи океану, його географічне положення, історію дослідження, особливості будови дна океану, кліматичні пояси і типи клімату, течії, органічний світ і закономірності його поширення, багатства Тихого океану, продовжити формування навичок роботи з картами, розвивати навички практичного застосування знань з біології, фізики, хімії, розвивати критичне та логічне мислення, посилювати інтерес до географічних знань.

Обладнання уроку: карта океанів, електронний атлас ІПТ, слайди — ілюстрації природи Тихого океану (для мультимедійної дошки), атласи, картини природи океану, підручники, фрагмент відеофільму «Голуба планета».

Тип уроку: вивчення нового матеріалу.

Опорні поняття: географічне положення, протяжність океану, будова дна, течії, кліматичні пояси, органічний світ і особливості його поширення, історія дослідження океану.

Географічна номенклатура: моря: Берінґове, Охотське, Японське, Південнокитайське, Філіппінське; Берінґова протока; Панамський канал; острови: Гавайські, Маріанські, Японські, Філіппінські, Великі Зондські; глибоководні жолоби: Маріанський, Філіппінський; течії: Північна та Південна Пасатна, Куросіо, течія Західних Вітрів, Каліфорнійська, Перуанська.

Зміст уроку

I. Організаційний момент

Психологічний настрій учнів на продуктивну, творчу працю.

Прийом «Аукціон»

Учні називають та показують по карті географічні об’єкти океану (хто називає і показує більше — отримує додаткові бали).

Визначення мети та завдань уроку (учні виконують цю роботу самостійно під керівництвом учителя).

II. Актуалізація опорних знань та вмінь учнів

Асоціативне мислення (на аркуші паперу написане слово «океан»)

Які асоціації викликало у вас слово ОКЕАН?

Таким чином, Тихий океан — складова частина Світового океану, велетенська природна водойма і т. ін.



III. Мотивація навчальної та пізнавальної діяльності учнів

Ви вже знаєте з курсу 6 класу, що сукупність океанів і морів нашої планети називають світовим океаном. Порівняно з розмірами суходолом розміри Світового океану величезні.Однин лише Тихий океан займає стільки місця, скільки весь суходіл разом, і навіть більше.

Ми починаємо вивчати розділ, із якого ви дізнаєтесь про особливісті природи кожного з океанів Землі. І першим обєктом нашого дослідження є « його величність» тихий океан- океан-гігант, океан-дідусь(найдавніший за часом утворення), океан-скарбниця різноманітних, але поки ще малодоступних природних багатств.

Як ви вважаєте, чому вивчення океанів є важливим завданням засвоєння географічних знань?



IV. Вивчення нового матеріалу

Загальні відомості про Тихий океан

Площа океану – 178, 7 млн км2.

Середня глибина – 4 000 м.

Максимальна глибина – 11 022 м. (Маріанський жолоб).

Кількість морів – 25. Найбільші моря – Філіппінське, Коралове, Тасманове, Південно-Китайське, Берингове. Найбільша затока – Аляска. Найбільші острови та групи островів – Зондські, Нова Гвінея, Нова Зеландія, Японські. Найпотужніші течії – Північна і Південна пасатні, Куросіо, Східно-Австралійська (теплі); Західних Вітрів, Перуанська, Каліфорнійська (холодні).

Тихий океан займає 1/3 усієї земної поверхні і 1/2 площі Світового океану. Майже посередині його розділяє екватор, через його акваторію проходить 180 меридіан. Океан омиває береги п'яти материків: Євразії на північному заході, Австралії на південному заході, Антарктиди на півдні, Південної та Північної Америки на сході.

На півночі через Берингову протоку океан сполучається з Північним Льодовитим океаном. У південній частині умовні межі між трьома океанами – Тихим та Індійським, Тихим та Атлантичним – проводяться по меридіанах від крайньої південної материкової або острівної точки до антарктичних берегів.

Найбільше островів різних за своїм походженням зосереджено у західній частині океану.

Хронологія найважливіших досліджень

Початок освоєння європейцями Тихого океану поклав Ф. Магеллан, експедиція якого здійснила в 1519-1521 рр. навколосвітню подорож. Багато відомостей про природу океану було зібрано під час плавань А. Тасмана, В. Беринга та Дж. Кука.

З початку XVIII ст. до кінця XIX ст. вивчалися фізичні властивості океанічних вод та проводились глибоководні дослідження океану. Особливо важливі результати мали експедиції англійського судна "Челленджер". Провів значні дослідження в Тихому океані адмірал Степан Макаров, що був членом експедиції на кораблі "Витязь".

Період з кінця XIX ст. характеризується комплексними дослідженнями океану, що проводяться з морських суден та берегових станцій. У другій половині XX ст. цікаві і різнобічні дослідження в межах Тихого океану проводили норвежець Тур Хейєрдал та француз Жак-Ів Кусто На сучасному етапі вивченням природи Тихого океану займаються спеціально створені міжнародні організації.



Хронологія найвизначніших моментів у дослідженні Тихого океану

1874

-початок виявлення підводних гір Маркус-Неккер, Північно-Східної, Північно-Західної, Алеутської і Центральної котловин, Японського, Курило-Камчатського і Алеутського жолобів, Алеутського підводного хребта(Дж. Белкнеп)



1874—1875

- початок відкриттів Тасманової, Південної і Чилійської котловин; підводних хребтів Лорд-Хау, Колвілл-Лау; Гавайського і Східно-Тихоокеанського піднять; продовження відкриття Японського жолоба, Північно-Східної і Північно-Західної котловин; відкриття і дослідження на протяжності 1 300 км Чилійського підняття; виділення двох глибоководних зон— абісальної і батіальної(Ч.У.Томсон, Ф. Томсон, Дж. Меррей)

1875—1876

-виявлення в підводного хребта Норфолк, Південно-Фіджійської котловини і котловини Беллінсгаузена; продовження відкриття Південної котловини(Г. Шлейніц, Г. Неймайєр)

1889,1895

-виявлення глибоководних жолобів Кермадек і Тонга(експедиція на «Пінгвіні»)

1907, 1912

-відкриття Філіппінського глибоководного жолоба(В. Лебан, В. Бреннеке)

1932, 1938

- виявлення підводних піднять Чатем і Південно-Тихоокеанського (прослідженого на 2 000 км) і Новозеландського плато; продовження виявлення Східно-Тихоокеанського підняття, котловин Беллінсгаузена і Південної( експедиція на Діскавері-ІІ, У. Кері)

-1941—1942, 1948відкритття гайотів— плосковерхих підводних гір, крупних розломів Сорол і Муссау(Г. Хесс)

-1949—1955виявлення в Берінговому морі підводного хребта Ширшова; в Охотському морі— впадин Дерюгіна і ТІНРО, підводних підвищень Академії Наук і Інституту океанології, жолобів Макарова, Петра Шмідта і Лебедя; в Японському морі— підводних підвищень «Витязя» і хребта Богорова; в північно-західній частині Тихого океану— підводного хребта «Витязя»; дослідження Курило-Камчатського жолоба; виявлення підводних підвищень Зенкевича і Обручова; відкриття північного продовження Гавайського хребта.( експедиція на «Витязі»)

1950

-продовження відкрить підводних гір Маркус-Неккер( експедиція на «Хорайзні»)



1968

-виявлення в західній частині океану екваторіальної підповерхневої протитечії .(експедиція на «А.І.Воєйкові»)



Рельєф дна.

Тихий океан має дуже складний рельєф дна. Шельф займає невелику площу. Біля берегів Північної і Південної Америки його ширина не перевищує десятків кілометрів, а поблизу берегів Євразії вона виміряється сотнями кілометрів. У периферійних частинах океану розташовані глибоководні жолоби. У Тихому океані розміщені більшість глибоководних жолобів Світового океану (25 х 35, що мають глибину більш як 5 км) і всі чотири жолоби глибиною понад 10 км. Серед останніх Маріанський жолоб з найглибшою відміткою дна Світового океану — 11022 м. Великі підняття, окремі гори і хребти розділяють ложе океану на улоговини. На південному сході розташоване Східнотихоокеанське підняття, що входить в систему серединно-океанічних хребтів.

Більша частина океану лежить на Тихоокеанській літосферній плиті, що взаємодіє із сусідніми плитами. Саме із зонами взаємодії пов'язані глибоководні жолоби та острівні дуги.

Із системою глибоководних жолобів і гірських споруд на материках і островах, що оточують океан, пов'язаний майже безперервний ланцюг діючих вулканів, що утворюють Тихоокеанське "Вогняне кільце". У цій зоні частими є наземні і підводні землетруси, що спричиняють хвилі цунамі.



Клімат

Тихий океан розташований майже в усіх кліматичних поясах. Велика його частина лежить в екваторіальному, субекваторіальному і тропічному поясах. Температура повітря над цими акваторіями протягом року становить +16°...+24 °С. На півночі океану взимку вона опускається нижче за 0 °С, біля берегів Антарктиди низька температура характерна й для літніх місяців. У тропічних широтах над океаном панують пасати. У помірних широтах над океаном переважають західні вітри, а біля берегів Євразії — мусони. Над океаном часто дмуть сильні вітри — шторми і тропічні циклони — тайфуни. Максимальна кількість опадів (близько 3000 мм) випадає в західній частині екваторіального поясу, мінімальна—- у східних районах між екватором і південним тропіком (близько 100 мм).

Властивості вод та океанічні течії

Поверхневі течії в океанах обумовлені постійними вітрами. У Тихому океані вони утворюють два великих замкнутих кола руху (циркуляції) води.

У Північній півкулі північно-східний пасат зумовлює теплу Північну Пасатну течію. Вона перетинає океан від берегів Центральної Америки до Філіппінських островів. Там течія розгалужується на два потоки. Один повертає на південь до екватора й утворює Міжпасатну протитечію, яка прямує із заходу на схід. Другий потік повертає на північ і дає початок потужній теплій течії Куросіо. Протікаючи вздовж Японських островів, вона помітно отеплює їх клімат. Північніше Куросіо змінюється теплою Північнотихоокеанською течією. Під дією західних вітрів і відхиляючої сили обертання Землі вона відхиляється на схід. Біля берегів Північної Америки ця течія знову відхиляється на північ і утворює теплу Аляскинську течію. Притік у північно-східну частину Тихого океану теплих вод викликає відтік звідти холодних вод. Вони утворюють холодну Каліфорнійську течію, яка прямує на південний схід і зустрічається з теплою Північною Пасатною. Так замикається північне коло поверхневих вод Тихого океану.

Пасати Південної півкулі у свою чергу формують Південну Пасатну течію, яка перетинає океан із сходу на захід і так само розгалужується на два потоки. Той, що повертає на північ, разом з Північною Пасатною течією формує Міжпасатну протитечію. Другий потік утворює теплу Східноавстралійську течію. Вона вливається в потужну холоднутечію Західних Вітрів, яка перетинає океан з заходу на схід. Біля берегів Південної Америки від неї відгалужується і прямує на північ холодна Перуанська течія. Її води, діставшись екватора, вливаються в Південну Пасатну течію і замикають південне коло поверхневих вод Тихого океану.





Течії Тихого океану

Органічний світ

Органічний світ Тихого океану характеризується надзвичайним багатством і різноманіттям видового складу. Лише в його поверхневому шарі виявлено понад тисячу видів мікроорганізмів, що входять до складу планктону. Одним з найбагатших за видовим складом організмів є розташоване у помірному поясі Японське море.

Виділяються багатством форм життя коралові рифи тропічних і екваторіальних широт. Найбільшою кораловою будівлею є Великий Бар'єрний риф біля східного узбережжя Австралії, де живуть тропічні види риб, червів, морських їжаків, морських зірок, кальмарів, восьминогів.

Багато видів риб і тварин мають промислове значення. Так, у північній частині океану поширені лососеві риби – лосось, кета, горбуша. У центральній частині багато тунця і оселедця. Біля західного узбережжя – анчоусів.

Тихоокеанське узбережжя Південної Америки подекуди вкрите численними колоніями птахів (бакланів, пеліканів, пінгвінів).

В океані водяться також ссавці: кити, дельфіни, морські котики, морські бобри (трапляються лише в Тихому океані).

Ще однією особливістю Тихого океану є наявність тварин-гігантів. Наприклад, молюск тридакна, камчатський краб, китова акула, синій кит.

Дельфін


Морські котики



Морські бобри



Природні комплекси

У Тихому океані є майже всі природні пояси, крім північного полярного.

Північний субполярний пояс займає невелику частину Беринґового й Охотського морів. У цьому поясі відбувається інтенсивна циркуляція прохолодних вод, а тому вони багаті киснем, а відповідно і рибою.

Північний помірний пояс охоплює великі акваторії між Євразією та Північною Америкою. Для нього характерна взаємодія теплих і холодних водних мас. Особливо великим видовим різноманіттям організмів характеризується Японське море.

Північний субтропічний пояс у Тихому океані виражений не так чітко, як помірний. Західна частина поясу тепла, східна — холодна. Води слабко перемішуються, вони прозорі, сині, кількість планктону і риб невелика.

Північний тропічний пояс формується під впливом потужної Північної Пасатної течії. У цьому поясі розташована велика кількість окремих островів та архіпелагів.В екваторіальному поясі відбувається складна взаємодія різних течій. На стиках потоків водовороти сприяють підйому вод, зростає їхня біологічна продуктивність. У Південній півкулі формуються такі ж природні пояси, що й у Північній. Однак вони відрізняються деякими властивостями водних мас і видовим складом організмів. Наприклад, у водах субантарктичного й антарктичного поясів живуть нототенієві і білокровні риби. У південному тропічному поясі біля берегів Південної Америки між 4 і 23° пд. ш. формується особливий водний комплекс. Він характеризується стійким та інтенсивним підйомом глибинних вод, активним розвитком органічного життя. Це один із найпродуктивніших районів усього Світового океану.



Багатства океану

Тихий океан надзвичайно багатий на природні ресурси: біологічні, мінеральні, енергетичні.

Біологічні ресурси – це риба, молюски, ссавці і водорості, які є чудовими продуктами харчування. На Тихий океан припадає половина світового вилову риби. Там щорічно виловлюють мільйони тонн тріски, хека, минтая, оселедця, камбали, палтуса, анчоуса, тунця. Серед молюсків промислове значення мають устриці, мідії, морські гребінці, кальмари, восьминоги. Із ракоподібних добувають креветок, крабів, омарів, лангустів. Цінними промисловими тваринами є кити. Їх м’ясо вживають в їжу. Жир і китовий вус використовують виготовлення ліків. Промисел ластоногих ведеться задля їх красивого хутра, кликів, м’яса та жиру. Яйця і м’ясо морських черепах їстівні, а з рогового панцира роблять різноманітні вироби. Через надмірний вилов кити, ластоногі і черепахи потребують охорони. Тому їх промисел нині заборонений або обмежений. Не менш важливі і водорості. Найбільшим попитом користується – ламінарія, відома як морська капуста. В Японії її вирощують на спеціальних морських фермах, з неї готують більш як 300 страв. З водоростей виготовляють медичні препарати, використовують як корми і добрива в сільському господарстві.

Тихий океан – це скарбниця мінеральних ресурсів. Його дно встелене залізними і мангановими рудами (залізоманганові конкреції – мінеральні утворення округлої форми), фосфоритами. Їх запаси перевищують запаси на суходолі. З шельфу за допомогою підводних шахт і бурових платформ видобувають нафту, природний газ, кам’яне вугілля, золото, олово та інші корисні копалини.

В океанічних водах криються величезні енергетичні ресурси. За допомогою припливів і відпливів, течій та хвиль виробляють електроенергію. В Японії, наприклад, сотні буйків і маяків працюють на електроенергії, одержаній від морських хвиль. А поблизу Гавайських островів працює невелика електростанція, що використовує різницю температур теплої води на поверхні океану і холодної на глибині. Проте енергетичні ресурси океану людина поки що використовує мало.

Через Тихий океан проходять транспортні шляхи. Вони вдвічі довші, ніж, наприклад, атлантичні.



Проблема забруднення вод океану

Століттями люди використовують океан для своїх потреб. Внаслідок плавання суден, лову риби, видобування корисних копалин та іншої діяльності в океан потрапляє велика кількість шкідливих речовин. Як наслідок – забруднення океанічних вод, що завдає шкоди їх мешканцям.

Джерелами забруднення морської води є річки. Впадаючи в моря та океан, вони несуть не тільки прісну воду, а й добрива, змиті з полів, стоки підприємств і населених пунктів. Забруднення надходить і через атмосферу у вигляді пилу та кіптяви. Крім того, в океан потрапляє і величезна кількість сміття – пластикових пляшок, поліетиленових пакетів та ін. Поблизу узбереж нагромадилися затонулі кораблі. Тому океан називають світовим звалищем.

Дуже небезпечним є забруднення води внаслідок випробувань ядерної зброї, захоронення радіоактивних відходів, отруйних хімічних речовин, а також нафтою. Найбільш забрудненими районами Тихого океану є прибережні води Японії (Японське море) і США (Каліфорнійська затока). Забруднені, шкідливі для людини і тварин води течіями розносяться по всьому океану.

Сотні років найбільший океан Землі справлявся із забрудненням. Проте у ХХ ст. шкідливих речовин, що потрапили в нього, стало так багато, що природа океану вже не може справитися з їх переробкою.

V. Закріплення вивченого матеріалу

Метод «Продовжи мою відповідь…»

•«Тихим» назвав океан Магелан, коли протягом 3 місяців плавання не стикнувся ні з однією бурею.

•До берегів Тихого океану виходять території понад 50 країн, у яких проживає майже 1/2 населення Землі.

•Міжнародна наукова експедиція виявила прадавню форму життя на землі – здатних дихати азотом мікробів. Серія гігантських полів цих мікробів знаходиться на великій глибині в Тихому океані на захід від Латинської Америки.

•Найтеплішим океаном є Тихий, його середня температура +19,37 °С.

•Найбільше і найглибше на планеті море — Філіппінське, що в Тихому океані. Площа цього моря 5,7 млн км2, а найбільша глибина — 10 625 метрів у Філіппінському жолобі.

•На крайньому півночі Тихого океану в Беринґовій протоці майже поряд розташовані два порівняно невеликі острови — російський Великий Діомід і американський Малий Діомід. Між цими островами проходить морський кордон між Росією та США, їх розділяє так звана лінія зміни дат, що проходить по 180¬му меридіану. Тому, коли на острові Великий Діомід, наприклад, настав новий день, досить подолати відстань усього в 4160 м, щоб повернутися у день вчорашній.

VII. Підсумок уроку

Дайте оцінку уроку, використовуючи слова: мені сподобалось..., я дізнався(лась)..., я зрозумів(ла)...



VI. Домашнє завдання

•Опрацювати текст підручника.



•Підготувати додатковий матеріал про природу та особливості Океанії.


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка